Хрещатик

Позначка: коли закінчиться війна

  • Кремль вимагає визнання окупації та демілітаризованої зони в Україні

    Кремль вимагає визнання окупації та демілітаризованої зони в Україні

    Мирне врегулювання війни в Україні до 2026 року неможливе через жорстку позицію Росії, яку вона висуває на переговорах. Про це повідомляє Washington Post, посилаючись на дані європейської розвідки.

    За інформацією видання, аналітичний центр, тісно пов’язаний з П’ятою службою ФСБ (відповідає за операції в Україні), підготував документ із потенційними умовами Кремля за тиждень до переговорів між Росією та США в Ер-Ріяді 18 лютого.

    У цьому документі плани Дональда Трампа досягти миру за 100 днів назвали нереалістичними, а переговорний процес – таким, що затягнеться як мінімум до 2026 року.

    Які вимоги Кремля?

    Росія вимагає:

    • Визнання її суверенітету над окупованими територіями України.
    • Створення буферної зони на північному сході України – на кордоні з Брянською та Бєлгородською областями.
    • Формування демілітаризованої зони в південних регіонах України, включаючи Одеську область.
    • Відмову України від вступу в НАТО та можливість участі проросійських партій у виборах.

    У документі також зазначається, що «київський режим не може бути змінений зсередини країни, а потребує повного демонтажу».

    Крім того, Росія категорично проти будь-яких миротворчих сил, адже вважає, що вони будуть діяти під «західним впливом».

    Що пропонує Росія США?

    РФ розглядає можливість торгівлі корисними копалинами, зокрема на окупованих територіях, як спосіб зміцнити свої позиції в переговорах. Кремль також наполягає на тому, щоб:

    • США припинили постачати зброю Україні,
    • Росія зупинила військові поставки країнам, які є «недружніми» до США.

    При цьому Кремль відкидає ідею послаблення санкцій у відповідь на поступки, вважаючи, що це не принесе йому достатньої вигоди.

    Перспективи переговорів

    Згідно з інформацією європейської розвідки, Росія працює над тим, щоб ослабити позиції США в переговорах, використовуючи внутрішню політичну напругу у Вашингтоні. Кремль також робить ставку на те, що в майбутньому може укласти вигіднішу угоду, якщо бойові дії тимчасово припиняться, а Україна ослабне.

    Отже, мирне врегулювання найближчим часом виглядає малоймовірним, адже Москва висуває ультимативні вимоги, які суперечать інтересам України та її союзників.

  • Данія розглядає можливість військової присутності в Україні для підтримки миру

    Данія розглядає можливість військової присутності в Україні для підтримки миру

    Данія висловила готовність направити свій військовий контингент в Україну у разі необхідності забезпечення майбутнього мирного врегулювання. Таку заяву зробили міністри закордонних справ та оборони Данії Ларс Льокке Расмуссен і Троельс Лунд Поульсен після зустрічі з комітетом з питань зовнішньої політики парламенту.

    Очільники МЗС і Міноборони країни пояснили, що ця ініціатива отримала підтримку серед більшості парламентських партій. За словами Ларса Льокке Расмуссена, такий крок є важливим сигналом як для російської влади, так і для союзників у Вашингтоні. Міністр підкреслив, що у разі досягнення мирної угоди або припинення вогню, яке вимагатиме європейської військової присутності, Данія готова взяти в цьому участь.

    Водночас міністр оборони Троельс Лунд Поульсен уточнив, що конкретного рішення про відправку військ поки немає, адже ситуація залишається невизначеною. Він зазначив, що уряд лише заявляє про свою готовність, а остаточне рішення ухвалюватиметься залежно від подальшого розвитку подій.

    Ця ініціатива Данії є важливим дипломатичним сигналом, що демонструє готовність європейських країн брати участь у мирному врегулюванні війни в Україні та забезпеченні безпеки в регіоні після завершення активних бойових дій.

  • Фінансові ринки вірять у швидке завершення війни в Україні

    Фінансові ринки вірять у швидке завершення війни в Україні

    Після переобрання Дональда Трампа президентом США інвестори з оптимізмом дивляться на перспективи завершення війни в Україні. Фондові ринки, особливо в Європі, демонструють значне зростання, що свідчить про очікування стабільності та можливого миру.

