Хрещатик

Позначка: вчені

  • Австралійські вчені знайшли простий спосіб знизити ризик смерті

    Австралійські вчені знайшли простий спосіб знизити ризик смерті

    Нові дослідження доводять, що регулярне споживання яєць може знизити ризик смерті та серцево-судинних захворювань у людей похилого віку. Австралійські вчені з Університету Монаша проаналізували звички понад 8 700 людей віком від 70 років і старше, і результати їхніх спостережень вражають.

    Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Nutrients, ті, хто вживає від 1 до 6 яєць на тиждень, мають:

    • на 20% менший ризик смерті від будь-яких причин;
    • на 29% менший ризик серцево-судинних захворювань.

    Цікаво, що навіть серед людей із високим рівнем холестерину (дисліпідемія) помірне споживання яєць було корисним: ризик смерті від серцево-судинних захворювань у цій групі був нижчим на 27%.

    Чому яйця такі корисні?

    Яйця — це справжня суперїжа. Вони багаті на:

    • білок, необхідний для м’язів;
    • вітаміни групи В, які підтримують енергію та нервову систему;
    • жиророзчинні вітаміни (A, D, E, K);
    • холін, що важливий для роботи мозку;
    • ненасичені жирні кислоти, які позитивно впливають на серце.

    Попри тривалі суперечки щодо впливу яєць на рівень холестерину, це дослідження підтверджує, що помірне споживання яєць є корисним навіть для людей із підвищеним рівнем холестерину.

    Експерти радять споживати яйця в різних варіантах: варені, омлети чи яєчні. Вони легко адаптуються до будь-якої дієти й допомагають зробити ваш раціон більш поживним.

    Дослідження підтверджує, що здоровий раціон не обов’язково складний чи дорогий. Лише 1-6 яєць на тиждень можуть стати кроком до тривалішого та здоровішого життя. Це ще раз підкреслює, наскільки важливе правильне харчування для підтримки здоров’я, особливо у старшому віці.

  • Нове дослідження вчених довело, що вино корисне для здоров’я

    Нове дослідження вчених довело, що вино корисне для здоров’я

    Нове дослідження показало, що помірне вживання вина може бути корисним для здоров’я серця, зокрема для зниження ризику серцево-судинних захворювань у людей старше 60 років. Дослідження, проведене серед іспанців, які дотримуються середземноморської дієти, показало, що невеликий келих вина на день може зменшити ризик інфарктів та інсультів на 50%.

    Дослідження вказує на те, що помірне споживання вина має позитивний ефект для людей з високим ризиком серцевих захворювань. Рамон Строх, провідний автор дослідження, зазначив, що вживання вина може пояснювати частину позитивних ефектів середземноморської дієти, підвищуючи її корисні властивості.

    Однак, дослідження також підкреслює важливість помірності: споживання більше одного келиха вина на день може нівелювати ці корисні ефекти. Це є ключовим моментом у тому, як вино може впливати на серце.

    Незважаючи на позитивні результати, експерти ставляться до вживання вина з обережністю. Трейсі Паркер, експерт із Британського кардіологічного фонду, наголосила, що надмірне споживання алкоголю завдає шкоди серцю, підвищуючи ризик гіпертонії, деменції, проблем з печінкою та раку. Вона також підкреслила важливість правильної кількості вина: стандартна порція складає лише 120 мілілітрів, але багато людей часто перевищують цю норму.

    Багато експертів також вказують, що для підтримки здоров’я серця існують інші, більш безпечні способи, які не вимагають вживання алкоголю. Серед таких альтернатив – збалансоване харчування, регулярні фізичні вправи, правильна вага та відмова від куріння.

    Хоча деякі дослідження показують, що помірне споживання вина може мати переваги для здоров’я серця, експерти закликають бути обережними і враховувати всі ризики, пов’язані з алкоголем. Здоровий спосіб життя, що включає правильне харчування і фізичну активність, залишається найкращим методом для підтримки серцево-судинного здоров’я.

