Хрещатик

Позначка: саміт

  • Випробування європейської автономії: підсумки саміту ЄС та аналіз Володимира Огризка щодо тиску Трампа на Україну

    Випробування європейської автономії: підсумки саміту ЄС та аналіз Володимира Огризка щодо тиску Трампа на Україну

    Саміт Європейського Союзу в Брюсселі 15–16 жовтня пройшов у безпрецедентно напруженій атмосфері, зумовленій різким загостренням відносин між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом. Поки Російська Федерація системно нарощує удари по енергетичній системі та цивільних містах України, дії Білого дому дедалі сильніше тривожать європейські столиці. Сепаратні домовленості Вашингтона щодо повернення на світові ринки російського дизельного пального, публічний тиск на керівництво в Києві та ризики скорочення американської оборонної допомоги змушують лідерів ЄС шукати шляхи до стратегічної автономії, адже покладатися на партнерство зі США стає дедалі важче.

    Попри те, що президента України в Брюсселі зустріли демонстративними оваціями та публічними запевненнями у непохитній підтримці, за лаштунками саміту залишилася низка критичних питань без вичерпних відповідей. Обговорення українського досьє тривало значно довше за передбачений регламент, проте лідери спільноти так і не ухвалили остаточного механізму щодо використання заморожених російських суверенних активів. Перед Європою постає невідкладний виклик знайти джерела фінансування для потреб України на 2027 рік, кардинально прискорити темпи військових постачань та підготувати компенсаційні механізми на випадок, якщо США припинять надання критично важливих розвідувальних даних та супутникового зв’язку. Додатковим тестом на міцність є санкційний трек: європейці категорично відкидають надання Москві будь-яких економічних поступок без зустрічних мирних кроків.

    Коментуючи результати саміту, колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко в ексклюзивному інтерв’ю заявив, що ситуацію, яка склалася, не можна вважати звичайною міжособистісною суперечкою між лідерами двох держав. Дипломат прямо охарактеризував дії очільника Білого дому як зраду України, підкресливши, що Дональд Трамп відверто підігрує Володимиру Путіну у розрахунку на сумнівні економічні дивіденди від контактів із Росією в обхід інтересів України та Європи. Огризко наголосив, що криза спровокована не Києвом чи його керівництвом, а безвідповідальною зовнішньою політикою Вашингтона, тому солідарна відповідь європейських столиць має якомога швидше перерости з політичних декларацій у конкретні оборонні та фінансові ресурси.

  • «Ідеальний політичний шторм»: лідери ЄС зайшли в глухий кут на саміті через бюджетну кризу та безвладдя

    «Ідеальний політичний шторм»: лідери ЄС зайшли в глухий кут на саміті через бюджетну кризу та безвладдя

    Саміт лідерів держав Європейського Союзу завершився цілковитим фіаско, не принісши жодних вагомих спільних рішень і продемонструвавши глибоку інституційну розгубленість Брюсселя. Провал ключових переговорів ознаменував початок повноцінного «ідеального політичного шторму», в який стрімко занурюється європейська спільнота. Про це повідомляє авторитетне міжнародне видання  з посиланням на поінформовані джерела серед високопосадовців та дипломатів Євросоюзу.

    Головним каталізатором системної кризи стала нездатність знайти компроміс щодо формування довгострокового бюджету ЄС на період 2028–2034 років. Суперечки навколо фінансування спільних програм, оборонних витрат та економічної допомоги розгорнулися на тлі наростаючого паралічу влади в ключових столицях континенту, спричиненого внутрішньополітичною нестабільністю, урядовими кризами та падінням довіри до чинних коаліцій.

    Ситуація додатково загострюється наближенням вирішальних виборчих перегонів у трьох провідних країнах південної та західної Європи — Іспанії, Франції та Італії. Результати голосування в цих державах можуть радикально змінити політичний баланс сил, посилити позиції євроскептиків та остаточно заблокувати ухвалення стратегічних рішень спільноти. Як зазначив на умовах анонімності один із європейських посадовців, поточний глухий кут — лише початок регресу, і в 2027 році становище блоку «буде тільки гіршим».

    Ще одним фундаментальним викликом для союзу є гострий дефіцит сильного політичного лідерства. Інше високопоставлене джерело видання підкреслило, що сьогоднішня Європа опинилася повністю позбавленою беззаперечних політичних важковаговиків масштабу колишньої канцлерки Німеччини Ангели Меркель чи експрезидента Франції Франсуа Міттерана, які були здатні об’єднувати союз у часи найгостріших потрясінь. Відсутність консолідуючої фігури залишає Євросоюз вразливим перед зовнішнім тиском та внутрішнім розколом.

