Хрещатик

Позначка: саміт

  • Зеленський у Києві закликав створити «архітектуру стійкості»: Україна хоче бути на крок попереду загроз

    Зеленський у Києві закликав створити «архітектуру стійкості»: Україна хоче бути на крок попереду загроз

    Президент України Володимир Зеленський взяв участь у шостому Саміті перших леді та джентльменів, який відбувся у Києві 25 серпня. Головною темою зустрічі став пошук опори для людей і держав в умовах глобальної невизначеності. Глава держави подякував учасникам заходу за підтримку України, спільну роботу та обмін досвідом.

    Зеленський наголосив, що українська стійкість формується не лише рішеннями державних інституцій. На його думку, її основу становлять щоденні дії мільйонів людей – військових, рятувальників, працівників, учителів, учнів, батьків і дітей.

    «Українська стійкість – це не про те, що вкладається у слово «терпіти». Це точно не про нас, бо терпіння пасивне. Наша стійкість – це про діяти. Навіть коли обставини проти тебе. І з ось таких стійких людей складається стійка наша держава», – заявив президент.

    За словами глави держави, саме здатність об’єднувати можливості кожної людини в спільну силу стала одним із головних уроків України під час війни. Він вважає, що цей досвід може бути корисним і для інших держав, які стикаються з новими масштабними викликами.

    Зеленський назвав головні глобальні загрози

    Президент зазначив, що країни мають бути готовими одночасно реагувати на воєнні загрози, кібератаки, енергетичний шантаж, поширення дезінформації, продовольчі проблеми та кліматичні кризи.

    На його переконання, лише взаємодії між державами вже недостатньо – необхідна системна міжнародна модель, яка дозволить країнам заздалегідь готуватися до криз та швидко відновлювати критично важливі системи після атак.

    «Потрібна архітектура стійкості – така ж системна, як архітектура спільної безпеки. Стандарти, обмін досвідом, резервування критичних систем, швидке реагування і, важливо, побудова всього того, що треба, щоб берегти життя, берегти нормальність життя, берегти перспективу для людей і країн, коли ми на крок попереду викликів», – підсумував він.

    Президент також наголосив на значенні міжнародної солідарності. На його думку, об’єднання ресурсів, знань і практичного досвіду держав дозволить не лише ефективніше протистояти кризам, а й зберігати нормальне життя людей навіть у найскладніших умовах.

    Шостий Саміт перших леді та джентльменів у Києві став майданчиком для обговорення підходів до зміцнення стійкості суспільств. Для України ця тема має особливе значення через повномасштабну війну та постійні удари по цивільній інфраструктурі.

  • Делегація на 400 чиновників та ядерний діалог: Сі Цзіньпін готує перший за сім років історичний візит до Індії

    Делегація на 400 чиновників та ядерний діалог: Сі Цзіньпін готує перший за сім років історичний візит до Індії

    Голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін планує у вересні здійснити офіційний візит до Нью-Делі для участі в саміті лідерів країн БРІКС. Якщо поїздка відбудеться, вона стане першим візитом китайського лідера до Індії за останні сім років та продемонструє суттєве потепління між двома найбільш густонаселеними ядерними державами світу.

    Китайська сторона вже вийшла на фінальний етап узгодження безпекових протоколів та бронювання готельних комплексів в індійській столиці. Масштаб підготовки свідчить про виняткове значення події для Пекіна: лідера КНР супроводжуватиме делегація з близько 400 урядовців та високопосадовців, що вдвічі перевищує склад китайської місії під час його попереднього візиту в країну у 2019 році. Поїздка стане дзеркальною відповіддю на тогорічний візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до Китаю, який також став першим за сім років.