    Найбільше зростання продемонстрували акції європейських оборонних концернів. Наприклад, вартість акцій Hensoldt, Leonardo та Rheinmetall подвоїлася порівняно з рівнем, що був до виборів у США. Водночас, американські гіганти Lockheed Martin і L3Harris втратили понад 10%, що може свідчити про перегляд пріоритетів військових інвестицій.

    Цікаво, що європейський індекс Stoxx 600 зріс на 14% у доларах, тоді як американський S&P 500 показав незначне зниження, а німецький DAX додав майже 25%. Це вказує на впевненість європейських інвесторів у майбутньому регіону.

    Окремо інвестори звертають увагу на російські компанії, що котируються на міжнародних біржах. Очікування потенційного послаблення санкцій підштовхнуло вгору акції “Русала” (+61%), Raiffeisen Bank (+39%) та OTP Bank (+23%).

    Такі тенденції говорять про те, що глобальні фінансові кола закладають у свої прогнози ймовірне завершення війни та повернення Росії до більш відкритої економічної політики.

    Значним індикатором очікувань інвесторів є ціна українських державних облігацій та корпоративних боргових паперів. Облігації енергетичних, залізничних та інфраструктурних компаній України зростають з листопада 2024 року.

    Девід Хаунер із Bank of America зазначає, що облігації із погашенням у 2028 році вказують на те, що спекулянти оцінюють високу ймовірність мирного завершення конфлікту. Водночас, Goldman Sachs додає: якщо український ВВП зростатиме на 4,7% щороку, країна зможе вийти на показники, що перевищать рівень 2023 року на 25%.

    Однак цей сценарій можливий лише за умов тривалого миру та стабільності, що додатково підтверджує очікування ринків щодо швидкого завершення бойових дій.

    Попри загальний оптимізм, 28 лютого відбулася перепалка в Овальному кабінеті, після чого очікування швидкого миру різко знизилися. Аналітики зазначають, що відтоді фінансові ринки не змогли повністю відновити свої позиції.

    Це може означати, що хоча інвестори ставлять на завершення війни, вони розуміють: переговори будуть складними, а гарантії миру – нестабільними.

  • Зеленський прагне переконати Трампа у готовності до переговорів із РФ

    Зеленський прагне переконати Трампа у готовності до переговорів із РФ

    Україна на переговорах у Саудівській Аравії прагне переконати США відновити розвідувальну та військову підтримку. Головним аргументом Києва стане демонстрація готовності президента Володимира Зеленського якнайшвидше завершити війну з Росією. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на обізнаних чиновників.

    За словами чиновників, Україна планує запропонувати часткове припинення вогню щодо дальніх безпілотників, ракетних ударів і бойових дій у Чорному морі. Київ сподівається, що такий крок змусить Вашингтон переглянути рішення про замороження обміну розвідданими та постачання зброї.

    Один з українських чиновників заявив, що у короткостроковій перспективі Київ зосередиться на відновленні зв’язків зі США. Два європейські чиновники додали, що Україна розглядає прогрес у переговорах про припинення вогню як умову для повернення військової та розвідувальної допомоги.

    Як зазначає FT, через тиск з боку США адміністрація Зеленського змінила свою позицію. Політолог Володимир Фесенко пояснює, що раніше Київ планував спершу отримати гарантії безпеки, а вже потім вести переговори про припинення вогню. Проте після напружених контактів з Білим домом пріоритети змінилися.

    “Тактика змінилася. Тепер головне – нормалізувати відносини зі США. Дональд Трамп вважає, що Україна не прагне припинення вогню, тому наша головна мета – довести протилежне та ініціювати прямі переговори з Росією”, – зазначає Фесенко.

    Попри зміну підходу, Київ не відмовляється від залучення США до можливого режиму припинення вогню. За словами європейських чиновників, які спілкувалися з українськими колегами, Вашингтон може брати участь у моніторингу дотримання угоди. Це може включати використання американських супутників та засобів розвідки.

    Переговори в Саудівській Аравії стануть важливим етапом для України у спробі відновити підтримку США та врегулювати дипломатичні відносини на тлі військового конфлікту.

