Хрещатик

Позначка: Prozorro

  • Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України», що підпорядковане Кабінету Міністрів, уклало низку нових договорів на виробництво телевізійного продукту для загальнонаціонального марафону «Єдині новини UAразом». Шостого жовтня 2026 року було підписано три угоди з приватними та комерційними мовниками щодо створення інформаційного контенту до завершення поточного року на загальну суму 75,02 мільйона гривень. Найближчим часом планується підписання ще одного контракту орієнтовною вартістю 25 мільйонів гривень, унаслідок чого жовтневий транш додаткового фінансування мовлення складе близько 100 мільйонів гривень.

    З урахуванням цих зобов’язань та поточних видатків на російськомовний інформаційний проєкт «Freeдом», сукупний обсяг коштів державного бюджету, спрямований приватним і державним виробникам контенту для обох телемарафонів, досяг майже 3,45 мільярда гривень. Ці цифри базуються на офіційних даних публічних закупівель і свідчать про продовження курсу на централізовану інформаційну політику, започатковану на початку повномасштабного вторгнення.

    Продовження масштабного бюджетного фінансування телевізійного мовлення викликає хвилю дискусій та критики з боку аналітиків, громадських організацій і військових оглядачів. Опоненти таких видатків вказують на гостру нестачу фінансових ресурсів для першочергових оборонних та інфраструктурних потреб країни. Зокрема, сума у майже 3,5 мільярда гривень є еквівалентною закупівлі приблизно 150–200 тисяч ударних FPV-дронів тактичного рівня. Також порушуються питання доцільності таких витрат на тлі дефіциту фінансування програм зведення захисних споруд і пасивного захисту для об’єктів критичної енергетики та будівництва бомбосховищ для цивільного населення у прифронтових і тилових регіонах.

    Окремим предметом суспільної критики залишається питання редакційної політики спільного мовника та зміщення акцентів у висвітленні діяльності органів влади й суспільно-політичних опитувань. Утім, урядові структури традиційно обґрунтовують підтримку марафонів необхідністю забезпечення стабільного інформаційного простору, централізованого оповіщення населення про надзвичайні події та системної протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям під час війни.

  • Пожежні авто за пів мільярда і штраф на 90 млн: АМКУ викрив тендерну змову, але схема може вижити через «фірми-клони»

    Пожежні авто за пів мільярда і штраф на 90 млн: АМКУ викрив тендерну змову, але схема може вижити через «фірми-клони»

    Антимонопольний комітет України викрив масштабну змову на закупівлі пожежних автоцистерн для ДСНС. Йдеться про тендер 2024 року з очікуваною вартістю понад 500 млн грн, у якому, за висновками АМКУ, дві компанії — ТОВ «Київський республіканський автоцентр» та ТОВ «Компанія Тітал» — не конкурували між собою, а узгоджували дії. У результаті Комітет оштрафував їх загалом на 90 млн грн.

    Рішення АМКУ ухвалив 28 травня 2026 року. У Комітеті встановили, що компанії координували поведінку на різних етапах закупівлі: під час підготовки документів, формування цінових пропозицій та навіть під час виконання договорів із виробництва техніки для потреб ДСНС. На думку регулятора, це свідчить про відсутність реальної конкуренції між учасниками торгів.

    Закупівлю проводило Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС. Предметом торгів були пожежні автоцистерни з ємністю цистерни для води не менше 5 тонн. Ще у травні 2025 року АМКУ офіційно розпочав розгляд справи №145-26.13/58-25 щодо можливих антиконкурентних узгоджених дій цих двох товариств.

    За результатами розслідування дії компаній кваліфікували як порушення законодавства про захист економічної конкуренції — антиконкурентні узгоджені дії, що стосуються спотворення результатів торгів. Загальна сума штрафу становить 90 млн грн. За даними «Телеграфу», «Київський республіканський автоцентр» отримав 50 млн грн штрафу, а «Компанія Тітал» — 40 млн грн.

    Однак грошовий штраф — не єдиний наслідок. Відповідно до законодавства про публічні закупівлі, компанії, яких протягом останніх трьох років притягнули до відповідальності за спотворення результатів тендерів, не можуть брати участь у процедурах закупівель. Це означає, що фігуранти рішення АМКУ ризикують втратити доступ до державних торгів на три роки.

