Хрещатик

Позначка: Prozorro

  • Кременчуцькі чиновники оновлюють автопарк: ще 2 млн грн на службові машини

    Кременчуцькі чиновники оновлюють автопарк: ще 2 млн грн на службові машини

    Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради оголосив тендер на закупівлю двох нових службових автомобілів. На ці потреби з міського бюджету планують витратити 2 млн 42 тис. гривень. Відповідну закупівлю оприлюднено у системі Prozorro.

    Згідно з тендерною документацією, міська влада шукає два легкові автомобілі типу Suzuki S-Cross або еквівалент у кузові універсал. Йдеться про сучасні передньопривідні кросовери з економною витратою пального — трохи більше шести літрів на 100 кілометрів. Очікувана вартість одного автомобіля становить приблизно 1 млн гривень.

    Відповідно до плану закупівлі, нові службові машини мають надійти до мерії до травня 2026 року. Подання пропозицій для учасників тендеру триватиме до 17 березня, а електронний аукціон заплановано на 18 березня.

    Водночас це вже не перша закупівля автомобілів для кременчуцьких чиновників за останній час. Улітку минулого року виконком міської ради вже придбав чотири кросовери Suzuki S-Cross для службового користування. Тоді на оновлення автопарку з бюджету витратили близько 4,2 млн гривень.

    У той самий період комунальне підприємство «Квартирне управління» Кременчука також оголосило закупівлю кросовера Suzuki S-Cross або аналогічної моделі вартістю понад 1 млн гривень. Крім того, було придбано мінівен Citroën SpaceTourer приблизно за 1,8 млн гривень. Такі витрати викликали дискусії у суспільстві щодо доцільності оновлення автопарку чиновників у воєнний час.

    Подібні історії виникають і в інших регіонах України. Наприклад, нещодавно резонанс викликала закупівля на Одещині, де Фонтанська сільська рада придбала автомобіль Toyota Camry Prestige у максимальній комплектації за 1,7 млн гривень. За словами представників місцевої влади, автомобіль купували за бюджетні кошти нібито для подальшої передачі обласній раді або обласній адміністрації.

    Йшлося про фактично преміальний седан 2025 року з 2,5-літровим двигуном, шкіряним салоном та сучасними системами безпеки й допомоги водієві. На цьому тлі стало відомо, що раніше Одеська обласна рада також закупила шість автомобілів Toyota на суму понад 7 млн гривень.

    Загалом, якщо переглянути дані системи державних закупівель, можна побачити, що різні органи влади, місцеві ради та комунальні підприємства регулярно оновлюють свої автопарки. Це відбувається щороку і стосується не лише органів місцевого самоврядування, а й інших державних структур.

    Втім, подібні витрати часто викликають суспільну дискусію. Багато громадян ставлять питання про пріоритети бюджетних витрат, адже для забезпечення автомобілями військових на фронті нерідко доводиться збирати кошти через волонтерів або благодійні ініціативи.

  • Понад 5,5 млрд гривень закупівель: куди у лютому пішли кошти Києва

    Понад 5,5 млрд гривень закупівель: куди у лютому пішли кошти Києва

    У лютому 2026 року розпорядники бюджетних коштів Києва уклали понад 6,6 тисячі договорів за результатами публічних закупівель на загальну суму 5,5 млрд гривень. Найбільше коштів столиця спрямувала на тепло, гарячу воду, електроенергію, будівельні роботи та паливо.

    Про це свідчать дані публічного модуля аналітики BI.Prozorro.

    Найбільші витрати традиційно припали на тепло та гаряче водопостачання для комунальних установ. На ці потреби укладено угод на 1,14 млрд гривень. Основна частина коштів спрямована на забезпечення теплом освітніх закладів — 929 млн гривень, а також медичних установ — 161 млн гривень.

