Позначка: коли закінчиться війна

  • Підтримка переговорів з Росією зростає, але військові залишаються категоричними противниками будь-яких угод

    Підтримка переговорів з Росією зростає, але військові залишаються категоричними противниками будь-яких угод

    Згідно з останніми опитуваннями громадської думки в Україні, підтримка переговорів з Росією почала зростати після невдалого контрнаступу в минулому році. Проте більшість українців, як і раніше, наполягають на продовженні боротьби за повернення всіх окупованих територій. Однак, як зазначає The Wall Street Journal, військові залишаються найбільш категоричними противниками переговорів.

    Згідно з одним із нещодавніх опитувань, лише 18% ветеранів і військових підтримують ідею припинення війни шляхом переговорів – це найнижчий показник серед усіх демографічних груп. Крім того, 15% солдатів і ветеранів заявили, що готові до збройного протесту, якщо Київ підпише мирний договір, який здаватиметься їм неприйнятним.

    Командир Третьої штурмової бригади Андрій Білецький підкреслив, що, хоча в суспільстві накопичується втома від війни, жодної “військової катастрофи” не сталося. Він вважає, що Україна здатна відвоювати значну частину своїх територій, і припинення війни без досягнення цієї мети буде небезпечним кроком.

    Багато військових побоюються, що припинення вогню лише дасть Росії можливість переоснастити свої збройні сили і знову напасти на Україну. Вони також вважають, що всі жертви загиблих товаришів будуть марними, якщо Україна погодиться віддати свої території.

    Опитування показують, що хоча більшість українців не довіряють можливим угодам із Путіним, частина громадян, зокрема молодь, схиляється до мирних переговорів, навіть якщо це передбачатиме певні поступки. Наприклад, Алла Проніна із Запоріжжя зазначає, що після невдалого контрнаступу вона стала більше підтримувати ідею переговорів, навіть якщо це означатиме відмову від окупованих територій.

    Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик зазначає, що зміна громадської думки може дати президенту Володимиру Зеленському можливість укласти певну угоду. Однак він попереджає, що будь-яке припинення вогню може викликати серйозні політичні ризики, оскільки багато українців сприймуть таку угоду як “погану”.

    Багато військових відчувають розкол між тими, хто воює, і тими, хто живе в тилу і не звертає уваги на війну. Військові зазначають, що ті, хто не воює, можуть ухвалювати рішення, які йдуть всупереч інтересам солдатів.

    Зеленський раніше підтвердив, що Україна разом із партнерами готує план закінчення війни, який буде представлений на наступному саміті миру. Однак Росія заявляє, що не погодиться на запропоновану формулу, оскільки вона передбачає повернення Україні її міжнародно визнаних кордонів.

    Президент Росії Володимир Путін заявляв, що переговори мають базуватися на мирному плані, підготовленому навесні 2022 року, який фактично передбачає капітуляцію України. Крім того, за даними італійської газети La Repubblica, канцлер Німеччини Олаф Шольц готує “мирний план” для України, що передбачає збереження захоплених Росією територій за РФ.

  • Зеленський закликав Захід діяти для завершення війни в Україні цієї осені

    Зеленський закликав Захід діяти для завершення війни в Україні цієї осені

    Президент України Володимир Зеленський закликав західні країни вжити термінових заходів для завершення війни в Україні до кінця осені 2024 року. Виступаючи на засіданні у рамках міжнародної платформи “Рамштайн”, Зеленський наголосив на важливості завершення російської агресії, яка триває вже понад півтора року.

    “Давайте зробимо так, щоб ця осінь стала часом, коли скінчиться російська агресія. Таким чином, відновимо надійний міжнародний порядок безпеки. Ми повинні зробити це”, – підкреслив Зеленський. Цей заклик став важливою частиною стратегічної позиції України на міжнародній арені, оскільки президент вимагає активізації зусиль для досягнення миру.

    Раніше, на початку серпня, Зеленський висловив намір провести другий саміт миру цієї осені, на який планується запросити представників Російської Федерації. Президент вважає, що осінь вже близько, але ще є достатньо часу для підготовки саміту та залучення більшості країн світу.

    Київ готує план дій для завершення війни, який має стати основою переговорів на саміті. Цей план включає як політичні, так і практичні аспекти, спрямовані на забезпечення тривалого миру та стабільності в регіоні.

