Хрещатик

Позначка: дослідження

  • Недосипання визнали одним із головних чинників передчасної смерті

    Недосипання визнали одним із головних чинників передчасної смерті

    Регулярний сон тривалістю менше ніж сім годин на добу може скорочувати тривалість життя сильніше, ніж неправильне харчування або відсутність фізичної активності. До такого висновку дійшла група дослідників з Університету здоров’я та науки Орегона після аналізу даних за кілька років.

    Науковці порівняли показники тривалості життя в округах США з результатами масштабних опитувань Центрів контролю та профілактики захворювань (CDC) за 2019–2025 роки. Виявилося, що зв’язок між якістю та тривалістю сну і довголіттям є сильнішим, ніж вплив дієти, фізичної активності або навіть соціальної ізоляції. Єдиним чинником, який мав більш негативний вплив, залишилося куріння.

    За результатами дослідження, люди, які регулярно сплять менше ніж сім годин на ніч, мають нижчу очікувану тривалість життя. Автор роботи Ендрю МакГілл зазначив, що навіть для нього сила цього зв’язку стала несподіванкою.

    За його словами, сон критично важливий для здоров’я серця, імунної системи та нормальної роботи мозку, тому дорослим варто прагнути спати від семи до дев’яти годин щоночі.

    Дослідники також наголошують, що мільйони людей у світі систематично недосипають, навіть не маючи діагностованих порушень сну. Така хронічна нестача відпочинку підвищує ризик серцево-судинних захворювань і передчасної смерті.

    Попередні наукові роботи показували, що люди з хорошими звичками сну живуть значно довше. У середньому чоловіки можуть виграти до 4,7 року життя, а жінки — до 2,4 року. До корисних звичок належать регулярний сон тривалістю 7–8 годин, відсутність частих проблем із засинанням, рідкісні нічні пробудження та відмова від снодійних.

  • Науковці виявили зв’язок між горіхами та психічним здоров’ям

    Науковці виявили зв’язок між горіхами та психічним здоров’ям

    Нове дослідження, опубліковане у журналі Nutrients, показує, що регулярне споживання горіхів може знижувати ризик виникнення депресивних симптомів. Особливо помітний ефект спостерігається у тих, хто вживає горіхи не менше трьох разів на тиждень. Для порівняння, споживання горіхів один-два рази на тиждень статистично значущого впливу на ризик депресії не давало.

    Автори дослідження пояснюють можливий захисний ефект горіхів їхнім складом. Горіхи багаті на ненасичені жирні кислоти, вітамін E, магній, поліфеноли та клітковину, що мають протизапальні та антиоксидантні властивості. Ці компоненти позитивно впливають на роботу мозку та мікробіоту кишківника.

    Особливу роль у регуляції настрою відіграє триптофан, який також міститься у горіхах. Крім того, фенольні кислоти, що присутні у мигдалі, волоських горіхах та фісташках, сприяють формуванню нервових клітин, покращують реакцію на стрес та підтримують здоров’я кишечника.

    Таким чином, регулярне включення горіхів у раціон може стати одним із елементів профілактики депресивних станів та підтримки психічного здоров’я.

  • Що відбувається з організмом, якщо пити каву щодня

    Що відбувається з організмом, якщо пити каву щодня

    Щоденна чашка кави для мільйонів людей є не просто напоєм, а звичним ритуалом. Для одних це спосіб прокинутися, для інших — частина робочого дня. Однак сучасні дослідження показують, що регулярне вживання кави впливає на організм значно глибше, ніж вважалося раніше.

    Вчені відзначають, що кофеїн стимулює центральну нервову систему, підвищуючи концентрацію уваги, швидкість реакції та короткострокову пам’ять. Люди, які п’ють каву щодня, часто легше справляються із завданнями, що потребують розумової зосередженості, особливо у першій половині дня.

    Помірне споживання кави також пов’язують із користю для серцево-судинної системи. Дослідження показують, що 1–3 чашки на день асоціюються зі зниженим ризиком інсульту та хвороб серця. Окрім цього, кава містить антиоксиданти, які можуть зменшувати запальні процеси та підтримувати здоров’я печінки.

