Хрещатик

Позначка: дослідження

  • 7 міфів про каву, у які досі вірять мільйони людей

    7 міфів про каву, у які досі вірять мільйони людей

    Кава залишається одним із найпопулярніших напоїв у світі, однак навколо неї роками накопичилося чимало суперечливих тверджень. Останні дослідження та пояснення фахівців свідчать: більшість страхів перебільшені, але й безпечність кави напряму залежить від кількості.

    Експерти наголошують, що помірне споживання кави не шкодить серцю та не призводить до зневоднення, як вважалося раніше. Водночас надмірна кількість кофеїну може викликати безсоння, тривожність, підвищення артеріального тиску, печію та подразнення шлунка.

    Що відомо про найпоширеніші міфи

    Один із популярних міфів — необхідність заливати каву окропом. Насправді це лише погіршує смак напою, роблячи його гірким. Оптимальна температура води — до 95°C.

    Не підтверджується і твердження про зневоднення організму. Хоч кофеїн має легкий сечогінний ефект, рідина в самій каві компенсує його, тому напій не порушує водний баланс.

    Ще одна небезпечна помилка — використання кави для протверезіння. Вона не виводить алкоголь із організму, а лише створює ілюзію бадьорості, що може призвести до ризикованих рішень.

    Також кава не є засобом для схуднення. Хоча кофеїн може тимчасово пришвидшити метаболізм і знизити апетит, цього недостатньо для реального зниження ваги.

    Чи викликає кава залежність

    Фахівці визнають: кофеїн дійсно впливає на нервову систему, тому різка відмова від кави може викликати головний біль або дратівливість. Втім, цей ефект не прирівнюється до серйозної залежності.

    Щодо серйозних захворювань, наукові дані не підтверджують зв’язку між помірним споживанням кави та ризиком розвитку онкологічних чи серцевих хвороб. Навпаки, деякі дослідження вказують на позитивний вплив напою на судини та мозок.

    Окремо фахівці радять дотримуватися обережності вагітним жінкам — їм рекомендують обмежитися однією чашкою на день, а не повністю відмовлятися від кави.

    Висновок простий: кава може бути частиною здорового способу життя, якщо знати міру та не сприймати її як універсальний засіб від усіх проблем.

  • Вагітність виявилась небезпечнішою ніж вважали раніше: деталі нового дослідження

    Вагітність виявилась небезпечнішою ніж вважали раніше: деталі нового дослідження

    Ризик смерті жінки під час вагітності та пологів може бути значно вищим, ніж передбачалося раніше. Про це свідчить нове масштабне дослідження, проведене в США та опубліковане в науковому журналі JAMA Network Open.

    Згідно з результатами, ймовірність летального випадку, пов’язаного з вагітністю, пологами або післяпологовими ускладненнями, виявилась утричі вищою за попередні оцінки. Водночас цей ризик у десятки разів перевищує ймовірність смерті внаслідок аборту — за підрахунками дослідників, різниця становить від 44 до 70 разів.

    У межах роботи науковці проаналізували національні дані США за 2018–2021 роки. Дослідження охопило майже 15 мільйонів пологів і понад 3,5 мільйона абортів. До аналізу включили випадки смертей під час вагітності та протягом року після пологів, якщо вони були безпосередньо пов’язані з ускладненнями або інфекціями.

    При цьому з вибірки виключили випадки, пов’язані з COVID-19, викиднями, нелегальними абортами, а також ситуації, де зв’язок смерті з вагітністю неможливо було точно встановити.

    За оновленими оцінками, середній рівень материнської смертності становить 32 випадки на 100 тисяч пологів. У 2021 році цей показник зріс майже до 44 випадків. Для порівняння, наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років рівень оцінювався у межах 8,8–14,5 випадку.

    Дослідники зазначають, що частково зростання пояснюється не реальним погіршенням ситуації, а покращенням системи обліку та фіксації причин смертей. Водночас вони попереджають: обмеження доступу до безпечних абортів може призвести до реального підвищення рівня материнської смертності.

    Окремо науковці звертають увагу на безпечність медикаментозного аборту. Інше дослідження показало, що процедура, проведена вдома на ранніх термінах вагітності, є такою ж ефективною, як і в медичних закладах, із показником успішності близько 97%. Це дозволяє зменшити навантаження на систему охорони здоров’я та розширити доступ жінок до репродуктивних послуг.

  • Власники собак мають менший ризик інфарктів і депресії — дослідження

    Власники собак мають менший ризик інфарктів і депресії — дослідження

    Міжнародні дослідження свідчать: власники собак можуть мати суттєві переваги для здоров’я і тривалості життя. За результатами багаторічних наукових спостережень у США та країнах Європи, люди з домашніми улюбленцями, особливо собаками, демонструють кращі показники фізичного та психічного стану.

