Хрещатик

Позначка: Prozorro

  • У прифронтовому місті Лозова купують штучну траву для поля удвічі дорожче за ринок

    У прифронтовому місті Лозова купують штучну траву для поля удвічі дорожче за ринок

    Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської ради Харківської області оголосило тендер на 1 мільйон гривень для закупівлі 924 кв. метрів штучної трави для футбольного поля. Аукціон заплановано на 3 листопада, а поставку матеріалу — до кінця місяця.

    Згідно з даними системи Prozorro, вартість одного квадратного метра трави становить 1080 грн, що більш ніж удвічі перевищує середньоринкову ціну. Для порівняння: у вересні цього року Центральний міський стадіон у Миколаєві придбав аналогічну траву по 564 грн/м² з ПДВ.

    В управлінні освіти Лозової пояснили різницю “покращеними характеристиками”: підвищеною щільністю ворсу, більшою кількістю стібків, стійкістю до ультрафіолету та наявністю латексної підкладки. Також чиновники наголосили, що матеріал має бути сертифікований FIFA і доставлений безпосередньо замовнику.

    Попри це, навіть за таких параметрів різниця в ціні понад 500 тисяч гривень виглядає сумнівною — на ринку сертифікована футбольна трава коштує від 480 до 572 грн/м².

    Нагадаємо, мер Лозової Сергій Зеленський тісно співпрацює з головою Харківської ОВА Олегом Синєгубовим та головою облради Тетяною Єгоровою-Луценко. Саме ця група, за даними місцевих джерел, формує пул “перевірених” підрядників, які отримують найприбутковіші тендери в регіоні.

    Через контроль над бюджетними потоками у Харківській області ці компанії регулярно виграють закупівлі без реальної конкуренції, завищують ціни й “освоюють” кошти під виглядом благоустрою.

    Водночас Лозова все частіше фігурує в кримінальних провадженнях, пов’язаних із розкраданням бюджетних коштів та зловживанням владою. Серед таких справ — незаконна вирубка дерев на понад 5 млн грн, схеми у сфері благоустрою та покривання місцевих посадовців, зокрема воєнкомів, які потрапляли в ДТП у стані сп’яніння.

    Усе це свідчить про існування стійкої корупційної вертикалі, що охоплює міську владу, місцеві правоохоронні структури та представників обласного керівництва.

  • Маєток Медведчука на Закарпатті отримав нового управителя — АРМА уклала контракт із ТОВ “АВГМ-ГРУП”

    Маєток Медведчука на Закарпатті отримав нового управителя — АРМА уклала контракт із ТОВ “АВГМ-ГРУП”

    Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) визначило нового управителя арештованого майна, що належало колишньому народному депутату й зраднику Віктору Медведчуку. Йдеться про спортивно-житлово-оздоровчий комплекс «Ведмежа діброва» на Закарпатті, який передано в управління компанії ТОВ «АВГМ-ГРУП» строком на п’ять років.

    Про це повідомила пресслужба АРМА.

    Загальна площа комплексу становить близько 150 гектарів — це один із найбільших арештованих активів, пов’язаних із Медведчуком, який підозрюється у державній зраді.

    Передачу майна здійснили відповідно до ухвал Печерського районного суду Києва. Управителя обрали на відкритих електронних торгах у системі Prozorro, що, за словами агентства, забезпечило «повну прозорість і конкурентність процедури».

    Згідно з умовами договору, компанія-управитель щомісяця перераховуватиме до державного бюджету 258 825 гривень фіксованого платежу, незалежно від отриманого прибутку. Якщо доходи від управління перевищать цю суму, 72,5% додаткового прибутку також надходитимуть державі.

    «АРМА здійснюватиме постійний моніторинг виконання умов договору, щоб забезпечити ефективне використання арештованого майна в інтересах держави», — наголосили в агентстві.

    Передача «Ведмежої діброви» стала черговим кроком у процесі повернення до державного управління активів, що належали оточенню Медведчука, та їхньої інтеграції в економіку країни.

