Хрещатик

Позначка: суддя

  • Скандальний суддя з Севастополя звільнив директора 112 каналу з-під санкцій

    Скандальний суддя з Севастополя звільнив директора 112 каналу з-під санкцій

    У квітні 2023 року суддя Господарського суду Києва Сергій Щербаков виніс рішення, яке фактично дозволило колишньому директору проросійського телеканалу 112.UA уникнути санкцій. Йдеться про Андрія Шевцова — людину з найближчого кола Віктора Медведчука.

    В ухвалі від 20 квітня суд задовольнив заяву про звільнення Шевцова з посади директора ТОВ «ІА „112.ЮЕЙ“» заднім числом — з 8 серпня 2022 року. Це дозволило формально уникнути санкційного статусу, адже на момент застосування санкцій він уже «не був» посадовою особою.

    Сам Сергій Щербаков — уродженець Севастополя, колишній суддя Нахімовського районного суду. В його декларації досі зазначено спільну власність на квартиру в окупованому Севастополі, яку він ділить із дружиною Аллою Щербаковою та її батьком. Там же в нього є й земельна ділянка на 10 соток, куплена ще до окупації у 2010 році.

    Попри те, що працює в Києві з 2017 року, суддя досі зберігає активи в Криму — що викликає запитання з огляду на війну, правову позицію України та моральні принципи державного службовця.

    У 2015 році родина Щербакова придбала квартиру в Крюківщині (64 кв. м) за 334 тис. грн — на той момент дуже занижена ціна. У 2023-му — вже зовсім інший рівень: дружина судді купує чотирикімнатну квартиру на Бульварно-Кудрявській, площею 105,7 кв. м. Її ринкова вартість — близько 18,5 мільйонів гривень. Ще 2 млн — паркомісце в тому ж будинку.

    Автопарк не відстає: у 2019 році в декларації з’являється Chevrolet Camaro за… 118 тис. грн, хоча ринкова ціна — понад пів мільйона. У 2023 році родина купує новий кросовер Cupra Formentor, вартістю близько 1,6 млн грн.

    Щербаков фігурує і в інших скандальних справах. У 2019 році він скасував штрафи Антимонопольного комітету для фірми, що належить екс-помічнику Максима Микитася. Йдеться про ТОВ “Північно-український будівельний альянс”, яке брало участь у змовах на тендерах, що принесли понад 3,3 млрд грн підрядів.

    Суддя, який дозволяє уникнути санкцій проросійським фігурантам — і при цьому має нерухомість у Криму, дороге житло, занижені вартісні активи, — викликає щонайменше сумнів у неупередженості. Чи є конфлікт інтересів? Чи були неправомірні вигоди? І головне — чому органи правопорядку не реагують?

  • Розробку принципів комунікації з медіа довірили судді Барсук, яка хотіла посадити журналістів

    Розробку принципів комунікації з медіа довірили судді Барсук, яка хотіла посадити журналістів

    До розробки та впровадження принципів комунікації між судами та медіа була залучена скандальна суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук, яка раніше хотіла засудити журналістів “ЕСПРЕСО” та “Лівий берег”, за публікацію її розваг з олігархами та розкішного способу життя.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Варто відмітити, що розробка програми відбувається у межах Українсько-нідерландського проєкту “Судова влада і суспільство в Україні”, який реалізується Центром міжнародного правового співробітництва (Center for International Legal Cooperation – CILC) за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів у рамках Програми МАТРА.

    Нагадаємо, що у 2021 року в низці ЗМІ вийшов сюжет про те, як суддя Марина Барсук в компанії свого чоловіка, адвоката Віктора Барсука, з’явилася на вечірці на честь дня народження олігарха Павла Фукса.

    Хоча сама по собі поява судді Марини Барсук на приватній вечірці такого одіозного персонажа вже мала б викликати розслідування з боку правоохоронців і Вищої ради правосуддя, ситуація ускладнювалася тим, що на розгляді судді Борсук на той час перебувало кілька справ, пов’язаних із Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом, серед власників якого значилося і прізвище Фукса.

    Більше того, чоловік судді, адвокат Віктор Барсук, представляв у цих справах інтереси Павла Фукса і групи росіян, які разом із Фуксом здійснювали рейдерську атаку на Полтавський ГЗК.

    Після публікації сюжету, проти журналістів було порушено кримінальне провадження №42022000000000004 за статтею 376 КК – “Втручання в діяльність судових органів”.

    Його порушив Офіс генерального прокурора у відповідь на скаргу судді Марини Борсук на сюжет про її відвідування вечірки, організованої фігурантом справи, яку вона вела.

