Хрещатик

Позначка: Prozorro

  • Під Києвом будують новий СІЗО за 1,09 млрд грн: аудит виявив завищені ціни

    Під Києвом будують новий СІЗО за 1,09 млрд грн: аудит виявив завищені ціни

    Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» уклала договір на будівництво нового слідчого ізолятора під Києвом вартістю 1,09 млрд грн. Переможцем тендеру стало ТОВ «Антаріс ПВР-Буд». Інформація оприлюднена на порталі Prozorro.

    Проєкт передбачає створення великого сучасного СІЗО на базі Бориспільської виправної колонії №119, відомої як «Мартусівка». Він має замінити частину потужностей застарілого Лук’янівського СІЗО. Реконструкцію вперше планували ще у 2022 році, коли Міністерство юстиції обіцяло профінансувати роботи з коштів, отриманих від продажу старих пенітенціарних об’єктів. Однак тоді тендер було скасовано через скорочення видатків.

    Згідно з новим договором, будівництво триватиме до кінця 2028 року. У 2025 році підрядник має звести об’єкти двох контрольно-пропускних пунктів, чергову частину, кімнати для побачень, медичну амбулаторію, прогулянкові дворики та режимні корпуси. За даними Мін’юсту, новий СІЗО розрахують на 1072 місця, що має розвантажити Лук’янівку і наблизити умови тримання під вартою до європейських стандартів.

    Фінансування розподілене на чотири роки. У 2025 році на роботи виділять 3,57 млн грн, у 2026-му – понад 416 млн грн, у 2027-му – майже 470 млн, у 2028-му – ще 200 млн грн. Договірна ціна є твердою і містить додаткові витрати на ризики та інфляцію. Проєктну документацію виконало ТОВ «Архітектурна Ліга», а її експертизу схвалила «Укрдержбудекспертиза».

    Аналіз кошторису показує, що частина матеріалів закуплена за ринковою або близькою до ринку вартістю. Наприклад, цегла і бетон відповідають середній ціні, а асфальтобетон навіть трохи дешевший за максимальний показник моніторингу. Водночас інші позиції виявилися значно дорожчими: самовирівнюючі суміші, фарби, ґрунтовки та покрівельний руберойд у кошторисі коштують від 19% до більш ніж 100% дорожче за пропозиції великих українських торговельних мереж. За підрахунками аналітиків, тільки за цими позиціями йдеться про переплату понад 9 млн грн.

    Дискусії викликали і заробітні плати будівельників. У кошторисі закладено середню оплату праці 18 570 грн на місяць, тоді як реальна середня зарплата у галузі — близько 40 тисяч. Якщо підрядник платитиме робітникам ринкову ставку, фонд оплати мав би збільшитись більш ніж удвічі. Це може свідчити про ризик виплат «у конвертах», які частково компенсуються завищеними цінами на матеріали.

    У тендері також брав участь консорціум «Енергетик», який подав дешевшу на 6,33 млн грн пропозицію. Його дискваліфікували після 24 годин на усунення помилок: у документації були неточності щодо ступеня локалізації обладнання, відсутність підтвердження прав на користування офісом та неповний пакет інформації про персонал і досвід виконання аналогічних робіт. У підсумку пропозиція була визнана такою, що не відповідає вимогам Замовника.

    Компанія-переможець «Антаріс ПВР-Буд» належить Марині Батаєвій. Від 2016 року фірма отримала державних контрактів на суму понад 1,5 млрд грн, найбільше — від освітніх закладів Святошинського району Києва.

    Будівництво нового СІЗО лишається одним із найбільших інфраструктурних проєктів Мін’юсту останніх років. Водночас його кошторис уже викликає запитання щодо економічності витрат і ризиків використання державних коштів не за призначенням.

  • Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Підряд на реконструкцію крематорію у столиці на 160 мільйонів отримала маловідома фірма

    Київський крематорій втретє оголосив закупівлю на реконструкцію кремаційного обладнання й нарешті підписав договір. Вартість робіт становитиме майже 160 мільйонів гривень, а підряд отримає маловідома столична компанія “Блу Скай Тек”, що раніше виконувала лише невеликі бюджетні контракти.

    Наприкінці листопада 2025 року Ритуальна служба СКП “Київський крематорій” уклала угоду з ТОВ “Блу Скай Тек” на реконструкцію кремаційного обладнання з повною заміною печей за адресою вул. Байкова, 16 у Голосіївському районі. Згідно з даними в електронній системі Prozorro, вартість договору становить 156,9 мільйона гривень. Роботи планують завершити до кінця 2026 року.

