Позначка: вчені

  • Дельфіни можуть “посміхатися”: нове дослідження про соціальну поведінку афалін

    Дельфіни можуть “посміхатися”: нове дослідження про соціальну поведінку афалін

    Дельфіни, зокрема афаліни, виявили здатність до соціальної “посмішки”, яка використовується для запрошення до гри з іншими дельфінами. Це стало відомо завдяки новому дослідженню, опублікованому в журналі iScience, яке проливає світло на складні соціальні взаємодії цих розумних морських ссавців.

    Зазначається, що біологи з Університету Пізи (Італія) виявили, що дельфіни-афаліни використовують міміку, схожу на посмішку, щоб показати іншим своє бажання трохи пограти разом.

    Дельфіни люблять бавитися, вистрибуючи з води, катаючись на хвилях, граючи з речами у воді, ганяючись одне за одним та імітуючи бійку. Запрошенням до цих ігор може виступати відкритий рот, що вчені вважають аналогом людської посмішки. Інші члени групи часто відповідають аналогічною “мімікою”.

    Ми виявили наявність виразного обличчя, відкритого рота, у афалінів, і ми показали, що дельфіни також здатні віддзеркалювати вираз обличчя інших. Сигнали відкритого рота та швидка міміка неодноразово з’являються в генеалогічному дереві ссавців, що свідчить про те, що візуальна комунікація зіграла вирішальну роль у формуванні складних соціальних взаємодій не лише у дельфінів, але й у багатьох видів,

    – йдеться у повідомленні.

    Вчені також виявили цікаву закономірність. Хоча дельфіни охоче контактують з людьми, вони використовували “посмішку” лише у спілкуванні одне з одним, а з людьми – ні. Коли дельфін перебуває на самоті, він також не “посміхається”.

    Дослідники зафіксували 1288 “посмішок”, коли дельфіни грали разом, і лише одну, коли дельфін грав сам.

    Жест відкритого рота, ймовірно, розвинувся з кусання, порушуючи послідовність кусання, щоб залишити лише “намір вкусити” без контакту. Розслаблений відкритий рот, який можна побачити у соціальних м’ясоїдних тварин, граючі обличчя мавп і навіть людський сміх, є універсальною ознакою грайливості, допомагаючи тваринам – і нам – показувати веселощі та уникати конфліктів,

    – повідомили вчені.
  • Вчені створили новий тип пластику: їстівний, міцний і біорозкладний

    Вчені створили новий тип пластику: їстівний, міцний і біорозкладний

    Дослідники з Інституту Вейцмана досягли значного прориву в матеріалознавстві, створивши новий композиційний матеріал на основі целюлози та амінокислоти. Цей інноваційний матеріал є міцним, їстівним і біорозкладним, що може стати кроком у вирішенні глобально.

    У світі вже нагромадилися мільярди тонн пластикових відходів. Згідно з дослідженням організації Earth Action у 2024 році їх кількість збільшиться ще на 220 мільйонів тонн.

    Вирішенням проблеми став би такий пластик, який розкладається природним чином, наприклад, як харчові відходи, але промислові пластмаси складаються з масивних молекул – полімерів, які довго і важко розкладаються.

    У дослідженні, опублікованому в журналі ACS Nano, розповідається, що вчені Інституту Вейцмана створили новий композитний пластик, який дуже міцний і при цьому легко розкладається.

    Зараз галузі промисловості використовують композити – це пластики, які виготовляються шляхом з’єднання двох або більш чистих матеріалів. Композити – легкі та міцні. З них роблять деталі літаків, автомобілів чи велосипедів.

    Прагнучи створити композитний пластик, який відповідав би потребам промисловості і був би екологічно чистим, дослідники з Інституту Вейцмана зосередилися на поширених і недорогих вихідних матеріалах.

    Вчені виявили, що молекули тирозину – поширеної амінокислоти, що утворює виключно міцні нанокристали, – можна використовувати як компонент для створення біорозкладаного композиту.