    Кардіолог і фахівець з економіки охорони здоров’я доктор Дхрув Казі зазначає, що власники собак мають на 24% нижчий ризик смерті від усіх причин упродовж 10 років. Найбільш помітний ефект спостерігається серед людей, які вже пережили інфаркт або інсульт — у них покращується відновлення та знижується ймовірність повторних ускладнень.

    Ці висновки частково підтверджує і позиція Американської кардіологічної асоціації, яка визнає володіння собакою одним із факторів, що може сприяти зниженню ризику серцево-судинних захворювань.

    Науковці пояснюють позитивний вплив одразу кількома причинами. По-перше, це фізична активність. Регулярні прогулянки з собакою допомагають підтримувати рухливий спосіб життя: за даними досліджень, близько 60% власників виконують рекомендовану норму — щонайменше 150 хвилин активності на тиждень.

    По-друге, важливу роль відіграє психологічний фактор. Домашні тварини допомагають знижувати рівень стресу, тривожності та відчуття самотності, особливо в періоди соціальної ізоляції. Взаємодія з улюбленцем також позитивно впливає на артеріальний тиск і загальний емоційний стан.

    Антистресовий ефект спостерігається не лише у власників собак. Дослідження показують, що власники котів також мають нижчий ризик серцевих нападів завдяки заспокійливому впливу контакту з твариною.

    Водночас дослідники наголошують: ці результати не означають прямої причинно-наслідкової залежності. Існує ймовірність, що люди, які ведуть більш здоровий спосіб життя, частіше заводять домашніх тварин. Крім того, звички власника часто відображаються і на поведінці та стані здоров’я улюбленця.

    Попри це, більшість фахівців сходяться на думці: емоційна підтримка, стабільність і позитивні емоції, які дають домашні тварини, є важливою складовою довгого та якісного життя.

  • Дослідження показало, як дитячий стрес впливає на доросле життя

    Дослідження показало, як дитячий стрес впливає на доросле життя

    Дослідники зі Швеції дійшли висновку, що травматичні переживання в дитинстві можуть мати тривалий і глибокий вплив на психічне здоров’я людини у дорослому віці. Відповідне дослідження опубліковане у науковому журналі JAMA Network Open.

    За результатами роботи, психологічні травми, отримані у дитячі роки, не зникають безслідно. Вони можуть робити депресію більш стійкою до лікування та посилювати її прояви.

    Вчені провели дослідження серед близнюків, що дозволило більш точно оцінити вплив середовища та пережитого досвіду. Учасників опитували щодо семи типів дитячих травм, серед яких — емоційне ігнорування, нехтування фізичними потребами, фізичне та сексуальне насильство, а також насильство у сім’ї та інші форми негативного досвіду.

    Результати показали, що приблизно третина опитаних мала травматичні спогади з дитинства. При цьому жінки частіше повідомляли про пережите насильство, ніж чоловіки.

    Особливо тривожним є те, що люди з вираженим травматичним досвідом у 3,5 раза частіше мають депресію, яка гірше піддається лікуванню антидепресантами. Крім того, історія сексуального насильства або нехтування базовими потребами дитини підвищує ризик розвитку депресії приблизно у п’ять разів.

    Науковці пояснюють це тим, що сильний стрес у дитинстві впливає на розвиток мозку. Це може призводити до підвищеної тривожності, параної та інших психічних розладів у дорослому віці.

    Отже, дослідження ще раз підтверджує важливість безпечного середовища для дітей та своєчасної психологічної підтримки, адже наслідки травматичних подій можуть супроводжувати людину протягом усього життя.

  • Українці витрачають 84% доходів на їжу і комунальні послуги: шокуючі цифри дослідження

    Українці витрачають 84% доходів на їжу і комунальні послуги: шокуючі цифри дослідження

    Українці змушені витрачати більшу частину своїх доходів на базові потреби. За результатами дослідження, близько 84% щомісячного бюджету громадян іде на їжу, ліки та оплату комунальних послуг.

    Ці витрати суттєво перевищують показники європейських країн. Зокрема, у Німеччині та Нідерландах на базові потреби припадає лише 56–59% сімейного бюджету.

    Найменше українці витрачають на дозвілля — лише близько 1%. Для порівняння, у країнах Європи цей показник сягає 16–17%, що свідчить про значно вищий рівень фінансової стабільності та можливостей для відпочинку.

    Експерти зазначають, що така структура витрат демонструє високий рівень фінансового навантаження на домогосподарства в Україні. Переважання базових витрат над іншими категоріями обмежує можливості людей інвестувати у розвиток, освіту чи якісний відпочинок.

