Позначка: суддя

  • Суддю Білгород-Дністровського суду звільнили після років ігнорування іспитів і підозр у фальсифікаціях

    Суддю Білгород-Дністровського суду звільнили після років ігнорування іспитів і підозр у фальсифікаціях

    Суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одещини Наталю Анісімову звільнили через відмову від проходження кваліфікаційного оцінювання, яке є обов’язковою процедурою для підтвердження професійної відповідності суддів.

    Анісімова двічі не з’явилася на іспит у 2024 році, попри те, що була заздалегідь поінформована про необхідність його складання.

    Ще у 2018 році Анісімова вперше відмовилася проходити кваліфікаційний іспит, а в 2024 році знову двічі проігнорувала процедуру.

    • У червні 2024 року суддя пояснила свою неявку тим, що проходила стаціонарне лікування під час основної відпустки.

    • Восени 2024 року, коли їй надали третю можливість скласти іспит, вона знову не з’явилася, посилаючись на відпустку.

    Однак перевірка показала, що напередодні, у день іспиту та після нього Анісімова була на робочому місці, що викликає сумніви щодо правдивості її пояснень.

    Наталя Анісімова починала кар’єру в Кіровському районному суді Донецька, а в 2016 році була переведена до Білгород-Дністровського суду.

    У 2017 році СБУ повідомила їй про підозру в тому, що протягом двох років вона займалася фальсифікацією судових рішень від імені колишніх суддів Кіровського суду.

    Зокрема, у фальшивих рішеннях вносилися зміни у дані власників квартир, розташованих на тимчасово окупованих територіях Донеччини, що могло сприяти незаконному привласненню нерухомості.

    Також суддю підозрювали у співпраці з терористичною організацією «ДНР», що ще більше посилило сумніви щодо її доброчесності.

  • Суддя, який покусав патрульних, знову отримав догану

    Суддя, який покусав патрульних, знову отримав догану

    Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Володимир Кочко отримав сувору догану та був позбавлений доплат до окладу на три місяці. Рішення ухвалила Вища рада правосуддя після розгляду скарги поліцейських щодо його дії під час судового процесу.

    Про це пише Absolution Leaks.

    У ВРП розглядали дві скарги проти судді, які подало управління поліції Одещини. Обидві скарги стосуються однієї справи, яка перебувала на розгляді у судді Володимира Кочка й де однією зі сторін було управління.

    Суддя допустив численні грубі порушення під час розгляду цієї справи. Зокрема поліцію не повідомили про розгляд справи й надалі про ухвалене рішення, хоча до матеріалів справи додали документ про те, що управління начебто отримало повідомлення про судовий розгляд.

    У скарзі йшлось й про неправомірність прийнятого суддею рішення. Справа стосувалась утилізації транспортних засобів, яку Володимир Кочко дозволив за результатом розгляду. Проте цей транспорт був речовим доказом у кримінальному провадженні, а його утилізація перешкоджала поліцейським у їхньому розслідуванні.

    Суддя Кочко порушив вимоги щодо зазначення у судовому рішенні мотивів відхилення або прийняття аргументів сторін. Фактично склалися обставини, де суддя прийняв всі аргументи заявника навіть не перевіряючи їх та не потребуючи доказів.

    Це не вперше суддю Кочка позбавляють доплат. У 2021 році ВРП винесла йому схожу догану на місяць. Скарга стосувалась того, що суддя покусав поліцейських. Так, у 2018 році патрульні зупинили автівку, за кермом якої була дружина судді, а сам він сидів поруч. Водійка виявилась у стані сп’яніння. Тож патрульні почали складати адмінпротокол, після чого суддя Кочко почав лаятись на них та покусав їх.

  • Суддю звинувачують у підробці документів для виїзду за кордон під час війни

    Суддю звинувачують у підробці документів для виїзду за кордон під час війни

    Офіс Генерального прокурора скерував до суду обвинувальний акт стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області та його спільника – адвоката. Вони підробили документи, щоб незаконно виїхати з України під час воєнного стану.

    Як суддя виїхав з країни?

    Слідство встановило, що у березні 2023 року суддя, перебуваючи у щорічній відпустці, вирішив вирушити на відпочинок за кордон. Однак виїзд суддів можливий лише у службове відрядження. Щоб обійти цю заборону, він звернувся до знайомого адвоката.

