Хрещатик

Позначка: дослідження

  • Учені прогнозують втрату атмосфери, придатної для життя

    Учені прогнозують втрату атмосфери, придатної для життя

    У майбутньому Земля може втратити кисень — і значно раніше, ніж передбачалося. За даними нового дослідження, багата на кисень атмосфера, завдяки якій існує складне життя, зникне вже за мільярд років. Це зробить планету непридатною для більшості відомих форм життя.

    Про це пише BBC Sky at Night Magazine, посилаючись на спільну роботу науковців з Японії та США.

    Команда дослідників, яку очолювали доцент Університету Тохо Казумі Одзакі та Крістофер Рейнхард із Технологічного інституту Джорджії, створила складну комп’ютерну модель для аналізу кліматичних і біохімічних процесів на планеті. Метою було з’ясувати, коли атмосфера Землі перестане підтримувати високий рівень кисню.

    За результатами понад 400 тисяч моделювань вчені дійшли висновку: приблизно через 1 мільярд років відбудеться “швидка дезоксигенація” — різке зниження рівня кисню в атмосфері. Земля повернеться до стану, подібного до того, що існував до “Великої окиснювальної події”, яка сталася 2,5 мільярда років тому. Тоді внаслідок діяльності мікроорганізмів у повітрі з’явився вільний кисень, що зрештою дало змогу еволюціонувати складному життю.

    Після втрати кисню атмосфера стане багатою на метан, рівень вуглекислого газу впаде, а озоновий шар повністю зникне. Планета більше не зможе захищати життя від згубного ультрафіолету, і домінувати будуть анаеробні — тобто ті, що не потребують кисню — форми життя.

    Дослідження має й ширший астрономічний контекст. Сьогодні науковці у пошуках позаземного життя орієнтуються на “біосигнатури” — зокрема, присутність кисню в атмосфері планети. Але автори нової роботи вказують: така стратегія може бути хибною. Киснева атмосфера не є сталою характеристикою навіть для планети з активною біосферою. Земля мала кисень лише протягом приблизно третини свого існування — отже, є ризик, що потенційно населені світи ми просто не впізнаємо.

    “Щоб збільшити шанси виявлення життя за межами Землі, нам потрібно враховувати й ті планети, атмосфера яких містить мало кисню або зовсім його не має”, — наголошують дослідники.

    Утім, для людства важливіше інше: киснева подушка, на яку ми покладаємося, не вічна.

  • Британські науковці досліджують психоделик як засіб лікування згубної звички

    Британські науковці досліджують психоделик як засіб лікування згубної звички

    Університетський коледж Лондона розпочав новаторське дослідження впливу психоделічної речовини DMT на зменшення вживання алкоголю. В центрі уваги науковців – потенціал цього швидкодіючого психоделіка змінювати мозкову активність і поведінку залежних людей.

    Дослідження очолюють кандидатка наук Ребекка Хардинг та професор клінічної психофармакології Раві Дас. Метою є вивчення, чи може DMT (диметилтриптамін) допомогти людям знизити або зовсім припинити вживання алкоголю. Перші результати ще попереду, але саме дослідження вже викликає зацікавлення в наукових колах.

    Алкогольна залежність залишається однією з найгостріших проблем громадського здоров’я в країнах із вільним доступом до спиртного. Традиційні методи лікування часто виявляються недостатньо ефективними. Саме тому вчені звертаються до альтернатив — зокрема, психоделіків.

    DMT відомий своєю здатністю викликати потужні психічні переживання вже через 1–2 хвилини після внутрішньовенного введення, а тривають вони лише 10–20 хвилин. Однак навіть такий короткий досвід користувачі описують як глибоко трансформаційний — з інтенсивними візуальними ефектами та враженням «іншої реальності».

    Ключовий інтерес дослідників полягає в здатності DMT тимчасово підвищувати нейропластичність — гнучкість мозку, яка дозволяє змінювати старі поведінкові моделі та формувати нові. Це може мати вирішальне значення для людей, які прагнуть позбутися алкогольної залежності.

    Особливу увагу вчені також приділяють системі винагороди мозку, яка в залежних осіб стає надто чутливою до сигналів, пов’язаних із алкоголем. Теоретично DMT може «перезавантажити» цю систему, зменшуючи вплив алкоголю на мотивацію та відчуття задоволення.

