Позначка: дослідження

Амброзія поширена в Україні – хто вона і звідки?

Амброзія, хоч і має назву, що асоціюється з чимось приємним і солодким, насправді є одним з найбільших ворогів для людей, які страждають від алергії. Ця рослина, відома своєю агресивною здатністю до розмноження та поширення, стала серйозною проблемою в Україні та багатьох інших країнах.

У час масового цвітіння амброзії зростає не лише частота алергій, а й кількість публікацій про неї. Але часто хибна інформація про амброзію з’являється ще на рівні визначення.

Пошук зображення за запитом “амброзія” серед перших 20 світлин видав мені 7 хибних фото, на яких амброзією і не пахло.

Найчастіше її плутають з золотушником канадським.

Автор фото,DEA / C.DANI / I.JESKE

Підпис до фото,Так виглядає золотушник канадський

Цей вид має помітні жовті суцвіття та цілісні листки, які легко відрізняють його від амброзії. Його часто теж підозрюють у симптомах алергії, однак найчастіше даремно – важкий пилок цієї рослини погано переноситься вітром, а тому у нього вкрай мало шансів потрапити на слизові оболонки людей.

Звідки взялася амброзія?

Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia) потрапила до нас з Північної Америки, яка і є її батьківщиною. Проте нині вона поширилася і на решту материка, а також Центральну та Південну Америки. Її вторгнення охопило і Європу, і Азію, і навіть Австралію.

Вважається, що до Європи амброзія потрапила у 1873 році. Скоріше за все вона подорожувала “зайцем” у вантажах насіння червоної конюшини та інших сільськогосподарських культур. Це дало початок тріумфальної ходи переселенки новими просторами.

Її здичавілі популяції почали фіксувати у Німеччині, а згодом і у Франції, Великій Британії, Нідерландах та Бельгії. Згодом амброзія відкрила й східний фронт, поступово проникаючи у флори Сербії, Хорватії, Угорщини і не зупиняючись.

На теренах України ця чужинка прописалася ще з початку минулого століття. Сюди вона могла потрапити не лише випадково – її тут навіть спеціально вирощували.

У 1914-1918 рр. у межах нинішньої Дніпропетровщини був осередок культивування амброзії. Німецький фармацевт Криккер намагався використовувати рослину як лікарський засіб – замінник хініну і як протигельмінтний засіб.

Довгий час поширення виду в Україні обмежувалось невеликою площею. Все змінила Друга світова війна, яка викликала вибухоподібне поширення багатьох чужинних видів. Це сталося через масовий рух людей, вантажів та пошкодження рослинного покриву.

Стратегія успіху

Амброзія має всі передумови для освоєння територій зі знищеним рослинним покривом. Середня рослина продукує 30-40 тисяч насінин, а деякі екземпляри можуть і 100 тисяч.

Автор фото,Getty Images

Підпис до фото,Так виглядає амброзія полинолиста

Не всі з них проростають на наступний сезон – деякі відкладаються про запас, формуючи насіннєвий банк. Ці “вкладення” надійно зберігаються у ґрунті до 10 років, але відомі експериментальні підтвердження проростання насіння після 40 років у стані спокою.

Наслідки вторгнення

Масовий розвиток амброзії змінює структуру рослинності. Мало того, що рослина швидко розмножується, так і ресурси довкілля амброзія використовує значно ефективніше, ніж інші рослини. Це має вкрай сумні наслідки, як для аборигенних видів, так і для ґрунту, бо він пересихає та бідніє.

Окрім того, амброзія ефективно затіняє рослини, які ростуть поруч, ускладнюючи їхнє життя. У результаті змінюється звична нам рослинність, зростає температура ґрунту та приземного шару повітря, відбувається ерозія.

Амброзія створює небезпеку не лише для мікроклімату та естетики міст і сіл, а й для збереження рідкісних оселищ та рослин. Ця рослина, якщо неправильно обробити посіви, може поширитися на них так, що у кілька разів знизить врожай.

Але є ще серйозніший вплив на людину. З середини липня аж до перших заморозків амброзія масово цвіте і викликає сильну алергію.

Від амброзії не сховатися

Одна рослина може утворити від 4 мільйонів до 10 мільярдів зерен пилку. Вони легко поширюються повітрям на десятки кілометрів. Пилок фіксували на висоті 5000 м над рівнем моря і на відстані до 160 км від найближчого місця зростання амброзії.

Тобто іноді можна відчути алергічні прояви від цієї рослини, навіть якщо вона не росте у вашому місті чи селі. Ось хто добре працює навіть на дистанційці!

Автор фото,Getty Images

Алергічні реакції в нашому організмі викликають білки, які містяться в пилку амброзії. Відомо 11 з них, але головними є Amb a 1 (алерген Е) і Amb a 2 (алерген К).

Коли пилок амброзії потрапляє на слизову носа та бронхів, ці сполуки провокують імунну реакцію, яка й призводить до сльозотечі, підвищення температури тіла, різкого запалення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, що може викликати напади бронхіальної астми.

Хворобливий стан, який викликає амброзія, часто супроводжується стомлюваністю, підвищеною дратівливістю, зниженням апетиту, депресією та нападами головного болю.

Є дослідження, які свідчать, що підвищення рівня вуглекислого газу та азотних сполук, а також потепління ще більше посилюють алергенність пилку.