    Смертельні сутички в Гімалаях та шаткий мир на кордоні
    Головним викликом для двосторонніх відносин залишається неврегульована лінія зіткнення в Гімалаях протяжністю близько 3,8 тисячі кілометрів. Значна частина цього кордону не має чіткої демаркації, що регулярно спричиняє небезпечні ескалації. Багаторічна напруженість переросла у відкритий військовий конфлікт у 2020 році, коли під час жорстких сутичок у високогір’ї загинули 20 індійських та чотири китайських військовослужбовці. Після цього між сусідами розпочалося чотирирічне виснажливе протистояння.

    Лише в жовтні 2024 року Пекін і Нью-Делі досягли компромісу щодо взаємного розведення підрозділів. Попри домовленість, інциденти в прикордонних районах тривають: наприкінці липня відбулося чергове небажане зближення військових патрулів, після чого офіційний Нью-Делі заявив, що гарантії миру на кордоні є безальтернативною умовою повноцінної нормалізації зв’язків. Аби знизити градус напруги напередодні саміту, радник Індії з національної безпеки Аджит Довал розпочав екстрені переговори в Пекіні з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї.

    Фактор Трампа та економічні альянси
    Додатковим стимулом до зближення традиційних регіональних суперників стала жорстка торговельна політика президента США Дональда Трампа. Пекін та Нью-Делі прагнуть консолідувати економічні зусилля на майданчику БРІКС, аби захистити власні ринки від зовнішнього фінансового та митного тиску.

    Офіційний Пекін підкреслює високу роль індійського головування в об’єднанні та важливість багатосторонньої взаємодії, хоча остаточний графік особистих двосторонніх зустрічей на найвищому рівні наразі перебуває на стадії погодження.

     

  • Кремль вимагає від США визначитися щодо війни в Україні

    Кремль вимагає від США визначитися щодо війни в Україні

    У Кремлі заявили, що Сполучені Штати мають “визначити свою позицію” щодо війни Росії проти України на тлі суперечливих заяв про результати зустрічі між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним, яка відбулася під час саміту в Анкориджі (Аляска). У Москві стверджують, що публічні оцінки американських посадовців щодо відсутності будь-яких домовленостей між сторонами не відповідають реальній суті переговорів і потребують додаткових роз’яснень з боку Вашингтона.

    Як повідомляє російське державне агентство РИА Новости, у російському зовнішньополітичному відомстві різко відреагували на заяви держсекретаря США Марка Рубіо, який раніше повідомив, що під час зустрічі на Алясці між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним не було досягнуто жодних конкретних домовленостей. У Москві ці слова назвали такими, що викривляють зміст переговорів, і почали наполягати на необхідності “уточнення” позиції американської сторони.

    Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно заперечив оцінку Рубіо, заявивши, що вона є некоректною і не відображає реального перебігу діалогу. За його словами, під час зустрічі на Алясці обговорювалися пропозиції, які були представлені американською стороною, і нібито отримали позитивне сприйняття з боку російського керівництва. Лавров наголосив, що заяви про відсутність будь-яких результатів є “спрощенням” і не враховують деталей переговорного процесу.

    “З боку Рубіо не дуже витончено говорити, що в Анкориджі не було жодної угоди”, — заявив Лавров, коментуючи позицію Вашингтона. Після цього він фактично зажадав від Білого дому надати офіційні роз’яснення щодо того, як саме США оцінюють підсумки переговорів і яку політичну позицію вони займають у контексті війни Росії проти України.

    До інформаційного тиску долучився і речник Кремля Дмитро Пєсков, який заявив, що Росія ніколи не вважала США нейтральною стороною у війні. Він підкреслив, що Сполучені Штати активно постачають озброєння Україні, що, за його словами, свідчить про їхню залученість у конфлікт. Водночас Пєсков наголосив, що Москва все ще не отримала від Вашингтона чітких заяв, які б остаточно визначили політичну роль США у війні.

    Окремо Пєсков прокоментував слова президента Франції Еммануеля Макрона, який раніше заявив, що Сполучені Штати фактично не можуть вважатися нейтральним посередником у війні Росії проти України. Речник Кремля заявив, що Макрон не має повноважень говорити від імені Вашингтона, однак визнав, що офіційних американських заяв, які б підтверджували зміну статусу США, Москва поки що не отримувала.

