Хрещатик

Позначка: Prozorro

  • Як дешевших постачальників труб «відсікає» «Укргазвидобування»

    Як дешевших постачальників труб «відсікає» «Укргазвидобування»

    З 25 по 31 січня в системі «Прозорро» оприлюднено 95 тис. повідомлень про закупівлі на загальну суму 35,99 млрд грн. Лідером серед великих контрактів минулого тижня стало ТОВ «Інтерпайп Україна», яке уклало угоду на 2,60 млрд грн на постачання труб для «Укргазвидобування».

    З моменту появи «Прозорро» у 2025 році «Інтерпайп» отримав трубні підряди «Укргазвидобування» на суму 40,21 млрд грн, що становить близько 80% від загальної суми закупівель труб державної компанії.

    Особливу увагу викликає відсутність китайських конкурентів на великих тендерах. Востаннє «УГВ» уклало контракт з китайським постачальником «Vorex» на 21 млн грн улітку минулого року. Після цього значні замовлення на суму понад 5 млрд грн отримав «Інтерпайп».

    На останньому тендері дешевших конкурентів відхилили з різних причин. ТОВ «Нафтосервіс» не надало забезпечення тендерної пропозиції. Американська компанія «Liberty Tool International», яка пропонувала китайські труби, вказала ставку ввізного мита 0%, тоді як насправді застосовується антидемпінгове мито 51,52%. «Укргазвидобування» визнало цю інформацію неправдивою і відхилило пропозицію, залишивши переможцем вітчизняного виробника.

    Таким чином, «Інтерпайп» під керівництвом Віктора Пінчука продовжує домінувати на ринку трубних закупівель державної компанії, а конкуренти з-за кордону майже не мають шансів на великі контракти.

  • Укриття за 84 мільйони: хто і як виграв торги в Березнегуватій

    Укриття за 84 мільйони: хто і як виграв торги в Березнегуватій

    Березнегуватська селищна рада Миколаївської області уклала контракт на будівництво підземного укриття для місцевої гімназії вартістю 84,6 мільйона гривень. Підрядником обрали компанію БК «Базіс», а сама процедура закупівлі вже привернула увагу контролюючих органів через низку нетипових обставин.

    Найбільше запитань викликала швидкість реакції підрядника. Документи для участі в торгах були завантажені до системи менш ніж за десять хвилин після публікації оголошення. Така оперативність стала предметом перевірки аудиторів Державної аудиторської служби, які намагаються з’ясувати, чи не мав власник компанії попередньої інформації про майбутню закупівлю. У селищній раді, яку очолює Світлана Тригуб, пояснюють ситуацію винятково «високою організованістю» учасника.

    Водночас аналіз кошторису свідчить про ймовірні переплати, що лише за базовими позиціями можуть перевищувати чотири мільйони гривень. Зокрема, арматуру діаметром 16 міліметрів у документах закладено за ціною понад 43 тисячі гривень за тонну, що суттєво перевищує середні ринкові показники в регіоні. Бетонні та асфальтобетонні суміші також враховані за цінами, вищими за пропозиції місцевих виробників.

    Окремої уваги заслуговує вартість захисно-герметичних дверей. За кошторисом їхня ціна сягає 191 тисячі гривень за квадратний метр — утричі більше, ніж середні ціни на аналогічну продукцію на ринку. Саме ця позиція стала однією з найбільш дискусійних під час аналізу закупівлі.

    Фігура власника БК «Базіс» Євгена Дахова додає історії додаткового контексту. Його пов’язують із низкою інших будівельних компаній, зокрема з «Укркепітал-Буд», яка раніше фігурувала у резонансних забудовах у Києві. Бізнес-партнери Дахова мають спільні інтереси з колишніми депутатами Миколаївської міської ради, а окремі з них у період воєнного стану отримували дозволи на виїзд за кордон.