    У межах реконструкції передбачено заміну печей, оновлення газопостачання, ремонт покрівлі та асфальтобетонного покриття. Цей проєкт готували ще з березня 2024 року, коли Крематорій замовив його розробку у ТОВ “Європроєктбудсервіс” за 3,2 мільйона гривень.

    Втім, реалізація робіт неодноразово зривалася. У березні та липні 2025 року Ритуальна служба двічі оголошувала закупівлю на реконструкцію, однак жодну з них не вдалося завершити. Першу скасували через відсутність подальшої потреби, другу — через відхилення всіх пропозицій учасників, включно з пропозицією “Блу Скай Тек”. Лише третя спроба завершилася підписанням договору.

    ТОВ “Блу Скай Тек” зареєстроване в Києві у 2017 році. Статутний капітал фірми — 1 тисяча гривень. Основна діяльність — виробництво будівельних металевих конструкцій. Власником і керівником значиться Максим Гелюх, зареєстрований у Макіївці Донецької області, що перебуває в окупації з 2014 року.

    За даними Clarity Project, компанія брала участь у 12 публічних закупівлях і має підписані контракти на суму 157,4 мільйона гривень. Жоден із попередніх її підрядів не був співставний з нинішнім — найдорожчим до цього був договір з НЕК “Укренерго” на ремонт обладнання в адмінбудівлі вартістю 132 тисячі гривень.

    Ритуальну службу СКП “Київський крематорій” тимчасово очолює Ігор Тітаренко. Установа підпорядковується Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, керівником якого є Дмитро Науменко.

  • Держава спрямовує 9 млрд грн на дороги до Буковелю: хто заробить на мегапроєктах у Карпатах

    Держава спрямовує 9 млрд грн на дороги до Буковелю: хто заробить на мегапроєктах у Карпатах

    Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області роздала багатомільярдні підряди на будівництво та ремонт доріг, які ведуть до приватних карпатських курортів. Сукупна сума проєктів уже сягнула 9 млрд грн, з яких 2,46 млрд грн — це два контракти, укладені 21 і 26 листопада з компанією «ПБС».

    За 2,18 млрд грн передбачається масштабний ремонт 22,8 км дороги Т-09-06 між Пасічною та Бистрицею. Ще 278 млн грн спрямують на ремонт траси Н-09 біля Микуличина. Фінансування стартує негайно: до кінця року планують освоїти 146 млн грн, у 2025 році — понад мільярд, решту — у 2027-му.

    Крім цього, 3 грудня Служба оголосила новий тендер — на розробку проєктної документації для абсолютно нової дороги від Бистриці до Яблуниці через Поляницю. Це прямий коридор до «Буковелю», довжиною 28,6 км та орієнтовною вартістю 6,57 млрд грн.

    Таким чином, держава фактично фінансує дорожню інфраструктуру навколо приватних курортів, які активно розширюються. Відомо, що ТОВ «Буковель» ще у 2022 році пропонувало створення нових комплексів — «Бистриця» та «Турбат» — із загальним потенціалом понад 25 тисяч туристів одночасно. Паралельно просувають гігантський проєкт «Свидовець», розрахований на 28 тисяч відпочивальників і понад 700 гектарів забудови.

    Всі нові дороги, які зараз замовляє держава, ведуть у зону цих майбутніх курортів. Одна — до Бистриці, друга — до Буковелю з боку Надвірної, третя має з’єднати дві локації прямим маршрутом.

    Хто за цим стоїть

    Компанія «ПБС», яка отримала підряди на 2,46 млрд грн, записана на працівницю «Буковелю» Іванну Непик, але її реальним бенефіціаром вважають колишнього директора курорту та екснардепа Олександра Шевченка.

    Шевченко є близьким бізнес-партнером народного депутата Ігоря Палиці — давнього союзника Ігоря Коломойського. Колись саме Коломойський контролював «Буковель», але після конфліктів із владою курорт фактично перейшов під контроль родини Палиці. Наразі ТОВ «Буковель» записане на ексдружину та сина нардепа — Оксану й Захара Палицю.

