Позначка: коли закінчиться війна

  • «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    «Нікому не вірте»: Валерій Залужний пояснив, чому неможливо передбачити кінець війни та що реально визначить її фінал

    Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що передбачити точну дату завершення війни неможливо, а будь-які прогнози на роки вперед не мають практичної цінності. Під час спілкування зі студентами він наголосив, що суспільству варто відмовитися від пошуку простих відповідей і зосередитися на реальних факторах, які визначають хід війни.

    За словами Залужного, він свідомо не називає жодних термінів, адже війна такого масштабу не піддається прогнозуванню. Він підкреслив, що навіть досвідчені військові не можуть точно передбачити, скільки триватимуть бойові дії, оскільки на це впливає надто багато змінних. Йдеться не лише про ситуацію на фронті, а й про економічні ресурси, політичні рішення, міжнародну підтримку та внутрішню стійкість країни.

    Залужний прямо заявив, що не збирається давати відповідь у форматі «ще рік», «п’ять» чи «десять років», оскільки це було б маніпуляцією або спробою привернути увагу. Він назвав себе реалістом і зазначив, що замість дат важливо аналізувати фактори, які можуть як пришвидшити, так і затягнути війну.

    Ключовим у його виступі стало питання ресурсів. За словами Залужного, Україна має чесно визначити для себе, скільки ще вона здатна і готова воювати. Це стосується не лише військових можливостей, а й економіки, демографії та психологічної витривалості суспільства. Він наголосив, що будь-які дії без чіткої мети і стратегії можуть призвести до виснаження країни без досягнення реального результату.

    Окремо Залужний звернув увагу на небезпеку ситуації, коли результат війни доводиться «продавати» як перемогу. На його думку, стратегія має бути сформована таким чином, щоб фінальний результат був очевидним і не потребував додаткових пояснень або інтерпретацій. Це означає, що держава повинна чітко розуміти, чого вона прагне досягти і якою ціною.

    Він підкреслив, що замість очікування прогнозів необхідно працювати над формуванням ефективної стратегії. Така стратегія повинна враховувати всі ключові аспекти: від ресурсного забезпечення до політичних рішень і міжнародної взаємодії. Лише в цьому випадку можна говорити про контроль над ситуацією, а не про пасивне очікування її розвитку.

    Залужний також згадав концепцію так званого «чорного лебедя» — непередбачуваної події, яка може кардинально змінити перебіг війни. Він визнав, що теоретично така подія можлива і здатна вплинути на швидкість завершення бойових дій. Водночас він застеріг від сподівань на подібний сценарій, адже очікування випадкового повороту подій може відволікати від реальної роботи та стратегічного планування.

    Його головний меседж був чітким: нікому не варто сліпо вірити, адже війна залежить від великої кількості факторів, і вирішальним буде те, наскільки сама Україна готова діяти та реалізовувати власні рішення. За його словами, майбутнє не визначається прогнозами — воно формується конкретними діями.

    Заява Залужного прозвучала на тлі постійного суспільного запиту на відповіді щодо термінів завершення війни. У медіапросторі регулярно з’являються різні оцінки та прогнози, однак його позиція фактично підважує саму логіку таких дискусій. Він пропонує змінити фокус: замість питання «коли закінчиться війна» ставити питання «що ми робимо для її завершення».

    Його підхід демонструє прагматичне і стратегічне бачення ситуації, в якому немає місця ілюзіям або спрощенням. Це також сигнал суспільству про необхідність готовності до тривалого протистояння і відповідального ставлення до ресурсів та рішень.

    У підсумку Валерій Залужний окреслив чітку позицію: війна не має заздалегідь визначеного дедлайну, і її завершення залежить не від прогнозів чи випадковостей, а від системної роботи держави, її ресурсів і здатності реалізувати власну стратегію. Його слова стали нагадуванням про те, що реальність війни складніша за будь-які медійні оцінки, а перемога — це результат не очікувань, а дій.

  • Розвідка назвала фактори, від яких залежить завершення війни

    Розвідка назвала фактори, від яких залежить завершення війни

    Війна в Україні може завершитися до кінця 2026 року, але для цього має співпасти низка важливих факторів. Про це в інтерв’ю Новини.LIVE заявив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.

    За його словами, прогнозування завжди має кілька сценаріїв, однак визначальним залишається стан справ безпосередньо на полі бою.