    Попри відсутність реальної конкуренції на торгах, використання російськомовної документації щодо персоналу та сумнівні цінові показники, керівництво Березнегуватської громади не вбачає у ситуації ризиків. Селищний голова Сергій Бойко публічно не ставить під сумнів ані вибір підрядника, ані фінансові параметри контракту.

    У результаті громада отримала проєкт укриття з рекордною швидкістю проведення закупівлі, завищеними кошторисами та підрядником із неоднозначною діловою репутацією. Чи матиме ця історія продовження в межах аудиторських і правоохоронних перевірок — питання відкрите.

  • Генератори з відтермінуванням: «Київводоканал» авансом віддав 224 млн грн за постачання після зими

    Генератори з відтермінуванням: «Київводоканал» авансом віддав 224 млн грн за постачання після зими

    ПрАТ «АК «Київводоканал» 19 грудня уклало договір на постачання дизельних генераторів із ТОВ «Далгакиран компресор Україна» на загальну суму 243,41 млн грн. Інформація про закупівлю оприлюднена в системі «Прозорро».

    Згідно з договором, підприємство замовило дев’ять дизель-генераторних установок українського виробництва для об’єктів у Києві та Київській області. Йдеться про обладнання в контейнерному або капотному виконанні з системами управління, охолодження двигуна та комплектами фільтрів. Поставка має відбуватися партіями протягом 55–70 днів після здійснення авансового платежу.

    Аванс за договором становить 224,14 млн грн, що дорівнює 92% загальної вартості закупівлі. Гарантійний строк експлуатації обладнання визначений у два роки, а забезпечення виконання договору складає 2% його ціни.

    Шість дизель-генераторних установок Cummins C2250D5E-UA номінальною потужністю 1,6 МВт закупили по 27,91 млн грн за одиницю, що еквівалентно близько 659 тис. доларів США за курсом НБУ на дату укладання договору. Ще три установки Cummins C2000DSEB-UA потужністю 1,5 МВт коштували по 25,31 млн грн, або близько 598 тис. доларів. Таким чином, питома вартість генераторів становить від 16,87 до 17,45 млн грн, або 399–412 тис. доларів за 1 МВт.

    Для порівняння, у вересні 2024 року КП «Водоканал» у Запоріжжі закуповувало дизель-генератори аналогічної потужності в контейнерному виконанні у іншого постачальника. Тоді генератори Darex Energy потужністю 1,8 МВт коштували 31,40 млн грн, а установки на 1,5 МВт — 27,81 млн грн. Їхня питома вартість сягала 17,44–18,54 млн грн за 1 МВт. Ще дорожчими були закупівлі наприкінці 2022 року, коли рятувальні служби замовляли мобільні енергетичні установки по 25 млн грн за одиницю без ПДВ, із питомою вартістю понад 20 млн грн за 1 МВт.

    Закупівлю генераторів для «Київводоканалу» провели без проведення відкритих торгів. Підставою стала нагальна потреба, підтверджена протоколом постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА.

    В обґрунтуванні зазначено, що внаслідок масованої атаки росії 9–10 жовтня 2025 року було пошкоджено електромережі ДТЕК «Київські електромережі». Це призвело до масштабних знеструмлень і зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах «Київводоканалу». Значна кількість мешканців столиці залишилася без стабільного водопостачання та водовідведення. У жовтні–листопаді 2025 року тривало виділення та перерозподіл коштів на рівні Київради, а в листопаді робоча група підприємства надала технічне завдання на закупівлю генераторів. Від відкритих торгів відмовилися через ризик затягування процедури щонайменше на 30 днів.

    ТОВ «Далгакиран Компресор Україна» зареєстроване у Києві. Компанією володіють її директор В’ячеслав Дінков та ТОВ «Далгакиран Макіна», кінцевим бенефіціаром якого є громадянин Туреччини Айхан Далгакиран.