    На тлі цих заяв у міжнародному інформаційному полі також з’являлися повідомлення про те, що під час саміту “Групи семи” Дональд Трамп підтримав формулювання, відповідно до якого Сполучені Штати не розглядаються як нейтральний посередник, а радше як сторона, що підтримує Україну. Окрім цього, американський президент позитивно оцінив дії президента України Володимир Зеленський та висловив схвалення щодо ефективності ударів українських сил по військових об’єктах на території Росії.

    Таким чином, публічні заяви з боку Кремля свідчать про спробу змусити Вашингтон чіткіше окреслити свою позицію у війні, тоді як американська сторона продовжує утримуватися від прямого підтвердження будь-яких домовленостей, наголошуючи на відсутності результатів зустрічі в Анкориджі та підтримці України в межах чинної політики.

  • Перша зустріч після призначення: Бабіш побачиться із Зеленським у Єревані, але від поїздки до Києва відмовився

    Перша зустріч після призначення: Бабіш побачиться із Зеленським у Єревані, але від поїздки до Києва відмовився

    Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що вперше особисто зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським у межах саміту Європейської політичної спільноти, який відбудеться у Єревані. Водночас чеський політик наголосив, що наразі не планує візит до Києва, що викликало жваве обговорення як у дипломатичних колах, так і серед експертів з міжнародних відносин.

    Про це Бабіш повідомив у коментарі порталу iDnes.cz., уточнивши, що переговори із Зеленським стануть частиною серії двосторонніх зустрічей, які він проведе на полях саміту. За його словами, заплановані також контакти з прем’єр-міністром Великої Британії Кір Стармер, керівництвом Сербії та президентом Молдови. Втім, саме зустріч із українським лідером стане першою від моменту його повернення на посаду глави уряду Чехії.

    «Важливо, щоб ми зустрілися», — коротко прокоментував Бабіш, не розкриваючи деталей майбутніх переговорів. Така стриманість лише підсилила інтерес до змісту зустрічі, адже на тлі війни в Україні позиція Чехії залишається однією з ключових у Центральній Європі.

    Саміт Європейської політичної спільноти, який відбудеться у столиці Вірменії, стане масштабною міжнародною подією. У ньому візьмуть участь лідери близько 50 країн, включаючи держави Європейського Союзу, країни Західних Балкан, Південного Кавказу та партнерів ЄС. Основною метою платформи є координація політики у сфері безпеки, енергетики та стабільності на континенті.

    У цьому контексті зустріч Бабіша та Зеленського може стати важливим сигналом щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин. Чехія традиційно підтримує Україну у протистоянні російській агресії, зокрема у військовій, гуманітарній та політичній площинах. Прага також відіграє активну роль у формуванні спільної позиції ЄС щодо санкцій проти Росії.

    Втім, заява Бабіша про небажання їхати до Києва викликала неоднозначну реакцію. На запитання журналістів про можливість візиту до української столиці він відповів лаконічно: «Ні, я не поїду до Києва». Причини такого рішення політик не пояснив, що залишає простір для різних інтерпретацій.

    Експерти припускають, що подібна позиція може бути пов’язана як із питаннями безпеки, так і з внутрішньополітичними факторами. У Чехії тема підтримки України залишається предметом дискусій, особливо в умовах економічних викликів і зростання соціального навантаження. Водночас офіційний курс країни загалом залишається проукраїнським.

    Аналітики також звертають увагу на дипломатичний формат зустрічі у Єревані. Саміт Європейської політичної спільноти часто використовується як майданчик для неформальних переговорів, які можуть закласти основу для подальших рішень. У цьому випадку перша особиста зустріч Бабіша і Зеленського може стати важливим кроком до налагодження більш тісної комунікації.

