Хрещатик

Позначка: ПДВ

  • Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Рада провалила голосування за ПДВ на посилки до 150 євро

    Верховна Рада України не змогла ухвалити зміни до законодавства, які передбачали запровадження податку на додану вартість для міжнародних посилок вартістю до 150 євро, фактично проваливши голосування за правки до законопроєкту №12360, що стосується внесення змін до Митного кодексу України та реформування правил оподаткування імпортних відправлень.

    Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк, зазначивши, що парламенту не вистачило голосів навіть для процедурного рішення щодо повторного другого читання законопроєкту. За його словами, саме це рішення мало відкрити можливість повернутися до ключових правок, які передбачали скасування чинної пільги на безподаткове ввезення товарів із-за кордону в межах ліміту до 150 євро.

    У підсумку для ухвалення рішення необхідно було щонайменше 226 голосів народних депутатів, однак підтримку надали лише 222 парламентарі. Через це законопроєкт не був направлений на повторний розгляд у другому читанні, а всі пов’язані з ним правки, зокрема щодо оподаткування міжнародних посилок, не отримали подальшого просування. Фактично це означає, що ініціатива була заблокована на цьому етапі законодавчого процесу.

    Ярослав Железняк у своїх коментарях зазначив, що провал голосування став наслідком відсутності достатньої політичної підтримки як для базової редакції документа, так і для альтернативних підходів до внесення змін. Він також наголосив, що після такої невдачі уряд змушений буде готувати новий законопроєкт, оскільки чинна редакція не отримала навіть мінімальної підтримки для подальшого просування в парламенті.

    Законопроєкт №12360 розглядався як один із ключових елементів оновлення митної та податкової політики України, спрямованої на гармонізацію з європейськими стандартами. Одним із його центральних положень було скасування чинного порогу, який дозволяє громадянам отримувати міжнародні посилки вартістю до 150 євро без сплати ПДВ. Запровадження такого податку розглядалося як крок до розширення податкової бази та збільшення бюджетних надходжень, зокрема в умовах воєнного стану та зростання потреб державного бюджету.

    Водночас це питання викликає значний суспільний резонанс, оскільки безмитний поріг тривалий час використовувався для онлайн-замовлень товарів з-за кордону, і його скасування могло б призвести до подорожчання частини імпортних покупок для громадян. Саме через це ініціатива неодноразово ставала предметом політичних дискусій і не отримувала стабільної підтримки серед депутатського корпусу.

    Окремо зазначається, що цей законопроєкт розглядався як один із структурних “маяків” у співпраці України з міжнародними фінансовими партнерами, зокрема Міжнародним валютним фондом та Європейським Союзом. Виконання таких зобов’язань є важливою умовою для продовження фінансової підтримки, однак у випадку з податком на посилки парламент не зміг досягти необхідного політичного консенсусу.

    Раніше профільний комітет Верховної Ради підтримав альтернативні пропозиції щодо скасування пільги на міжнародні посилки, однак вони також не знайшли достатньої підтримки в сесійній залі. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що запровадження оподаткування імпортних відправлень є необхідним кроком у межах бюджетної політики та міжнародних домовленостей, хоча визнавав ризики політичної та суспільної чутливості цього питання.

    Таким чином, після проваленого голосування Україна залишається без змін у системі оподаткування міжнародних посилок, а уряд і парламент фактично повертаються до етапу розробки нового законодавчого підходу, який має врахувати як вимоги міжнародних партнерів, так і внутрішні економічні та соціальні фактори.

  • Роботів для фронту хочуть звільнити від ПДВ: у Раді готують податковий прорив для української оборонки

    Роботів для фронту хочуть звільнити від ПДВ: у Раді готують податковий прорив для української оборонки

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може суттєво змінити ситуацію із забезпеченням української армії наземними роботизованими комплексами. Документ передбачає звільнення від податку на додану вартість операцій із постачання наземних безпілотних систем для потреб оборони. Ініціатори законопроєкту заявляють: через втрату податкових пільг на початку 2026 року виробники НРК опинилися у критичній ситуації, а частина контрактів для фронту фактично була заблокована.