    У рамках експерименту учасники проходять серію візитів до лабораторії, де їм проводять МРТ, ЕЕГ та психологічне тестування. Препарати вводять випадковим чином — DMT, плацебо або іншу речовину, що впливає на мозок без психоделічного ефекту. Дослідження має подвійне сліпе спостереження: ні учасники, ні дослідники не знають, хто що отримав.

    Зміни в мозковій активності та поведінкових моделях допоможуть визначити, чи справді DMT може стати новим інструментом боротьби з алкогольною залежністю.

  • Лікарі попереджають про небезпеку цукру: мигдаль допоможе знизити рівень глюкози

    Лікарі попереджають про небезпеку цукру: мигдаль допоможе знизити рівень глюкози

    Підвищений рівень цукру в крові — тривожний сигнал, який не можна ігнорувати. Якщо не вживати заходів, це може призвести до серйозних ускладнень, зокрема розвитку діабету 2 типу. Медики радять звернути увагу на харчування — є продукти, які природно допомагають знизити глюкозу в крові. Один з таких — звичайний мигдаль.

    Цей горіх багатий на магній, який позитивно впливає на артеріальний тиск, а також сприяє покращенню чутливості до інсуліну. Регулярне вживання мигдалю рекомендоване не лише людям із підвищеним рівнем глюкози, а й тим, хто має надлишкову вагу, адже це знижує ризики інсулінорезистентності.

    Мигдаль — справжній вітамінний комплекс. Він містить вітаміни А, С, Е, групи В, а також кальцій, калій, марганець, цинк, залізо та амінокислоти. Такий набір корисних речовин робить його цінним продуктом для щоденного раціону.

    Водночас важливо не забувати про гідратацію. Нестача води в організмі ускладнює роботу нирок і сприяє підвищенню концентрації цукру в крові. Отже, разом з вживанням корисних продуктів необхідно пити достатню кількість якісної води.

    Профілактика діабету починається з дрібниць — обирайте здорові звички вже сьогодні.

  • Лікарі попереджають: пізні пологи можуть збільшити ризик раку і діабету

    Лікарі попереджають: пізні пологи можуть збільшити ризик раку і діабету

    Лікар-гінеколог назвала оптимальний вік для народження дитини. За її словами, найкращий час для пологів — до 35 років, коли жіночий організм ще не накопичив так звані “генетичні поломки”, а ризики для здоров’я матері та дитини мінімальні.

    Медикиня також зазначила, що ідеальний інтервал між пологами — близько двох років. За цей час організм жінки встигає повністю відновитися після попередньої вагітності.

    Після 40 років, наголошує лікар, вагітність уже пов’язана зі значними ризиками: зростає ймовірність хромосомних аномалій у плода, а також ускладнень для самої матері. Цю точку зору поділяють і вчені, що досліджують захворюваність на рак молочної залози — зокрема, вони виявили підвищений ризик серед жінок, які народжують первістка після 40.

    Приклад Великої Британії, яка лідирує в Європі за частотою цього виду онкології, на думку медиків, може бути пов’язаний саме з тенденцією до пізніх пологів. Крім того, існують дані, що діти матерів старшого віку частіше хворіють на цукровий діабет.

    Водночас і занадто ранні пологи можуть бути небезпечними. Як свідчать дослідження швейцарських учених, дівчата, які стали матерями до 20 років, мають підвищені ризики розвитку серцево-судинних та онкологічних захворювань. Фахівці радять не поспішати і чекати з пологами хоча б до 22 років.

    Згідно з даними Євростату, середній вік народження першої дитини в Європі сильно коливається. Наймолодшими матерями є жінки з Болгарії (в середньому 25,7 років), Румунії (25,8 років), Латвії та Естонії. Найстаршими — жінки в Італії (30,6 років), Іспанії (30,4 років) та Люксембурзі.

    Таким чином, попри соціальні й економічні чинники, медики одностайні у висновку: оптимальний вік для народження дитини — до 35 років, а між пологами варто дотримуватися перерви не менш ніж у два роки для повноцінного відновлення здоров’я.

