Позначка: дослідження

  • Вчені з’ясували, чому люди переїдають у зимові місяці

    Вчені з’ясували, чому люди переїдають у зимові місяці

    У холодну пору року багато людей помічають, що апетит зростає, а потяг до ситної та калорійної їжі стає майже неконтрольованим. Фахівці пояснюють, що це природна реакція організму на зниження температури, адже взимку тіло витрачає значно більше енергії, щоб підтримувати нормальну температуру та забезпечити стабільний теплообмін.

    За даними видання Express, дослідження неодноразово підтверджували, що взимку люди споживають більше калорій порівняно з теплими сезонами. Йдеться не лише про наслідки різдвяних застіль — апетит зростає через фізіологічні та психологічні чинники.

    Лікарка Крістал Віллі пояснює, що за холодної погоди організм інстинктивно прагне отримати більше енергії, аби компенсувати втрати тепла. Це проявляється як бажання висококалорійних страв — пасти з сиром, вершкових супів, випічки, гарячого шоколаду. Такі продукти містять цукри та жири, які швидко перетворюються на енергію та тепло.

    Ще один фактор — зменшення кількості сонячного світла. У темні зимові місяці знижується рівень серотоніну та дофаміну — нейромедіаторів, що впливають на настрій. Оскільки вуглеводи здатні тимчасово підвищувати рівень серотоніну, багато людей починають відчувати сильну тягу до хліба, макаронів або шоколаду.

    Також на апетит впливають гормональні зміни. Взимку часто збільшується рівень греліну, який відповідає за відчуття голоду, а рівень лептину — гормону ситості — може знижуватися через меншу фізичну активність або порушення сну. У результаті людина може відчувати менше задоволення після звичайної порції їжі й несвідомо збільшувати обсяг спожитого.

    Фахівці радять звертати увагу на сезонні тригери й контролювати апетит усвідомлено: підтримувати режим харчування, додавати більше білків і клітковини, не забувати про рух та шукати здорові джерела тепла й комфорту.

  • Вчені знайшли зв’язок між домашніми котами та психічним здоров’ям

    Вчені знайшли зв’язок між домашніми котами та психічним здоров’ям

    Дослідження австралійських вчених з Центру досліджень психічного здоров’я Квінсленда показало, що наявність кота в будинку може подвоїти ризик розвитку захворювань, пов’язаних із шизофренією. Результати опубліковані на основі аналізу досліджень за останні 44 роки у 11 країнах світу.

    Причиною цього, за даними науковців, може бути паразит Toxoplasma gondii, який передається через контакт із котами, їхніми фекаліями, а також через недостатньо оброблене м’ясо чи забруднену воду. T. gondii інфікує приблизно 40 мільйонів людей у США, переважно без явних симптомів.

    Потрапляючи в організм, паразит може проникати в центральну нервову систему та впливати на нейромедіатори, що пов’язують із змінами особистості, появою психотичних симптомів та підвищеним ризиком розвитку шизофренії.

    Водночас дослідники наголошують, що наявність кота не є прямою причиною захворювання. Для остаточного підтвердження взаємозв’язку необхідні масштабні дослідження з репрезентативними вибірками, щоб точніше оцінити роль котів як потенційного фактора ризику психічних розладів.

    За словами авторів дослідження, навіть після врахування додаткових чинників, у людей, які контактували з котами, ймовірність розвитку шизофренії була приблизно вдвічі вищою.

  • COVID-вакцина покращує здоров’я дітей з атопічними захворюваннями

    COVID-вакцина покращує здоров’я дітей з атопічними захворюваннями

    Американські вчені виявили несподіваний позитивний ефект вакцини від COVID-19 для дітей з атопічним дерматитом. Результати дослідження були представлені на щорічній конференції Американського коледжу алергії, астми та імунології (ACAAI-2025) в Орландо.

    Дослідження показало, що вакциновані діти з атопічним дерматитом рідше страждають на інші інфекційні та алергічні захворювання порівняно з тими, хто не отримав щеплення. Атопічний дерматит — хронічне запальне захворювання шкіри, яке часто передує розвитку астми або алергічного риніту, а також підвищує ризик респіраторних і шкірних інфекцій.

    У дослідженні брали участь понад 11 500 дітей віком до 17 років. Половина отримала щеплення від COVID-19, а половина — ні. Вчені виключили дітей із тяжкими супутніми захворюваннями або перенесеною коронавірусною інфекцією.

    Результати показали, що серед вакцинованих дітей спостерігалося менше випадків бронхіту, отиту, пневмонії, шкірних інфекцій та інфекцій верхніх дихальних шляхів. Також знизився ризик астми, контактного дерматиту, алергічного риніту та харчової анафілаксії.