  • Вчені пояснили чому чоловіки мають бути присутніми на пологах

    Вчені пояснили чому чоловіки мають бути присутніми на пологах

    Американські вчені провели дослідження, яке показало, що фізична близькість між партнерами може значно знизити біль під час пологів. Це дослідження виникло після того, як один з учених намагався допомогти своїй дружині під час пологів і зацікавився, чи можуть дотики між закоханими впливати на больові відчуття.

    В експерименті взяли участь 22 гетеросексуальні пари, які перебували у відносинах від 2 до 10 років, віком від 23 до 32 років. Жінки були піддані тепловому впливу на передпліччя, що викликало у них незначні больові відчуття. Під час експерименту пари перебували в різних умовах: іноді партнери могли торкатися одне одного, а іноді — ні.

    Результати виявили цікаву закономірність: коли партнери перебували поруч, а їхні серцебиття і дихання синхронізувалися, жінки відчували менший біль. В той же час, коли партнери перебували в різних кімнатах, синхронізація не відбувалася, і біль у жінок не зменшувався.

    Це дослідження свідчить про важливість фізичної близькості, особливо в такі важливі моменти, як пологи, коли навіть легкі дотики можуть допомогти полегшити біль.

  • Секрети здоров’я: якою є реальна норма температури тіла

    Секрети здоров’я: якою є реальна норма температури тіла

    Дослідження вчених Стенфордського університету поставило під сумнів усталений медичний стандарт – середню температуру тіла 36,6°C. Їхня робота свідчить, що температура тіла у здорових людей коливається в діапазоні від 36,2°C до 38,8°C, що робить традиційне значення застарілим.

    Як і чому змінюється середня температура

    Результати дослідження показали, що середня температура людського тіла знизилася на 0,5°C за останні два століття. Вчені пояснюють це покращенням умов життя, медицини, гігієни та загального стану здоров’я населення.

    Доктор Джулі Парсоннет, експерт з інфекційних хвороб, зазначила:

    “Фізіологічно ми стали іншими, ніж були в XIX столітті”.

    Зміна середньої температури має важливе практичне значення, особливо для діагностики лихоманки та інших станів. Нова інформація може вплинути на перегляд медичних протоколів, оскільки ідея “нормальної” температури тепер більше залежить від індивідуальних особливостей людини.

    Науковці аналізували понад 618 тисяч вимірювань температури, зібраних у період з 2008 по 2017 роки. Для точності вони виключили дані, що могли бути впливом хвороб, та застосували сучасні алгоритми.

    Окрім того, команда дослідників здійснила огляд тенденцій змін температури тіла за останні 200 років, порівнюючи сучасні дані із тими, що збирали у XIX столітті.

    Це відкриття має важливі наслідки для медицини. Замість однієї “середньої” температури лікарям доведеться більше враховувати індивідуальні коливання пацієнтів. Для сучасної діагностики це означає, що поняття “лихоманка” чи “нормальна температура” тепер мають оцінюватися більш гнучко.

    Знання про реальний діапазон температури тіла змінює уявлення про здоров’я людини. Можливо, в майбутньому доведеться змінити базові стандарти діагностики або навіть побутові звички, як-от регулярне вимірювання температури.

    Це відкриття вкотре нагадує, що навіть усталені “аксіоми” можуть змінюватися, коли наука дає нам нові знання.

  • Вчені зробили нове шокуюче відкриття про мікропластик

    Вчені зробили нове шокуюче відкриття про мікропластик

    Мікропластик, який усе частіше знаходять у продуктах харчування та напоях, став серйозною загрозою для екології та здоров’я людини. Нове дослідження Кафедри генетики та мікробіології Барселонського університету виявило, що навіть чайні пакетики можуть бути джерелом забруднення нанопластиком.

