Хрещатик

Позначка: ПДВ

  • Поліція розслідує масштабну податкову схему, пов’язану з компаніями бізнесмена Євгена Пулі: в обігу – десятки мільярдів

    Поліція розслідує масштабну податкову схему, пов’язану з компаніями бізнесмена Євгена Пулі: в обігу – десятки мільярдів

    Правоохоронці розпочали досудове розслідування проти засновника та фактичного бенефіціара низки українських компаній Євгена Валерійовича Пулі. Йдеться про можливе створення організованої злочинної групи, яка через фіктивні операції ухилялася від сплати податків і легалізувала доходи в особливо великих розмірах. Про це повідомляє громадська організація “Нон-стоп”.

    Схема, за даними слідства, функціонувала через десятки підконтрольних підприємств, серед яких – ТОВ «Фінансовий холдинг «Термінал-П», ТОВ «Агро-тех груп», ТОВ «Дросгруп», ТОВ «Динамітек», ТОВ «Прайсус» та інші. Через ці фірми проводились безтоварні операції, оформлювався фіктивний податковий кредит із ПДВ, який надалі “продавався” реальному бізнесу.

    Усього лише за перше півріччя 2021 року обсяг такої діяльності, за даними правоохоронців, сягнув понад 28 мільярдів гривень.

    Один з ключових епізодів стосується фірми ТОВ «Агроресурси Країни», через яку було виведено 440 мільйонів гривень. ПДВ-кредит у понад 58 мільйонів гривень згодом “легалізували” на рахунках ТОВ «Анвітрейд».

    Розслідування здійснює слідче управління поліції Чернівецької області. Відомості внесені до ЄРДР за №12025260000000554 від 14 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення).

    Паралельно в іншому провадженні фігурує Олександр Сердюк, засновник платіжного сервісу Wallet One, який, за версією слідства, був технічним “інструментом” для виведення коштів і конвертації валюти, зокрема у російських рублях — попри чинні заборони.

    За даними розслідування, Сердюк у змові з підконтрольними компаніями та фізособами, а також за сприяння співробітників СБУ, ДПС та БЕБ, створив інфраструктуру для тіньових грошових потоків. В Україні Wallet One працює через ТОВ «Єдиний гаманець» (ЄДРПОУ 38865907), яке контролюється через номінальних осіб.

    Фірма зі статутним капіталом усього в 1000 гривень фігурує в схемах імпорту електроніки, виведення коштів за кордон, а також валютних обмінів, які не фіксуються в офіційній звітності. Частину оборотів становили операції, пов’язані з гральним бізнесом.

    Ці факти викликали зацікавлення слідчих Деснянського управління поліції у Києві. Відомості про це внесені до ЄРДР за №12025105030000527 від 24 червня 2025 року — кваліфікація за ч. 1 ст. 358 КК (підроблення документів).

    Розслідування вказує на тісний зв’язок схем Пулі та Сердюка із грошовими потоками аграрного експорту. Саме через ці канали легалізували частину коштів, які потрапляли в обіг через фіктивні контракти на постачання добрив, засобів захисту рослин та електроніки.

    Також фігурують дані про “дахування” цієї діяльності представниками окремих правоохоронних структур, які забезпечували уникнення перевірок, затримок на митниці та доступ до державних реєстрів.

    За словами аналітиків ГО “Нон-стоп”, мова йде про вже налагоджену злочинну інфраструктуру, яка об’єднала бізнес-структури, фіктивні компанії, фінтех-сервіси і держслужбовців, що сприяли її роботі.

    Розслідування триває. Очікується, що найближчим часом до провадження можуть бути долучені епізоди з виведення коштів у криптовалюту та використання електронних платіжних інструментів з офшорною прив’язкою.

  • Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

    Чому в Україні неможливі справжні податкові реформи

    Кожного разу, коли в Україні лунають розмови про «справедливу податкову систему», суспільство завмирає в очікуванні, а політики — у страху. Податкова реформа — одне з тих питань, яке роками залишається хронічно нерозв’язаним. І головна причина не у браку законопроєктів чи фахівців. Вона — у самому серці системи.