    Як бачимо, після невдалої спроби відправити за ґрати журналістів “ЕСПРЕСО” та “Лівий берег”, суддя Марина Барсук занялась розробкою принципів комунікації з медіа.

  • Родина голови Чернігівського апеляційного суду скуповує елітне житло

    Родина голови Чернігівського апеляційного суду скуповує елітне житло

    Попри складну економічну та безпекову ситуацію в країні, родина голови Чернігівського апеляційного суду Валерія Заболотного значно збільшила свої статки під час повномасштабної війни. Про це повідомляє бюро Absolution.

    За інформацією розслідувачів, родина скуповує елітну нерухомість, оформлюючи її на літніх родичів та близьких осіб, зокрема на матір судді і його тещу, які не мають задекларованих доходів, достатніх для таких покупок.

    Так, 75-річна мати Заболотного придбала двокімнатну квартиру в новобудові з початковою вартістю від 60 тисяч доларів. У цьому ж житловому комплексі має квартиру і теща судді. Водночас обидві жінки пенсійного віку не можуть офіційно пояснити походження коштів на такі витрати.

    Крім того, брат судді, депутат місцевої ради, володіє щонайменше 13 квартирами — 4 у Чернігові та 9 в Івано-Франківській області. Особливу увагу викликає той факт, що пенсіонери батьки депутата нібито подарували йому 4,7 млн гривень. Для порівняння, офіційний річний дохід самого депутата становить близько 340 тис. грн. Це викликає підозри у використанні схем для приховування реальних джерел походження грошей.

    На фоні цього Валерій Заболотний очолює суд, який неодноразово потрапляв у центр скандалів через резонансні рішення — зокрема виправдання чи звільнення підозрюваних у тяжких злочинах, серед яких вбивства, корупційні оборудки та розкрадання.

    Такий стан речей викликає занепокоєння у суспільстві, особливо в умовах загальнодержавної боротьби з корупцією та вимог до прозорості діяльності посадовців.

  • Скандал у Миколаєві: суддя нібито забрав будинок родини з дітьми за фіктивними документами

    Скандал у Миколаєві: суддя нібито забрав будинок родини з дітьми за фіктивними документами

    У Миколаєві розгортається гучний скандал за участю судді Інгульського районного суду (раніше – Ленінського) Олега Кирильчука. Його підозрюють у тому, що він, використовуючи своє службове становище, незаконно заволодів нерухомістю родини з малолітніми дітьми.

    Мова йде про садову ділянку та житловий будинок у кооперативі «Зоря» за адресою: вул. Автомобільна, 2, буд. 39. У 2017 році родина офіційно придбала цю комунальну ділянку. Але вже у 2019-му з’являється громадянин Валерій Корміч, який, не маючи жодних прав, фальсифікує експертний звіт і реєструє право власності на себе. У подальшому об’єкт переходить спочатку до матері судді Кирильчука, а потім – і до нього самого.

    За словами потерпілих, після оформлення майна Кирильчук почав чинити психологічний тиск, організовувати провокації, а також пошкоджувати майно родини. Ба більше, він уклав фіктивні договори оренди з третіми особами, аби створити напругу і змусити мешканців залишити будинок.

    Попри те, що кримінальне провадження за фактом шахрайства було відкрито ще 5 листопада 2020 року (№12020150040002934), слідство, як стверджують заявники, гальмується прокуратурою. Зокрема, досі не накладено арешт на об’єкт злочину, а спроби потерпілих домогтися рішучих дій правоохоронців наштовхуються на спротив.

    Паралельно суддя Кирильчук використовує цивільне судочинство, щоб домогтися виселення родини через суд. Також, за даними джерел, він засипає органи безпідставними скаргами, ймовірно, аби створити додатковий тиск на слідство і суддів, які розглядають цю справу.

    Існують обґрунтовані підозри, що Кирильчук задіює свої зв’язки в правоохоронній і судовій системі, аби зберегти за собою незаконно отримане майно.

  • BMW, десятки тисяч готівкою і оренда елітної квартири: декларація судді Наталії Клочкової

    BMW, десятки тисяч готівкою і оренда елітної квартири: декларація судді Наталії Клочкової

    Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Наталія Клочкова у своїй декларації за 2024 рік повідомила про придбання елітного авто, значні готівкові заощадження та оренду житла площею майже 400 квадратів у столиці.

    Згідно з декларацією, в листопаді 2024 року Клочкова придбала BMW X3 2020 року випуску за 1 600 000 гривень. При цьому суддя не задекларувала жодного власного житла, натомість орендує квартиру площею 384,4 квадратних метра у Києві — майже втричі більше за середню однокімнатну квартиру.