    Зі структурами Палиці пов’язані також компанії, які раніше належали Тимуру Міндічу — співзасновнику «Кварталу-95» і бізнес-партнеру Коломойського. ЗМІ вже описували зв’язки Палиці та Міндіча через спільні майнові структури й бізнеси у Карпатах та Києві.

    Партія Палиці «За майбутнє» активно підтримувала ухвалення держбюджету-2026, де й закладені кошти на ці масштабні дорожні проєкти. Сам Палиця, однак, за бюджет не голосував — ймовірно, щоб уникнути прямого конфлікту інтересів.

    Чому «ПБС» виграла тендери

    Єдиним конкурентом «ПБС» була азербайджанська компанія AzVirt MMC. Вона подала дешевшу пропозицію, але її відхилили через відсутність електронної банківської гарантії, неперекладені документи та невідповідність вимогам щодо техніки.

    Водночас учасникам тендеру висували надзвичайно деталізовані вимоги щодо інженерів, робітників, техніки, лабораторій, наявності асфальтного заводу, досвіду та фінансових показників.

    Це створювало переваги для компанії, яка вже давно працює в регіоні. «ПБС» отримала підрядів на понад 53,9 млрд грн із 2016 року.

    Хто ухвалював рішення

    Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Івано-Франківській області очолює Любомир Семанів. Відповідальною за закупівлі є Ольга Нараєвська.

    Фактично саме вони затвердили проєкти, які вартістю та масштабами визначать розвиток приватних курортів у Карпатах на наступні десятиліття.

  • У Києві фірму-підрядника підозрюють у завищенні вартості матеріалів для укриття

    У Києві фірму-підрядника підозрюють у завищенні вартості матеріалів для укриття

    У столиці розгортається черговий скандал, пов’язаний із закупівлями для будівництва шкільних укриттів. За наявною інформацією, у Печерському районі привернув увагу правоохоронців та антикорупційних експертів тендер на спорудження укриття для спеціалізованої школи №181 ім. Івана Кудрі.

    24 жовтня 2025 року Управління освіти Печерської РДА уклало договір з ТОВ «ІНТЕГРАЛ БУД-СТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 41242077) на суму 207,1 млн грн. У документації зазначалося, що підрядник має мати досвід роботи саме з будівництва укриттів, причому укладених через Prozorro. Подібні вимоги часто обмежують конкуренцію, і в цьому випадку в торгах узяв участь лише один претендент.

    Аналітичні дані щодо діяльності компанії-переможця викликали додаткові запитання. При задекларованому доході 94,5 млн грн у 2024 році чистий прибуток становив лише близько 2,2%. У структурі активів понад 95% фінансування — позикові кошти, а офіційний штат нараховує 21 особу. Експерти зазначають, що такі ознаки характерні для ризикових або технічних підрядників, часто залучених як проміжна ланка у складних схемах.

    Серед найбільш резонансних моментів — вартість окремих матеріалів у кошторисі. За даними аналізу, ціни значно перевищували ринкові. Так, гумовий гранулят SBR кошторисом закладено по 250 грн за кілограм, тоді як середня ринкова ціна становить 13–19 грн. Покрівельний руберойд РКК-350Б включено по 159 грн за квадратний метр, що у кілька разів вище середніх пропозицій на профільних ринках (17–21 грн). Лише на окремих позиціях йдеться про можливе перевищення витрат більш ніж на 11 млн грн.

    Тендер став об’єктом уваги через масштаб фінансування та важливість будівництва укриттів для освітніх закладів столиці. У той час, коли потреба в укриттях залишається критичною, громадські організації закликають до ретельної перевірки документації та діяльності підрядника.

    Ситуація навколо будівництва укриття у школі №181 продовжує розвиватися, а від контролюючих органів очікують подальших рішень щодо законності проведених закупівель.

  • ТОВ «Гранд Мотор» поставить для охорони держави позашляховики Toyota

    ТОВ «Гранд Мотор» поставить для охорони держави позашляховики Toyota

    Управління державної охорони України 27 листопада уклало угоду з ТОВ «Гранд Мотор» на постачання трьох легкових автомобілів спеціалізованого призначення на загальну суму 8,82 млн грн, повідомляється у системі «Прозорро».

    Автомобілі СКСTPR-ПС будуть виготовлені на базі Toyota Land Cruiser Prado 2,8 L 8AT 2025 року випуску, в комплектації Elegance. Вартість одного автомобіля складає 2,94 млн грн. Гарантія на сам автомобіль становить три роки або 100 тис. км пробігу, на додаткове та спеціалізоване обладнання – пів року.