  • У Львові намагалися завищити вартість матеріалів для укриття ліцею майже на 9 мільйонів

    У Львові намагалися завищити вартість матеріалів для укриття ліцею майже на 9 мільйонів

    Бюро економічної безпеки у Львівській області викрило суттєве завищення вартості будівельних матеріалів під час будівництва укриття для Львівського ліцею імені Героїв Крут. За результатами перевірки фахівці встановили, що ціни у кошторисі перевищували ринкові на 8,6 мільйона гривень.

    Під час аналізу документації виявилося, що частина матеріалів у проєкті оцінена значно дорожче, ніж насправді коштує на ринку. Після цього БЕБ звернулося до місцевої влади з рекомендацією скоригувати суму договору. Замовник дослухався, і вартість будівництва була знижена, що дозволило уникнути нецільового використання коштів міжнародної допомоги.

    За даними системи Prozorro, йдеться про тендер на будівництво укриття для ліцею, який реалізується у межах програми Ukraine Facility — фінансової ініціативи ЄС для підтримки України. Загальна сума робіт становила майже 55 мільйонів гривень, з яких понад 46 мільйонів мали профінансувати коштом Євросоюзу.

    Підрядником будівництва стала компанія ТОВ «Компанія інстал груп» зі Старого Самбора. Договір із нею підписали 13 серпня цього року на суму 45,2 мільйона гривень із ПДВ, а завершення робіт заплановано до кінця 2025 року.

    Варто зазначити, що це вже не перший випадок, коли у проєктах будівництва для цього ж ліцею виявляють завищення. Ще в червні 2025 року журналісти повідомляли про ціни на кондиціонери, завищені у 18 разів, а також на інші матеріали, що перевищували ринкові показники у десять разів.

    Завдяки оперативному реагуванню вдалося запобігти розтраті понад 8 мільйонів гривень міжнародних коштів, призначених для забезпечення безпеки дітей.

  • Вишневе витратить 269 мільйонів на реконструкцію будівлі— підрядник отримав усі контракти без конкуренції

    Вишневе витратить 269 мільйонів на реконструкцію будівлі— підрядник отримав усі контракти без конкуренції

    Комунальне підприємство «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради без проведення торгів замовило консорціуму «Будівельно проєктний консорціум» додаткові роботи на суму майже 85 мільйонів гривень. Таким чином, загальна вартість реконструкції будівлі на вул. Святошинській, 11 у Вишневому зросла до 269 мільйонів гривень. Про це свідчать дані системи «Прозорро».

    Йдеться про реконструкцію колишнього кінотеатру, який планують перетворити на багатофункціональну громадську будівлю. Тут мають розміститися центр надання адміністративних послуг, сесійна зала міської ради, кабінети місцевих органів влади, музей та укриття на 250 осіб.

    Проєкт має довгу та скандальну історію. Ще у 2023 році підряд на реконструкцію отримала компанія «Максима Буд» за 193 мільйони гривень, однак після публікації розслідування «Наших грошей» договір розірвали без оплати. У 2024 році тендер провели повторно — переможцем стало ТОВ «Нідком» із ціною 186 мільйонів гривень, але і цей договір згодом анулювали без пояснень.

    У січні 2025 року новий контракт уклав консорціум «Будівельно проєктний консорціум» — уже за 184 мільйони гривень. Зниження вартості пояснювали заміною дорогих алюмінієвих вікон на дешевші металопластикові. Проте тепер, згідно з новими додатковими роботами, алюмінієві вікна знову повернули — за завищеними цінами.

    Так, на віконні блоки з алюмінієвим профілем закладено майже 10 мільйонів гривень за ціною понад 23 тисячі гривень за квадратний метр, тоді як ринкова вартість аналогічних виробів на 38–80% нижча. Ймовірна переплата може сягати близько 4 мільйонів гривень. Також кошторис передбачає дорогі офісні перегородки, скляне огородження атріуму та експлуатацію дизельного генератора за завищеною ціною.