    У 2018 році президент США Дональд Трамп ввів протекціоністські мита на імпорт китайської продукції. У відповідь ринки впали, а особистий статок самого Трампа скоротився на $500 мільйонів. Це ціна за політичне рішення в інтересах економіки США. В Україні такий сценарій — просто фантастика.

    Жоден український чиновник чи депутат не ризикне ухвалити податкове рішення, яке вдарить по його бізнесу або бізнесу близького оточення.

    Ось як виглядає нинішня податкова модель:

    • Експорт сировини: мита — нульові (виняток — металобрухт), ПДВ — відшкодовується в повному обсязі.

    • Імпорт: практично без обмежень, навіть у чутливих секторах, де страждає національний виробник.

    • Розкіш: жодного спеціального оподаткування. Елітні авто, яхти, багатоквартирні маєтки — все без «податку на багатство».

    • Рента за користування надрами: мізерні 1,5 млрд грн на рік, хоча йдеться про багатомільярдні обсяги ресурсів.

    Хто виграє?

    Вигоду отримують кілька фінансово-промислових груп, що контролюють експорт сировини — металів, аграрної продукції, руди. За оцінками, з 2014 року саме ці гравці вивели понад $50 млрд з країни, не створивши жодного стабілізаційного або резервного фонду.

    Податок на прибуток для них — у середньому 18%, у той час як, наприклад, європейські нафтогіганти платять 25–30%. Ефект зрозумілий: олігархи багатіють, бюджет — бідніє.

    Хто платить за «бенкет»?

    • Громадяни — через акцизи, зростання ПДВ і загальне підвищення цін.

    • Малий бізнес — через постійні загрози ліквідації спрощеної системи оподаткування та податковий тиск.

    Тобто ті, хто не має ані офшорів, ані лобістів у парламенті, — платять найбільше.

    Головний бар’єр до будь-якої реформи — Верховна Рада. Прогресивна шкала оподаткування — це удар по кишенях самих депутатів, міністрів та їхніх родин. Саме тому закони, які мали б змінити ситуацію, не проходять навіть перше читання.

    Замість цього парламент розглядає зміни, які ударяють по найвразливіших: фопах, вчителях, медиках, пенсіонерах.

    Це питання часто звучить у суспільстві. Відповідь проста: у Скандинавії еліти платять 45–60% податків, а в Україні — часто менше, ніж водій таксі, що працює в тіні.

    Поки українська політична еліта не буде готова платити за правилами, які хоче встановити для інших, — податкова реформа залишатиметься лише гаслом. А державний бюджет — дірою, яку лататимуть коштом тих, у кого й так майже нічого не лишилось.

  • Ексдиректор департаменту Міноборони підозрюється у завданні збитків на понад 1,1 млрд гривень

    Ексдиректор департаменту Міноборони підозрюється у завданні збитків на понад 1,1 млрд гривень

    Колишньому в.о. директора Департаменту державних закупівель Міністерства оборони України повідомлено про підозру у зв’язку з фінансовими порушеннями, що завдали збитків на понад 1,1 млрд гривень. Підозра пов’язана з недбалим ставленням до службових обов’язків та незаконним включенням ПДВ у вартість закупленого пального.

    Про це повідомляє ДБР та Офіс Генпрокурора.

    Працівники ДБР у взаємодії з управлінням внутрішньої безпеки МОУ повідомили про підозру у недбалому ставлені до служби одному з колишніх керівників Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України

    – йдеться повідомленні ДБР.

    За даними правоохоронців, після початку російської агресії колишній високопосадовець Міністерства оборони закупив на потреби війська паливно-мастильні матеріали, протиправно включивши в оплату податок на додану вартість. Таким чином сума збитків склала майже 1,2 млрд грн.

    Наразі йому обрано запобіжний захід.

    Досудове розслідування здійснюється слідчими ГСУ ДБР.

    В Офісі Генпрокурора нагадали, що цей експосадовець Міноборони вже підозрюється у розтраті понад 1,7 млрд грн бюджетних коштів та перешкоджання законній діяльності ЗСУ – закупівлі неякісних бронежилетів за завищеними цінами (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України). Наразі у кримінальному провадженні виконуються вимоги ст. 290 КПК України.