    У графі “цінне рухоме майно” вказано золоті каблучки, сережки з камінням, годинник та картину.

    Гроші та доходи

    Заробітна плата Клочкової в ОАСК у 2024 році склала 1 611 384 гривень. Додатково вона задекларувала 800 000 гривень доходу від відчуження рухомого майна, ймовірно — старого автомобіля або прикрас.

    Готівкові заощадження судді вказані окремо:

    • 893 000 гривень;

    • 49 900 доларів США;

    • 23 000 євро.

    При цьому, жодних банківських вкладів або фінансових зобов’язань у декларації не зазначено.

    Хто така Наталія Клочкова

    Клочкова Наталія Вікторівна народилася 2 липня 1983 року в Чернівцях. У 2005 році закінчила юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Кандидат юридичних наук.

    Кар’єра:

    • 2002–2005 — лаборант у Чернівцях;

    • 2005–2007 — юрист у ТОВ “Укрбудінвест 2010”;

    • 2007 — головний юрист у “Укргазбанку”;

    • 2007–2010 — юрисконсульт в Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України;

    • з 2010 року — суддя Окружного адмінсуду Києва.

    Також у декларації вказано, що Клочкова має дочку — Кобилянську Поліну, інших членів родини не зазначено.

  • Суддя-хабарник Микола Чаус відбуває строк у колонії після вироку за 150 тисяч доларів

    Суддя-хабарник Микола Чаус відбуває строк у колонії після вироку за 150 тисяч доларів

    Колишній суддя Дніпровського районного суду Києва Микола Чаус наразі відбуває покарання у Менській виправній колонії №91. Його засудили до 8,5 років позбавлення волі за вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі 150 тисяч доларів США.

    Скандальна справа Чауса стала однією з найгучніших корупційних історій української судової системи. У 2016 році він попався на хабарі, який сховав у банках, закопаних у власному городі. Саме ці дії й стали символом абсурду та цинізму корумпованої судової влади. Слідчі згодом дістали контейнери з грошима, що стало доказом у справі.

    Після викриття Чаус тривалий час перебував за межами України, в Молдові. У 2021 році він загадково з’явився на території України, а пізніше його затримали. Суд визнав Чауса винним у хабарництві й призначив реальне покарання.

    Як стало відомо, Чаус намагався добитися тимчасового повернення до Київського СІЗО, однак йому відмовили. Його залишили в Менській колонії, де він продовжує відбувати призначене покарання.

  • Фігурантка журналістських розслідувань суддя Марина Барсук розказала про правила поведінки для журналістів

    Фігурантка журналістських розслідувань суддя Марина Барсук розказала про правила поведінки для журналістів

    Фігурантка низки корупційних скандалів суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук розказала про правила поведінки для журналістів.

    “Разом з нашими партнерами та колегами ми рухаємося до повноцінного затвердження єдиних принципів взаємодії між судами та медіа” – заявила Марина Барсук.

    Нагадаємо, суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук (Дідиченко) є фігурантом ряду корупційних скандалів, а її саму можна часто побачити в компанії олігархів на кшталт Фукса чи Коломойського, справи яких розглядались в ПАГС.

    Водночас, спосіб життя самої судді Марини Барсук мало чим відрізняється від життя її друзів-олігархів. Зокрема, в декларації Марини Барсук вказані відразу 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок, серед яких квартира у Великобританії. Також в декларації Марини Барсук відразу 4 автомобіля марки Mercedes-Benz загальною ринковою вартістю біля 20 мільйонів гривень.

  • Забудовник Прилипко може уникнути арештів завдяки прокурорам і судді

    Забудовник Прилипко може уникнути арештів завдяки прокурорам і судді

    Історія довкола котеджного містечка «Вітаград» поблизу села Ходосівка на Київщині вийшла за межі судових залів. Як стало відомо редакції, навколо забудовника Анатолія Прилипка формується ціла група осіб, яка, ймовірно, допомагає йому зняти арешти із землі. Серед них — суддя Інна Фінагєєва та прокурори Олександр Гуцуляк і Роман Коваль.

    Перші підозри озвучили антикорупційні телеграм-канали. Так, за даними ресурсу «Джокер», прокурори Гуцуляк (Київська обласна прокуратура) і Коваль (Обухівська окружна) нібито діють у зв’язці з Прилипком, отримуючи від нього винагороду в обмін на “правильні рішення” у кримінальних провадженнях. Йдеться про справи щодо незаконного використання землі під забудову.

    Прилипко, нагадаємо, намагається через Печерський суд скасувати арешти на ділянки “Вітаграду”, де планується активне будівництво.