    Дослідження також підкреслює значну різницю у рівні життя між Україною та країнами Європейського Союзу, де частка витрат на базові потреби є значно нижчою.

  • Війна зістарила українців: біологічний вік перевищує паспортний на 15 років

    Війна зістарила українців: біологічний вік перевищує паспортний на 15 років

    Війна в Україні залишає не лише фізичні, а й глибокі біологічні сліди на здоров’ї населення. Дослідження Інституту геронтології імені Чеботарьова Національної академії медичних наук показали, що біологічний вік багатьох українців перевищує паспортний на 10–15 років. Найбільше страждає серцево-судинна система, а також ендотелій судин і нирки, повідомляє Главком.

    Хронічний стрес і психоемоційні травми, пов’язані з війною, змінюють структуру мозку: зменшується гіпокамп, відповідальний за пам’ять та навчання. Такий ефект спостерігають не лише військові, а й цивільні, які пережили окупацію або бойові дії поблизу своїх домівок.

    Завідувачка відділу фармакотерапії віково-залежних захворювань доктор Валентина Чижова пояснює: люди, які пережили окупацію Київщини, демонструють таке саме прискорене старіння, як і бійці з мінно-вибуховими травмами. Біологічний вік таких цивільних на 10–13 років перевищує паспортний.

    Особливо уражається ендотелій – внутрішній шар судин, який втрачає еластичність і підвищує ризик тромбозів. Крім того, у понад 40% учасників дослідження зафіксоване зниження функціональної активності нирок. Водночас лікарка зазначає, що частина порушень серцево-судинної системи піддається корекції за умови своєчасного звернення по медичну допомогу та лікування.

    Фахівці наголошують на критичній потребі масштабних наукових досліджень, щоб оцінити довгострокові наслідки війни на здоров’я українців і розробити ефективні програми медичної підтримки.

  • Грибок із Чорнобильської зони відкрив нові можливості для вивчення інших планет

    Грибок із Чорнобильської зони відкрив нові можливості для вивчення інших планет

    Вчені виявили унікальну стійкість природи навіть у найзабрудненіших радіацією місцях Чорнобильської зони. Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році очікувалося, що територія залишиться мертвою на десятиліття, однак природа довела протилежне: життя не лише вижило, а й еволюціонувало, пристосовуючись до екстремальних умов.

    Особливу увагу дослідників привернув грибок Cladosporium sphaerospermum. Він здатен витримувати високі дози радіації та вибирає найзараженіші ділянки для розмноження, використовуючи радіацію як джерело енергії. Такі властивості роблять його об’єктом цікавості не лише для біологів, а й для фахівців космічної галузі.

    Вивчення «радіорезистентних» організмів може допомогти створити нові матеріали та технології для захисту космонавтів від космічної радіації. У космосі вага будь-якого захисту критично важлива, тому використання біологічних систем, які самі поглинають та нейтралізують радіацію, може стати справжнім проривом для тривалих місій на інших планетах.

    Це відкриття доводить, що навіть у зонах екстремальної радіації природа здатна знаходити шлях до життя та адаптації, відкриваючи нові горизонти для науки та технологій.

  • Гриб із Чорнобиля може допомогти колонізувати Марс

    Гриб із Чорнобиля може допомогти колонізувати Марс

    Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції у 1986 році багато вчених припускали, що територія навколо станції перетвориться на мертву зону, де життя буде практично неможливим. Однак за десятиліття після катастрофи природа продемонструвала протилежне: численні види рослин, тварин і мікроорганізмів не лише вижили, а й пристосувалися до умов підвищеної радіації.

    Одним із найбільш незвичайних організмів, що привернув увагу дослідників, стала пліснява Cladosporium sphaerospermum. Цей гриб давно відомий науці, але саме у зоні відчуження Чорнобильської АЕС він продемонстрував особливу здатність — активно рости в місцях із високим рівнем радіації.

    Дослідники звернули увагу, що гриб не просто витримує опромінення. За спостереженнями, він особливо добре розростається саме в найбільш забруднених радіонуклідами місцях. Це наштовхнуло вчених на припущення, що організм може використовувати радіацію як джерело енергії.

    Ця властивість зацікавила фахівців, які працюють над проблемою захисту людей від космічного випромінювання. Під час космічних польотів астронавти піддаються значно більшому рівню радіації, ніж на Землі. Сьогодні для захисту космічних кораблів використовують спеціальні екрани, але вони значно збільшують вагу апаратів, а кожен додатковий кілограм у космосі коштує дуже дорого.

    Тому вчені шукають альтернативні рішення. Однією з таких ідей стало використання біологічних матеріалів, здатних поглинати радіацію.

