Позначка: вчені

  • Вчені попереджають: невидимі космічні тіла можуть наблизитися до Землі

    Вчені попереджають: невидимі космічні тіла можуть наблизитися до Землі

    Астероїди, що перетинають орбіту Землі, давно визнані однією з найнебезпечніших космічних загроз. Більшість з них відстежують за допомогою телескопів, зокрема новітньої обсерваторії Vera Rubin. Проте нове дослідження показало, що існує клас об’єктів, які залишаються фактично “невидимими” для наших приладів.

    Йдеться про астероїди, що рухаються в резонансі з Венерою – вони обертаються навколо Сонця за той самий час, що й ця планета. Ці тіла перебувають набагато ближче до Сонця, ніж головний пояс астероїдів між Марсом і Юпітером, але через особливості освітлення їх майже неможливо побачити з Землі.

    Співатор дослідження, професор Валеріо Карруба з Університету штату Сан-Паулу, пояснив, що орбіти таких об’єктів дуже нестабільні. Хоча вони “ділять” шлях із Венерою, траєкторія часто виносить їх далеко за межі орбіти планети – у зону Меркурія чи навіть Землі. Зараз відомо лише 20 таких астероїдів, найвідоміший з них – Zoozve, діаметром до 500 метрів.

    Дослідження показує, що приблизно раз на 12 тисяч років орбіти цих астероїдів різко змінюють форму, у цей час вони можуть перетинати орбіту Землі або наближатися на відстань у п’ять разів меншу, ніж відстань до Місяця. Хоча більшість із них невеликі, серед “невидимих” об’єктів можуть бути гіганти діаметром 200–500 метрів, удар яких у густонаселеному регіоні міг би спричинити катастрофу глобального масштабу.

    Астероїди не прозорі і не зникають, а просто майже ніколи не потрапляють у зону повного освітлення. Як Венера чи Меркурій, вони постійно спостерігаються лише у фазах – напівосвітлені або тонким серпом, що робить їх практично непомітними навіть для найпотужніших наземних телескопів.

    За оцінками Карруби та колег, навіть Vera Rubin може бачити їх лише в короткі часові вікна кожної орбіти. Для ефективного відстеження таких об’єктів на думку вчених потрібен космічний телескоп ближче до Сонця, наприклад у точці L2 Венери. Лише так можна оцінити реальні масштаби небезпеки.

  • 7 вересня українці побачать рідкісне місячне затемнення з “кривавою” повнею

    7 вересня українці побачать рідкісне місячне затемнення з “кривавою” повнею

    7 вересня 2025 року українці стануть свідками рідкісного космічного явища — повного місячного затемнення, яке співпаде з вересневою повнею.

    Коли дивитися

    Затемнення розпочнеться о 19:35 за київським часом, піку досягне о 21:11 і завершиться близько 23:55. Загальна тривалість явища становитиме понад чотири години, а фаза повного затемнення триватиме 82 хвилини — найдовше з листопада 2022 року.

    За оцінками астрономів, понад 7 мільярдів людей у світі зможуть побачити цю подію. В Україні Місяць поступово набуде червоно-помаранчевого відтінку, через що явище називають “кривавою повнею”.

    Повне затемнення спостерігатимуть у Європі, Азії, Африці, Австралії, Північній і Південній Америці. Найяскравіший “кривавий Місяць” буде видно в Австралії, Азії, Африці та частині Європи. В інших регіонах супутник затьмариться лише частково.

    Чому Місяць стає червоним

    Під час затемнення Земля опиняється між Сонцем і Місяцем, занурюючи супутник у власну тінь. Сонячні промені, проходячи крізь атмосферу Землі, розсіюються: сині й фіолетові відфільтровуються, а червоні й помаранчеві досягають поверхні Місяця. Цей процес відомий як розсіювання Релея.

    Колір затемненого Місяця залежить від стану атмосфери: пил, волога чи дим можуть зробити його темнішим, а іноді на краях видно бірюзову смугу — ефект від озонового шару. Тому кожне затемнення унікальне за відтінками — від золотисто-червоного до темно-мідного.

    Такі явища трапляються кілька разів на рік, але тривалі повні затемнення, видимі майже в усьому світі, є рідкістю. Для астрономів це цінна нагода досліджувати атмосферу Землі, а для спостерігачів — одне з найкрасивіших небесних шоу.

  • Медики назвали день тижня з найбільшим ризиком серцевого нападу

    Медики назвали день тижня з найбільшим ризиком серцевого нападу

    Ірландські медики підтвердили, що найнебезпечніший день тижня для серцево-судинних хворих — понеділок. Вони проаналізували дані 10 528 пацієнтів, госпіталізованих у період з 2013 по 2018 роки з найсерйознішим типом інфаркту міокарда — STEMI, що виникає через повне блокування коронарної артерії.