    На перший погляд, таке покарання виглядає серйозним ударом по бізнесу. Але журналістське розслідування «Телеграфу» звертає увагу на іншу проблему: навіть якщо конкретні юридичні особи потрапляють під обмеження, пов’язані з ними власники можуть продовжувати працювати через інші компанії зі схожим профілем. Саме тому ризик продовження тендерної «естафети» через пов’язані структури залишається високим.

    За даними матеріалу, обидві компанії роками працювали у вузькій, але дуже прибутковій ніші постачання спеціальної техніки для державних структур — ДСНС, Нацгвардії, підприємств паливно-енергетичного комплексу та комунальних замовників. «Компанія Тітал», як зазначає «Телеграф», за час роботи отримала державних контрактів на мільярди гривень, а «Київський республіканський автоцентр» також має величезний портфель держзамовлень.

    Окрему увагу журналісти звертають на пов’язані компанії родини Затхеїв, які фігурують у контексті «Київського республіканського автоцентру». У матеріалі згадуються, зокрема, ТОВ «ВК “Автотранспортник”», ТОВ «УКР ТРАК», ТОВ «КАТЕКС ЛТД», ТОВ ФТКП «ТРАНСКОМ», ТОВ «АВТОЕКСПО», а також компанії з назвою «КАМАЗ». Саме такі структури, за припущенням авторів розслідування, можуть продовжити участь у тендерах, навіть якщо основну компанію заблокують.

    Історія з АМКУ — не перший скандальний епізод навколо цих постачальників. Конфлікт «Київського республіканського автоцентру» з «Укргазвидобуванням» щодо тендеру 2018 року на постачання автомобільних кранів. За версією журналістів, компанія мала поставити техніку, яка відповідала б екологічному стандарту Євро-5 та могла б пересуватися дорогами загального користування, але згодом виник судовий конфлікт щодо виконання умов договору.

    Ще один резонансний епізод стосується закупівлі російських КамАЗів для Національної гвардії у 2014 році — вже після анексії Криму та початку війни на Донбасі. За даними розслідування, через пов’язану компанію було продано 29 автомобілів російського виробництва на суму 27,7 млн грн. Цей епізод викликав суспільний резонанс через походження техніки.

    Не менш проблемним виглядає і бекграунд «Компанії Тітал». У відкритих джерелах є згадки про значні контракти компанії з ДСНС: наприклад, у 2019 році вона виграла тендер на постачання трьох пожежних автомобілів із телескопічними підйомниками для ДСНС Києва на 49,42 млн грн.

    Також ідеться про судові та податкові претензії до компанії, зокрема про справи, пов’язані з ПДВ та можливим ухиленням від сплати податків. Водночас остаточні висновки щодо кримінальної відповідальності можуть робити лише суди, тому ці епізоди потребують юридично обережної оцінки.

    Ситуація навколо «пожежного» тендеру демонструє системну проблему державних закупівель: формальна конкуренція не завжди означає реальне змагання між постачальниками. Якщо учасники торгів пов’язані між собою або узгоджують поведінку, держава фактично втрачає шанс отримати найкращу ціну та якісну техніку на чесних умовах.

    Особливо небезпечно це виглядає у сфері спецтехніки для ДСНС. Пожежні автоцистерни, підйомники, аварійно-рятувальні машини та інша техніка — це не просто дорогі закупівлі. Від їхньої якості, своєчасного постачання та реальної вартості залежить здатність рятувальників реагувати на пожежі, обстріли, руйнування та надзвичайні ситуації.

    Тому рішення АМКУ може стати важливим прецедентом, але лише за однієї умови: якщо покарання торкнеться не тільки назв компаній, а й реальних механізмів, через які пов’язані бізнес-групи можуть продовжувати освоювати бюджетні кошти. Інакше штраф у 90 млн грн ризикує стати просто дорогою, але не смертельною платою за участь у багатомільярдному ринку державних закупівель.

  • Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Бізнес готовий вкласти мільярди в енергетику, але держава блокує: названо правила, які треба скасувати негайно

    Український бізнес готовий вкладати мільярди гривень у власну генерацію електроенергії, енергоефективність та модернізацію критичної інфраструктури, однак розвиток цих проєктів стримується застарілими правилами, тарифними перекосами та бюрократичними перепонами. Про це йдеться у спільній колонці голови економічного експертного напряму Економічної експертної платформи Олега Гетьмана та директора Українського інституту правової політики Єфрема Лащука для 24 Каналу.

    Автори наголошують, що після масованих російських атак на енергетичну інфраструктуру питання енергетичної незалежності для бізнесу перестало бути способом економії коштів і перетворилося на фактор виживання підприємств. Саме тому українські компанії активно інвестують у дахові сонячні електростанції, газові когенераційні установки, системи накопичення енергії та інші об’єкти розподіленої генерації.

    За даними Міністерства енергетики, протягом 2024–2025 років приватний сектор став одним із головних драйверів розвитку малої генерації. Лише за програмами підтримки бізнесу та кредитування під державні гарантії підприємства залучили мільярди гривень на встановлення енергетичного обладнання. Водночас уряд неодноразово заявляв, що децентралізація генерації є одним із ключових напрямів підготовки до наступних опалювальних сезонів.

    Однак, як зазначають експерти, інвестиційний потенціал ринку досі залишається значною мірою заблокованим. Однією з головних проблем називають політику штучного стримування тарифів. Через адміністративне втручання в ціноутворення інвестори не отримують зрозумілих фінансових сигналів щодо окупності своїх проєктів. У результаті строки повернення вкладених коштів часто розтягуються на багато років, що знижує привабливість інвестицій у сектор.

    Ситуацію ускладнює й накопичення боргів на енергетичному ринку. За даними авторів матеріалу, лише на балансуючому ринку електроенергії заборгованість обчислюється десятками мільярдів гривень. НЕК «Укренерго» заборгувала учасникам ринку понад 30,9 млрд грн, тоді як самій компанії ринок винен понад 46,3 млрд грн. Така ситуація створює серйозні ризики для стабільної роботи всієї енергетичної системи та суттєво погіршує інвестиційний клімат.

    Окремою проблемою бізнес називає взаємодію з операторами систем розподілу електроенергії. Підприємці скаржаться на складні процедури підключення об’єктів генерації до мереж, відсутність єдиних стандартів і непрозорі вимоги щодо технічного обладнання. Особливо гостро питання стоїть для компаній, які прагнуть працювати за моделлю net billing — механізмом, який дозволяє продавати надлишки виробленої електроенергії в загальну мережу.

    За словами експертів, у багатьох випадках обленерго вимагають встановлення дорогих смарт-лічильників або додаткових систем комерційного обліку навіть тоді, коли технічної необхідності в цьому немає. Через це витрати на запуск проєктів суттєво зростають.

    Проблеми виникають і в бюджетному секторі. Державні та комунальні установи, які могли б інвестувати у власну генерацію та продавати надлишки електроенергії, ризикують втратити статус неприбуткових організацій через особливості чинного податкового законодавства. Це фактично блокує реалізацію багатьох проєктів енергетичної модернізації.

    Не менш складною залишається ситуація у сфері теплопостачання та водопостачання. Значна частина підприємств теплокомуненерго і водоканалів працює на обладнанні, яке експлуатується десятиліттями. При цьому балансова вартість активів часто не переглядалася роками, а амортизаційні відрахування не дозволяють накопичувати кошти для модернізації. Будь-яка спроба провести переоцінку майна автоматично створює додаткове податкове навантаження.

    Критику викликає і чинна система державних закупівель. Експерти наголошують, що сьогодні Prozorro орієнтована насамперед на найнижчу ціну товару, а не на його довгострокову ефективність. У результаті державні установи нерідко закуповують дешевше, але менш енергоефективне обладнання, що збільшує витрати на його експлуатацію в майбутньому.

    На думку авторів, для вирішення проблем необхідний комплексний перегляд правил функціонування енергетичного ринку. Серед першочергових кроків вони називають поступовий перехід до економічно обґрунтованих тарифів, інтеграцію українського ринку електроенергії з європейським енергетичним простором, скасування цінових обмежень на ринку та створення прозорого механізму погашення накопичених боргів.