  • Спроба поділу без України: Путін пропонує тристоронній саміт із Трампом та Сі Цзіньпіном для завершення війни на умовах Москви

    Спроба поділу без України: Путін пропонує тристоронній саміт із Трампом та Сі Цзіньпіном для завершення війни на умовах Москви

    Очільник Кремля Володимир Путін виступив із пропозицією провести тристоронню зустріч за участю президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна у листопаді, аби обговорити параметри врегулювання ситуації в Україні з метою завершення війни на користь Москви. Про підготовку безпрецедентного саміту без участі офіційного Києва повідомило видання The Wall Street Journal із посиланням на поінформовані джерела.

    За інформацією видання, план Путіна є прямою спробою скористатися потеплінням у відносинах із новообраним очільником Білого дому, що вже викликало серйозне занепокоєння як в Україні, так і серед її партнерів у Вашингтоні та європейських столицях. Ідею зустрічі російський лідер озвучив під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня, під час якої сторони також досягли попередніх домовленостей щодо закупівлі Сполученими Штатами російського дизельного пального та сприяння його збуту на глобальних ринках.

    Можливість проведення таких переговорів публічно підтвердив прессекретар російського президента Дмитро Пєсков, зазначивши, що дипломатичні консультації тривають: «Поки немає чіткого розуміння щодо самої зустрічі чи її можливого порядку денного, хоча всі три сторони визнають гіпотетичну можливість проведення такої зустрічі».

    Як майданчик для тристороннього формату Москва пропонує використати саміт країн Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який відбудеться 18–19 листопада в технологічному центрі на півдні Китаю — місті Шеньчжень. Джерела WSJ стверджують, що російські дипломати вже передали відповідну пропозицію Пекіну, і китайська сторона дала зрозуміти, що не заперечуватиме проти присутності Трампа. Для Сі Цзіньпіна проведення такого діалогу на китайській території може стати ключовим кроком для утвердження статусу КНР як провідного глобального геополітичного посередника.

    Водночас у Вашингтоні остаточного рішення ще не ухвалили. Високопоставлений американський чиновник на умовах анонімності повідомив, що Трамп поки не дав прямої згоди на участь у тристоронньому саміті. Проте в адміністрації припускають, що президент США може позитивно сприйняти цю ініціативу через прагнення виконати свою передвиборчу обіцянку щодо якнайшвидшого припинення війни.

    Офіційний Білий дім наразі утримується від коментарів щодо потенційного саміту в Шеньчжені, а посольство КНР у Вашингтоні залишило журналістські запити без відповіді.

     

  • «Прогин заради перемир’я»: чому Трамп зустрів Сі біля трапа, але не дотиснув щодо Путіна

    «Прогин заради перемир’я»: чому Трамп зустрів Сі біля трапа, але не дотиснув щодо Путіна

    Пишний протокольний антураж навколо зустрічі Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Вашингтоні виявився разючим контрастом до фактичних підсумків переговорів лідерів двох наддержав. Американський президент особисто вирушив зустрічати очільника Китаю на авіабазу Ендрюс, провівши кілька хвилин в очікуванні біля літака, що дипломати оцінюють як показову демонстрацію миролюбності та небажання загострювати конфронтацію. В умовах наближення проміжних виборів до Конгресу та численних внутрішніх викликів Білий дім категорично прагне уникнути одночасної війни на кілька фронтів. Проте за фасадом урочистостей та продовження торгівельного перемир’я криється суто тактична пауза: жоден із базових вузлів протистояння — від доступу до напівпровідників і систем штучного інтелекту до контролю за рідкісноземельними металами та долі Тайваню — так і не зрушив з мертвої точки.

    Ілюзія швидкої перемоги одного гіганта над іншим розбивається об їхню критичну взаємозалежність, що перетворює будь-який саміт на спробу торгу, а не капітуляції. Як зазначає колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко, Вашингтон і Пекін не здатні розірвати зв’язки без катастрофічних наслідків для власних економік, тому змушені шукати приховані важелі впливу. Зокрема, ухвалений американським законодавчим органом механізм сенаторів Грема та Блюменталя, що дозволяє запроваджувати мита до ста відсотків проти покупців російської сирої нафти, дає Трампу потужний інструмент тиску на Китай та Індію. Проте господар Білого дому воліє використовувати цей санкційний важіль не для нищівного удару, а для кулуарного обміну поступками, виторговуючи лояльність Пекіна в обмін на незастосування драконівських обмежень.