    Дослідження показало, що саме на початку робочого тижня фіксується найбільше випадків STEMI. Також підвищена частота серцевих нападів спостерігається у неділю.

    Кардіологи нагадують, що щороку у Великій Британії реєструють понад 30 тисяч госпіталізацій із STEMI. У таких випадках пацієнтам проводять екстрену ангіопластику, щоб відновити кровообіг у серці та знизити ризик тяжких наслідків.

    Поки що науковці не мають остаточного пояснення цього феномену. Раніше дослідники висували гіпотезу про вплив циркадних ритмів — біологічних циклів сну й неспання. Стрес, зміна графіку та початок робочого тижня також можуть бути чинниками.

    Керівник дослідження, доктор Джек Лаффан, наголосив:
    “Ми виявили сильну статистичну кореляцію між початком робочого тижня та захворюваністю на STEMI. Це підтверджує попередні дані, але причина, ймовірно, є багатофакторною. Важливо зрозуміти, що саме робить ці дні більш небезпечними”.

    Медики зазначають, що це дослідження стало черговим підтвердженням зв’язку між часом тижня та ризиком серцевих нападів. Тепер завдання науковців — визначити точні механізми цього явища, аби краще прогнозувати й попереджати інфаркти.

  • Вчені виявили бактерії, які підвищують ризик безсоння

    Вчені виявили бактерії, які підвищують ризик безсоння

    Міжнародна група науковців із Китаю та США виявила новий фактор ризику безсоння – склад кишкової мікробіоти. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі General Psychiatry, повідомляє ScienceAlert.

    Фахівці проаналізували дані понад 400 тисяч людей та застосували метод менделівської рандомізації, що дозволив відокремити вплив способу життя від генетичних чинників. Результати показали: певні види бактерій у кишківнику можуть підвищувати ймовірність розладів сну.

    Ключові результати

    • Найбільш переконливий зв’язок виявлено з бактерією Clostridium innocuum. Вона не вважається небезпечною для здоров’я, однак асоціюється з підвищеним ризиком безсоння.

    • Загалом визначено 14 бактеріальних таксонів, що збільшують імовірність безсоння, та 8 таксонів, які, навпаки, знижують цей ризик.

    • Доведено двонаправлений механізм: безсоння також змінює мікрофлору кишечника, що погіршує стан людини й ускладнює одужання.

    Науковці нагадують, що мікроби кишечника впливають на нервову й імунну систему, регулюють запалення та вивільнення нейромедіаторів. Цю взаємодію називають «віссю кишечник – мозок», і раніше її вже пов’язували зі стресом, аутизмом, хворобами Альцгеймера та синдромом дефіциту уваги.

    У майбутньому відкриття може стати основою для нових методів боротьби з безсонням – від спеціальних пробіотиків і пребіотиків до трансплантації фекальної мікробіоти, що вже використовується при інших захворюваннях.

    Сомнолог Анастасія Шкодіна нагадує, що основою профілактики безсоння є гігієна сну. Йдеться не лише про темряву, тишу та комфорт у кімнаті, а й про денні звички: відмова від гаджетів за годину до сну, уникнення емоційних і інформаційних перевантажень, дотримання режиму відпочинку.

    Таким чином, мікроби та безсоння формують складне замкнене коло, але його можна розірвати завдяки поєднанню наукових підходів і правильної поведінки у побуті.

  • Як швидкість споживання їжі впливає на вагу: висновки вчених

    Як швидкість споживання їжі впливає на вагу: висновки вчених

    Від розміру порції та швидкості, з якою людина їсть, безпосередньо залежить, чи з’їсть вона більше, ніж потрібно організму. До такого висновку дійшли науковці з Університету штату Пенсільванія, які досліджували харчові звички дорослих різного віку.

    Як проводили експеримент

    У дослідженні взяли участь 44 чоловіки та жінки віком від 18 до 68 років. Близько двох третин учасників становили жінки, а майже половина мала надмірну вагу або ожиріння. Протягом чотирьох тижнів вони щотижня отримували обід із макаронів із сиром, але розмір порції змінювався випадковим чином. За процесом споживання їжі стежили за допомогою відеофіксації, щоб оцінити швидкість та розмір укусів.

    Основні висновки

    Коли розмір порції збільшувався на 75%, учасники споживали на 43% більше їжі. При цьому швидкість споживання від розміру порцій не змінювалася. Однак ті, хто їли швидше або брали більші шматки, зазвичай з’їдали значно більше.