  • Російсько-українська війна у стадії кульмінації – Друзенко

    Російсько-українська війна у стадії кульмінації – Друзенко

    У статті політичного аналітика Геннадія Друзенка розглядається стадія кульмінації в російсько-українській війні, коли обидві сторони опинилися на межі і стикаються із системними збоїми. Друзенко аналізує, чому ці збої обумовлені як зовнішнім тиском, так і внутрішньою неефективністю, і як від цього залежатиме результат подальших переговорів.

    РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА: КУЛЬМІНАЦІЯ

    Схоже, російсько-українська війна увійшла в стадію кульмінації. Кульмінації, коли обидві сторони не бажають чи неспроможні перейти до тотальної війни, яка потребує максимальної мобілізації та напруження усіх сил та ресурсів.

    В умовах поточної (нетотальної) війни, схоже, обидві системи (і українська, і російська) працюють на межі. Схоже, в обох починаються системні збої. Причому ці збої обумовлені як тиском зовні, так і неефективністю самих систем.

    Обом сторонам насамперед бракує людей на фронті. Обом бракує справжньої мобілізації суспільства задля перемоги. В обох домінують ті, хто воліє перемогти чужими руками. Пів мільйона воює, десятки — вболівають чи спостерігають. Обидві сторони союзники та партнери наполегливо підштовхують до завершення війни. В обох системні проблеми з енергетикою. В обох служба у війську досі залишається податком на бідність та порядність. В обох буйним квітом цвіте корупція. У обох країн війна катастрофічно зменшує шанс на гідне майбутнє.

    Ми виграємо завдяки мотивації, суспільній консолідації, всенародній підтримці Сил оборони, підтримці Заходу, інновативності підходів. Росія бере масштабом, радянськими запасами зброї, більшою системністю та брутальністю.

    Напевно і Зеленський, і Путін воліли б воювати до переможного кінця. Але обидва знають, що без тотальної мобілізації своїх суспільств та переведення всієї системи на воєнні рейки вона (система) може колапсанути. Тому в межах чинної парадигми війна сягнула апогею.

    І тепер ключове питання: на яких умовах сторони будуть готові припинити вогонь? Зрозуміло, що і кордони 1991 року і чотири області України + Крим — нездійсненні “хотєлки”, на досягнення яких у сторін немає ресурсів. І вони це усвідомлюють.

    Тому прийшов час блефу, максимальної напруги волі та холоднокровного розрахунку максимально вигідної переговорної позиції. А також резервів, які можна кинути в бій, як останній аргумент. І саме від холоднокровності та майстерності перемовників залежить, чи отримаємо ми гідні умови завершення поточного етапу війни, а чи втратимо набагато більше, ніж могли б.

    Армії лише створюють переговорну рамку для політичного процесу. Умови завершення війни та повоєнного устрою визначають політики. І тут я чомусь сильно непокоюсь. Вгадайте, чому?

  • Повне інтерв’ю Сирського виданню The Guardian

    Повне інтерв’ю Сирського виданню The Guardian

    Сьогодні на сайті видання The Guardian вийшла вкрай цікаве інтерв’ю Олександра Сирського. Редакція видання NENKA.info вирішила перекласти його для повного розуміння ситуації.

    Сирський – новий український головнокомандувач. Його незавидне завдання – перемогти більшу за чисельністю російську армію. Через два з половиною роки після повномасштабного наступу Володимира Путіна він визнає, що росіяни набагато краще забезпечені ресурсами. У них більше всього: танків, бойових машин піхоти, солдатів. За словами Сирського, їхні початкові 100-тисячні сили  зросли до 520 000, а до кінця 2024 року їхня чисельність має досягти 690 000 чоловік.

    “Що стосується техніки, то тут співвідношення 1:2 або 1:3 на їхню користь”, – сказав він. З 2022 року кількість російських танків “подвоїлася” – з 1 700 до 3 500. Артилерійські системи потроїлися, а бронетранспортери зросли з 4 500 до 8 900. “Противник має значну перевагу у силах і засобах, – сказав пан Сирський.

    “Тому для нас питання постачання, питання якості дійсно стоїть на першому плані”.

    Саме ця перевага в людях і техніці пояснює останні події на полі бою. З минулої осені Збройні сили України неухильно відступають.

    Одним з перших кроків Сирського, коли він прийшов на посаду в лютому 2024 року, замінивши Валерія Залужного, був наказ про виведення своїх військ зі  міста Авдіївка. Відступ збігся з шестимісячною перервою у постачанні зброї з боку США.

