Хрещатик

Позначка: статистика

  • Борги по аліментах: у Мін’юсті розповіли, в яких областях найбільше боржників

    Борги по аліментах: у Мін’юсті розповіли, в яких областях найбільше боржників

    Станом на липень 2025 року понад 170 тисяч осіб в Україні перебувають у Єдиному реєстрі боржників через несплату аліментів. Йдеться про осіб, які понад три місяці не виконують рішення суду щодо утримання дітей. Всі вони перебувають під контролем органів державної виконавчої служби, повідомляє Міністерство юстиції.

    Найбільше боржників зафіксовано в наступних областях:

    • Дніпропетровська — 24 753 особи

    • Харківська — 13 673 особи

    • Донецька — 11 643 особи

    • Запорізька — 11 334 особи

    • Одеська — 9 173 особ

    За перше півріччя 2025 року державна виконавча служба стягнула понад 7,6 мільярда гривень аліментів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

    До майже 150 тисяч боржників застосовані примусові заходи впливу, зокрема:

    • заборона виїзду за кордон

    • обмеження у праві керування транспортом

    • обмеження користування зброєю

    • арешт коштів та майна

    Мін’юст закликає боржників не доводити ситуацію до примусових заходів і нагадує, що регулярна сплата аліментів — це обов’язок, а не добра воля.

  • Бюджетний дефіцит України зріс на 87,5 млрд без урахування грантів

    Бюджетний дефіцит України зріс на 87,5 млрд без урахування грантів

    Україна відзвітувала про зменшення дефіциту державного бюджету у 2025 році. За січень–травень розрив між доходами та видатками склав 426 млрд грн, що на 9% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Однак, як пише Forbes Ukraine, це лише видимість покращення — без урахування грантів дефіцит зріс на 87,5 млрд грн, або на 17%.

    В останні роки гранти стали критичним джерелом наповнення українського бюджету. За перші п’ять місяців 2025 року країна отримала 169 млрд грн безповоротної допомоги, що становить 16% від усіх доходів. Водночас у травні нові гранти взагалі не надходили, і це вже викликає тривогу щодо стійкості фінансування в другому півріччі.

    Гранти формально не вважаються боргом, але фактично є зовнішнім бюджетним донором, що компенсує нестачу власних надходжень. Саме тому фахівці аналізують дефіцит без урахування грантів — і ця методика стала новим стандартом останніх трьох років.

    Формально цифри виглядають позитивно — дефіцит менший, ніж торік. Але реальна картина показує інше: українська економіка генерує ще менше власних доходів, ніж у 2024 році. А от видатки не зменшуються — особливо на сектор безпеки й оборони, соціальні виплати, обслуговування боргу.

    Якщо гранти зменшаться або припиняться, дефіцит може різко поглибитися, а уряду доведеться або нарощувати внутрішні запозичення, або знову переглядати податкову систему.

  • В Офіс генерального прокурора розкрили шокуючу статистику дезертирства в армії

    В Офіс генерального прокурора розкрили шокуючу статистику дезертирства в армії

    Офіс генерального прокурора оприлюднив шокуючу статистику щодо правопорушень у військовій сфері за період січня — травня 2025 року. Про це пише видання 360ua.news.

    За ці п’ять місяців було відкрито понад 90 тисяч кримінальних справ за фактами самовільного залишення частини або місця служби та дезертирства. Зокрема, зареєстровано: 77 932 кримінальні справи за самовільне залишення служби; 11 126 кримінальних справ за дезертирство.

    Це мінімальні показники, адже у кожній кримінальній справі може фігурувати не одна людина, а десятки військовослужбовців, які залишили свої позиції. Експерти пов’язують цей сплеск із так званою «бусифікацією» — хвалебною мобілізацією, яка призвела до значного зниження дисципліни та зростання кількості порушень серед особового складу.

    Ці цифри свідчать про серйозні проблеми з підтриманням військової дисципліни та мотивації у Збройних силах, що може мати далекосяжні наслідки для обороноздатності країни.

  • Центр громадського здоров’я оприлюднив статистику захворюваності на туберкульоз

    Центр громадського здоров’я оприлюднив статистику захворюваності на туберкульоз

    Поки увага країни прикута до війни та економічної нестабільності, в тилу тихо, але впевнено росте інша загроза — туберкульоз. У березні 2025 року в Україні офіційно зафіксовано 1375 випадків цього захворювання. Більшість із них — нові.

