Хрещатик

Позначка: статистика

  • Інфляційні очікування українського бізнесу зросли до максимуму за рік

    Інфляційні очікування українського бізнесу зросли до максимуму за рік

    Українські підприємства прогнозують значне зростання споживчих цін упродовж наступних 12 місяців. За оцінками керівників компаній, інфляція сягне 11,4%, що майже удвічі перевищує офіційний прогноз Національного банку України. Про це йдеться у новому звіті НБУ.

    Найбільшою причиною подорожчання бізнес називає воєнні дії — так вважають майже 80% опитаних керівників підприємств. Вони наголошують, що війна створює тривалу економічну невизначеність, підвищує логістичні витрати й впливає на ціни сировини.

    Ще одним вагомим чинником називають коливання курсу гривні, на яке вказали 69,8% респондентів (у другому кварталі таких було 67,3%). Зростання очікувань щодо подорожчання на світових ринках триває вже п’ятий квартал поспіль.

    Водночас лише 22,6% керівників підприємств зазначили, що податкові зміни впливатимуть на ціни — це найнижчий показник за останній рік.

    Державна служба статистики підтверджує тенденцію поступового зростання базової інфляції. У вересні 2025 року вона становила 1,3% порівняно з серпнем і 11,0% у річному вимірі.

    Найбільше за рік подорожчали яйця (+50,9%), фрукти (+30,4%) та соняшникова олія (+28,1%). Водночас завдяки збору врожаю у вересні сезонно подешевшали овочі (–10,6%) та фрукти (–11,8%).

  • В Німеччині зросла кількість українських чоловіків, що звертаються за тимчасовим захистом

    В Німеччині зросла кількість українських чоловіків, що звертаються за тимчасовим захистом

    Упродовж останніх тижнів у Німеччині помітно збільшилася кількість громадян України, які звертаються за тимчасовим захистом. Як повідомляє Міністерство внутрішніх справ ФРН, кількість заяв від чоловіків 18–22 років зросла приблизно з 100 до 1 000 звернень на тиждень — ймовірною причиною називають скасування заборони на виїзд цієї категорії.

    Загалом за літо відбулося поступове зростання: через реєстраційну систему Free у травні було розподілено 7 961 особу, у серпні — 11 277, а у вересні — вже 18 755. У відомстві поки не готові оцінити, чи носить це явище тимчасовий характер.

    Українці, які звертаються до Німеччини, зазвичай не подаються на статус біженця, а отримують дозвіл на перебування за §24 Закону про перебування (тимчасовий захист). Це дає право на працевлаштування та соціальні пільги одразу після отримання статусу.

  • Офіційна статистика СЗЧ занижена через обмеженість реєстрацій у ДБР

    Офіційна статистика СЗЧ занижена через обмеженість реєстрацій у ДБР

    У вересні 2025 року 19 044 особи пішли у самовільне залишення частини, повідомив Ігор Луценко. За його словами, якщо брати весь поточний рік, то загальна кількість таких випадків сягає приблизно 160 тисяч.

    Луценко наголосив, що офіційні показники не відображають повної картини: реальна кількість тих, хто залишив частини, значно вища, бо статистика формується на основі зареєстрованих кримінальних проваджень. За його словами, кількість проваджень обмежена через кадровий дефіцит у службах, які ці провадження оформляють, і тому показники мають «певну стелю».

    Причину збільшення випадків саме у вересні дипломат і військовослужбовець пояснив просто: після відпусток повернулися працівники, які реєструють кримінальні провадження, тож підрахунки «на моменті реєстрації» зросли. Луценко вказав, що це не означає реального падіння дисципліни в інші місяці — скоріше, відображає адміністративні та реєстраційні особливості.

    Такий розрив між фактичними випадками та офіційною статистикою, на думку експертів, ускладнює планування заходів щодо утримання особового складу, реагування на проблеми з мобілізацією та формування кадрової політики в збройних силах.

    Вирішення проблеми Луценко бачить у збільшенні ресурсів для реєстрації та розслідування кримінальних проваджень, а також у комплексних заходах з підтримки військовослужбовців, які б зменшили кількість самовільних залишень.