Щоби вберегтися, вразливим людям слід обмежити контакт з пилком у час масового цвітіння. У цьому допоможуть респіратори та медичні маски, уникання місць зі значними заростями амброзії (пустирі, будівельні майданчики, узбіччя доріг та залізниць), зачинені вікна автомобіля під час подорожей ландшафтами з можливим зростанням рослини.

А у періоди, коли концентрація пилку найвища, варто навіть зачинити вікна помешкання.

Автор фото,Getty Images

Про те, як лікувати алергічний синдром, найкраще проконсультуватися з сімейним лікарем.

Чи можна боротися з амброзією?

Боротися з амброзією надзвичайно складно, адже від самого початку пропустили її масове поширення.

Один з варіантів – на короткий час засадити уражені землі озимими зерновими, адже в посівах ярових зернових північноамериканська гостя значно активніша.

Можна боротися з амброзією хімічними методами, але тільки на обмежених площах.

З чого почати боротьбу з амброзією? Варто заохочувати людей знаходити і повідомляти про її осередки в містах та селах.

Варто двічі за сезон скошувати зарості амброзії: у період до цвітіння та за місяць після цього. Не можна косити її у травні-червні та у посушливий період без поливу.

Амброзію можна знищити механічно – просто вирвавши з коренем. Це особливо ефективно, якщо рослина росте довкола адміністративних будівель, дитсадків, шкіл та на території рекреаційних зон.

Автор фото,Getty Images

А для того, щоб амброзія не захоплювала Україну, варто відновити рослинний покрив там, де він знищений чи пошкоджений. Йдеться про ділянки вздовж будівництва нових автодоріг, про пустирі, зони з переміщеними ґрунтами тощо.

16 Серпня, 2024
Проводьте більше часу з друзями для того, щоб довше жити

Виявляється, що стосунки з друзями можуть мати настільки ж великий вплив на ваше здоров’я, як і заняття спортом. І якщо ви прагнете до довгого та щасливого життя, вам варто звернути увагу на свій соціальний круг.

Якщо ви стежите за новинами у галузі здорового життя та довголіття, ви, мабуть помітили, що дослідники все більше уваги приділяють нашим стосункам.

Нам кажуть, що люди, які мають багато друзів та знайомих, як правило, значно здоровіші, ніж ті, хто почувається самотнім.

Наші соціальні стосунки так міцно пов’язані з довголіттям, що Всесвітня організація охорони здоров’я щойно заснувала нову Комісію із соціальних зв’язків, зазначивши, що її діяльність є “глобальним пріоритетом охорони здоров’я”.

Можливо, ви дещо скептично ставитесь до цих тверджень, як і до загадкових механізмів, які можуть пов’язувати наш фізичний добробут з якістю наших стосунків.

Але останніми десятиліттями ми почали краще розуміти “біопсихосоціальну” модель здоров’я.

Досліджуючи ці питання для своєї книги The Laws of Connection (“Закони зв’язку”), я виявив, що наші дружні стосунки можуть впливати на все: від сили імунної системи до ризику померти від серцевих захворювань.

Висновки цього дослідження однозначні: якщо ми хочемо прожити довге і здорове життя, пріоритетом мають стати стосунки з людьми навколо нас.

Перші дослідження цього почали зʼявлятися на початку 1960-х років.

Тоді Лестер Бреслоу з Департаменту охорони здоров’я штату Каліфорнія розпочав амбітний проєкт. Він вирішив дослідити, які звички і поведінка збільшують тривалість життя.

Для цього він залучив майже 7000 учасників з округу Аламеда в Каліфорнії. За допомогою великих анкет він побудував надзвичайно детальну картину їхнього способу життя, а потім відстежував стан їхнього здоровʼя протягом наступних років.

Протягом десятиліття команда Бреслоу визначила багато інгредієнтів, які, як ми тепер знаємо, необхідні для міцного здоров’я: не палити, вживати алкоголь помірно, спати сім-вісім годин на добу, робити фізичні вправи, уникати нездорової їжі, підтримувати помірну вагу, не забувати про сніданок.

У ті часи ці висновки були такими приголомшливими, що коли команда дослідників представила результати Бреслоу, він подумав, що це якийсь жарт.

Однак дослідження тривали, і до 1979 року двоє колег Бреслоу – Ліза Беркман і С. Леонард Сайм – виявили ще один чинник, який впливав на довголіття людей – соціальні зв’язки.

У середньому люди з найбільшою кількістю зв’язків мали приблизно вдвічі менше шансів померти, ніж люди з меншим колом знайомих.

Результат не змінювався, навіть коли дослідники контролювали такі фактори, як соціально-економічний статус і здоров’я людей на початку опитування, а також куріння, фізичні вправи та дієту.

Автор фото,Getty Images

Підпис до фото,Користь дружби для здоров’я досліджують з 1960-х років

Згодом стало зрозуміло, що значення мають всі види стосунків, але деякі з них – важливіші. Гарні стосунки з партнером і близькими друзями мали найбільший ефект, але навіть випадкові знайомства у церкві чи боулінг-клубі також впливали на тривалість життя.

Зрозуміло, чому ці сміливі висновки працівники громадської охорони здоров’я спочатку зустріли скептично.

Вчені звикли розглядати наш організм як своєрідну машину, переважно відокремлену від нашого психічного стану та соціального середовища.

Але відтоді численні дослідження підтвердили, що стосунки та самотність протилежним чином впливають на нашу схильність до багатьох захворювань.