  • Дорожні підряди без конкуренції: схема ТОВ «ВАЙТ» на сотні мільйонів

    Дорожні підряди без конкуренції: схема ТОВ «ВАЙТ» на сотні мільйонів

    ТОВ «ВАЙТ» за останні роки перетворилося на одного з ключових отримувачів бюджетних підрядів у Кривому Розі та Дніпропетровській області. Формально компанія була зареєстрована ще у 2010 році з основним видом діяльності — вантажні автомобільні перевезення. Проте фактично її бізнес-профіль змістився у бік проєктно-вишукувальних робіт, демонтажу, утилізації будівельних відходів та дорожнього будівництва, що забезпечило фірмі стабільний доступ до бюджетних коштів.

    Засновником ТОВ «ВАЙТ» є Олександр Кожушний — підприємець, пов’язаний із підрядними роботами на промислових об’єктах Кривого Рогу, зокрема для підприємств «АрселорМіттал Кривий Ріг». Керівником компанії наразі виступає Анна Литвиненко. Першим засновником фірми був Євген Білий — родич Олексія Білого, колишнього народного депутата від Партії регіонів та «Опозиційного блоку», ексзаступника Віктора Януковича в Донецькій ОДА і колишнього директора «Азовсталі», який підтримав «диктаторські закони» 16 січня 2014 року.

    У різні роки директором ТОВ «ВАЙТ» також був Ігор Ратінов, який згодом двічі очолював виконком Довгинцівської районної ради Кривого Рогу та балотувався до місцевих органів влади від БПП і блоку Вілкула «Українська перспектива». Такий кадрово-політичний бекграунд формує тісні зв’язки компанії з місцевими управлінськими структурами.

    Після ракетних обстрілів житлових будинків у Кривому Розі міські департаменти та управління капітального будівництва почали системно уникати конкурентних процедур у системі Prozorro, посилаючись на «ліквідацію наслідків збройної агресії». У межах цієї практики ТОВ «ВАЙТ» регулярно отримувало прямі договори або тендери з дискримінаційними умовами на обстеження пошкоджених будівель, проєктно-вишукувальні та топографо-геодезичні роботи, розробку проєктно-кошторисної документації та демонтаж аварійних конструкцій.

    У низці випадків обстеження здійснювалися формально, без повноцінних виїздів на об’єкти та глибокого технічного аналізу. Водночас саме ці висновки ставали підставою для запуску подальших етапів робіт, які знову ж таки діставалися тій самій компанії. Таким чином формувався замкнений цикл бюджетних замовлень без реальної конкуренції.

    У серпні 2023 року виконком Покровської районної ради замовив у ТОВ «ВАЙТ» дроблення, навантаження, вивезення та утилізацію 6900 кубометрів будівельного й великогабаритного сміття на суму близько 3,4 млн грн. Закупівлю провели з нереалістичними строками виконання та без зазначення конкретних локацій, що фактично унеможливило участь інших компаній. ТОВ «ВАЙТ» стало єдиним учасником тендера.

    З 2024 року компанія різко наростила обсяги дорожніх підрядів, передусім за напрямом експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення у Дніпропетровській області. Контракти оформлювалися як «послуги» без деталізації ділянок та обсягів робіт, що дозволяло формувати кошториси з великою свободою. За такими договорами ТОВ «ВАЙТ» у 2024 році отримало понад 150 млн грн, а загальна сума дорожніх контрактів за короткий період сягнула близько 250 млн грн. Вартість асфальтобетону та бітумних матеріалів у кошторисах стабільно перевищувала середні показники по регіону.

    Компанія також фігурує у кримінальних провадженнях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, фіктивними фінансово-господарськими операціями та можливою легалізацією доходів. У матеріалах слідства згадуються підроблені первинні документи, створення штучного податкового кредиту та участь у схемах із мільйонними оборотами. Попри це, справи не доходять до судових вироків, а ТОВ «ВАЙТ» продовжує отримувати нові бюджетні контракти.

    У підсумку вимальовується стійка схема: обстріли та «надзвичайні обставини» використовуються як привід для обходу конкурентних процедур, контроль зводиться до формальностей, а сотні мільйонів гривень перерозподіляються всередині вузького кола пов’язаних компаній та посадовців. Йдеться не про поодинокі порушення, а про системний механізм роботи з бюджетними коштами.