    «Безумовно, є ознаки зовнішні, внутрішні, економічна ситуація в Росії, їхні втрати, які свідчать про ті чи інші показники. Але реальна ситуація на полі бою – це реальна ситуація на полі бою», – підкреслив Юсов.

    Він зазначив, що для завершення війни до кінця 2026 року необхідні:

    • посилення санкційного та економічного тиску на РФ;

    • збільшення оборонної та фінансової допомоги для України;

    • більш жорстка і консолідована позиція міжнародних партнерів;

    • здатність українських Сил оборони стримувати і відкидати ворога;

    • активна дипломатична робота Києва;

    • готовність українського суспільства й надалі боронити країну.

    Представник ГУР наголосив, що всі ці фактори необхідно розглядати у комплексі.

    «Аналізуючи їх, можна робити ті чи інші висновки. Але те, що Україна докладає всіх можливих і неможливих зусиль, щоби цей конфлікт завершився якомога швидше і закінчився справедливим миром, – просто факт», – додав Юсов.

  • Кремль висунув умову для «сталого миру» в Україні – Путін знову згадав НАТО

    Кремль висунув умову для «сталого миру» в Україні – Путін знову згадав НАТО

    Російський диктатор Володимир Путін вкотре повторив тезу про те, що довгостроковий мир в Україні нібито неможливий без «усунення питання розширення НАТО на схід».

    Таку заяву він зробив на саміті Шанхайської організації співробітництва (ШОС), що відбувається у Тяньцзіні, повідомляє Sky News. За словами Путіна, Захід намагався «втягнути Україну у свою орбіту», а Київ прагнув до членства в альянсі, «який очолюють США».

    «Для того, щоб українське врегулювання було сталим і довгостроковим, необхідно усунути корінні причини кризи, про які я щойно згадав, і про які я неодноразово згадував раніше», – заявив глава Кремля.

    Його виступ пролунав після зустрічей із президентом Китаю Сі Цзіньпіном та прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді.

    Раніше президент США Дональд Трамп висловив сумніви щодо швидкої зустрічі між Путіним та президентом України Володимиром Зеленським. Водночас він не виключив можливість тристоронніх переговорів за своєю участю.

    Аналітик Bloomberg Макс Гастінгс зазначає, що Трамп більше переймається ідеєю здобути Нобелівську премію миру, ніж пошуком реальних важелів для зупинення російської агресії. На думку експерта, саме довіра Трампа до слів Путіна створює розбіжності між США та європейськими союзниками.

  • Гарантії безпеки для України: Трамп і союзники створили робочу групу

    Гарантії безпеки для України: Трамп і союзники створили робочу групу

    18 серпня у Вашингтоні президент США Дональд Трамп та європейські лідери домовилися про створення спеціальної робочої групи, яка займеться підготовкою гарантій безпеки для України. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на європейських посадовців.

    Очолить групу державний секретар США Марко Рубіо. До складу увійдуть радники з національної безпеки та представники НАТО, які працюватимуть над конкретними механізмами підтримки України.

    Чотири складові гарантій

    За словами європейських чиновників, майбутні гарантії безпеки для України передбачають:

    • військову присутність;

    • протиповітряну оборону;

    • постачання озброєнь;

    • моніторинг виконання домовленостей про припинення бойових дій.

    При цьому США можуть забезпечувати непряму військову підтримку європейським миротворцям, однак пряме розміщення американських військ в Україні наразі не розглядається.

    Позиції союзників

    Як зазначає WSJ, європейських партнерів підбадьорило те, що тема гарантій безпеки вперше стала предметом конкретного обговорення між Вашингтоном та союзниками.

    Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні під час зустрічі озвучила пропозицію, «схожу на модель статті 5 НАТО», яка передбачає колективну відповідь у разі нападу. Її підтримав і британський прем’єр Кір Стармер.

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив в ефірі Fox News, що членство України в Альянсі наразі не обговорюється, але активно дискутується питання гарантій безпеки за аналогією зі статтею 5. За його словами, тепер переговори вийшли на більш конкретний рівень.

  • Зеленський заявив про новий обмін полоненими після домовленостей у Стамбулі

    Зеленський заявив про новий обмін полоненими після домовленостей у Стамбулі

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про продовження переговорів з Росією щодо обміну полоненими та можливого припинення вогню. За його словами, українська сторона виконує домовленості, досягнуті під час попередньої зустрічі в Стамбулі, і вже працює над наступним етапом — новим обміном.