    Директором КП є Руслан Лисенко, мером Вишневого — Ілля Діков. Сам «Будівельно проєктний консорціум» створили лише наприкінці 2024 року. Його очолює Ірина Восколович, а серед учасників — компанії «Оріон Білд», «Світ Лайн», «Інженерно монтажна компанія “Світ-Лайн”» та «АМК Інжиніринг». Всі вони пов’язані між собою через спільних засновників і вже отримали від цього ж замовника два підряди загальною вартістю понад 269 мільйонів гривень.

  • Підряд без торгів: соратнику ексмера Одеси Геннадія Труханова віддали ремонт шляхопроводу на Троєщині

    Підряд без торгів: соратнику ексмера Одеси Геннадія Труханова віддали ремонт шляхопроводу на Троєщині

    Столична корпорація «Київавтодор» уклала договір на капітальний ремонт шляхопроводу на вулиці Рональда Рейгана (раніше — Драйзера) через колії швидкісного трамвая. Вартість робіт становить 238,07 млн гривень. Підрядником обрано ТОВ «Ростдорстрой» — компанію, яку пов’язують з оточенням колишнього мера Одеси Геннадія Труханова. Контракт віддали без конкуренції, і це сталося всього за три дні після того, як президент позбавив Труханова українського громадянства. Тобто політичні рішення на верхах ухвалюються одні, а великі інфраструктурні підряди в столиці продовжують отримувати ті самі гравці.

    Як випливає з даних Prozorro, 17 жовтня 2025 року «Київавтодор» підписав угоду з «Ростдорстроєм» на ремонт 25-річного шляхопроводу над лінією швидкісного трамвая на Троєщині. Цей міст ввели в експлуатацію ще у 1999 році, і з того часу жодного разу не робили капітального ремонту. За даними Київської міської держадміністрації, обстеження у 2023 році показало критичний стан споруди: зношене покриття і гідроізоляція, тріщини в конструкціях, корозію арматури і місцями відшарований бетон. У КМДА прямо заявляють, що далі експлуатувати міст без оновлення небезпечно.

    Контракт передбачає не просто латання асфальту. До кінця 2026 року підрядник має відремонтувати сам шляхопровід із заміною опор, оновити зовнішнє освітлення, дощову каналізацію, а також інженерні мережі трамвая і тролейбуса. Окремо в проєкті закладено встановлення ліфтів до платформи швидкісного трамвая, що виглядає як спроба вперше зробити цей вузол більш доступним. На прилеглій території мають з’явитися нові газони та благоустрій.

    При цьому жодної конкуренції не було: «Ростдорстрой» отримав підряд фактично як єдиний учасник, адже інших охочих боротися за роботи на майже чверть мільярда гривень не знайшлося. Це не перший раз, коли так відбувається.

    Сама історія ремонту цього шляхопроводу тягнеться роками. Ще у 2018 році КМДА включила його до переліку об’єктів, що потребують капремонту, і тоді роботи оцінювали у 50 млн гривень із планами зробити все у 2019–2020 роках. Уже наприкінці 2019 року у внутрішніх документах мерії звучала сума 51,62 млн гривень та новий дедлайн — квітень 2023 року. У березні 2019-го «Київавтодор» замовляв проєктну документацію в ТОВ «Проектна компанія “Аркон”» за 2,08 млн гривень, а в лютому 2022 року взагалі підписав договір на виконання робіт із ТОВ «Мостобудівельний загін №112». Тодішня вартість будівництва становила 70,39 млн гривень. Почалася повномасштабна війна, ввели воєнний стан — і договір розірвали.

    У жовтні 2023 року документацію переробили вже інші проєктанти — ТОВ «Проектна компанія “Автомагістраль”» за ще один мільйон гривень. У липні 2025 року «Київавтодор» оголосив новий тендер з очікуваною вартістю 248,84 млн гривень. Тендер довелося скасувати: Антимонопольний комітет після скарги потенційного учасника («Енергетично-дорожнє будівництво») побачив дискримінаційні умови й зобов’язав замовника їх виправити. Крім того, сам замовник визнав, що треба перерахувати кошторис через уточнення розміру зарплат у проєкті. Після цього тендер оголосили знову — вже з нижчою очікуваною вартістю, 240,53 млн гривень. У підсумку жодного реального конкурсу не відбулося, і договір пішов до «Ростдорстрою».