    Керівник дослідження доктор Чжибо Ян зазначив, що вакцинація від COVID-19 не лише зміцнює імунітет, а й може знизити ризик прогресування атопічних і алергічних захворювань у дітей з екземою, покращуючи їхню якість життя.

    Ці відкриття підкреслюють важливість вакцинації не лише як захисту від COVID-19, а й як додаткової підтримки імунної системи дітей, схильних до алергій та інфекцій.

  • Звичайна спеція, що рятує серце — висновки вчених

    Звичайна спеція, що рятує серце — висновки вчених

    Популярна спеція, яку більшість господинь тримає на кухні, може стати справжнім захисником серця. Вчені з’ясували, що коріандр допомагає знизити рівень «поганого» холестерину, нормалізує тиск і тим самим зменшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту та інсульту.

    Про це повідомляє видання Daily Express із посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Current Cardiology Reviews.

    Результати показали, що насіння коріандру має виражену гіполіпідемічну дію — воно знижує рівень ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), які відомі як «поганий» холестерин, і тригліцеридів, водночас підвищуючи рівень «хорошого» холестерину (ЛПВЩ). Це покращує стан судин і допомагає запобігти накопиченню холестеринових бляшок.

    Експериментальні дані свідчать, що у групи, яка отримувала насіння коріандру, рівень загального холестерину в тканинах значно зменшився.

    Ще одне дослідження, опубліковане у журналі Етнофармакологія, виявило, що коріандр здатен знижувати артеріальний тиск завдяки своєму гіпотензивному ефекту. Вчені вважають, що це відбувається завдяки впливу спеції на гладку мускулатуру судин, а також через її сечогінні властивості.

    Таким чином, додавання насіння або порошку коріандру до раціону може не лише покращити смак страв, а й допомогти підтримувати здоров’я серця.

    Медики при цьому радять не замінювати ліки спеціями, а сприймати такі природні засоби як додаткову профілактику. Якщо ж у вас є проблеми з тиском чи рівнем холестерину — необхідно звернутися до лікаря.

  • Вчені знайшли простий спосіб нейтралізувати шкоду від сидячого способу життя

    Вчені знайшли простий спосіб нейтралізувати шкоду від сидячого способу життя

    Звична чашка гарячого какао може стати простим і приємним способом захистити судини від шкідливого впливу тривалого сидіння. До такого висновку дійшли британські вчені, результати їхнього дослідження опублікувало Daily Mail.

    Під час експерименту 40 молодих чоловіків з різним рівнем фізичної підготовки провели по дві години у нерухомому положенні. Одна група перед цим випила какао з високим вмістом флаванолів — речовин, що покращують роботу серця, інша — напій-плацебо, з якого флаваноли було видалено.

    Результат здивував навіть дослідників: у тих, хто пив натуральне какао, функція кровоносних судин залишилася стабільною, тоді як у решти значно знизилася. І це — незалежно від того, наскільки тренованими були учасники.

    Докторка Катаріна Рендейро з Бірмінгемського університету, яка очолювала дослідження, пояснила:
    «Навіть короткі періоди сидіння можуть впливати на судини. Але вживання продуктів, багатих на флаваноли, допомагає цьому запобігти. Це, разом із короткими перервами на рух, може суттєво покращити стан судин і серця».

    Отже, чашка якісного какао — не просто задоволення, а й потенційний “тренажер” для вашої судинної системи.

  • Вісцеральний жир шкодить пам’яті жінок

    Вісцеральний жир шкодить пам’яті жінок

    Надмірний жир в області талії, що вказується високим співвідношенням талії до стегон (WHR), асоціюється з гіршими результатами когнітивних тестів і підвищеним ризиком погіршення уваги та пам’яті у недавно постменопаузальних жінок, йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Menopause.

    Нове дослідження, проведене на підставі піддослідної вибірки KEEPS-Cog (частина Kronos Early Estrogen Prevention Study), показало, що жінки з вищим співвідношенням талії до стегон на старті дослідження демонстрували гірші показники в кількох когнітивних доменах порівняно з учасницями з нижчим WHR. При цьому зв’язок простежувався навіть у жінок із нормальною загальною масою тіла.

    Зокрема, в аналізі виявили, що вищий початковий WHR був пов’язаний з подальшим зниженням однієї з когнітивних сфер — візуальної уваги й виконавчих функцій — протягом чотирирічного спостереження. Інші домени пам’яті та мислення мали менш виражену або не стабільну динаміку у зв’язку з WHR.

    Механізм цього зв’язку, за словами авторів і оглядових джерел, ймовірно пов’язаний із вісцеральним (внутрішнім) жиром, який накопичується навколо органів і продукує провоспалювальні цитокіни та знижує чутливість до інсуліну — фактори, що сприяють хронічному запаленню й метаболічним порушенням. Падіння рівня естрогенів після менопаузи посилює ці процеси, оскільки естроген має нейропротекторні ефекти й впливає на регуляцію метаболізму.