    Також пропонується затвердити єдині стандарти підключення об’єктів розподіленої генерації, надати податкові гарантії бюджетним установам, які продають надлишки електроенергії, та спростити правила закупівлі енергії для комунального сектору.

    Важливим напрямом має стати підтримка інвестицій в енергоефективність. Для цього пропонується розширити державні програми страхування воєнних ризиків, запровадити оцінку повної вартості життєвого циклу обладнання під час державних закупівель, а також тимчасово скасувати ПДВ на імпорт і продаж сучасного енергоефективного обладнання, зокрема теплових насосів та інверторних систем.

    Експерти переконані, що саме приватний сектор може стати головним драйвером відновлення української енергетики після руйнувань, спричинених війною. Однак для цього необхідно створити передбачувані правила гри та усунути бар’єри, які сьогодні стримують інвестиції.

    Умови воєнного часу показали, що централізована енергосистема залишається вразливою до атак. Тому розвиток малої генерації, локальних джерел електроенергії та сучасних технологій накопичення енергії стає не лише економічним питанням, а й складовою національної безпеки. Якщо держава оперативно перегляне регуляторну політику та дозволить бізнесу повноцінно інвестувати в енергетику, Україна зможе не лише подолати наслідки нинішньої кризи, а й створити одну з найстійкіших енергосистем у Європі.

  • Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Верховна Рада 27 травня ухвалила новий закон «Про публічні закупівлі», який повністю оновлює правила державних тендерів відповідно до стандартів Європейського Союзу. Законопроєкт №11520 підтримали 245 народних депутатів. Документ уже називають одним із ключових євроінтеграційних рішень України та важливим етапом переговорів про вступ до ЄС.

    Про ухвалення закону повідомила пресслужба апарату Верховної Ради. У парламенті наголошують, що нові правила мають не лише наблизити українське законодавство до права ЄС, а й зробити систему державних закупівель більш прозорою, конкурентною та ефективною — особливо в умовах війни та майбутнього масштабного відновлення країни.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, ухвалення документа також має фінансове значення для держави. Він заявив, що цей закон є одним із так званих «маяків» для міжнародних партнерів і допоможе Україні розблокувати близько 3,5 млрд доларів фінансової підтримки від Світового банку.

    Новий закон передбачає комплексне реформування системи публічних закупівель, яка останні роки працювала переважно на основі воєнних винятків та тимчасових процедур. Одним із головних завдань реформи є гармонізація українських правил із директивами ЄС у сфері тендерів та державних контрактів.

    У Верховній Раді наголошують, що документ має забезпечити більш жорсткий контроль за витрачанням бюджетних коштів, зменшити корупційні ризики та підвищити довіру міжнародних донорів до української системи державних закупівель.

    Окремий блок змін стосується професіоналізації закупівель. Закон дозволяє державним замовникам офіційно залучати професійних закупівельників за контрактом. Також документ змінює механізми оскарження тендерів через Антимонопольний комітет України та вдосконалює низку процедурних норм.

    У пояснювальних матеріалах до законопроєкту зазначається, що система закупівель повинна відповідати не лише умовам воєнного стану, а й майбутнім потребам післявоєнного відновлення України, коли через державні тендери проходитимуть десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги.

    За оцінками уряду та міжнародних партнерів, саме прозорість закупівель стане одним із ключових критеріїв для подальшого фінансування програм відновлення України. Європейський Союз, Світовий банк, МВФ та інші донори неодноразово наголошували, що ефективний контроль за використанням державних коштів буде обов’язковою умовою надання фінансової підтримки.

    Документ також посилює інтеграцію української системи закупівель із європейськими механізмами. Йдеться про адаптацію правил до директив ЄС, які регулюють конкуренцію, доступ бізнесу до тендерів та недискримінаційні умови участі в державних закупівлях.

    У профільному комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку заявляють, що новий закон має створити більш прогнозовані умови для українського та міжнародного бізнесу, який працюватиме на ринку відбудови України.

    На тлі цього голосування у парламенті тривають і дискусії щодо інших економічних законопроєктів, пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями України. Напередодні Верховна Рада не підтримала зміни до Митного кодексу щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, хоча ця норма також була серед вимог міжнародних партнерів.