    Разом із тим фахівці застерігають від надмірного вживання кофеїну. Понад чотири-п’ять чашок на день можуть спричиняти підвищену тривожність, прискорене серцебиття та порушення сну. Для людей із чутливим шлунком, гастритом або підвищеною кислотністю кава здатна викликати печію та дискомфорт.

    Окрему увагу дослідники звертають на формування залежності від кофеїну. При регулярному споживанні організм адаптується до стимулятора, тому різка відмова від кави може призвести до головного болю, сонливості, дратівливості та зниженого настрою. Ці симптоми зазвичай минають за кілька днів, але фахівці радять зменшувати дозу поступово.

    Таким чином, кава може бути корисною частиною щоденного раціону, якщо дотримуватися помірності. Оптимальною вважається кількість до трьох чашок на день, яка дозволяє отримати позитивний ефект без шкоди для здоров’я.

  • Повна заміна людини ШІ поки неможлива — висновки науковців

    Повна заміна людини ШІ поки неможлива — висновки науковців

    Дослідження, проведене компанією Scale AI спільно з Центром безпеки штучного інтелекту, показало, що сучасні ШІ-системи поки що не здатні повноцінно замінити фахівців у сфері дизайну, програмування та аналітики. Про це повідомляє Washington Post.

    Науковці протестували ChatGPT, Gemini та Claude на сотнях реальних фріланс-проєктів. Завдання охоплювали широкий спектр робіт — від створення 3D-анімації та вебігор до форматування наукових статей і побудови аналітичних панелей.

    Результати виявилися доволі скромними. Найефективніша модель змогла якісно виконати лише 2,5% завдань. Майже половина проєктів була реалізована з низькою якістю, а близько третини так і залишилися незавершеними. У багатьох випадках ШІ створював пошкоджені файли або ігнорував ключові вимоги замовників. Навіть ті результати, які виглядали правдоподібно, при детальній перевірці містили критичні помилки.

    Проблеми проявилися і в конкретних галузях. У тестах з дизайну інтер’єру штучний інтелект створював реалістичний на вигляд план приміщення, який водночас був технічно некоректним і не містив необхідної деталізації. Під час аналізу даних ШІ плутав кольори, накладав текст на графіки та пропускав цілі країни у візуалізаціях. У сфері розробки ігор система створила працездатний продукт, але повністю проігнорувала задану тему — замість гри про пивоваріння вийшов абстрактний проєкт.

    Один з авторів дослідження Джейсон Хаузенлой пояснює такі результати двома ключовими обмеженнями. По-перше, сучасні чат-боти не мають довгострокової пам’яті, тому не вчаться на власних помилках у межах тривалих проєктів. По-друге, вони мають проблеми з візуальним розумінням, адже під час створення 3D-моделей працюють переважно через код, а не через повноцінний візуальний інтерфейс.

    Водночас дослідники відзначають поступовий прогрес. Так, модель Gemini 3 Pro у листопаді 2025 року змогла виконати 1,3% завдань, тоді як її попередня версія показувала результат лише на рівні 0,8%.

    Попри розвиток автономності ШІ, повна заміна людини-фахівця залишається малоймовірною в найближчому майбутньому. Хоча економічна вигода очевидна — створення гри людиною коштувало близько 1485 доларів, тоді як запуск Claude Sonnet обійшовся менш ніж у 30 доларів — різниця в якості все ще робить людську працю незамінною.

  • Домашні коти використовують нявкання як інструмент спілкування

    Домашні коти використовують нявкання як інструмент спілкування

    Вчені з Неаполітанського університету імені Федеріко II з’ясували, що домашні коти навчилися різноманітно нявкати саме для спілкування з людьми. На відміну від своїх диких родичів, коти, які живуть поруч із людьми, використовують свої голоси для того, щоб просити їжу, привертати увагу або навіть «скаржитися».

    Дослідники порівняли нявкання чотирьох видів диких котів — африканського дикого кота, середньоєвропейського лісового кота, гепарда та пуми — із нявканням домашніх тварин, використавши архіви звуків музею природознавства в Неаполі. Виявилося, що домашні коти мають значно ширший діапазон нявкання, ніж їхні дикі родичі.

