Хрещатик

Позначка: суддя

  • Голова Закарпатського суду задекларувала майже $1 млн у криптовалюті

    Голова Закарпатського суду задекларувала майже $1 млн у криптовалюті

    Голова Закарпатського апеляційного суду Ганна Фазикош задекларувала значні інвестиції в криптовалюту, нерухомість в Ужгороді та мільйонні доходи. Найбільшу увагу привернули дані про вкладення майже 1 мільйона доларів у цифрові активи протягом 2024–2025 років. Відомості містяться в електронній декларації посадовиці за минулий рік.

    Згідно з оприлюдненими даними, упродовж останніх двох років суддя здійснила масштабні інвестиції у криптовалюту. Загальний обсяг задекларованих вкладень становить майже один мільйон доларів США в еквіваленті. На тлі зростання популярності цифрових активів в Україні така сума стала однією з найбільш помітних серед декларацій представників судової системи.

    Окрім криптовалютних активів, Ганна Фазикош задекларувала низку об’єктів нерухомості. У 2025 році вона придбала квартиру в Ужгороді площею 70,85 квадратного метра. Задекларована вартість житла становить 531 588 гривень.

    Також у власності голови суду перебуває житловий будинок у селі Минай Ужгородського району площею понад 255 квадратних метрів. Його вартість у декларації зазначена на рівні понад 1 млн гривень.

    Крім житлової нерухомості, суддя володіє двома земельними ділянками. Одна з них розташована у селі Минай та має площу 1000 квадратних метрів. Інша знаходиться в Ужгороді та також займає 1000 квадратних метрів.

    Окремо в декларації вказано кілька об’єктів незавершеного будівництва. Зокрема, йдеться про житловий будинок в Ужгороді площею понад 276 квадратних метрів, який наразі перебуває на стадії будівництва. Також задекларовано недобудовану квартиру площею 126,81 квадратного метра та ще один об’єкт незавершеного будівництва.

    Серед рухомого майна Ганна Фазикош вказала право користування автомобілем Skoda Kodiaq 2020 року випуску. Вартість транспортного засобу становить понад 1 мільйон гривень. Водночас власником автомобіля вказаний Ігор Чемодуров.

    Також у декларації зазначено, що у 2022 році суддя придбала кооперативні права в житлово-будівельному кооперативі «Нікос».

    Основним джерелом доходу посадовиці залишається робота в судовій системі. За 2025 рік Ганна Фазикош отримала понад 2,57 млн гривень заробітної плати на посаді голови Закарпатського апеляційного суду. Таким чином середньомісячний дохід становив близько 214 тисяч гривень.

    Крім суддівської винагороди, у декларації зазначені й інші джерела доходів. Зокрема, від Ужгородського національного університету суддя отримала 7638 гривень заробітної плати. Також понад 36 тисяч гривень було отримано за продаж електроенергії за «зеленим тарифом».

    Ще одним суттєвим джерелом надходжень стали кошти від Анни Чемодурової. У декларації вказано отримання 780 тисяч гривень як часткове повернення фінансової допомоги.

    Готівкою голова суду зберігає 10 тисяч доларів США. На банківських рахунках розміщено понад 886 тисяч гривень та понад 1300 євро.

    Поява значних криптовалютних активів у деклараціях державних службовців останніми роками стала помітною тенденцією. Україна входить до числа держав із найвищим рівнем використання криптовалют серед населення, а після запуску електронного декларування цифрові активи стали обов’язковими для відображення у фінансових звітах чиновників.

    Водночас експерти у сфері фінансового моніторингу наголошують, що криптовалютні активи залишаються одними з найскладніших для оцінки через високу волатильність ринку та різницю у методиках визначення вартості.

    Оприлюднення декларацій посадовців є частиною антикорупційної системи України та механізмом громадського контролю за статками осіб, які займають державні посади. Усі подані дані можуть перевірятися Національним агентством з питань запобігання корупції у межах повної перевірки декларацій.

    Наразі інформація про криптовалютні активи, нерухомість та доходи голови Закарпатського апеляційного суду залишається відкритою у відповідних державних реєстрах і вже викликала активне обговорення в інформаційному просторі через масштаби задекларованих інвестицій у цифрові активи.