    Другу позицію за обсягом видатків посіли будівельні та ремонтні роботи — 905,9 млн гривень. Найдорожчим контрактом місяця стала реконструкція бази Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15 на вулиці Ягідній. Вартість першої черги робіт становить 165,2 млн гривень. Роботи планують завершити до кінця 2027 року. Підрядником визначено ТОВ «І. Б. К. Девелопмент».

    Значну частину ремонтних витрат здійснило КП «Київтеплоенерго». Підприємство витратило близько 284 млн гривень на реконструкцію та ремонт об’єктів. Зокрема, 138,1 млн гривень спрямовано на встановлення когенераційних установок, майже 84 млн гривень — на відновлювальні роботи на ТЕЦ-5, ще понад 29 млн гривень — на ліквідацію розриттів після аварій на тепломережах.

    Окремим напрямком стали роботи з відновлення житлових будинків, пошкоджених обстрілами. На ці потреби передбачено понад 216 млн гривень. Роботи виконуються на кількох об’єктах у столиці, зокрема на вулицях Тернопільській, Антоновича та Оноре де Бальзака.

    Третє місце серед найбільших витрат посіли закупівлі пального та мастил — 592 млн гривень. Найбільші витрати на паливо здійснили Департамент муніципальної безпеки КМДА, КП «Київтеплоенерго» та КП «Автотранспортне підприємство КМДА».

    Четвертим за обсягом видатків напрямком стали закупівлі електроенергії — 576,85 млн гривень. Найбільше електроенергії замовило КП «Київсвітло», яке передбачило майже 336 млн гривень на освітлення вулиць та доріг упродовж року.

    До п’ятірки найбільших витрат також увійшли послуги з організації харчування для комунальних установ — 433,2 млн гривень. Основну частину цих коштів спрямували на харчування у школах та медичних закладах.

    Найбільшим замовником публічних закупівель у лютому стало КП «Київтеплоенерго», яке уклало договорів на 738,6 млн гривень. Водночас це підприємство стало і найбільшим постачальником тепла та гарячої води для бюджетних установ столиці — на суму понад 1,08 млрд гривень.

    Загалом у лютому столичні розпорядники коштів співпрацювали з понад 2,2 тисячами компаній та підприємців.

  • Понад 75 тисяч FPV-дронів для фронту не поставили після зриву тендеру

    Понад 75 тисяч FPV-дронів для фронту не поставили після зриву тендеру

    FPV-дрони стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню та точкових ударів по техніці й укріпленнях противника. Саме тому кількість таких безпілотників безпосередньо впливає на ефективність бойових операцій і безпеку українських військових.

    Однак один із масштабних тендерів на закупівлю FPV-дронів для армії, оголошений минулого року, завершився несподіваною ситуацією. Як з’ясували журналісти СтопКору у розслідуванні, після проведення закупівель на суму понад 2 мільярди гривень переможець частини лотів відмовився підписувати державні контракти.

    Йдеться про закупівлю, яку проводила Агенція оборонних закупівель через систему Prozorro. У межах процедури було виставлено 11 лотів, а загальна вартість закупівлі перевищувала два мільярди гривень.

    Більшість із цих лотів виграла компанія «Вирій». За словами учасників ринку, перемогу їй забезпечила суттєво нижча ціна пропозиції порівняно з конкурентами.

    Втім уже через кілька днів після завершення торгів виробник повідомив про відмову від підписання семи контрактів. У листі до Агенції оборонних закупівель компанія пояснила своє рішення значним завантаженням виробництва та неможливістю виконати замовлення у визначені строки.

    За підрахунками журналістів, через зрив частини контрактів військові могли недоотримати близько 75 тисяч FPV-дронів.

    Після появи інформації про зрив тендеру в публічному просторі почали з’являтися різні припущення щодо причин ситуації. Зокрема, деякі джерела стверджували, що за компанією можуть стояти структури, пов’язані з великим українським бізнесом.

    Щоб перевірити, чи звернули увагу на цю ситуацію державні органи, журналісти направили офіційні запити до низки установ. Зокрема, до Офісу Генерального прокурора, спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, Рахункової палати та Міністерства оборони.