    Найбільш показовим і тривожним сигналом для Києва стала повна безрезультатність обговорення російсько-української війни. Попри те, що українська тематика лунала за зачиненими дверима, Сі Цзіньпін не надав жодних натяків на готовність використати потужні економічні важелі впливу Пекіна для реального примусу Володимира Путіна до миру. Китайське керівництво обмежилося черговими ритуальними заявами про необхідність перемовин, зберігши зручний для себе нейтралітет і фактичну підтримку російської економіки. Аналогічна ситуація склалася і довкола кризи з Іраном, де Сполучені Штати марно сподівалися на посередництво Пекіна. Зустріч наддержав зафіксувала статус-кво: сторони домовилися не переходити до відкритої війни між собою, залишивши долю глобальної безпеки заручником тактичного торгу.

  • Небезпечний реверанс диктатору: Берлін і Варшава б’ють на сполох через запрошення Путіна на саміт «Великої двадцятки» у Маямі

    Небезпечний реверанс диктатору: Берлін і Варшава б’ють на сполох через запрошення Путіна на саміт «Великої двадцятки» у Маямі

    Ініціатива Білого дому щодо повернення очільника кремлівського режиму Володимира Путіна за стіл світової дипломатії спровокувала хвилю серйозного занепокоєння та жорсткої критики серед ключових європейських союзників. Запрошення російського диктатора на майбутній саміт лідерів країн «Великої двадцятки», запланований на середину грудня дві тисячі двадцять шостого року на території гольф-комплексу Trump National Doral у Маямі під головуванням президента США Дональда Трампа, стало відвертим ударом по спільній лінії міжнародної ізоляції агресора. Американська сторона намагається виправдати цей ризикований жест необхідністю прямого обговорення припинення війни в Україні, проте лідери провідних держав Східної та Центральної Європи попереджають про катастрофічні побічні наслідки подібних дипломатичних кроків, які здатні не наблизити мир, а лише розпалити нові апетити загарбників.

    Найбільш різко та відверто на намір посадити лідера держави-агресора за один стіл із лідерами вільного світу відреагував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Польський керманич нагадав про історичні паралелі, провівши прямий зв’язок із дискусіями під час першої каденції американського президента, коли на міжнародному саміті в Канаді вже лунали подібні заклики до реабілітації Москви. Тоді більшість партнерів справедливо вказали, що залучення очільника РФ стане фактичним виправданням його реваншизму, а сьогоднішня ситуація є незрівнянно гіршою та небезпечнішою. Очільник польського уряду підкреслив, що хоча Варшава не має прямого впливу на персональний список запрошених гостей американського саміту, його особистий політичний досвід категорично застерігає від подібних ілюзій. На його переконання, за нинішніх обставин Кремль сприйме таке запрошення не як стимул до пошуку компромісів, а виключно як слабкість західного табору та пряме заохочення до продовження своєї агресивної й варварської політики.

    Своєю чергою, офіційний Берлін також продемонстрував украй прохолодну та стриману реакцію на американську ініціативу. Речник федерального уряду Німеччини Штефан Корнеліус заявив, що німецька влада взяла до відома факт запрошення господаря Кремля, однак підкреслив відсутність будь-якого рішення щодо його реального приїзду з боку самого російського керівництва. У Берліні наголосили, що підготовка до саміту триває у тісній координації з міжнародними союзниками, але базова позиція залишається непохитною: на тлі не припиненої кровопролитної війни в Україні для німецького уряду не може бути жодної мови про повернення до так званих нормальних відносин із Російською Федерацією.

    Подібна одностайність Берліна та Варшави засвідчує глибоку кризу у поглядах на механізми завершення війни між новою адміністрацією у Вашингтоні та європейськими столицями. Надання кремлівському диктатору респектабельної міжнародної трибуни без попередніх реальних кроків до виведення військ та припинення ракетного терору ризикує зруйнувати світовий порядок і легітимізувати силовий переділ кордонів. Європейська спільнота наполягає на тому, що справедливий мир не може будуватися на кулуарних реверансах, а єдиним надійним шляхом до безпеки континенту залишається подальше посилення санкційного зашморгу та безкомпромісна всебічна підтримка української оборони.