  • «Київводоканал» без тендера закупив генератори на 243 млн грн

    «Київводоканал» без тендера закупив генератори на 243 млн грн

    Комунальне підприємство «Київводоканал» у терміновому порядку замовило дев’ять дизель-генераторних установок загальною вартістю 243,4 млн гривень. Рішення пояснюють необхідністю забезпечити безперебійну роботу водопостачання та водовідведення в умовах можливих знеструмлень столиці після масованих атак на енергетичну інфраструктуру.

    Через нагальність договір уклали без проведення відкритих торгів. Постачальником обрали українське представництво турецького холдингу — ТОВ «Далгакиран компресор Україна». Водночас ця сума становить лише частину коштів, які Київрада нещодавно виділила «Київводоканалу» на впровадження резервних джерел живлення, що дає підстави очікувати нові великі закупівлі.

    Що саме закупили

    Наприкінці грудня 2025 року «Київводоканал» уклав договір на суму 243,41 млн гривень. Поставку обладнання мають завершити до кінця лютого 2026 року. У межах угоди передбачено закупівлю дев’яти дизель-генераторів:

    шість установок типу C2250D5E-UA вартістю близько 27,9 млн гривень кожна з максимальною потужністю 1800 кВт та номінальною 1600 кВт;
    три установки типу C2000D5EB-UA по 25,3 млн гривень з максимальною потужністю 1600 кВт та номінальною 1500 кВт.

    Чому без тендера

    У «Київводоканалі» пояснюють відмову від конкурсу критичною необхідністю швидко забезпечити електроживлення ключових об’єктів. Підприємство посилається на події 9–10 жовтня 2025 року, коли внаслідок масованої атаки РФ були пошкоджені електромережі, що призвело до зупинки насосного обладнання на 28 об’єктах водоканалу. Тоді значна частина Києва тимчасово залишилася без води та водовідведення. Закупівлю генераторів подають як превентивний крок для недопущення подібних ситуацій у майбутньому.

    Бюджетні кошти і плани на майбутнє

    Рішенням Київради від 23 жовтня 2025 року на впровадження резервних джерел живлення в інфраструктурі «Київводоканалу» було виділено 548 млн гривень. Поточна закупівля охоплює менше половини цієї суми. Решту коштів підприємство, ймовірно, використає для подальшого придбання генераторів або супутнього обладнання.

    За наявною інформацією, ці кошти були перерозподілені з так званих депутатських фондів, які зазвичай спрямовують на ремонти комунальних об’єктів і матеріальну допомогу мешканцям столиці.

    Постачальник і його зв’язки з водоканалом

    ТОВ «Далгакиран компресор Україна» працює на ринку з 2005 року та спеціалізується на постачанні промислового обладнання, зокрема систем автономного та резервного електроживлення. Компанія є українським представництвом турецького промислового холдингу DALGAKIRAN.

    За даними аналітичних систем, за роки роботи компанія отримала понад тисячу бюджетних замовлень на загальну суму понад 2 млрд гривень. «Київводоканал» є одним із найбільших її замовників. Між сторонами укладено вісім договорів загальною вартістю майже 250 млн гривень, включно з нинішньою закупівлею. Ще до повномасштабної війни підприємство замовляло у цього постачальника генератори, стабілізатори, а згодом — ремонти й технічне обслуговування обладнання.

    Хто керує підприємством

    «Київводоканал» з листопада 2023 року очолює Олег Лисюк. Частка акцій підприємства перебуває у власності громади Києва через Департамент комунальної власності КМДА, ще значний пакет належить структурі «Київенергохолдинг».