    В Офісі Генпрокурора повідомили, що ознайомилися з інформацією щодо дій виробника та пообіцяли повідомити про результати розгляду. Подібну відповідь надали і в спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони.

    У Рахунковій палаті зазначили, що окремої перевірки цієї ситуації поки не проводили. Водночас там повідомили, що у 2026 році планують провести аудит закупівель озброєння та військової техніки, під час якого перевірятимуть і закупівлі безпілотних систем.

    Ще одне питання виникло навколо компанії «Вирій» та її керівника Олексія Бабенка. За інформацією учасників ринку, він міг брати участь у робочих відрядженнях Агенції оборонних закупівель, що могло свідчити про можливий конфлікт інтересів.

    У відповіді Міністерства оборони повідомили, що Бабенко не перебуває у трудових відносинах із Агенцією оборонних закупівель і не направлявся у службові відрядження від її імені. Водночас у відповіді не було прямо спростовано інформацію про його можливу присутність під час робочих поїздок агентства.

    Також у Міноборони пояснили, що у випадку відмови переможця від підписання контракту санкції процедурою закупівлі не передбачені. Якщо учасник із найнижчою пропозицією не укладає договір або не проходить кваліфікацію, лот переходить до наступного учасника з найнижчою ціною.

    Сама Агенція оборонних закупівель заявила, що не бачить порушень у діях компанії «Вирій». У відомстві також повідомили, що наразі мають чинні державні контракти на поставку безпілотних систем із компанією «Вирій Індастрі».

    У розслідуванні журналісти також звернули увагу на ще одну деталь. Під час підготовки матеріалу стало відомо, що власник компанії «Вирій» Олексій Бабенко придбав 75% акцій медіа «Бабель». Причини цієї угоди офіційно не пояснювалися, однак новина викликала активне обговорення у медійному середовищі.

    Таким чином, йдеться про масштабні закупівлі для армії на мільярди гривень, після яких частина контрактів так і не була підписана. Водночас чіткої оцінки ситуації з боку правоохоронних та контролюючих органів наразі немає.

  • Відновлення водопостачання Бучанської громади довірили компанії, пов’язаній з одеськими політиками

    Відновлення водопостачання Бучанської громади довірили компанії, пов’язаній з одеськими політиками

    У селищі Ворзель Бучанської громади планують збудувати нову насосну станцію водопостачання вартістю понад 91 млн гривень. Проєкт має стати ключовим елементом відновлення інфраструктури, зруйнованої під час російської окупації Київщини. Втім, підряд на виконання робіт отримала компанія, керівництво якої фігурує у кримінальному провадженні щодо можливого привласнення бюджетних коштів.

    Замовником будівництва виступило комунальне підприємство «Бучасервіс», яке 16 лютого 2026 року уклало договір із ТОВ «Емпайр Буд Індастрі». Вартість контракту становить 91,51 млн гривень. Роботи планують розпочати у березні та завершити до кінця року.

    Йдеться про спорудження насосної станції другого підйому із резервуарами чистої води та системою знезалізнення продуктивністю до 6 тисяч кубометрів води на добу. Об’єкт має забезпечити стабільне водопостачання для мешканців Бучі та Ворзеля, де після бойових дій значна частина свердловин і водогонів втратила працездатність, а наявні джерела води фактично вичерпали свій ресурс.

    Ідея будівництва цієї станції з’явилася ще у 2021 році, однак реалізацію відклали. До проєкту повернулися вже після деокупації регіону. Фінансування забезпечує уряд Королівства Данії в межах міжнародної програми відновлення. Загальний пакет допомоги передбачає створення нової системи водопостачання із десятьма свердловинами, що має покрити потреби понад 70 тисяч мешканців громади.