  • Велика гра наддержав: Трамп і Сі Цзіньпін провели переговори у Білому домі та визначили долю регіональних криз від України до Азії

    Велика гра наддержав: Трамп і Сі Цзіньпін провели переговори у Білому домі та визначили долю регіональних криз від України до Азії

    У Вашингтоні відбулася історична зустріч двох найвпливовіших світових лідерів, яка здатна кардинально переформатувати глобальний геополітичний ландшафт і вплинути на розв’язання найгостріших міжнародних криз сучасності. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп прийняв у Білому домі очільника Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіна, який прибув до США з триденним державним візитом уперше за понад десять років. Рівень безпрецедентної дипломатичної уваги до цієї події підкреслив сам американський президент, особисто зустрівши високого гостя біля трапа літака на військовій базі поблизу Вашингтона. Головною метою масштабних кількаденних консультацій став пошук надійних механізмів стабілізації взаємин між двома провідними економіками світу та спільне обговорення найбільш вибухонебезпечних конфліктів, серед яких ключове місце посіла російська війна проти України, ескалація на Близькому Сході та загроза загострення на Корейському півострові.

    Переговори в американській столиці засвідчили намір обох лідерів суттєво знизити градус взаємної конфронтації та перейти до прагматичного політичного діалогу заради глобального миру. За підсумками закритої бесіди високі сторони дійшли згоди щодо необхідності вибудовувати конструктивні, стратегічні та передбачувані відносини між Вашингтоном і Пекіном, наголосивши, що така довгострокова стабільність принесе відчутні дивіденди не лише китайському та американському народам, але й усьому міжнародному співтовариству. Особливу увагу політики зосередили на подіях в Україні, обмінявшись прямими оцінками поточного стану протистояння та шляхів до реального припинення бойових дій. Важливим практичним результатом саміту стала підтримка обома лідерами організації низки регіональних дипломатичних зустрічей уже протягом найближчих тижнів, що відкриває шлях до активнішого залучення ключових світових гравців до мирного процесу.

    Цей діалог набуває особливої ваги на тлі формування оновленого міжнародного порядку та насиченого календаря майбутніх глобальних форумів. Уже в листопаді Китай готується прийняти щорічний саміт лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, тоді як Сполучені Штати цьогоріч стануть господарями великої зустрічі країн «Великої двадцятки» у Флориді. Попри те, що протокольні деталі участі лідерів у цих масштабних заходах ще узгоджуються, відновлення прямого особистого контакту між лідерами двох наддержав закладає міцний фундамент для запобігання новим глобальним катастрофам. Світова спільнота розглядає цей візит як потужний сигнал до пошуку компромісів, адже саме від готовності Білого дому та Пекіна узгоджувати спільні червоні лінії залежить майбутня безпекова архітектура та припинення тривалих кровопролитних воєн.

     

  • Страх перед ізоляцією та втеча до Китаю: Путін проігнорує саміт G20 із Трампом заради безпечного візиту до Сі Цзіньпіна

    Страх перед ізоляцією та втеча до Китаю: Путін проігнорує саміт G20 із Трампом заради безпечного візиту до Сі Цзіньпіна

    Російський диктатор Володимир Путін готується здійснити показовий дипломатичний візит до Китайської Народної Республіки для участі в саміті лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, який прийматиме очільник КНР Сі Цзіньпін. Водночас кремлівський лідер з високою ймовірністю демонстративно проігнорує саміт країн «Великої двадцятки» у Сполучених Штатах Америки, попри перспективу особистої зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом. Для глави держави-агресора ця поїздка до Шеньчженя у листопаді дві тисячі двадцять шостого року може стати першою особистою участю у заходах цього далекосхідного формату ще з дві тисячі сімнадцятого року. Окремі представники російського дипломатичного корпусу навіть плекали наївні сподівання щодо організації на полях китайського форуму безпрецедентної тристоронньої зустрічі лідерів трьох ядерних наддержав, намагаючись нав’язати Вашингтону новий формат геополітичного торгу.