    Паралельно Україна продовжує переговори з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування EFF на 8,1 млрд доларів. Однією з ключових тем консультацій із МВФ також залишаються антикорупційні реформи, цифровізація державних процесів та прозоре управління бюджетними коштами.

    Експерти зазначають, що саме система Prozorro після 2014 року стала одним із найбільш успішних прикладів цифрової антикорупційної реформи в Україні. Водночас після початку повномасштабної війни частину закупівель перевели в закритий режим через безпекові ризики, що викликало критику з боку громадських організацій та міжнародних партнерів.

    Тепер влада намагається знайти баланс між безпекою та прозорістю, повертаючи конкурентні механізми у сферу державних закупівель навіть під час війни.

    У Верховній Раді переконані, що ухвалення нового закону стане важливим сигналом для Брюсселя перед наступними етапами переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що реформа публічних закупівель є одним із базових критеріїв для інтеграції України до спільного ринку ЄС.

  • Нацбанк закупив інкасаторські авто на майже 100 мільйонів гривень

    Нацбанк закупив інкасаторські авто на майже 100 мільйонів гривень

    Національний банк України 19 та 23 березня уклав контракти на постачання інкасаторських автомобілів загальною вартістю 98,9 млн грн. Відповідні дані оприлюднені у системі державних закупівель.

    Згідно з тендерною документацією, цьогоріч НБУ отримає вісім броньованих автомобілів, причому передбачений аванс становить 70% від суми контрактів.

    Найбільший контракт укладено з компанією «Реформ», яка поставить три великовантажні броньовані автомобілі на базі Mercedes-Benz Actros. Вартість одного такого авто становить 20 млн грн. Машини мають бронювання третього класу, оснащені кабіною, інкасаторським відсіком і вантажним фургоном, а їхнє корисне навантаження становить не менше 11 тонн.

    При цьому аналогічний автомобіль, замовлений НБУ у вересні 2025 року, коштував дешевше — близько 16,67 млн грн. Різниця у вартості пояснюється відмінностями в комплектації, зокрема відсутністю інкасаторського відсіку у попередній моделі.

    Ще один контракт отримала компанія «ВіДі Юнікомерс», яка поставить п’ять середньовантажних автомобілів на базі Iveco Daily. Вартість одного авто становить 7,78 млн грн. Вони також мають бронювання третього класу, інкасаторський відсік і сейф для тимчасового зберігання, а їхнє корисне навантаження — не менше 2,5 тонн.

    Водночас ціни на середньовантажні автомобілі також зросли у порівнянні з минулим роком: у вересні 2025 року аналогічні машини закуповувалися дешевше приблизно на 6%.

    У процесі тендеру були відхилені дешевші пропозиції. Зокрема, компанія «Реформ» пропонувала нижчу ціну, однак її заявку не допустили через невідповідність технічним вимогам — зокрема, щодо габаритів вантажного відсіку, системи клімат-контролю, пожежної безпеки та внутрішнього оснащення.

    Також була відхилена пропозиція компанії «Інкас ЮА», яка не надала необхідних сертифікатів відповідності на бронювання, скло та сейфи.

    Компанія «ВіДі Юнікомерс» входить до складу «ВіДі Груп», яку пов’язують із бізнесменом Віталієм Джуринським. Власниками компанії «Реформ» є Василь Литвин, Максим Ульянкін та Олег Басюк, які також контролюють підприємство «Завод броньованих автомобілів «Реформ».

    Таким чином, попри наявність дешевших пропозицій, переможцями тендеру стали компанії, чиї заявки повністю відповідали технічним вимогам замовника. Водночас зростання вартості техніки у порівнянні з попередніми закупівлями може викликати додаткові питання щодо ефективності витрачання коштів.

  • В Україні придбали турелі зі штучним інтелектом для знищення шахедів

    В Україні придбали турелі зі штучним інтелектом для знищення шахедів

    Департамент цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Черкаської обласної державної адміністрації уклав контракт на закупівлю роботизованих комплексів для ураження повітряних цілей на суму 15,34 мільйона гривень. Відповідна інформація оприлюднена в системі публічних закупівель «Прозорро».