  • Кандидатку з кримінальним провадженням хочуть призначити суддею на Закарпатті: юрист заявив про можливе рейдерство

    Кандидатку з кримінальним провадженням хочуть призначити суддею на Закарпатті: юрист заявив про можливе рейдерство

    У Закарпатській області розгорівся скандал навколо можливого призначення суддею апеляційної інстанції кандидатки, яка фігурує у кримінальному провадженні.

    Йдеться про Вікторію Сову, кандидатуру якої 26 травня має розглянути Вища рада правосуддя.

    Про це заявив юрист та політичний експерт Михайло Шнайдер.

    За його словами, Сова є фігуранткою кримінального провадження №42025270000000109 та підозрюється у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 206 Кримінального кодексу України — протидія законній господарській діяльності.

    Шнайдер стверджує, що у матеріалах справи фігурують факти можливого рейдерства, підроблення документів, створення фіктивних боргів та виведення активів підприємств на сотні мільйонів гривень.

    «І така людина претендує на статус судді апеляційної інстанції? Це просто не вкладається в голові», — заявив експерт.

    Він наголосив, що Закарпатський апеляційний суд є стратегічно важливим органом у прикордонному регіоні, де розглядають складні кримінальні, митні та економічні справи.

    На думку Шнайдера, суспільство має отримати відповідь, чи може людина, ім’я якої пов’язують із кримінальними обставинами та можливим виведенням активів, претендувати на посаду судді апеляційного суду.

    Рішення щодо кандидатури Вікторії Сови Вища рада правосуддя має ухвалити вже 26 травня.

    Наразі офіційних коментарів від самої кандидатки або Вищої ради правосуддя щодо заяв Михайла Шнайдера публічно не оприлюднювали.

    Тим часом тема доброчесності суддів та прозорості призначень залишається однією з ключових у контексті судової реформи в Україні.

  • Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок колишньому голові Баришівського районного суду Київської області Олександру Лисюку. Екссуддя отримав 8,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за одержання неправомірної вигоди.

    Після рішення апеляції Лисюка взяли під варту прямо в залі суду.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков, який спеціалізується на висвітленні справ НАБУ та САП.

    “Апеляція підтвердила вирок ексголові райсуду на Київщині… Його заарештували в залі суду”, — написав Новіков.

    Ідеться про одну з резонансних антикорупційних справ у судовій системі Київської області. Ще у 2023 році Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Лисюка винним у вимаганні та отриманні хабаря за ухвалення потрібного судового рішення.

    За матеріалами слідства, суддя вимагав гроші за забезпечення позову в інтересах фізичної особи та подальший швидкий розгляд справи.

    За версією обвинувачення, Лисюк спочатку заявив про необхідність “невідкладної передачі” 2 тисяч доларів за винесення рішення про забезпечення позову. Згодом, як стверджують правоохоронці, він попросив ще 500 тисяч гривень за подальший розгляд справи у “максимально стислі терміни” та ухвалення рішення на користь позивача.

    У НАБУ зазначали, що суддя діяв умисно та намагався отримати неправомірну вигоду якнайшвидше.

    Затримали Лисюка під час отримання 2,5 тисячі доларів.

    Справу розслідували детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП. Саме Вищий антикорупційний суд розглядав провадження як суд першої інстанції, а тепер Апеляційна палата ВАКС підтвердила законність вироку.

    Окрім тюремного строку, екссудді призначили конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади.

    Рішення апеляції стало остаточним важливим етапом у справі, яка тривала кілька років. В українській антикорупційній системі такі вироки вважаються особливо показовими, оскільки йдеться про представників судової влади.

    На тлі масштабної війни тема боротьби з корупцією залишається однією з ключових для української влади та міжнародних партнерів України. Західні союзники неодноразово наголошували, що ефективна робота антикорупційних органів та очищення судової системи є критично важливими для подальшої інтеграції України до ЄС.

    Саме тому рішення ВАКС у справах щодо суддів, чиновників та високопосадовців перебувають під особливою увагою суспільства.

    Справа Лисюка також стала ще одним прикладом того, як НАБУ та САП продовжують фокусуватися на корупції в судовій системі. Останніми роками антикорупційні органи відкривали провадження щодо низки суддів різних інстанцій, яких підозрювали у вимаганні хабарів або незаконному збагаченні.