    Разом вони розробили схему: підробили запрошення на міжнародний захід, яке стало підставою для оформлення фальшивого наказу про відрядження. Суддя використав ці документи для перетину кордону і вирушив у круїз Карибськими островами.

    Що загрожує обвинуваченим?

    Крім незаконного перетину кордону, судді ще й виплатили зарплату за час його «відрядження» – близько 60 тисяч гривень. Тепер йому загрожує відповідальність за підробку документів, шахрайство та їх використання (ст. 358, ст. 190 КК України).

    Адвокат звинувачується у пособництві підробці документів, шахрайстві та сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон. Тепер долю обох вирішуватиме суд.

  • Суддю з Київщини та його спільника-адвоката звинувачують у підробці документів для виїзду за кордон

    Суддю з Київщини та його спільника-адвоката звинувачують у підробці документів для виїзду за кордон

    Офіс Генерального прокурора (ОГП) повідомив, що було скеровано до суду обвинувальний акт стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області та його спільника – адвоката. Їх звинувачують у підробці документів, що дозволяли судді виїхати за кордон під виглядом поїздки у службових справах, хоча насправді він планував відпочинок.

    Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на ОГП.

    Розслідуванням встановлено, що суддя, перебуваючи у щорічній відпустці, вирішив відпочити за межами країни під виглядом службового відрядження. Він достовірно знав, що під час воєнного стану виїзд суддів за межі країни можливий тільки на підставі службових відряджень.

    У березні 2023 року він звернувся до знайомого адвоката, який погодився допомогти йому незаконно виїхати з України. Спільники розробили схему, згідно з якою суддя мав отримати підроблений наказ про службове відрядження, що дало б йому змогу безперешкодно виїхати з країни.

    Обвинувачені підготували запрошення на міжнародний захід, яке повинно було стати формальною підставою для видачі наказу про відрядження.

    У подальшому суддя використав підроблені документи для незаконного перетину кордону та відпочинку на круїзному судні островами у Карибському морі. При цьому він ввів в оману керівництво суду та органи прикордонного контролю.

    Також слідством установлено, що судді Державною судовою адміністрацією незаконно виплачено заробітну плату за час його відпочинку в сумі біля 60 тис грн.

    Судді інкриміновано організацію підроблення документу, його використання, а також заволодіння чужим майно шляхом обману (ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 та ч. 2 ст. 190 КК). Адвокат обвинувачується в пособництві підроблення документу та заволодіння чужим майно шляхом обману, а також у сприянні в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України (ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 та ч. 2 ст. 332 КК).

  • Народні депутати обходять закони України і отримують найбільші пенсії

    Народні депутати обходять закони України і отримують найбільші пенсії

    Українські народні депутати, навіть пішовши на заслужений відпочинок, продовжують користуватися своїм особливим статусом. Законодавча база, яку вони самі створювали, дозволяє їм отримувати пенсії, розмір яких часом перевищує будь-які уявлення про справедливість.

    Як нардепи отримують космічні пенсії?

    Найбагатший пенсіонер в Україні — ексдепутат Сергій Ківалов. Він скористався старою нормою закону “Про статус народного депутата”, що дозволяла отримувати до 90% зарплати працюючого парламентаря. Цей закон вже не чинний, але через суд Ківалов зміг обійти стандартні розрахунки. Його пенсія базується не на депутатській зарплаті, а на заробітній платі з його власного приватного вишу, яку перед судовим розглядом він штучно підвищив у 5,2 раза.

    Інші екснардепи, такі як Олександр Борзих, також домоглися збільшення своїх виплат через суд. Наприклад, він отримав довідку про зарплату працюючого секретаря комітету Верховної Ради, яка складає понад 68 тис. грн, і відсудив 90% цієї суми для своєї пенсії. Тепер його щомісячна пенсія сягає 61 752 грн.

    Навіть ті, хто мають чималі доходи, як Борзих, що володіє двома квартирами та новеньким автомобілем Volkswagen Tiguan вартістю 1,7 млн грн, продовжують судитися з Пенсійним фондом.

    Рекорди суддів: довічні виплати на мільйони

    Ще більші виплати отримують судді у відставці. Василь Німченко, нинішній депутат і колишній суддя Конституційного суду, щомісяця отримує 192 136 грн. Це довічне грошове утримання, яке не підлягає скороченню.