Ризик важких хвороб

Соціальні стосунки можуть, приміром, зміцнити вашу імунну систему та захистити вас від інфекції.

У 1990-х роках Шелдон Коен з університету Карнегі-Меллона в США розпитав 276 учасників дослідження про їхні соціальні зв’язки.

В учасників експерименту перевірили наявність інфекцій, а потім помістили в карантин і попросили вдихнути крапельки води з риновірусом – вірусом, який викликає кашель та чхання.

Протягом наступних п’яти днів у багатьох людей почали розвиватися симптоми застуди. Але вони виявлялися меншою мірою в тих, хто мав широке і різноманітне коло знайомих.

Люди з найнижчим рівнем соціальних зв’язків мали в три-чотири рази більший ризик захворіти на застуду, ніж ті, хто мав активні родинні зв’язки, друзів, колег і знайомих.

Будь-який хороший науковець завжди зважає на інші чинники, які можуть пояснити результат. Логічно припустити, що самотні люди можуть вести менш активний спосіб життя та менше займатися фізичними вправами.

Однак, як також виявили Беркман і Сайм, цей зв’язок зберігався навіть після того, як дослідники врахували ці фактори.

Крім того, масштаб ефекту значно перевищував переваги постійного прийому вітамінних добавок – ще один захід, який ми можемо вжити для посилення імунної системи.

Автор фото,Getty Images

Підпис до фото,Спілкування з друзями може бути так само корисно, як і регулярні фізичні вправи

Вплив соціального життя на наше здоров’я поширюється навіть на ризик таких важких хронічних хвороб, як діабет 2 типу.

Дослідження 4000 учасників Англійського довгострокового дослідження старіння показало, що вищий бал за шкалою самотності Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі – анкетою, яку вчені використовують для вимірювання соціальних зв’язків – передбачає появу діабету 2 типу протягом наступного десятиліття.

Вченим вдалося навіть виявити деякі докази того, що люди з сильнішими соціальними зв’язками мають менший ризик розвитку хвороби Альцгеймера та інших форм деменції.

Однак найбільш переконливі докази стосуються серцево-судинних захворювань.

Великі дослідження, які відстежували стан здоров’я десятків тисяч людей протягом багатьох років, неодноразово підкреслювали цей зв’язок.

Він помітний навіть на ранніх стадіях – люди з поганими соціальними стосунками мають більше шансів на розвиток гіпертонії, а в найгірших випадках самотність збільшує ризик серцевого нападу, стенокардії або інсульту приблизно на 30%.

Щоб оцінити загальний вплив соціального життя на здоровʼя, Джуліанна Холт-Ланстад, психолог з Університету Бригама Янга в Прово, штат Юта, зібрала результати 148 досліджень.

Разом вони охоплювали 300 000 учасників і вивчали переваги соціальної інтеграції та небезпеку соціальної ізоляції.

Дослідниця порівняла наслідки самотності з ризиками різних чинників способу життя, як-от куріння, вживання алкоголю, фізичні вправи та фізичну активність, індекс маси тіла, забруднене повітря та прийом ліків для контролю артеріального тиску.

Результати, опубліковані в 2010 році, були вражаючими.

Холт-Ланстад виявила, що кількість і якість соціальних стосунків людей дорівнюють або перевершують майже всі інші чинники, які впливають на смертність людей.

Чим більше люди відчувають підтримку оточуючих, тим краще їхнє здоров’я та менша ймовірність смерті.

Загалом соціальні зв’язки – або їх відсутність – відіграють більшу роль у здоров’ї людей, ніж споживання алкоголю, фізичні вправи, індекс маси тіла та забруднення повітря. Близькими за впливом були лише наслідки куріння.

11 Серпня, 2024
Українські школяри зменшили використання державної мови на 8%

Останні дослідження Держслужби якості освіти України виявили тривожні тенденції щодо використання української мови серед школярів країни. За результатами дослідження, проведеного протягом 2023/24 навчального року, виявлено, що лише 74% українських школярів використовують українську мову у повсякденному житті, що свідчить про значний спад порівняно з попереднім періодом, коли цей показник становив 91%.

Аналогічно цей показник знизився серед учителів (з 93 по 82%) і батьків (з 94 по 86%).

Кількість учнів, які використовують виключно державну мову на уроках і перервах, впала на 8%. Суто українською мовою за межами школи спілкується менше 40% школярів. На сході країни таких лише 17%, на заході – 74%.

“У східному і південному макрорегіонах у повсякденному спілкуванні учасників освітнього процесу переважає російська мова”, – кажуть автори дослідження.

Також упала на 11% кількість старшокласників, які використовують україномовний контент в інтернеті. На 12% впало число тих, хто вважає мову контенту важливою.

Причини падіння популярності української мови в дослідженні пояснюють тим, що “цього року дослідженням охоплено більшу кількість респондентів з акцентом на міську місцевість. Відомо, що міська агломерація традиційно є епіцентром збільшення російськомовного компонента”.

15 Липня, 2024
Японський посадковий модуль SLIM пережив вже другу ніч на Місяці

Японський аерокосмічний модуль SLIM продовжує дивувати нас своєю життєздатністю та надійністю. Призначений спочатку лише на короткостроковий прогін на поверхню Місяця, модуль пережив уже другу ніч та надіслав нові знімки своєї неймовірної подорожі.

Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA) повідомило про те, що посадковий модуль SLIM, який не мав витримати екстремальних умов місячної ночі, знову прокинувся, переживши вже другу ніч на Місяці. Якщо перший вихід модуля SLIM зі сплячого режиму наприкінці лютого для вчених був несподіваним, то другий вихід став ще більшою несподіванкою. Проте модуль увімкнувся і надіслав на Землю нові знімки місячної поверхні, пише Phys.

Завдяки успішній посадці модуля SLIM на Місяці Японія стала п’ятою країною на планеті, якій вдалося здійснити таку місію. Але посадка японського модуля 19 січня пройшла не зовсім м’яко. Він приземлився в такому положенні, що не міг заряджати свої батареї за допомогою сонячного світла. Тільки через 10 днів Сонце опинилося в такому положенні, що сонячні панелі SLIM змогли прийняти потрібну кількість світла. У результаті модуль зміг займатися дослідженнями Місяця тільки протягом декількох днів, після чого відключився, як уже писав Фокус. Річ у тім, що SLIM не був створений для того, щоб протистояти екстремальним умовам холодної ночі на Місяці, яка триває більше двох земних тижнів.

Посадковий модуль SLIM на Місяці

Фото: JAXA

Але наприкінці лютого SLIM несподівано “воскрес”, хоча його вже встигли “поховати”, тобто він несподівано вийшов зі сплячого режиму і надіслав сигнал на Землю. Після цього незабаром він також відключився. Учені вважали, що це вже назавжди.

А ввечері 27 березня справжньою несподіванкою для японських учених стало пробудження модуля SLIM, який, як виявилося, зміг пережити вже другу місячну ніч. Посадковий апарат сповістив учених про своє пробудження, надіславши черговий сигнал на Землю, а також нові знімки поверхні Місяця. Але поки невідомо, як довго зможе працювати SLIM, адже його прилади вже дають збій.

Поки що останній знімок поверхні Місяця, який надіслав на Землю модуль SLIM 27 березня

Фото: X (Twitter)

Нагадуємо, що в JAXA модулю SLIM дали прізвисько “Місячний снайпер” через його здатність максимально близько приземлятися до точки посадки. Апарат зміг опуститься на поверхню Місяця всього за 55 метрів від пункту призначення, тоді як інші подібні апарати приземляються в радіусі кількох кілометрів.

28 Березня, 2024
Домашні собаки можуть бути розумнішими, ніж ми думаємо

Науковий світ знову здивував нас своїми відкриттями про надзвичайний інтелект тварин. Недавнє дослідження, проведене за участі 27 домашніх собак та їхніх власників, показало, що ці чотирилапі друзі можуть розуміти більше, ніж ми можемо собі уявити.

Нещодавно науковці проводили дослідження і виявили, що домашні улюбленці відчувають здивування. А це вказує на те, що тварини можуть формувати ментальні концепції, пише Science New.

Еллен Лау, нейробіологиня з Університету Меріленда, пояснює: “Той, хто коли-небудь багато проводив часу із з собакою, напевно, не здивується, дізнавшись, що вони розуміють, що ваша мова стосується принаймні кількох поширених об’єктів”.

Але деякі люди можуть припускати, що таке “розуміння” є простою, майже рефлекторною реакцією на звучання слова. А проте Лау додає: “Завжди приємно, коли з’являються такі докази, які спростовують це припущення”

Дослідники на чолі з Маріанною Борос з Університету Етвеша Лоранда в Будапешті зосередилися на середньостатистичних собаках. В експерименті взяли участь 27 домашніх собак та їхні власники.

Борос та її колеги попросили власників принести п’ять знайомих іграшок до лабораторії. Там команда прикріпила електроди до голів песиків і попросила їх зробити лише дві речі: лежати на зручному килимку і не спати.

Час від часу собаки чули запис голосу свого господаря, який казав: “Чарлі, дивись, м’яч!”. Людина, з якою спілкувалися собаки, знаходилася по той бік стіни з вікном. Це електронне вікно могло миттєво змінюватися з непрозорого на напівпрозоре, дозволяючи собаці бачити крізь нього. Одразу після звукового супроводу у вікні з’являвся господар, який тримав у руках іграшку. Іноді це був м’яч, але іноді це була інша іграшка, наприклад, мотузка.

Мова, гідна Емінема: яка з усіх мов світу найшвидша, — дослідження

Дослідники спостерігали за активністю мозку собак за допомогою електродів. Вони виявили, що коли собаки бачили несподівану іграшку, наприклад, мотузку замість м’яча, їхній мозок показував значний сигнал здивування. Це свідчить про те, що собаки сформували ментальне очікування на основі почутих слів.

Сигнал несподіванки, відомий як ефект N400, знайомий людям, але раніше його не спостерігали в собак. Борос зазначає, що хоча це не було зовсім несподіваним, воно дає нове розуміння того, як тварини сприймають мову. Попередні дослідження натякали на те, що собаки розуміють слова, але це пропонує глибше розуміння їхніх когнітивних здібностей.

“Можна сказати, що вони знають слова на рівні пасивного сприйняття, — каже дослідниця. — Вони розуміють більше, ніж показують”.

23 Березня, 2024
Не треба дуже перейматись тим, скільки води ви випиваєте щодня, – фахівці

Нам часто радять: пийте більше води. І коли втомилися, і коли шкіра надто суха. Але пораді цій – багато років. Чи має вона наукове підґрунтя?