    Окрема увага — судді Інні Фінагєєвій, яка, за даними джерел, розглядає справи, де фігурує Прилипко. І тут починається найцікавіше. Як свідчить її декларація, вона має тісні матеріальні зв’язки з чоловіком на ім’я Сергій Іващенко — він вказаний як особа, з якою вона ділить авто, а також його дохід зазначено в її декларації.

    Іващенко працює в ТОВ «Конструкторсько-будівельний центр» (КБЦ) — компанії, що отримує чимало підрядів на Київщині. У портфелі фірми — будівництво ЖК «Озерний гай Гатне», участь у зведенні «Софіївських Липок» та тендери з органами місцевого самоврядування через Prozorro.

    Всі ці проєкти розташовані в межах територіальної підсудності судді Фінагєєвої.

    Виникає логічне запитання: чи могла суддя сприяти успішному укладанню підрядних договорів для свого родича? І чи забезпечує вона “покровительство” не лише в суді, а й поза ним — через вплив на дозвільні процедури або судовий розгляд справ забудовників?

    Інший аспект — чи пов’язаний ТОВ «КБЦ» із Прилипком безпосередньо? Якщо так — це пояснює лояльність до фігуранта у справах про захоплення землі. Тим більше, що «Вітаград» розташований у зоні інтересів будівельного лобі.

    Наразі джерела повідомляють, що НАБУ вже готує підозру самому Прилипку, а потенційними об’єктами слідства можуть стати й прокурори, і судді. У разі підтвердження конфлікту інтересів або корупційної вигоди, наслідки можуть бути гучними.

    Антикорупційні органи повинні терміново перевірити:

    • зв’язки судді Фінагєєвої з ТОВ «КБЦ»;

    • обставини лояльного розгляду справ Прилипка;

    • ймовірну участь прокурорів у схеми зняття арештів.

    Ця історія — ілюстрація того, як будівельний бізнес в Україні проростає у судову і прокурорську систему, перетворюючи державу на інструмент прикриття приватного збагачення.

  • Підозрюваний у хабарництві екссуддя хотів виїхати за кордон

    Підозрюваний у хабарництві екссуддя хотів виїхати за кордон

    Колишній суддя Київського апеляційного суду Ігор Паленик, якого підозрюють у хабарництві, намагався отримати дозвіл на виїзд за кордон. Про це повідомляє видання “Судовий репортер”.

    За словами Паленика, він планував поїздку до Хорватії разом із онукою з метою оздоровлення. У зверненні до суду екссуддя пояснив, що нібито потребує лікування, щоб уникнути звинувачень у свідомому погіршенні власного стану з метою уникнення відповідальності.

    Втім, суд не задовольнив це клопотання, відмовивши йому у праві виїзду за межі України.

    Паленик є одним із фігурантів кримінального провадження щодо отримання неправомірної вигоди за скасування арешту майна акціонерного товариства “Мотор Січ”, пов’язаного з експрезидентом компанії В’ячеславом Богуслаєвим.

    Слідство триває, і Паленик залишається під запобіжними заходами в Україні.

  • НАБУ викрило адвоката, який виманив 1500 доларів за “вирішення” справи в суді

    НАБУ викрило адвоката, який виманив 1500 доларів за “вирішення” справи в суді

    У справі, що об’єднала антикорупційні органи та поліцію, викрито адвоката, який виманив у клієнта 1500 доларів нібито для “вирішення” питання із суддею, а насправді — залишив гроші собі. Про це повідомляє НАБУ.

    Згідно з матеріалами слідства, адвокат запевнив громадянина, що може “владнати” питання щодо закриття адміністративної справи про відмову водія від проходження огляду на стан сп’яніння. За свої “послуги” він запросив 1500 доларів США, пояснюючи, що ці кошти начебто мають бути передані судді одного з районних судів Івано-Франківщини.

    Проте, як з’ясувало слідство, жодної передачі хабаря не планувалося — адвокат просто ввів клієнта в оману і розпорядився грошима на власний розсуд.

    У результаті спільних дій НАБУ, САП і Управління стратегічних розслідувань в Івано-Франківській області Нацполіції, правопорушнику оголошено підозру.

    Кваліфікація

    Дії адвоката кваліфіковано одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 2 ст. 15 (замах на злочин),

    • ч. 4 ст. 27 (підбурювання до злочину),

    • ч. 3 ст. 369 (пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі),

    • ч. 3 ст. 190 (шахрайство, вчинене у великих розмірах).

    Розслідування триває. У разі доведення вини адвокату загрожує реальне позбавлення волі, з урахуванням умислу та обставин обману.