  • Понад 491 тисяча одиниць: Україна фіксує рекордні втрати озброєння

    Понад 491 тисяча одиниць: Україна фіксує рекордні втрати озброєння

    За рік кількість втраченої та викраденої зброї в Україні майже подвоїлася. Від початку повномасштабної війни зафіксовано понад 491 тисячу одиниць зниклого озброєння. Це майже вдвічі більше, ніж торік, свідчать дані аналітичного сервісу Опендатабот.

    Основну частину випадків становлять саме втрати зброї — 94% від загальної кількості. Викрадення, за даними системи, складають лише близько 6%. Така пропорція демонструє серйозні прогалини в обліку та контролі за збереженням військового і цивільного арсеналу.

    Найчастіше зникають автомати — як бойові, так і трофейні, отримані в перші місяці війни. Друге місце посідають мисливські рушниці, які, ймовірно, належали цивільним власникам або добровольчим формуванням. Більше половини втраченої зброї має іноземне походження, тоді як українська становить лише близько 17%.

    Географія втрат також свідчить про серйозність проблеми. Лідером за кількістю зниклої зброї став Київ — саме тут зафіксовано найбільше випадків. Далі йдуть прифронтові регіони: Донецька область, де тривають бої та частина територій залишається окупованою, а також Миколаївська, Київська та Запорізька області.

    Аналітики зазначають, що тенденція до зростання кількості втраченої зброї може становити небезпеку не лише для фронту, а й для цивільного життя. Без належного контролю та системи обліку така зброя може потрапляти у кримінальні структури, створюючи додаткові ризики для безпеки в тилу.

    Проблема втраченого озброєння набуває системного характеру і потребує посилення державного нагляду, аудиту військових складів, а також єдиної електронної бази контролю, щоб запобігти подальшому зростанню втрат.

  • У Генпрокуратурі повідомили про зниження кількості кримінальних справ за шахрайство

    У Генпрокуратурі повідомили про зниження кількості кримінальних справ за шахрайство

    У 2025 році кількість кримінальних проваджень за шахрайство в Україні суттєво знизилася. За даними Генпрокуратури, з січня по серпень зареєстрували 35 599 справ за ст. 190 Кримінального кодексу, що у 1,5 раза менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Водночас цей показник у 1,8 раза перевищує рівень 2021-го. Аналітику опублікував Опендатабот.

    У середньому цьогоріч щомісяця реєструють близько 4,5 тисячі справ. Для порівняння, у 2023 році цей показник перевищував 7 тисяч, а влітку сягав понад 8 тисяч. Саме 2023-й став піковим — тоді в Україні відкрили 82 тисячі проваджень. Відтоді динаміка йде на спад.

    Втім, до суду доходить не кожна справа. З початку року підозри вручили у 9 тисячах проваджень, а скерували до суду — 7,6 тисячі, що становить лише 21% від загальної кількості. Для порівняння, у 2021 році цей показник складав 30%, тоді як у 2022–2023 роках — близько 18%.

    Найбільше шахрайств зафіксовано у Києві — 4 882 справи. Далі йдуть Дніпропетровська область із 3 511 провадженнями та Харківська — із 2 671. Найменше звернень надійшло з Івано-Франківщини — приблизно 700.

    Загалом кількість проваджень у країні зменшилася на третину, але в регіонах ситуація різна. На Хмельниччині падіння становило лише 1%, тоді як у Дніпропетровській та Чернівецькій областях — понад 40%.

    Разом із тим у порівнянні з 2021 роком у деяких регіонах спостерігається різке зростання. На Житомирщині кількість справ про шахрайство зросла у понад чотири рази, а на Закарпатті — утричі.

  • Майже 39 тисяч розлучень за пів року: де українці найчастіше розривають шлюби

    Майже 39 тисяч розлучень за пів року: де українці найчастіше розривають шлюби

    За перші шість місяців 2025 року українці розірвали щонайменше 38 671 шлюб у судах. Найбільше рішень про розлучення ухвалили на Дніпропетровщині — 5 188 пар, що становить близько 13% від загальної кількості. Такі дані оприлюднив сервіс «Опендатабот» з посиланням на пошукову систему судових рішень «Бабуся».

    Другу позицію за кількістю розлучень посідає Київ — 3 544 справи (9%), третє місце займає Одеська область із показником 3 121 справа (8%). Разом із Харківською та Київською областями ці регіони формують п’ятірку, де зосереджено 45% усіх розлучень.

