Хрещатик

Позначка: статистика

  • Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Скільки українців перебувають у Німеччині: статистика МВС

    Із 2022 року з Німеччини виїхали понад 471 тисяча людей, які раніше прибули з України через війну. Про це повідомляє Deutsche Welle з посиланням на дані Міністерство внутрішніх справ Німеччини.

    Станом на 31 січня 2026 року така кількість осіб залишила територію ФРН після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас на 7 лютого 2026 року в Центральному реєстрі іноземців зафіксовано 1,157 мільйона осіб, які в’їхали до Німеччини з 24 лютого 2022 року та отримали тимчасовий захист.

    Серед зареєстрованих — близько 484 тисяч чоловіків і приблизно 672 тисячі жінок. Із них близько 305 тисяч є неповнолітніми. Окремо вказано, що 85 266 осіб — це чоловіки віком від 18 до 26 років.

    У МВС Німеччини зазначили, що не мають точних даних щодо кількості українців, які в’їхали до країни у січні 2026 року. Це пояснюється тим, що громадяни України можуть перебувати в Німеччині без візи до 90 днів, а тому не всі випадки короткострокового перебування одразу відображаються в офіційній статистиці.

    У відомстві також наголосили, що наразі не очікують суттєвого скорочення потоку біженців до країн ЄС та Німеччини з огляду на триваючі бойові дії та постійні російські атаки. Водночас там підкреслили, що робити точні прогнози щодо подальшої динаміки міграції наразі складно.

  • День Валентина став одним із найпопулярніших для весіль

    День Валентина став одним із найпопулярніших для весіль

    У День святого Валентина, 14 лютого, в Україні офіційно зареєстрували 1248 шлюбів. Про це повідомило Міністерство юстиції України. Попри те, що цього року свято припало на суботу, органи державної реєстрації актів цивільного стану працювали у штатному режимі.

    Найбільше шлюбів уклали у столиці — в Київ зареєстровано 228 нових сімей. Серед лідерів також Дніпропетровська область — 180 шлюбів та Львівська область — 141 шлюб.

    У Мін’юсті зазначили, що для зручності громадян цифрові офіси ДРАЦС цього дня працювали, хоча зазвичай у суботу вони зачинені. Завдяки цьому 258 пар скористалися послугою «Шлюб онлайн» і зареєстрували стосунки дистанційно — перебуваючи в різних містах або навіть країнах.

    Онлайн-реєстрація шлюбу дозволяє подати документи та пройти процедуру без особистої присутності в одному приміщенні. Такий формат став особливо актуальним під час воєнного стану та для пар, які тимчасово проживають за кордоном.

    День святого Валентина традиційно залишається однією з найпопулярніших дат для одруження в Україні. Щороку саме 14 лютого тисячі пар обирають офіційно оформити свої стосунки, надаючи символічного значення цьому дню.

  • Скільки справді загинуло бійців ЗСУ: названо цифру

    Скільки справді загинуло бійців ЗСУ: названо цифру

    Втрати ЗСУ в загиблих можуть бути у п’ять разів більшими за офіційні дані, заявив військовослужбовець Станіслав Бунятов. За його словами, реальна кількість жертв війни значно перевищує цифри, озвучені президентом України Володимиром Зеленським.

    Раніше глава держави повідомив, що на фронті загинуло близько 55 тисяч військовослужбовців. Проте, за оцінкою Бунятова, справжня кількість загиблих становить щонайменше 275 тисяч. Він також наголосив, що ця цифра не включає військових, які наразі вважаються зниклими безвісти.

    «Коли всіх полонених буде обміняно, стане зрозуміло, що зниклі безвісти — це загиблі бійці», — додав військовослужбовець. Він підкреслив, що президент зобов’язаний оприлюднювати лише офіційні дані, однак реальна ситуація на фронті значно складніша, ніж повідомляють у статистиці.