    «Ростдорстрой» — це одеська компанія, зареєстрована ще 2005 року. Її бенефіціарними власниками вказані Євген Коновалов і Юрій Шумахер, а директором є Олексій Андрюшин. Шумахер — депутат Одеської міськради і член фракції «Довіряй справам», яка представляла політичний проєкт Геннадія Труханова. Сам Труханов, нагадаємо, 14 жовтня 2025 року втратив українське громадянство за указом президента. Попри цей політичний удар, бізнес-група, пов’язана з його командою, продовжує отримувати великі інфраструктурні замовлення не в Одесі, а вже у столиці.

    За даними Clarity Project, «Ростдорстрой» за роки участі в держзакупівлях підписав 748 контрактів на загальну суму близько 99,45 млрд гривень. Серед найбільших замовників — обласні служби відновлення та розвитку, а також сам «Київавтодор». Столична корпорація тільки цій фірмі віддала вже сім контрактів загальною вартістю понад 2,13 млрд гривень. У Києві «Ростдорстрой» працював і на чутливих, публічно помітних об’єктах — від реконструкції Пейзажної алеї до ремонту шляхопроводів на Новокостянтинівській, Полярній та інших ділянках критичної інфраструктури.

    Не всі ці історії були безскандальними. Один із найгучніших епізодів — реконструкція Дегтярівського шляхопроводу, яку «Київавтодор» замовив «Ростдорстрою» у 2023 році. Під час робіт міст частково обвалився. На щастя, тоді обійшлося без загиблих і травмованих. Підрядник публічно заявив, що бере на себе відповідальність і усуне наслідки за власний рахунок, не чекаючи експертиз. Дорожній рух по мосту відновили вже наприкінці грудня 2023 року, а повне завершення робіт оголосили у травні 2024-го. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження: слідчі вивчають можливе розкрадання коштів під час реконструкції Дегтярівського шляхопроводу. За попередніми оцінками правоохоронців, щонайменше 300 млн з 920 млн гривень, які мав отримати підрядник, могли піти на матеріали за завищеними цінами.

    «Ростдорстрой» фігурує і в інших кримінальних провадженнях. НАБУ розслідує можливу розтрату 200 млн гривень під час ремонту ділянок доріг Н-11 Дніпро–Миколаїв та Т-15-08 у Миколаївській області. У матеріалах справи йдеться про те, що компанія могла відхилятися від проєктної документації у виробництві асфальтобетону, економити на матеріалах і таким чином привласнювати бюджетні гроші. Окремі епізоди стосуються також ремонту мосту через річку Кобелячок у Полтавській області і дорожніх робіт у Миколаївській області, де фірмі закидають можливе привласнення та розтрату коштів замовника.

    Формально за замовника в історії з Рейгана відповідає «Київавтодор». Комунальну корпорацію очолює Олександр Федоренко — він став генеральним директором у липні 2022 року, до цього з травня 2020 року виконував обов’язки керівника. «Київавтодор» підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Сам департамент до вересня цього року очолював Руслан Кандибор. Після скандалу з аварійною ситуацією у столичному метро (проблеми на синій гілці між «Либідською» і «Теремками», через які рух довелося обмежувати) його відсторонили рішенням суду на два місяці, а з 11 вересня 2025 року обов’язки керівника департаменту виконує заступник — Роман Лелюк. Діяльність департаменту напряму курує мер Києва і голова КМДА Віталій Кличко.