     

  • Зеленський повідомив про підготовку плану мирного договору та перших кроків до завершення війни

    Зеленський повідомив про підготовку плану мирного договору та перших кроків до завершення війни

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про активну роботу над планом перших кроків для досягнення справедливого та стійкого миру. Цю інформацію він оприлюднив на своєму офіційному Telegram-каналі. За його словами, план буде готовий найближчим часом, і його метою є наближення до завершення війни.

    Зеленський наголосив на важливості європейської співпраці у цих процесах, зазначивши, що Європа має спільне бачення щодо мирного процесу та гарантій безпеки для України. Президент підкреслив, що Європа має бути залучена до майбутніх переговорів разом з Україною та США.

    Важливим етапом мирних перемовин, за словами Зеленського, є перші кроки до деескалації конфлікту, серед яких звільнення полонених та перемир’я в морі і небі. Зеленський зазначив, що цей крок передбачає заборону на використання ракет, дальнобійних дронів та ударів по енергетичній і цивільній інфраструктурі. Важливим аспектом мирних переговорів є забезпечення безпеки, зокрема гарантії для України та її партнерів.

    Президент також прокоментував свою зустріч з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі 28 лютого, зазначивши, що вона не пройшла так, як передбачалося. Зеленський висловив прикрість з приводу результатів цієї зустрічі, але додав, що настав час для конструктивної співпраці і спілкування. Він підкреслив важливість подальшої співпраці з США для досягнення остаточного мирного договору.

  • Інвестори на Уолл-стріт ставлять на швидке завершення війни в Україні

    Інвестори на Уолл-стріт ставлять на швидке завершення війни в Україні

    Акції компаній, що займаються виробництвом озброєнь, таких як Lockheed Martin і General Dynamics, за останні півроку знизилися більше ніж на 20%, що стало важливим сигналом для фінансових ринків. Ці зміни показують, що інвестори почали робити ставку на швидке завершення війни між Росією та Україною, вважаючи, що США можуть зіткнутися з проблемами перевиробництва, якщо постачання зброї Україні припиняться.

    За словами експертів, ринок акцій тісно пов’язаний з глобальними політичними та військовими подіями, і тому падіння вартості акцій великих постачальників озброєння сигналізує про очікування завершення війни. Якщо цей прогноз справдиться, американські виробники озброєнь можуть зіштовхнутися з проблемами через зниження попиту на свою продукцію.

    За останні роки акції таких компаній, як Lockheed Martin, General Dynamics та Boeing, зазнали значного падіння, що частково пов’язано з тим, що інвестори почали сумніватися в довготривалості військового конфлікту в Україні. Після обрання Дональда Трампа президентом США трейдери почали ставити під сумнів необхідність продовження поставок зброї Україні, що призвело до падіння вартості акцій провідних компаній ВПК.

    Не всі військові конфлікти однаково відображаються на фінансових ринках. Наприклад, акції компанії Raytheon, яка спеціалізується на оборонних системах для Ізраїля, навпаки, показують стійке зростання. Це може бути результатом очікувань інвесторів про продовження військової допомоги Ізраїлю від США та можливе збільшення військових постачань до цієї країни через нестабільність у регіоні.

    Для виробників озброєнь, таких як Lockheed Martin і General Dynamics, швидке завершення війни може призвести до проблем з перевиробництвом та падінням попиту. Водночас компанії, які постачають зброю Ізраїлю, як Raytheon, можуть отримати вигоду від подальших поставок та військової підтримки в регіоні.

  • Трамп доручив організувати переговори щодо України

    Трамп доручив організувати переговори щодо України

    Президент США Дональд Трамп заявив, що має конкретний план щодо завершення війни в Україні. Про це він розповів в інтерв’ю The New York Post. Для реалізації своєї ініціативи Трамп доручив раднику з національної безпеки Майку Волтцу організувати зустрічі, які мають стати першим кроком у втіленні його задуму.

    “Я сподіваюся, що це буде швидко. Щодня гинуть люди. Ця війна в Україні дуже погана. Я хочу покласти цьому край”, — заявив Трамп, акцентуючи на необхідності негайних дій.

    На борту президентського літака, звертаючись до радника Майка Волтца, Трамп наголосив на трагедії, яку спричиняє війна:
    “Давайте влаштуємо ці зустрічі. Вони хочуть зустрітися. Щодня гинуть люди. Вбивають молодих красивих солдатів. Молоді люди, як мої сини. З обох сторін. По всьому полю бою.”