    “Зараз ми продовжуємо виконувати домовленості, що були досягнуті на минулій зустрічі в Стамбулі, і команда працює над ще одним обміном“, — заявив Зеленський.

    За інформацією з Офісу президента, секретар РНБО Олексій Умєров запропонував російській стороні організувати чергову зустріч вже наступного тижня. Мета — пришвидшити процес досягнення миру та активізувати діалог.

    Глава держави наголосив, що переговорний процес потребує більшої динаміки, а Росії слід перестати ухилятися від прийняття конкретних рішень:
    “Необхідно збільшити переговорну динаміку. Треба робити все, щоб досягти припинення вогню. І Російській Федерації потрібно перестати ховатися від рішень“.

    Окремо Президент акцентував на необхідності повернення всіх українських полонених, зокрема дітей, і наголосив, що припинення вбивств та гуманітарне розв’язання кризи — це пріоритет.

    “Ми готові до такої зустрічі, і це має бути зустріч, яка реально забезпечить мир“, — підсумував Зеленський.

  • Соцопитування: більшість українців згодні завершити війну на умовах лінії фронту

    Соцопитування: більшість українців згодні завершити війну на умовах лінії фронту

    В Офісі Президента визнають — українське суспільство дедалі більше втомлюється від війни. Як стало відомо з наших джерел, наближених до Банкової, закриті соціологічні опитування фіксують стабільне зростання антивоєнних настроїв серед громадян.

    Згідно з даними, які наводить співрозмовник, понад 62% опитаних вважають прийнятним сценарій завершення війни по поточній лінії фронту. Це означає фактичне замороження конфлікту без звільнення усіх тимчасово окупованих територій, включаючи Крим.

    «Ці цифри викликають серйозне занепокоєння у президента. Влада розуміє, що населення втомлене не лише від війни як такої, але й від мобілізації, відсутності чітких перспектив і постійного тиску на фронті й у тилу», — зазначив співрозмовник.

    В ОП сподіваються знайти нові комунікаційні тригери для підтримки суспільного запиту на опір. Проте виявилося, що традиційні інструменти інформаційного впливу — зокрема вкиди Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки (ЦІПсО) — більше не спрацьовують. Українці дедалі частіше сприймають їх із недовірою або ігнорують.

    «Ми бачимо втому не лише фізичну, а й когнітивну. Люди перестали реагувати на наративи про “рішучий перелом” чи “унікальні події на фронті”. Емоційний ресурс виснажено, і це створює політичні ризики», — пояснює джерело в ОП.

    Ця ситуація змушує владу переглядати інформаційну політику, шукати нові формати донесення меседжів, а також готуватися до потенційних політичних криз, зокрема на тлі майбутніх президентських виборів.

  • Рубіо: “Президент Трамп наполягає на мирних переговорах між Україною та Росією”

    Рубіо: “Президент Трамп наполягає на мирних переговорах між Україною та Росією”

    На тлі загострення риторики Дональда Трампа щодо війни в Україні, державний секретар США Марко Рубіо підтвердив, що досягнення дипломатичного врегулювання залишається головним пріоритетом президента.

    Як повідомила речниця Державного департаменту Теммі Брюс, Рубіо озвучив позицію американської адміністрації під час розмови з міністрами закордонних справ Франції, Німеччини та Великої Британії. Окрім Близького Сходу й теми стримування Ірану, співрозмовники обговорили війну в Україні.

    “Пріоритетом президента Трампа залишається припинення війни шляхом досягнення міцного врегулювання шляхом переговорів“, – заявила Брюс.

    Ця позиція прозвучала слідом за жорсткою заявою самого Трампа, зробленою напередодні. Президент США поставив Кремлю ультиматум: якщо протягом 50 днів Україна й Росія не досягнуть “справедливої” угоди, Вашингтон запровадить вторинні санкції.

    Попри дипломатичну риторику, Сполучені Штати не відмовляються від військової підтримки України. Очікується постачання 17 батарей систем ППО Patriot, а також ракет до винищувачів і артилерійських боєприпасів — причому за рахунок фінансування з боку європейських союзників.

    Водночас, як наголошують джерела, Трамп все ще переконаний, що стратегічна перевага у війні на боці Росії, а військова підтримка України — це лише інструмент для тиску на Москву з метою примусити її до перемовин.