    Вся ця історія з ремонтом мосту на Троєщині виглядає так: міст дійсно у поганому технічному стані й потребує негайного ремонту. Але гроші на цей ремонт — це знову сотні мільйонів бюджетних гривень, які отримує компанія з Одеси, пов’язана з людьми, що вже були фігурантами кримінальних справ, і яка не раз отримувала підряди в Києві без реальної конкуренції. Риторика «ми самі все полагодимо» після обвалу Дегтярівського шляхопроводу тепер перетворюється на конкретний тест довіри: чи отримає Троєщина справді безпечний і модернізований шляхопровід, чи історія знову закінчиться актами, кримінальними провадженнями і перерахованими сотнями мільйонів.

  • Державне обленерго купує трансформатор удвічі дорожче, ніж ГТСУ: що відомо про постачальників

    Державне обленерго купує трансформатор удвічі дорожче, ніж ГТСУ: що відомо про постачальників

    АТ «Хмельницькобленерго» уклало договір на постачання силового трансформатора вартістю 27 мільйонів гривень. Формально підприємству вдалося «зекономити», адже початково планувалося заплатити понад 37 мільйонів. Але навіть після знижки ця закупівля залишається суттєво дорожчою за аналогічні контракти інших держкомпаній. Про це пишуть «Наші гроші» з посиланням на дані «Прозорро».

    Постачальником виступає київське приватне підприємство «Вектор-А». Воно має привезти до Хмельницького трансформатор типу ТМТН-16000/115/38,5/10,5-У1 виробництва компанії «Олімп Енерго». Потужність обладнання — 16 МВА. Поставку обіцяють здійснити протягом двох місяців після заявки замовника, оплата передбачена після фактичної поставки, а гарантія діє пів року з моменту введення в роботу.

    Якщо дивитися на питому вартість, один МВА для «Хмельницькобленерго» зараз обходиться приблизно у 40,4 тисячі доларів. Для порівняння, «Оператор ГТС України» у вересні замовив трансформатор такої ж потужності приблизно по 21,6 тисячі доларів за МВА, тобто майже удвічі дешевше.

    Спершу за результатами торгів сума договору з «Вектор-А» становила 37,03 мільйона гривень, що відповідало вже зовсім високому рівню — понад 55 тисяч доларів за МВА. 23 жовтня сторони підписали додаткову угоду і зменшили вартість до 27 мільйонів. Одночасно скоротили й терміни: замість трьох місяців на поставку тепер дається два. Попри це, ціна все одно виглядає завищеною.

    У відкритих матеріалах судових спорів «Олімп Енерго» раніше фігурувало в конфліктах із податковою. Також там є згадка, що у травні 2024 року ця сама «Вектор-А» вже купувала в «Олімп Енерго» подібний трансформатор за 20,3 мільйона гривень. Якщо перерахувати, це приблизно 31,5 тисячі доларів за МВА. Тобто постачальник уже купував схоже обладнання дешевше, ніж зараз продає «Хмельницькобленерго», навіть після «знижки».

    До того ж умови тендеру викликали питання в конкурентів. Одна з компаній заявляла, що встановлений замовником термін поставки є нереалістичним: трансформатор такого класу зазвичай виготовляється не швидше ніж за пів року, а обленерго вимагало завершити все до кінця 2025 року. Потенційний постачальник просив офіційно подовжити крайній термін до березня 2026-го, але отримав відмову. Учасники також скаржилися на технічні вимоги. Частину умов «Хмельницькобленерго» змінило, але не всі.

    Під час відбору відхилили двох інших учасників, у тому числі «Запоріжтрансформатор» і «Глобал Енерго». Формально — через невідповідність документів, зокрема протоколів випробувань на обладнання тієї ж схеми з’єднання обмоток і тієї ж потужності, яку вимагав замовник. Окрім цього, конкуренти не надали повний пакет супровідних довідок і листів погодження договору.

    Структура стосунків між учасниками ринку виглядає замкненою. «Вектор-А», яке зараз отримало контракт, належить Андрію Кунинцю і за останні роки виграло держпідрядів майже на мільярд гривень, причому в основному — саме в «Хмельницькобленерго». Виробник трансформатора, франківське «Олімп Енерго», оформлене на Петра Савуляка. Раніше він керував компанією «Глобал Енерго» — тією самою, що брала участь у цих торгах як конкурент, але програла. Тобто постачальник, виробник і конкурент опиняються в одному колі знайомств.