  • Науковці підтвердили, що зливи стають екстремальнішими через потепління

    Науковці підтвердили, що зливи стають екстремальнішими через потепління

    Нове дослідження врешті розв’язало багаторічну суперечку у науковому середовищі щодо впливу підвищення температури на екстремальні опади. Його результати не лише підтверджують теоретичні очікування, а й посилюють тривогу щодо частішання раптових повеней у контексті глобальної кліматичної кризи. Про це повідомляє SciTechDaily.

    Ключовим питанням протягом багатьох років було, наскільки сильно інтенсивність дощів зростає з підвищенням температури. Згідно з класичним співвідношенням Клаузіуса-Клапейрона, кожен додатковий градус тепла дозволяє повітрю утримувати приблизно на 7% більше водяної пари. Саме ця волога й стає джерелом сильніших дощів.

    Утім, дослідження 2008 року на основі даних з Нідерландів викликало подив — вчені зафіксували зростання інтенсивності опадів до 14% на градус, удвічі більше від теоретичного показника. Це породило гіпотези про додаткові фактори впливу, зокрема грози або атмосферну нестабільність.

    Останнє дослідження, проведене міжнародною командою під керівництвом науковців з Потсдамського університету, виявило, що ключем до розуміння цього парадоксу є розділення типів опадів. Вони окремо проаналізували стратифіковані (тривалі, рівномірні) та конвективні (грози, зливи) дощі.

    Результати виявилися чіткими: у кожному випадку інтенсивність опадів збільшується майже ідеально відповідно до теорії Клаузіуса-Клапейрона. Надмірне зростання, зафіксоване у попередніх дослідженнях, пояснюється просто — змішанням двох різних типів дощів у статистиці.

    Таким чином, суперечка, яка тривала 17 років, вичерпана. Однак висновки вчених дають і тривожний сигнал: у майбутньому, з огляду на прогнозоване потепління, екстремальні зливи стануть частішими та сильнішими. Особливо це загрожує містам, де зливова інфраструктура часто не витримує навантаження — це підвищує ризики раптових повеней.

  • У людей з авторитарними поглядами виявили зміни в мозку

    У людей з авторитарними поглядами виявили зміни в мозку

    Іспанські нейробіологи виявили, що в людей із крайніми авторитарними поглядами — як лівими, так і правими — спостерігаються помітні анатомічні відмінності в структурах мозку. Дослідження оприлюднене у виданні Futurism, базується на даних МРТ-сканування сотні здорових молодих добровольців і стало першим, яке порівнює лівий і правий авторитаризм окремо, а не об’єднує їх в одну категорію.

    Університет Сарагоси залучив до експерименту 100 осіб віком від 18 до 30 років — 63 жінки та 37 чоловіків. Жоден з учасників не мав психіатричних діагнозів. Після проходження психологічного тестування, яке виявляло рівень авторитарності, тривожності, емоційності та імпульсивності, учасників відправили на МРТ головного мозку.

    Люди з вираженими правими авторитарними переконаннями мали менший об’єм сірої речовини в дорсомедіальній префронтальній корі — зоні, яка відповідає за здатність розуміти думки та погляди інших. Це може пояснювати низьку емпатійність і схильність до жорстких норм та покарань, що властиво прихильникам жорсткої ієрархії та традиційних цінностей.

    У лівих авторитарних респондентів виявили меншу товщину кори у правій передній острівцевій частці, яка пов’язана з емоційною обробкою інформації, відчуттям моральної огиди та глибшою емоційною регуляцією. Ці особливості можуть впливати на сприйняття несправедливості, гніву до структур влади та схильність до радикальних дій.

    Психологічні анкети показали, що і ліві, і праві авторитаристи схильні до імпульсивних реакцій у ситуаціях емоційного дискомфорту. Водночас ліві демонструють вищий рівень тривожності.

    «Це дослідження дозволяє поглянути на авторитаризм не лише як на політичну позицію, а як на психологічний і навіть нейробіологічний феномен», — прокоментував автор роботи Хесус Адріан-Вентура, член дослідницької групи PseudoLab.

    На думку науковців, результати дослідження можуть допомогти краще зрозуміти природу екстремістських переконань, які набувають популярності у світі. Це також дає підстави для глибшої дискусії про те, як формуються політичні переконання, і яку роль у цьому відіграє не лише соціальне середовище, а й нейрофізіологія.

