Хрещатик

Позначка: суддя

  • НАЗК виявило у судді Києво-Святошинського суду понад 3,3 млн грн необґрунтованих активів

    НАЗК виявило у судді Києво-Святошинського суду понад 3,3 млн грн необґрунтованих активів

    Національне агентство з питань запобігання корупції встановило ознаки необґрунтованого збагачення у судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Підставою для цього став моніторинг способу життя посадовця, який НАЗК здійснювало у 2022–2023 роках. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на Агентство.

    Під час перевірки НАЗК з’ясувало, що суддя набув одразу три транспортні засоби за цінами, які в рази — а подекуди у сотні разів — нижчі за ринкові.

    Йдеться про такі автомобілі:

    • MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.), придбаний у вересні 2022 року за 10 тис. грн, тоді як експертна вартість становила понад 2,1 млн грн.

    • MERCEDES-BENZ G 500 (2013 р.), куплений наприкінці 2023 року за 529 тис. грн, тоді як у відкритих джерелах ціна авто сягала майже 685 тис. грн.

    • RENAULT ZOE (2017 р.), придбаний також наприкінці 2023 року за 5 тис. грн, хоча експертна оцінка вказувала реальну вартість близько 431,5 тис. грн.

    Проаналізувавши доходи судді та членів його сім’ї, НАЗК дійшло висновку, що законних підстав для легального придбання такого майна не було.

    На підставі цих даних Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання частини активів необґрунтованими. САП вимагає стягнути у дохід держави:

    • автомобіль MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.);

    • частину вартості автомобіля RENAULT ZOE (2017 р.);

    • грошові кошти, виявлені на банківських рахунках судді.

    Загальна сума необґрунтованих активів, за оцінкою слідства, становить понад 3,3 млн грн.

    Відповідно до закону «Про запобігання корупції», у разі якщо суд визнає активи необґрунтованими та ухвалить рішення про їх стягнення, посадова особа підлягає звільненню з посади у встановленому законом порядку.

  • Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Фрич задекларувала майже 3 млн гривень доходу та значні заощадження

    Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Фрич задекларувала майже 3 млн гривень доходу та значні заощадження

    Суддя Київського апеляційного суду Тетяна Вікторівна Фрич за 2024 рік задекларувала дохід майже 2,95 млн грн та значні заощадження в іноземній валюті.

    Зокрема, у декларації зазначено, що суддя отримала 2,94 млн грн зарплатні та 8 тис. грн відсотків за депозитом. Членів сім’ї в декларації не вказано.

    Серед нерухомості Фрич декларує право проживання у квартирі площею 106 м² у Києві, яка належить її батьку, а також власний садовий будинок площею 271,6 м² у селі Вишеньки Бориспільського району. Крім того, їй належать дві земельні ділянки по 0,1 га у цьому ж населеному пункті. Загальна оцінка нерухомості судді становить близько 642 тис. грн.

    Транспортних засобів, корпоративних прав, цінних паперів чи бізнесу у Тетяни Фрич немає. Готівкою вона тримає 45 тис. доларів, а на банківських рахунках зберігається 330 тис. грн.

    Ці дані свідчать про суттєві заощадження судді при відсутності власного бізнесу чи корпоративних прав.

  • НАЗК ініціювало конфіскацію майна судді Києво-Святошинського райсуду на понад 3 млн грн

    НАЗК ініціювало конфіскацію майна судді Києво-Святошинського райсуду на понад 3 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), спираючись на матеріали Служби безпеки України, через Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) ініціювало позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо конфіскації майна судді Києво-Святошинського районного суду Київської області, ймовірно Віталія Нікушина.

    Під час моніторингу способу життя НАЗК виявило, що у 2022–2023 роках суддя придбав три автомобілі за значно заниженими цінами:

    • Mercedes-Benz G 350 TD (2013) — за 10 тис. грн при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

    • Mercedes-Benz G 500 (2013) — за 529 тис. грн замість майже 685 тис. грн;

    • Renault ZOE (2017) — за 5 тис. грн при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

    САП подала до ВАКС позов про стягнення Mercedes-Benz G 350 TD, частини вартості Renault ZOE та грошових коштів на рахунках судді. Загальна сума необґрунтованих активів, які підлягають конфіскації, перевищує 3,3 млн грн.

    Раніше НАЗК наголошувало на необхідності контролю за способами життя суддів, аби виявляти невідповідність між доходами та майновим станом посадовців.

  • Суддя з Закарпаття вимагав хабар за скасування арешту деревини

    Суддя з Закарпаття вимагав хабар за скасування арешту деревини

    У Закарпатській області антикорупційні органи затримали суддю Воловецького районного суду Мукачівського району під час отримання хабаря. Про це повідомили у Національному антикорупційному бюро України.