    Дослідники також перевіряли, чи змінює прийом гормональної терапії (пероральної чи трансдермальної) цей зв’язок — і не виявили, що замісна гормональна терапія суттєво захищає від негативного впливу центрального ожиріння на когнітивні показники у цій групі жінок. Це означає, що високий WHR лишається фактором ризику незалежно від прийому гормонів у ранній постменопаузі.

    Експерти наголошують на практичному значенні висновків: профілактика накопичення вісцерального жиру ще до настання менопаузи — через контроль харчування, регулярну фізичну активність та боротьбу з факторами ризику метаболічних захворювань — може допомогти знизити ймовірність майбутнього когнітивного погіршення. У прес-релізі The Menopause Society автори закликають досліджувати ефекти контролю центрального ожиріння на здоров’я мозку саме в ранній постменопаузі.

  • Какао проти офісного способу життя: британські дослідники знайшли природний захист судин

    Какао проти офісного способу життя: британські дослідники знайшли природний захист судин

    Тривале сидіння, особливо під час офісної роботи чи навчання, може поступово погіршувати стан судин та збільшувати ризик серцево-судинних хвороб. Проте вчені з Бірмінгемського університету (Велика Британія) виявили природний спосіб зменшити шкоду від малорухливого способу життя — чашку гарячого какао.

    Дослідження, опубліковане у журналі Daily Mail, охопило 40 молодих чоловіків із різним рівнем фізичної активності. Вчені спостерігали, як тривале сидіння впливає на роботу кровоносних судин і чи можуть певні продукти зменшити цей негативний ефект.

    З’ясувалося, що напій, приготовлений із натурального какао, багатий на флаваноли — природні сполуки, які покращують стан судин, сприяють розширенню артерій, знижують тиск і підтримують роботу серця.

    Докторка Катаріна Рендейро, провідна авторка дослідження, зазначила, що більшість людей проводить сидячи понад шість годин на день — за комп’ютером, у транспорті або вдома перед телевізором. Це спричиняє застій крові, підвищує ризик ожиріння, депресії та серцевих недуг.

    «Наше завдання — знайти прості способи зменшити шкоду від малорухливого способу життя. Какао, багате на флаваноли, може стати одним із таких природних рішень», — сказала Рендейро.

    Хоча вчені наголошують, що какао не є заміною фізичній активності, одна чашка напою на день може підтримати здоров’я судин і частково нейтралізувати вплив тривалого сидіння.

  • Глютен не винен: дослідження показало справжню причину болю в животі

    Глютен не винен: дослідження показало справжню причину болю в животі

    Більшість людей, які відмовляються від глютену через біль і здуття живота, насправді не мають справжньої глютенової непереносимості. Про це свідчить масштабний аналіз, опублікований у журналі The Lancet, на який посилається видання Daily Mail.

    Вчені з’ясували, що винуватцем неприємних симптомів у більшості випадків є не глютен, а FODMAP-вуглеводи — група складних сполук, які не розщеплюються у тонкому кишківнику та викликають бродіння в товстій кишці.

    Глютен — не головний ворог

    Попри популярність безглютенових дієт, науковці нагадують: справжня целіакія — аутоімунне захворювання, що потребує повного уникнення глютену — зустрічається лише приблизно в 1% населення. Решта, хто скаржиться на біль, спазми чи здуття після споживання хліба чи макаронів, часто реагують на інші компоненти продуктів.

    Дослідники зазначають, що коли учасники експериментів переходили на дієту з низьким вмістом FODMAP — обмежуючи споживання цибулі, часнику, яблук, нектаринів та певних злаків — симптоми зникали навіть після повторного введення глютену.

    Вплив психологічного чинника

    У багатьох випадках негативні відчуття після їжі пов’язані з очікуванням болю, а не з реальними змінами в організмі. В експериментах, коли люди не знали, чи отримують глютен, різниця у симптомах була мінімальною. Деякі навіть відчували погіршення після плацебо — продуктів без глютену.

    «Активність у шлунково-кишковому тракті здатна впливати на роботу мозку, а тривожність може підвищувати чутливість до звичайних процесів травлення», — зазначають автори дослідження.

    Безглютенова дієта може нашкодити

    Фахівці попереджають, що відмова від глютену без медичних показань не лише непотрібна, а й потенційно шкідлива. Продукти без глютену часто містять більше жиру, цукру та солі, але менше клітковини, білка і поживних речовин, що може негативно позначитися на мікрофлорі кишківника.

    Крім того, психологи застерігають: нав’язливе уникання певних продуктів підвищує тривожність і може загострювати синдром подразненого кишківника (IBS).