    Щоб перевірити можливості гриба Cladosporium sphaerospermum, дослідники провели експеримент на Міжнародній космічній станції. Зразок гриба доставили на орбіту у спеціальному модулі CubeLab.

    У межах експерименту гриб вирощували у герметичній чашці Петрі. Половину контейнера заповнили поживним середовищем із грибом, а іншу половину залишили без нього. Під обома частинами розмістили датчики радіації.

    Результати показали цікаву деталь: датчики під шаром гриба фіксували трохи нижчий рівень радіації, ніж у частині без плісняви. При цьому чим товстішим ставав шар гриба, тим помітнішою була різниця.

    Автори дослідження наголошують, що поки що це лише підтвердження концепції. Експеримент був невеликим, і для остаточних висновків потрібні додаткові дослідження.

    Втім, науковці припускають, що в майбутньому подібні організми можуть стати основою для так званих живих протирадіаційних щитів — біологічних матеріалів, які здатні захищати космічні кораблі або навіть майбутні колонії людей на інших планетах.

    Таким чином, організми, що змогли вижити у зоні Чорнобильської катастрофи, можуть допомогти людству у дослідженні космосу.

  • Вчені назвали продукт, що бореться з агресивним колоректальним раком

    Вчені назвали продукт, що бореться з агресивним колоректальним раком

    Нове дослідження, проведене за участю 150 тисяч людей, показало, що регулярне вживання йогурту здатне зміцнити мікробіом кишечника та створити бар’єр для розвитку ракових клітин. Достатньо лише двох порцій йогурту на тиждень, щоб значно знизити ризик колоректального раку, повідомляє Daily Express.

    Професор біомедицини Джастін Стеббінг з Університету Англії Раскін пояснив, що ключовим фактором у профілактиці раку є баланс мікробіому кишківника. Йогурт містить корисні бактерії, які допомагають відновити цей баланс і запобігти розвитку агресивних форм раку товстої кишки.

    Колоректальний рак стає все поширенішим серед молоді і характеризується високим рівнем смертності, особливо при ураженні правої частини товстої кишки. Вчені відзначають, що люди, які з’їдали хоча б дві порції йогурту на тиждень, мали значно нижчий ризик захворювання у порівнянні з тими, хто його не вживав.

    Йогурт також має інші користі для здоров’я: підтримує імунітет, покращує травлення та стабілізує кров’яний тиск. Відомий експерт з харчування Тім Спектор рекомендує вживати йогурт майже щодня як частину здорового раціону.

  • Дослідники пояснили, як материнство впливає на тривалість життя жінки

    Дослідники пояснили, як материнство впливає на тривалість життя жінки

    Народження дітей може безпосередньо впливати на швидкість біологічного старіння жіночого організму та загальну тривалість життя. До такого висновку дійшла група дослідників з Університету Гельсінкі, які проаналізували дані майже 15 тисяч жінок.

    Результати дослідження оприлюднені у науковому виданні Science Alert.

    Науковці спиралися на так звану теорію «одноразової соми». Вона пояснює життя як постійний компроміс між розмноженням і виживанням. Згідно з цією концепцією, організм має обмежений запас енергії. Якщо значна частина ресурсів витрачається на вагітності, пологи та виховання дітей, то на процеси клітинного відновлення залишається менше енергії.

    Дослідники встановили, що найкращі показники здоров’я та найнижчий ризик передчасної смертності спостерігаються у жінок, які народили двох або трьох дітей.

    Саме така кількість, за даними дослідження, дозволяє зберегти баланс між репродуктивною функцією організму та його здатністю до відновлення.

    Крім кількості дітей, важливу роль відіграє і вік материнства. Найповільніше біологічне старіння фіксували у жінок, які народжували дітей у період приблизно від 24 до 38 років.

    Найгірші показники здоров’я виявили у двох протилежних групах — жінок, які не мали дітей, і тих, хто народив дуже багато.

    Зокрема, прискорене біологічне старіння спостерігалося у багатодітних матерів, які мали в середньому близько семи дітей. Вчені пояснюють це значним фізичним навантаженням на організм і виснаженням його ресурсів.

    Щодо бездітних жінок, дослідники припускають, що на результати можуть впливати інші фактори. Наприклад, деякі хронічні захворювання можуть одночасно бути причиною як відсутності дітей, так і швидшого старіння організму.

    Епігенетичні дослідження показують, що життєві вибори людини залишають помітний біологічний слід у її організмі. Зокрема, маркери старіння у крові можуть корелювати з кількістю вагітностей та віком, у якому вони відбувалися.

    Водночас науковці наголошують, що результати дослідження не слід сприймати як універсальні медичні рекомендації. Кожен організм має свої особливості, а на тривалість життя впливають також генетика, спосіб життя, харчування та рівень стресу.