  • Вчені пропонують замінити літій в батареях на значно дешевші натрій і калій

    Вчені пропонують замінити літій в батареях на значно дешевші натрій і калій

    Університет Райса презентував технологію, яка може змінити правила гри у сфері зберігання енергії. Дослідники запропонували революційне рішення для створення батарей, що не потребують літію — дорогого і стратегічно чутливого ресурсу. Замість хімічної модифікації, вчені змінили форму вуглецю на мікрорівні, що дало змогу ефективно працювати з більшими іонами натрію та калію.

    Як повідомляє interestingengineering.com, команда розробила унікальні вуглецеві структури у вигляді мікроконусів та дисків, які стали ідеальним середовищем для зберігання заряджених частинок. Це — прорив у спробах знайти альтернативу літій-іонним батареям, які широко використовуються в електромобілях, гаджетах та системах енергозбереження.

    «Ми вважаємо, що це відкриття робить можливим проектування анодів акумуляторів. Замість того щоб змінювати хімію, ми змінюємо форму», — заявили дослідники.

    У лабораторних випробуваннях вуглецеві аноди з новою геометрією зберігали до 230 мАг/г заряду з іонами натрію та демонстрували довговічність до 2000 циклів швидкої зарядки. Також матеріал проявив добрі результати у поєднанні з калієм, хоча ефективність була трохи нижчою.

    Літій — стратегічно складний і дорогий елемент, тоді як натрій і калій — дешевші, доступніші та поширеніші в природі. Але через їхні великі атоми звичайні графітові аноди з літій-іонних батарей не можуть ефективно працювати з натрієм і калієм. Розв’язанням цієї проблеми і стало використання конусоподібних і дископодібних структур вуглецю, які зберігають простір і «гостинність» для таких іонів.

    Технологія також має екологічний потенціал — вуглецеві матеріали можна отримати з побічних продуктів нафтохімічної промисловості. Це робить виробництво таких батарей не лише дешевшим, а й екологічно більш відповідальним.

  • Вчені винайшли кишкові бактерії, що приборкують тягу до цукру

    Вчені винайшли кишкові бактерії, що приборкують тягу до цукру

    Уявіть, що замість того, щоб боротися з пристрастю до солодкого, ви просто… змінюєте склад своїх кишкових бактерій. Звучить фантастично? Проте саме це пропонує нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Microbiology, яке може кардинально змінити підхід до контролю цукру в крові та лікування діабету.

    Вчені з Цзяннаньського університету в Китаї вивчили, як мікроорганізми в кишківнику впливають на метаболізм і харчові вподобання. Їх увагу привернув Bacteroides vulgatus — бактерія, яка виявилася здатною запускати потужний біохімічний каскад у тілі. Її метаболіти стимулюють вироблення GLP-1 — гормону, який регулює рівень цукру в крові та сигналізує мозку про насичення. Саме цей ефект імітує популярний препарат семаглутид (відомий під брендом Оземпік).

    Але справжньою несподіванкою стало те, що GLP-1 не працює сам. Він стимулює ще один важливий гормон — FGF21, який безпосередньо знижує потяг до цукру. Фактично, ця комбінація дозволяє організму самостійно контролювати як рівень глюкози, так і харчову поведінку.

    У дослідженні брали участь як миші з діабетом, так і 84 людини, включно з пацієнтами з діабетом 2 типу. У людей з мутаціями в гені Ffar4 спостерігалися нижчі рівні гормону FGF21 і підвищена тяга до цукру. Цей генетичний фактор може пояснити, чому одні з нас не уявляють життя без десерту, а інші байдужі до цукрового смаку.

    Більше того, попередні дослідження вказують, що носії певних варіантів FGF21 на 20% частіше віддають перевагу солодощам. Це підтверджує: наша любов до цукру не лише звичка, а й частина біологічної програми.

    Попри те, що результати дослідження наразі засвідчені переважно на мишах, відкриття відкриває нові горизонти. Якщо вдасться розробити методи цілеспрямованого впливу на мікробіом, можна буде стимулювати природне вироблення GLP-1 і FGF21, зменшуючи залежність від медикаментів на зразок Оземпіку.