    Повнопривідні авто оснащені дизельним двигуном 2,8 л потужністю 205 к.с., восьмиступеневою автоматичною коробкою передач, фронтальними та боковими подушками безпеки, колінною подушкою водія, задніми та передніми шторками безпеки, камерою заднього ходу, клімат-контролем та круїз-контролем.

    Додатково автомобілі отримають захисну плівку, зимову гуму, захист двигуна і трансмісії, килимки та башмаки. Спеціалізоване обладнання включає сигнально-гучномовний пристрій, проблискові маяки, радіопідготовку та захисну сітку радіатора.

    Замовлення було здійснене без конкуренції, оскільки «Гранд Мотор» став єдиним учасником відкритих торгів. Фірма належить Тетяні Дерешук та Марії Гвоздьовій, колишній міській голові Красилова на Хмельниччині. Заснована компанія була у 2006 році екснардепом від «Блоку Петра Порошенка» Михайлом Гвоздьовим, директором є Сергій Боднарчук.

    Закупівля автомобілів викликала увагу через високі ціни та відсутність конкуренції на тендері, а також через спеціалізоване обладнання, що включає сигналізаційні та захисні системи.

  • Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київ може втратити мільярди через демонтаж кіосків: суд визнав частину рішення Київради незаконною

    Київська влада може зіткнутися з найбільшою фінансовою кризою у сфері благоустрою за останні роки: бюджет столиці ризикує втратити мільярди гривень унаслідок масових позовів підприємців, чиї тимчасові споруди були демонтовані з 2024 по 2025 рік. Причина — рішення Шостого апеляційного адміністративного суду, який залишив у силі вердикт першої інстанції і визнав протиправними ключові пункти рішення Київради №915/8881, яким місто фактично запустило масштабну “зачистку” ТС.

    Судове рішення поставило під сумнів законність демонтажів, які Київ проводив під виглядом впорядкування вуличної торгівлі. Пункти 6.4, 6.5 і 6.6, що забороняли продовження дозвільних документів для кіосків у різних районах столиці, визнано незаконними. А це означає, що підприємці, чиї ТС було знесено, отримують право вимагати компенсації за знищений бізнес. За оцінками громадських об’єднань, загальний збиток може сягнути кількох мільярдів гривень.

    Представники ГО “Союз підприємців України”, які виграли справу, наголошують: демонтажі тривали за процедурою, що базувалася на незаконних положеннях рішення Київради. Підприємцям спочатку скасовували паспорти прив’язки або договори пайової участі, після чого інспектори благоустрою вимагали прибрати кіоски. Тим, хто відмовлявся, споруди демонтовували примусово. Тепер саме ці дії можуть стати підставою для великих фінансових претензій до міської влади.

    У столиці за останні півтора року було демонтовано понад дві тисячі ТС. Балансова вартість кожного кіоску складає близько 250–500 тисяч гривень, але збитки підприємці оцінюють за комерційною формулою — як втрату повноцінного бізнесу. За розрахунками правозахисників, середня компенсація за одну точку може становити від 20 до 50 тисяч доларів, що й формує загрозу мільярдних витрат для бюджету Києва.

    Нова хвиля юридичних атак вже триває: паралельно в суді розглядається позов ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу”, який оскаржує не лише положення щодо ТС, а й інші норми рішень Київради, що впливали на сферу вуличної торгівлі. Зокрема, йдеться про порушення земельного законодавства, перевищення повноважень комісій міськради та дискримінацію підприємців, які працювали за паспортами прив’язки.

    На Хрещатику, 36 поки не коментують поразку в суді, але готують зміни до скандального рішення. Департамент територіального контролю вже зареєстрував проєкт, який формально пом’якшує правила: пропонується не демонтовувати ТС після закінчення терміну дії дозволів, а також розширити перелік об’єктів, що можуть розміщуватися через Prozorro. Проте правозахисники вказують, що ці пропозиції не вирішують системних проблем і не відновлюють порушених прав підприємців, чиї кіоски вже знесені.

    Сфера вуличної торгівлі у Києві роками супроводжується конфліктами, гучними звинуваченнями у корупції та непрозорістю рішень. Нинішній скандал лише загострив протистояння між малим бізнесом і міською владою. Підприємці заявляють, що готові домагатися повної компенсації завданих збитків, а експерти попереджають: у разі програшу в судах Київрада може втратити більше, ніж планувала заробити на реформі розміщення ТС.

