Хрещатик

Позначка: суддя

  • Суддя Верховного Суду безоплатно живе в елітній квартирі в Києві, оформленій на родичку з рф

    Суддя Верховного Суду безоплатно живе в елітній квартирі в Києві, оформленій на родичку з рф

    Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів з 2020 року безоплатно користується просторою квартирою площею 205 квадратних метрів у самому центрі Києва. Власницею житла вказана її племінниця — громадянка Росії Валентина Хорошавцева.

    У декларації Стефанів зазначила, що квартира коштує 1,8 млн грн, але за оцінками експертів, її реальна ринкова вартість на момент придбання перевищувала 5 мільйонів гривень. Житло оформлене на Хорошавцеву, яка, як виявилося, мешкає та працює в російському Томську. Там вона придбала значно скромніше помешкання і ще й в іпотеку.

    Ба більше, донька судді Надія Микитин, яка також працює суддею та нині претендує на посаду в апеляційному суді, проживає у ще одній квартирі, оформленій на Хорошавцеву — цього разу в Івано-Франківську.

    Примітно, що Валентина Хорошавцева є працівницею “Сибірського хімічного комбінату” — підприємства, яке бере участь у виробництві матеріалів для підтримки ядерного арсеналу та озброєння Російської Федерації. Сама вона заявила, що не має нерухомості в Україні і на її купівлю коштів не мала.

  • Суддя з Одеси орендувала елітну квартиру в Дубаї та потрапила під перевірку

    Суддя з Одеси орендувала елітну квартиру в Дубаї та потрапила під перевірку

    Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу щодо судді Київського районного суду Одеси Алли Маломуж. Причиною стали дані журналістського розслідування, яке виявило: суддя понад рік орендувала розкішну квартиру в Дубаї, але не задекларувала її, порушуючи вимоги фінансової прозорості.

    За інформацією ЗМІ, йдеться про двокімнатні апартаменти площею 117 квадратних метрів у комплексі Orion Building, що розташований у престижному районі Аль-Барша. Будівля має всі зручності: басейн, тенісний корт, барбекю-зону та охорону. Місячна оренда таких апартаментів сягає 1,5 тисячі доларів — майже вся річна зарплата судді.

    Згідно з даними Київського райсуду, лише з лютого 2022-го по травень 2023-го Маломуж перебувала у відпустці 416 днів, не виконуючи посадових обов’язків, але продовжувала отримувати зарплату. У декларації за 2023 рік вона зазначила дохід у 725 тисяч гривень.

    Журналісти також звернули увагу на зникнення з документів BMW X5 без відповідного доходу від продажу, а також на спадкове та родинне майно в Одесі — дві квартири та гаражі. Зокрема, одну з квартир суддя оформила на доньку.

    Додаткові питання викликає походження коштів на проживання за кордоном. У Алли Маломуж — двоє дітей, молодша донька народилася в Аргентині два роки тому. Чоловік судді, Василь Ларченко, до 2019 року працював у кримінальній поліції.

    Національне агентство з питань запобігання корупції вже розпочало перевірку способу життя судді. Тим часом Вища рада правосуддя вирішила не зволікати й відкрила дисциплінарне провадження.

  • ВАКС заочно арештував екснардепа Логвинського за аферу на 54 мільйони

    ВАКС заочно арештував екснардепа Логвинського за аферу на 54 мільйони

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ухвалила рішення про заочний арешт колишнього народного депутата Георгія Логвинського. Його підозрюють в організації масштабної корупційної схеми, через яку бюджет України втратив понад 54 мільйони гривень.

    Як повідомив Центр протидії корупції, це рішення стало наслідком задоволення апеляції Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на попередню ухвалу судді ВАКС Лариси Задорожної. Вона раніше визнала підозру Логвинському «низько обґрунтованою». Та апеляція вирішила інакше — заочний арешт став можливим.

    Справу розслідують із березня 2020 року. За версією слідства, Логвинський організував схему, внаслідок якої держава «програла» справу в ЄСПЛ і була змушена компенсувати 54,1 млн грн компанії «Золотий Мандарин Ойл», яка не мала реальних підстав на виплати. Цю компанію пов’язують саме з екснардепом.