    Про це свідчать дані Центру громадського здоров’я при МОЗ. За місяць медики зафіксували 1028 випадків первинного захворювання. Ще понад 280 людей уже стикалися з хворобою — у них рецидив.

    Найнебезпечніша категорія — 289 пацієнтів, у яких виявили лікарсько-стійку форму туберкульозу. Це означає, що звичні схеми лікування можуть не діяти, а сам процес боротьби з інфекцією стає тривалим і дорогим.

    Ще 67 пацієнтів — це ті, хто колись кидав лікування, проходив його невдало або має невідому історію боротьби з туберкульозом. Тобто ці випадки потребують додаткової уваги та ризикують стати новими джерелами поширення хвороби.

    Цифри б’ють по уявленнях про «зниклий» туберкульоз.
    З 1375 хворих — 1296 мають легеневу форму, яка є заразною. Ще 79 пацієнтів — із позалегеневою формою, менш поширеною, але теж небезпечною.

    Також Центр громадського здоров’я зафіксував чітку гендерну нерівність у цифрах: туберкульоз значно частіше вражає чоловіків (1050 випадків проти 325 у жінок). Майже кожен п’ятий хворий — ВІЛ-позитивний (248 осіб).

    Попри все, вилікуватись можливо: у березні одужали 1072 пацієнти. Але це — лише частина. Стійкі форми, перерване лікування та слабкий контроль з боку системи охорони здоров’я залишають шанс хворобі далі розповсюджуватись.

    Чи стане Україна новим осередком туберкульозу в Європі — залежить від рішень уже зараз.

  • Статистика ДТП в Україні за 2024 рік: основні факти та причини

    Статистика ДТП в Україні за 2024 рік: основні факти та причини

    У 2024 році в Україні сталося 25 781 дорожньо-транспортна пригода (ДТП), у яких загинуло 3 202 особи та травмовано 32 023 людини. Ця статистика підкреслює масштабність проблеми на дорогах країни та необхідність вжиття заходів для зменшення кількості аварій.

    За 2024 рік зареєстровано 25 781 ДТП із потерпілими, у яких загинуло 3202 особи та 32 023 людини отримали травми

    – повідомив Білошицький.

    З його слів, основні причини:

    • перевищення безпечної та встановленої швидкості руху (39,4% від усіх ДТП з тяжкими наслідками);
    • порушення правил маневрування;
    • порушення правил проїзду перехресть.

    Види ДТП із потерпілими:

    • зіткнення (41,7%);
    • наїзд на пішохода (26,7%);
    • наїзд на перешкоду (12,2%).

    Також він навів іншу статистику по ДТП:

    • 1000 ДТП – через перебування водіїв у стані сп’яніння (алкогольного чи наркотичного). В таких ДТП 110 осіб загинуло та 1302 – травмовано.
    • 4563 ДТП із загиблими та/або травмованими дітьми, у яких 180 дітей загинуло та 5225 дітей травмовано.
    • За рік сталося 6877 ДТП із потерпілими пішоходами, у яких загинуло 983 особи та 6357 – травмовано.

    При цьому з його слів, на дорогах відновлено роботу 300 комплексів автоматичної фіксації правопорушень ПДР. “І будуть ще. За допомогою системи автофіксації, упродовж 2024 року винесено 4 361 914 постанов, а у не автоматичному режимі поліцейські винесли 644 102 постанови”, – вказав Білошицький.

    Також продовжується посилений режим патрулювання. “Присутність автопатрулів, які додатково слідкують за ситуацією на дорогах, збільшено на +120 екіпажів”, – повідомив Білошицький.

  • Україна імпортувала понад 50 тисяч легкових електромобілів у 2024 році

    Україна імпортувала понад 50 тисяч легкових електромобілів у 2024 році

    З січня по жовтень 2024 року Україна імпортувала понад 50 тисяч легкових електричних автомобілів, що свідчить про стрімке зростання популярності екологічно чистого транспорту в країні. Загальна митна вартість цих авто склала майже 1,1 мільярда доларів. Про це повідомляє асоціація “УкрАвтопром” з посиланням на дані Державної служби статистики.

    Зазначається, що з цієї кількості новими були 13 684 авто, а ще 36 541 – вживаними. На купівлю нових електромобілів імпортери витратили 368 млн доларів. При цьому митна вартість вживаних електромобілів становила 730 млн доларів.

