Ініціатива Білого дому щодо повернення очільника кремлівського режиму Володимира Путіна за стіл світової дипломатії спровокувала хвилю серйозного занепокоєння та жорсткої критики серед ключових європейських союзників. Запрошення російського диктатора на майбутній саміт лідерів країн «Великої двадцятки», запланований на середину грудня дві тисячі двадцять шостого року на території гольф-комплексу Trump National Doral у Маямі під головуванням президента США Дональда Трампа, стало відвертим ударом по спільній лінії міжнародної ізоляції агресора. Американська сторона намагається виправдати цей ризикований жест необхідністю прямого обговорення припинення війни в Україні, проте лідери провідних держав Східної та Центральної Європи попереджають про катастрофічні побічні наслідки подібних дипломатичних кроків, які здатні не наблизити мир, а лише розпалити нові апетити загарбників.
Найбільш різко та відверто на намір посадити лідера держави-агресора за один стіл із лідерами вільного світу відреагував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Польський керманич нагадав про історичні паралелі, провівши прямий зв’язок із дискусіями під час першої каденції американського президента, коли на міжнародному саміті в Канаді вже лунали подібні заклики до реабілітації Москви. Тоді більшість партнерів справедливо вказали, що залучення очільника РФ стане фактичним виправданням його реваншизму, а сьогоднішня ситуація є незрівнянно гіршою та небезпечнішою. Очільник польського уряду підкреслив, що хоча Варшава не має прямого впливу на персональний список запрошених гостей американського саміту, його особистий політичний досвід категорично застерігає від подібних ілюзій. На його переконання, за нинішніх обставин Кремль сприйме таке запрошення не як стимул до пошуку компромісів, а виключно як слабкість західного табору та пряме заохочення до продовження своєї агресивної й варварської політики.
Своєю чергою, офіційний Берлін також продемонстрував украй прохолодну та стриману реакцію на американську ініціативу. Речник федерального уряду Німеччини Штефан Корнеліус заявив, що німецька влада взяла до відома факт запрошення господаря Кремля, однак підкреслив відсутність будь-якого рішення щодо його реального приїзду з боку самого російського керівництва. У Берліні наголосили, що підготовка до саміту триває у тісній координації з міжнародними союзниками, але базова позиція залишається непохитною: на тлі не припиненої кровопролитної війни в Україні для німецького уряду не може бути жодної мови про повернення до так званих нормальних відносин із Російською Федерацією.
Подібна одностайність Берліна та Варшави засвідчує глибоку кризу у поглядах на механізми завершення війни між новою адміністрацією у Вашингтоні та європейськими столицями. Надання кремлівському диктатору респектабельної міжнародної трибуни без попередніх реальних кроків до виведення військ та припинення ракетного терору ризикує зруйнувати світовий порядок і легітимізувати силовий переділ кордонів. Європейська спільнота наполягає на тому, що справедливий мир не може будуватися на кулуарних реверансах, а єдиним надійним шляхом до безпеки континенту залишається подальше посилення санкційного зашморгу та безкомпромісна всебічна підтримка української оборони.