    Серед чинних депутатів пенсії більш скромні: наприклад, Юрій Бойко має пенсію в розмірі 20,4 тис. грн, а Микола Скорик — 11,8 тис. грн. Проте це радше виключення, ніж правило.

    Кабінет міністрів у 2025 році ухвалив постанову про застосування коефіцієнтів для зниження надмірно високих пенсій. Виплати, що перевищують 10 прожиткових мінімумів (23,6 тис. грн), тепер підлягають зменшенню за прогресивною шкалою.

    Наприклад, пенсія Сергія Ківалова у 246 тис. грн після застосування коефіцієнтів знизиться до значно меншої суми.

    Проте це рішення може стати тимчасовим. Уже зараз деякі суди розглядають позови щодо скасування цих коефіцієнтів. Якщо Верховний Суд вирішить, що зменшення пенсій є незаконним, це може відкрити шлях до нової хвилі “пенсійних рекордів”.

    Проблема депутатських пенсій залишається болючим питанням для українського суспільства. У той час, як більшість пенсіонерів ледве зводять кінці з кінцями, екснардепи через суди отримують виплати, які більше схожі на зарплати топменеджерів. Рішення Кабміну про коефіцієнти — лише часткове вирішення проблеми. Чи зможе держава навести лад у цій системі, покаже час.

  • Середня пенсія суддів зросла до 107 тисяч гривень на місяць

    Середня пенсія суддів зросла до 107 тисяч гривень на місяць

    Поки мільйони українських пенсіонерів отримують виплати, яких ледве вистачає на виживання, служителі Феміди можуть дозволити собі жити на широку ногу. За останні три роки середня пенсія судді зросла з 90 822 грн до 107 040 грн. А за п’ять років – більш ніж удвічі.

    Згідно з даними Пенсійного фонду, ще у 2020 році середній розмір виплати для суддів становив 45 874 грн. Тепер же окремі представники судової системи можуть дозволити собі пенсійні виплати, що перевищують зарплати міністрів і навіть президента.

    VIP-пенсіонери українського правосуддя

    Серед тих, хто отримує захмарні виплати, зокрема:

    • Богдан Пошва, суддя Верховного Суду у відставці, отримує пенсію у розмірі 262 тис. грн на рік.
    • Анжела Жизневська, екс-суддя Житомирського апеляційного адмінсуду, за 2023 рік отримала 1,99 млн грн, або 166,4 тис. грн щомісяця.
    • Василь Коваленко, колишній заступник голови Дніпровського апеляційного суду, отримав 2,05 млн грн пенсії за рік, що дорівнює 170,8 тис. грн на місяць.

    Нагадаємо, що середній розмір пенсії пересічного українця – 5,7 тис. грн, а більшість (6,4 млн із 10,3 млн пенсіонерів) отримують менше ніж 5 тис. грн на місяць.

    Чому судді отримують такі пенсії?

    Розмір виплат екс-суддям визначається за формулою, згідно з якою мінімальна пенсія становить 50% від зарплати працюючого судді. Якщо ж стаж перевищує 20 років, то за кожен додатковий рік додається ще 2%. Максимальний розмір пенсії не може перевищувати 90% зарплати діючого судді.

    Фактично це означає, що навіть суддя у відставці отримує більше, ніж міністри, топ-чиновники та генерали ЗСУ.

    Контраст між звичайними пенсіонерами та “елітними” суддями лише зростає. Українці, які все життя працювали на заводах, у школах чи лікарнях, змушені виживати на копійки. Тим часом судді, які нерідко ухвалювали скандальні рішення та ставали фігурантами корупційних розслідувань, мають довічне фінансове забезпечення, про яке більшість громадян може лише мріяти.

  • Суддя у справі Майбоженка захищала палія авто журналістів “Схем”

    Суддя у справі Майбоженка захищала палія авто журналістів “Схем”

    Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Тетяна Василенко, яка займається розглядом справи екс-голови Броварської РВА Володимира Майбоженка, звинуваченого у скоєнні п’яної ДТП, раніше виступала на захист підозрюваного у підпалі автомобіля журналістів проєкту “Схеми: корупція в деталях”.

    Про це повідомляють журналісти 360ua.news.

