Хрещатик

Позначка: статистика

  • Мінус 1 700 окупантів за добу: загальні втрати армії РФ перетнули позначку в 1,5 мільйона осіб

    Мінус 1 700 окупантів за добу: загальні втрати армії РФ перетнули позначку в 1,5 мільйона осіб

    Протягом минулої доби Сили оборони України ліквідували та вивели зі строю ще 1 700 російських загарбників. Загальні бойові втрати особового складу окупаційної армії з початку повномасштабного вторгнення офіційно перевищили 1 508 600 військових. Про це у щоденному зведенні повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

    Окрім значних втрат у живій силі, підрозділи української армії завдали відчутних ударів по технічному потенціалу агресора, знищивши велику кількість артилерії, дронів та логістичного транспорту противника.

    Втрати російської техніки станом на 14 вересня 2026 року:

    • Особовий склад: близько 1 508 600 осіб (+1 700);
    • Танки: 12 345 (+1) од.;
    • Бойові броньовані машини: 25 331 (+1) од.;
    • Артилерійські системи: 49 752 (+74) од.;
    • Реактивні системи залпового вогню (РСЗВ): 2 127 (+7) од.;
    • Засоби протиповітряної оборони (ППО): 1 637 (+2) од.;
    • Наземні роботизовані комплекси: 2 615 (+12) од.;
    • БПЛА оперативно-тактичного рівня: 516 441 (+2 124) од.;
    • Автомобільна техніка та автоцистерни: 148 807 (+548) од.;
    • Спеціальна техніка: 4 683 (+2) од.

    У Генеральному штабі зазначили, що підрахунок результатів бойової роботи триває безперервно, а наведені дані регулярно уточнюються через високу інтенсивність бойових зіткнень уздовж усієї лінії фронту.

  • Хвиля спаду: ринок нових легкових автомобілів в Україні скоротився на 27 відсотків у серпні

    Хвиля спаду: ринок нових легкових автомобілів в Україні скоротився на 27 відсотків у серпні

    В українському авторинку зафіксовано суттєве скорочення обсягів продажу. За підсумками серпня українські громадяни придбали близько 5000 нових легкових автомобілів, що на 27 відсотків менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це свідчать офіційні дані профільної асоціації «Укравтопром».

    Динаміка ринку та лідери продажу

    Порівняно з попереднім місяцем, липнем 2026 року, український ринок нових авто також продемонстрував негативну динаміку, скоротившись на 14 відсотків. Попри загальний спад на ринку, деякі бренди змогли покращити свої комерційні показники. Незмінним лідером українського авторинку залишилася японська корпорація Toyota, якій вдалося наростити продаж на 9 відсотків. Другу сходинку впевнено посіла Skoda із вражаючим приростом на 47 відсотків, тоді як позиції таких марок, як Renault, BYD, Hyundai та Volkswagen, у першій десятці суттєво погіршилися.

    Беззаперечним бестселером серпня серед усіх нових автомобілів на українському ринку вже другий місяць поспіль залишається популярний кроссовер Toyota RAV4. Загалом за перші вісім місяців поточного року в країні було реалізовано понад 43 700 нових легковиків, що на 5 відсотків поступається показникам січня-серпня минулого року.

    Глобальні тенденції та світові показники Toyota

    Цікаво, що на тлі локального зростання продажів в Україні, глобальні показники компанії Toyota демонструють протилежну тенденцію. У світовому масштабі обсяги реалізації японського автогіганта скорочуються вже шість місяців поспіль. Зокрема, світові продажі компанії за липень, враховуючи показники дочірнього бренду Daihatsu Motor, знизилися на 5,3 відсотка та склали 912 683 одиниці транспорту. Таким чином, частка українського ринку в загальному глобальному обсязі продажу Toyota залишається стабільною, але незначною і становить близько 0,1 відсотка.

     

  • “Динамо” зрівнялося з “Шахтарем” за кількістю трофеїв в Україні

    “Динамо” зрівнялося з “Шахтарем” за кількістю трофеїв в Україні

    Київське “Динамо” здобуло перемогу у фіналі Кубка України сезону-2025/26, обігравши “Чернігів”, і цим результатом не лише поповнило клубну колекцію трофеїв, а й досягло символічної позначки — 40 внутрішніх титулів за часів незалежності України. Завдяки цьому кияни зрівнялися з донецьким “Шахтарем”, який до цього утримував аналогічний показник і вважався єдиним лідером за загальною кількістю національних трофеїв. Про це повідомляють спортивні джерела за підсумками вирішального матчу Кубка України.