    Йдеться про два комплекси «Sky Sentinel» вартістю 7,67 мільйона гривень кожен. Поставку очікують до літа. Водночас деталі угоди залишаються обмеженими — договір був завантажений як конфіденційний, тому частина технічної інформації засекречена.

    Закупівля фінансується з місцевого бюджету Черкаської області в межах програми «Заходи та роботи з територіальної оборони». Це свідчить про намір посилити протиповітряну оборону регіону в умовах зростання загроз із повітря.

    «Sky Sentinel» — це українська розробка, яка являє собою повністю автоматизовану бойову турель. За відкритими даними, система використовує технології штучного інтелекту для виявлення та ураження цілей. Для роботи комплекс необхідно синхронізувати з радіолокаційними системами та розгорнути на позиції, після чого алгоритми самостійно здійснюють захоплення цілі, визначення її траєкторії та розрахунок моменту пострілу.

    Система здатна враховувати швидкість руху повітряних об’єктів і погодні умови, зокрема вітер. Турель має повний круг обертання, може змінювати кут нахилу кулемета та транспортується на мобільному причепі, що забезпечує гнучкість у використанні.

    Крім цього, у системі «Прозорро» зафіксовано ще одну спробу закупівлі таких комплексів. Департамент цивільного захисту Івано-Франківської ОДА нещодавно оголосив тендер на придбання чотирьох комплектів «Sky Sentinel» без бойової частини за аналогічною очікуваною ціною — 7,67 мільйона гривень за одиницю.

    Згідно з технічною специфікацією, комплект мав включати турель, джерело живлення EcoFlow, опорну платформу та інструменти для швидкого ремонту. Однак тендер не відбувся через відсутність учасників.

    Таким чином, закупівля Черкаської ОДА наразі залишається єдиною реалізованою угодою щодо цих роботизованих комплексів, які можуть стати елементом посилення захисту від дронових атак.

  • У Києві знову проблеми з Шулявською розв’язкою через нового підрядника

    У Києві знову проблеми з Шулявською розв’язкою через нового підрядника

    Добудова Шулявської розв’язки у Києві знову опинилася під загрозою — після судових рішень, проблем із підрядниками та нового тендеру з єдиним сумнівним учасником проєкт ризикує затягнутися ще на місяці.

    Шулявська розв’язка, яка мала стати ключовим транспортним вузлом столиці, давно перетворилася на символ затягнутих будівництв і скандалів. Попри те, що шляхопровід відкрили ще у 2019 році, повноцінно об’єкт досі не завершений.

    Проблеми почалися ще на етапі вибору проєкту. У 2018 році столична влада без відкритого конкурсу обрала варіант дворівневої розв’язки типу «неповна конюшина», хоча фахівці пропонували альтернативні рішення, зокрема трирівневу схему з кращою пропускною здатністю і без необхідності знесення частини заводу «Більшовик».

    Первісна вартість реконструкції становила близько 600 мільйонів гривень, однак із часом витрати зросли в рази. На сьогодні загальна сума перевищує 2,5 мільярда гривень.

    Ключовим переломним моментом стало обрання підрядника. Перемогу у тендері отримало ТОВ «Північно-український будівельний альянс», яке, як встановив Антимонопольний комітет, діяло у змові з іншою компанією для імітації конкуренції.

    У 2025 році суд визнав договір із підрядником недійсним із моменту укладення. Компанія має повернути до бюджету понад 1,1 мільярда гривень. Водночас реальні шанси на відшкодування залишаються низькими, оскільки фірма перебуває у процедурі санації і має десятки кредиторів.

    Паралельно місто змушене продовжувати витрати. Лише демонтаж цеху заводу «Більшовик» обійшовся бюджету у 121 мільйон гривень. І тут також не обійшлося без скандалу — переможцем стала компанія, яка на момент тендеру існувала лише кілька тижнів і не мала досвіду виконання таких робіт.

    Роботи затягнулися, а підрядник потрапив у поле зору екологічної інспекції через порушення при утилізації відходів. Крім того, триває судовий процес щодо законності цього контракту, що може ще більше ускладнити ситуацію.