    Водночас експерти наголошують: попри окремі гучні вироки, проблема корупції в судах залишається системною. Саме через це реформа судової системи та очищення суддівського корпусу залишаються одними з головних вимог як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Нагадаємо, раніше в Києві прокуратура через суд домоглася повернення до бюджету 1,8 мільйона гривень, переплачених під час ремонту укриття в одній зі столичних шкіл. Ця справа також стала частиною ширшої кампанії правоохоронців щодо боротьби з корупцією у сфері державних закупівель та бюджетних витрат під час війни.

  • Суддю з Києва судитимуть за приховані активи на понад 16 млн грн

    Суддю з Києва судитимуть за приховані активи на понад 16 млн грн

    У Києві перед судом постане суддя, яку обвинувачують у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Про це 6 квітня повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, наприкінці 2021 року обвинувачена набула у власність дві земельні ділянки та житловий будинок на території Київської області. Вартість цих активів, як встановили правоохоронці, перевищувала її законні доходи більш ніж на 16 мільйонів гривень.

    Крім того, слідство встановило, що суддя внесла недостовірні відомості до декларацій за 2021–2024 роки, занизивши вартість набутого майна на ту ж суму.

    У вересні 2025 року їй було повідомлено про підозру.

    Дії обвинуваченої кваліфіковані за статтею про незаконне збагачення, а також за статтею про декларування недостовірної інформації Кримінального кодексу України.

    У НАБУ зазначають, що справа вже передана до суду, де буде вирішено питання щодо відповідальності посадовиці.

  • Судді на Закарпатті повідомили про підозру через фейковий науковий ступінь

    Судді на Закарпатті повідомили про підозру через фейковий науковий ступінь

    Офіс Генерального прокурора повідомив про підозру судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області у привласненні бюджетних коштів. За версією слідства, він протягом кількох років отримував доплати за науковий ступінь, якого фактично не мав.

    Як повідомляють у прокуратурі, підставою для нарахування надбавок став диплом доктора філософії у галузі права, виданий Міжрегіональною академією управління персоналом. Водночас цей документ не відповідає державному зразку і не підтверджує наявність наукового ступеня в Україні.

    Слідство також встановило, що відповідний навчальний заклад запровадив власну систему атестації наукових кадрів без належних повноважень, що суперечить вимогам законодавства.

    Попри це, у березні 2017 року суддя подав заяву про встановлення доплати за науковий ступінь, зазначивши недостовірні дані. На підставі цієї інформації йому призначили щомісячну надбавку у розмірі 15% від посадового окладу.

    У результаті, за період із квітня 2017 року до жовтня 2025 року, він безпідставно отримав понад 640 тисяч гривень бюджетних коштів.

    Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій у справі.

  • У Дніпрі невідомі жорстоко напали на суддю: жінку ледь не викрали

    У Дніпрі невідомі жорстоко напали на суддю: жінку ледь не викрали

    У Дніпрі сталася жорстока спроба нападу на суддю Індустріального районного суду. Троє невідомих у балаклавах, що пересувалися автомобілем без номерів, атакували жінку просто біля її дому, нанесли тяжкі травми голови та застосували перцевий балончик. Крім того, нападники намагалися викрасти суддю.

    На щастя, чоловік постраждалої завадив невідомим затягнути її в авто, однак його також побили. Наразі стан судді важкий.

    Рада суддів України звернулася до правоохоронних органів із закликом посилити захист особистих даних суддів та їхню безпеку через зростаючу кількість таких інцидентів.

    Правоохоронці проводять слідчі дії для встановлення нападників і з’ясування всіх обставин події.

  • Суддю на Одещині затримали з хабарем за справу про контрабандні цигарки

    Суддю на Одещині затримали з хабарем за справу про контрабандні цигарки

    Суддю Ренійського районного суду Одеської області Івана Бошкова затримали за підозрою в отриманні неправомірної вигоди у справі, пов’язаній із контрабандними тютюновими виробами. За даними слідства, йдеться про 800 євро та 300 доларів, які нібито передали за ухвалення рішення про повернення вилучених цигарок.

    Як повідомляють правоохоронці, до суду надійшли матеріали щодо водія, у якого вилучили тютюнові вироби без акцизних марок. Окрім притягнення чоловіка до відповідальності, суд мав також вирішити питання щодо подальшої долі вилученого товару.