    Окремо варто згадати, що Бабіш не виключив можливості подальших контактів із Зеленським у майбутньому. Зокрема, він припустив, що ще одна зустріч може відбутися у Польщі під час конференції, присвяченої відновленню України. Це свідчить про те, що чеський уряд залишається залученим до процесів підтримки України, навіть попри відсутність планів щодо негайного візиту до Києва.

    Політичний контекст заяв Бабіша також включає його попередні висловлювання щодо війни. Раніше він критикував окремі аспекти міжнародної політики, зокрема роль західних лідерів у подіях 2022 року. Такі заяви інколи викликали суперечки, однак не призвели до кардинальної зміни позиції Чехії щодо підтримки України.

    На цьому тлі зустріч у Єревані набуває особливого значення. Вона може стати індикатором того, наскільки стабільною залишається підтримка України з боку Праги та чи готовий новий уряд Чехії до подальшого поглиблення співпраці.

    Водночас сама Європейська політична спільнота продовжує зміцнювати свою роль як платформа для діалогу. Створена як відповідь на нові безпекові виклики, вона дозволяє об’єднувати зусилля різних країн у питаннях, що виходять за межі традиційних структур ЄС і НАТО.

    У підсумку, хоча заява Бабіша про відмову від поїздки до Києва виглядає неоднозначною, сама зустріч із Зеленським у Єревані може стати важливим кроком у розвитку двосторонніх відносин. Вона відбувається у критичний для України момент і може визначити подальший формат співпраці між країнами.

    Очікується, що результати переговорів стануть відомі вже після завершення саміту, однак уже зараз очевидно: ця зустріч має потенціал вплинути не лише на українсько-чеські відносини, а й на ширший європейський політичний контекст.

  • Зеленський їде до Вірменії на тлі геополітичного зсуву: що означає цей візит для України та регіону

    Зеленський їде до Вірменії на тлі геополітичного зсуву: що означає цей візит для України та регіону

    Президент України Володимир Зеленський здійснить офіційний візит до Вірменії вже у понеділок, 4 травня 2026 року. Про це повідомив прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, якого цитують місцеві медіа. Візит відбудеться в межах саміту Європейської політичної спільноти (ЄПС), який пройде у Єревані та збере десятки лідерів європейських і сусідніх держав.

    Очікується, що ця поїздка стане не просто черговим дипломатичним кроком, а частиною ширшої геополітичної гри, в якій Україна намагається зміцнити свої позиції у регіонах, що традиційно перебували під впливом Росії. Вірменія, яка останніми роками дедалі активніше переглядає свою зовнішньополітичну орієнтацію, стає важливим майданчиком для такого діалогу.

    Саміт Європейської політичної спільноти, участь у якому візьме Зеленський, є відносно новим форматом міжнародної взаємодії, створеним у 2022 році за ініціативи Європейського Союзу. Його головна мета — політична координація та обговорення питань безпеки, стабільності та економічного розвитку. У платформі беруть участь не лише 27 країн ЄС, а й понад 15 держав-партнерів, серед яких Україна, Велика Британія, Туреччина, Молдова та країни Південного Кавказу.

    Для України участь у такому форматі є важливою з кількох причин. По-перше, це можливість напряму комунікувати з лідерами держав, які не входять до ЄС, але мають значний вплив на регіональну політику. По-друге, це шанс донести українську позицію щодо війни та залучити додаткову підтримку. І, по-третє, це елемент довгострокової стратегії інтеграції в європейський політичний простір.

    Водночас сам факт проведення саміту саме у Вірменії має символічне значення. Країна, яка десятиліттями перебувала у сфері впливу Росії, сьогодні демонструє прагнення до більш самостійної політики. Заяви Пашиняна про те, що Вірменія не є союзником Росії у війні проти України, стали важливим сигналом як для Києва, так і для Заходу.

    Цей курс підтверджується і конкретними економічними кроками. Напередодні саміту у Єревані відбувся візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, за підсумками якого було погоджено масштабний інвестиційний пакет. Йдеться про проєкти загальною вартістю понад 13 мільярдів доларів, що для Вірменії є безпрецедентним показником.