    Свої слова він підкріпив розумінням болю та втрат, які переживають люди в Україні та Росії через тривалий конфлікт.

    Перед цим Трамп повідомив, що провів телефонну розмову з російським президентом володимиром путіним. За словами Трампа, метою було знайти можливість припинення війни між Росією та Україною.

    Хоча подробиць переговорів із главою кремля наразі немає, сам факт розмови викликає багато питань. Зокрема, чи справді ці кроки Трампа здатні привести до миру, чи це лише частина його політичної кампанії перед виборами.

    Заява Трампа про мирний план стала черговим політичним меседжем, який звучить на тлі критики його дій у зовнішній політиці. Попередньо Трамп неодноразово заявляв, що готовий вирішити питання війни в Україні “за 24 години”, якщо повернеться на посаду президента США.

    Водночас багато експертів сумніваються в ефективності ініціативи Трампа, адже його спроби домовлятися з путіним у минулому часто супроводжувалися критикою через надмірну гнучкість стосовно Росії.

    Якщо план Трампа дійсно існує, то найближчими днями можна очікувати перші зустрічі, ініційовані Майком Волтцом. Проте основним питанням залишається, чи погодиться Кремль на діалог, який передбачає справжнє припинення бойових дій.

  • ОП пропонує два формати мирних перемовин

    ОП пропонує два формати мирних перемовин

    Наше джерело в Офісі Президента повідомляє, що Андрій Єрмак, очільник ОП, запропонував адміністрації Дональда Трампа два формати мирних переговорів, які мали б вплинути на стратегію США у відносинах із Росією щодо України. Метою цих пропозицій, за словами інсайдерів, було уникнення таємних домовленостей між Вашингтоном і Кремлем, які могли б поставити під загрозу суверенітет України.

    Два формати переговорів:

    1. Розширений формат – участь лідерів США, України, Росії та представників країн ЄС. Такий формат мав би створити платформу для максимальної прозорості та включення європейських держав, які підтримують Україну, у процес ухвалення рішень.
    2. Тристоронній саміт – переговори між США, Україною та Росією. Цей варіант був розроблений як компроміс на випадок, якщо Кремль відмовиться від ширшого формату.

    Згідно з джерелом, Єрмак розумів, що Кремль може принципово не прийняти розширений формат через побоювання втрати маневру для кулуарних домовленостей. Саме тому і був запропонований другий варіант – тристоронній саміт.

    Проте головним завданням для ОП залишалося зірвати можливість прямих переговорів між Трампом і Путіним без участі України. Побоювання викликала ймовірність, що такі закриті домовленості можуть призвести до поділу України чи інших загрозливих рішень, які будуть засекречені від громадськості.

    Москва традиційно прагнула виключити європейські країни з переговорного процесу, концентруючи увагу на прямих діалогах зі США. Адміністрація Трампа, своєю чергою, неодноразово демонструвала бажання “домовлятися” з Кремлем на тлі загострення міжнародних конфліктів.

    Прямі домовленості між Вашингтоном і Москвою без участі Києва могли б поставити під загрозу незалежність України та призвести до ухвалення рішень, які б не відповідали її національним інтересам. Тому ініціатива Єрмака була спрямована на те, щоб тримати Україну “у грі” та не дозволити Кремлю маніпулювати переговорами.

  • Офіс Президента використовує мирні переговори для досягнення військових цілей

    Офіс Президента використовує мирні переговори для досягнення військових цілей

    Офіс Президента України активно працює над стратегією, яка поєднує дипломатичні маневри на мирному фронті та військові операції на полі бою. Згідно з інсайдерською інформацією з надійного джерела в ОП, одна з ключових стратегій полягає в затягуванні переговорного процесу з Росією. Це дозволяє не лише отримати додаткові санкційні заходи проти Росії, а й створити можливості для укріплення військових позицій в критичних зонах.

    1. Ефект від санкцій та стратегії переговорів

    Затягування переговорів стало своєрідною “довгою грою” для України. Як стверджує наше джерело, ця тактика дозволяє отримати додаткові санкційні удари по Росії. Нові економічні санкції, зокрема ті, що спрямовані на енергетичний сектор РФ, мають великий вплив на її можливості вести війну. Українська сторона прагне максимально затримати переговори, щоб забезпечити більший тиск на Росію через міжнародну спільноту.