    Проте за показною активністю Москви на східному напрямку криється банальне небажання ризикувати та панічний страх перед неминучою дипломатичною ганьбою на Заході. Імовірність появи очільника Кремля на форумі G20 у Флориді наразі оцінюється як мізерна, оскільки російський диктатор уже кілька років послідовно цурається багатосторонніх міжнародних майданчиків, де зберігається реальний ризик жорсткого протистояння із західними союзниками України. Перспектива відкритого конфлікту з делегаціями європейських держав, Канади, Японії, Південної Кореї та Австралії, а також високий ризик неочікуваної особистої появи на саміті президента України Володимира Зеленського заганяють російського автократа у глухий кут. Зустріч тет-а-тет із принциповими опонентами, які вимагають покарання за скоєні воєнні злочини, не вкладається у затишну картинку внутрішньої пропаганди, через що режим надає перевагу візитам виключно до дружніх або залежних авторитарних столиць.

    У цьому контексті участь у саміті в Китаї розглядається Москвою як чи не єдина можливість отримати найпомітнішу міжнародну трибуну з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну. Водночас геополітична шахівниця навколо Пекіна виглядає значно складнішою, ніж намагається демонструвати російська пропаганда. Сам китайський лідер веде власну прагматичну гру, балансуючи між економічними зв’язками з агресором та збереженням критично важливих ринків на Заході. Уже найближчими днями Сі Цзіньпін планує особисто відвідати Вашингтон задля прямих переговорів із Дональдом Трампом. Цей діалог розгортатиметься на надзвичайно напруженому тлі, адже глава Білого дому щойно підписав жорсткий закон про нищівні санкції проти Росії, ставлячи китайського партнера перед складним вибором щодо подальшої токсичної підтримки Москви.

    Додаткової інтриги навколо майбутнього східного вояжу додають і постійні чутки щодо стану здоров’я самого очільника Піднебесної. Нещодавня відсутність Сі Цзіньпіна на офіційній вечері лідерів країн БРІКС викликала хвилю спекуляцій у світовому інформаційному просторі щодо можливого перенесеного інсульту та фізичної спроможності довгостроково утримувати важелі влади. Попри це, Москва відчайдушно намагається вхопитися за китайський вектор як за рятівне коло у морі тотальної світової ізоляції. Втеча Путіна від діалогу на саміті двадцятки на користь безпечного китайського прийому вкотре підтверджує незворотну васальну залежність сучасного Кремля від настроїв у Пекіні.

  • «Коли війна добігатиме кінця»: Трамп пояснив, чому не поспішає на нову зустріч із Путіним

    «Коли війна добігатиме кінця»: Трамп пояснив, чому не поспішає на нову зустріч із Путіним

    Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий провести нову зустріч із російським лідером Володимиром Путіним, однак не хоче організовувати черговий саміт лише заради переговорів. За словами американського президента, зустріч має відбутися тоді, коли сторони наблизяться до реальної мирної угоди, а війна Росії проти України буде на шляху до завершення. Ця заява пролунала на тлі нової дипломатичної активності Вашингтона та повідомлень про спробу організувати тристоронню зустріч Трампа, Володимира Зеленського та Путіна.

    Спілкуючись із журналістами 2 вересня, Трамп дав зрозуміти, що технічно може домовитися про зустріч із Путіним практично одразу. Однак американський президент вважає, що для такого контакту спочатку мають виникнути умови для укладення мирної угоди. Він також заявив, що хотів би мати хороші відносини і з Росією, і з Україною, пов’язавши нормалізацію відносин, зокрема, з майбутніми економічними можливостями.

    Фактично Трамп тепер прив’язує наступний саміт із Путіним не просто до бажання російського президента зустрітися, а до конкретного прогресу в питанні війни. Це помітний нюанс, оскільки попередня особиста зустріч двох президентів не принесла припинення бойових дій.

    Трамп і Путін уже проводили великий саміт 15 серпня 2025 року на Алясці. Переговори тривали близько трьох годин і завершилися без угоди про припинення вогню в Україні. Обидва президенти тоді говорили про продуктивність переговорів, однак конкретного мирного документа або навіть домовленості про паузу в бойових діях оголошено не було. Сам Трамп після зустрічі визнав, що сторони не досягли кінцевої домовленості.

    Через рік Вашингтон, схоже, намагається уникнути повторення ситуації, коли зустріч на найвищому рівні створює потужний політичний і медійний ефект, але не завершується практичним результатом. Принаймні нинішні слова Трампа свідчать, що він хотів би проводити наступний саміт уже на фінальнішій стадії переговорів.

    Водночас американський президент вкотре закликав Київ і Москву припинити війну. За його словами, Зеленському та Путіну потрібно зупинити бойові дії. Трамп також повторив свою тезу про те, що одним із чинників, які ускладнюють переговорний процес, є надзвичайно погані особисті відносини між президентами України та Росії.