    Вчені зупинили свій вибір на гідроксиетилцелюлозі, похідній целюлози, яка широко використовується у виробництві ліків та косметики. Сама собою гідроксиетилцелюлоза легко розпадається. Щоб з’єднати її з тирозином, обидва матеріали змішали у киплячій воді. Коли вони охолонули і висохли, утворився виключно міцний композит, що складається з волокнистих нанокристалів тирозину, які вросли гідроксиетилцелюлозу.

    Новий матеріал дуже міцний: смужка товщиною 0,04 мм витримує навантаження 6 кг. Вчені вважають, що новий пластик має великий промисловий потенціал.

  • Недавнє дослідження учених спростувало користь вівсяного молока

    Недавнє дослідження учених спростувало користь вівсяного молока

    Вівсяне молоко, довгий час рекламоване як здоровий напій, виявилося не таким корисним, як вважалося раніше. Нові дослідження, проведені вченими, свідчать про те, що вівсяне молоко може мати негативний вплив на наше здоров’я, а навіть підвищувати ризик розвитку хвороби Альцгеймера.

    Дискусії навколо вівсяного молока нерідко закінчуються розпаленими суперечками, кидаючи тінь на його колись прославлений статус серед немолочних альтернатив цьому напою. Причиною тому стали результати досліджень, згідно з якими вівсяне молоко належить до категорії надперероблених продуктів, що потенційно сприяють розвитку проблем зі здоров’ям, як-от швидке підвищення рівня цукру в крові та різноманітні хронічні захворювання, через деякі інгредієнти, що містяться в ньому, як от олія каноли, пише Yahoo!

    Деякі дослідження зовсім показують, що олія каноли може негативно впливати на здоров’я мозку, особливо в контексті хвороби Альцгеймера. У світлі цих наукових викриттів у людей відродився інтерес до традиційного коров’ячого молока, особливо до повножирних сортів, які стають кращим варіантом для багатьох. Супермаркети і торгові марки помітили значне зростання продажів незбираного молока. Повернення до коров’ячого молока є частиною ширшої тенденції переоцінки користі для здоров’я більш традиційних продуктів харчування, багатих на такі необхідні поживні речовини, як білок, кальцій, вітамін B12, йод і магній.

    Поділ думок з приводу альтернативного і традиційного молока відображає ширшу тенденцію в дієтології та суспільстві загалом, коли продукти, які раніше піддавалися демонізації, тепер стають кращими з погляду їхньої користі для здоров’я. Ці безперервні суперечки підкреслюють складність вибору раціону харчування і важливість того, щоб переваги в їжі ґрунтувалися не на тенденціях, а на повній і достовірній інформації про харчування.

    Консультація з медичним працівником або фахівцем з харчування, перш ніж вносити зміни у свій раціон, наприклад, обирати правильний тип молока, вкрай важлива з кількох причин. Різні люди мають унікальні особливості здоров’я, алергії, дієтичні обмеження та потреби в харчуванні, які можуть суттєво вплинути на те, який тип продукту їм найкраще підходить. Наприклад, людям із непереносимістю лактози краще уникати коров’ячого молока, тоді як іншим через нестачу поживних речовин у раціоні корисні збагачені рослинні молочні продукти. Фахівці можуть дати індивідуальну пораду, що ґрунтується на останніх дослідженнях і рекомендаціях, наприклад, тих, що були відзначені в дослідженнях, присвячених споживанню молока та його впливу на здоров’я.

  • За втратою зору стоять бактерії, – з’ясували вчені

    За втратою зору стоять бактерії, – з’ясували вчені

    Нещодавно проведене дослідження вчених привернуло увагу громадськості та наукової спільноти новими відкриттями щодо зв’язку між мікробіотою кишківника та втратою зору. Дослідження показало, що під час ушкодження бар’єру сітківки очей, бактерії з кишківника можуть проникнути у внутрішні структури ока та сприяти розвитку захворювань, що призводять до втрати зору.

    Група дослідників з Китаю та Великої Британії зробила важливе відкриття, яке може змінити розуміння та лікування деяких очних захворювань. Вони виявили, що у мишей з мутацією певного гена, відомого як Crumbs homolog 1 (CRB1), бактерії з кишківника потрапляють у пошкоджені ділянки ока. Ця мутація — відомий винуватець деяких спадкових захворювань очей, які можуть призвести до значної втрати зору або навіть сліпоти, пише ScienceAlert.