    ТОП-5 країн-постачальників нових електромобілів:

    1. Китай – 12 024 авто.
    2. Японія – 526 авто.
    3. Німеччина – 362 авто.
    4. Велика Британія – 269 авто.
    5. Бельгія – 216 авто.

    ТОП-5 країн-постачальників вживаних електромобілів:

    1. США – 13 808 авто.
    2. Німеччина – 5 847 авто.
    3. Південна Корея – 4 815 авто.
    4. Велика Британія – 3 497 авто.
    5. Китай – 2 288 авто.

    У листопаді українці придбали 4,5 тисяч ввезених з-за кордону вживаних легкових авто віком до 5 років. Тоді вперше, найбільшу частку в цьому сегменті охопили електрокари – 44%. Одразу за ними йшли бензинові авто – 35%.

    Минулого місяця українці також придбали понад 800 легковиків, ввезених з Китаю. Зазначається, що це на 37% менше, якщо порівнювати з минулорічним листопадом.

  • Українізація в цьому році сповільнилась: чому українці менше хочуть вивчати рідну мову

    Українізація в цьому році сповільнилась: чому українці менше хочуть вивчати рідну мову

    Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь висловив тривогу з приводу уповільнення процесів українізації в Україні. У своєму недавньому дописі він повідомив про суттєві зменшення в частці людей, які вважають українську рідною мовою. Ці зміни стосуються не лише загальної частини населення, але й учнів, батьків та вчителів.

    Зокрема, серед учнів частка тих, хто вважає українську рідною мовою, знизилася на 17%. Серед батьків цей показник впав на 11%, а серед вчителів — на 8%. Це свідчить про зростаючий вплив інших мов, зокрема російської, на молодь та освітній процес. Кремінь також зауважив, що зросійщення медіапростору, особливо на півдні та сході України, сприяє цьому процесу.

    Ще однією важливою проблемою є використання української мови в інтернет-просторі. За словами уповноваженого, зменшилась кількість учнів, які спілкуються українською мовою в соціальних мережах, що є ще одним симптомом уповільнення українізації.

    У зв’язку з цими проблемами Тарас Кремінь висловив низку пропозицій щодо зміцнення мовної політики в Україні. Одним із ключових завдань він визначив забезпечення виконання Державної цільової національно-культурної програми до 2030 року, а також завершення імплементації Закону України щодо перекладу міжнародних договорів українською мовою.

    Кремінь підкреслив важливість зміцнення позицій української мови в усіх сферах суспільного життя, адже це не лише питання культурної ідентичності, а й національної безпеки та обороноздатності країни. Він закликав до системних змін, аби уникнути подальшого уповільнення українізації.

  • В Україні збільшується кільксть хворих на ВІЛ

    В Україні збільшується кільксть хворих на ВІЛ

    В Україні за дев’ять місяців 2024 року виявлено 9653 нових випадки ВІЛ-інфекції, з яких кожен четвертий діагностовано на стадії СНІДу. На обліку в медичних закладах перебувають 137 тисяч людей з підтвердженим ВІЛ-статусом, повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

    За офіційними даними, через СНІД у 2024 році померли 899 осіб. Однак МОЗ наголошує, що раннє виявлення ВІЛ дозволяє уникнути прогресування хвороби.

    Пройти тестування можна:

    • у сімейного лікаря;
    • у медичних закладах;
    • у партнерських організаціях, що надають швидкі тести.

    Швидкі тести конфіденційні, безкоштовні та дозволяють отримати результат протягом 15–30 хвилин.

    Позитивний тест на ВІЛ більше не є вироком. Завдяки антиретровірусній терапії (АРВ-терапії), пацієнти можуть повністю контролювати вірус і жити повноцінним життям.

    АРВ-терапія дозволяє досягти низького рівня вірусного навантаження (менше ніж 40 копій РНК/мл). При стабільному прийомі ліків протягом шести місяців ВІЛ стає недетектованим і не передається іншим.

    Сьогодні 118 700 українців уже отримують АРВ-терапію безоплатно. Проте, щоб лікування залишалося ефективним, його необхідно приймати систематично.

    МОЗ закликає українців знати свій ВІЛ-статус, адже своєчасна діагностика дозволяє уникнути переходу інфекції до стадії СНІДу. Люди, які приймають терапію, можуть створювати сім’ї, народжувати здорових дітей та жити без обмежень.