    Про реєстрацію законопроєкту повідомили голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев та заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко.

    Йдеться про законопроєкт №15259 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із постачання наземних роботизованих комплексів», зареєстрований у Верховній Раді 19 травня 2026 року.

    За словами Тетяни Ніколаєнко, проблема виникла після того, як виробники наземних роботизованих комплексів фактично втратили право на податкові пільги, які раніше діяли через норми щодо електромобілів. У результаті оборонні підприємства зіткнулися з різким подорожчанням продукції, а вже підписані контракти почали «зависати».

    «Військові опинилися без потрібної техніки і збирали зі спалених ворогом решток нові НРК», — зазначила Ніколаєнко.

    Новий законопроєкт має повернути пільговий режим для наземних роботизованих систем, які використовують Сили оборони України. Згідно з текстом документа, від ПДВ пропонують звільнити операції з постачання наземних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90 та 93 згідно з УКТ ЗЕД.

    Водночас пільга не буде автоматично поширюватися на всі товари цих категорій. Законопроєкт передбачає чіткі умови застосування звільнення від ПДВ. По-перше, постачання має здійснюватися в межах державних оборонних контрактів. По-друге, кінцевими отримувачами техніки повинні бути Збройні сили України, Міністерство оборони, інші військові формування, правоохоронні органи або підприємства, які виконують державні оборонні замовлення.

    Фактично йдеться про спробу держави оперативно підтримати один із найбільш перспективних напрямків української оборонної індустрії. Наземні роботизовані комплекси останнім часом дедалі активніше використовуються на фронті для евакуації поранених, логістики, розмінування, доставки боєкомплекту та штурмових операцій.

    Після масштабного розвитку безпілотної авіації саме НРК стали новим пріоритетом для українського військово-промислового комплексу. За даними Міноборони, у 2025–2026 роках десятки українських компаній почали виробляти власні наземні платформи різного типу — від компактних логістичних роботів до ударних комплексів із кулеметним або гранатометним озброєнням.

    Однак галузь зіткнулася з низкою проблем. Однією з ключових стала саме податкова невизначеність. Представники оборонної індустрії неодноразово заявляли, що після втрати ПДВ-пільг вартість окремих роботизованих систем зросла настільки, що деякі закупівлі стали економічно невигідними для держави.

    У Раді зброярів раніше наголошували: без оперативного втручання парламенту Україна ризикувала втратити частину виробничих потужностей у сфері наземної робототехніки. Саме тому виробники наполягали на окремому законодавчому врегулюванні питання.

    Данило Гетманцев підтвердив, що законопроєкт уже зареєстровано у парламенті, а його ухвалення дозволить усунути правову прогалину, через яку оборонні підприємства втратили пільговий режим.

    На тлі війни та постійного дефіциту ресурсів розвиток роботизованих систем для фронту стає одним із ключових елементів сучасної оборонної стратегії України. Українські військові дедалі частіше використовують роботизовані платформи для виконання завдань у найнебезпечніших зонах, де ризик для особового складу є надто високим.

    Експерти оборонної галузі зазначають, що розвиток НРК дозволяє частково компенсувати нестачу людей на фронті та мінімізувати втрати серед військовослужбовців. Крім того, Україна поступово перетворюється на один із головних світових майданчиків для випробування та розвитку військової робототехніки в реальних бойових умовах.

    Поки що законопроєкт лише зареєстрований і має пройти профільний комітет та голосування у сесійній залі. Водночас автори ініціативи сподіваються, що парламент підтримає документ максимально швидко, оскільки питання напряму пов’язане із забезпеченням фронту технікою.

    Нагадаємо, 14 травня Верховна Рада також підтримала у першому читанні законопроєкт про цільове використання військового збору. Документ передбачає спрямування цих коштів виключно на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.

  • Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

    Бюджет на межі: без рішень Ради гроші можуть закінчитися в червні

  • ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    ЄС може посилити умови кредиту Україні на €90 млрд — Bloomberg

    Європейський Союз розглядає можливість посилення умов надання Україні кредиту обсягом 90 млрд євро, і частину виплат можуть прив’язати до виконання податкових реформ. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними джерел агентства, у центрі обговорень — перегляд чинного пільгового податкового режиму для українського бізнесу. Йдеться про систему, яка була створена для фізичних осіб-підприємців і малого бізнесу та дозволяє сплачувати приблизно 5% від виручки замість стандартного оподаткування.

    Міністерство фінансів України та міжнародні донори вважають, що така модель у нинішніх умовах війни створює додаткове навантаження на бюджет, викривлює конкуренцію та сприяє збереженню значного тіньового сектору економіки.

    У межах нових пропозицій обговорюється варіант, за якого компанії з доходом понад 4 млн гривень, що користуються пільговою системою, можуть бути зобов’язані сплачувати 20% податку на додану вартість.

    Водночас у ЄС підкреслюють, що ці можливі зміни стосуватимуться лише частини ширшого пакета допомоги, який розрахований на два роки і включає близько 60 млрд євро на оборонну підтримку України. Інша частина фінансування передбачена у межах макрофінансової допомоги та програми Ukraine Facility для бюджетних витрат.

    У Європейській комісії заявили, що робота над меморандумом про взаєморозуміння, який визначить умови фінансування України, триває. Там також зазначили, що всі програми реформ узгоджуються з Міжнародним валютним фондом, а мета полягає у зміцненні економіки України та прискоренні її інтеграції до ЄС.

    Водночас, за оцінками Bloomberg, нові вимоги можуть спричинити внутрішню політичну напругу в Україні, оскільки запропоновані податкові зміни є соціально чутливими і можуть викликати опір як у суспільстві, так і в політичному середовищі.

    Попри це, у публікації зазначається, що навіть у разі відтермінування частини рішень Україні в перспективі доведеться реформувати податкову систему відповідно до європейських стандартів у межах процесу вступу до ЄС, зокрема поступово скорочувати податкові пільги.

    Раніше повідомлялося, що перший транш «військової» частини кредиту ЄС у 90 млрд євро становитиме 6 млрд євро і може надійти Україні вже в червні. Ці кошти планують спрямувати на закупівлю дронів українського виробництва, а наступні виплати можуть включати боєприпаси, безпілотники та засоби протиповітряної оборони.

  • Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.

    Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.

    Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.

    У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.

    Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.

    Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.

    Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.

    Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.

  • На Волині викрили масштабну схему виробництва фальсифікованого дизеля

    На Волині викрили масштабну схему виробництва фальсифікованого дизеля

    У Волинській області правоохоронці викрили масштабну схему незаконного виробництва та збуту фальсифікованого дизельного пального. Про це повідомили в Бюро економічної безпеки України.

    За даними слідства, група осіб організувала повний цикл нелегального бізнесу — від виготовлення пального в орендованих приміщеннях до його реалізації через мережу партнерських автозаправних станцій. Схема діяла одразу в кількох регіонах країни.

    Зловмисники, за інформацією правоохоронців, змішували дизель із газовим конденсатом, отримуючи продукцію, яка не відповідає державним стандартам якості. Попередні дослідження підтвердили, що це фальсифікат.

    Розрахунки за пальне здійснювалися як готівкою, так і через рахунки підконтрольних підприємств. Така модель дозволяла уникати сплати податків і формувати фіктивний податковий кредит з ПДВ.

    У рамках розслідування правоохоронці провели обшуки, під час яких вилучили значні обсяги пального та обладнання. Зокрема, йдеться про понад 80 тисяч літрів паливно-мастильних матеріалів сумнівної якості, газовий конденсат, насосне обладнання, паливороздавальні колонки, комп’ютерну техніку та мобільні телефони.

    Також було вилучено фінансові ресурси, які, за версією слідства, пов’язані з незаконною діяльністю: 2,7 мільйона гривень, близько 230 тисяч доларів та понад 7 тисяч євро готівкою. Крім того, правоохоронці отримали чорнові записи, що можуть підтверджувати функціонування схеми.