    Фінальний поєдинок став одним із ключових моментів сезону, адже дозволив “Динамо” не лише виграти турнір, а й повернутися до паритету в історичному змаганні з головним конкурентом українського футболу. У підсумку в чемпіонатній історії України знову сформувалося умовне “двовладдя” між двома найтитулованішими клубами країни.

    Згідно з офіційною статистикою, донецький “Шахтар” має в активі 40 внутрішніх трофеїв, які складаються з 16 титулів чемпіона України, 15 перемог у Кубку України та 9 виграних Суперкубків України. Ці досягнення були здобуті протягом періоду домінування клубу в українському футболі, особливо в 2000–2020-х роках, коли “гірники” регулярно вигравали чемпіонат і стабільно виступали на європейській арені.

    Київське “Динамо” також досягло сумарного показника у 40 внутрішніх трофеїв, однак структура його здобутків відображає іншу епоху домінування — як у ранній історії незалежної України, так і в різні періоди конкуренції з “Шахтарем”. У активі столичного клубу наразі 17 титулів чемпіона України, 14 перемог у Кубку України та 9 Суперкубків. Таким чином, обидва клуби зрівнялися за загальною кількістю внутрішніх титулів, хоча їх розподіл за турнірами різниться.

    Окрему увагу в цій перемозі привертає постать головного тренера “Динамо” Ігоря Костюка. Для нього цей трофей став дебютним на чолі першої команди київського клубу. У тренерському штабі та вболівальницькому середовищі це розглядають як важливий крок у процесі оновлення команди та формування нового циклу розвитку “Динамо”, яке останніми роками перебувало у стані перебудови та пошуку стабільності.

    Перемога в Кубку України також має практичне значення для клубу з точки зору європейських змагань. Завдяки цьому успіху “Динамо” забезпечило собі участь у кваліфікації до загального етапу Ліги Європи. Це дає команді шанс повернутися до регулярних виступів у єврокубках і покращити міжнародний рейтинг, який є важливим для подальших жеребкувань і позицій у європейській клубній ієрархії.

    Сезон для “Динамо” загалом завершився на позитивній ноті. Напередодні фіналу Кубка кияни також здобули мінімальну перемогу над “Полтавою” у матчі передостаннього, 29-го туру чемпіонату України. Ця серія результатів дозволила команді підійти до вирішальних ігор у хорошій формі та зберегти стабільність у ключовий момент сезону.

    Таким чином, нинішній сезон українського футболу завершився не лише черговим титулом для “Динамо”, а й історичним вирівнюванням показників двох головних клубів країни. Конкуренція між Києвом і Донецьком знову вийшла на рівень абсолютного паритету, що лише підсилює інтригу наступних сезонів і боротьбу за домінування в українському футболі.

  • «Шахтар» став найтитулованішим клубом України

    «Шахтар» став найтитулованішим клубом України

    Донецький Шахтар Донецьк офіційно вийшов на перше місце серед українських клубів за кількістю внутрішніх трофеїв за весь період незалежності України, випередивши київське Динамо Київ. Це сталося після того, як команда достроково забезпечила собі чемпіонство Української Прем’єр-ліги за підсумками перемоги над полтавською «Ворсклою».

    Цей титул став черговим у трофейній колекції «Шахтаря» та дозволив клубу вперше за тривалий час вийти в абсолютні лідери українського футболу за сумарною кількістю внутрішніх трофеїв. Тепер на рахунку донецького клубу 40 трофеїв, що на один більше, ніж у «Динамо».

    Загальна статистика «Шахтаря» виглядає наступним чином: 16 титулів чемпіона України, 15 перемог у Кубку України та 9 Суперкубків України. Саме стабільність виступів у трьох головних внутрішніх турнірах дозволила клубу поступово накопичити рекордну кількість трофеїв у національній історії.

    Київське «Динамо» натомість має 39 внутрішніх трофеїв: 17 чемпіонських титулів, 13 перемог у Кубку України та 9 Суперкубків. І хоча столичний клуб залишається рекордсменом за кількістю чемпіонств у країні, загальний баланс трофеїв тепер змінився на користь донецької команди.

    Цей результат підкреслює довготривале протистояння двох найсильніших футбольних клубів України, яке триває вже десятиліттями та фактично визначає історію українського клубного футболу. Протягом багатьох сезонів саме ці дві команди розподіляли між собою більшість національних титулів, формуючи домінуючий «двовладний» етап в УПЛ.

    Окрему увагу привертає ситуація в тренерському штабі «Шахтаря». Головний тренер команди Арда Туран заявив, що не планує залишати клуб і має намір продовжити роботу в наступному сезоні. Це рішення може забезпечити певну стабільність у команді на тлі нового статусу клубу як історичного лідера за трофеями.