    Ці заяви пролунали лише через кілька днів після незвичайного дипломатичного маневру Вашингтона. Наприкінці серпня директор ЦРУ Джон Реткліфф здійснив неанонсований візит до Москви. Reuters повідомляв, що це був перший відомий візит директора американської розвідслужби до Росії від часу поїздки Вільяма Бернса у 2021 році. Реткліфф зустрічався з російськими представниками на тлі війни проти України та загального погіршення відносин між Москвою і Заходом.

    Згодом Axios із посиланням на два поінформовані джерела повідомив значно важливішу деталь: під час московської місії Реткліфф запропонував провести тристоронній саміт за участю Трампа, Зеленського та Путіна. За інформацією видання, директор ЦРУ також намагався з’ясувати, чи можуть керівники російських спецслужб сприяти відновленню переговорів між Москвою та Києвом за посередництва США.

    У Москві Реткліфф зустрічався, зокрема, з директором Служби зовнішньої розвідки Росії Сергієм Наришкіним та директором ФСБ Олександром Бортниковим. За даними Axios, після московських контактів американські посадовці поінформували Зеленського про переговори та ідею тристороннього саміту. Сам президент України 28 серпня підтвердив, що американська сторона передала Києву інформацію про зустрічі в Москві, хоча деталей їхнього змісту не розкрив.

    Але Москва поки не демонструє готовності перетворити саміт трьох президентів на майданчик для безпосереднього пошуку компромісу.

    31 серпня речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що зустріч Путіна, Трампа та Зеленського може відбутися лише для фінального оформлення вже підготовлених домовленостей. За його словами, врегулювання війни складається з великої кількості деталей, тому зустріч президентів для обговорення всіх цих питань Москва вважає недоцільною. Іншими словами, Кремль хоче, щоб основний масив переговорної роботи був виконаний до саміту, а не під час нього.

    У цьому позиції Вашингтона і Москви зараз принаймні частково збігаються. І Кремль, і Трамп фактично говорять про зустріч лідерів як про подію, яка має відбутися після істотного прогресу на нижчих рівнях. Проте це ще не означає зближення позицій щодо змісту потенційної мирної угоди.

    Більше того, нинішня дипломатична активність розгортається на тлі відсутності очевидного прориву у припиненні війни. Сам візит Реткліффа до Москви відбувався за умов збереження високої напруги між Росією та Заходом. Reuters зазначав, що серед питань навколо цієї місії були не лише Україна, а й ширший комплекс безпекових проблем, включно з відносинами Москви з Іраном.

    За даними The Wall Street Journal, поїздка директора ЦРУ мала й іншу складову: Реткліфф мав донести до Москви американські застереження щодо НАТО та водночас сприяти відновленню дипломатичного треку навколо України. Видання зазначало, що попри дипломатичні контакти ознак швидкого прориву у мирному процесі не з’явилося.

    Саме тому нинішня заява Трампа важлива передусім зміною акценту. Президент США не відмовляється від особистого контакту з Путіним і переконаний, що здатний швидко організувати таку зустріч. Проте тепер він публічно ставить її ближче до фіналу переговорного процесу, а не до його початку.

    Для України принциповим залишається й питання формату. Ідея, яку, за інформацією Axios, привіз до Москви Реткліфф, передбачає участь Зеленського разом із Трампом і Путіним. Раніше адміністрація Трампа вже пропонувала такий формат: Зеленський його підтримував, тоді як Путін від нього відмовлявся.

    Отже, новий саміт поки залишається лише можливістю. Публічно не оголошені ані його дата, ані місце, ані погоджений склад учасників. Немає й підтвердження, що Москва погодилася на тристоронній формат. Натомість сформувалася нова умова самого Трампа: зустріч із Путіним він хоче провести не просто для чергової розмови про війну, а в момент, коли з’явиться реальна перспектива угоди.

    Після досвіду Аляски це суттєва відмінність. Тоді Путін і Трамп зустрілися, але залишили переговорний стіл без домовленості навіть про припинення вогню. Тепер Білий дім через різні канали знову зондує Москву, директор ЦРУ особисто включився в дипломатичний трек, а тристоронній саміт знову опинився серед можливих сценаріїв. Однак ключове питання залишається незмінним: чи готова Росія перейти від переговорів про переговори до умов, за яких війна справді може завершитися.

