Зеленський попередив про нову мобілізацію в РФ: які сценарії розглядає Кремль

0
1127

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія потенційно може вдатися до загальної мобілізації, яка стане передумовою нового етапу ескалації війни. За його словами, такий сценарій може передбачати не лише повторний масштабний наступ проти України, а й створення загроз для країн Балтії. Водночас глава держави наголосив: наразі немає підтвердженої інформації, що Кремль уже ухвалив відповідне рішення.

Про це Зеленський повідомив в інтерв’ю, яке транслювали українські телеканали, коментуючи внутрішні процеси в Росії, зокрема обмеження доступу до соціальних мереж. На його думку, такі дії можуть бути пов’язані не лише з контролем над інформаційним простором, а й із підготовкою до потенційно непопулярних рішень — передусім мобілізації.

Президент зазначив, що російська влада може намагатися мінімізувати ризики протестів у разі оголошення масштабного призову. Йдеться, зокрема, про можливе залучення мешканців великих міст — Москви та Санкт-Петербурга, які раніше значною мірою уникали масових мобілізаційних хвиль.

Водночас Зеленський підкреслив, що наразі відсутні точні підтвердження таких планів. За його словами, існують лише сигнали та аналітичні припущення, але говорити про конкретні терміни чи неминучість мобілізації передчасно.

Попри це, глава держави окреслив можливі сценарії, які, на його думку, може розглядати Кремль. Перший — це масштабна мобілізація для відновлення великого наступу на Україну з метою зміни ситуації на фронті. Другий — більш обмежений, але потенційно небезпечний варіант, який передбачає локальні військові дії проти країн Балтії.

Зеленський пояснив, що такий сценарій може бути вигідним Росії з точки зору витрат ресурсів: для локального конфлікту знадобиться менше сил, але це дозволить перевірити реакцію Заходу, насамперед НАТО. Президент припустив, що Кремль може аналізувати готовність Альянсу виконати свої зобов’язання у разі атаки на одну з держав-членів.

«Росія дивиться на поведінку НАТО і оцінює, чи буде колективна відповідь», — зазначив він.

Глава держави також висловив думку щодо дії статті 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає колективну оборону. Він наголосив, що у випадку нападу на країни Балтії союзники будуть змушені реагувати, інакше сам Альянс втратить сенс.

Водночас аналітики та представники української влади зазначають, що навіть без оголошення загальної мобілізації Росія фактично не припиняла поповнення своїх військ. За словами представників Офісу президента, у РФ триває так звана «прихована мобілізація», яка включає вербування контрактників, резервістів та використання адміністративного ресурсу.

Додатковим фактором є зниження темпів набору добровольців. За оцінками експертів, у 2026 році кількість новобранців у Росії зменшилася, що може створювати потребу в нових механізмах комплектування армії.

Також повідомляється, що російська влада використовує непрямі інструменти мобілізації, зокрема через підприємства, які зобов’язують відбирати працівників для укладання контрактів із Міноборони.

Окремо експерти звертають увагу на стратегічний контекст. Зокрема, у російському інформаційному просторі вже кілька місяців циркулюють чутки про можливу нову хвилю мобілізації. Вони пов’язані зі зниженням темпів набору та потребою підтримувати інтенсивність бойових дій на фронті.

Водночас Зеленський наголосив, що навіть у разі оголошення мобілізації це не означає автоматичного успіху Росії. За його словами, російська армія зазнає значних втрат, а її можливості обмежені як людськими, так і технічними ресурсами.

Таким чином, заява президента України відображає загальну оцінку ризиків, а не підтверджений сценарій найближчого розвитку подій. Вона свідчить про те, що українська влада розглядає різні варіанти ескалації та закликає міжнародних партнерів залишатися готовими до потенційних викликів.

Експерти підкреслюють, що ситуація залишається динамічною. Подальші дії Росії залежатимуть як від ситуації на фронті, так і від внутрішньополітичних факторів, зокрема рівня підтримки війни в суспільстві. У будь-якому випадку, можливість нової хвилі мобілізації залишається одним із ключових ризиків у контексті безпеки не лише України, а й усього регіону Європи.