    «Хмельницькобленерго» на 70% належить державі. Управління пакетом акцій нині здійснюють «Українські розподільчі мережі» — держструктура, створена для консолідації обленерго у Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі, Черкасах, Миколаєві та Тернополі. Із березня 2025 року обов’язки генерального директора «Хмельницькобленерго» виконує Святослав Козленко.

    Якщо коротко, маємо ситуацію, в якій державна енергетична компанія купує трансформатор у давнього підрядника за ціною, що суттєво вища за ринок, і відсікає інших учасників через формальні невідповідності. Навіть після гучної «економії» у 10 мільйонів гривень запитання до цієї закупівлі не зникли.

  • «Ощадбанк» ремонтує офіс в Києві у чотири рази дорожче за ринок

    «Ощадбанк» ремонтує офіс в Києві у чотири рази дорожче за ринок

    АТ «Ощадбанк» уклало договір на капітальний ремонт приміщень другого і третього поверхів свого відділення в бізнес-центрі «Diamond» на бульварі Вацлава Гавела, 4 у Києві. Вартість робіт — 70,13 млн грн. Контракт підписано з ТОВ «Ред Буд», яке пройшло акредитацію як виконавець будівельних робіт в «Ощадбанку» лише за кілька місяців до проведення тендеру. Про це повідомили «Наші гроші» з посиланням на дані системи Prozorro.

    Ремонт має бути завершений до серпня 2026 року. За техзавданням йдеться про повне оновлення внутрішніх площ: демонтаж і влаштування покриттів підлоги, стін і стель, монтаж нових перегородок і дверей, заміну або модернізацію інженерних мереж, включно з опаленням, системами вентиляції, кондиціювання та електропостачання. Ціна договору зафіксована як «тверда» і вже містить окремо закладені 7,15 млн грн на інфляційні ризики.

    Саме кошторис робіт викликав питання у профільних аналітиків. Найдорожчою статтею витрат стали прямокутні повітропроводи класу Н з оцинкованої сталі товщиною 0,7 мм. У проєкті «Ощадбанку» їх оцінили в 6 159 грн за квадратний метр (ціна з ПДВ, без доставки). Для порівняння, за даними відкритих прайсів спеціалізованих продавців вентиляційного обладнання — таких як «Vent shop», «VentSAP», «StroyKlimat» і «Турбовент» — аналогічні повітропроводи коштують від орієнтовно 700 до 1 500 грн за квадратний метр.

    На ринку будівельних послуг за жовтень 2025 року фіксуються суттєво нижчі показники і в інших замовників. Наприклад, у кошторисі будівництва ветеранського простору в Бучі подібні повітропроводи закладали за приблизно 1 102 грн за квадратний метр. У проєкті з облаштування укриття у Святошинському районі Києва — приблизно 1 323 грн за квадратний метр. Під час будівництва укриття в Іванкові фігурувала ціна близько 746 грн за квадратний метр. Тобто сума, яку заклав «Ощадбанк», у чотири й більше разів перевищує як ринкові пропозиції, так і актуальні цифри з інших бюджетних будівництв. За оцінками «Наших грошей», тільки на позиції з повітропроводами потенційна переплата може становити близько 4 млн грн.

    Участь у процедурі брали три компанії — ТОВ «Ред Буд», ТОВ «Гефест Буд ВМ» і ТОВ «БК Олбуд». До тендеру допускали тільки підрядників, які мають внутрішню акредитацію «Ощадбанку» за напрямом «Будівельні роботи та поточний ремонт», а також відповідають розширеному пакету вимог. Серед цих вимог — підтверджений за попередній рік оборот на рівні не менше ніж 100% очікуваної вартості закупівлі, наявність щонайменше двох аналогічних виконаних контрактів, власної матеріально-технічної бази, інженерно-технічного персоналу (не менше п’яти фахівців) і робітників (не менше семи). Окремо вимагались договори на утилізацію будсміття, лабораторні випробування матеріалів і дозволи на роботи підвищеної небезпеки, включно з висотними та зварювальними. Забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії становило 351 тис. грн.