На початку ХІХ століття багато води давали тим, хто був при смерті. Як писав батько гідротерапії (водолікування) Вінценц Прісніц, тільки тому, хто був на межі повного виснаження, давали вгамувати спрагу.

Багато хто ніколи не випивав за раз більш ніж пів пінти (0,28 л) звичайної води, додавав він.

Як все змінилося. Доросле населення Британії сьогодні споживає води більше, ніж у попередні роки, а в США продажі питної води в пляшках перевищили продажі газованої.

Нас також засипали одкровеннями про те, що, мовляв, випиваючи певну кількість літрів води щодня, ми відчиняємо секретні двері до міцного здоров’я. Що це дає нам більше енергії, покращує стан шкіри, допомагає схуднути й уникнути раку.

У Лондоні тим, хто щодня користується метро, рекомендують завжди мати із собою пляшку води. Школярам радять приносити воду на уроки. А офісні наради рідко обходиться без пляшки води в центрі столу.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES Підпис до фото, Багато хто вважає, що необхідно випивати щонайменше вісім склянок води щодня

Апетит до води підігрівається неофіційним правилом: випивати вісім склянок (близько двох літрів) на день, причому без урахування інших напоїв.

Це “правило”, однак, не підкріплене науковими дослідженнями – ні в британських, ні в загальноєвропейських офіційних рекомендаціях не йдеться про те, що ми маємо пити так багато.

Звідки ж це пішло? Найімовірніше, від неправильного тлумачення двох різних інструкцій, складених десятиліття тому.

У 1945 році американська комісія з продовольства й харчування Національної науково-дослідної ради рекомендувала дорослим споживати один мілілітр рідини на кожну рекомендовану калорію їжі – що дорівнює двом літрам для жінок при дієті у 2000 калорій та двом з половиною літрам – для чоловіків, які споживають 2500 калорій.

Підкреслимо: йшлося не просто про воду, а про будь-який напій. А також про фрукти й овочі, що складаються до 98% з води.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES Підпис до фото, У рекомендаціях, на які так люблять посилатися деякі, насправді йшлося не лише про воду у чистому вигляді

Згідно з останніми дослідженнями, вісім склянок води на день – це більше, ніж потрібно нашому організму. Тепер, на основі масштабного дослідження, науковці радять пити щодня 1,5-1,8 літра.

Насправді ж точна денна норма води у кожної людини своя. Наприклад, більше води потребують ті, що живуть у спекотному й вологому кліматі, на високогір’ї, а також спортсмени, вагітні жінки й мами, що годують грудьми.

Крім того, книга “Харчування для міцного здоров’я”, написана 1974 року дієтологами Маргарет Макуільямс та Фредеріком Стером, радить середній дорослій людині випивати від шести до восьми склянок води на день.

Однак, як писали автори, це може включати фрукти й овочі, каву та газовані напої.

І навіть пиво.

На спрагу покладаємось

Звісно, вода – важлива. Людський організм складається з неї на дві третини. Вода розносить по ньому поживні речовини й виводить шлаки, регулює температуру тіла, відіграє роль мастила й оберігає суглоби від надмірного навантаження. Вода бере участь у більшості хімічних реакцій усередині нашого тіла.

Ми постійно втрачаємо воду через піт, сечовипускання й дихання. Забезпечити свій організм достатньою кількістю води – завдання правильне.

Симптоми зневоднення з’являються, коли ми втрачаємо 1-2% рідини в нашому організмі, й поки ми не поповнимо цю втрату, наш стан погіршуватиметься. У поодиноких випадках це навіть призводить до смерті.

Однак необґрунтоване правило восьми склянок на день змусило нас повірити: спрага означає, що наш організм небезпечно зневоднений.

Втім більшість експертів сходяться на тому, що нам не потрібно води більше, ніж просить наш організм.

“Контроль над гідратацією – один з найскладніших механізмів, який в процесі еволюції розвинув людський організм. (..) Ми маємо величезну кількість витончених способів для підтримки потрібного рівня гідратації”, – каже Ірвін Розенберг з лабораторії неврології й старіння Університету Тафтса у штаті Массачусетс.

АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

У здоровому організмі мозок фіксує, коли тіло починає зневоднюватись, і створює відчуття спраги, щоб ми почали пити. Крім того, він посилає в організм гормон, що дає сигнал ниркам зберігати вологу, підвищуючи концентрацію сечі.

“Якщо ви прислухаєтесь до свого тіла, воно саме дасть вам сигнал про те, що треба пити”, – пояснює Кортні Кіппс, спортивна лікарка-консультантка й викладачка, медична директорка змагань з тріатлону в Лондоні та Бленхеймі.

АВТОР ФОТО,BBC/GETTY IMAGES Підпис до фото, Вода – найбільш здоровий варіант, але чай, кава і навіть алкогольні напої теж допомагають уникнути зневоднення

Вода не містить зайвих калорій, тому вона – найздоровіший варіант, але інші напої теж допомагають гідратації (у тому числі чай та кава).

Кофеїн має помірні сечогінні властивості, але дослідження свідчать: і кава, і чай (і алкогольні напої) сприяють гідратації.

Пити за здоров’я

Немає достатніх доказів того, що якщо пити більше води, ніж вимагає наш організм, це дає якісь переваги й допомагає уникнути зневоднення.

Проте дослідження змушують думати, що є важливі переваги уникнення навіть ранніх стадій легкого зневоднення.

