Хрещатик

Позначка: дослідження

  • Міфи про риб’ячий жир: що показали нові дослідження

    Міфи про риб’ячий жир: що показали нові дослідження

    Риб’ячий жир і капсули з омега-3 жирними кислотами багато років сприймалися як універсальний інструмент для підтримки серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко вкоренилася у масовій культурі, що попит на такі добавки залишається стабільним десятиліттями. Проте сучасні наукові огляди й метааналізи дають значно стриманіші оцінки. Як пише Der Spiegel, більшість популярних уявлень про омега-3 не мають переконливого підтвердження.

    Історія буму омега-3 почалася у 1970-х, коли ранні дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань і сприяли появі гіпотези про захисний ефект жирної риби. Пізніші роботи переглянули ці висновки, але саме вони запустили глобальну моду на риб’ячий жир, яка з часом перетворилася на багатомільярдну індустрію. Фізіологічна роль омега-3 справді важлива: вони формують клітинні мембрани, впливають на запальні процеси, нервову систему та згортання крові. Але біологічна необхідність не дорівнює ефективності капсул як профілактичного засобу.

    Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

    Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

    Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

    Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

    Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.

  • Науковці пояснили, як дитячі інфекції можуть впливати на ризики раку в майбутньому

    Науковці пояснили, як дитячі інфекції можуть впливати на ризики раку в майбутньому

    Діагноз рак часто стає несподіванкою для пацієнтів, адже симптоми багатьох онкологічних хвороб можуть нагадувати інші поширені стани. Нове дослідження привернуло увагу до ще одного фактора ризику: інфекцій, перенесених у дитинстві.

    Вчені з Великої Британії виявили, що вірус BK (поліомавірус), яким більшість людей інфікуються у ранньому віці й який зазвичай має перебіг, схожий на застуду, може викликати пошкодження ДНК. У майбутньому це може впливати на ризики розвитку раку сечового міхура, повідомляє Independent.

    За словами автора дослідження, доктора Саймона Бейкера з Йоркського університету, ключовим відкриттям стало те, що зміни у клітинах виникають не лише в заражених вірусом ділянках.

    “Ми виявили, що пошкодження ДНК відбувається не лише в інфікованих клітинах, але й у сусідніх клітинах, що згодом може спричиняти їх ураження. Це важливо, оскільки пояснює, чому більшість випадків раку сечового міхура не містять ознак вірусу на момент діагностики, хоча сам процес міг початися набагато раніше”, — зазначив дослідник.

    Вірус BK вважається поширеним і зазвичай не викликає серйозних симптомів. Після інфікування він переходить у латентний стан і “мешкає” у нирках людини.

    Найбільш небезпечним вірус стає для пацієнтів, які перенесли трансплантацію нирки та отримують імунодепресанти. У таких людей вірус може «прокинутися», почати активно розмножуватися та спричиняти ураження нирок або сечового міхура.

    Медики підкреслюють, що саме реактивація вірусу у імунно пригнічених пацієнтів давно була відома, але механізм, який може пояснити довгостроковий вплив на здорові клітини, науковці лише починають розуміти.

    Дослідження допомагає пояснити, чому у багатьох випадках раку сечового міхура немає прямих слідів вірусної інфекції — хоча пошкодження ДНК могло бути спричинене саме нею.

    Науковці наголошують: висновки не означають, що вірус BK сам по собі викликає рак, але його вплив може бути одним із факторів, які підвищують ймовірність мутацій у клітинах.

    Подальші дослідження мають дати відповідь, як саме запобігти цим змінам та чи можна знизити ризики для пацієнтів у майбутньому.

  • Чому стрес провокує бажання їсти більше: наукове пояснення та поради фахівців

    Чому стрес провокує бажання їсти більше: наукове пояснення та поради фахівців

    Коли людина нервує, її рука часто автоматично тягнеться до солодкого або жирного. Це не слабкість і не відсутність сили волі: науковці переконані, що такий вибір є природною реакцією організму на стрес. Дослідження Гарвардської медичної школи та матеріали PubMed Central пояснюють, чому апетит змінюється і як хронічна напруга може сприяти набору ваги.