    Переможцем стало ТОВ «Ред Буд». Це київська фірма, зареєстрована у 2018 році. Керує та володіє компанією Антон Заіка. За даними публічних закупівель, «Ред Буд» із 2019 року набрало контрактів приблизно на 1,75 млрд грн, зокрема від Нацгвардії, ДСНС та Міністерства оборони України. Іншими словами, це підрядник, який активно працює з силовим і оборонним сектором і тепер заходить на великий проєкт в одній із найбільших держфінансових установ.

    Від «Ощадбанку» за цей ремонт відповідають кілька посадових осіб. Банк очолює Сергій Наумов. Організаційні питання закупівлі курує Андрій Кравченко, контактна особа з боку банку в тендерній документації. Технічний блок — зокрема кошторис і будівельно-монтажні параметри — перебуває в зоні відповідальності Олександра Матвійчука, начальника управління капітального будівництва департаменту інфраструктури. Саме їхні підписи і погодження дозволили зафіксувати договірну вартість і структуру витрат, включно з вартістю повітропроводів.

    Ключова претензія в цій історії зараз звучить не стільки про сам факт ремонту (банківські офіси й справді потребують модернізації інженерних систем, особливо вентиляції та енергоживлення під час війни), скільки про пропорцію витрат. Якщо системні елементи коштують у кілька разів дорожче за ринкові показники і за практику інших замовників за той самий період, це створює ризик штучного завищення ціни і вимагає пояснення від замовника. Ситуація виглядає тим чутливішою, що йдеться про держбанк, який працює з коштами держави і клієнтів у воєнний час, і про компанію-підрядника, яка вже має великий портфель оборонних контрактів.

  • «Енергоатом» придбав гусеничний кран за 79,65 млн грн

    «Енергоатом» придбав гусеничний кран за 79,65 млн грн

    АТ «НАЕК “Енергоатом”» за підсумками тендера замовило у ТОВ «Юромаш» новий гусеничний кран XCMG XLC350 вартістю 79,65 млн грн. Техніку мають поставити до літа 2026 року на майданчик у Нетішині, Хмельницька область. Ціна включає монтаж, налаштування, сертифікацію та дозволи, первинний техогляд, комплект запчастин, інструмент і приладдя на рік роботи (не менше 3 200 машино-годин), введення в експлуатацію та навчання персоналу. Оплата передбачена через пів року після поставки, гарантія — 2 роки.

    Кран XLC350 розрахований на вантажопідйомність 350 т, має дизель на 247 кВт, основну решітчасту стрілу 60 м, подовжувач зі змінним вильотом до 64 м, комбіновану стрілу з радіусом до 24 м і висоту підйому по гаку до 116 м. Модель застосовується в енергетиці, металургії, хімпромі, мостобудуванні й метро.

    Під час закупівлі анонімні учасники просили продовжити початковий термін поставки з кінця 2025 року на пів року та погодити аванс у 30%. Замовник погодив тільки продовження строку, аванс — відхилив. Конкурентом «Юромашу» було ТОВ «Коммаш Груп» з альтернативним краном SANY SCC3500A-6.

    «Юромаш» належить киянці Ганні Покотило, директор — Ян Герцог. Вони разом з Іриною Дорощук і Дмитром Кукарєкіним є співвласниками ТОВ «Аргепо», яке очолює Сергій Коляденко; останній володіє ТОВ «Голекс» разом із Геворком Бабаяном. У 2018 році «Юромаш» виграв на «Вільногірському ГМК» тендери щодо самоскидів Bell на 353,16 млн грн, де «Голекс» виступав суперником. У 2019-му АМКУ оштрафував «Юромаш» і «Голекс» за змову на 62,5 млн і 4,5 млн грн відповідно, але згодом Госпсуд Києва визнав недійсним рішення АМКУ в частині провини «Юромашу». Від 2016 року компанія набрала держпідрядів на 1,07 млрд грн, найбільше — від філії «Вільногірський ГМК» АТ «ОГХК» у період управління комбінатами Русланом Журилом.