    Наразі вилучене майно направлено на експертизу. Слідчі встановлюють усіх причетних до організації незаконного бізнесу та готують матеріали для притягнення їх до відповідальності.

    Випадок на Волині вкотре підтверджує, що проблема нелегального пального в Україні залишається актуальною, а подібні схеми продовжують працювати під прикриттям формально легального бізнесу.

  • У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області БЕБ оголосило підозру у справі про ухилення від ПДВ не тій особі

    У Полтавській області розслідування Бюро економічної безпеки щодо можливого ухилення від сплати податку на додану вартість викликало питання щодо об’єктивності встановлення підозрюваних у справі.

    Про це пише тг-канал “Злий Фіскал”.

    Йдеться про діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ ІНДАСТ», яке, за даними слідства, могло реалізовувати продукцію із застосуванням схем мінімізації податкових зобов’язань. У фокусі — операції з електронними сигаретами та їх компонентами.

    За матеріалами, які опинилися у розпорядженні журналістів, компанія могла використовувати одразу кілька механізмів для уникнення сплати ПДВ. Зокрема, частину товарів оформлювали як операції, звільнені від оподаткування, що дозволяло не нараховувати податок при реалізації. За попередніми оцінками, лише за кілька місяців 2023 року бюджет недоотримав близько 1,8 мільйона гривень.

    Інша схема полягала у викривленні бухгалтерського обліку. Фактично проданий товар залишався на балансі підприємства як нереалізований, що дозволяло не відображати операції у податковій звітності. За рахунок цього, за оцінками, могли бути занижені податкові зобов’язання ще приблизно на 5 мільйонів гривень.

    Сумарно можливі втрати бюджету оцінюються у майже 6,8 мільйона гривень.

    Втім, ключове питання виникає щодо визначення відповідальних осіб. За інформацією з джерел, підозру у справі отримала жінка, яка почала працювати на підприємстві вже після періоду, коли могли реалізовуватися описані схеми.

    Водночас особа, яка керувала компанією у період здійснення господарських операцій, що стали предметом розслідування, у статусі підозрюваного не фігурує.

    Офіційні коментарі правоохоронних органів щодо причин такого рішення наразі відсутні. Досудове розслідування триває.

  • Без фінансової допомоги Заходу Україні доведеться підняти податки – Гетьманцев

    Без фінансової допомоги Заходу Україні доведеться підняти податки – Гетьманцев

    Україна фактично не має альтернатив міжнародній фінансовій допомозі для покриття бюджетного дефіциту. Про це заявив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

    За його словами, жоден із внутрішніх інструментів не здатен забезпечити необхідний обсяг ресурсів. Йдеться про підвищення податків, державні запозичення, емісію чи скорочення видатків.

    Гетманцев наголосив, що скорочення оборонних витрат наразі неможливе, адже країна перебуває у стані повномасштабної війни. Водночас підвищення податків, за його оцінкою, не дасть очікуваного ефекту і може негативно вплинути на економіку та рівень детінізації.

    Емісію коштів він назвав крайнім заходом, який не розглядається як реалістичний сценарій.

    Як приклад масштабу проблеми депутат навів розрахунок: для заміщення близько 40 мільярдів доларів зовнішньої допомоги довелося б різко підвищити податки.

    “1% ПДВ дає майже 50 мільярдів гривень. Тобто для компенсації такого обсягу коштів потрібно було б підвищити ПДВ приблизно до 55%“, — пояснив Гетманцев.

    За його словами, такі цифри демонструють, що спроба покрити дефіцит лише внутрішніми ресурсами є нереалістичною.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що без фінансування з боку ЄС Україна може зіткнутися з ризиком невиплати соціальної допомоги вже у 2026 році, що ще раз підкреслює критичну залежність бюджету від міжнародної підтримки.

  • Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Уряд вводить нові податки заради траншу МВФ: що зміниться для українців

    Міністерство фінансів України 19 березня оприлюднило новий податковий законопроєкт, який має стати ключовою умовою для продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Документ передбачає низку змін, що безпосередньо вплинуть як на бізнес, так і на звичайних громадян, і має бути ухвалений Верховною Радою вже до кінця березня.