    На думку авторки дослідження, докторантки Пейдж Каннінгем, це напряму пов’язано з реакцією організму: чим менше часу їжа затримується у роті, тим слабший сигнал про насичення надходить у мозок.

    Що радять науковці

    Фахівці рекомендують свідомо контролювати розмір порцій і не поспішати під час прийому їжі. Щоб уникати переїдання, можна:

    • обирати продукти з меншою калорійністю на грам,

    • збільшувати частку овочів,

    • зменшувати кількість жиру,

    • урізноманітнювати страви спеціями та зеленню.

    Цікаво, що коли вчені штучно знижували калорійність страв на 30%, учасники цього не помічали. Смак залишався привабливим, а загальне споживання калорій зменшувалося.

    Таким чином, навіть невеликі зміни у харчових звичках — менші порції, повільніший темп та низькокалорійні інгредієнти — можуть суттєво вплинути на контроль ваги й загальне здоров’я.

  • Червоне м’ясо, алкоголь і низька освіта підвищують ризик раку у молоді – дослідження

    Червоне м’ясо, алкоголь і низька освіта підвищують ризик раку у молоді – дослідження

    У журналі JNCI Cancer Spectrum опубліковано дослідження, яке показує: розвиток колоректального раку у людей віком до 50 років може бути пов’язаний із низкою негенетичних чинників.

    Учені проаналізували дані 13 популяційних досліджень, що охопили понад 3,7 тисячі пацієнтів із колоректальним раком і близько 4 тисяч здорових людей.

    Результати свідчать:

    • вищий ризик мають ті, хто споживає більше червоного м’яса;

    • низький рівень освіти також корелює з більшою кількістю випадків;

    • алкоголь – як регулярне вживання, так і повне утримання від нього – пов’язаний із підвищеним ризиком;

    • нерегулярне вживання аспірину було ще одним фактором ризику;

    • низьке споживання клітковини виявилося особливо значущим для раку прямої кишки.

    Вчені зауважили, що серед людей, народжених із 1960-х років, у США, Канаді, Австралії та Японії спостерігається стабільне зростання кількості випадків раннього колоректального раку. Це співпало з змінами у харчуванні молодих поколінь: зниженням споживання фруктів, овочів і молочних продуктів, багатих кальцієм, та збільшенням кількості напівфабрикатів і солодких газованих напоїв.

    Автори наголошують: спосіб життя і дієта відіграють суттєву роль у ризику виникнення онкології навіть у молодому віці. Це означає, що профілактика через харчування, фізичну активність і контроль факторів ризику може стати ключовим інструментом у боротьбі з хворобою.

  • Вчені знайшли спосіб зупинити рак, змінюючи редагування РНК

    Вчені знайшли спосіб зупинити рак, змінюючи редагування РНК

    Група дослідників з Національного університету Сінгапуру (NUS) під керівництвом доктора Поллі Лейлі Чен виявила раніше невідомий механізм формування злоякісних клітин, який пов’язаний із процесом редагування РНК. Це відкриття може прокласти шлях до нових методів лікування онкологічних захворювань.

    Як працює редагування РНК

    ДНК гена спочатку перетворюється на РНК, яка слугує проміжним кодом перед створенням білків. У деяких випадках РНК може зазнавати редагування – зміни, які впливають на кінцевий білковий продукт. Це дозволяє клітинам гнучкіше регулювати свою роботу.

    У центрі дослідження опинився білок під назвою “субодиниця катомера α” (COPA), який бере участь у розвитку раку печінки, стравоходу, шлунка та грудей.

    Науковці виявили, що клітини одночасно містять як відредаговану, так і “дику” (невідредаговану) версії COPA. Якщо переважає невідредагований білок, клітина має вищу ймовірність стати злоякісною. Натомість домінування відредагованого COPA пригнічує сигнальний шлях PI3K/AKT/mTOR, який у разі неконтрольованої активації запускає надмірне розмноження клітин і розвиток пухлин.

    Що планують робити вчені

    Зараз дослідники працюють над тим, щоб посилити природні механізми редагування РНК у ракових клітинах. Мета – збільшити частку відредагованої версії COPA і таким чином блокувати ріст пухлин.

    “Ми можемо досліджувати, як редагування РНК змінює білкові послідовності та як відновити процеси, що пригнічують рак. Це відкриває новий напрямок у терапії”, – зазначила доктор Чен.

    Відкриття показує, що редагування РНК є не просто допоміжним механізмом, а ключовим фактором у формуванні ракових клітин. Це може стати основою для розробки інноваційних методів лікування, які діятимуть на рівні регуляції білків і запальних процесів.