    Вчені пояснюють це тим, що життя поруч із людьми, які мають різний розпорядок дня, звички та емоції, спонукало котів адаптувати свої звуки під людину. Таким чином нявкання стало своєрідним «інструментом комунікації» між котом і власником.

    Ще одна особливість котячого спілкування — муркотання. Воно менш пов’язане з передачею конкретної інформації, але унікальне для кожного кота. Низькочастотний звук допомагає ідентифікувати тварину та впізнавати знайомих котів, як їм самим, так і людям.

    Попередні дослідження університету Париж-Нантер показали, що коти здатні розрізняти голоси людей і впізнавати, коли до них звертається саме їхній власник. Це свідчить про високу здатність котів до соціальної адаптації та комунікації з людьми.

  • Пропуск сніданку пов’язали з ожирінням і гормональними збоями

    Пропуск сніданку пов’язали з ожирінням і гормональними збоями

    Відмова від сніданку може мати серйозні наслідки для здоров’я та довголіття. Нове наукове дослідження виявило зв’язок між пропуском ранкового прийому їжі та підвищеним ризиком ожиріння, серцево-судинних захворювань і порушень роботи мозку. Вчені попереджають, що така звичка створює додаткове навантаження на організм і може призвести до розвитку небезпечних патологій.

    Згідно з результатами дослідження, опублікованого на науковій платформі ScienceDirect, питання пропуску сніданку залишається дискусійним, однак накопичені дані дають підстави для серйозного занепокоєння. Автори роботи наголошують, що регулярна відмова від ранкового прийому їжі негативно впливає на обмін речовин і гормональний баланс.

    Фахівці зазначають, що за відсутності сніданку організм перебуває у стані стресу. Через гормональні коливання людина сильніше відчуває голод упродовж дня, що часто призводить до переїдання та набору зайвої ваги. Окрім цього, можуть порушуватися процеси травлення й активізуватися внутрішні запальні реакції, які з часом здатні сприяти розвитку хронічних захворювань.

    Дослідження також вказує на негативний вплив пропуску сніданку на роботу мозку. Люди частіше скаржаться на зниження концентрації уваги, дратівливість і швидку втому, зокрема під час фізичних навантажень. Вчені звертають увагу й на можливий зв’язок цієї звички з підвищеною тривожністю та депресивними станами, що пояснюється впливом на регуляцію нейромедіаторів.

    У висновках науковці зазначають, що хоча пропуск сніданку став популярним через уявні метаболічні переваги, нові докази демонструють його негативний вплив на фізіологічні та когнітивні системи організму. Систематичний огляд пов’язує цю звичку з підвищеним апетитом, інсулінорезистентністю, зростанням серцево-судинного ризику, ожирінням, порушенням кишкового мікробіому та системним запаленням.

    Лікарі також застерігають від відмови від сніданку. За словами кардіолога Лопеса-Хіменеса, пропуск ранкового прийому їжі ніколи не вважався корисним і, за даними численних досліджень, може підвищувати ризик серцевих та інших захворювань. Він звертає увагу на те, що серцеві напади частіше трапляються вранці, а відсутність їжі може додатково ускладнювати ситуацію.

    Фахівець пояснює, що вранці в організмі людини природно підвищується рівень адреналіну. Якщо ж людина не снідає, організм сприймає це як загрозу голоду, що призводить до ще більшого викиду адреналіну й створює небезпечне навантаження на серцево-судинну систему.

  • Науковці пояснили, чому ми не пам’ятаємо власні сни

    Науковці пояснили, чому ми не пам’ятаємо власні сни

    Багатьом знайоме відчуття, коли сон здається надзвичайно яскравим і емоційним, але вже за кілька хвилин після пробудження від нього залишаються лише уривки або взагалі нічого. Вчені пояснюють: це не порушення пам’яті, а природна особливість роботи мозку під час сну.

    Найінтенсивніше сновидіння виникають у фазі швидкого руху очей, відомій як REM-фаза. У цей період мозок активно формує образи, сюжети та емоційні переживання. Водночас ділянки, відповідальні за логіку, контроль і довготривале запам’ятовування, зокрема префронтальна кора, працюють менш активно. Через це сни майже не фіксуються як стабільні спогади.