    Одним із ключових елементів цієї співпраці стала угода у сфері цивільної ядерної енергетики. Вартість проєкту оцінюється до 9 мільярдів доларів і передбачає участь американських компаній у модернізації енергетичної інфраструктури країни. Це дозволить поступово замінити Мецаморську атомну електростанцію, яка наразі забезпечує близько 40% електроенергії Вірменії та залежить від російських технологій.

    Паралельно США інвестують близько 4 мільярдів доларів у розвиток сектору штучного інтелекту. Проєкт за участю міжнародних компаній має на меті створити у Вірменії потужний технологічний центр, який може стати важливим гравцем на глобальному ринку ІТ та цифрових рішень.

    У цьому контексті візит Зеленського набуває додаткового значення. Україна також активно розвиває технологічний сектор і шукає нові ринки та партнерства. Діалог із Вірменією може відкрити нові можливості для економічної співпраці, особливо у сфері інновацій, оборонних технологій та енергетики.

    Не менш важливим є і безпековий аспект. Південний Кавказ залишається регіоном із високим рівнем напруженості, де перетинаються інтереси великих держав. Участь України у регіональних процесах дозволяє розширити дипломатичний вплив і створити додаткові канали комунікації.

    Експерти також звертають увагу на те, що саміт у Єревані може стати майданчиком для неформальних переговорів між лідерами різних країн. У таких форматах часто обговорюються питання, які складно винести на офіційний порядок денний. Для України це шанс просунути власні ініціативи та отримати підтримку у ключових питаннях, включно з безпекою та відновленням країни.

    Водночас візит Зеленського до Вірменії відбувається на тлі ширших змін у міжнародній системі. Після початку повномасштабної війни Росії проти України багато країн переглядають свої зовнішньополітичні орієнтири. Вірменія — один із найяскравіших прикладів такого процесу.

    Для Києва важливо не лише підтримувати ці зміни, а й активно брати участь у їх формуванні. Саме тому дипломатична активність України зростає, охоплюючи нові регіони та формати співпраці.

    Очікується, що за підсумками саміту Європейської політичної спільноти буде ухвалено низку спільних заяв щодо безпеки, економічної співпраці та підтримки стабільності в Європі. Хоча ці документи не мають обов’язкової юридичної сили, вони відіграють важливу роль у формуванні політичного порядку денного.

    Таким чином, поїздка Зеленського до Єревана є не лише символічним жестом, а й частиною комплексної стратегії України на міжнародній арені. Вона демонструє прагнення Києва бути активним учасником глобальних процесів і зміцнювати свої позиції у світі, який швидко змінюється.

  • Переговорні групи зводять позиції: зустріч Зеленського і Путіна може відбутися за три тижні

    Переговорні групи зводять позиції: зустріч Зеленського і Путіна може відбутися за три тижні

    У переговорному процесі щодо завершення війни активізувалася робота над рамковими документами. За інформацією наших джерел, сторони нині узгоджують базові положення майбутнього мирного кейсу, які мають лягти в основу політичних рішень на найвищому рівні.

    Як повідомляють співрозмовники, у межах так званого переговорного треку вдалося звести більшість драфтових пропозицій до спільної позиції. Остаточного документа поки не підписано, однак основні підходи вже сформовані. Переговори, що відбулися у Швейцарії, не завершилися фіналізацією тексту, проте стали важливим етапом узгодження параметрів можливого компромісу.

    На цьому тлі пролунала заява спецпредставника США Стівена Віткоффа про те, що саміт між президентом України Володимиром Зеленським і главою Кремля Володимиром Путіним може відбутися вже протягом трьох тижнів. За його словами, зустріч буде присвячена плану, який розробили переговорні групи.

    Віткофф також не виключив, що до переговорів може долучитися Дональд Трамп — у разі, якщо побачить реальні перспективи досягнення результату. У Вашингтоні уважно відстежують перебіг консультацій та оцінюють їхню ефективність.