    Разом із тим увагу викликає підрядник робіт. ТОВ «Емпайр Буд Індастрі» було зареєстроване у 2019 році в Одесі, а нині має київську юридичну адресу. Компанією володіє та керує Володимир Байрачний — уродженець тимчасово окупованого Донецька.

    Саме Байрачний разом із інженером технічного нагляду Сергієм Полупаном є обвинуваченим у справі щодо можливого заволодіння бюджетними коштами під час реконструкції каналізаційного колектора у Полтаві. Слідство оцінює ймовірні збитки державі у 1,8 млн гривень. Обом фігурантам раніше було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

    Аналітичні дані також свідчать про зв’язки компанії з бізнес-групою родини Круків — впливових одеських підприємців і політиків. Засновником фірми був Ілля Махно, який мав спільний бізнес із структурами цієї родини. Один із її представників, Юрій Крук, нині є депутатом Одеської обласної ради від партії «Довіряй ділам», яку пов’язують із підсанкційним мером Одеси Геннадієм Трухановим.

    Для «Емпайр Буд Індастрі» контракт у Ворзелі став найбільшим бюджетним підрядом за весь час діяльності. Загалом компанія уклала державних договорів більш ніж на 170 млн гривень.

    Будівництво насосної станції є критично важливим для відновлення Бучанської громади після руйнувань війни. Водночас передача стратегічного інфраструктурного проєкту підряднику з кримінальним минулим та політичними зв’язками знову піднімає питання прозорості використання міжнародної допомоги, яка надходить Україні на відбудову.

  • Харківська ОДА замовила реконструкцію лікарні на 1,4 млрд грн

    Харківська ОДА замовила реконструкцію лікарні на 1,4 млрд грн

    В системі «Прозорро» було оприлюднено 77 тисяч повідомлень про закупівлі на загальну суму 25,17 млрд грн. Серед них — контракти на мобільні когенератори для громад, а також мільярдні договори на реконструкцію об’єктів у прифронтовому Харкові.

    Найбільшим контрактом тижня стало замовлення державного підприємства «Відновлення критичної інфраструктури» на 1,58 млрд грн. Кошти спрямовані на закупівлю обладнання мобільної розподільної генерації тепло- та електроенергії для територіальних громад. Підрядником виступило ТОВ «РСЕ Груп Україна». Закупівля відбулася після руйнування систем теплопостачання в Києві та Харкові й позиціонувалася як оперативна реакція уряду на енергетичні загрози.

    Частину когенераторів передали до Харкова — міста, яке регулярно зазнає ракетних обстрілів та атак з реактивних систем залпового вогню. Однак паралельно з цим Харківська обласна державна адміністрація уклала два масштабні контракти на реконструкцію Обласної дитячої клінічної лікарні на вулиці Клочківській.

    Департамент капітального будівництва Харківської ОДА замовив капітальний ремонт головного лікувального корпусу на 784,58 млн грн у ТОВ «СК Пантеон». Ще 615,22 млн грн передбачено на реконструкцію іншої будівлі лікарні з прибудовою захисної споруди цивільного захисту — підряд отримало ПП «Будівельна фірма «Промтекс». Загальна сума двох контрактів перевищує 1,4 млрд грн.

    Фінансування здійснюється за програмою Ukraine Facility, яка наповнюється коштами європейських донорів. Формально кошти спрямовуються на впровадження енергоефективних рішень та реконструкцію медичної інфраструктури. Однак масштаби виділених сум викликають дискусії з огляду на безпекову ситуацію в регіоні та гострі потреби енергетичної інфраструктури.

    Для порівняння, «Укргідроенерго» нині реалізує проєкти із захисту енергетичного обладнання шляхом його розміщення під землею. Закупівля лише частини електричної апаратури для однієї гідроелектростанції — комірок ЦРУ-3,15 кВ — коштує 112 млн грн. Це менше ніж 10% від суми, передбаченої на реконструкцію лікарні.