    За версією слідства, суддя кілька разів зустрічався зі свідком у цій справі — 17 та 23 лютого, а також 5 березня. Під час розмов, як стверджує обвинувачення, він наполягав на передачі грошей в обмін на ухвалення рішення про повернення вилучених цигарок. При цьому суддя нібито натякав, що заявник має його «зацікавити», аби уникнути конфіскації товару.

    Домовленість, за даними слідства, маскували під фразу «передати документи». Суддя також пояснював, як діяти: прийти на судове засідання, підготувати необхідні документи та діяти відповідно до його вказівок.

    5 березня було призначено чергове засідання. За інформацією слідства, того дня суддя знову підтвердив намір отримати гроші. Після їх отримання він намагався виїхати з будівлі суду на автомобілі, однак був зупинений правоохоронцями.

    Під час обшуку, як повідомляють слідчі, суддя провів правоохоронців до кабінету секретаря, де взяв матеріали справи, заніс їх до свого кабінету і показав місце, де лежали гроші. Їх виявили вже через кілька хвилин після початку обшуку. При цьому кошти були заховані серед матеріалів іншої судової справи.

    Сам Іван Бошков свою провину заперечує і заявляє, що ситуація була провокацією. Після затримання він відмовився надавати показання та підписувати процесуальні документи.

    Судді вже повідомили про підозру. Вища рада правосуддя надала згоду на його тримання під вартою. Наразі триває подальше розслідування обставин справи.

  • НАЗК і ГРД засвідчили порушення судді ОАСК Нагорянського

    НАЗК і ГРД засвідчили порушення судді ОАСК Нагорянського

    Вища кваліфікаційна комісія суддів України визнала суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Сергія Нагорянського таким, що не відповідає займаній посаді. Рішення ухвалено на підставі низки порушень, що стосуються службового житла, декларування та якості здійснення правосуддя.

    Питання житла стало ключовим у розслідуванні. У 2020 році Нагорянський отримав службову квартиру від держави та майже одразу розпочав її приватизацію. Аргументував це тим, що не мав власного житла за місцем роботи, хоча на той момент проживав у квартирі матері, яка незабаром померла. Спадщину він навмисно не оформив, щоб першочергово приватизувати службове житло. Паралельно суддя будує власний будинок під Києвом площею близько 250 м². Крім того, він ще стоїть у черзі на отримання постійного житла від Міноборони як військовий пенсіонер.

    Також викрито заниження у деклараціях. У 2017 році син судді придбав земельну ділянку площею 0,1755 га за 85 720 грн, тоді як ринкова ціна для цього району стартує від $467 за сотку, що майже в 2,5 раза вище за фактичну суму покупки.

    У 2019 році Національне агентство з питань запобігання корупції склало на Нагорянського адмінпротокол за несвоєчасне повідомлення про істотні зміни в майновому стані. Йшлося про 725 тис. грн суддівської винагороди. Суддя пояснював затримку тим, що «не звернув увагу на смс», а Печерський суд справу закрив.

    Окремо Комісія зазначила сумнівну якість здійснення правосуддя: під час офіційного навчання Нагорянський ухвалив 132 рішення за 11 днів, що ставить під сумнів фактичну участь у процесі.

    Дев’ять членів ВККС намагалися підтримати суддю, проте цих голосів виявилося недостатньо. П’ятеро членів проголосували проти визнання його таким, що відповідає посаді.

    ВККС вирішила, що житлові схеми, проблеми з декларуванням та питання до якості правосуддя несумісні зі статусом судді. Наступним кроком Комісія внесе подання до Вищої ради правосуддя про звільнення Нагорянського з посади.

  • Фінальний баланс: з якими активами суддя Закарпатського суду залишив посаду

    Фінальний баланс: з якими активами суддя Закарпатського суду залишив посаду

    Декларація судді Закарпатського окружного адміністративного суду Сергія Рейти, подана напередодні звільнення, зафіксувала фінансові показники, які суттєво перевищують типовий рівень доходів для судді регіонального суду. Документ містить дані про значні готівкові заощадження, багатомільйонний дохід від операцій з нерухомістю та специфічну структуру сімейних активів.