    За даними слідства, суддя запропонував за грошову винагороду скасувати арешт на 20 кубічних метрів деревини. Він також давав поради, як правильно та у які строки подавати клопотання, щоб уникнути його потрапляння на розгляд іншому слідчому судді.

    Під час передачі 1300 доларів США посадовця затримали детективи НАБУ спільно з прокурорами САП та співробітниками Управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області.

    Наразі вирішується питання щодо обрання судді запобіжного заходу.

  • ДБР викрило шахрайську групу, яка привласнювала квартири померлих одеситів

    ДБР викрило шахрайську групу, яка привласнювала квартири померлих одеситів

    На Одещині працівники Державного бюро розслідувань викрили масштабну шахрайську схему з привласнення квартир померлих людей, які не мали спадкоємців. Ключову роль у ній відігравав суддя одного з районних судів області, який фактично легалізовував все майно для аферистів. Про це повідомляє ДБР.

    Організаторами незаконної схеми було подружжя місцевих рестораторів. Через знайомих вони отримували інформацію про квартири, власники яких померли, а претендентів на спадщину не було. Щойно такі об’єкти з’являлися, шахраї оформлювали фіктивні договори купівлі-продажу — заднім числом, без нотаріального посвідчення та за участі підставних осіб. Після цього подавали до суду позови про визнання права власності.

    Для легалізації злочинної схеми ресторатори залучили суддю, який, попри явні порушення, задовольняв позови. Його не турбували ні сфальшовані документи, ні відсутність сторін у засіданнях, ні відсутність обставин, які мали б бути встановлені у цивільному процесі. На підставі цих рішень у Державному реєстрі нерухомості проводили реєстрацію квартир.

    У такий спосіб шахрайська група встигла переоформити три квартири загальною вартістю майже 3 млн грн. Нині на об’єкти накладено арешт, щоб унеможливити їхнє подальше відчуження.

    Суддю вже звільнено з посади рішенням Вищої ради правосуддя. Йому повідомлено про підозри одразу за кількома статтями: видача завідомо неправдивого офіційного документа та пособництво у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах.

    Організатори — подружжя рестораторів — підозрюються у шахрайстві, підробленні документів та легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом. Ба більше, вони вже є обвинуваченими у ще одному кримінальному провадженні щодо привласнення шести квартир.

    Наразі вирішується питання про обрання запобіжних заходів усім фігурантам. Санкції інкримінованих статей передбачають до 8 років позбавлення волі.

  • Суддя одеського райсуду Лупенко отримав догану за порушення правил при розгляді справ про п’яних водіїв

    Суддя одеського райсуду Лупенко отримав догану за порушення правил при розгляді справ про п’яних водіїв

    Пересипський районний суд Одеси оголосив догану своєму судді Андрію Лупенку з позбавленням доплат на один місяць за систематичне порушення закону при розгляді справ про керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння. Скаргу на суддю подавали юристи, які виявили численні порушення у його рішеннях.

    За матеріалами справи, Лупенко часто не застосовував обов’язкове позбавлення водійських прав, посилаючись на «пом’якшувальні обставини» та нібито статус правопорушників як військових. Насправді лише дві з восьми справ стосувалися військових, а решта — цивільних водіїв.

    У кількох випадках суддя враховував сумнівні характеристики, наприклад, від реабілітаційного центру, подаючи їх як волонтерські відгуки. Один водій з вмістом алкоголю в крові 2,13‰, який спричинив ДТП, отримав м’якше покарання через нібито «відсутність істотних наслідків».

    Дисциплінарна палата вирішила, що дії Лупенка порушували закон та створювали небезпеку на дорогах, через що він отримав догану та тимчасове позбавлення доплат. Для порівняння, суддя Ткаченко з Кривого Рогу за подібні порушення отримала лише попередження.

    Рішення Вищої ради правосуддя оцінюють як важливий крок у підтриманні законності та безпеки на дорогах України.

  • Справу адвокатів “групи Борзих” намагаються закрити через ВАКС

    Справу адвокатів “групи Борзих” намагаються закрити через ВАКС

    Майже непоміченою пройшла новина про надто “м’яке рішення” ВАКС відносно одного з фігурантів резонансної справи про спробу дати хабар судді адвоката “групи Борзих” Дениса Микуліна. Про це пише видання 360ua.news.

    Так, 28 жовтня слідча суддя ВАКС Леся Федорак ухвалила рішення щодо  застосування запобіжного заходу до адвоката Дениса Микуліна у вигляді застави в розмірі всього лише 200 тисяч гривень.