  • Міноборони замовило бензин для ЗСУ за ціною вище ринкової

    Міноборони замовило бензин для ЗСУ за ціною вище ринкової

    Державний оператор тилу Міністерства оборони України у грудні 2025 року уклав одразу п’ять контрактів із харківським ТОВ «ВТГ-трейдінг» на постачання 16,5 тисячі тонн бензину А-80 загальною вартістю 914,54 млн грн. Йдеться про створення стратегічного запасу пального для тривалого зберігання — до п’яти років.

    Середня ціна закупівлі становить близько 57 500 грн за тонну, що суттєво перевищує пропозиції інших державних гравців ринку, зокрема «Укрнафти», яка у той самий період пропонувала аналогічне паливо за нижчими цінами.

    Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

    Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

    У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

    Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

    Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

    Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

  • Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Укргідроенерго уклало мільярдні контракти в обхід Prozorro

    Поки українці вимушені адаптуватися до перебоїв зі світлом і теплом, у державному енергетичному секторі зберігається інша реальність — система закритих закупівель, де мільярдні суми розподіляються без конкуренції та публічного контролю. Йдеться про серію контрактів, укладених у 2024–2025 роках структурами, пов’язаними з ПрАТ «Укргідроенерго», які, за даними журналістських публікацій і громадських джерел, оформлювалися в обхід електронної системи Prozorro.

    Як зазначається у відкритих матеріалах, закупівлі здійснювалися шляхом прямих договорів із використанням пункту 13 постанови Кабінету Міністрів №1178. Цей пункт передбачає можливість спрощених процедур у воєнний час, однак, за оцінками експертів з антикорупційного середовища, у низці випадків він став інструментом приховування кошторисів і усунення конкурентів від участі в торгах.

    Центральним підрядником цієї системи, за даними розслідувань, стало ТОВ «БК “Адамант”». За період 2024–2025 років компанія отримала підряди на суму понад 5,1 млрд гривень. Найбільший із них — договір на 4,36 млрд гривень на будівництво захисних споруд Дніпровської ГЕС — був укладений з одним учасником без конкурсу.

    Окремі аналітики звертають увагу, що одразу після підписання цього контракту «БК “Адамант”» почало публічно шукати працівників через оголошення про набір будівельників, що ставить під сумнів наявність у компанії власних ресурсів і спроможності виконувати роботи на об’єктах критичної інфраструктури.

    Схожа картина, за наявною інформацією, спостерігалася і на Кременчуцькій ГЕС, де у 2025 році через непублічні договори було витрачено майже пів мільярда гривень. Деталі цих контрактів залишаються закритими, а суспільство не має доступу до кошторисів і переліку фактичних виконавців робіт.

    У публічному просторі ці закупівлі пов’язують із рішеннями, ухваленими в період керівництва Міністерством енергетики та менеджменту «Укргідроенерго». Однак офіційних обвинувальних вироків або рішень судів у цій справі наразі немає. Представники компаній і державних органів поки що не оприлюднили детальних пояснень щодо причин застосування закритих процедур та вибору конкретних підрядників.

    Антикорупційні активісти наголошують, що використання воєнних винятків має бути чітко обмежене критичними потребами, адже мова йде про мільярди гривень державних коштів і безпеку стратегічних об’єктів енергосистеми.

  • Як через суди мільярдні контракти на харчування ЗСУ опиняються у фірм-фаворитів ДОТ

    Як через суди мільярдні контракти на харчування ЗСУ опиняються у фірм-фаворитів ДОТ

    Попри публічні заяви про «прозорість» оборонних закупівель, система постачання харчів для ЗСУ фактично перетворилася на замкнений механізм перерозподілу мільярдних контрактів між обмеженим колом компаній. Його ключовою ланкою став Державний оператор тилу (ДОТ), який відповідає за закупівлі продуктів для армії.

    За даними Prozorro та судових реєстрів, у 2024–2025 роках типовий сценарій виглядає так: ДОТ проводить відкриті торги, де перемагають реальні виробники або постачальники — зокрема ТОВ «Гарна Страва» чи ТОВ «Охтирка М’ясопродукт». Проте після оголошення результатів у процес втручається інша компанія — ТОВ «Міт Пром».