  • Дипломатичний демарш на саміті G20: раптова поява міністра РФ розлютила союзників та зірвала спільне фото

    Дипломатичний демарш на саміті G20: раптова поява міністра РФ розлютила союзників та зірвала спільне фото

    Рішення Сполучених Штатів запросити представника країни-агресора на офіційну зустріч міністрів фінансів країн «Великої двадцятки» у місті Ешвілл, штат Північна Кароліна, спричинило хвилю дипломатичного обурення серед ключових міжнародних партнерів. Присутність російського міністра фінансів Антона Сілуанова за одним столом із західними колегами стала першим прецедентом участі посадовця з РФ на подібному дипломатичному рівні з 2022 року.

    Засідання фінансового блоку «двадцятки» відкрив очільник Міністерства фінансів США Скотт Бессент. Проте поява чиновника з Москви одразу спровокувала відкрите невдоволення з боку європейських делегацій, які наголосили на неприпустимості толерування держави, що веде повномасштабну загарбницьку війну.

    Міністр фінансів Польщі Анджей Доманський публічно висловив безкомпромісну позицію та нагадав колегам про триваючу збройну агресію проти України.

    «Ми не довіряємо Росії. Вони постійно брешуть, і треба бути дуже, дуже обережним, обговорюючи з ними будь-які питання», – висловив свою позицію польський міністр.

    Жорстку оцінку подіям дав і міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль. За його словами, в той час, як Європейський Союз готує черговий пакет потужних санкційних обмежень проти Москви, допуск російського посадовця на переговори в Ешвіллі надсилає надзвичайно тривожний сигнал щодо готовності Вашингтона координувати спільні зусилля з тиску на Кремль.

    «Мені хотілося б отримати від американської сторони чіткіші роз’яснення щодо того, що його не слід приймати тут як звичайного гостя», – зауважив міністр.

    Напруга під час зустрічі призвела до повного зриву протокольних традицій. Більшість представників країн G20 категорично відмовилися від спільної офіційної фотосесії з російським посадовцем. У підсумку традиційне пам’ятне фото було зроблене без участі представника РФ.

    Показовий демарш міжнародних партнерів відбувся на тлі спроб Кремля використати майданчик для власної легітимізації та заяв про очікування запрошення російського диктатора на майбутній грудневий саміт лідерів у Маямі.

     

  • Таємна місія ЦРУ і великий саміт: Реткліфф запропонував посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл

    Таємна місія ЦРУ і великий саміт: Реткліфф запропонував посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл

    Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф під час своєї незвичайної та максимально закритої поїздки до Москви запропонував провести тристоронню зустріч за участю президента США Дональда Трампа, президента України Володимира Зеленського та російського правителя Володимира Путіна. За задумом американської сторони, такий саміт мав би стати спробою повернути до життя практично заморожений переговорний процес щодо завершення російсько-української війни.

    Про цю ініціативу 29 серпня повідомило видання Axios із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів. За його інформацією, пропозиція прозвучала під час контактів Реткліффа з керівниками російських спецслужб. Одним із головних завдань американського гостя було з’ясувати, чи здатні впливові представники російського силового блоку переконати Путіна знову серйозно розглянути переговорний шлях.

    Сам Реткліфф із Путіним, за офіційною версією Кремля, не зустрічався. У Москві директор ЦРУ провів переговори з директором Служби зовнішньої розвідки РФ Сергієм Наришкіним та очільником ФСБ Олександром Бортніковим. Кремлівський речник Дмитро Пєсков після появи інформації про візит підтвердив контакти, однак описав їх як взаємодію «по лінії спецслужб». За його словами, подібні канали можуть залишатися відкритими навіть у найбільш складні періоди у відносинах між державами.

    Поїздка була настільки незвичною, що спочатку її взагалі офіційно не анонсували. The Washington Post повідомляла, що американський військово-транспортний літак C-17 вилетів із району Вашингтона, зробив зупинку в Ризі, а потім прибув до Москви. У російській столиці літак пробув приблизно вісім із половиною годин. Це був один із найрідкісніших візитів керівника ЦРУ до Росії після початку повномасштабної війни. Попередній широко відомий візит очільника американської розвідки до Москви відбувався ще у листопаді 2021 року, коли тодішній директор ЦРУ Вільям Бернс попереджав Кремль про наслідки можливого вторгнення в Україну.

