Північна Корея зробила один із найрадикальніших кроків у своїй сучасній історії: режим Кім Чен Ина офіційно викреслив із конституції ідею возз’єднання з Південною Кореєю, фактично поставивши крапку в десятиліттях риторики про «єдину націю». Відповідні зміни були ухвалені на засіданні Верховних народних зборів КНДР ще у березні, однак деталі стали відомі пізніше через міжнародні медіа. Про це повідомляє агенція Reuters.
Йдеться не просто про редагування формулювань — це фундаментальна зміна державної ідеології. З основного закону країни прибрали всі згадки про «мирне возз’єднання» та «національну єдність», які раніше були частиною офіційної позиції Пхеньяна навіть у періоди найбільшого загострення відносин із Сеулом. Тепер Північна Корея офіційно відмовляється від концепції спільного майбутнього з південним сусідом і закріплює курс на окреме, конфронтаційне існування.
У новій редакції конституції також уперше чітко визначено територіальні межі держави: Північна Корея окреслює себе як країну, що межує з Китаєм, Росією та Південною Кореєю, включно з повітряним простором і територіальними водами. При цьому документ містить жорстке формулювання про те, що держава «ніколи не потерпить жодного порушення» своєї території. Водночас питання спірних морських кордонів, зокрема Північної граничної лінії в Жовтому морі, залишилося без конкретизації, що зберігає потенціал для подальших конфліктів.
Ще один ключовий аспект змін — різке посилення особистої влади Кім Чен Ина. Якщо раніше його статус визначався через партійні та військові посади, то тепер він офіційно закріплений як глава держави з пріоритетом над законодавчим органом. Фактично це означає остаточну концентрацію влади в одних руках.
Особливо показовим є те, що нова конституція прямо надає йому контроль над ядерними силами країни, а також право делегувати ці повноваження. Це піднімає ядерний статус КНДР із рівня військової доктрини до рівня конституційної норми, що ускладнює будь-які майбутні переговори про денуклеаризацію.
Водночас із документа частково прибрали згадки про попередніх керівників держави — Кім Ір Сена та Кім Чен Іра. Це може свідчити про поступове переформатування ідеології режиму, де культ попередників відходить на другий план, а центральною фігурою стає чинний лідер.
Аналітики розглядають ці зміни як сигнал не лише для внутрішньої аудиторії, а й для міжнародної спільноти. Відмова від ідеї об’єднання означає, що Пхеньян більше не бачить навіть формальної перспективи діалогу із Сеулом. Це також підкріплюється останніми заявами північнокорейського керівництва, яке дедалі частіше називає Південну Корею «ворожою державою», а не «тимчасово розділеною частиною нації».
Історичний контекст робить це рішення ще більш значущим. Після завершення Корейської війни півострів залишився розділеним, але обидві сторони формально зберігали ідею возз’єднання. Навіть у періоди холодної конфронтації ця концепція залишалася частиною політичного дискурсу. Тепер же КНДР уперше офіційно від неї відмовилася.
На практиці це означає закріплення статус-кво як довготривалого або навіть постійного. Демілітаризована зона між двома Кореями, яка і так вважається одним із найбільш укріплених кордонів у світі, перетворюється не просто на лінію розмежування, а на символ остаточного політичного розриву.
Ці зміни також відбуваються на тлі посилення військової активності Північної Кореї та її зближення з Росією. Раніше повідомлялося про оборонні домовленості між країнами та навіть участь північнокорейських військових у підтримці російських операцій. У цьому контексті нова конституція виглядає як частина ширшої стратегії — переходу від ізоляціонізму до активнішої ролі у глобальних конфліктах.
Для регіону це означає зростання напруги. Південна Корея, яка є однією з ключових економік Азії та союзником США, тепер має справу із сусідом, який не лише володіє ядерною зброєю, а й закріпив конфронтацію на рівні основного закону.
У підсумку рішення Пхеньяна — це не просто політичний жест, а стратегічний поворот, який може визначити майбутнє Корейського півострова на десятиліття вперед. Вперше за багато років ідея єдиної Кореї перестала бути навіть теоретичною метою — і це нова реальність для всього регіону.