    На заході країни рівень розірвання шлюбів традиційно нижчий. Так, у Закарпатській області зафіксовано лише 777 справ, а у Волинській — 829. Це одні з найнижчих показників в Україні серед мирних регіонів.

    Окрім судів, українці розлучалися і через органи реєстрації актів цивільного стану. За перше півріччя тут було оформлено 12 691 розлучення — утричі менше, ніж у судах.

    У цьому випадку лідирує столиця, де РАЦСи зафіксували 1 780 випадків. Далі йдуть Дніпропетровська область (1 252) та Харківщина (889).

    Найменше розлучень у РАЦСах — на Закарпатті (171), у Чернівецькій (239) та Тернопільській (247) областях.

    Таким чином, найбільша кількість розлучень зосереджена у промислових та урбанізованих регіонах — Дніпропетровській, Харківській, Одеській областях і столиці. На заході країни сімейні союзи виявилися міцнішими, хоча на статистику впливають також міграція та різний рівень соціальної напруги.

  • Жінки дедалі частіше опиняються серед боржників за порушення ПДР

    Жінки дедалі частіше опиняються серед боржників за порушення ПДР

    За перше півріччя 2025 року в Єдиному реєстрі боржників зафіксовано 375 810 боргів за несплату штрафів за порушення правил дорожнього руху. Це менше, ніж торік, але все ще на третину більше, ніж у 2023-му, повідомляє «Главком» із посиланням на «Опендатабот».

    Аналітика свідчить: змінюється не лише кількість боргів, а й їхній гендерний розподіл. Якщо у 2021 році жінки становили лише 8% серед боржників за несплачені штрафи ПДР, то у 2025-му цей показник зріс уже до 21%. Тобто, частка жінок-водіїв, які не сплатили вчасно штрафи, за кілька років збільшилася майже втричі.

    Втім, основна маса порушників залишається серед чоловіків віком близько 40 років. На них припадає 41% усіх боргів. Загалом із 1,8 млн несплачених штрафів, зареєстрованих у системі, 1,7 млн належать саме чоловікам.

    Найбільше боржників зафіксовано у Києві — 43 654 провадження, що становить 12% від загальноукраїнського показника. Далі йдуть:

    • Дніпропетровська область — 36 879 (10%);

    • Одеська область — 29 502 (8%).

    Від початку повномасштабної війни кількість несплачених штрафів зросла. Це пояснюють не лише загальною економічною ситуацією, а й змінами у структурі водійської аудиторії: зростає частка жінок за кермом, відповідно, й у статистиці боргів вони починають посідати дедалі помітніше місце.

  • Чиновники задекларували 4,39 млрд грн “подарунків”

    Чиновники задекларували 4,39 млрд грн “подарунків”

    У той час, коли пересічні українці на свята отримують стандартний набір — шкарпетки, парфуми чи чашку з написом “найкращий тато”, у світі чиновницьких декларацій “подарунок” звучить зовсім інакше. Тут коробка цукерок — це кілька мільйонів гривень готівкою. І, що цікаво, це вже навіть не викликає суспільного подиву.

    За даними НАЗК, лише у 2024 році чиновники задекларували 4,39 млрд грн подарунків. Це не обмовка: майже як річний бюджет обласного центру. І що цікаво — зростає стабільно.

    • 2021 рік — 3,48 млрд грн

    • 2022 рік — 3,92 млрд грн

    • 2023 рік — 3,52 млрд грн

    • 2024 рік — уже 4,39 млрд грн

    Тенденція більш ніж красномовна: “подарункова індустрія” при владі працює не гірше, ніж офшори.

    Формально все законно. Якщо вартість подарунка перевищує 5 прожиткових мінімумів (приблизно 15 тис. грн), його потрібно задекларувати. Але нюанс у тому, що джерело пояснювати детально не обов’язково. Тож у деклараціях з’являються записи на кшталт “допомога від мами” — і це на кілька мільйонів гривень.

    Трапляються й інші формулювання:

    • “одноразова фінансова підтримка”,

    • “внески на весілля” на суму, якої вистачило б на кілька весіль і квартиру в Києві,

    • “подарунок від родича”, який офіційно живе на мінімалку.