    Важливу роль відіграє і хімія мозку. Під час REM-фази значно знижується рівень норадреналіну — нейромедіатора, який необхідний для закріплення подій у пам’яті. За його дефіциту мозок не сприймає сон як інформацію, що потребує збереження.

    Ще одним чинником є сам момент пробудження. Коли людина відкриває очі, мозок миттєво перемикається на обробку сигналів із реального світу — світла, звуків, рухів. Ці нові стимули швидко витісняють крихкі сліди сновидіння, якщо людина не намагається свідомо пригадати побачене одразу після пробудження.

    Науковці наголошують, що забування снів — це не недолік, а частина їхньої функції. Сновидіння виконують роль емоційної обробки пережитого досвіду, допомагають мозку «перезавантажити» психіку та знизити рівень стресу. Збереження кожного сну в пам’яті могло б, навпаки, перевантажувати свідомість.

    Таким чином, швидке зникнення сновидінь є нормальним і навіть корисним процесом. Мозок використовує сни не для запам’ятовування, а для внутрішньої роботи з емоціями та досвідом.

  • Дослідження показало, які види відпочинку шкодять пам’яті

    Дослідження показало, які види відпочинку шкодять пам’яті

    Кожна людина має власний спосіб відпочинку — хтось обирає книгу, інші надають перевагу серіалам або відеоіграм. Водночас науковці застерігають: щоденні звички можуть впливати на здоров’я мозку значно сильніше, ніж здається на перший погляд. Про це повідомляє The Mirror.

    Дослідники з Університету Південної Австралії проаналізували добову активність 397 людей похилого віку, щоб з’ясувати, як різні види занять пов’язані з ризиком когнітивного спаду. Вчені оцінювали, скільки часу учасники приділяли фізичній активності, соціальній взаємодії та малорухливим заняттям.

    Результати дослідження виявилися обнадійливими для тих, хто полюбляє інтелектуальні та соціальні активності. З’ясувалося, що читання, рукоділля, спілкування з іншими людьми, прослуховування музики та навіть молитва позитивно впливають на роботу мозку та допомагають зберігати когнітивні функції.

    Натомість перегляд телевізора та відеоігри, за словами дослідників, можуть мати негативний вплив на здоров’я мозку. Як пояснила одна з авторок дослідження Меддісон Меллоу, не всі малорухливі заняття однаково впливають на когнітивні здібності.

    За її словами, сидячий спосіб життя, який супроводжується розумовою стимуляцією або соціальною взаємодією — наприклад, читання чи розмови з друзями — є корисним для мозку. Водночас пасивні заняття, такі як тривалий перегляд телевізора, можуть сприяти когнітивному спаду.

    Дослідниця також наголосила, що порада «більше рухатися і менше сидіти» залишається актуальною для здоров’я серця, однак вплив сидячих занять на мозок є значно складнішим. Найкращий варіант для підтримки як фізичного, так і ментального здоров’я — це рух, який приносить задоволення та підвищує серцевий ритм.

    Навіть короткі п’ятихвилинні перерви на легкі вправи можуть мати позитивний ефект. Якщо ж планується тривалий перегляд фільмів або серіалів, експерти радять робити паузи для руху або частково замінювати екранний час читанням, яке краще стимулює мозок.

    За словами Меллоу, саме такі невеликі, але регулярні кроки допомагають поступово формувати здорові звички та знижувати ризик вікових порушень пам’яті й мислення.

  • Вчені пояснили, чому хвилина бігу на біговій доріжці триває значно довше

    Вчені пояснили, чому хвилина бігу на біговій доріжці триває значно довше

    Багатьом відвідувачам спортзалу знайоме відчуття, що хвилина бігу на біговій доріжці триває значно довше, ніж у реальному житті. Науковці підтвердили, що під час інтенсивних фізичних навантажень людський мозок справді схильний переоцінювати плин часу. Про це повідомляє Daily Mail з посиланням на нове дослідження.