    До десятки найбільших закупівель тижня також увійшли:

    – реконструкція об’єкта в Ізюмському районі Харківської області на 323,8 млн грн (АТ «Укргазвидобування», підрядник — Консорціум «ОК»);
    – закупівлі продуктів харчування для Міноборони через ДП «Агенція оборонних закупівель» на понад 500 млн грн сумарно;
    – закупівля бетонних модулів для Оператора ГТС України на 263,99 млн грн (ТОВ «Ефе Бетон»);
    – будівництво протирадіаційного укриття для дитсадка в Харкові на 221,17 млн грн (ПрАТ «Трест Житлобуд – 1»).

    Таким чином, тиждень продемонстрував одночасне фінансування як критичної енергетичної інфраструктури, так і масштабних будівельних проєктів у прифронтовому регіоні. Питання розстановки пріоритетів у використанні бюджетних та донорських коштів залишається відкритим, особливо в умовах регулярних атак на енергетичні об’єкти та необхідності швидкого посилення їх захисту.

  • Ремонт за 14 мільйонів у Східниці: ціни вдвічі вищі за ринкові

    Ремонт за 14 мільйонів у Східниці: ціни вдвічі вищі за ринкові

    Відділ ЖКГ, комунальної власності, транспорту та благоустрою Східницької селищної ради наприкінці січня уклав договір на капітальний ремонт нежитлової будівлі на вулиці Промисловій, 28. Вартість робіт — 14,26 мільйона гривень з місцевого бюджету. Підряд отримало львівське ТОВ «Неопалима купина».

    Що саме планують відремонтувати — офіційно не уточнюється. Водночас проєктування здійснювалося за кодом, який застосовують для музеїв і художніх галерей. Тобто йдеться не про технічне приміщення, а про об’єкт із претензією на публічний статус.

    Що передбачає ремонт

    До кінця 2027 року підрядник має повністю демонтувати старі вікна, сходи, підлоги та штукатурку. Далі — відновлення приміщень «з нуля»: чорнові дощаті підлоги, ДВП, паркет, дворазове лакування, підвісні стелі, нові стіни. Договірна ціна тверда і включає понад 1,4 мільйона гривень на покриття інфляції.

    Проєкт розробляла приватна проєктувальниця, експертизу проводила спеціалізована фірма. Формально всі документи наявні, однак саме кошторис викликає найбільше запитань.

    Ціни, які не пояснюють ринком

    У кошторисі зафіксовані позиції з цінами, що суттєво перевищують середні ринкові:

    – паркетний клей закладено більш ніж по тисячі гривень за кілограм, тоді як у роздрібних мережах аналогічний товар коштує у 2–3 рази дешевше;
    – фасадну силіконову фарбу врахували за ціною, яка мінімум удвічі перевищує пропозиції великих будівельних магазинів;
    – сталеві радіатори з боковим підключенням прописані майже по 27 тисяч гривень за одиницю, хоча ринок пропонує їх у діапазоні від 7 до 14 тисяч;
    – сухі штукатурні суміші та повнотіла цегла також закладені за цінами, які подекуди вдвічі вищі за роздрібні.

    Лише на цих позиціях потенційна переплата може сягати понад пів мільйона гривень.

    Розмиті позиції без конкретики

    Окрема проблема — великі суми без деталізації. Найдорожчою позицією у кошторисі став паркет із деревини майже по 3 тисячі гривень за квадратний метр без уточнення породи, виробника чи класу. Аналогічна ситуація з міжкімнатними дерев’яними дверима, які вписали за цінами, що значно перевищують навіть преміальні пропозиції масового ринку.

    Такі формулювання ускладнюють контроль за фактичним виконанням робіт і залишають простір для маніпуляцій із матеріалами.

    Конкуренції не було

    Підрядник отримав договір без жодного конкурента. На відкриті торги більше ніхто не прийшов. Вимоги до учасників виявилися надзвичайно жорсткими: обов’язкова наявність техніки з підтвердженими правами користування, щонайменше вісім штатних працівників, цілий перелік сертифікованих спеціалістів, а також не менше чотирьох аналогічних договорів саме з державними або комунальними замовниками, укладених не раніше 2024 року.