    У перші хвилини стресу апетит часто різко знижується. Організм активує реакцію «бий або тікай»: нервова система викидає адреналін, а травлення сповільнюється — тіло готується до дії, а не до їжі.

    Та коли стрес затягується, наднирники починають виробляти інший гормон — кортизол. Він:

    • підвищує апетит,

    • посилює мотивацію шукати калорійну їжу,

    • не дає насиченню настати швидко.

    Кортизол має знижуватися після завершення стресового епізоду. Але при постійній тривозі чи перевтомі його рівень залишається підвищеним, що посилює відчуття голоду.

    Стресові реакції змінюють не тільки апетит, а й харчові вподобання. Дослідження показують: у періоди напруги люди частіше тягнуться до солодкої, жирної та «комфортної» їжі.

    Це пов’язано з дією кількох гормонів:

    • кортизол + інсулін — роблять калорійну їжу більш привабливою;

    • грелін («гормон голоду») — посилює тягу до гіперсмачних продуктів.

    У шестимісячному дослідженні 339 дорослих майже половина учасників набрала вагу. Виявилося, що високий початковий рівень греліну пов’язаний із більшою тягою до їжі згодом, а підвищені кортизол, інсулін та хронічний стрес прогнозують подальший набір ваги.

    Мозок добре запам’ятовує миттєве полегшення, яке дає комфортна їжа, і формує автоматичний алгоритм: «мені погано — мені потрібна їжа». Так виникає коло стресового переїдання.

    Науковці відзначають гендерні та індивідуальні відмінності:

    • жінки частіше реагують на стрес їжею, чоловіки — алкоголем чи курінням;

    • люди з надмірною вагою частіше набирають нові кілограми під час стресу;

    • у тих, хто має підвищений інсулін або кортизол, ймовірність переїдання зростає.

    Британські дослідники помітили: люди, чий організм відповідає на стрес високим кортизолом, частіше «заїдають» навіть дрібні щоденні труднощі.

    Окрім харчової поведінки, на вагу впливають і додаткові фактори, характерні для хронічного стресу: гірший сон, менша фізична активність, більш часте споживання алкоголю.

    Механізми, які керують реакцією на стрес, тісно переплетені із системою винагороди мозку. У такому стані:

    • зростає чутливість до сигналів про «нагороду» — їжу;

    • слабшає контроль префронтальної кори над імпульсивністю;

    • збільшується тяга до солодкого та жирного.

    Деякі дослідження порівнюють цю поведінку з формуванням харчової залежності.

    Що допомагає уникнути стресового переїдання

    Експерти радять кілька стратегій, які реально працюють:

    • Прибрати з дому висококалорійні перекуси. Доступність — головний тригер.

    • Медитації та дихальні практики. Зменшують рівень кортизолу.

    • Фізична активність. Допомагає стабілізувати гормональні реакції та знижує тягу до «швидких» калорій.

    • Підтримка рідних. Соціальні зв’язки зменшують потребу «заїдати» емоції.

    Фахівці підкреслюють: уникнути стресу повністю неможливо, але контролювати реакцію організму — цілком реально. Правильні стратегії допомагають зберігати здорові харчові звички навіть у складні періоди.

  • Недосип як тиха епідемія: що відбувається з організмом, коли ми спимо менше норми

    Недосип як тиха епідемія: що відбувається з організмом, коли ми спимо менше норми

    Більшість людей сприймають сон як коротку «паузу», час для відпочинку та зниження активності організму. Але насправді вночі в тілі починається масштабна фізіологічна робота, без якої жодна система не може повноцінно функціонувати. Сон — це не розкіш і не пасивний процес, а складний механізм відновлення, детоксикації й гормональної стабілізації.