    Згодом стало зрозуміло, що переговори Реткліффа були значно ширшими за звичайний контакт між спецслужбами. За даними The New York Times, директор ЦРУ передав російській стороні вкрай песимістичну для Москви оцінку подальшого перебігу війни. Під час розмови з Бортніковим він, за інформацією видання, закликав російське керівництво серйозно розглянути можливість домовленості з Україною до того, як військове та економічне становище Росії стане ще складнішим. При цьому прямого ультиматуму або погроз щодо наслідків відмови від переговорів Реткліфф, як повідомляється, не висував.

    Ще одним важливим елементом місії стала тема можливого загострення між Росією і країнами НАТО. Reuters повідомляв із посиланням на джерела, що Реткліфф під час московських зустрічей порушував питання можливих російських операцій проти держав Альянсу. Особливу тривогу у Вашингтоні та європейських столицях викликають сценарії провокацій або обмежених дій проти східного флангу НАТО. Водночас Дональд Трамп публічно намагався применшити значення цього аспекту поїздки та заявив, що не вважає напад Росії на територію НАТО ймовірним.

    Найважливіша частина нової інформації Axios, однак, стосується саме можливого саміту. Ідея посадити Трампа, Зеленського і Путіна за один стіл не є абсолютно новою. Адміністрація США вже намагалася просувати формат зустрічі трьох лідерів. Українська сторона демонструвала готовність до такого контакту, тоді як Москва раніше не погоджувалася на нього. Тепер Вашингтон фактично намагається перевірити, чи змінилися обставини настільки, щоб Кремль переглянув свою позицію.

    Показово, що Київ уже офіційно підтвердив отримання інформації від американців щодо московських переговорів. 28 серпня Володимир Зеленський заявив, що українська сторона була поінформована США про зустрічі, які відбулися в Москві. Президент наголосив, що контакти з Вашингтоном відбувалися як до поїздки, так і після неї, та позитивно оцінив координацію між сторонами і тон американської розмови з Росією.

    Це особливо важливо на тлі спроб повернути до активної фази переговорний процес, який протягом останніх місяців фактично зупинився. Керівник Офісу президента України Кирило Буданов 27 серпня заявив, що нова зустріч української та російської переговорних команд може відбутися вже у вересні. За його словами, Київ розраховує і на участь США, оскільки без американського посередництва досягти результату буде надзвичайно складно. Reuters зазначав, що останні тристоронні переговори за участю представників України, Росії та США відбулися ще у лютому.

    Водночас очікувати швидкого прориву українська сторона не закликає. Уже наступного дня Буданов заявив Reuters, що найближчим часом можуть відбутися насамперед «технічні переговори», а не зустріч, здатна миттєво завершити війну. Він також визнав, що не очікує завершення бойових дій до зими. Головною фундаментальною суперечністю залишається російська вимога щодо територій, зокрема контрольованої Україною частини Донбасу, тоді як Київ відкидає можливість відмови від власної території як умову для припинення війни.

    Тому сам факт пропозиції тристороннього саміту ще не означає, що зустріч уже погоджена. Наразі немає підтверджених дати, місця або домовленості про участь усіх трьох лідерів. Так само немає публічного підтвердження від Кремля, що Путін готовий прийняти пропозицію Реткліффа. Axios пише лише про те, що така ідея була передана російській стороні і що після московської місії про її зміст поінформували Зеленського.

    Але сам рівень дипломатичної активності навколо поїздки директора ЦРУ свідчить про нову спробу Вашингтона зрушити переговори з мертвої точки. На відміну від публічних дипломатичних контактів, цього разу каналом стали керівники спецслужб США та Росії — люди, які мають прямий доступ до найвищого політичного керівництва своїх країн. За даними Axios, після зустрічі з Бортніковим Реткліфф дійшов висновку, що глава ФСБ може відіграти конструктивну роль у спробах відновити дипломатичний процес.

    Чи перетвориться ця закрита розвідувальна дипломатія на зустріч Трампа, Зеленського і Путіна, поки невідомо. Але після кількох місяців застою одночасно з’явилися одразу кілька сигналів: Київ говорить про можливі переговори у вересні, Вашингтон передає Москві оцінку погіршення її військових та економічних перспектив, а директор ЦРУ особисто просуває ідею зустрічі трьох лідерів. Тепер ключове питання полягає в тому, чи готовий Кремль перейти від контактів між спецслужбами до переговорів, на яких за одним столом опиняться президенти України, США та Росії.