    «Міт Пром» починає масово оскаржувати результати тендерів у судах. Формальні підстави — площа складських приміщень, нюанси реєстрації потужностей, дрібні технічні деталі в документах конкурентів. Судові рішення у таких справах стають підставою для ДОТ дискваліфікувати переможців торгів і переписувати контракти на іншу компанію.

    Таким чином, відкритий тендер у Prozorro фактично перетворюється на перший, формальний етап. Остаточний переможець визначається вже в судах.

    Компанія з кримінальним шлейфом

    Ситуація виглядає особливо контрастно, з огляду на те, що «Міт Пром» вже фігурує в розслідуваннях НАБУ та БЕБ. Зокрема, компанію пов’язують зі скандальними поставками продуктів для армії за завищеними цінами, у тому числі яйцями по 17 гривень за штуку, а також із можливим використанням «чорної каси» та ухиленням від сплати податків.

    Попри це, фірма не просто не зникла з ринку, а навпаки — стабільно отримує нові оборонні контракти через механізм судових оскаржень.

    Роль керівництва ДОТ

    Ключовим вузлом у цій схемі є керівництво Державного оператора тилу. За інформацією з рішень судів і тендерної документації, саме ДОТ використовує судові ухвали як формальний привід, щоб не підписувати контракти з переможцями Prozorro і укладати угоди з іншими постачальниками.

    У період, коли ці механізми почали працювати системно, за оборонні закупівлі відповідали команда Міністерства оборони на чолі з тодішнім міністром Рустемом Умєровим, його заступником Михайлом Шевцовим та керівництвом ДОТ, зокрема т.в.о. генерального директора Арсеном Созанським.

    Саме за цієї управлінської конфігурації судові рішення стали регулярним інструментом переписування результатів тендерів.

    Кругова порука контролюючих органів

    Формально компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях, не повинні отримувати нові державні замовлення. Але на практиці це не працює.

    Податкова, аудитори та інші контролюючі органи не заважають «Міт Прому» працювати з мільярдними оборонними контрактами навіть за наявності кримінальних справ щодо податкових зловживань та легалізації коштів. Це створює підозру в існуванні неформального консенсусу між учасниками схеми та державними інституціями.

    Що втрачає армія

    У підсумку ЗСУ отримують не систему чесної конкуренції між постачальниками, а закритий ринок, де переможець визначається не ціною чи якістю, а юридичними маніпуляціями. Реальні виробники усуваються, а бюджетні мільярди концентруються у руках компаній-фаворитів.

    Фактично, замість прозорих закупівель держава отримала судово-тендерну модель, у якій кожен контракт можна «переписати» під потрібну фірму.

  • Майже мільярд без конкуренції: як Міноборони купило бензин дорожче ринку

    Майже мільярд без конкуренції: як Міноборони купило бензин дорожче ринку

    Державне підприємство «Державний оператор тилу» Міністерства оборони України у середині грудня уклало п’ять контрактів на постачання бензину А-80 загальним обсягом 16,5 тисячі тонн. Загальна вартість угод склала 914,5 мільйона гривень. Постачальником у всіх випадках виступило ТОВ «ВТГ-трейдинг».

    Йдеться про низькооктанове паливо, призначене для генераторів та застарілої техніки. Бензин заявлений як такий, що вироблений у 2025 році, з терміном зберігання до п’яти років. Ціна за тонну за укладеними договорами коливалася від 54,9 до 57,5 тисячі гривень.

    Водночас у той самий період ДОТ закуповував аналогічний бензин у «Укрнафти» за значно нижчою ціною — близько 49,5 тисячі гривень за тонну. Таким чином, різниця в ціні сягала кількох тисяч гривень на кожній тонні пального.

    Усі п’ять закупівель відбулися без конкуренції. На спрощені процедури не подався жоден інший учасник. Вимоги до постачальника були мінімальними і передбачали лише підтверджений досвід та фінансову спроможність на рівні 30 відсотків від суми контракту. У результаті майже мільярд гривень бюджетних коштів було розподілено за умов повної відсутності цінового змагання.