    Крім того, ВАКС здійснює судовий розгляд кримінальних проваджень за обвинуваченням експосадовця у розтраті державних коштів та перешкоджанні законній діяльності ЗСУ при закупівлі неякісних бронежилетів, форменого одягу та іншої амуніції на загальну суму майже 1,3 млрд грн.

    На початку лютого 2023 року колишньому заступнику міністра оборони повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. Тоді він лобіював укладення договорів про постачання також неякісної амуніції для потреб Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд грн.

    Також було повідомлено про підозру колишньому очільнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Богдану Хмельницькому.

  • Рада підприємців пропонує альтернативи підвищенню податків

    Рада підприємців пропонує альтернативи підвищенню податків

    Відбулася двогодинна зустріч між представниками Ради підприємців та представниками влади, включаючи Офіс Президента, уряд і Верховну Раду, під час якої обговорювалися пропозиції щодо підвищення податків. Проте зустріч завершилася без конкретних рішень.

    Переважну частину зустрічі представники бізнесу зосередили на пропозиціях щодо альтернативних способів поповнення бюджету. Дві особи, які були присутні на зустрічі, зазначили, що обговорення було більше про альтернативні джерела доходів, ніж про податкові зміни.

    Серед висловлених пропозицій, які озвучили члени Ради підприємців, були наступні заходи для детінізації економіки:

    • боротьба із зарплатами в “конвертах”;
    • протидія схемам податкової оптимізації через створення великої кількості ФОПів;
    • проведення аудиту бізнесів, які сплачують податки нижче середнього рівня в галузі, з метою стимулювання їх до сплати більшої суми;
    • заходи з детінізації митниці та боротьби з контрабандою.

    За словами одного з учасників, які були присутні на зустрічі, бізнесмени не надали конкретних розрахунків щодо того, як запропоновані заходи можуть вплинути на бюджет.

    Також обговорювалася можливість скасування програми “українського кешбеку”, яка може обійтися бюджету від 1 до 3 мільярдів гривень у цьому році, залежно від моделі реалізації.

    Державні службовці погодилися з необхідністю детінізації, але зазначили, що цей процес не дасть швидких результатів, тоді як фінансування армії потрібно вже зараз.

    Хоча підвищення податків виглядає неминучим, питання щодо конкретних заходів залишаються відкритими, і дискусії продовжаться на рівні профільних комітетів. Однією з можливих альтернатив військовому збору розглядається підвищення ПДВ, але остаточні рішення ще не прийняті.

  • Чому підвищення податків під час війни – це не просто питання фінансів

    Чому підвищення податків під час війни – це не просто питання фінансів

    Україна опинилася на важкому перехресті: чи варто підвищувати податки в умовах війни? Це питання, що не залишає байдужими ні бізнесменів, ні простих громадян. Публіцист Сергій Фурса розглядає цю проблему у своїй статті, порушуючи непопулярні істини про податки та їх вплив на економіку.

    Чи можна уникнути підвищення податків? 

    На це є лише одна неприємна відповідь. Ні. Не можна.

    Неприємна бо ніхто не любить платити податки. Це взагалі не природньо любити платити податки. А особливо ніхто не любить, коли податки зростають. Принаймні серед тих, хто їх дійсно платить. І це дійсно погано впливає на економіку. Підвищення податків шкодить економіці. Тому як не дивись, а підвищення податків – то річ неприємна і непопулярна.

    В Україні з початку війни склалося унікальна ситуація. Досі не було підвищено податків. На початку війни навіть робилися податкові пільги. І це вперше трапилось у історії людства. Коли країна перебуває у війні, причому такий масштабній війні, яка зачіпає всю твою територію і потребує мобілізації, а в країні не підвищуються податки. Так не буває. Бо війна це дорого. Дуже дорого. І завжди супроводжується підвищенням податків. Навіть в Росії зараз спостерігається найбільше в історії зростання податків. Хоча ми всі звикли вірити, що у Росії є якись нескінчені ресурси.

    Але в Україні сталося диво. Завдяки грошам наших західних партнерів. І удар по економіці був набагато менший. Він був амортизований. Була збережена макроекономічна стабільність. І люди стали сприймати це як даність. Що можна мати війну і низьку інфляцію. Що можна мати війну і економіку в тилу, яка майже не відрізняється від того, що було до війни. Що можна мати війну і не мати підвищення податків.