    Експерти зазначають, що неврахування зниклих безвісти та інших втрат може спотворювати розуміння масштабу втрат Збройних сил України, а точні цифри стануть відомі лише після завершення обмінів полоненими та уточнення обліку загиблих.

  • Міграція під час війни: скільки українців не повернулися додому

    Міграція під час війни: скільки українців не повернулися додому

    За чотири роки повномасштабної війни з України офіційно виїхали та не повернулися 3,1 мільйона громадян. Про це свідчать дані, сформовані на основі інформації Державної прикордонної служби України.

    Лише за 2025 рік різниця між кількістю виїздів та повернень громадян становила 290,3 тисячі осіб. Це у півтора раза менше, ніж у 2024 році, коли кількість тих, хто виїхав і не повернувся, сягала майже 443 тисяч.

    Упродовж 2025 року Державна прикордонна служба зафіксувала понад 37 мільйонів перетинів державного кордону. Кількість в’їздів і виїздів була майже збалансованою: громадяни та іноземці перетнули кордон на в’їзд близько 18,4 мільйона разів, а на виїзд — 18,7 мільйона разів.

    Переважну більшість перетинів — близько 86% — здійснили саме громадяни України. Загалом у 2025 році українці перетинали кордон у середньому 2,7 мільйона разів на місяць. Для порівняння, у попередні роки цей показник тримався на рівні близько 2,5 мільйона щомісяця.

    Попри зростання загальної кількості поїздок за кордон, показник так званих умовних «неповернень» поступово зменшується. У 2025 році з України виїхали 16,1 мільйона громадян, тоді як повернулися 15,8 мільйона. Різниця і сформувала показник у 290 тисяч осіб, які протягом року не повернулися.

    Загалом із початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації 3,1 мільйона громадян України офіційно залишили підконтрольну територію держави та не повернулися. За наявними даними, близько 72% цього показника припадає на перший рік повномасштабної війни, коли масовий виїзд був пов’язаний із активними бойовими діями, окупацією частини територій та загрозою життю цивільного населення.

  • 609 спроб підкупу за рік: дані ДПСУ про боротьбу з корупцією

    609 спроб підкупу за рік: дані ДПСУ про боротьбу з корупцією

    Державна прикордонна служба України оприлюднила статистичні дані щодо протидії корупції за грудень, а також за весь період дії воєнного стану. У відомстві зазначають, що системна робота з виявлення та припинення корупційних проявів на державному кордоні триває на постійній основі.

    За інформацією ДПСУ, лише у грудні прикордонники припинили 51 спробу надання неправомірної вигоди. Загальна сума коштів, які намагалися передати посадовим особам, склала 227,5 тисячі гривень. Усі ці факти були задокументовані, а матеріали передані до правоохоронних органів.

    Окрім цього, протягом минулого місяця зафіксовано три випадки можливих порушень антикорупційного законодавства з боку військовослужбовців ДПСУ. Йдеться про правопорушення, передбачені статтями 369-2 та 364 Кримінального кодексу України, а також статтею 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В одному з цих випадків військовослужбовця вже притягнуто до кримінальної відповідальності, щодо інших епізодів матеріали скеровано до компетентних органів для подальшого розгляду.

    Загалом протягом 2025 року співробітники Державної прикордонної служби запобігли 609 спробам підкупу на загальну суму 7,1 мільйона гривень. У відомстві підкреслюють, що такі показники свідчать про високий рівень ризиків на кордоні, але водночас і про ефективність внутрішніх механізмів контролю.

    За весь період дії воєнного стану в Україні прикордонниками було припинено 1929 спроб надання неправомірної вигоди на суму понад 23,2 мільйона гривень. У ДПСУ зазначають, що ці цифри демонструють послідовну та системну роботу з протидії корупції, яка є одним із ключових чинників забезпечення безпеки державного кордону в умовах війни.