    Фінансовий бар’єр також був високим — чистий дохід за минулий рік мав становити не менше 90% очікуваної вартості закупівлі. За таких умов реальна конкуренція фактично зникла ще до початку аукціону.

    Хто замовник і хто підрядник

    Відділ ЖКГ Східницької селищної ради очолює Ігор Кеньо. Саме цей підрозділ виступив замовником ремонту.

    ТОВ «Неопалима купина» зареєстроване у 1995 році на Львівщині. Компанією керує Ольга Лукавецька, власником є Віталій Галинський із Дрогобича. За останні роки фірма активно працює з бюджетними замовленнями і з 2019 року отримала підрядів майже на 179 мільйонів гривень.

    При цьому компанія вже фігурувала в історіях, де реальне виконання робіт не відповідало укладеним договорам. Це лише підсилює питання до контролю за виконанням нинішнього проєкту у Східниці.

    Питання без відповідей

    Невідомо, яке саме приміщення ремонтують, для чого воно використовуватиметься і чому для цього обрано саме формат, характерний для музеїв. Водночас кошторисні ціни та відсутність конкуренції створюють ризик того, що значна частина бюджетних коштів піде не на якість, а на завищені витрати.

    Ремонт розтягнеться на кілька років, тож реальні обсяги робіт і матеріалів ще можна буде перевірити. Питання лише в тому, чи захоче це зробити місцева влада.

  • Сільрада Зазим’я замовила дитсадкове укриття за 36 млн грн із завищеними цінами

    Сільрада Зазим’я замовила дитсадкове укриття за 36 млн грн із завищеними цінами

    Зазимська сільська рада Броварського району замовила будівництво укриття для дитсадка «Академія дитинства» за 35,99 млн грн, що викликало підозри щодо значної націнки на матеріали та можливих «відкатів».

    Укриття розраховане на 80 осіб і має бути завершене до жовтня. Роботи включають загальнобудівельні та монтажні роботи, встановлення вертикальної підіймальної платформи для маломобільних груп населення та монтаж елементів доступності. Проєкт у 2024 році виконала компанія «Інжіндустрія», експертний звіт надало ТОВ «Укрекспертиза груп». Закупівля здійснюється коштом програми «Ukraine Facility».

    Аналіз кошторису показав завищені ціни на будівельні матеріали: бетон B25 у проєкті врахований по 5 050 грн/куб. м (на ринку 3 357–4 370 грн/куб. м), дрібнозернистий асфальтобетон по 7 481 грн/т (ринкова ціна близько 5 160 грн/т), сталева арматура А-ІІІ по 40 250 грн/т (на ринку 32 816–35 500 грн/т), пінополістирол по 669 грн/кв.м (на ринку 370–445 грн/кв.м) та піскоцементна суміш РЦГ-75 по 4 133 грн/куб. м (ринкова ціна 2 085–2 892 грн/куб. м). Лише на цих позиціях переплата може сягати мільйона гривень.

    Конкурент ТОВ «Еверест фемелі груп» пропонував ціну на 325 тис. грн меншу, але його відхилили через формальні невідповідності документів. Замовник вимагав підтвердження наявності техніки, кваліфікованого персоналу та досвіду виконання аналогічних робіт на суму не менше 60% очікуваної вартості закупівлі.

    Зазимською сільрадою керує Віталій Крупенко, який у 2023 році підозрювався у вимаганні та отриманні хабарів, а також привласненні бюджетних коштів через схеми з «відкатами». У медіа повідомляли й про інші можливі зловживання у громаді: незаконний видобуток піску, земельні оборудки та невідповідність стилю життя задекларованим доходам посадовця.