    Ключовою фінансовою подією 2025 року став продаж нерухомого майна, який приніс судді 6 мільйонів гривень доходу. Ця сума задекларована безпосередньо Сергієм Рейтою. Паралельно у декларації зазначено великі обсяги готівки — 500 тисяч гривень та 200 тисяч доларів США. Сукупний обсяг таких заощаджень у перерахунку значно перевищує кількарічний офіційний дохід судді навіть з урахуванням суддівських доплат і надбавок.

    Майновий профіль родини доповнюється активами, оформленими не на самого суддю. Його дружина, Габріелла Рейта, володіє земельною ділянкою площею 750 квадратних метрів в Ужгороді. Водночас сім’я проживає та зареєстрована у житловому будинку площею майже 138 квадратних метрів, який формально належить третій особі. Такий формат користування нерухомістю без прямого права власності є поширеним серед посадовців і дозволяє юридично відокремити фактичне проживання від задекларованого майна.

    У 2025 році оновився і автопарк сім’ї. Дружина судді придбала Jaguar F-PACE 2021 року випуску за 1,05 мільйона гривень. Сам Сергій Рейта володіє Volkswagen Tiguan 2016 року, який був придбаний у 2022 році за 495 тисяч гривень. Хоча вартість автомобілів формально корелює з офіційними доходами родини, у поєднанні з обсягами готівки та доходами від нерухомості вони формують цілісну картину високого рівня добробуту.

    Основним офіційним джерелом доходу судді у 2025 році стала заробітна плата в Закарпатському окружному адміністративному суді — 1,72 мільйона гривень. Його дружина задекларувала 160 тисяч гривень доходу від роботи в Ужгородському національному університеті. Окремо в декларації зазначено членство Сергія Рейти в Національній асоціації адвокатів України, що свідчить про збереження професійних зв’язків поза межами судової системи.

    Наприкінці січня Вища кваліфікаційна комісія суддів припинила процедуру кваліфікаційного оцінювання Сергія Рейти у зв’язку з його звільненням. Таким чином, подана декларація стала фінальним документом у його суддівській кар’єрі та водночас зафіксувала накопичений фінансовий результат без подальшої інституційної перевірки. У подібних випадках спосіб виходу з системи привертає не менше уваги, ніж задекларовані суми та активи.

  • Готівка, нерухомість і новий автомобіль: що задекларував суддя Сергій Рейті

    Готівка, нерухомість і новий автомобіль: що задекларував суддя Сергій Рейті

    Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Сергій Рейті подав декларацію при звільненні, в якій зазначив суттєві доходи, значні грошові заощадження та оновлення автопарку родини.

    Найбільшою фінансовою операцією 2025 року у декларації став продаж нерухомого майна на суму 6 мільйонів гривень. Дохід від відчуження майна отримав безпосередньо суддя. Згідно з декларацією, покупцем виступила громадянка Олена Степаненко.

    Окрім цього, Сергій Рейті задекларував значні заощадження у готівці — 500 тисяч гривень та 200 тисяч доларів США.

    У декларації також вказано майно, яким володіє або користується родина судді. Зокрема, дружині Габріеллі Рейті належить земельна ділянка площею 750 квадратних метрів в Ужгороді. Крім того, подружжя проживає у житловому будинку площею 137,9 квадратного метра, який оформлений на іншу особу — Наталію Корюкіну, однак у цьому будинку суддя та його дружина зареєстровані та фактично мешкають.

    У 2025 році автопарк сім’ї поповнився новим автомобілем. Дружина судді придбала Jaguar F-PACE 2021 року випуску за 1,05 мільйона гривень. Сам Сергій Рейті володіє автомобілем Volkswagen Tiguan 2016 року, який був придбаний у 2022 році за 495 тисяч гривень.

    Основним джерелом доходу судді у 2025 році залишалася заробітна плата в Закарпатському окружному адміністративному суді, яка склала 1,72 мільйона гривень. Його дружина отримала 160 тисяч гривень заробітної плати за роботу в Ужгородському національному університеті.

    Також у декларації зазначено, що Сергій Рейті є членом Національної асоціації адвокатів України. При цьому наприкінці січня Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалила рішення про припинення проведення кваліфікаційного оцінювання судді Рейті на відповідність займаній посаді, що збіглося з поданням декларації при звільненні.