    Футбольні аналітики відзначають, що вихід «Шахтаря» на перше місце за загальною кількістю трофеїв є важливою віхою в історії українського футболу. Водночас це не змінює факту, що «Динамо» залишається найуспішнішим клубом за кількістю чемпіонських титулів, що підтримує гостру конкуренцію між двома грандами.

    Таким чином, новий статистичний розподіл трофеїв лише загострює історичне суперництво між клубами, яке, попри всі зміни у складах, тренерах і поколіннях гравців, залишається центральною сюжетною лінією українського клубного футболу.

  • Україна у березні випередила Росію за кількістю дронових атак

    Україна у березні випередила Росію за кількістю дронових атак

    У березні 2026 року Україна випередила Росію за кількістю атак далекобійними безпілотниками. Такий висновок зробив телеканал ABC News після аналізу офіційних зведень Збройних сил України та Міністерства оборони РФ.

    За даними російської сторони, протягом місяця було збито 7347 українських безпілотників. Це найвищий показник за весь час і в середньому становить близько 237 дронів на добу.

    Водночас українська сторона повідомляє, що за березень сили протиповітряної оборони знищили 5833 безпілотники з 6462 запущених, а також 102 ракети зі 138. У середньому це близько 208 дронів і чотири ракети щодня. Загальна кількість повітряних цілей, за даними України, склала приблизно 6600 за місяць, що також є рекордним показником.

    Наприкінці березня Росія суттєво посилила інтенсивність атак. Президент Володимир Зеленський заявив, що лише за останній тиждень місяця було запущено близько 3000 дронів, що перевищує 400 безпілотників на добу.

    Водночас зазначається, що всі ці дані базуються на офіційних повідомленнях сторін конфлікту і не можуть бути незалежно підтверджені.

    Зростання кількості дронових атак свідчить про подальшу ескалацію війни у повітряному просторі та активне використання безпілотних технологій обома сторонами.

  • Названо міністрів із найнижчими зарплатами у Кабміні

    Названо міністрів із найнижчими зарплатами у Кабміні

    У 2025 році найнижчі рівні зарплат серед чинних членів Кабінету Міністрів України задекларували міністр оборони Михайло Федоров, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та виконувач обов’язків міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.

    Згідно з оприлюдненими даними, Михайло Федоров отримав 1,345 мільйона гривень, що стало найменшим показником серед урядовців. Юлія Свириденко задекларувала 1,372 мільйона гривень, а Олександр Борняков — 1,432 мільйона гривень.

    Усі троє входять до групи міністрів, річні доходи яких не перевищили 1,5 мільйона гривень. Саме ця категорія формує нижню межу зарплат у Кабінеті Міністрів за підсумками 2025 року.

    Загалом більшість урядовців отримали значно вищі виплати, що свідчить про помітну різницю у рівнях доходів всередині Кабміну. Водночас найменші показники залишаються на рівні понад одного мільйона гривень на рік.

    Опубліковані дані демонструють структуру оплати праці в уряді та підкреслюють існування суттєвого розриву між найвищими та найнижчими зарплатами серед міністрів.

  • Українці різко збільшили купівлю нових авто у березні: популярні моделі

    Українці різко збільшили купівлю нових авто у березні: популярні моделі

    У березні 2026 року українці придбали близько 5,9 тисячі нових легкових автомобілів. Такий результат на 16% перевищує показник аналогічного періоду минулого року та на 35% — лютого цього року. Про це повідомляє профільний портал «УкрАвтопром».

    Найбільшим попитом на українському ринку традиційно користуються автомобілі японського бренду Toyota. Популярність марки пояснюють поєднанням надійності, сучасних технологій і широкого модельного ряду, включно з доступними варіантами для масового споживача.

    Друге та третє місця посіли європейські виробники — Škoda та Renault. Ці бренди протягом тривалого часу утримують позиції серед найбільш затребуваних завдяки збалансованому співвідношенню ціни та якості, а також доступності обслуговування.

    До десятки лідерів українського авторинку також увійшли Volkswagen, Hyundai, BMW, Nissan, Suzuki, Mazda та китайський виробник BYD, який посів десяту позицію.

    Серед окремих моделей найпопулярнішим автомобілем у березні став кросовер Toyota RAV4.

    Загалом за перший квартал 2026 року в Україні було реалізовано 15,4 тисячі нових легкових авто. Це на 8% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, що свідчить про поступове відновлення попиту на автомобілі навіть в умовах економічної нестабільності.

  • Економічний розрив зростає: більшість українців біднішає, лише 1,7% — багатіє

    Економічний розрив зростає: більшість українців біднішає, лише 1,7% — багатіє

    Нове соціологічне дослідження показало різке розходження між настроями більшості українців і невеликої групи людей, які заявляють про покращення свого добробуту. За результатами опитування, лише 1,7% респондентів повідомили, що матеріальне становище їхніх сімей за останній рік суттєво покращилося.