    Мутація CRB1 впливає на сітківку — найважливішу частину ока, що відповідає за перетворення світла в зображення, яке ми бачимо. У нормі наша сітківка має тонку структуру, яка дає їй змогу ефективно вловлювати світло, але у мишей з мутацією цього гена ця структура розвивається неправильно. Це навело дослідників на думку про те, чи не сприяє пошкодженню присутність якихось бактерій в оці. Під час дослідження вони виявили, що білок, що виробляється геном CRB1, який допомагає підтримувати захисні бар’єри як у кишківнику, так і в оці, у разі мутації гена не виробляється належним чином. Цей дефект справді дає змогу бактеріям виходити з кишківника, подорожувати кровотоком і потрапляти в око, що може призвести до втрати зору.

    Під час експериментів лікування мишей антибіотиками зменшило ушкодження сітківки та запобігло деякій частці втрати зору, що дало змогу вченим припустити, що управління бактеріями може стати новим способом лікування подібних захворювань. Коли дослідники виправили мутацію CRB1 у кишечнику, це не усунуло проблему порушеного бар’єру, але ця маніпуляція призвела до зменшення пошкодження сітківки. Це вказує на те, що наявність бактерій, а не тільки проблема порушення бар’єру, є ключовим фактором у процесі розвитку цих захворювань.

    Це дослідження відкриває науці новий шлях до розуміння і потенційного лікування очних захворювань, пов’язаних з мутацією CRB1. Виявивши непомітний шлях бактерій з кишківника в око, вчені змогли припустити, що лікування, спрямоване на ці бактерії, може навіть допомогти запобігти сліпоті в деяких випадках. Незважаючи на те, що їхнє дослідження перебуває на ранній стадії і в основному проводиться на мишах, його результати багатообіцяючі для мільйонів людей, які страждають від втрати зору. Воно не тільки проливає світло на новий зв’язок між кишківником і здоров’ям очей, а й припускає, що вивчення ролі кишкових бактерій може призвести до інноваційних методів лікування відразу цілої низки захворювань у майбутньому.

  • Ідіопатична гіперсомнія. Захворювання, симптоми якого мають майже всі

    Ідіопатична гіперсомнія. Захворювання, симптоми якого мають майже всі

    Сонливість, яку часто сприймають як результат нестачі сну чи загальної втому, може мати серйозні причини, як виявило нове дослідження Американської академії неврології. Дослідження, проведене під керівництвом доктора Девіда Т. Планта з Університету Вісконсін-Медісон, виявило, що під станом, відомим як ідіопатична гіперсомнія, страждає більше людей, ніж вважалося раніше.

    Ідіопатична гіперсомнія – це не просто звичайна сонливість, яка може виникнути після пізнього вечора. Люди із цим захворюванням відчувають сильну сонливість протягом дня, мають проблеми з прокиданням і часто почуваються розгубленими. Дослідження показало, що це захворювання може бути більш поширеним, ніж раніше вважалося.

    Дослідницька група проаналізувала дані про сон 792 осіб, середній вік яких становив 59 років, і виявила, що 1,5% із них страждали на ідіопатичну гіперсомнію. Це великий стрибок порівняно з раніше існуючою думкою, що на це захворювання страждають від 0,005% до 0,3% людей.

    Особливість цього стану полягає в тому, що люди, які страждають на ідіопатичну гіперсомнію, швидше засинають, ніж зазвичай. Це відбувається майже вдвічі швидше, ніж зазвичай.

    Дослідження також вказує на те, що ідіопатична гіперсомнія недостатньо діагностується, і багато людей, які можуть страждати від цього захворювання, не отримують необхідної допомоги. Сонливість, яку вони відчувають, може бути настільки важкою, що вони можуть задрімати під час розмови чи навіть сидячи в автомобілі.

    Дослідження відкриває нові можливості для кращого розуміння цього стану та розробки ефективних методів лікування. Знання про поширеність ідіопатичної гіперсомнії може сприяти подальшим дослідженням її причин та лікування.