    Простий аналіз судової практики щодо визначення розміру застав у інших резонансних судових справах останнього часу показує, що рішення ВАКС було упередженим на користь адвокатів “групи Борзих”, а саму справу намагаються зам’яти.

    Ймовірно, настільки лояльне рішення судді ВАКС Лесі Федорак відносно адвоката Дениса Микуліна продиктоване зв’язками “групи Борзих” та участі їх куратора – екс-заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих у підготовці законопроєкту про ліквідацію НАБУ та САП.

    Так, за інформацією видання ZN.UA,  Дмитро Борзих має давні зв’язки з чинним генеральним прокурором Русланом Кравченком – обидва походять з військово-прокурорського середовища. Ще тісніший зв’язок у Дмитра Борзих з заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми.

    Нагадаємо, двом адвокатам юридичної компанії “Гарантія ваших прав” – Максиму Комарницькому та Денису Микуліну було повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати “потрібний” висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

    Наразі справу ведуть НАБУ і САП, а саме розслідування кейсу “групи Борзих” триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Головними підозрюваними у “реєстровому” епізоді є  Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів – шість із двадцяти співробітників компанії.

  • Вища рада правосуддя дозволила арешт судді, яка спричинила смертельну ДТП

    Вища рада правосуддя дозволила арешт судді, яка спричинила смертельну ДТП

    Вища рада правосуддя погодила арешт судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області Ольги Лелик, яку підозрюють у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди на Івано-Франківщині, що призвела до загибелі однієї людини та травмування іншої.

    Як повідомляє Офіс Генерального прокурора, подання про надання згоди на тримання під вартою надійшло від прокурора, і ВРП його задовольнила. Судді інкримінують порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та тілесні ушкодження ще одній людині (ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України).

    Трагедія сталася 31 жовтня 2025 року у селі Фрага Івано-Франківського району на трасі «Мукачево – Львів». За даними слідства, суддя, керуючи автомобілем Lexus UX 250h, рухалася у напрямку Львова та не зменшила швидкість біля нерегульованого пішохідного переходу. У результаті вона здійснила наїзд на двох людей, які переходили дорогу.

    Внаслідок аварії один пішохід загинув на місці, а інший отримав численні травми. За процесуального керівництва Івано-Франківської обласної прокуратури судді повідомлено про підозру.

    Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини події, зокрема швидкість руху автомобіля та стан водійки на момент ДТП.

  • Судді Підгаєцького райсуду Тернопільської області повідомлено про підозру у смертельній ДТП на Івано-Франківщині

    Судді Підгаєцького райсуду Тернопільської області повідомлено про підозру у смертельній ДТП на Івано-Франківщині

    У Івано-Франківській області судді Підгаєцького районного суду Тернопільської області повідомлено про підозру у смертельній дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 31 жовтня у селі Фрага Івано-Франківського району на автодорозі “Мукачево – Львів”, повідомляє Офіс генерального прокурора України.

    За даними слідства, суддя керувала автомобілем Lexus UX 250h і, рухаючись у напрямку Львова, не зменшила швидкість перед нерегульованим пішохідним переходом. Внаслідок цього було скоєно наїзд на двох пішоходів. Один із них загинув на місці, другий отримав тілесні ушкодження.

    Підозрювана суддя обвинувачується за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Досудове розслідування здійснюють слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокуратури.

    На цей час до Вищої ради правосуддя скеровано подання про надання згоди на тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя та клопотання про її утримання під вартою. Розгляд документів заплановано на сьогодні.

  • Двоє адвокатів планували дати хабар судді — НАБУ і САП повідомили про підозру

    Двоє адвокатів планували дати хабар судді — НАБУ і САП повідомили про підозру

    Детективи Національного антикорупційного бюро України спільно з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили про підозру двом адвокатам, які планували надати хабар судді одного зі столичних судів. Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція неправомірної вигоди службовій особі.

    Як повідомляє «Закон і Бізнес» із посиланням на НАБУ, адвокати запропонували обвинуваченому у справі про розкрадання піску, що належав АТ «Укрзалізниця», сприяти у винесенні виправдувального вироку. Для цього вони планували через свої зв’язки в одній з експертних установ організувати підготовку «потрібного» експертного висновку, який мав стати підставою для визначення розміру хабара судді.

    Таким чином, адвокати намагалися узгодити суму неправомірної вигоди, необхідну для ухвалення рішення на користь підзахисного.

    У квітні цього року одному з викритих фігурантів уже було повідомлено про підозру в несанкціонованому доступі до закритої частини Єдиного державного реєстру судових рішень. Тоді він незаконно здійснив понад 39 тисяч пошукових запитів і переглянув 7 572 судові рішення.

    Наразі триває досудове розслідування, підозрюваним може загрожувати до восьми років позбавлення волі.