    За даними наших джерел, з українського боку одним із ключових акторів мирного треку залишається керівник ГУР Кирило Буданов. Співрозмовники зазначають, що він виступає за пошук компромісів, які дозволили б зупинити війну вже цього року, водночас зберігши стратегічні інтереси держави.

    Разом із тим низка принципових питань залишається невирішеною. Насамперед ідеться про юридичний статус тимчасово окупованих територій та механізм репарацій на відновлення України. Саме ці теми, за словами джерел, можуть стати найбільш складними під час фінальних погоджень.

    Наразі переговорний процес перебуває у фазі технічного доопрацювання текстів і формулювань. Остаточне рішення про проведення саміту залежатиме від того, чи вдасться сторонам зафіксувати компромісну позицію з ключових питань.

  • Трамп не зустрінеться із Зеленським на саміті НАТО

    Трамп не зустрінеться із Зеленським на саміті НАТО

    Організатори саміту НАТО, що відбудеться 24–25 червня в Гаазі, готують захід з урахуванням можливої конфліктної поведінки президента США Дональда Трампа. Як повідомляє The Telegraph, між Трампом і президентом України Володимиром Зеленським не планується жодної особистої зустрічі через ризик публічного конфлікту.

    Крім того, в межах саміту не відбудуться зустрічі Контактної групи з питань оборони України (“формат Рамштайн”) або коаліції країн, які ініціювали контроль за дотриманням перемир’я між Україною і РФ. Так звану “коаліцію охочих”, очолювану Великою Британією та Францією, також залишать поза рамками основного порядку денного.

    Щоб уникнути розбіжностей між Трампом та іншими лідерами, для президента США готують максимально коротке комюніке — лише на одну сторінку. У ньому НАТО визнає Росію загрозою та підтверджує підтримку України, але без конкретних згадок про перспективи її вступу до Альянсу.

    Також з документа вилучено будь-які згадки про клімат і Китай, хоча в попередніх підсумкових заявах НАТО прямо вказувалося на роль Китаю у підтримці Москви.

    Це буде перший саміт НАТО під головуванням Марка Рютте — новообраного генсека Альянсу — і перший, що пройде в Нідерландах. Захід відбудеться у конференц-центрі World Forum.

  • Україна пропонує провести саміт у Римі в день похорону Папи Римського

    Україна пропонує провести саміт у Римі в день похорону Папи Римського

    Україна запропонувала провести важливий міжнародний саміт у Римі в день похорону Папи Римського, на якій, за очікуваннями, збереться велика кількість світових лідерів, включаючи колишнього президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє італійське видання Le Repubblica з посиланням на інформовані джерела.

    Згідно з пропозицією, саміт мав би включати представників ключових країн, серед яких США, Італія, Франція, Великобританія, а можливо, й Німеччина. Це важливий дипломатичний крок, який може сприяти укріпленню міжнародної підтримки України в умовах триваючої війни з Росією.

    Проте, як зазначає італійський міністр закордонних справ Антоніо Таяні, існують певні сумніви щодо можливості проведення такого саміту через складну логістику та потребу в організації численних кортежів, які повинні забезпечити безпеку високопосадовців.

    За інформацією джерел, Трамп може провести окремі двосторонні зустрічі в рамках цього саміту, зокрема переговори з президентом України Володимиром Зеленським, президентом Франції Еммануелем Макроном та лідером Лейбористської партії Великобританії Кіром Стармером.

    Така зустріч може стати важливим кроком до посилення координації між західними лідерами щодо підтримки України, а також пошуку нових шляхів для стабільності та миру в Європі.