    Доступність лікування та тестування в Україні відкриває нові можливості для боротьби з епідемією. Проте залишається актуальним завдання підвищення обізнаності населення та зміцнення системи профілактики.

  • Україна встановила новий рекорд експорту: цифри вражають

    Україна встановила новий рекорд експорту: цифри вражають

    З початку 2024 року український експорт товарів у грошовому еквіваленті перевищив показники за весь попередній рік. Про це заявила перша віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко під час брифінгу 17 листопада.

    «Станом на 17 листопада Україна експортувала товарів на суму 36,3 мільярда доларів США. Це вже перевищує результат 2023 року, коли показник становив 36,2 мільярда доларів», — повідомила Свириденко.

    Причини зростання експорту

    За словами міністерки, таких вражаючих результатів вдалося досягти завдяки:

    1. Прискоренню експорту продукції нового врожаю: Українські аграрії швидко адаптувалися до нових умов, що дозволило збільшити обсяги відвантажень.
    2. Стабільній роботі “Українського морського коридору”: Відновлення морських поставок значно прискорило експорт зернових та інших товарів.
    3. Відновленню національного виробництва: Після значних втрат у 2022-2023 роках багато підприємств відновили свою роботу, що позитивно вплинуло на обсяги експорту.

    Основні товари, що забезпечили зростання експорту

    Найбільший вклад у досягнення рекорду забезпечили такі товарні групи:

    • Соняшникова, сафлорова або бавовняна олія — експорт на суму 4,4 млрд доларів (5,3 млн тонн).
    • Кукурудза — на 4,2 млрд доларів (25,5 млн тонн).
    • Пшениця та суміші пшениці та жита — на 3,4 млрд доларів (19 млн тонн).
    • Руди та концентрати залізні — на 2,5 млрд доларів (29,7 млн тонн).

    Ці показники демонструють поступове відновлення української економіки навіть в умовах триваючої війни. Завдяки ефективним заходам уряду, українським підприємствам вдалося пристосуватися до нових викликів та наростити обсяги експорту.

    «Це не просто цифри, а свідчення стійкості та потужного потенціалу нашої економіки», — підкреслила Юлія Свириденко.

  • В Україні зафіксовано 6877 вироків корупціонерам, але більшість з них уникнула в’язниці

    В Україні зафіксовано 6877 вироків корупціонерам, але більшість з них уникнула в’язниці

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України було винесено майже 7 тисяч вироків корупціонерам, але лише 1,5% з них отримали покарання у вигляді позбавлення волі. Більшість засуджених просто відкупилися штрафами. Про це повідомляє аналітичний проект «Опендатабот».

    За даними, з початку війни було винесено 6877 вироків корупціонерам. Це число суттєво нижче, ніж в періоди до повномасштабної війни, коли щорічно виносилось близько 2500 вироків. У 2021 році Реєстр корупціонерів поповнився на 6870 нових записів. Лише за поточний рік вже винесено 1758 вироків.

    Аналізуючи ситуацію, експерти відзначають, що таке зниження кількості вироків пов’язане з тим, що на початку великого вторгнення подання декларацій для посадовців було добровільним, а відповідно, і контроль з боку НАЗК не здійснювався.

    Основні статті, за якими були засуджені корупціонери в цьому році:

    • Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі: 663 вироки (37,7% від загальної кількості).
    • Несвоєчасне подання декларацій: 623 вироки (35,4%), що в 34 рази більше, ніж у попередньому році.
    • Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: 281 вирок (16%).

    У 98% випадків корупціонерам призначили штрафи – це 1714 вироків. Лише 1,5% засуджених отримали реальний термін – всього 27 вироків з позбавленням волі.

    Найбільша кількість вироків була зафіксована на Львівщині – 172, що становить 9,8% від загальної кількості. Друге місце посіла Вінницька область з 151 вироком (8,6%), а трійку лідерів закриває Одещина з 115 справами (6,5%).

    «Деякі функції НАЗК були призупинені через повномасштабну війну на два роки, тому тепер необхідно якнайшвидше опрацювати накопичений обсяг роботи. Ми змінили підхід до перевірки декларацій, впровадивши автоперевірки та відбираючи для повних перевірок лише декларації з високим рейтингом ризику», – зазначили в НАЗК.