    Сучасні дослідження доводять: ставлення до сну як до другорядної потреби є однією з головних причин хронічної втоми, психологічних розладів і великого спектра соматичних хвороб.

    Навіщо організму сон

    Під час нічного відпочинку активується глімфатична система — «сміттєпровід» мозку. Саме вона виводить токсини, зокрема бета-амілоїд, надлишок якого пов’язують з розвитком хвороби Альцгеймера. Якщо людина недосипає, мозок просто не встигає очиститися, і це напряму впливає на когнітивні функції.

    У глибокій фазі сну формуються довготривалі спогади, інформація структурується та переноситься з короткочасної пам’яті. У фазі REM мозок «програє» емоції дня, нормалізує реакції на стрес, зменшує надмірні нейронні зв’язки. Саме тому після якісного сну ми мислимо чіткіше, легше навчаємося та реагуємо спокійніше.

    Гормони, імунітет і відновлення тканин

    До 90% гормону росту виділяється саме під час нічного відпочинку. У дорослих він відповідає за регенерацію тканин, тому спортсмени та люди після операцій одужують швидше, якщо сплять не менше 8–9 годин.

    Уві сні регулюються гормони голоду й ситості — лептин і грелін. Недосип порушує баланс і часто веде до переїдання та набору ваги. Також змінюється чутливість до інсуліну, що збільшує ризик діабету 2 типу.

    Імунна система працює активніше саме вночі: у цей період виробляється більшість Т-клітин і цитокінів. Доведено, що люди, які сплять менше ніж шість годин, у 4–5 разів частіше хворіють на застуди після контакту з вірусом.

    Сон як лікування серця

    Тиск і частота серцевих скорочень уночі природно зменшуються на 10–20%. Це необхідний «перепочинок» для серцево-судинної системи. Хронічний недосип порушує цей механізм і протягом років збільшує ймовірність гіпертонії, інфарктів та інсультів.

    Чим небезпечний недосип

    Недостатня кількість сну має не лише видимі наслідки — втому, погіршення концентрації чи дратівливість. Ризики значно глибші:

    • після однієї ночі недосипання в мозку накопичується бета-амілоїд — ключовий фактор розвитку хвороби Альцгеймера;
    • люди, які сплять менше семи годин, частіше страждають на ожиріння;
    • короткий сон підвищує ризик серцевих нападів на 20%;
    • порушення сну — один із факторів інсультів;
    • недосип збільшує ризик травм, аварій та помилок на роботі.

    Недостатній сон — це системна проблема, а не дрібниця, яку можна «надолужити кавою».

    Що шкодить сну

    Фахівці наголошують: якість сну визначають щоденні звички. Найпоширеніші помилки:

    • використання смартфонів і ноутбуків перед сном — яскраве світло екрана збиває вироблення мелатоніну;
    • робочі думки, новини й стреси активізують мозок та заважають засинанню;
    • кофеїн після обіду зміщує цикл сну на години;
    • нестача балансу між роботою й особистим життям сприяє підвищеному напруженню.

    Дедалі частіше проблеми зі сном виникають у дітей та підлітків, що вже стало приводом для дискусій про зміну часу початку занять у школах.

    Скільки потрібно спати

    Потреба у сні залежить від віку:

    • немовлята: 12–16 годин;
    • дошкільнята: 10–13 годин;
    • діти шкільного віку: 9–12 годин;
    • підлітки: 8–10 годин;
    • дорослі: щонайменше 7 годин.

    У новонароджених окрема норма не визначена, але зазвичай це 14–17 годин на добу.

    Експерти радять орієнтуватися не тільки на стандарти, а й на власне самопочуття. Стабільний режим допомагає тілу визначити ідеальну тривалість відпочинку і підтримувати оптимальну роботу всіх систем.