    Як повідомляє видання Interesting Engineering, при заварюванні чайних пакетиків у гарячій воді виділяється величезна кількість наночастинок. Дослідники вивчали пакетики, виготовлені з трьох матеріалів:

    • поліпропілену, який виділяв до 1,2 мільярда частинок на мілілітр (середній розмір – 136,7 нанометрів);
    • целюлози, яка вивільняла 135 мільйонів частинок на мілілітр (середній розмір – 244 нанометри);
    • нейлону-6, що виділяв 8,18 мільйона частинок на мілілітр (середній розмір – 138,4 нанометри).

    Для аналізу використовували передові методи, такі як сканувальна та просвічувальна електронна мікроскопія, динамічне розсіювання світла та інфрачервона спектроскопія.

    Дослідники вперше вивчили, як частинки мікро- та нанопластику взаємодіють із клітинами кишечника людини. Експерименти показали, що клітини, які виробляють слиз, поглинають найбільшу кількість цих частинок. У деяких випадках пластик навіть проникає в ядро клітини, де міститься генетичний матеріал.

    Альба Гарсія, одна з авторок дослідження, підкреслює важливість глибокого розуміння цього явища:

    “Кишковий слиз відіграє ключову роль у поглинанні цих забруднюючих речовин. Необхідно досліджувати довгострокові наслідки впливу мікропластику на здоров’я.”

    Фахівці наголошують на необхідності створення нормативних актів, спрямованих на зменшення використання пластику в упаковці харчових продуктів. Особливу увагу слід приділити розробці стандартизованих методів тестування пластикових матеріалів, що контактують із їжею.

    Зростання попиту на зручну та готову до вживання продукцію лише посилює проблему. Тому вирішувати її потрібно негайно, наголошують експерти.

    Чайні пакетики, які є повсякденною частиною багатьох кухонь, можуть становити приховану загрозу для здоров’я. Це дослідження є черговим нагадуванням про необхідність зменшення використання пластику в повсякденному житті та захисту довкілля і здоров’я людей.

  • Поради довгожителів: як дожити до 100 років і насолоджуватися життям

    Поради довгожителів: як дожити до 100 років і насолоджуватися життям

    Довголіття та здоров’я – дві мрії, які йдуть поруч для багатьох людей. Що ж робити, щоб прожити довше, залишаючись активним і щасливим? Відповідь на це запитання дали експерти з довголіття: доктор Френк Ліпман, доктор Андреа Майєр, Валтер Лонго та дослідник Ден Бюттнер.

    Більшість експертів одностайні: режим харчування має велике значення. Одним із найефективніших підходів вони вважають періодичне голодування, яке полягає у вживанні їжі протягом восьмигодинного вікна та голодуванні в інші 12–16 годин.

    Доктор Андреа Майєр зауважує:

    “Я часто пропускаю сніданок і починаю їсти о другій-третій годині дня. Іноді мій перший прийом їжі відбувається ввечері, і я в порядку”.

    Валтер Лонго, який багато років досліджує довголіття, розробив спеціальну дієту, що імітує голодування. Вона включає продукти з високим вмістом ненасичених жирів, але обмеження калорій, білків та вуглеводів.

    Цей підхід, згідно з дослідженням у журналі Nature Communications, знижує ризик діабету, серцевих захворювань і навіть раку.

    Попри суворі дієтичні принципи, експерти допускають собі відступи від правил. Наприклад, доктор Майєр зізнається, що інколи п’є дієтичну колу. Валтер Лонго дозволяє собі пізні вечері, а Ден Бюттнер визнає, що вечірки з друзями рідко бувають ідеальними для здорового харчування.

    “Важко харчуватися дійсно здорово, коли ви виходите на вулицю, незалежно від того, куди ви йдете”, – додає Бюттнер.

    Згідно з Гарвардським дослідженням про щастя, якісні стосунки – ще один фактор довголіття. Спілкування з родиною та друзями допомагає зберігати душевний спокій і психологічне здоров’я.

    Доктор Ліпман вбачає у цьому особисту радість:

    “Мій онук – моя головна мета соціальної пристосованості. Йому скоро виповниться п’ять, і я насолоджуюся кожною хвилиною з ним”.