    Особливу увагу привертає сам постачальник. ТОВ «ВТГ-трейдинг», зареєстроване у Харкові, до 2025 року майже не брало участі у державних закупівлях. До початку повномасштабної війни компанія була відома як один із великих імпортерів розчинників, які використовувалися у схемах виробництва так званого «бодяжного» пального без сплати акцизів. У 2021 році фірма входила до трійки лідерів за обсягами такого імпорту та згадувалася у розслідуваннях, пов’язаних із діяльністю мережі автозаправних станцій Sun Oil.

    До системи державних закупівель компанія повернулася лише восени 2025 року і практично одразу отримала від ДОТ контракти ще на 406 мільйонів гривень. Сертифікат відповідності на паливо «ВТГ-трейдинг» оформила лише в серпні 2025 року — незадовго до початку масштабних постачань для потреб оборонного відомства.

  • Харків за 30 км від фронту: як і за які гроші будують лікарню-укриття

    Харків за 30 км від фронту: як і за які гроші будують лікарню-укриття

    Наприкінці 2025 року одним із найбільших державних тендерів стала закупівля на розширення Обласної клінічної лікарні у Харкові з будівництвом підземного укриття. Загальна вартість проєкту — 2,45 млрд грн. Об’єкт, який отримав назву «Ковчег», мають завершити лише у 2029 році, попри те, що лікарня розташована приблизно за 30 км від лінії фронту і регулярно потрапляє під обстріли дронів, артилерії та ракет.

    Проєкт передбачає реконструкцію існуючих корпусів та зведення масштабного підземного укриття, яке в перспективі має виконувати функцію захищеного медичного простору. Водночас у найближчі роки він не зможе реально посилити безпеку пацієнтів і медперсоналу, оскільки будівництво розтягнуте майже на чотири роки.

    Окрему увагу привертає кошторис робіт. У документації зазначені ціни на будівельні матеріали, які суттєво перевищують ринкові. Зокрема, бетон класу В25 закладено по 6 164 грн за кубічний метр, тоді як місцеві виробники пропонують його за цінами від 3 710 до 4 572 грн/м³. Така різниця може формувати потенційну маржу в десятки мільйонів гривень лише на одному виді матеріалу.

    Конкуренція на тендері була формальною. Єдиним суперником переможця виступило ТДВ «Житлобуд-2», яке подало дорожчу пропозицію і не знижувало ціну під час аукціону. Це створює враження імітації конкурентної боротьби при проведенні закупівлі.

    Не до кінця визначеними залишаються і джерела фінансування. Спочатку частину витрат планували покривати у 2026 році коштом Національної служби здоров’я України, однак сам тендер завершили лише 31 грудня 2025 року. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко публічно згадував, що фінансування може здійснюватися з державного бюджету, за рахунок міжнародних партнерів та місцевих бюджетів, проте чіткої фінансової моделі наразі не оприлюднено.

    Підрядником проєкту став консорціум «Білдінг Груп», який за останній час зосередив у своїх руках низку масштабних медичних будівництв у Харківській області. Зокрема, він отримав контракт на добудову онкологічного центру в Харкові вартістю близько 3 млрд грн, а також на реконструкцію Центральної міської лікарні в Ізюмі за 1,04 млрд грн.

    Консорціум об’єднує місцеві компанії ТОВ «Індастріал Білдінг Груп» та ПП «Промтекс», керівником яких є Сергій Кубарєв. За даними публічних реєстрів, починаючи з 2016–2017 років ці компанії отримали державних контрактів на суму понад 4,2 млрд грн.

    Будівництво «Ковчега» подається як стратегічний проєкт для медицини прифронтового Харкова. Водночас затягнуті строки реалізації, питання до кошторису та концентрація підрядів в одних руках викликають дедалі більше запитань щодо ефективності використання бюджетних коштів і реальної користі об’єкта в умовах війни.