  • Вашингтон розчарований темпами припинення війни в Україні

    Вашингтон розчарований темпами припинення війни в Україні

    У Державному департаменті США різко засудили нову хвилю російських повітряних атак по українських містах. Речниця зовнішньополітичного відомства Теммі Брюс заявила, що Сполучені Штати висловлюють глибокі співчуття жертвам та їхнім родинам, а Президент Дональд Трамп налаштований покласти край війні.

    «Президент чітко заявив, що російські атаки, що посилюються, огидні. Ми рішуче засуджуємо ескалацію ударів і висловлюємо найглибші співчуття жертвам та родинам загиблих», — сказала Брюс під час брифінгу.

    За її словами, упродовж останніх тижнів Сполучені Штати фіксують нові рекорди масштабів російських повітряних атак, що викликає занепокоєння у Вашингтоні.

    Теммі Брюс підкреслила, що Трамп має чіткий пріоритет — зупинити загибель людей в Україні:

    «Він зробить усе можливе, щоби покласти край цій війні та будь-якій іншій війні, яку він матиме шанс завершити», — наголосила представниця Держдепу.

    Водночас у США визнають, що процес зупинки війни складний і вимагає часу:

    «Ми розуміємо, що ці речі потребують терпіння. Але ми також розчаровані тим, що досі не досягнуто більшого прогресу», — додала вона.

    Це вже не перша заява американської адміністрації, що сигналізує про зростання стурбованості щодо темпів бойових дій в Україні та спроб дипломатичного врегулювання. На фоні посилення російських атак ця тема знову виходить на перший план зовнішньої політики США.

  • La Stampa: Трамп і Путін домовляються про Україну без Європи

    La Stampa: Трамп і Путін домовляються про Україну без Європи

    Телефонна розмова між президентом США Дональдом Трампом і російським диктатором Володимиром Путіним може означати створення «пакту без свідків» — домовленості, з якої свідомо виключені європейські партнери. Про це пише італійська газета La Stampa, аналізуючи нові сигнали з Вашингтона та Москви.

    Як зазначає видання, обидва лідери прагнуть вивести ЄС із переговорного процесу щодо врегулювання війни в Україні. Пряма лінія між Вашингтоном і Москвою «також служить цій меті — відрізати європейців від впливу на перемовини щодо України».

    Журналісти вважають, що найбільше від таких домовленостей постраждає саме Україна. Країна опинилася в найскладнішій ситуації за три з половиною роки війни — через зростання воєнного тиску з боку Росії, охолодження інтересу з боку США та недостатній рівень підтримки від Європейського Союзу.

    «Для України це найскладніший момент з початку повномасштабного вторгнення», — резюмує La Stampa.

    Нагадаємо, Дональд Трамп після розмови з Путіним заявив, що не бачить прогресу в мирному процесі навколо України. Хоча США формально продовжують надавати військову допомогу, американський президент наголосив: «Спочатку ми маємо бути впевнені, що у самих вистачить боєприпасів».

  • У Кремлі заявили, що закінчення війни залежить від позиції Києва

    У Кремлі заявили, що закінчення війни залежить від позиції Києва

    У Кремлі знову намагаються перекласти відповідальність за затягування війни в Україні на інші сторони. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що перспективи завершення повномасштабного конфлікту залежатимуть «від позиції Києва», а також від посередницьких зусиль США.

    «Багато що залежить від позиції київського режиму. Це залежить від того, наскільки ефективно триватимуть посередницькі зусилля Вашингтона», — сказав він під час коментаря для ЗМІ.

    Пєсков також наголосив, що ще одним вирішальним чинником нібито є «ситуація на місцях», маючи на увазі бойові дії на фронті. Проте жодних конкретних пропозицій чи очікувань, які Кремль висуває Києву або Вашингтону, він не назвав.

    У свою чергу агентство Reuters зазначає, що обіцянки колишнього президента США Дональда Трампа завершити війну в Україні «за один день» після свого повернення до влади, поки не отримали жодного підтвердження чи плану реалізації. Після п’яти місяців кампанії республіканця не з’явилося жодного чіткого бачення врегулювання або переговорного процесу.

    Дата наступного раунду мирних перемовин наразі не призначена. Водночас Туреччина, яка вже виступала майданчиком для діалогу між Києвом і Москвою, підтвердила свою готовність знову прийняти учасників за столом переговорів.

    Заяви Пєскова вкотре ілюструють спробу російської влади створити уявлення, що саме Захід і Україна відповідальні за тривалість війни, при цьому уникаючи прямої відповіді на запитання: що конкретно вимагає Кремль — і які поступки вважає прийнятними.