  • В Одеській області повторно провели тендер на укриття ліцею: новий контракт дорожче на 2,31 млн грн

    В Одеській області повторно провели тендер на укриття ліцею: новий контракт дорожче на 2,31 млн грн

    Відділ освіти, культури, молоді та спорту Лиманської селищної ради 1 вересня вдруге замовив у ТОВ «Буд-Марка» будівництво укриття для ліцею — цього разу на 71,00 млн грн. Перша закупівля на той самий об’єкт відбулася у травні через КП «ЦЗО Одеської обласної ради» на 68,69 млн грн, однак Централізована закупівельна організація, як з’ясувалося, не мала повноважень проводити закупівлі робіт: Мінекономіки у відповіді від 2 жовтня 2025 року пояснило, що ЦЗО можуть здійснювати закупівлі лише товарів і послуг.

    Після публікації про це Відділ освіти у серпні оголосив нові торги на той самий предмет і за тією ж очікуваною вартістю, не розриваючи попередній договір. У результаті новий контракт виявився дорожчим на 2,31 млн грн. Фінансування проєкту передбачене за кошти ЄС у межах програми Ukraine Facility. За даними порталу «Spending», за другим договором уже виконано робіт на 1,68 млн грн.

    На запити щодо причин повторної закупівлі Відділ освіти не відповів. У «ЦЗО Одеської обласної ради» повідомили, що проведення ними закупівель робіт «не передбачено нормативно-правовими актами», чим фактично підтвердили відсутність повноважень на такі тендери. Тимчасово обов’язки директора ЦЗО виконує Юрій Душейко. Відділ освіти очолює Наталія Кацюрина, голова Лиманської селищної ради — Віктор Бакланов.

    ТОВ «Буд-Марка» зареєстрована в Одесі у 2019 році. Компанією володіє і керує Максим Беник, який до повномасштабного вторгнення очолював відділ публічних закупівель і матеріально-технічного постачання КУ «Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ» Одеської міськради.

  • Укрзалізниця продала невідомий комплекс активів за 123 млн грн

    Укрзалізниця продала невідомий комплекс активів за 123 млн грн

    На платформі Prozorro 22 жовтня відбувся аукціон із продажу комплексу активів АТ «Українська залізниця». Стартова ціна становила 117,6 млн грн, а остаточна пропозиція переможця — 123 млн. Різниця між двома учасниками склала лише 200 гривень. Однак головне питання — що саме продали — залишається без відповіді. Про це пише блогер Володимир Бондаренко.

    У документації зазначено лише код закупівлі «05100000-6 — Комплекс активів підприємства». Жодних деталей про склад, призначення або розташування майна у відкритому доступі немає. Невідомо, чи були між собою пов’язані два учасники торгів, а також — хто саме став переможцем.

    У кулуарах ринку ходять чутки, що йдеться не про стратегічні об’єкти, а про родовище корисних копалин, однак прозорої інформації від «Укрзалізниці» немає. Якщо це не оборонна таємниця, то такий рівень закритості виглядає щонайменше підозріло.

    Експерти ставлять питання: чому продаж проводить не Фонд держмайна, а сама залізниця, і чи не приховується під грифом «комплекс активів» банальний дерибан державного майна. Згадують і керівника компанії Євгена Перцовського, якому закидають непрозорість рішень, а також начальника служби безпеки Олександра Риковцева, колишнього співробітника НАБУ.

    Суспільство не має доступу ні до декларацій керівництва, ні до списку проданих об’єктів. Тим часом вартість угоди — понад три мільйони доларів — зникає у звітах без жодного пояснення.