  • Вчені виявили зміни в мозку дітей, чиї матері вживали каву під час вагітності

    Вчені виявили зміни в мозку дітей, чиї матері вживали каву під час вагітності

    Нові наукові дані свідчать, що регулярне споживання кофеїну під час вагітності здатне впливати на формування мозку майбутньої дитини. До таких висновків дійшли дослідники Медичного центру Університету Рочестера (США), проаналізувавши результати МРТ понад 9 тисяч дітей віком 9–10 років.

    У дітей, матері яких під час вагітності вживали каву, чай, енергетики або інші продукти з кофеїном, вчені зафіксували відмінності у структурі білої речовини мозку. Саме вона відповідає за передачу сигналів між його різними ділянками та впливає на координацію, увагу і загальну поведінку.

    За словами одного з авторів дослідження, доктора Джона Фокса, зафіксовані зміни не становлять критичної небезпеки, однак можуть бути пов’язані з невеликими відхиленнями у поведінці дітей у майбутньому.

    Попередні рекомендації дозволяють вагітним споживати кофеїн у помірних кількостях — до 200 мг на добу. Однак нові результати підкреслюють, що навіть такі дози можуть мати вплив на нейророзвиток плоду.

    Фахівці закликають вагітних жінок уважніше ставитися до споживання кофеїну й за можливості зменшувати його кількість, зважаючи на потенційні довгострокові наслідки для нервової системи майбутніх дітей.

  • Учені знайшли новий маркер хвороб: форма сідниць може вказувати на діабет і остеопороз

    Учені знайшли новий маркер хвороб: форма сідниць може вказувати на діабет і остеопороз

    Учені виявили, що зміни форми великого сідничного м’яза можуть сигналізувати про приховані проблеми зі здоров’ям, включно з остеопорозом та діабетом 2 типу. Про це повідомляє Newsweek із посиланням на дослідження, яке буде представлено на щорічній зустрічі Радіологічного товариства Північної Америки.

    Дослідницька група використала новий метод анатомічного картування для обробки великої кількості МРТ-знимків. На основі понад 61 тисячі зображень з Британського біобанку фахівці створили тривимірні моделі великого сідничного м’яза й проаналізували його структурні особливості.

    Отримані дані показали виразні відмінності у формах м’язів залежно від стану здоров’я пацієнтів. У чоловіків із діабетом 2 типу дослідники зафіксували зменшення м’язової маси та локальні вгнуті деформації — ознаки ранньої атрофії. У жінок із діабетом, навпаки, спостерігалося збільшення об’єму м’яза, що, ймовірно, пов’язано з більшим відкладенням жиру всередині або між м’язовими волокнами.

    “Це два абсолютно різні сценарії одного й того ж захворювання”, — зазначила авторка дослідження Марджола Танай. Вона наголосила, що такі відмінності неможливо виявити за допомогою традиційних вимірювань м’язової маси, адже зміни відбуваються не тільки в об’ємі, а й у геометрії м’яза.

    Учасники з ознаками тендітності також демонстрували зміни: у чоловіків вони були більш масштабними, тоді як у жінок — локальними. За словами дослідниці, аналіз форми м’язів дозволяє точніше відстежувати структурні зміни, пов’язані з фізичною активністю, віком або захворюваннями.

    Фахівці вважають, що ці результати можуть суттєво вплинути на підходи до лікування пацієнтів із діабетом та іншими хронічними хворобами. Можливість оцінювати “здоров’я м’язів” за допомогою МРТ дасть змогу коригувати програми фізіотерапії та краще розуміти причини опорно-рухових проблем у людей із метаболічними порушеннями.

  • До 1,1 млн гектарів під водою: експерти назвали масштаб затоплення українського узбережжя у разі потепління

    До 1,1 млн гектарів під водою: експерти назвали масштаб затоплення українського узбережжя у разі потепління

    Глобальне потепління може суттєво змінити карту України вже до кінця XXI століття. За новими даними громадської організації “Екодія”, підвищення рівня моря внаслідок зростання середньої температури здатне затопити значні частини українського узбережжя. Моделювання проводили за двома сценаріями: помірним (потепління на +1,5–2°C) та критичним (потепління на +4°C). Результати, оприлюднені у дослідженні “Вода близько”, вказують на потенційно глибоку трансформацію цілих регіонів.