    Нещодавно постачання було відновлене. Однак росіяни все ще захоплюють поля і села на сході Донбасу, використовуючи авіабомби щоб прокласти собі шлях вперед. Вони захопили територію на північний захід від Авдіївки, в напрямку міста Покровськ, і взяли в облогу Часів Яр. У травні російські війська відкрили новий фронт у Харківській області, штурмуючи місто Вовчанськ. Україна очікувала цієї атаки.

    В ексклюзивному інтерв’ю Guardian, своєму першому інтерв’ю іноземній газеті в якості головнокомандувача, Сирський визнав, що ситуація була “дуже складною”. “Російський агресор атакує наші позиції на багатьох напрямках, – сказав він. Чи можна зупинити просування Росії? Так, звичайно. Насамперед, це залежить від наших мужніх солдатів, наших офіцерів”, – сказав він. За його словами, досить часто “стійкі та героїчні” українські підрозділи перемагали більші ворожі угрупування.

    Як приклад, він навів останню спробу Росії захопити Харків та сусідню Сумську область.

    “Вона провалилася”, – сказав пан Сирський. Бої тривають, але, за його словами, спроба Путіна створити “так званиу буферну зону” поруч з російським кордоном і Бєлгородською областю була зірвана. Як щодо чуток про те, що Москва планує ще один наступ на півдні Запорізької області?

    Якщо це станеться, “ми зможемо дати їм хорошу відповідь”, відповів він. Загалом, Сирський намагався розглянути нещодавні невдачі в контексті. Він назвав перемоги Росії “тактичними” – локальними здобутками, а не “оперативним” проривом, таким як захоплення великого міста. “В принципі, ворог не досягнув жодного значного прогресу”, – сказав він. Він додав, що довжина лінії фронту становить 3700 км. Активні бойові дії ведуться на “977 км”, що “вдвічі перевищує довжину кордону між Німеччиною і Францією”.

    Успіхи Росії, тим часом, були досягнуті приголомшливою ціною людських жертв. За словами Сирського, втрати Кремля “втричі” перевищують втрати України, а на деяких напрямках – “навіть більше”. “Кількість їх загиблих набагато більша”, – підкреслив він.

    У лютому Володимир Зеленський заявив, що з 2022 року загинули 31 000 українських військовослужбовців. Чи може Сирський уточнити цю цифру? Він відмовився, сказавши, що втрати є “чутливою” темою, яку може використати Москва.

    Сирський протиставив свою тактику ведення бою тактиці російських командирів, які відомі тим, що жертвують величезною кількістю піхоти, щоб здобути “100-200 метрів”.

    “Для нас дуже важливо зберегти життя наших солдатів. Ми не захищаємо руїни на смерть”, – сказав Сирський. Він сказав, що не бажає “досягати цілей за будь-яку ціну” або кидати своїх людей у “безглузді м’ясні штурми”. Іноді необхідно було переміщатися на “більш вигідні позиції”.

    На тлі скептицизму щодо перспектив України досягти повної перемоги, Сирський відзначив різні позитивні зрушення. Винищувачі F-16 посилять протиповітряну оборону України. Вони дозволять Києву ефективніше протидіяти російським крилатим ракетам і точніше вражати наземні цілі. Однак, він підкреслив, що існують певні обмеження для того, чого можуть досягти F-16. Вони повинні залишатися на відстані “40 км або більше” від лінії фронту через ризик того, що Москва може їх збити. Росія має “кращу авіацію” і “дуже сильну” протиповітряну оборону. Через це Україна все частіше звертається до безпілотних авіаційних систем, сказав Сирський. Україна використовувала безпілотники “дуже ефективно” і випробовувала “роботизовані наземні системи” – наземних роботів, які могли б доставити боєприпаси або врятувати пораненого солдата. Було створено нове командування безпілотних систем, перше у своєму роді.

    “Ми воюємо не кількістю, а якістю”, – сказав він, додавши, що безпілотники відіграють “таку ж важливу роль, як і артилерія”.

    За словами Сирського, Збройні сили України успішно використовують безпілотники-камікадзе дальнього радіусу дії для нанесення ударів в глибині Росії. На сьогоднішній день вони націлені на “близько 200 об’єктів критичної інфраструктури”. Всі вони були пов’язані з “військовою логістикою” і включали заводи, паливні склади і склади боєприпасів. Тим часом морські дрони, схожі на катери, потопили близько третини російського військово-морського флоту в Чорному морі.