  • В Україні понад третину звернень щодо домашнього насильства надходять від чоловіків

    В Україні понад третину звернень щодо домашнього насильства надходять від чоловіків

    Кількість кримінальних проваджень щодо домашнього насильства в Україні у минулому році зменшилася на чверть, проте неофіційні звернення за допомогою зросли на 9%. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на дані Опендатаботу.

    Протягом 2025 року органи прокуратури відкрили 1 996 кримінальних проваджень за статтею про домашнє насильство. Це вперше з початку повномасштабного вторгнення, коли офіційних справ стало менше. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року їхня кількість зменшилася на 28%.

    У середньому щомісяця реєструється близько 180 справ. Пік звернень традиційно припадає на зимові свята: у січні цього року було відкрито 277 проваджень. Значна частина справ доходить до суду — уже 79% від облікуваних кримінальних проваджень.

    Водночас дані Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства демонструють протилежну тенденцію. Кількість звернень по допомогу зросла на 9%. Лише за три квартали 2025 року надійшло понад 35 тисяч дзвінків, з яких 90% стосувалися саме домашнього насильства. Серед тих, хто шукав допомоги, 14% були люди старші 50 років.

    За типами насильства майже половина звернень стосувалася психологічного тиску, у третині випадків — фізичного насильства, 17% заявок пов’язані з економічним тиском, і 1,6% — зі сексуальним насильством. Вже другий рік поспіль кожне четверте звернення надходить від чоловіків.

    Ця статистика демонструє, що, попри зменшення кількості кримінальних проваджень, проблема домашнього насильства залишається актуальною, а потреба у психологічній та соціальній підтримці — високою.

  • Народжуваність у Києві за три роки скоротилася на третину

    Народжуваність у Києві за три роки скоротилася на третину

    У 2024 році в Києві зареєстрували 19,7 тисячі новонароджених. Для порівняння, у Львівській області за цей же період народилося 7,9 тисячі дітей, у Дніпропетровській області — 6,9 тисячі.

    Водночас загальна демографічна ситуація в Україні залишається складною. За підсумками минулого року народжуваність у країні зменшилася на 95,3 тисячі дітей, що становить падіння на 35%. У столиці тенденція також негативна: у 2024 році кількість новонароджених у Києві скоротилася майже на 10 тисяч порівняно з 2021 роком, або на 33,5%.

    У КМДА зазначають, що зниження народжуваності почалося ще до повномасштабної війни, а бойові дії та масова міграція населення лише суттєво посилили ці процеси. За словами заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, такі демографічні зміни матимуть довгострокові наслідки, зокрема для системи дошкільної освіти.

    За його словами, кількість дітей дошкільного віку поступово зменшуватиметься, тому місту важливо заздалегідь підтримати наявну мережу закладів дошкільної освіти та забезпечити ефективне функціонування дитсадків з урахуванням демографічних прогнозів.

    Статистика підтверджує ці тенденції. За п’ять років — з 2020 до 2024 року — кількість дітей у закладах дошкільної освіти в Україні зменшилася майже на 30%. У Києві скорочення ще глибше і сягає 33%.

    Водночас фактичне відвідування дитсадків свідчить про збереження попиту на дошкільну освіту. Щодня комунальні заклади дошкільної освіти столиці відвідують понад 40 тисяч дітей, що становить близько 60% від кількості офіційно зарахованих. Порівняно з першим роком повномасштабної війни кількість дітей, які щоденно приходять до садочків, зросла приблизно на 10%.

    У КМДА наголошують, що це свідчить про потребу в дошкільній освіті, а також про довіру батьків до рівня безпеки та професійності педагогічних колективів. Попри складні умови воєнного часу, Києву вдалося зберегти наявну мережу дитсадків і відновити роботу закладів, які тривалий час не функціонували.

    У червні 2022 року в очному форматі в столиці відкрилися 35 дитсадків, які відвідували близько 800 дітей. За наступні роки до закладів дошкільної освіти повернулися тисячі вихованців, і нині в дитсадках Києва зареєстровано вже близько 62 тисяч заяв. У червні цього року після реконструкції також відновив роботу один із дитсадків в Оболонському районі.