    На цьому тлі новий тендер на добудову розв’язки викликає ще більше запитань. Йдеться про роботи вартістю понад 600 мільйонів гривень, необхідні для повного запуску об’єкта.

    Єдиним учасником торгів став той самий консорціум «Промбуд Технолоджі», який уже виконує роботи з демонтажу «Більшовика». Водночас, за даними системи Prozorro, компанія не підтвердила відповідність ключовим кваліфікаційним вимогам — від технічної бази до досвіду виконання аналогічних проєктів.

    Рішення щодо тендеру досі не ухвалене. У разі його скасування процедура доведеться починати заново, що відтермінує завершення робіт щонайменше на кілька місяців. Якщо ж контракт укладуть із цим підрядником, існують ризики подальшого затягування і проблем із якістю.

    На думку експертів, ситуація із Шулявською розв’язкою демонструє системні проблеми у підходах до інфраструктурних проєктів. Йдеться як про непрозорі рішення на старті, так і про слабкий контроль за виконанням робіт і вибором підрядників.

    Таким чином, один із ключових транспортних об’єктів Києва залишається незавершеним уже кілька років, а перспектива його повноцінного запуску знову відкладається.

  • Присяжна суду виграла аукціон на видобуток граніту на Хмельниччині

    Присяжна суду виграла аукціон на видобуток граніту на Хмельниччині

    В Україні на аукціоні продали 20-річний спеціальний дозвіл на видобуток чарнокіту на Хмельниччині. Переможцем стала компанія, що належить присяжній місцевого суду.

    Державна служба геології та надр провела торги на платформі Prozorro.Продажі. Лот передбачав право на видобування чарнокіту на ділянці №1 Меджибізького родовища.

    Стартова ціна дозволу становила 4,43 мільйона гривень. У торгах взяли участь дві компанії — «Грандкар’єр» і «Криниченька». Перемогу здобуло ТзОВ «Грандкар’єр», запропонувавши 4,53 мільйона гривень. З урахуванням ПДВ остаточна сума платежу перевищить 5,4 мільйона гривень.

    Ділянка площею понад 16 гектарів розташована поблизу села Русанівці Меджибізької громади. Запаси чарнокіту тут оцінюються більш ніж у 5,4 мільйона кубометрів. За розрахунками, при середній річній продуктивності кар’єру у 230 тисяч кубометрів цих запасів вистачить більш ніж на два десятиліття.

    Чарнокіт є різновидом граніту, який широко використовується у будівництві. З нього виробляють щебінь для бетону, дорожніх покриттів, мостів, залізничної інфраструктури, а також застосовують у декоративних цілях.

    Переможець аукціону — ТзОВ «Грандкар’єр» — зареєстроване у Хмельницькому та спеціалізується на видобутку корисних копалин. Згідно з відкритою фінансовою звітністю за 2023 рік, активи компанії становили 809 тисяч гривень, а борги — 561 тисячу гривень, при цьому дані про прибуток і дохід не оприлюднені.

    Єдиною власницею компанії є Оксана Бенькалович — жителька Хмельницького та чинна присяжна Хмельницького міськрайонного суду. Вона також володіє приватним підприємством «Діал Груп. Я.М.», яке працює у сфері медичної практики, фітнес-послуг і оренди майна.

    Раніше бенефіціаром «Грандкар’єру» був її чоловік Ярослав Бенькалович. У 2019 році він працював помічником народного депутата Віктора Бондара, якому згодом оголосили підозру у корупції.

    Крім того, Бенькалович був співвласником видобувних підприємств «Подільський кар’єр» та «Подільські піски», однак пізніше вийшов зі складу бенефіціарів. Після цього він працював інспектором управління стратегічних розслідувань Нацполіції у Вінницькій області, а нині займається підприємницькою діяльністю.

    Факт перемоги компанії, пов’язаної з присяжною суду, у торгах на видобуток корисних копалин уже викликав дискусію щодо потенційного конфлікту інтересів та прозорості таких аукціонів.