    Нагадуємо, ексначальнику Броварської райадміністрації Володимиру Майбоженку присудили штраф та позбавлення прав у справі про п’яну аварію, в якій постраждали четверо людей. Колишньому чиновнику присудили 34 000 грн штрафу та на три роки позбавили прав керувати автомобілем. Також Майбоженко зобов’язаний сплатити 31 432 грн витрат на експертизи та інші судові витрати.

    Київська обласна прокуратура заявила, що оскаржуватиме цей вирок в апеляції.

    Водночас, у червні 2021 року суддя Тетяна Василенко стала на захист Кирила Баріхашвілі, який підпалив редакційне авто журналістів-розслідувачів проекту “Схеми”, якоби “через порушення термінів продовження досудового розслідування”, з чим категорично не погодилась сторона обвинувачення.

    ФОТО: Суддя Тетяна Василенко закрила справу Кирила Баріхашвілі, якого звинувачують у підпалі автівки журналістів програми «Схеми» Бориса Мазура

    Ситуацію з закриттям справи про підпал авто журналістів прокоментувала керівник юридичного напрямку Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк: «Ухвалюючи рішення про закриття провадження, суд підійшов до розгляду питання виключно формально і таким чином зняв із себе відповідальність в частині розгляду справи по суті. Суд вирішив піти найлегшим шляхом і закрити провадження у справі, використавши формальну підставу, яка, до того ж не є однозначною, оскільки існують різночитання саме цього пункту кримінально-процесуального кодексу. Суд не виконав свою основну функцію, і не провів судове розслідування в частині притягнення до відповідальності», – зазначила адвокатка.

  • Жуков та його загадкові знайомі: хто фінансує мільйонний маєток судді Верховного Суду

    Жуков та його загадкові знайомі: хто фінансує мільйонний маєток судді Верховного Суду

    Суддя Верховного Суду України Сергій Жуков мешкає у розкішному маєтку під Києвом, який оцінюють у понад мільйон доларів. Майно, яке включає два будинки, озера, ліс, виноградники та винний погріб, не зазначене у його декларації, а оформлене на друзів та знайомих, що викликає серйозні підозри щодо реального власника.

    За словами журналістів Bihus.Info, маєток Жукова знаходиться на земельній ділянці площею 4 гектари. Водночас у своїй декларації суддя не зазначив цього майна, стверджуючи, що він орендує лише будинок, а до решти території не має жодного відношення.

    Хто насправді володіє маєтком?

    1. Андрій Москальов — ріелтор із Дніпра, знайомий Жукова, є власником будинку, де мешкає суддя з родиною.
    2. Владислав Дмитрук — підприємець з Чернігівщини, володіє земельними ділянками з виноградниками, які раніше належали помічнику Жукова.
    3. Дмитро Жорніченко — близький знайомий судді, власник землі з озерами. Жуков також переписав на нього свою частку в юридичному бізнесі.
    4. Станіслав Жуков — син судді, є власником ще одного будинку в маєтку. Незважаючи на те, що він студент з стипендією, він придбав нерухомість у 2024 році, не маючи чітких пояснень щодо походження грошей для угоди.

    Жоден із фігурантів, на кого оформлено майно, не має офіційних доходів, які могли б пояснити витрати на покупку маєтку. На запитання журналістів, Сергій Жуков відповів, що готовий пройти перевірку в НАЗК і має всі необхідні документи для підтвердження легальності своїх доходів.

    Однак ці пояснення не знімають підозр щодо реального власника маєтку та походження коштів, витрачених на його створення.

  • Суддя Господарського суду Києва підозрюється у держзраді через стягнення коштів на користь Міноборони РФ

    Суддя Господарського суду Києва підозрюється у держзраді через стягнення коштів на користь Міноборони РФ

    Державне бюро розслідувань повідомило про підозру судді Господарського суду Києва, якого підозрюють у скоєнні державної зради. Він став фігурантом кримінальної справи через незаконне стягнення коштів з державного бюджету України на користь Міністерства оборони Російської Федерації.

    “Працівники Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генпрокурора повідомили про підозру судді Господарського суду Києва та колишньому вищому керівництву держави”, – ідеться в повідомленні.

    “Діючому судді Господарського суду міста Києва, Президенту-втікачу та Прем’єр-міністру його часів повідомлено про підозру у державній зраді (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 у редакції від 05.04.2001)”, – вказали також в Офісі Генпрокурора.