    Аналітики звертають увагу, що ця цифра майже збігається з масштабом вузького соціального прошарку людей, пов’язаних із системою державного управління та розподілом бюджетних ресурсів. Саме ця категорія, за оцінками експертів, має найбільший доступ до фінансових потоків і стабільних доходів у складний економічний період.

    Водночас для більшості громадян ситуація виглядає протилежною. Згідно з результатами опитування, 67% українців вважають, що економічне становище країни за останній рік погіршилося. Ще 60,6% респондентів повідомили про зниження доходів своїх родин.

    Песимістичні настрої зберігаються і щодо майбутнього. Понад половина опитаних — 57,8% — очікують, що економічна ситуація в Україні протягом наступного року стане ще складнішою.

    Соціологи зазначають, що така структура відповідей свідчить про високий рівень економічної тривоги в суспільстві. Невелика частка громадян, які повідомляють про покращення добробуту, контрастує з настроями більшості населення, що фіксує падіння доходів і зростання фінансової нестабільності.

  • Майже 100 тисяч юнаків 18–22 років виїхали з України за три місяці — дані аналітиків

    Майже 100 тисяч юнаків 18–22 років виїхали з України за три місяці — дані аналітиків

    Майже 100 тисяч чоловіків віком 18–22 років виїхали з України протягом трьох місяців після відкриття можливості перетину кордону. Про це повідомляє Центр економічної стратегії, посилаючись на власні аналітичні оцінки.

    За даними дослідників, чистий виїзд цієї вікової групи з серпня по листопад 2025 року становив близько 100 тисяч осіб. Аналітики зазначають, що це приблизно кожен сьомий із тих, хто мав право на виїзд у межах чинних правил. Також ця цифра дорівнює приблизно третині від загальної кількості громадян, які залишили країну протягом 2025 року.

    Попри зростання виїзду молодих чоловіків, загальні темпи міграції у 2025 році знизилися на 34% порівняно з попереднім роком. Якщо у 2024 році країну залишили близько 460 тисяч осіб, то у 2025 році — приблизно 300 тисяч. За оцінками експертів, загальна кількість українців, які перебувають за кордоном, наразі становить близько 5,6 мільйона осіб.

    Раніше звучали заяви про значно більші масштаби виїзду молоді після пом’якшення правил перетину кордону. Проте у відповідь Державна прикордонна служба України спростувала ці дані, наголосивши на необхідності оперувати офіційною статистикою.

    Питання міграції молоді залишається чутливим як з економічної, так і з соціальної точки зору, оскільки впливає на ринок праці, демографічну ситуацію та довгостроковий розвиток країни.

  • Україна переживає один із найглибших демографічних кризів — CNN

    Україна переживає один із найглибших демографічних кризів — CNN

    Україна переживає один із найглибших демографічних криз у світі. Про це повідомляє CNN, посилаючись на українських фахівців та медиків.

    За даними експертів, у країні стрімко падає народжуваність, зростає кількість проблем із фертильністю, а дедалі більше родин відкладають рішення про народження дітей через війну та невизначеність. Водночас Україна зазнає значних втрат на фронті, а мільйони громадян виїхали за кордон і частина з них уже інтегрується в інших країнах.

    Провідна українська демографиня Елла Лібанова заявила, що з початку повномасштабної війни країна втратила близько 10 мільйонів людей — через міграцію, окупацію територій і людські втрати. За її словами, ще до війни щільність населення України була невисокою і нерівномірною, а нинішня ситуація має ознаки катастрофи.

    Медики також фіксують тривожні тенденції. Директор клініки репродуктивної медицини «Надія» Валерій Зукін повідомив про зростання ускладнень під час вагітності, труднощів із зачаттям і збільшення кількості випадків, коли жінкам важко виносити дитину до повного терміну.

    За словами співробітниці клініки Алла Бараненко, лікарі спостерігають зростання випадків передчасної менопаузи у молодих жінок. Вона зазначає, що якість і кількість яйцеклітин зменшується, що може бути пов’язано з хронічним стресом, який переживає населення. Подібні зміни, за її словами, спостерігаються навіть у жінок-донорок без попередніх репродуктивних проблем.

    Також фахівці вказують на погіршення якості сперми у чоловіків, зокрема у тих, хто повернувся з фронту. Постійний стрес, травматичний досвід та загальні умови війни негативно впливають на репродуктивне здоров’я.

    Експерти наголошують: демографічні наслідки війни можуть мати довгостроковий характер. Відновлення населення потребуватиме комплексної державної політики, підтримки сімей, медичних програм та створення безпечних умов для життя.