    Цікаво, що тривалий час Логвинський користувався імунітетом, адже його дружина працювала в Європейському суді з прав людини. Лише після того, як цей захист припинився, НАБУ і САП змогли офіційно повідомити йому про підозру — у липні 2023 року. На той момент він уже перебував за кордоном.

    Після кількох відмов у суді, остаточне рішення ухвалила Апеляційна палата ВАКС, скасувавши всі попередні блокування. Наразі Логвинський — сьомий підозрюваний у справі «Золотого Мандарину» й перебуває в міжнародному розшуку.

  • Підозрювана в корупції суддя Західного апеляційного суду носитиме електронний браслет

    Підозрювана в корупції суддя Західного апеляційного суду носитиме електронний браслет

    26 травня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід судді Західного апеляційного господарського суду Ірині Малех. Підозрювану у корупційній змові з іншими високопосадовими суддями зобов’язали сплатити 3 млн грн застави, а також поклали на неї низку процесуальних обов’язків — зокрема, носіння електронного браслета.

    Антикорупційні органи підозрюють Ірину Малех у причетності до вимагання та одержання хабаря разом з колишнім головою Західного апеляційного господарського суду Борисом Плотніцьким і двома екскерівниками Господарського суду Львівської області — Василем Артимовичем і Михайлом Юркевичем. За версією слідства, Малех отримала 20 тис. доларів за ухвалення судового рішення у справі, що стосувалася медичної мережі «Ескулаб».

    У прокуратурі наполягали на більш суворому запобіжному заході — заставі у 15 млн 140 тис. грн. Проте ВРП (Вища рада правосуддя) раніше не дала згоду на тримання під вартою Малех, що обмежило можливості суду. Захисники судді просили обрати особисте зобов’язання, називаючи навіть 3 млн «непомірною сумою» для підозрюваної.

    Попри це, суд визнав за доцільне застосувати саме фінансовий запобіжний захід, враховуючи тяжкість обвинувачення. Ірина Малех відсторонена від здійснення правосуддя до 9 червня 2025 року згідно з рішенням Вищої ради правосуддя.

    Це провадження є частиною гучної справи про масштабну корупцію в судовій системі Заходу України, де сума можливого хабаря становить 1 мільйон доларів. За твердженням слідства, організаторами корупційної схеми виступили Плотніцький та Артимович, а Ірина Малех була безпосереднім виконавцем незаконного впливу на судові рішення.

  • Андрій Данилко розповів російському виданню чому відмовився бути суддею Нацвідбору на Євробачення-2025

    Андрій Данилко розповів російському виданню чому відмовився бути суддею Нацвідбору на Євробачення-2025

    Андрій Данилко, більш відомий під сценічним образом Вєрки Сердючки, розповів, чому не став суддею Нацвідбору на Євробачення-2025, і прокоментував цьогорічний виступ гурту Ziferblat. Інтерв’ю артист дав російській службі BBC у Лондоні.

    Данилко зазначив, що не готовий оцінювати молодих учасників, бо не хоче нікого образити. За його словами, усі конкурсанти — різні, а публічне приниження заради хайпу в інтернеті йому чуже.

    “Я відмовився сидіти в журі Національних відборів на “Євробачення”. Я не знаю, як їх судити. Вони всі молоді, їх обирають. Я на них дивлюся. Сказати щось образливе для того, щоб потім це обговорювалося в інтернеті, я не хочу. Вони всі різні. Тому я кажу, самі все вирішуйте”, — пояснив артист.

    Також він поділився думками щодо цьогорічного представника України — гурту Ziferblat, який виступив на конкурсі з піснею “Place I Call Home”. Данилко зізнався, що відчуває ностальгію за часами, коли між артистами була більша повага, а не масовий хейт у соцмережах.

    “Ось хлопці зараз виступають — гурт Ziferblat. Ми навіть фрагмент якийсь заспівали під час свого виступу, щоб їх підтримати. Але в нас так люди влаштовані, що все хочуть обісрати. Типу кого ви послали, які в них костюми жахливі, пісня — гі*но. Може, я й тому ще сумую за тим часом. Ми ніколи не могли собі таке дозволити. У нас була якась повага”, — сказав Данилко.

    Нагадаємо, Андрій Данилко представляв Україну на Євробаченні у 2007 році в образі Вєрки Сердючки з піснею “Dancing Lasha Tumbai” і посів друге місце. Його виступ досі вважається одним із найяскравіших за всю історію участі України в конкурсі.

