Станом на ранок 6 травня Росія фактично зірвала оголошений Україною режим припинення вогню, здійснивши щонайменше 1820 порушень лише за перші години доби. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, наголосивши, що Київ готує відповідь і діятиме «дзеркально» до дій противника.
Йдеться про один із найбільш показових зривів режиму тиші за останній час. За словами глави держави, попри заявлені з боку Росії сигнали щодо «перемир’я» на період 8–9 травня, реальні дії окупаційних військ демонструють протилежне — масштабну ескалацію бойових дій.
За даними української сторони, вночі Росія здійснила масовану атаку із застосуванням ударних безпілотників. Із 108 запущених дронів сили протиповітряної оборони знищили 89, що свідчить про високу інтенсивність повітряного наступу. Паралельно зафіксовано понад 20 авіаційних ударів із використанням більш ніж 70 керованих авіабомб.
На фронті ситуація також залишається напруженою: лише з початку доби Сили оборони України зафіксували близько 30 штурмових дій з боку російських військ. Це означає, що навіть формально оголошені «паузи» не впливають на реальну інтенсивність бойових зіткнень.
Особливе занепокоєння викликають удари по цивільній інфраструктурі. Зокрема, 6 травня російські війська атакували дитячий садок у місті Суми, що вкотре підкреслює характер війни, спрямованої не лише проти військових цілей. Раніше тієї ж ночі зафіксовано удари по Запоріжжя та Кривий Ріг, а в Харків повідомлялося про влучання у житлові будинки.
У своїй заяві Володимир Зеленський підкреслив, що Україна уважно аналізує ситуацію та після отримання повних даних від військових і розвідки ухвалюватиме подальші рішення. Водночас він прямо зазначив: відповідь буде симетричною.
Президент також звернув увагу на суперечливу позицію Росії, яка одночасно продовжує атаки та через медіа і публічні заяви наполягає на «режимі тиші» під час святкування 9 травня в Москві. За словами Зеленського, такі заклики виглядають цинічно на тлі щоденних обстрілів і жертв серед цивільного населення.
«Повномасштабна війна і щоденні втрати — це точно не час для парадів», — наголосив він, фактично поставивши під сумнів саму логіку російських ініціатив щодо короткострокового припинення вогню.
Контекст ситуації додає ще більшої напруги. Напередодні, 4 травня, російське Міноборони заявило про намір оголосити «перемир’я» на 8–9 травня та навіть пригрозило ударами по Києву у разі спроб зірвати святкові заходи. У відповідь Україна заявила, що не отримувала офіційних дипломатичних пропозицій і самостійно ініціювала режим тиші з опівночі 6 травня.
Втім, як показали події вже перших годин, цей режим не був дотриманий російською стороною навіть формально.
Важливим є й ширший військово-політичний контекст. Україна дедалі активніше демонструє готовність діяти не лише оборонно, а й асиметрично відповідати на атаки, включаючи удари по тиловій інфраструктурі противника. У цьому сенсі заява про «дзеркальні дії» може означати як посилення оборонних заходів, так і активізацію наступальних операцій у відповідь.
Експерти зазначають, що подібні зриви режимів тиші з боку Росії вже стали системною практикою. Вони використовуються як інструмент інформаційного впливу, а також для перегрупування сил без реального наміру припиняти бойові дії. У цьому контексті нинішня ситуація лише підтверджує тенденцію, коли будь-які заяви про «перемир’я» не підкріплюються реальними кроками на полі бою.
Події 6 травня демонструють: навіть короткострокові спроби деескалації залишаються вразливими, а перспектива реального припинення вогню — залежною від політичної волі Росії, якої наразі не спостерігається.