    Секрети довгого життя прості: здорове харчування, соціальна активність і невеликі радощі. Дослухайтесь до порад експертів, щоб зробити своє життя тривалішим, здоровішим і щасливішим.

  • Вчені дослідили як радіація вплинула на тварин у Чорнобильській зоні

    Вчені дослідили як радіація вплинула на тварин у Чорнобильській зоні

    Зазвичай еволюція сприймається як повільний процес, але приклад собак, що мешкають на території Чорнобильської АЕС, демонструє, як швидко можуть відбуватися зміни в умовах екстремального середовища. Через 40 років після катастрофи науковці виявили значні генетичні відмінності у цих тварин, що відокремлюють їх від інших популяцій собак по всьому світу.

    Генетична відмінність чорнобильських собак

    Дослідження, проведене на основі зразків крові собак, виявило унікальні генетичні особливості у тих, хто живе ближче до реактора. За словами Елейн Острандер, генетика з Національного інституту охорони здоров’я США, ідентифікація цих собак стала можливою лише за їхнім ДНК-профілем.

    Поки що залишається незрозумілим, як ці генетичні зміни впливають на здоров’я тварин, але вони вказують на активну адаптацію до радіаційного середовища.

    Окрім собак, адаптацію демонструють і інші види. Наприклад:

    • Вовки в Чорнобилі, за дослідженнями, розвинули генетичний захист від раку.
    • Деревні жаби у зоні мають темніше забарвлення, яке, ймовірно, забезпечує вищий рівень меланіну для захисту від радіації.
    • Водяні блохи з озер у зоні відчуження виявили вищу генетичну різноманітність у місцях із більшим рівнем радіації.

    Можливі причини швидкої еволюції

    Науковці вважають, що радіація може впливати на генетичні зміни кількома шляхами:

    1. Мутації. Радіація здатна викликати генетичні мутації, які передаються наступним поколінням.
    2. Природний відбір. Тварини, що менш адаптовані до радіації, поступово вимирають, залишаючи популяції, здатні вижити.

    Попри значний прогрес у дослідженнях, генетичні зміни у тварин з Чорнобильської зони залишаються здебільшого загадковими. Це відкриває величезне поле для подальших досліджень, які допоможуть зрозуміти, як екстремальні умови можуть впливати на еволюційні процеси.

    Чорнобильський випадок є унікальною лабораторією для дослідження адаптації та еволюції, що може мати практичне значення для науки про зміну клімату, генетику і навіть медицину.

  • Вчені стверджують, що Чорнобильська зона придатна для життя

    Вчені стверджують, що Чорнобильська зона придатна для життя

    Науковці, що вивчають унікальну фауну Чорнобильської зони, зробили несподівані висновки: територія, яка стала символом однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, може бути безпечною для життя. Дослідження чорних східних деревних жаб, які адаптувалися до підвищеного радіаційного фону, ставлять під сумнів усталені уявлення про непридатність цієї місцевості для людей.

    Одним із символів змін, викликаних катастрофою, стали східні деревні жаби, чия шкіра змінила колір із зеленого на чорний. За словами Германа Орізаоли, дослідника з Університету Ов’єдо в Іспанії, меланін у темній шкірі жаб допомагає їм ефективніше протистояти радіації. Втім, ця мутація виникла незабаром після аварії 1986 року й не пов’язана з поточним рівнем радіації.

    “Ми не виявили жодної різниці у віці чи швидкості старіння між жабами, зібраними у зоні відчуження та поза нею”, — зазначив Орізаола. Це свідчить, що сучасний рівень радіації не має значного впливу на їхнє здоров’я.

    Науковці зазначають, що понад 90% радіоактивного матеріалу, викинутого внаслідок аварії, вже розпалося. Найнебезпечніші ізотопи, такі як йод-131, розпалися за кілька місяців після катастрофи. Багато місцевостей у зоні відчуження сьогодні мають радіаційний фон, порівняний із природним у різних куточках світу.