  • 108 млн «заднім числом»: у Харкові оголосили тендер на вже реконструйовану набережну

    108 млн «заднім числом»: у Харкові оголосили тендер на вже реконструйовану набережну

    У Харкові оголосили тендер на реконструкцію Лопанської набережної, хоча основні роботи на об’єкті виконали ще минулого року. Йдеться про першу чергу проєкту вартістю понад 108 млн гривень, тоді як загальний бюджет реконструкції оцінюється приблизно у 255 млн грн.

    Ідею оновлення набережної вздовж річки Лопань представили ще у 2023 році. Підготовку проєктної документації завершили у 2024-му, а вже влітку 2025 року на об’єкті почалися роботи — попри те, що повноцінний тендер на основний підряд на той момент не проводили.

    Частину робіт на набережній виконували через окремі закупівлі. Зокрема, йшлося про ремонт каналізації, електромонтажні роботи та благоустрій території. Однак ключовий тендер на реконструкцію всієї ділянки тоді так і не оголосили.

    Набережну відкрили наприкінці 2025 року. Після відкриття проєкт викликав суперечливу реакцію серед містян. Частина жителів позитивно оцінила благоустрій території, однак активісти поставили під сумнів доцільність таких витрат під час війни. Серед претензій також були відсутність широкого громадського обговорення та непрозорий підхід до реалізації проєкту.

    У березні 2026 року ситуація отримала новий розвиток. У системі Prozorro з’явився тендер на роботи, які фактично вже виконані. У документації йдеться про ті самі елементи благоустрою — укладання покриття, встановлення освітлення, озеленення території та облаштування інфраструктури.

    Таким чином, оголошення закупівлі після завершення основних робіт викликало додаткові питання щодо прозорості використання бюджетних коштів.

    Раніше на Харківщині вже виникали дискусії щодо великих будівельних проєктів і державних витрат. Зокрема, Харківська ОДА замовила реконструкцію лікарні на суму 1,4 млрд гривень.

    Крім того, ми неодноразово звертали увагу на сумнівні компанії та завищені ціни у будівельних тендерах регіону.

    Експерти зазначають, що подібні ситуації потребують детальної перевірки, адже проведення тендерів уже після виконання робіт може свідчити про спроби легалізувати витрати заднім числом.

  • Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Тендер на 13 млн євро: МОЗ будує реабілітаційний центр, але кошторис матеріалів приховали

    Міністерство охорони здоров’я України уклало контракт на реконструкцію будівлі під реабілітаційний центр в Ужгороді на суму 13,24 млн євро, що становить близько 655 млн гривень. Проєкт передбачає створення центру «4.5.0 Recovery Center» у приміщенні колишнього пологового будинку.

    Про це повідомляє видання «Наші гроші» з посиланням на дані системи державних закупівель Prozorro.

    Новий медичний простір матиме площу близько 8 тисяч квадратних метрів і зможе приймати до 500 пацієнтів щомісяця. У центрі планують облаштувати 100 стаціонарних ліжок, палати інтенсивної терапії, зали для фізичної реабілітації, басейн та ветеранський хаб.

    Фінансування проєкту забезпечують міжнародні партнери — Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Банк розвитку Ради Європи. Закарпатська обласна військова адміністрація також бере участь у співфінансуванні та внесла близько 60 млн гривень.

    Водночас у тендерній документації не оприлюднили ціни на будівельні матеріали, що привернуло увагу аналітиків.

    У Міністерстві охорони здоров’я пояснили, що договір укладений за системою укрупнених показників. У такому форматі підрядник подає загальну вартість за певні види робіт без детального розпису вартості матеріалів.

    За словами представників міністерства, така практика погоджена зі Світовим банком, який бере участь у фінансуванні проєкту. Саме тому окремі розрахунки щодо вартості будівельних матеріалів у відкритих документах не публікуються.

    Переможцем тендера стало об’єднання трьох компаній: ТОВ «МТМ-Компаньйон» із Закарпаття, ТОВ «Компанія Інтеркон» із Київської області та київське ТОВ «Фундамент».

    Закарпатська компанія «МТМ-Компаньйон» зареєстрована у селі Великі Лучки. Її власником і директором є Сергій Титаренко.

    Згідно з умовами контракту, будівельні роботи мають завершити протягом 14 місяців після отримання дозволу на початок робіт.