    “Це дійсно стало для них пасткою, а для деяких [кораблів] – могилою”, – сказав Срийський.

    Він додав, що Кремль був змушений “повністю вивести свої сили” з кримського порту Севастополя після серії українських атак. Удари безпілотників і ракет знищили радарні і ракетні установки. Ключовою метою України є знищення Керченської переправи, що з’єднує окупований півострів з Росією. Сирський відмовився сказати, коли це може статися. Дві попередні спроби включали підрив вантажівки та удар з безпілотника.

    Він сказав, що Київ має план повернення Криму. Чи справді це можливо?

    “Це реалістично. Звичайно, це велика військова таємниця”, – сказав генерал. Він продовжив: “Ми зробимо все можливе, щоб досягти міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Ми повинні перемогти… щоб звільнити наших громадян, які перебувають на окупованих територіях, які страждають”.

    У віці 58 років Сирський народився у Володимирі, місті під Москвою, в тодішньому Радянському Союзі. З 1990-х років він служив у збройних силах України. Критики звинувачують його в радянському військовому мисленні. Прихильники описують його як дисциплінованого і талановитого командира, який – на відміну від свого харизматичного попередника Залужного – часто буває на передовій. У лютому 2022 року, очолюючи сухопутні війська, він керував обороною Києва. Зеленський дав йому героя України, а півроку тому призначив головнокомандувачем.

    Зблизька Сирський теплий і привітний. Його рукостискання досить залізне. Зустріч із Сирським відбувалася під прикриттям таємних домовленостей і  поїздки у мікроавтобусі. Кремль, як ви розумієте, прагне його вбити. Помічники побудували невелику сцену для його рідкісних виступів у ЗМІ, з камуфляжною сіткою на заднику.

    Як і багато солдатів, він рідко бачиться зі своєю сім’єю. “Вони страждають без мене, тож, можливо, це проблема і для мене”, – сказав він. “Але я знаю, що ми переможемо. Я знаю, як я повинен це зробити. І я впевнений, що ми це зробимо”. Генерал каже, що не спить “багато годин”. У рідкісні хвилини відпочинку читає книги з української історії, щоб розуміти минулі “процеси”. “У нас хоробрий народ і складна історія”, – зауважив він.

    Одним з найнагальніших завдань Сирського є пошук нових рекрутів на заміну загиблим і пораненим українським солдатам. Ті, хто воює в окопах, виснажені. Патріотичний запал, який навесні 2022 року спонукав багатьох піти добровольцями, вичерпався. Нещодавно уряд знизив призовний вік з 27 до 25 років. Минулого тижня набув чинності новий закон, який зобов’язує чоловіків реєструвати свої дані у ТЦК. Багато хто це зробив. Інші переховуються. Сирський зазначив, що без мобілізації неможливо створити нові резерви та бригади, які необхідні, оскільки Росія збільшує свої сухопутні війська.

    “Для нас дуже важливо, щоб усі громадяни України виконали свій конституційний обов’язок”, – сказав він і закликав українців, які живуть за межами країни, також долучатися до участі. “Я сподіваюся, що після перемоги вони зможуть розповісти своїм дітям, де вони були. Де ви були, коли всі громадяни України воювали в таких запеклих боях? Ось у чому питання”.

    Одна з ініціатив формується в сусідній Польщі. Незабаром українців за кордоном запросять долучитися до нового легіону. Навчання відбуватиметься в самій Польщі, що сприятиме зміцненню довіри між солдатами та офіцерами. Пізніше легіон перекинуть на фронт. Сирський віддав належне Зеленському за цей “інший підхід”. Відчувається, що стосунки між ними гармонійні. Цьому, можливо, сприяє той факт, що командир не має політичних амбіцій і є менш відомим, ніж Залужний.

    Росія почала збройне захоплення України у 2014 році, коли таємно захопила частину Донецької області. Понад десять років потому здається малоймовірним, що найбільша війна в Європі з 1945 року завершиться цього року чи наступного, незважаючи на обіцянку Дональда Трампа закінчити війну за один день.

    Чи може Україна перемогти? І якщо так, то скільки часу залишилося до перемоги? “Я думаю, що треба бути дуже, дуже сміливим, щоб сказати коли. Ми робимо все для того, щоб це сталося. Більш важливого завдання для нас просто не існує”, – сказав Сирський, покидаючи сцену і повертаючись до роботи.