    Дослідники вважають, що екологічна ситуація в зоні навіть краща, ніж у багатьох густонаселених регіонах. Протягом 38 років відсутність людської діяльності дала змогу біорізноманіттю процвітати, перетворивши зону на унікальний природний заповідник.

    Попри обнадійливі дані, Герман Орізаола закликає залишити зону відчуження без людського втручання. “Цінність території як природної лабораторії для вивчення наслідків радіації та як ключової зони для збереження природи перевищує її придатність для проживання людей”, — вважає він.

    Дослідник пропонує перетворити Чорнобильську зону на природний заповідник і меморіал, який нагадуватиме про трагедію та слугуватиме прикладом взаємодії природи з техногенними факторами.

    Чорнобильська зона залишається прикладом того, як природа може адаптуватися до екстремальних умов. Унікальні дослідження, такі як вивчення чорних жаб, відкривають нові перспективи у розумінні впливу радіації на екосистеми та живі організми. Однак це не означає, що людство має право на нову експлуатацію цих земель.

  • Як сон допомагає уникати помилок: нове дослідження

    Як сон допомагає уникати помилок: нове дослідження

    Нові результати дослідження 2024 року підтверджують, що сон не тільки допомагає відновити сили, але й робить нас здатними ухвалювати більш раціональні та обґрунтовані рішення. Вчені з Університету Дьюка (США) провели експеримент, який показав, що сон значно покращує здатність аналізувати інформацію та уникати помилок, що можуть виникати через первинні враження.

    В експерименті учасникам запропонували гру, яка імітувала “гаражний розпродаж”. Учасники мали обирати одну з кількох коробок з непотрібними речами. Більшість товарів у коробках були дешевими, однак у деяких знаходились більш цінні предмети. Коли учасники мали зробити вибір негайно, вони схильні були оцінювати коробки, орієнтуючись лише на перші предмети, з якими стикались. Це призводило до того, що вони часто не брали до уваги всю інформацію, отриману згодом.

    Проте, після того як учасники відпочили і поспали, вони повторно робили вибір і приймали більш обґрунтоване рішення. Сон допоміг їм не піддаватися першому враженню, і вони враховували всі деталі при оцінці варіантів.

    Сон допомагає мозку вирішувати складні проблеми

    Здавалося б, прості рішення можуть виявлятися набагато складнішими, коли ми стикаємося з ними втомленими. Дослідження 2019 року виявило, що сон може бути корисним навіть у випадку складних проблем. Учасникам експерименту надавали головоломки з підказками, пов’язаними зі звуками. Під час сну ці звуки відтворювались, що дозволяло мозку “переработати” інформацію і розв’язувати завдання наступного дня.

    Незважаючи на те, що головоломки на початку здавались складними, після сну учасники демонстрували значно вищу швидкість вирішення тих самих задач. Це свідчить, що сон активує механізми, що допомагають мозку знаходити зв’язки та рішення, які не були очевидними без відпочинку.

    Підвищена здатність до асоціацій після сну

    Один з найбільш цікавих аспектів досліджень вказує на здатність мозку після сну виявляти тонкі асоціації між об’єктами та подіями. У дослідженні, проведеному в 2023 році, учасникам пропонували вивчати асоціації між різними об’єктами та подіями. Ті, хто спав, показали набагато кращі результати виявлення непрямих зв’язків, які не були очевидними на перший погляд.

    Це відкриття доводить, що сон не тільки допомагає нам приймати більш виважені рішення, але й розвивати наше здатність до комплексного мислення, виявляючи зв’язки, які ми могли б не помітити в стані бадьорості.

    Висновок

    Сон грає ключову роль у нашому когнітивному процесі, дозволяючи приймати більш виважені рішення, знаходити рішення для складних проблем та покращувати наше здатність до логічних асоціацій. Тому важливо цінувати час для відпочинку, адже він має не лише фізичне, але й величезне значення для нашого інтелектуального здоров’я.