Наприклад, кілька експериментів показали, що споживання води, достатнє для недопущення помірного ступеня зневоднення, допомагає підтримати функціонування мозку і здатність виконувати прості завдання.

Дослідження ж 2023 року виявили, що правильне вживання рідини також може уповільнити старіння й допомогти уникнути хронічних захворювань, як-от хвороб серця та легенів.

АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Помірне зневоднення – доволі поширене, і багато хто навіть не відчуває його

Професорка Вірджинського політехнічного інституту та держуніверситету Бренда Дейві провела кілька досліджень на цю тему.

В одному вона розбила учасників на дві групи. Обидві дотримувались протягом трьох місяців здорової дієти, але членів однієї попросили випивати 500 мл води за пів години до їжі. У підсумку ця група втратила більше кілограмів, ніж інша.

Членів обох груп попросили також проходити 10 000 кроків на день, і ті, хто пив воду, краще справлялися із завданням.

Дейві припускає, що так було тому, що помірне зневоднення (1-2%) – доволі поширене явище, і багато хто навіть не відчуває його. Але навіть такий ступінь може впливати на наш настрій і рівень енергії в організмі.

Як саме виглядає зневоднення?

Це стан, під час якого ви втрачаєте більше рідини, ніж споживаєте.

На необхідність відновити баланс вказують певні симптоми: втома, запаморочення, сухість в очах, у роті й губах, а також сильна спрага.

Також слід звернути увагу на нечасте сечовипускання (менше чотирьох разів на день) та темно-жовтий колір сечі.

Але найпоширеніший симптом зневоднення – просте відчуття спраги.

Барбара Роллс, професорка медицини інтенсивної терапії у Лондонському університетському коледжі, вважає, що будь-яка втрата ваги, приписана споживанню води, найімовірніше, відбувається через те, що простою водою замінюють солодкі напої.

“Випита вода сама по собі швидко виводиться зі шлунка, – зазначає вона. – Але якщо ви споживаєте більше води разом з їжею (такою, як суп), це допомагає насититись, оскільки тоді вода залишається з їжею в шлунку довше”.

Ще одна імовірна користь від вживання більшої кількості води – покращення кольору шкіри та її зволоження. Втім наукових доказів цього поки що недостатньо.

Чи погано, коли забагато?

Ті з нас, хто прагне випивати по вісім склянок води на день, не завдають собі шкоди. Але віра в те, що нам потрібно пити більше, ніж сигналізує наше тіло, може завести нас на небезпечну територію.

Надмірне споживання рідини іноді стає причиною зниження концентрації натрію в крові. Це може призвести до набряку мозку та легенів, оскільки організм намагатиметься відновити рівень натрію.

АВТОР ФОТО,BBC/GETTY Підпис до фото, Ми рідко про це замислюємося, але забагато рідини – теж небезпечно для організму

В останні десять років Кортні Кіппс була свідком смерті щонайменше 15 атлетів від перегідратації – це сталося під час спортивних змагань.

Вона вважає, що такі випадки частково стали результатом нашої зневіри у власний організм, його здатність до саморегуляції.

“Медсестри й лікарі в лікарнях бачать пацієнтів, чий організм сильно зневоднений, які пробули без води довгий час. Але це зовсім не те, що відбувається зі спортсменами-марафонцями”, – наголошує вона.

Джоанна Пакенем бігла Лондонський марафон у 2018 році, який був найспекотнішим в історії. Однак більшу частину дистанції вона просто не пам’ятає, оскільки пила стільки води, що у неї розвинулась перегідратація, гіпонатріємія. Того ж дня її доправили до лікарні.

“Моя подруга і мій партнер вважали, що я зневоднена, і дали мені випити величезну склянку води. Я зомліла, моє серце зупинилося. Мене перевезли на гелікоптері до лікарні, і я залишалася непритомною з вечора неділі до вівторка”, – згадує вона.

Пакенем, яка планує знову бігти марафон цього року, каже, що єдина порада, яку вона чула від друзів і читала на плакатах марафону, була така – пити більше води.

“Але все, що мені було потрібно, — це кілька таблеток електролітів, які підвищують рівень натрію в крові. Я була учасницею кількох марафонів, а цього не знала”, — каже вона.

“Мені хочеться, щоб люди знали: навіть щось таке просте може нести смертельну небезпеку”.

То скільки ж?

“У найстрашнішу спеку в центрі пустелі максимум того, що може вийти з потом з тіла людини – це два літри за годину, але це важко здійснити”, – каже Г’ю Монтгомері, директор досліджень в Інституті спорту, фізичних вправ та здоров’я у Лондоні.

“Щодо ідеї завжди носити з собою півлітрову пляшку води для 20-хвилинної поїздки в лондонському метро – вам ніколи не стане настільки спекотно, щоб знадобилася вся ця вода. Навіть якщо піт з вас тектиме градом”.

А для тих, хто любить дотримуватись офіційних рекомендацій, – ось порада фахівців британської Національної системи охорони здоров’я: пити від шести до восьми склянок рідини на день, включно з нежирним молоком та напоями без цукру, у тому числі чай та каву.

АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Фахівці британської Національної системи охорони здоров’я радять випивати від шести до восьми склянок рідини на день, у тому числі кави або чаю (але несолодких)

Крім того, важливо пам’ятати, що механізм спраги в нашому організмі після 60 років починає втрачати чутливість. У 2022 році науковці опублікували результати дослідження, які показують, що симптоми зневоднення часто можна не помітити.