  • Київська лікарня №3 купила роботизовану систему за 90 млн, відхиливши дешевші пропозиції

    Київська лікарня №3 купила роботизовану систему за 90 млн, відхиливши дешевші пропозиції

    НП «Київська міська клінічна лікарня №3» 24 листопада уклала договір із ТОВ «Міамед» про закупівлю роботизованої хірургічної системи вартістю 90 млн грн. Відповідну інформацію оприлюднено у системі «Прозорро». Поставку обладнання мають здійснити до 25 грудня.

    Закупівля стосується ендоскопічної хірургічної системи Toumai MT-1000SE, виробленої компанією «Shanghai MicroPort MedBot (Group) Co., Ltd.» (Китай). Комплект включає консоль хірурга, платформу пацієнта, платформу візуалізації та програмне забезпечення. Передбачено резервне живлення для ключових модулів.

    Система працює в режимі управління хірургом і призначена для малоінвазивних втручань у галузях урології, гінекології, загальної, торакальної та дитячої хірургії. Оплату замовник здійснить протягом 15 робочих днів після постачання. Джерела фінансування — власні кошти лікарні (40 млн грн) та кошти місцевого бюджету (50 млн грн) за класифікацією «Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню». Гарантійний термін — один рік.

    Попри участь трьох учасників, контракт дістався саме «Міамеду». Двоє конкурентів, що подали нижчі цінові пропозиції, були дискваліфіковані.
    ТОВ «Медфлай» пропонувало систему Mantra 2.0 за 82 млн грн, однак після технічної перевірки замовник встановив невідповідність вимозі щодо конструкції маніпуляторів — мовляв, інформація в документах була неправдивою.
    Ще одна компанія, ТОВ «Едж Медікал Юкрейн», пропонувала систему MP1000 за 85,7 млн грн. Її заявка не відповідала низці технічних параметрів: відсутні дані про застосування в дитячій хірургії, резервне живлення, функцію зменшення диму, педаль блокування тощо.

    ТОВ «Міамед» — столична компанія, якою володіє Іван Ковач із Закарпаття, а керує Людмила Мусієнко. Ковач також є співзасновником ужгородського стартапу «Сток Пульс», що входить до «Дія.Сіті», і має зв’язок із ТОВ «УжБезпека», оскільки як ФОП використовує той самий контактний номер.

    Раніше засновницею та директоркою «Міамеду» була киянка Тетяна Москаленко, а до неї — Катерина Яцина з Ужгорода. Остання володіє київським ТОВ «Центр хірургічних інновацій», є ФОПом та співзасновницею харківської ГО «Українська спілка інтраопераційних нейрофізіологів».

    З 2019 року «Міамед» отримав державних підрядів на 873,59 млн грн, що підтверджує стабільну присутність компанії на ринку держзакупівель медичного обладнання.

  • Будівництво шосткинського укриття: підрядник виставив пісок удвічі дорожче ринку

    Будівництво шосткинського укриття: підрядник виставив пісок удвічі дорожче ринку

    Будівництво укриття для ДНЗ “Шосткинський центр професійно-технічної освіти” знову опинилося в центрі скандалу через підозріле завищення вартості матеріалів. Новий договір на додаткові роботи вартістю 11,99 млн грн містить ціну на природний пісок, яка удвічі перевищує ринкову. За оцінками журналістів, тільки на цій позиції потенційна переплата сягає від 3 млн грн.

    Про це повідомляють «Наші гроші», посилаючись на дані з системи «Прозорро» та державні моніторинги.

    13 листопада навчальний заклад, підпорядкований Міносвіти, уклав із ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.ВА.”» угоду на додаткові роботи з будівництва укриття за 11,99 млн грн. Це вже друга спроба оформити такий договір: попередню угоду, підписану в липні, у жовтні розірвали без виплат.

    Будівництво укриття на 200 осіб стартувало після тендеру в грудні 2024 року, коли «Н.О.В.А.» виграла торги на 66,44 млн грн. Журналісти ще тоді виявили завищені ціни на сталь і бетон, що могло призвести до переплати понад 7 млн грн.