  • Чому вода смакує так добре під час спраги

    Чому вода смакує так добре під час спраги

    Кожен з нас знайомий із відчуттям спраги. Коли ми відчуваємо цю потребу, ковток води може здаватися особливо смачним і втамовувальним. Недавні дослідження вчених розкрили, чому це відбувається, пояснюючи, як наш організм реагує на потребу в рідині.

    Не секрет, що вода становить понад 60% маси тіла дорослих людей, а тому буквально необхідна людині для виживання. Але чому вона здається нам настільки смачною, коли ми відчуваємо спрагу і робимо перший ковток у найспекотніший день? Вчені вважають, що знають відповідь, пише Live Science.

    За словами почесного професора психології в Університеті Бінгемтона в Нью-Йорку Патрісії Ді Лоренцо, люди відчувають спрагу, коли посилено займаються спортом або в особливо спекотний день. Це пов’язано з тим, що, коли ми пітніємо, об’єм нашої крові зменшується.

    Більшість ділянок мозку відокремлені гематоенцефалічним бар’єром — шаром клітин, який не дає змоги шкідливим токсинам і патогенам заражати мозок. Однак деякі частини людського мозку виходять за межі цього бар’єру, що дозволяє організму швидко виявляти зміни в нашій крові. Коли ми втрачаємо об’єм крові через фізичні вправи, спеку або солону їжу, нейрони в цих частинах мозку надсилають сигнал, щоб викликати відчуття спраги.

    За словами професора біології в Каліфорнійському технологічному інституті Юкі Ока, ця швидка реакція насправді важлива для виживання, і якби вона займала більше часу, ми просто відчували б зневоднення.

    Попередні дослідження вже показали, що за обробку спраги відповідають три області нашого мозку:

    • підфорнікальний орган (SFO);
    • органум вазкулозум термінальна пластинка (OVLT);
    • серединне преоптичне ядро (MnPO).

    SFO та OVLT розташовані за межами гематоенцефалічного бар’єра. Ще у 2018 році вчені провели дослідження на мишах і виявили, що в усіх трьох ділянках є нейрони, які керують спрагою, однак під час збудження нервових клітин лише MnPO перебуває в середині цього процесу. Саме ця ділянка передає сигнали спраги у дві інші ділянки, а також інші частини мозку, що спонукає нас шукати воду.

    Після того як ми робимо ковток, вода всмоктується і циркулює в нашому організмі. Однак наше тіло починає посилати сигнали в наш мозок, повідомляючи про те, що ми отримуємо воду, задовго до того, як ми повністю відновимо водний баланс. Фактично, вже після першого ковтка людський мозок вивільняє потік нейромедіатора дофаміну, а більшість учених сходяться на думці, що дофамін бере участь у пошуку винагороди, русі та мотивації. Крім того, саме дофамін спонукає тварин, зокрема й людей, витрачати енергію на дії, які дають нам винагороди або допомагають нам залишатися в живих — це стосується і вживання їжі та води.

    За словами Ока, якщо дофамін виділяється під час певної дії, люди й тварини схильні повторювати ці дії, отримуючи від мозку “позитивний” сигнал. На жаль, вчені поки все ще не знають, як саме пиття води спричиняє викид дофаміну, але дослідження 2019 року засвідчили, що у мишей, які відчувають спрагу і п’ють воду, вироблявся дофамін. Водночас миші, які відчували спрагу та отримували воду безпосередньо в кишківник, не виробляли дофамін. Це вказує на те, що сам процес пиття відіграє важливу роль у виробленні дофаміну.

    Дослідники також виявили, що сам процес ковтання також посилає повідомлення нейронам у MnPO про те, що організм отримує воду. Потім MnPO деактивує нейрони спраги у SFO, створюючи відчуття ситості. Утім, ковтання — не єдиний процес, що допомагає втамувати спрагу.

    Після того як вода потрапляє в кишківник, організм виявляє падіння співвідношення солі та води в крові. Це призводить до підвищення гормону, що допомагає активувати нейрони, які передають мозку сигнал про те, що запит тіла задоволено. Втім, як саме це працює, на жаль, також поки що залишається загадкою для вчених.