  • Поєднання психіатрії та імунології допомагає передбачити ризик суїциду

    Поєднання психіатрії та імунології допомагає передбачити ризик суїциду

    У журналі BMC Psychiatry опубліковано новаторське дослідження, яке показало: поєднання психопатологічних даних із запальними маркерами значно підвищує точність прогнозу ризику суїцидальних думок у пацієнтів із хронічною шизофренією.

    Ключові результати

    • У дослідженні взяли участь 302 пацієнти.

    • 36,4% повідомили про суїцидальні думки протягом життя, 8% — упродовж останнього тижня.

    • Незалежними предикторами виявилися: жіноча стать, високий рівень депресивної симптоматики та підвищені рівні цитокінів IL-1бета й IL-6.

    • Дозування антипсихотиків і тяжкість симптомів також суттєво впливали на ризик у короткостроковій перспективі.

    Автори зазначають, що залучення IL-6 та IL-1бета демонструє тісний зв’язок між нейрозапаленням та суїцидальними тенденціями у людей із шизофренією. Це підтверджує, що запальні процеси відіграють не менш важливу роль, ніж психологічні фактори.

    Практичні наслідки

    • Рутинний моніторинг психічних симптомів у поєднанні з аналізами на запальні маркери.

    • Розгляд протизапальних втручань як додаткової терапії.

    • Врахування гендерних відмінностей у профілактиці, оскільки жінки мають вищий ризик.

    Дослідження доводить, що інтеграція психіатрії та імунології може стати основою нових персоналізованих підходів до лікування шизофренії. У майбутньому це дозволить створювати більш точні системи оцінки ризику та ефективніші методи профілактики суїцидальної поведінки.

  • Рекордне перегрівання планети: теплові хвилі зруйнували океанічні екосистеми

    Рекордне перегрівання планети: теплові хвилі зруйнували океанічні екосистеми

    Світовий океан у 2023 році пережив найекстремальніші та найдовші морські теплові хвилі (MHWs) за всю історію спостережень. Деякі з них тривали понад 500 днів і поширилися майже на всю планету.

    Результати дослідження, опублікованого у журналі Science, засвідчили: ці аномалії стали рекордними за тривалістю, інтенсивністю та масштабом, перевищивши історичні норми у чотири рази.

    Найбільше потепління зафіксували у:

    • Північній Атлантиці, де хвиля, що почалася ще у середині 2022 року, тривала 525 днів;

    • Південно-Західному Тихому океані, де відзначили найбільшу та найдовшу теплову аномалію в історії;

    • Тропічній Східній частині Тихого океану, де температура піднялася на +1,63 °C у фазі Ель-Ніньйо.

    Загалом 90% усіх аномалій припало на Північний і Південний Тихий океан та Атлантику.

    Теплові хвилі спричинили масове знебарвлення коралів, зриви у морських харчових ланцюгах та загрози для глобального рибальства. Це поставило під ризик мільйони людей, які залежать від океану як джерела їжі та доходів.

    Науковці пояснюють рекорди комбінацією факторів:

    • посиленим сонячним випромінюванням через меншу хмарність,

    • ослабленням вітрів,

    • аномальними змінами океанічних течій.

    Разом вони створили умови для перегріву поверхневих вод у масштабах, яких раніше не спостерігали.

    Автори дослідження під керівництвом Тяньюня Дуна застерігають: масштаби теплових хвиль 2023 року можуть сигналізувати про глибинні зрушення у взаємодії океану та атмосфери. Це може стати передвісником наближення до кліматичної точки неповернення.

  • Вчені підтвердили: ягоди допомагають серцю працювати краще

    Вчені підтвердили: ягоди допомагають серцю працювати краще

    Дослідження вчених Королівського університету Белфасту показало, що регулярне вживання продуктів, багатих на флавоноїди, пов’язане з нижчим кров’яним тиском. Результати дослідження опубліковані в роботі British Heart Foundation.

    Особливу увагу вчені приділили полуниці та чорниці. Ці ягоди багаті на антоціани — природні рослинні сполуки, які надають ягодам яскравих червоних, синіх та пурпурових відтінків. Саме ці сполуки, як з’ясували дослідники, сприяють покращенню роботи серцево-судинної системи.

    У ході дослідження було виявлено, що жінки, які вживали понад три порції чорниці або полуниці на тиждень, мали на 34% нижчий ризик серцевого нападу порівняно з тими, хто споживав менше ягід.

    Вчені пояснюють, що антоціани підвищують еластичність кровоносних судин і допомагають нормалізувати артеріальний тиск, що є ключовим фактором ризику серцевого нападу. Крім того, дослідники припускають, що кишечник може частково відповідати за сприятливий вплив флавоноїдів на здоров’я серця.

    Регулярне включення ягід у раціон може стати ефективним природним способом підтримки серцево-судинної системи та зниження ризику серцевих хвороб.