    У разі збільшення температури на +4°C під водою може опинитися близько 1,168 млн гектарів територій України. За словами голови правління Грінпіс в Україні Євгенії Засядько, затоплення загрожує не лише природним зонам, а й житловим кварталам, підприємствам, сільськогосподарським угіддям та навіть військовим полігонам.
    “Прибережна територія України частково буде затоплена. Ідеться про 212 тисяч гектарів сільськогосподарських площ, 35 тисяч гектарів забудови. Є навіть території, близькі до моря, де розташовані військові полігони”, — зазначила вона.

    Частина ділянок, які потенційно може поглинути вода, нині перебуває в окупації. Аналіз базувався на даних 2018 року, та експерти попереджають: реальні зміни стануть відчутними вже до 2100 року. Те, що ще кілька десятиліть тому вважалося віддаленою перспективою, сьогодні виглядає загрозою, яка швидко наближається.

    Євгенія Засядько нагадала, що глобальна спільнота давно мала інструменти для запобігання критичним сценаріям. Паризька кліматична угода 2015 року зобов’язувала країни послідовно скорочувати викиди парникових газів кожні десять років, аби утримати потепління в межах безпечних параметрів. Однак виконання цих зобов’язань виявилося набагато менш системним, ніж передбачалося.
    “Нині під питанням, чи зможемо ми досягнути цілей Паризької угоди і який сценарій майбутнього стане реальністю”, — підкреслила вона.

    Ситуацію ускладнює і позиція США, які є ключовим гравцем у глобальній кліматичній політиці. Вихід країни з Паризької угоди, який підписав президент Дональд Трамп, за оцінками експертів, послаблює міжнародні зусилля зі стримування наслідків глобального потепління та ускладнює координацію між державами.

    Наслідки підвищення рівня моря можуть кардинально вплинути на життя мільйонів українців і змінити економіку регіонів, які залежать від прибережної інфраструктури, аграрного виробництва та транспорту. Екологи закликають уряди посилити адаптаційні плани, а також прискорити темпи скорочення викидів, аби уникнути найгірших сценаріїв.

  • Силові тренування покращують пам’ять та швидкість мислення — дослідження вчених

    Силові тренування покращують пам’ять та швидкість мислення — дослідження вчених

    Нове дослідження американських вчених показало, що лише одна сесія силових вправ тривалістю близько 40 хвилин може помітно покращити довготривалу пам’ять та робочу пам’ять у дорослих людей. Дослідження проводили вчені з Університету Пердью в Індіані (США), спостерігаючи за 121 учасником віком від 18 до 50 років.

    Група тренування виконувала помірні силові вправи — жим лежачи, тягу блоку, згинання рук зі штангою, жим ногами та інші — протягом 42 хвилин, включаючи розминку та два підходи по 10 повторень. Контрольна група дивилася відео, як інші виконують ті самі вправи.

    Після сесії учасники здавали кров на аналіз та проходили електроенцефалографію (ЕЕГ). Результати показали, що силові вправи позитивно впливають на виконавчі функції мозку, покращують швидкість обробки інформації та робочу пам’ять, а також змінюють нейроелектричну активність. Учасники групи тренування демонстрували кращий час реакції та ефективність робочої пам’яті порівняно з контрольною групою.

    Вчені припускають, що ефект може пояснюватися підвищенням рівня лактату в крові та артеріального тиску після фізичного навантаження, що стимулює когнітивні функції. Проте тривалість цього ефекту поки невідома.