    ТОВ «Україно-європейська фірма «Діамант», що отримала підряд, заснована у 2018 році, належить Ігорю Платонову та Зоряні Жупан, а директором є Олександр Мальцев. За даними YouControl, власники мають частки в інших компаніях та отримали підрядів із 2023 року на 143,76 млн грн.

  • ДБР витратить майже пів мільйона гривень на персональні жетони для співробітників

    ДБР витратить майже пів мільйона гривень на персональні жетони для співробітників

    Державне бюро розслідувань оголосило новий тендер на закупівлю персональних жетонів для своїх співробітників. Очікувана вартість придбання становить 492 тисячі гривень. Інформацію про закупівлю оприлюднили 2 лютого в системі Prozorro, а подати пропозиції учасники можуть до 10 лютого 2026 року.

    Це вже не перша подібна закупівля для відомства. У жовтні минулого року ДБР проводило аналогічний тендер на таку ж суму. Тоді участь у процедурі взяв лише один учасник — ФОП Олександр Сопов, який і став переможцем. Договір із ним уклали без зниження ціни: вартість залишилася точно на рівні очікуваної, без економії навіть у кілька гривень.

    Згідно з тендерною документацією, жетони мають складну конструкцію та виготовлятимуться з оксидованої латуні. Виріб матиме форму фігурного геральдичного щита з вигнутими краями та рельєфною окантовкою. Поверхня повинна бути шліфованою, частково покритою гальванічним шаром.

    Кожен жетон складатиметься з трьох елементів, з’єднаних між собою штифтами: основного щита, центральної емблеми ДБР та рельєфного лаврового вінка. У центрі розміщуватиметься емблема з металу білого кольору з нікелевим покриттям і синьою емаллю. Вона матиме вигляд стилізованого тризуба зі сріблястих ліній.

    Емблему обрамлюватиме лавровий вінок, виготовлений за технологією вакуумного лиття. Над нею розташують стрічку з написом «ДЕРЖАВНЕ БЮРО РОЗСЛІДУВАНЬ», а під нею — індивідуальний шестизначний номер співробітника, виконаний методом карбування.

    Таким чином, ідеться не про прості службові бейджі, а про складні металеві вироби з кількох деталей і декоративних елементів. Водночас повторення тендеру з ідентичною сумою та попередній досвід із єдиним учасником можуть знову поставити питання щодо реальної конкуренції та ефективності використання бюджетних коштів.

  • Шляхопровід за 95 мільйонів: Київ віддав підряд фірмі з мінімальним досвідом і кримінальним шлейфом

    Шляхопровід за 95 мільйонів: Київ віддав підряд фірмі з мінімальним досвідом і кримінальним шлейфом

    КП «Київавтошляхміст» уклало договір на 95,3 млн гривень на відновлення несних конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями на Окружній дорозі в Подільському районі столиці. Роботи мають охопити прогонові будови, опори та елементи мостового полотна, де зафіксовані руйнування бетону, оголення арматури та корозія. Оновити об’єкт підрядник повинен до кінця 2026 року.

    Закупівлю провели через систему Prozorro, однак без реальної конкуренції — єдиним учасником стало ТОВ «Д-Груп Інжиніринг», із яким і підписали угоду.

    Водночас досьє компанії викликає запитання. За даними аналітичних платформ, підприємство зареєстроване у 2016 році та не має суттєвого досвіду виконання бюджетних контрактів. До цього воно уклало лише два невеликі договори на суму близько 23 тисяч гривень із комунальним підприємством у Боярці.

    За роки існування фірма неодноразово змінювала власників і юридичну адресу. Серед засновників фігурували фізичні особи з мінімальною бізнес-історією, а також офшорна компанія з Сейшел. Нині власницею та директоркою є Ірина Калініна, яка паралельно займається орендним бізнесом та роздрібною торгівлею як ФОП.

    Окрім слабкого портфеля проєктів, компанія згадується в рішеннях Антимонопольного комітету. У 2017 році АМКУ встановив змову учасників тендеру «Миколаївводоканалу», серед яких було й «Д-Груп Інжиніринг». Закупівлю тоді скасували, а учасників оштрафували.