“З роками наш природний механізм спраги стає менш чутливим. Ми більш схильні до зневоднення, ніж у молодості. У літньому віці нам треба бути більш уважними до споживання рідини, щоб не допускати зневоднення”, – каже Дейві.

Більшість експертів погоджуються, що наша потреба в рідині залежить від віку, ваги, статі, а також від стану довкілля та рівня фізичної активності.

“Однією з помилок правила восьми склянок є надмірне спрощення того, як наші організми реагують на середовище, в якому ми перебуваємо”, – каже Розенберг.

2022 року вчені з Університету Абердіна, в Шотландії, з’ясували, що рекомендована норма у два літри води на день може бути надмірною.

Шотландські вчені зазначають, що приблизно половину денної норми рідини людина споживає з їжею, тож пити так багато чистої води не обов’язково. Вони радять споживати 1,5-1,8 літра щодня.

У дослідженні взяли участь 5604 людини з 23 країн віком від восьми днів до 96 років.

Вчені виявили, що тим, хто живе в жарких і вологих умовах, на високогір’ї, а також спортсменам, вагітним жінкам та матерям, що годують грудьми, необхідно пити більше води, ніж іншим. Насправді найважливіший показник того, скільки води потрібно людині, – це те, скільки енергії вона спалює.

Більшість фахівців сходяться на тому, що не треба дуже перейматись тим, скільки води ви випиваєте щодня.

У потрібний момент наш організм надішле сигнал у вигляді спраги. Так, як він це робить, коли ми голодні чи втомилися.

Єдине, що може бути корисним для вашого здоров’я, коли ви п’єте більше води, ніж потрібно – ви витрачаєте додаткові калорії, частіше бігаючи в туалет.

20 Березня, 2024
Учені оголосили про відкриття найстарішого оливкового дерева у світі, що є справжнім артефактом давніх часів

Визначення віку оливкових дерев є складним завданням через їхню неперервну ріст впродовж багатьох століть. Однак, завдяки новітнім методам дослідження, науковці змогли визначити, що одне з оливкових дерев у світі перевершує за віком усіх своїх супутників.

У маленькому селі Бшалех на півночі Лівану кілька оливкових дерев, просочених місцевими легендами і прозваних “Ноєвими деревами”, вважалися тисячолітніми, що і пов’язало їх з біблійною історією про Ноєвий ковчег. Однак недавні наукові дослідження пролили світло на реальний вік цих рослин, виявивши значно більше унікальних рис деяких із них, ніж вони могли очікувати, пише The New York Times.

Датування оливкових дерев — нелегке завдання, оскільки вони ростуть нерівномірно і часто мають порожнисті або багатостовбурні стовбури, що унеможливлює читання їхнього віку за зрізом і розмиває межі їхньої історії. На відміну від багатьох інших дерев, оливи не завжди мають чіткі річні кільця росту, що ускладнює завдання дендрохронологів — спеціалістів з вікових кілець дерев, з визначення їхнього віку. Попередні спроби датувати ці дерева за їхнім діаметром і зовнішнім виглядом часто призводили до серйозних неточностей, йдеться в дослідженні.

Щоб подолати ці перешкоди за допомогою сучасних технологій, команда вчених вирушила в Бшаалех. Для визначення віку дерева вони використали метод датування за вуглецем-14, під час якого вимірюється розпад радіоактивного вуглецю в найстарішій деревині. Цей метод, хоча і є непростим з огляду на складну структуру дерев, дав вченим можливість прорахувати їхній вік. Серед досліджених дерев знайшлося одне, яке спостерігало за тисячолітньою історією людства, поряд з іншими, вік яких становить кілька століть, роблячи його найстарішим оливковим деревом у світі, віком понад 1100 років.

Ці дерева — не просто рослини; вони є символом самобутності та гордості місцевих жителів, а їхні плоди відіграють головну роль у щорічному зборі врожаю в громаді. І хоча вони, можливо, не такі стародавні, як вважалося раніше, їхня культурна спадщина, як і раніше, велика.

9 Березня, 2024
Стародавні кам’яні інструменти на заході України можуть бути найдавнішими в Європі, вказує дослідження

Старовинні кам’яні знаряддя, виявлені на заході України, можуть стати найдавнішим відомим свідченням про присутність людини в Європі, вказує нове дослідження, опубліковане в журналі Nature.

Відколоті камені, виготовлені з вулканічної породи і виявлені в кар’єрі в Королево на заході України в 1970-х роках, були датовані на понад 1 мільйон років за допомогою нових методів визначення віку шарів осадових порід, що оточують інструменти.

“Це найдавніший доказ існування будь-якого типу людини в Європі”, – зауважив Мадс Фауршу Кнудсен, геофізик з Орхуського університету в Данії та співавтор дослідження. Хоча невідомо, хто саме з ранніх предків людини створив ці інструменти, він вважає, що це могли бути Homo erectus, перші представники людини, які ходили прямо та володіли навичками використання вогню.

Роман Гарба, археолог Чеської академії наук і співавтор дослідження, зазначив, що відколоті кам’яні інструменти, ймовірно, використовувалися для різання м’яса і, можливо, для обробки шкур тварин.

Хоча дослідники оцінюють вік цих знарядь на 1,4 мільйона років, інші експерти вважають, що їхній вік може бути трохи більшим за 1 мільйон років, що розташовує їх у тому ж діапазоні дат, що й інші старовинні інструменти, знайдені в Іспанії.