    Поточний кошторис знову викликає питання. У підсумковій відомості ресурсів найбільша стаття витрат — природний рядовий пісок на 6,65 млн грн. Підрядник оцінив його у 2 016 грн/куб. м (з ПДВ, без доставки), тоді як:

    • за вересневим моніторингом ДП «НІРІ» Держвідновлення, максимальна ціна по Україні — 1 100 грн/куб. м;
    • у Сумській області — 617 грн/куб. м;
    • компанія «Автобетонбуд» пропонує 540–1 075 грн/куб. м;
    • у кошторисах інших об’єктів у регіоні пісок враховують по 675–1 020 грн/куб. м.

    Різниця в цінах створює ризик переплати щонайменше 3 млн грн лише за одну позицію.

    Попри це, договір укладений як твердий і не передбачає коригувань у разі коливання цін. Фінансування нинішніх робіт здійснюється в межах програми Ukraine Facility.

    Заклад очолює Тетяна Лазарєва, відповідальна за закупівлі — Наталія Борисенко.
    ТОВ «Українська будівельна компанія “Н.О.В.А.”» керує Ганна Бумаженко, власник — Олександр Гавриленко. До нього фірмою володів відомий у Шостці бізнесмен та медіавласник Олександр Ярига. Компанія активно отримує бюджетні підряди: із 2019 року — на понад 367 млн грн.

    Ситуація з будівництвом укриття в Шостці — не поодинока. Раніше у тендері на спорудження шкільного укриття в Самарі журналісти виявили завищені ціни на бетон, арматуру та інші матеріали.

  • Ремонт гуртожитку Львівської політехніки подорожчав: університет підписав новий контракт на 13 млн

    Ремонт гуртожитку Львівської політехніки подорожчав: університет підписав новий контракт на 13 млн

    Національний університет «Львівська політехніка» уклав ще одну угоду на додаткові роботи у гуртожитку №3 на вул. Карпинця, 27. Згідно з оприлюдненою 18 листопада інформацією у системі Prozorro, вартість нового договору становить 13,62 млн грн.

    Це вже другий масштабний контракт на ремонт цієї будівлі. Перший, підписаний у вересні, передбачав роботи на 38 млн грн. Обидві угоди укладені з ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД».

    Що передбачає новий договір

    Фінансування другого підряду частково здійснюється в межах державного проєкту Європейського інвестиційного банку «Вища освіта України», іншу частину покриватиме університет.

    Із загальних 13,62 млн грн:

    • 9,57 млн грн підуть на будівельні роботи;

    • 4,05 млн грн — на закупівлю обладнання.

    Понад 7,26 млн грн буде профінансовано у 2025 році, решта — у 2026-му. Термін завершення всіх робіт — 12 лютого 2026 року.

    Основні роботи, які виконає підрядник

    Підрядник має завершити повний комплекс робіт:

    • утеплення та оздоблення фасадів і цоколю;

    • монтаж алюмінієвих конструкцій і підвіконь;

    • встановлення пожежних сходів;

    • ремонт та утеплення покрівлі й надбудови;

    • облаштування тротуарів, доріжок, бордюрів і водовідведення;

    • монтаж систем вентиляції та кондиціонування;

    • роботи з водопостачання та каналізації;

    • прокладання електромереж;

    • встановлення автоматизованої системи енергомоніторингу.

    Компанія надала банківську гарантію на 340 тис. грн — 2,5% від вартості контракту. Документація передбачає штрафи та можливість розірвання договору у разі порушень.

    Хто виконує роботи

    ТОВ «Будівельна фірма “Жовква”, ЛТД» працює понад 30 років. Новим власником у 2022 році став Олег Кузик, після чого компанія різко активізувалася на ринку держзакупівель. Станом на літо 2025 року вона отримала державних контрактів на 1,32 млрд грн.

    Компанія фігурує в низці скандальних історій: зокрема, журналісти фіксували завищення вартості робіт на десятки мільйонів гривень. Після публічного резонансу та втручання громадських організацій ціни у деяких тендерах були знижені.

    У червні 2025 року директор компанії Олег Кузик отримав підозру в ухиленні від сплати 8,1 млн грн податків. Компанія відшкодувала збитки у межах досудового розслідування.

  • Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    Київ у жовтні підписав бюджетних контрактів на 6,15 млрд: найбільше заробив «Київавтодор»

    У жовтні 2025 року столиця уклала понад 7,2 тисячі договорів за публічними закупівлями на загальну суму 6,15 млрд гривень. Найбільше коштів — понад 58% — Київ традиційно спрямував на дорожні та будівельні роботи. Лідером із освоєння бюджету другого місяця поспіль стала комунальна корпорація «Київавтодор», яка підписала контрактів майже на 1 млрд гривень.

    За даними BI.Prozorro, саме дорожні та інфраструктурні проєкти сформували основну частину витрат. Два найбільші договори стосувалися капремонту частини вулиці Міської та реконструкції шляхопроводу на вулиці Рейгана. Ці роботи отримали підрядники, відомі давньою співпрацею з «Київавтодором», а їхня вартість знову викликає питання щодо ефективності використання бюджетних коштів.

    Найдорожчим контрактом став капітальний ремонт відрізка вулиці Міської довжиною лише 1,75 км. Його ціна — 501,77 млн гривень, тобто понад 286 млн за кілометр. Виконавцем обрали «Онур Конструкціон Інтернешнл» — турецьку компанію, що вже багато років отримує найбільші столичні дорожні підряди.

    «Онур» має давню історію роботи з київськими структурами: з 2016 року між компанією та «Київавтодором» укладено 17 угод на понад 5,4 млрд гривень. Попри високі обсяги фінансування, співпраця не раз ставала предметом кримінальних розслідувань — слідчі підозрювали завищення вартості робіт, використання старих матеріалів і виведення бюджетних коштів у готівку.

    Другим великим підрядом став ремонт шляхопроводу на вул. Рейгана через колії швидкісного трамваю. Контракт на 238 млн грн отримала компанія «Ростдорстрой» — структура, пов’язана з оточенням ексмера Одеси Геннадія Труханова. Договір підписали без конкуренції — лише через три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства.

    Ще один контракт перевищив 120 млн гривень і стосувався демонтажу цеху №5 заводу «Більшовик». Саме він стоїть на шляху завершення реконструкції Шулявського шляхопроводу. Перша спроба демонтувати будівлю у 2023 році за 91 млн провалилася, роботи не виконали. Восени 2025-го столиця вирішила повторити конкурс — і цього разу вартість зросла до 121,12 млн грн. Підряд отримав консорціум «Промбуд Технолоджи», створений лише за два тижні до оголошення тендеру, а підписати договір вдалося лише через суд.

    Управління освіти Шевченківського району уклало контракт на реконструкцію будівель дитсадка №155 з облаштуванням укриття — на 222,65 млн грн. Печерська РДА підписала договір на будівництво укриття для школи №181 вартістю 207,15 млн грн. Такі об’єкти залишаються серед найбільш фінансово затратних у системі столичної освіти.

    Паралельно підприємство «Київавтошляхміст» замовило протиаварійні роботи на шляхопроводі по вулиці Олександри Екстер — ще майже 155 млн гривень.

    Друга за обсягом стаття витрат — електроенергія. На неї витрачено 371,63 млн гривень, з яких 317 млн — закупівля для КП «Київпастранс».

    Третє місце серед витрат зайняли транспортні засоби: загалом 222,9 млн грн, більшість — купівля 30 самоскидів для «Київавтодору» майже на 210 млн грн.

    У жовтні в закупівлях столиці брали участь 473 розпорядники коштів. Найактивнішим замовником стала комунальна корпорація «Київавтодор», що уклала шість договорів на загальну суму 953 млн грн. Саме ця структура традиційно посідає перше місце за обсягом коштів, які місто спрямовує на дорожню інфраструктуру.

    За даними YouControl, головним підрядником жовтня став «Онур Конструкціон Інтернешнл», який отримав контрактів на понад пів мільярда гривень лише за один місяць. Компанія має тривалий досвід участі у великих дорожніх тендерах по всій Україні та вже уклала договорів на 84 млрд грн у різних регіонах.

    Аналітики наголошують, що структура київських витрат фактично не змінюється: більшість коштів і надалі отримують ті самі кілька компаній, які багато років домінують у сфері дорожнього будівництва. Попри корупційні скандали, провалені тендери чи кримінальні провадження, підрядники продовжують отримувати багатомільйонні контракти.

    У жовтні столиця знову фактично повторила тенденцію попередніх місяців: основні витрати — дороги, укриття, енергетика і комунальна техніка. При цьому вартість окремих об’єктів зростає, а конкуренція на тендерах часто мінімальна або відсутня.