    Це може стати справжньою революцією у підході до профілактики та лікування діабету — більш природною, індивідуалізованою та безпечнішою альтернативою фармацевтичним засобам.

    Науковці наголошують, що до практичного застосування ще довгий шлях: необхідно провести масштабні дослідження на людях, з’ясувати побічні ефекти та довготривалий вплив. Але сам факт, що наша кишкова флора може бути союзником у боротьбі з діабетом і солодковживанням — це вже великий прорив.

  • Какао допомагає організму не старіти: відкриття британських вчених

    Какао допомагає організму не старіти: відкриття британських вчених

    Темний шоколад може бути не лише смачним, а й корисним для довголіття. Британські вчені з Королівського коледжу Лондона виявили, що хімічна речовина теобромін, яка міститься в какао-продуктах, може уповільнювати біологічне старіння. Про це повідомляє УНН з посиланням на NewScientist.

    Теобромін — природна сполука, яка входить до складу какао-бобів і переважно міститься в темному шоколаді. Він відомий своєю токсичною дією на собак, проте для людини може бути корисним.

    Команда науковців під керівництвом Рамі Саада дослідила зв’язок між рівнем теоброміну в крові та біологічним віком у 500 жінок, які брали участь у довгостроковому дослідженні TwinsUK. Виявилося, що вищий рівень теоброміну в крові корелює з нижчим біологічним віком.

    “Це означає, що людина виглядає і функціонує моложавіше на клітинному рівні, ніж вказує її паспортний вік”, — пояснює дослідниця Джордана Белл.

    Щоб підтвердити результати, вчені проаналізували ще одне незалежне дослідження з Німеччини — KORA — яке охоплює понад 1000 осіб. І там також виявили подібну закономірність.

    Особливість цього дослідження — використання реальних біомаркерів у крові замість опитувань. Це дозволило точніше оцінити вплив теоброміну на клітинне старіння. При цьому джерело речовини в раціоні — переважно темний шоколад, який містить набагато більше какао, ніж молочний або білий.

    “Я б не очікував, що з Milkybar можна отримати багато теоброміну”, — пожартував Саад.

    Результати дослідження з’явилися на тлі різкого зростання цін на какао-боби — на 185% наприкінці 2024 року, до $12 000 за тонну. Причиною стали кліматичні аномалії у Західній Африці. Тож, схоже, шоколад стає не лише джерелом задоволення, а й розкішшю з потенційним омолоджувальним ефектом.

  • Що буде, якщо пити 3–4 літри води на день

    Що буде, якщо пити 3–4 літри води на день

    Питна вода є ключовою для здоров’я людини: вона підтримує роботу нирок, допомагає уникнути інфекцій сечовивідної системи, сприяє нормальній роботі шлунково-кишкового тракту та запобігає зневодненню. Проте навіть така звична рекомендація, як вісім склянок на день, викликає питання: чи справді цього достатньо і чи можна пити більше?

    Британський терапевт доктор Тоні Фінчем вважає, що в нормальних умовах людині зазвичай вистачає двох літрів води на добу. У спеку або під час інтенсивних фізичних навантажень потреба в рідині зростає. Водночас, як зазначає лікар, не варто захоплюватися надмірним споживанням води, особливо людям із серцево-судинними захворюваннями чи проблемами з нирками. Наприклад, чотири літри рідини щодня можуть нашкодити таким пацієнтам і погіршити їхній стан.

    Експерт радить розподіляти споживання рідини рівномірно протягом дня, пити воду під час прийомів їжі та між ними. Не рекомендується пити багато перед сном, адже це може вплинути на якість сну. Вода, на думку фахівця, може бути присутня і в інших напоях, таких як чай чи кава, однак алкоголь не враховується у щоденну норму.

    Фінчем також наголошує: надмірне споживання цукровмісних напоїв несе ризики, тож варто уникати солодких соків, концентратів та енергетиків. Якщо комусь не до вподоби смак звичайної води, можна додати до неї часточку лимона або вибрати несолодку газовану воду.

    Підсумовуючи, лікар радить орієнтуватися не лише на універсальні поради, а й враховувати власні потреби організму, стан здоров’я та спосіб життя.