Рік Поттс, який керує програмою походження людини в Смітсонівському інституті, зауважив, що найдавніші кам’яні інструменти цього типу були виявлені в східній Африці та датуються 2,8 мільйонами років тому.

Пам’ятка в Україні має велике значення, оскільки вона є найдавнішою стоянкою на півночі, свідчать про те, що ранні люди, що розселилися з Африки за допомогою цих інструментів, могли адаптуватися до різних середовищ, включаючи холодні регіони Європи.

7 Березня, 2024
За втратою зору стоять бактерії, – з’ясували вчені

Нещодавно проведене дослідження вчених привернуло увагу громадськості та наукової спільноти новими відкриттями щодо зв’язку між мікробіотою кишківника та втратою зору. Дослідження показало, що під час ушкодження бар’єру сітківки очей, бактерії з кишківника можуть проникнути у внутрішні структури ока та сприяти розвитку захворювань, що призводять до втрати зору.

Група дослідників з Китаю та Великої Британії зробила важливе відкриття, яке може змінити розуміння та лікування деяких очних захворювань. Вони виявили, що у мишей з мутацією певного гена, відомого як Crumbs homolog 1 (CRB1), бактерії з кишківника потрапляють у пошкоджені ділянки ока. Ця мутація — відомий винуватець деяких спадкових захворювань очей, які можуть призвести до значної втрати зору або навіть сліпоти, пише ScienceAlert.

Мутація CRB1 впливає на сітківку — найважливішу частину ока, що відповідає за перетворення світла в зображення, яке ми бачимо. У нормі наша сітківка має тонку структуру, яка дає їй змогу ефективно вловлювати світло, але у мишей з мутацією цього гена ця структура розвивається неправильно. Це навело дослідників на думку про те, чи не сприяє пошкодженню присутність якихось бактерій в оці. Під час дослідження вони виявили, що білок, що виробляється геном CRB1, який допомагає підтримувати захисні бар’єри як у кишківнику, так і в оці, у разі мутації гена не виробляється належним чином. Цей дефект справді дає змогу бактеріям виходити з кишківника, подорожувати кровотоком і потрапляти в око, що може призвести до втрати зору.

Під час експериментів лікування мишей антибіотиками зменшило ушкодження сітківки та запобігло деякій частці втрати зору, що дало змогу вченим припустити, що управління бактеріями може стати новим способом лікування подібних захворювань. Коли дослідники виправили мутацію CRB1 у кишечнику, це не усунуло проблему порушеного бар’єру, але ця маніпуляція призвела до зменшення пошкодження сітківки. Це вказує на те, що наявність бактерій, а не тільки проблема порушення бар’єру, є ключовим фактором у процесі розвитку цих захворювань.

Це дослідження відкриває науці новий шлях до розуміння і потенційного лікування очних захворювань, пов’язаних з мутацією CRB1. Виявивши непомітний шлях бактерій з кишківника в око, вчені змогли припустити, що лікування, спрямоване на ці бактерії, може навіть допомогти запобігти сліпоті в деяких випадках. Незважаючи на те, що їхнє дослідження перебуває на ранній стадії і в основному проводиться на мишах, його результати багатообіцяючі для мільйонів людей, які страждають від втрати зору. Воно не тільки проливає світло на новий зв’язок між кишківником і здоров’ям очей, а й припускає, що вивчення ролі кишкових бактерій може призвести до інноваційних методів лікування відразу цілої низки захворювань у майбутньому.

3 Березня, 2024
Ідіопатична гіперсомнія. Захворювання, симптоми якого мають майже всі

Сонливість, яку часто сприймають як результат нестачі сну чи загальної втому, може мати серйозні причини, як виявило нове дослідження Американської академії неврології. Дослідження, проведене під керівництвом доктора Девіда Т. Планта з Університету Вісконсін-Медісон, виявило, що під станом, відомим як ідіопатична гіперсомнія, страждає більше людей, ніж вважалося раніше.

Ідіопатична гіперсомнія – це не просто звичайна сонливість, яка може виникнути після пізнього вечора. Люди із цим захворюванням відчувають сильну сонливість протягом дня, мають проблеми з прокиданням і часто почуваються розгубленими. Дослідження показало, що це захворювання може бути більш поширеним, ніж раніше вважалося.

Дослідницька група проаналізувала дані про сон 792 осіб, середній вік яких становив 59 років, і виявила, що 1,5% із них страждали на ідіопатичну гіперсомнію. Це великий стрибок порівняно з раніше існуючою думкою, що на це захворювання страждають від 0,005% до 0,3% людей.

Особливість цього стану полягає в тому, що люди, які страждають на ідіопатичну гіперсомнію, швидше засинають, ніж зазвичай. Це відбувається майже вдвічі швидше, ніж зазвичай.

Дослідження також вказує на те, що ідіопатична гіперсомнія недостатньо діагностується, і багато людей, які можуть страждати від цього захворювання, не отримують необхідної допомоги. Сонливість, яку вони відчувають, може бути настільки важкою, що вони можуть задрімати під час розмови чи навіть сидячи в автомобілі.

Дослідження відкриває нові можливості для кращого розуміння цього стану та розробки ефективних методів лікування. Знання про поширеність ідіопатичної гіперсомнії може сприяти подальшим дослідженням її причин та лікування.

14 Грудня, 2023