  • У тесті для суддів питатимуть про скіфів, ханів і Зеленського

    У тесті для суддів питатимуть про скіфів, ханів і Зеленського

    Уже цього літа близько 1800 кандидатів на посади суддів в Україні складатимуть новий тест — на знання історії української державності. Як повідомляє канал Bankova Mail, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) оприлюднила перелік тем і орієнтовні відповіді, що викликали чимало подиву серед експертів і громадськості.

    Іспит, який триватиме 40 хвилин, міститиме 40 запитань із переліку у понад 700. Але замість фокусування на юридичних аспектах державотворення, в тесті опинились доволі несподівані теми — скіфський цар Атей, беклярбек Ногай, дівани кримських ханів, діяльність ОУН, сеймова система Речі Посполитої та навіть “революційне значення” поеми Ліни Костенко Русалка Дністрова.

    Серед прикладів запитань:
    – “Як князь Лев Данилович використовував васально-союзницькі відносини з беклярбеком Ногаєм?”
    – “Які функції мав діван у Кримському ханстві за династії Ґереїв?”
    – “Яку губернію на Лівобережжі ліквідували в XVIII столітті?”

    Окрема увага у тесті приділена діяльності президентів України. Примітно, що позитивно оцінюється лише одна адміністрація — та, що “впровадила цифровізацію та виграла безпрецедентно”, тобто команда Володимира Зеленського. Іспит включає питання про застосунок “Дія” і цифрову реформу останніх років.

    Натомість історичні події Другої світової війни, період окупації 1941–1944 років, а також тематика передумов сучасної війни на сході України у тесті майже не згадуються. Це вже викликало зауваження з боку парламентських комітетів і громадських організацій.

    У Верховній Раді критикують підхід до підготовки: за словами одного з депутатів, структура тесту більше схожа на “курс історичного факультету з політичним підтекстом”, аніж на професійне оцінювання майбутніх суддів.

    У ВККС відповідальність за підготовку тесту переклали на Національну школу суддів. Там підтвердили, що питання сформовано згідно із замовленням комісії, проте методика підготовки кандидатів досі залишається непрозорою.

    Кандидати, за оцінками експертів, змушені будуть використовувати платні мобільні додатки з відповідями, аби підготуватись до таких специфічних питань. Утім, підґрунтя до цього створили зміни до закону про суддів, які наприкінці 2024 року підписав президент Зеленський. Автором ініціативи був Артем Татаров — саме він раніше запропонував спростити тестування на IQ, натомість додавши історичну складову.

    Таким чином, майбутній суддя має не лише розуміти правові засади, а й знати, як функціонував кримськотатарський діван, що робила ОУН у тилу ворога та яка реформа діджиталізації відбулася в останні роки.

    Чи справді це зробить суддів більш обізнаними в контексті української державності — покаже практика. Але вже зараз експерти називають тест “гібридом ідеології, історії та політичного піару”.

  • Суддя Господарського суду Києва допоміг проросійському бізнесмену уникнути санкцій

    Суддя Господарського суду Києва допоміг проросійському бізнесмену уникнути санкцій

    Скандальний суддя Господарського суду Києва Роман Бойко опинився в центрі нового гучного антикорупційного розслідування. Його підозрюють у винесенні рішення в інтересах проросійського олігарха Ігоря Наумця — в обмін на хабар у розмірі 500 тисяч доларів. Ці дані журналісти видання «Багнет» отримали з двох незалежних джерел — серед учасників судового процесу та в правоохоронних органах.

    30 жовтня 2024 року суддя Бойко задовольнив позов кіпрської компанії ES Mining Company Limited, фактичним власником якої є Ігор Наумець — проросійський бізнесмен, який перебуває під українськими санкціями. Згідно з рішенням суду, Держгеонадрам заборонено змінювати дані щодо власника спецдозволу на користування надрами, виданого на АТ «Коростенський кар’єр».

    Нагадаємо, що 12 травня 2023 року президент України ввів у дію санкції РНБО, якими ES Mining була внесена до списку фігурантів, що створюють загрозу національній безпеці.

    Рішення Бойка викликало обурення юристів та спостерігачів. Адже позов був поданий нібито від імені директора кіпрської компанії — Антоніса Бонтиціаноса, який, за словами джерел, ніколи не був в Україні і не звертався до суду. Відтак підозрюють, що документи, на підставі яких суд задовольнив позов, містили підроблений підпис.