  • Українські банки встановили семирічний рекорд за кількістю позовів до боржників

    Українські банки встановили семирічний рекорд за кількістю позовів до боржників

    Українські банки різко збільшили кількість судових позовів до боржників. За даними Державної судової адміністрації, лише за цей рік банки подали 100 434 позови — це рекордний показник за останні сім років та майже у півтора раза більше, ніж торік. Про це повідомляє «Закон і Бізнес» з посиланням на Опендатабот.

    З 2019 року банки загалом подали 511 865 позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів. Лідером за кількістю звернень залишається ПриватБанк — 191 353 позови. На другому місці Універсал Банк (115 702), на третьому — А-Банк (60 421). Також серед активних позивачів — Сенс Банк (25 283) та ПУМБ (21 476).

    У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

    Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

    Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

    Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

  • Повнолітні чоловіки вперше переважають серед українських біженців у ЄС

    Повнолітні чоловіки вперше переважають серед українських біженців у ЄС

    У вересні 2025 року країни ЄС ухвалили 79 205 рішень про надання українським біженцям тимчасового захисту. Це майже вдвічі більше, ніж у серпні, і стало найвищим показником із серпня 2023 року, повідомляє статистичне агентство Eurostat.

    Збільшення кількості рішень пояснюють дозволом Києва молодим чоловікам віком від 18 до 22 років вільно виїжджати з країни. Внаслідок цього частка повнолітніх чоловіків серед українських біженців у вересні зросла до 47%, перевищивши частку жінок, яка становила 31%. Неповнолітніх біженців зафіксовано 22%.

    Станом на кінець вересня 2025 року 4,3 млн осіб, які залишили Україну, мали статус тимчасового захисту у країнах ЄС. Порівняно з кінцем серпня кількість українців із цим статусом зросла на 49 555 осіб, або на 1,2%.

    Найбільше українських біженців проживає у Німеччині — понад 1,2 млн осіб (28,3% від загальної кількості в ЄС). На другому місці Польща — понад 1 млн осіб (23,5%), на третьому Чехія — майже 400 тис. осіб (9%).

  • В Україні понад 2 млн боргів за штрафами ПДР: де частіше не сплачують штрафи в Україні

    В Україні понад 2 млн боргів за штрафами ПДР: де частіше не сплачують штрафи в Україні

    В Єдиному реєстрі боржників нараховується понад 2 млн штрафів за порушення ПДР, з яких близько 1,5 млн (75%) закрили без фактичної оплати через неможливість стягнення. Про це повідомив Opendatabot.

    За даними сервісу, від початку повномасштабної війни кількість неоплачених штрафів зросла на 43%. Портрет боржника типовий: чоловік (на них припадає 92% випадків — орієнтовно 1,8 млн), віком від 25 до 45 років (64% або понад 1,28 млн боргів). Водії до 25 років накопичили близько 13% штрафів (приблизно 252 тис.), ще 23% — у групі 45+ (приблизно 469 тис.).

    Регіональна картина теж показова. Лідирує Дніпропетровська область — 211,5 тис. штрафів (11%). Далі — Київ (193,7 тис., 10%), Одещина (146,9 тис., 7%), Харківщина (125,9 тис., 6%) та Київська область (106,3 тис., 5%). У реєстрі зафіксовано й рекордсмена: 27-річний мешканець Вінниччини має 1056 штрафів.

    Ці показники вказують на системну проблему зі стягненням адміністративних санкцій: значна частка справ закривається без надходжень до бюджету, що демотивує сумлінну сплату та послаблює превентивний ефект покарань. Експерти не раз наголошували, що підвищення результативності стягнення можливе через синхронізацію даних МВС, Мін’юсту та податкової, а також через автоматичні обмеження для злісних боржників (реєстраційні й сервісні послуги, виїзд за кордон тощо).