    Дослідники з Італійського технологічного інституту провели експеримент за участю 22 добровольців. Учасників попросили виконувати різні фізичні дії — стояти на місці, ходити назад і бігти на біговій доріжці — при цьому не дивлячись на годинник або таймер. Після кожного етапу вони мали оцінити, скільки часу, на їхню думку, минуло.

    Результати показали, що під час бігу учасники переоцінювали тривалість часу приблизно на дев’ять відсотків. Це означає, що хвилина, яка суб’єктивно здавалася повною, насправді тривала близько 54,6 секунди.

    Раніше вчені вважали, що спотворення часу під час фізичних навантажень пов’язане насамперед зі зростанням частоти серцевих скорочень. Однак нові дані свідчать про інше. Хоча біг значно сильніше підвищував пульс, ніж ходьба, ефект сприйняття часу в обох випадках виявився майже однаковим.

    Науковці дійшли висновку, що ключову роль відіграють когнітивні зусилля. Під час бігу мозок змушений активно контролювати баланс, координацію рухів і положення тіла, що потребує значних ресурсів. Саме це навантаження і впливає на суб’єктивне відчуття тривалості часу.

    У статті, опублікованій у журналі Scientific Reports, дослідники зазначають, що точне сприйняття часу є важливим для багатьох повсякденних дій. Водночас людське відчуття тривалості подій часто не збігається з реальними показниками.

    Подібний ефект спостерігається й у звичайному житті — очікування транспорту або приготування їжі здаються довшими, ніж є насправді, тоді як під час відпочинку або приємних занять час, навпаки, пролітає непомітно.

  • Вчені назвали продукти, які допомагають судинам при сидячому способі життя

    Вчені назвали продукти, які допомагають судинам при сидячому способі життя

    Довге сидіння, характерне для офісної роботи та малорухливого способу життя, створює серйозне навантаження на серцево-судинну систему. Воно погіршує роботу судин, сприяє підвищенню артеріального тиску та може мати накопичувальний негативний ефект. Нове дослідження, результати якого опублікувало видання Verywell Health, показало, що певні харчові продукти здатні частково компенсувати шкоду, яку завдає тривале сидіння.

    Йдеться про флаваноли — антиоксидантні сполуки, що містяться у какао, чаї, ягодах, яблуках та окремих овочах. У дослідженні взяли участь 40 здорових молодих чоловіків. Перед двогодинним періодом сидіння частина учасників випивала какао-напій із високим вмістом флаванолів. Результати показали, що у цієї групи зміни артеріального тиску були значно меншими, ніж у тих, хто не вживав напій.

    Дослідники наголошують: подібний вплив можуть мати й інші продукти з високим рівнем флаванолів — несолодке какао, зелений та чорний чай, шпинат, капуста кале, ягоди темних сортів, сливи та горіхи. Дієтологиня та доцентка Університету Флориди Жанетт Андраде зазначає, що найбільше цих сполук міститься у фруктах і овочах насичених кольорів — чорниці, малині, ожині, темних листових овочах.

    Какао-напій у дослідженні містив близько 695 мг флаванолів — трохи більше, ніж рекомендовані 400–600 мг на добу із харчових джерел. Для порівняння, чашка чаю містить від 120 до 320 мг флаванолів, а порція ожини — близько 65 мг. Учасники пили какао безпосередньо перед сидінням, що могло забезпечити максимальний ефект.

    Старша авторка роботи, доцентка Бірмінгемського університету Катаріна Рендейро пояснює, що флаваноли досягають піку в крові приблизно через дві години після вживання. Саме в цей період вони найактивніше впливають на судини, покращуючи їхню функцію. При цьому різні продукти мають різний час засвоєння: флаваноли з чорниці потрапляють у кров швидше, а з цитрусових — повільніше.

    Фахівці підкреслюють, що навіть з огляду на користь флаванолів, основною рекомендацією для зменшення шкоди від сидіння залишаються регулярні перерви та рух. Стояння, короткі прогулянки або розминка дають значно потужніший ефект для покращення кровообігу. Продукти, багаті на флаваноли, можуть бути корисним доповненням, коли уникнути тривалої офісної роботи неможливо.