    У результаті чиновник середньої ланки з окладом у 20 тисяч гривень цілком легально вказує у декларації подарунок у 2–3 мільйони. Ані НАЗК, ані прокуратура не бачать у цьому прямого порушення — адже закон дозволяє. І поки органи “ловлять” дрібні випадки незадекларованих сум, мільярди продовжують “осідати” у графі “подарунок долі”.

    Фактично суспільство бачить черговий абсурд:

    • гроші в деклараціях є,

    • джерела їх походження сумнівні,

    • але все формально в межах закону.

    Проблема в тому, що така “законна щедрість” чиновників перетворює систему декларування на фарс. І замість прозорості ми маємо ще один механізм легалізації статків невідомого походження.

  • В Україні за пів року зареєстрували понад 18 тисяч нових компаній, але бізнес закривається швидше

    В Україні за пів року зареєстрували понад 18 тисяч нових компаній, але бізнес закривається швидше

    В Україні за перше півріччя 2025 року зареєстровано 18 277 нових компаній. Це майже відповідає показникам аналогічного періоду 2024-го, але на третину менше, ніж у 2021 році — до початку повномасштабного вторгнення.

    Про це повідомляє видання «Закон і Бізнес» із посиланням на дані Опендатабот.

    Аналітики зазначають, що темпи відкриття бізнесу після значного падіння у 2022–2023 роках стабілізувалися, однак вийти на довоєнний рівень поки не вдалося. Для порівняння, у першому півріччі 2021 року було зареєстровано на 60% більше нових юросіб.

    Водночас кількість ліквідованих компаній зросла на 19% у порівнянні з минулим роком — за січень–червень 2025-го припинили діяльність 6 653 підприємства. Чистий приріст склав лише 11 624 компанії — це мінімальний показник за останні п’ять років.

    Симптоматично, що 97 новостворених компаній закрилися менш ніж за пів року роботи. Це трохи більше, ніж у 2024 році (92), але значно менше, ніж у 2021-му, коли таких випадків було 264.

    Майже третина нових бізнесів зареєстрована у столиці — 5 830 компаній. Далі йдуть Львівська область (1 547) та Дніпропетровська область (1 531).

    Ті ж регіони очолюють і антирейтинг за кількістю закриттів:

    • Київ — 717 компаній,

    • Львівщина — 470,

    • Дніпропетровщина — 464.

    Експерти наголошують, що стабільність показників реєстрацій при зростанні закриттів може свідчити про складні умови ведення бізнесу, особливо для новачків на ринку.

  • Кожен десятий постраждалий у ДТП в Україні — дитина

    Кожен десятий постраждалий у ДТП в Україні — дитина

    За перші шість місяців 2025 року внаслідок дорожньо-транспортних пригод в Україні загинули 1367 людей, серед них — 69 дітей. Ще 13 895 осіб отримали травми. Такі дані оприлюднила асоціація «Укравтопром» із посиланням на Патрульну поліцію.

    Усього у січні–червні зафіксовано 11 194 аварії з постраждалими — практично стільки ж, як і за аналогічний період минулого року. Незважаючи на війну, загрози з боку російських ударів і зміну мобільності, ситуація на дорогах залишається критичною.

    Основною причиною смертельних ДТП залишається перевищення безпечної швидкості — 751 загиблий. На другому місці — виїзд на зустрічну смугу (не пов’язаний із обгоном), який призвів до 95 смертей. Третя причина — пішоходи, які перетинають дорогу в не встановлених для цього місцях: 67 смертельних випадків.

    Ці три чинники стали фатальними для понад 900 людей лише за пів року.

    За часом найбільше аварій трапляється у вечірній період — з 16:00 до 19:00. Це час, коли багато водіїв повертаються з роботи, рух інтенсивний, а втома накопичена.

    Найнебезпечніший день тижня — п’ятниця. Саме в цей день фіксується пік аварійності, що може бути пов’язано з завершенням робочого тижня, поспіхом та зниженням уваги водіїв.

    Незмінність статистики — тривожний сигнал. Попри війну, часткову зміну трафіку й обмеження в пересуванні, кількість ДТП з постраждалими не знижується. Це свідчить про глибоку кризу у сфері безпеки дорожнього руху, яка потребує системних змін — від інфраструктурних рішень до реального контролю за швидкісним режимом і поведінкою на дорогах.