    За даними ДБР, встановлено, що ще у 2011 році рф залучила до підривної діяльності проти України тодішніх президента, прем’єр-міністра України та суддю Господарського суду Києва, а також керівників різних ланок судової системи.

    Як повідомляється, керівництвом рф був розроблений план, згідно з яким фінансування обороноздатності та збройних сил росії фінансувалися б за рахунок Державного бюджету України під приводом виконання рішення Господарського суду Києва про погашення неіснуючого боргу.

    Тож, як вказали у ДБР, у 2011 році міністр оборони рф звернувся до керівництва України з листом про вимагання повернути неіснуючий борг у $405,5 млн, що начебто виник ще у 1996-1997 роках за поставлений природний газ.

    “Наша держава не мала жодного відношення до боргу комерційного підприємства і не могла нести за нього відповідальність. Проте колишне керівництво країни у 2011 році почали наголошувати у ЗМІ, що Україна має погасити вказану суму міністерству оборони рф. Крім того, був підготовлений лист до СБУ з проханням притягнути до кримінальної відповідальності керівника суб’єкта господарювання за нібито перекладання на державу цього боргу”, – зазначає ДБР.

    Відповідно, задля того, щоб провернути цю схему, як повідомили у ДБР, до неї залучили керівництво судової системи та суддю Господарського суду Києва для стягнення “боргу” на користь рф за неправомірним рішенням суду.

    За розробленою фігурантами схемою, як вказано, “у серпні 2012 року до Господарського суду Києва мо рф подало позов до Кабінету міністрів України про стягнення понад 3 мільярдів гривень з держбюджету”.

    “На виконання зазначеного незаконного рішення суду на користь рф з України було стягнуто частину коштів. Після початку агресії рф проти нашої країни та зміни керівництва держави, іншим суддею Господарського суду у 2014 році скасовано це незаконне рішення, однак повернути безпідставно стягнуті в інтересах росії гроші так і не вдалося. За даними слідства ці кошти пішли на фінансування так званої сво”, – повідомляє ДБР.

  • Суддю Верховного суду підозрюють у держзраді

    Суддю Верховного суду підозрюють у держзраді

    Скандал у Верховному Суді набирає обертів. Як стало відомо з джерел в Офісі Генерального прокурора, судді ВС Владиславу Шиповичу планують вручити підозру за ч.1 ст.111 Кримінального кодексу України — державна зрада.

    Що відомо про справу?

    • Початок розслідування: Провадження було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) 12 листопада 2024 року.
    • Заявник: Народний депутат Кирило Нестеренко, який звинуватив суддю у діях, спрямованих на шкоду суверенітету, обороноздатності та державній безпеці України.
    • Претензії: Підозри викликані продажем у 2020 році житлового будинку та земельної ділянки в місті Горлівка, яке перебуває під окупацією. Зокрема, слідство цікавить, чи сплачувались податки до бюджету рф або так званої “ДНР” і хто став новим власником майна.

    Питання, які залишаються без відповіді

    Владислав Шипович, попри офіційний запит, досі не надав пояснень щодо:

    1. Угоди з продажу майна на окупованій території.
    2. Його ймовірних зв’язків із особами, які співпрацюють із окупаційною владою.

    Не лише Шипович

    Під підозрою також опинились інші судді ВС: Олена Білоконь, Євген Синельников та Наталія Сакара. До них є питання щодо:

    • Оформлення нерухомості на родичів.
    • Навчання дітей за кордоном.
    • Можливих зв’язків із окупаційною владою.

    Контекст і можливі наслідки

    Цей випадок став черговим викликом для довіри до судової системи України. Підозри в державній зраді судді Верховного Суду, навіть до завершення розслідування, можуть завдати шкоди репутації ВС.

    Правозахисники наголошують, що незалежність суддів має бути збережена, але критика з боку преси є необхідною в демократичному суспільстві. У цьому контексті журналістські розслідування виконують роль “сторожового пса демократії”.

    Реакція суспільства та подальші кроки

    Очікується, що найближчими днями слідство надасть додаткові деталі. Тим часом громадськість уважно стежить за розвитком ситуації, яка може мати далекосяжні наслідки для судової системи України.