    Журналісти також з’ясували, що Бойко нібито отримав пів мільйона доларів за ухвалення рішення на користь компанії Наумця. Ігор Наумець — фігурант численних розслідувань, має російське громадянство, є власником холдингу «Юнігран» та відомий своєю прихильністю до секти «АллатРа», яка активно підтримує російський наратив.

    “Суддя проігнорував прямі ознаки фальсифікації та санкційний статус позивача. А тепер намагається зачищати інформацію про хабар у мережі”, — повідомляють джерела.

    Попри резонанс справи, станом на сьогодні ані НАБУ, ані НАЗК не ініціювали відкриття провадження щодо ймовірного незаконного збагачення судді Бойка.

    Журналісти закликають правоохоронні органи перевірити:

    • джерела статків Романа Бойка;

    • його зв’язки з представниками ES Mining та структури «Юнігран»;

    • правомірність поданих до суду документів.

    Нагадаємо, що суддя Бойко вже раніше потрапляв у медійне поле — через суперечливі рішення та показне демонстрування «турботи» про свою репутацію, зокрема, спроби зняти з відкритого доступу критичні матеріали.

  • Суддю Київського апеляційного суду звільнили через хабар у справі «Мотор-Січі»

    Суддю Київського апеляційного суду звільнили через хабар у справі «Мотор-Січі»

    Скандал навколо одного з найгучніших процесів останніх років — справи колишнього очільника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва — отримав новий поворот. Суддю Київського апеляційного суду Віктора Глиняного офіційно звільнили після того, як слідство встановило його причетність до отримання хабаря за зняття арешту з двох літаків, що фігурують у справі.

    Як повідомляє слідство, вся операція була організована іншим суддею — В’ячеславом Дзюбіним, який вже втратив мантію. Саме він виконував роль «посередника», отримавши $35 тисяч за «позитивне» рішення. Із цієї суми $10 тисяч Дзюбін залишив собі, а ще $25 тисяч — передав трьом іншим суддям.

    Схема передачі грошей була настільки банальною, що нагадує сценарій поганої комедії. Суддя Ігор Паленик отримав свою частку у коробці з-під віскі. Згодом частину цих коштів він акуратно запакував у пачку з-під кави та передав своєму колезі Юрію Сливі. Ще один фігурант — Віктор Глиняний — отримав гроші взагалі у рекламній брошурі одного з інтернет-провайдерів.

    За даними джерел у правоохоронних органах, усі троє були у курсі, що гроші передаються за конкретне рішення — зняти арешт із двох повітряних суден, які належали підприємству, пов’язаному з Богуслаєвим.

    Попри звільнення судді Глиняного, справа лише набирає обертів. Детективи вже зібрали достатньо доказів для підозри щодо кожного з учасників оборудки. Утім, експерти побоюються, що в разі відсутності суспільного резонансу справу можуть «поховати» — як це вже неодноразово траплялося зі справами щодо високопосадовців.

    Сам В’ячеслав Богуслаєв наразі перебуває під слідством за підозрою у державній зраді та співпраці з РФ. Літаки, з яких знімали арешт, можуть бути частиною його активів.

  • Скільки виплатили скандальному судді Павлу Вовку після звільнення

    Скільки виплатили скандальному судді Павлу Вовку після звільнення

    Павло Вовк, одіозний голова Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК), якого давно вважають символом суддівської безкарності в Україні, офіційно звільнений лише у березні 2025 року. Хоча сам суд ліквідували ще наприкінці 2022-го, Вовк продовжував отримувати щедру зарплату, при цьому не здійснюючи правосуддя. І суми ці — вражають.

    Як стало відомо з оприлюднених бухгалтерських документів ОАСК, лише за 2023-2024 роки та січень-лютий 2025 року Павло Вовк отримав із бюджету 3,52 млн грн. Це виплати за «вірну службу» у суді, якого, по суті, вже не існувало. Серед бонусів — 225,8 тис. грн за науковий ступінь, 157,6 тис. грн на «оздоровлення», 150,5 тис. грн за керівну посаду, а також доплата за роботу із державною таємницею – 109,4 тис. грн.