    Аномалія стала сприйматися як норма. І тому коли настав час підвищувати податки, то суспільство виявилось до цього не готовим. Хоча, наприклад, якби такі кроки були зроблені в перші тижні війни, вони були б сприйняті з розумінням.

    Чому цей час настав? Бо війна це дорого. І грошей для фінансування армії не вистачає. А наші західні партнери у своїй фінансовій підтримці мають одне просте правило. Їх гроші йдуть на все, окрім фінансування оборони. Вся соціалка, всі зарплати чиновникам – це все гроші наших партнерів. Тому, до речі, не можна забрати гроші у чиновника із зарплати і передати військовому. Не можна, навіть якби це мало сенс. Але не можна. На початку року, відчуваючи дефіцит боєприпасів, уряд витратив на імпорт озброєнь більше грошей, ніж закладав у бюджет. І тепер стикнувся з проблемою, що грошей може не вистачити навіть на зарплати військовим. Напряд чи країна, яка перебуває у стані війни, може собі це дозволити, аргументуючи це тим, що це зашкодить бізнесу в тилу. Кожного разу в такі моменти треба питати себе, а який там бізнес клімат у Маріуполі чи Бахмуті.

    Чи можна уникнути підняття податків? Часто можна почути, що є ж тіньова економіка, є митниця, є багато зловживань при витратах державних грошей. І це правда. Це все є. А от чого немає, так це чарівної кнопки, натиснувши яку, можна з 1-го вересня зупинити корупцію чи отримати реформовану митницю. Будь-які зміни, які можуть привезти до збільшення доходів бюджету за рахунок зменшення корупції мають бути системними, а результат від них буде за 2-3 роки. Так це працює. Нажаль. Хоча дуже б хотілося.

    Чи означає це, що не треба реформувати податкову чи митницю? Ні. Треба. Причому, для збільшення довіри між суспільством і владою, між бізнесом і чиновниками, неминуче підняття податків має супроводжуватись системними кроками по реформуванню податкової і митниці, по зменшенню тиску на бізнес. Проте треба розуміти, що ці кроки ніяк не відмінять необхідність знаходження коштів для фінансування армії тут і зараз. Просто треба демонструвати політичну волю для змін, треба демонструвати, що удар іде не тільки по бізнесу. І треба зробити вже зараз ті кроки, які зменшать потреби у додатковому підняттю податків за 2-3 роки. Причому нічого вигадувати не треба. Всі кроки вже давно прописані в програмі МВФ.

    Але саме підняття податків є невідворотнім. І питання тут лише в тому, які саме податки мають бути підвищенні. Бізнес дуже здивувався, коли податковий тиск на нього був обраний як база для надходжень бюджету, коли побачили значне зростання військового збору і, фактично, податок на оборот, замість простого збільшення ПДВ. Що зачепило би всіх, але рівномірно. І не було б виключно тиском на світлий бізнес. Бо що сірі ділки, що люди зі світлої прозорої частини економіки, всі витрачають кошти. Всі споживають. І витрачаючи їх сплачують ПДВ. Пропорційно до власного споживання. І в результаті, чим більше ви витрачаєте, тим більше ви платите. Що є справедливим. А от військовий збір будуть платити більше ті, хто і так вже є чесним платником податків. Що є не дуже справедливим.

    Коли держава просить затягнути пояси, то люди мають особливо звертати увагу на питання справедливості. І так, під час війни не можна уникнути затягування поясів. Але можна уникнути відвертої несправедливості. І синхронізація давно назрілих реформ, які потрібно було робити 2, 5 , 7, 15 років тому, і підняття податків може стати демонстрацією того, що влада розуміє важливість справедливості.

  • Україна готується до підвищення податків через війну

    Україна готується до підвищення податків через війну

    Україна готується до підвищення податків у зв’язку з ескалацією війни. Голова комітету з фінансів та податкової політики Данило Гетманцев визначив цей крок як необхідне, але непопулярне рішення, у зв’язку з викликами, що стоять перед українською економікою.

    Наразі близько 60% державних видатків направляються на оборону, що становить близько 40% від ВВП країни. Це ставить серйозний тиск на бюджет. Гетманцев прокоментував можливе підвищення ПДВ, яке автоматично призведе до збільшення цін, а також військового збору.