    Дослідження додає ваги попереднім роботам, які показували, що регулярна фізична активність знижує ризик деменції, підтримує когнітивні функції та навіть зменшує біологічний вік. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує дорослим щонайменше 150 хвилин на тиждень вправ помірної інтенсивності або 75 хвилин інтенсивних тренувань, а також включати силові вправи для основних груп м’язів щонайменше два дні на тиждень.

  • Ультраоброблені продукти різко підвищують ризик переддіабету серед молоді

    Ультраоброблені продукти різко підвищують ризик переддіабету серед молоді

    Нове дослідження Каліфорнійського університету показало, що регулярне вживання ультраоброблених продуктів значно підвищує ризик переддіабету, гіперглікемії та інсулінорезистентності серед молоді. Про це пише The Independent.

    Протягом чотирьох років науковці спостерігали за 80 учасниками віком від 17 до 22 років. Результат дослідження вразив навіть експертів: збільшення частки ультраоброблених продуктів у щоденному раціоні всього на 10% підвищує ризик переддіабету на 64%, а ймовірність ранньої гіперглікемії — на 56%. Зростає і ризик розвитку інсулінорезистентності — стану, що передує діабету 2 типу.

    Ультраоброблені продукти — це фастфуд, солодкі газовані напої, чіпси, печиво, ковбаси, локшина швидкого приготування, піца та заморожені напівфабрикати. Вони містять багато цукру, солі, трансжирів, підсилювачів смаку та майже не мають поживної цінності.

    Ситуація у Великій Британії викликає особливе занепокоєння: половина раціону дорослих і дві третини раціону підлітків складаються саме з ультраоброблених продуктів. Уже понад 20% британців мають переддіабет або діабет 2 типу.

    Вчені наголошують: переддіабет — це стан, який можна зупинити та повернути назад. Найефективніший шлях — зміна харчових звичок: зменшення частки перероблених продуктів і збільшення кількості натуральної, мінімально обробленої їжі — овочів, фруктів, цільнозернових, риби та бобових.

  • Виснажливий графік і алкоголь: ВООЗ назвала тривожний тренд серед працівників

    Виснажливий графік і алкоголь: ВООЗ назвала тривожний тренд серед працівників

    Люди, які проводять на роботі більше 49 годин щотижня, значно частіше звертаються до алкоголю, ніж ті, хто працює стандартні 40 годин. Про це свідчать результати нового дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я, яка вивчила пов’язані з перевантаженням ризики для фізичного та психічного здоров’я.

    Як зазначають фахівці, звичка затримуватися на роботі або вимушена понаднормова зайнятість поступово формують схильність до збільшеного споживання спиртного. За результатами клінічного спостереження, працівники, які перевищують межу у 49 годин, випивають у середньому на один келих вина чи кухоль пива більше порівняно з тими, хто дотримується класичного графіка “з дев’ятої до п’ятої”. Експерти пояснюють: для багатьох трудоголіків алкоголь стає своєрідною «винагородою» за напружений тиждень.

    Автори роботи наголошують, що нинішня економічна нестабільність та зростання вартості життя змушують дедалі більше людей брати додаткову роботу або працювати понаднормово. Це підвищує ризики того, що для зняття стресу працівники частіше обиратимуть алкоголь як швидкий спосіб розслабитися.

    Дослідження ВООЗ — не поодиноке. Раніше науковці вже встановлювали подібний зв’язок: люди, які працюють понад 48 годин на тиждень, значно частіше страждають від надмірного вживання алкоголю. Останній метааналіз 14 досліджень за участю понад 105 тисяч добровольців підтвердив ці дані. Зокрема, встановлено, що працівники, які працюють від 49 до 54 годин, споживають у середньому на 17,7 грама чистого спирту більше — це приблизно один великий келих вина або кухоль пива.

    ВООЗ попереджає, що такі тенденції потребують уваги роботодавців та систем охорони здоров’я: регулярне перевантаження не лише підвищує рівень стресу, а й може сприяти формуванню шкідливих звичок, які призводять до серйозних медичних наслідків.