    Дослідники з Університету Лідса проаналізували 67 клінічних випробувань за участю понад 7 тисяч людей і з’ясували, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає ефективніше, ніж медикаментозне лікування, зменшити біль і страх перед їжею.

    «Пора переходити від редукціоністського підходу „глютен — це зло“ до персоналізованої терапії, яка допоможе людям безпечно повернути глютен у раціон», — резюмують вчені.

    Таким чином, нове дослідження пропонує переглянути популярне уявлення про глютен як головну причину дискомфорту після їжі. У більшості випадків проблеми спричиняють індивідуальні реакції на вуглеводи, особливості мікрофлори кишківника та психологічні фактори.

  • OpenAI вперше оприлюднила дані про психічні проблеми серед користувачів ChatGPT

    OpenAI вперше оприлюднила дані про психічні проблеми серед користувачів ChatGPT

    Компанія OpenAI оприлюднила дані, які викликали широку дискусію у світі технологій і психіатрії. Згідно з оцінками компанії, серед користувачів ChatGPT виявлено частку людей із можливими ознаками психічних розладів — манії, психозу або суїцидальних думок.

    За даними OpenAI, близько 0,07% активних користувачів протягом тижня демонструють симптоми розладів, тоді як у 0,15% розмов фіксуються явні ознаки суїцидальних намірів. Хоча компанія називає такі випадки «надзвичайно рідкісними», експерти наголошують: навіть невеликий відсоток від 800 мільйонів користувачів — це сотні тисяч людей по всьому світу.

    Після появи занепокоєння компанія створила міжнародну мережу підтримки з понад 170 фахівців у сфері психічного здоров’я з 60 країн. Вони консультують розробників, допомагаючи створювати алгоритми, які розпізнають небезпечні сигнали у спілкуванні користувачів із ChatGPT і заохочують звертатися по реальну допомогу.

    Нові версії ChatGPT також отримали оновлення: система здатна емпатійно реагувати на повідомлення про самозашкодження, марення або маніакальні стани, а в окремих випадках — перенаправляти користувачів до «безпечніших» варіантів моделі.

    Доктор Джейсон Наґата з Каліфорнійського університету у Сан-Франциско зауважує, що навіть 0,07% користувачів — це величезна кількість людей: «ШІ може допомагати у сфері психічного здоров’я, але він не замінює реального фахівця».

    Професорка Робін Фельдман з Університету Каліфорнії додає, що ChatGPT створює «надто реалістичну ілюзію спілкування», що може бути небезпечним для вразливих користувачів.

    Нові дані з’явилися на тлі кількох гучних інцидентів. У США батьки 16-річного Адама Рейна подали до суду на OpenAI, стверджуючи, що ChatGPT міг підштовхнути підлітка до самогубства. Це перший випадок такого позову. Ще один інцидент стався у Коннектикуті, де підозрюваний у вбивстві-самогубстві публікував свої розмови з ChatGPT, які, за даними слідства, підживлювали його марення.

    У компанії визнають, що навіть незначна кількість користувачів із потенційними психічними проблемами — це серйозний виклик. OpenAI намагається знайти баланс між користю штучного інтелекту як інструменту підтримки та ризиком, який виникає, коли технологія починає здаватися надто «людяною».

  • Наукове пояснення безсоння під час повного місяця

    Наукове пояснення безсоння під час повного місяця

    Дослідження підтверджують, що під час повного місяця люди зазвичай сплять гірше, ніж у інші дні, однак причина цього явища не містична, а цілком природна.

    Доцентка неврології Джоанна Фонг-Ісаріявонгсе зазначає, що яскраве світло Місяця за кілька днів до повного місяця впливає на тривалість та якість сну. Люди засинають повільніше, сплять приблизно на 20 хвилин менше та рідше занурюються у фазу глибокого сну.

    Масштабні дослідження показали, що під час повного місяця люди зазвичай лягають пізніше й отримують менше відновлювального відпочинку. Основний фактор — світло, яке знижує вироблення мелатоніну, гормону, що відповідає за сигнали «час спати».

    Виявлено й гендерні відмінності: чоловіки частіше скаржаться на проблеми зі сном під час зростання Місяця, а у жінок саме в дні повного місяця сон стає менш відновлювальним.

    Науковці спростовують популярні міфи про «місячні припливи» чи гравітаційний вплив Місяця на організм. Експерти вважають, що віру в «місячний ефект» підтримують когнітивні упередження — люди запам’ятовують незвичні події, що збігаються з повним місяцем, і ігнорують схожі ситуації в інші дні.

    Головний висновок досліджень: будь-яке світло вночі — природне чи штучне — здатне збити циркадні ритми, спровокувати поверхневий сон і ранкову втому. Тож проблеми з безсонням у ніч повного місяця часто пояснюються не самим Місяцем, а надмірним освітленням навколо та використанням гаджетів.