    “Це не найкраще рішення, але ми маємо вибирати між життям і грошима. Очевидно, ми обираємо життя. Тому ми, ймовірно, будемо змушені прийняти це рішення”, – сказав народний депутат.

    Представник партії “Слуга народу” попередив, що відсутність фінансування для армії матиме фатальні наслідки для економіки. Тому важливо знайти кошти для забезпечення потреб військовослужбовців. Гетманцев підкреслив, що в наявності немає інших варіантів, крім підвищення податків.

    “Без зміни основних податкових законів ми не можемо зібрати 5 мільярдів доларів, які потрібні нам”, – заявив депутат.

    Він також зазначив, що головними джерелами фінансування є податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, військовий збір і акцизи. Водночас, зауваживши, що податок на прибуток ймовірно залишиться незмінним через складнощі з його адмініструванням.

  • Україна готується до підвищення податків та акцизів

    Україна готується до підвищення податків та акцизів

    У червні 2024 року можуть бути прийняті рішення щодо підвищення деяких податків та акцизних зборів в Україні, але реальне зростання відрахувань до бюджету може відбутись трохи пізніше. Зараз Кабінет Міністрів розробляє законопроєкт, спрямований на підвищення податків, зокрема ПДВ та військового збору. Ці зміни можуть стосуватися як загального підвищення ставок, так і введення військового збору для суб’єктів, які застосовують спрощену систему оподаткування.

    Планується збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Таку ж ставку у 5% може мати і фізична особа-підприємець. Питання підвищення рівня ПДВ ще обговорюється, передбачуване збільшення становить 2-3%.

    Законопроєкт може бути представлений до Верховної Ради ще до кінця червня. Проте експерти зауважують, що навіть за швидкого прийняття документа нові ставки можуть почати діяти не раніше вересня.

    У червні також можуть змінитися акцизи. Планується підвищити акцизи на тютюнові вироби, алкоголь та паливо для фінансування армії. Збільшення акцизу призведе до значного зростання цін на бензин.

    У травні Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №11256, який передбачає підвищення податків на підакцизні товари. Зокрема, він передбачає поетапне збільшення акцизу на пальне до 2028 року.

    Згідно з текстом законопроєкту, до 1 січня 2028 року акциз на бензин має становити 359 євро за 1000 літрів, на дизельне пальне — 330 євро за 1000 літрів, а на автогаз — 277 євро за 1000 літрів.

    Нагадаємо, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав реєстр. № 11256 про збільшення акцизів на паливо на своєму засіданні 31 травня. Рішення призведе до зростання цін на пальне для українських автомобілістів вже у липні.

  • Податкові порушення при ввезенні секонд-хенду, боротьба з шахраївством у Державній податковій службі

    Податкові порушення при ввезенні секонд-хенду, боротьба з шахраївством у Державній податковій службі

    В Державній податковій службі розкрили значні порушення, пов’язані з ввезенням та реалізацією секонд-хенду в Україні.

    За їхніми словами, наштовхування молодих людей на магазини секонд-хенду стало характерним явищем для цієї галузі бізнесу. Молодь намагається придбати товар за готівку для подальшого перепродажу.

    Імпортери секонд-хенду занижують вартість товару при ввезенні, а потім через угоди на “чорному” ринку реалізують товар без сплати ПДВ, дозволяючи іншим учасникам уникнути сплати податку або навіть отримати його відшкодування.

    Наприклад, за словами Гетьманцева, у квітні ТОВ “Е-А” ввезло сумки за ціною в 11,3 раза нижче митної вартості, а одяг – у 4,2 раза дешевше. При цьому податкове навантаження компанії склало 0%.

    Дії Державної податкової служби в цьому випадку запобігли розповсюдженню схемного кредиту на суму 35,2 млн гривень. Відповідні матеріали передано до Бюро економічної безпеки.

    В цілому, з вересня минулого року завдяки спільному аналітичному кабінету Державної міграційної служби та Державної прикордонної служби вдалося запобігти розповсюдженню ризикового податкового кредиту на суму 9 млрд гривень.

    Гетьманцев також зазначив, що окремим аспектом доходів злочинців є маскування секонд-хендом привезених брендових речей.