    Йдеться про виконання чотирьох ключових вимог, закріплених у меморандумі з МВФ. Зокрема, пропонується запровадити автоматичне оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Для таких доходів передбачена пільгова ставка 5%, а неоподаткований мінімум становитиме 2000 євро на рік. У разі перевищення цієї суми податок стягуватиметься лише з різниці. Водночас скористатися пільговим режимом зможуть лише ті, хто відповідатиме низці умов — зокрема, не матиме найманих працівників і відкриє окремий рахунок для таких доходів. Ідею вже підтримали великі гравці ринку, серед яких сервіси таксі та доставки.

    Другим важливим пунктом є продовження дії військового збору на рівні 5% для фізичних осіб. Його планують зберегти до завершення реформи Збройних Сил України, що фактично означає продовження податкового навантаження на громадян на невизначений термін.

    Третя зміна стосується запровадження ПДВ на товари, придбані на закордонних маркетплейсах. За новими правилами, податок має включатися у вартість товару та сплачуватися самими платформами. Водночас передбачено виняток: посилки вартістю до 45 євро, якщо вони надсилаються фізичними особами без комерційної мети, не оподатковуватимуться.

    Ще одна суттєва новація — обов’язкова сплата ПДВ для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування з річним доходом понад 4 млн грн. Ця норма має набути чинності з 1 січня 2027 року, що дає бізнесу певний час для адаптації.

    Ухвалення законопроєкту має критичне значення для фінансової стабільності країни. Саме від нього залежить отримання другого траншу від МВФ, який очікується вже у червні 2026 року. У владі відкрито визнають, що альтернативи співпраці з фондом наразі немає. Як пояснював голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, МВФ виступає своєрідним фінансовим “якорем”, від якого залежить підтримка з боку інших міжнародних партнерів.

    Ситуацію ускладнює й зовнішній контекст. Зокрема, блокування Угорщиною та Словаччиною кредитної допомоги від Європейського Союзу, а також геополітичні фактори, пов’язані з Близьким Сходом, створюють додаткові ризики для української економіки.

    Очікується, що Верховна Рада розгляне законопроєкт уже наступного тижня. У разі його ухвалення країна зможе зберегти макрофінансову підтримку, однак ціною цього стануть нові податкові правила, які відчують як підприємці, так і пересічні українці.

  • Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабінет міністрів розглядає можливість змінити правила оподаткування для фізичних осіб-підприємців. За попередніми оцінками, близько 257 тисяч ФОПів можуть бути зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість, якщо їхній річний оборот перевищує приблизно 3–4 млн гривень.

    Йдеться приблизно про третину всіх підприємців в Україні. Для решти малого бізнесу правила спрощеної системи оподаткування можуть залишитися без змін.

    За інформацією LIGA.net, у Кабміні вважають, що розширення бази платників ПДВ дозволить збільшити доходи державного бюджету приблизно на 40 млрд гривень щороку.

    Раніше обговорювався значно нижчий поріг — близько 1 млн гривень річного обороту. У такому разі нові податкові правила могли б торкнутися значно більшої кількості підприємців. Наразі уряд розглядає компромісний варіант із підвищенням ліміту до приблизно 4 млн гривень на рік.

    Дискусія навколо змін у податковій системі для ФОПів триває на тлі переговорів України з міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази. Раніше Верховна Рада не підтримала законопроєкт про цифрові платформи №14025, до якого уряд планував додати правки, пов’язані з вимогами МВФ щодо змін у податковій політиці. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

    Питання податкових змін для малого бізнесу активно обговорюється і в контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Серед можливих кроків — розширення бази оподаткування та перегляд частини податкових пільг. Про нову програму співпраці України з МВФ та її умови раніше повідомляло наше видання.

    Остаточне рішення щодо змін у правилах оподаткування для ФОПів поки не ухвалене. Однак уряд продовжує обговорювати можливі варіанти реформування податкової системи.