    Також підприємство фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них — щодо будівництва паркінгу в аеропорту «Бориспіль» — слідство вказувало на ймовірне перерахування коштів на рахунки фірм з ознаками фіктивності. В іншій справі компанію згадували серед структур, які, за версією слідчих, могли бути залучені до схем із завищенням вартості робіт та «відмиванням» бюджетних коштів. Рішень суду про визнання вини компанії наразі немає.

    Питання виникають і до замовника. КП «Київавтошляхміст» очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Йому оголошували підозри у розтраті бюджетних коштів та службовій недбалості під час виконання ремонтних робіт на мостах столиці. Саме це підприємство відповідає за стан значної частини транспортних споруд Києва.

    Контекст додає тривоги: за останні роки у столиці неодноразово фіксували обвали та аварійні ситуації на шляхопроводах. Частина з них відбувалася під час або після ремонтів, що підсилює суспільний запит на прозорість тендерів і ретельний відбір підрядників.

    Таким чином, контракт на десятки мільйонів гривень із компанією без підтвердженого досвіду та зі спірною історією знову актуалізує питання ефективності контролю за використанням коштів міського бюджету та безпеки столичної інфраструктури.

  • «Укрнафта» заплатить 842 млн грн за суборенду колишніх АЗС Shell

    «Укрнафта» заплатить 842 млн грн за суборенду колишніх АЗС Shell

    АТ «Укрнафта» 19 січня уклало дві угоди з ТОВ «Альянс Холдинг» щодо суборенди автозаправних станцій на загальну суму 841,90 млн грн. Йдеться про користування мережею АЗС, яка раніше працювала під брендом Shell.

    Згідно з умовами договорів, строк суборенди встановлено до 30 вересня 2028 року. У користування «Укрнафті» передано 117 майнових комплексів автозаправних станцій по всій території України, до складу яких входить як нерухоме, так і рухоме майно.

    Із загальної суми договорів 715,90 млн грн припадає на 99 автозаправних станцій, які «Альянс Холдинг» орендує у їхнього власника. Ще 126,00 млн грн стосуються 18 АЗС, які компанія використовує на умовах лізингу. Власником усіх зазначених заправок є ТОВ «Інвест-Регіон».

    Суборендна плата розраховуватиметься за єдиною формулою — 1,74 грн з ПДВ за кожен літр пального, реалізованого «Укрнафтою» на цих АЗС. При цьому зазначена вартість є граничною і не підлягає зміні протягом усього строку дії договорів.

    У грудні 2025 року «Укрнафта» повідомляла про завершення ребрендингу всіх 118 автозаправних станцій, які раніше працювали під брендом Shell. Ще раніше, у серпні 2025 року, було остаточно закрито угоду між «Укрнафтою» та компанією Shell Overseas Investments BV щодо придбання українською державною компанією контрольної частки у розмірі 51% у ТОВ «Альянс Холдинг».

    Продаж роздрібного бізнесу Shell в Україні відбувся на тлі націоналізації частини активів. У жовтні 2024 року Фонд державного майна України став власником 49% статутного капіталу «Альянс Холдингу». Ця частка раніше належала російському бізнесмену Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни. За рішенням Вищого антикорупційного суду його українські активи були стягнуті в дохід держави.

    У компанії Shell наполягали, що після початку повномасштабного вторгнення частка Худайнатова в «Альянс Холдингу» була скорочена до 2,56%, тоді як непряма частка Shell зросла до 97,44%. Попри це, державні органи визнали активи такими, що підлягають конфіскації.

    Станом на сьогодні структура власності «Альянс Холдингу» виглядає так: 51% належить АТ «Укрнафта», ще 49% — Фонду державного майна України. Засновником компанії «Інвест-Регіон», яка є власником автозаправних станцій, виступає сам «Альянс Холдинг».