    Це дає Офісу Президента змогу не лише маневрувати на міжнародній арені, а й створювати умови для подальшого знищення російської енергетичної інфраструктури, що є одним із стратегічних напрямків війни. Водночас Україна активно працює над нарощуванням власних військових потужностей, щоб створити додаткові важелі тиску.

    2. Формати повзучої війни: утримання територій та розширення контрнаступу

    Згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, одним з ефективних підходів є так звана “повзуча війна”. Це стратегія, за якої українські війська поступово, без великих військових штурмів, утримують і розвивають свої позиції на важливих ділянках фронту, особливо в Донецькій області. Такий формат дозволяє без серйозних втрат утримувати території протягом тривалого часу, а також розвивати контрнаступальні операції без надмірного ризику.

    У рамках цієї стратегії ЗСУ можуть утримувати важливі ділянки Донбасу впродовж усього 2025 року. За умови правильного забезпечення і підтримки, ця тактика дозволяє не лише стабілізувати ситуацію на фронті, а й створити умови для майбутнього відвоювання інших територій.

    3. Дипломатична вигода від затягування переговорів

    Андрій Єрмак, керівник Офісу Президента України, вважає, що питання легітимності Володимира Зеленського грає на користь української сторони. Затягування переговорів дає можливість не лише укріпити військові позиції, але й забезпечити відносини з новою адміністрацією президента США Дональда Трампа, якщо він повернеться до влади. Цей аспект дає додаткові козирі у міжнародних переговорах, де кожен хід має бути розрахований на кілька кроків уперед.

    Під час відносин з новим американським лідером, який має свою політичну програму щодо України, важливо не тільки тримати фронт, але й забезпечити стабільність на дипломатичному рівні, щоб надалі отримувати підтримку від основних союзників.

    4. Перспективи на майбутнє

    Така комбінована стратегія дозволяє Україні уникнути необхідності йти на прямі переговори, що можуть бути вигідні лише Росії, і одночасно досягати військових успіхів на полі бою. Наразі очевидно, що ця тактика дає змогу зміцнити позиції держави в довгостроковій перспективі.

    Зараз важливою є підтримка міжнародної спільноти та правильне використання стратегічних санкцій. Україні, ймовірно, доведеться продовжити рух у напрямку зміцнення відносин з західними країнами, одночасно посилюючи військовий тиск на Росію через більш динамічну тактику на фронті та вражаючі удари по енергетичних об’єктах ворога.

    Затягування переговорів, здавалося б, може виглядати як безкінечний процес, але для України це вигідна тактика, яка дає можливість утримувати контроль над критичними територіями та досягти суттєвих перемог у майбутньому.

  • Зеленський висловив намір почати переговори з Росією

    Зеленський висловив намір почати переговори з Росією

    Президент України Володимир Зеленський озвучив намір розпочати переговори з Росією після зустрічі з колишнім президентом США Дональдом Трампом. У інтерв’ю агентству AP Зеленський зазначив, що важливою умовою таких переговорів є участь Сполучених Штатів, України та Росії, а також врахування голосу Євросоюзу.

    «Я хотів би бачити за столом переговорів Сполучені Штати, Україну і Росію. Голос Євросоюзу також має бути почутий. Я думаю, це було б справедливо, ефективно. Але чим це обернеться, я не знаю», – зазначив Зеленський.

    Він також уточнив, що на даний момент Україна підтримує контакти з адміністрацією Трампа, хоча ці консультації мають загальний характер і не містять конкретних пропозицій або домовленостей щодо подальших дій.

    Раніше радник Дональда Трампа, Джон Келлог, закликав провести вибори в Україні до кінця цього року. Виходячи з цього, Зеленський припустив, що на фоні таких заяв, а також враховуючи можливі нові підходи міжнародної спільноти, можна шукати шляхи для мирних переговорів із Росією.

    Незважаючи на відсутність конкретних результатів переговорів, Зеленський вважає, що Україна має залишатися відкритою до міжнародних контактів та дипломації. Водночас він підкреслив, що успіх будь-яких переговорів залежатиме від позицій усіх учасників та подальших кроків Кремля.