  • «Велика двадцятка» зменшує підтримку України на тлі тиску щодо мирних переговорів — Financial Times

    «Велика двадцятка» зменшує підтримку України на тлі тиску щодо мирних переговорів — Financial Times

    На саміті «Великої двадцятки» (G20), що відбувся у Ріо-де-Жанейро, було прийнято декларацію, в якій спостерігається послаблення підтримки України з боку світових лідерів. Аналіз цього документу, проведений Financial Times, вказує на зростаючий тиск на Україну, а також на світову спільноту для припинення війни через мирні переговори з Росією.

    У ній Україні присвячено лише один параграф проти семи, які були на минулому саміті в Нью-Делі.

    Раніше узгоджена критика Росії пом’якшилася і містить лише загальну згадку «людських страждань», спричинених вторгненням. І немає критики обстрілів цивільної інфраструктури та ядерних загроз.

    В узгодженій учора заяві згадуються «негативні додаткові наслідки війни» і вітаються «ініціативи, які підтримують всеосяжний, справедливий і міцний мир».

    Хоча «Велика двадцятка» вже другий рік поспіль відмовляються відкрито засудити вторгнення РФ, торік у заяві було набагато більше конкретики.

    Джерело повідомило, що деякі європейські країни намагалися зробити формулювання жорсткішими, «але ніхто не хотів заходити надто далеко, інакше почалася б бійка і не було б ніякої заяви».

    У підсумку центральні теми декларації – оподаткування надбагатих людей, скорочення бідності, припинення вогню в секторі Газа, реформа Радбезу ООН і зміна клімату.

  • Україна сподівається на “сильне” рішення НАТО на саміті у Вашингтоні

    Україна сподівається на “сильне” рішення НАТО на саміті у Вашингтоні

    Україна активно підготовляється до майбутнього саміту НАТО, що відбудеться у Вашингтоні, де вона сподівається на ухвалення “сильного” рішення, яке підтримає її стратегічний курс на приєднання до цього впливового військового альянсу.

    Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з питань зовнішньої політики Ігор Жовква в інтерв’ю Reuters.

    Жовква дав інтерв’ю перед поїздкою до Люксембургу на зустріч Європейського Союзу, де офіційно розпочнуться переговори про вступ України, і сказав, що Київ хоче, щоб саміт НАТО завершився конкретними результатами.

    “Я думаю, що цей саміт заслуговує на ухвалення сильного рішення, у тому числі щодо України. Тому що, я маю на увазі, якщо у вас не буде сильних рішень щодо України, саміт буде марним”, – заявив він.

    Він не уточнив, що, на його думку, спричинить таке рішення.

    Зеленський, який безуспішно лобіював політичне запрошення приєднатися до альянсу на саміті у Вільнюсі минулого літа, заявив, що цьогорічний саміт має вирішити питання про запрошення Києва до членства.

    Саміт у Вашингтоні

    Хоча глава НАТО Єнс Столтенберг і Вашингтон заявили, що не очікують, що 32 члени альянсу на саміті 9-11 липня запросять Київ, Столтенберг заявив, що сподівається показати, що Україна наближається до членства.

    Союзники обговорюють можливий текст заяви на саміті, який міг би надіслати такий сигнал, наприклад, заява про те, що шлях України до НАТО “незворотний”.

    “Ми заслуговуємо на тверде рішення. Будь-яке рішення НАТО приймається консенсусом. І ми все це знаємо і розуміємо, що, можливо, цього разу консенсус буде сформовано знову в останній день перед самітом”, – сказав Жовква.

    Жовква заявив, що початок переговорів про вступ України до ЄС став “величезним стимулом” для українців на вулицях та в окопах, оскільки найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни вирує, і кінця йому не видно.

    “Люди зараз чекають на позитивні рішення в плані європейської інтеграції”, – сказав він. Від сьогодні Київ вважатиме шлях до членства в ЄС незворотнім. “Зараз марно сперечатися про те, скільки часу займуть переговори чи щось ще. Це дуже важливо. Шлях до повноцінного членства, на яке заслуговує Україна… незворотний”.

    Нагадаємо, лідери 32 країн НАТО зберуться на саміт у Вашингтоні 9-11 липня.