    Загалом, за ці два роки 43 судді ОАСК (які залишалися у штаті) отримали з бюджету понад 157 млн грн. І це — попри те, що суд не здійснював розгляд справ.

    Ім’я Вовка стало відомим усій країні після гучного скандалу з «плівками НАБУ». У 2019–2020 роках детективи оприлюднили записи з кабінету голови ОАСК, на яких судді відкрито обговорювали вплив на інші органи судової влади, «потрібні рішення» та схеми контролю над Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

    Вовк, зокрема, заявляв, що «в судовій владі треба керувати не законом, а політичною доцільністю». За даними слідства, судді ухвалювали рішення в інтересах політичних еліт і бізнес-груп, перетворивши ОАСК на інструмент впливу.

    Але на цьому не закінчилося. У переддень повномасштабного вторгнення Росії, у 2022 році, суд взяв до розгляду позов… Віктора Януковича. Експрезидент-втікач намагався оскаржити своє усунення з посади у 2014-му. Справу тягнули до квітня 2022 року, і є підозри, що судді зумисне «маринували» її в очікуванні, як складеться ситуація на фронті.

    Незважаючи на гучні викриття, Верховна Рада лише в грудні 2022 року проголосувала за ліквідацію ОАСК. Однак сам Павло Вовк ще понад два роки залишався у штаті судової системи. Зрештою, у березні 2025 року він був звільнений через істотний дисциплінарний проступок. Але зроблено це було, коли всі «вихідні» вже були виплачені.

    Нагадаємо, ліквідація ОАСК стала ініціативою президента Володимира Зеленського після численних розслідувань, у яких суд фігурував як головний інструмент судової корупції. Проте, як видно, самі служителі Феміди вийшли з цього процесу не з порожніми руками.

  • Суддю, який викинув гроші з вікна під час обшуку, звільнено з посади

    Суддю, який викинув гроші з вікна під час обшуку, звільнено з посади

    Скандал у лавах українського суддівського корпусу: Вища рада правосуддя остаточно звільнила з посади суддю Олександрівського районного суду Кіровоградської області Павла Івченка. Причина — грубе дисциплінарне порушення, що підриває авторитет правосуддя.

    Йдеться про резонансну справу 2022 року. Тоді Івченко запропонував своїй знайомій допомогти “вирішити питання” щодо уникнення адміністративної відповідальності за водіння у стані алкогольного сп’яніння. Вартість послуги — 60 тисяч гривень. Справа слухалася в Кіровському райсуді Кропивницького, і саме туди, за даними слідства, суддя намагався втрутитися за допомогою помічників.

    За версією обвинувачення, Івченко особисто отримав тисячу доларів. Частину з них — 600 доларів — він нібито передав помічниці судді, яка, своєю чергою, мала розподілити кошти далі, до помічника судді Наталії Іванової, що розглядала справу. Як зазначається, помічниця була готова навіть скласти фальшиві пояснення від імені водія.

    Втім, ситуація пішла не за планом: після затримання одного з фігурантів суддя Іванова взяла самовідвід. Інший суддя виніс постанову про штраф у 17 тисяч гривень та позбавлення водійських прав, однак згодом апеляційний суд закрив справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

    Показовим моментом стала поведінка Івченка під час обшуку. Коли детективи НАБУ прийшли до нього додому, суддя, за версією слідства, викинув чотири купюри по 100 доларів з вікна п’ятого поверху.

    Попри ще незавершене кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді, Вища рада правосуддя визнала поведінку Івченка такою, що ганьбить звання судді. Сам ексголова суду на засідання ВРП не з’явився, посилаючись на презумпцію невинуватості, однак у письмових поясненнях визнав, що дійсно “намагався допомогти”, хоча й стверджував, що жодного тиску на суддю не чинив і просив, аби вона взагалі не знала про ситуацію.

    Суддя Іванова у свою чергу заявила, що дізналась про факт втручання вже після того, як у суді почалися обшуки. Вона наполягає, що ні з Івченком, ні з його помічниками не спілкувалась.

    Івченко був призначений суддею у 2020 році й на момент початку розслідування очолював Олександрівський районний суд. Справу щодо нього та двох помічниць наразі розглядає ВАКС. Якщо провину буде доведено, на фігурантів чекатиме не лише втрата посад, а й кримінальна відповідальність.