Позначка: закупівлі

  • Південноукраїнська АЕС закуповувала чайники за 3 мільйони

    Південноукраїнська АЕС закуповувала чайники за 3 мільйони

    Південноукраїнська атомна електростанція — стратегічний об’єкт енергетичної безпеки держави. І, схоже, одночасно — банкомат для обраних постачальників. Щонайменше з 2016 року станція укладала багатомільйонні договори з компанією «ТСМ груп» без будь-яких тендерів, уникаючи системи Prozorro.

    Сума на контрактах — десятки мільйонів гривень. Продукція — не лише технічна. У 2020-му компанія поставила на АЕС чайники, мікрохвильовки та холодильники — майже на 3 мільйони гривень.

    У розпорядженні журналістів опинився договір від 2020 року на 36,6 млн грн, укладений між Південноукраїнською АЕС і київською «ТСМ груп». Контракт не публікувався в системі відкритих закупівель і, за словами джерел у поліції, взагалі укладався в обхід Prozorro.

    Згідно з документами, компанія поставила побутову техніку на понад 2,7 млн грн, з яких майже пів мільйона — переплата, за оцінками слідчих. Чи не єдиний наслідок — відкриття провадження у поліції Миколаївської області в 2022 році. Що з ним зараз — невідомо.

    Компанію заснували Олена Домашнєва та Олена Кривошиєнко у 2010 році. Від 2014-го «ТСМ груп» почала регулярно з’являтися серед постачальників для державних установ — і не тільки АЕС.

    Контракти підписувались із СБУ, МВС, Адміністрацією Президента, а от у відкритому доступі їх немає. Співпраця тіньова, розрахунки — непрозорі, і жодного тендеру. Експерти припускають наявність високого прикриття — адже серед родичів Домашнєвої фігурує ексдипломат Павло Домашнєв.

    Навіть поверхневий аудит контрактів компанії за 2016–2018 роки дає шокуючі цифри: угоди на понад 45 млн грн і щонайменше 12 млн грн переплат лише на відеореєстраторах. У 2016-му — ще 12,5 млн грн, з яких 3,9 млн — підозра на розтрату.

    А далі — тиша. Частину справ, за словами джерел, просто «спустили на гальмах», інші зависли на досудовому етапі.

    Бо мова — про енергетичну безпеку. Бо гроші — з кишені платників податків. Бо подібні закупівлі — прямий шлях до катастроф і залежності стратегічних об’єктів від непрозорих гравців.

    І поки керівництво Південноукраїнської АЕС мовчить, а поліція не дає відповідей, залишається тільки питати вголос: де відповідальність, пані та панове?

  • Компанія «Фармак» продав армії ліки дорожче, ніж в аптеці

    Компанія «Фармак», один із найбільших фармвиробників в Україні, опинилася в центрі нового скандалу: згідно з даними з платформи Prozorro, фірма реалізувала Міністерству оборони розчин для ін’єкцій за ціною у 597 грн за упаковку — на 40% дорожче, ніж в українських аптеках, де той самий препарат коштує від 423 грн.

    Військовий госпіталь, який закупив препарати, підпорядковується МОУ, а отже йдеться про закупівлю коштом державного бюджету в умовах війни. На тлі постійного дефіциту ресурсів на передовій така «комерційна» діяльність виглядає як мінімум цинічно.

    Ба більше, як помітили журналісти, ця інформація раптово почала зникати з новинних порталів. За словами джерел, компанія нібито активно зачищає публічний простір від негативу, використовуючи власні ресурси та зв’язки.

    Але це не перший резонансний інцидент, пов’язаний із «Фармаком». Раніше розслідувачі повідомляли про факти потрапляння продукції компанії на територію РФ та тимчасово окуповані території України. За даними розслідування, логістика організована через іноземні компанії у Молдові, Туреччині, Польщі та навіть Білорусі.

    При перетині кордонів лікарські засоби нібито перепаковуються, змінюється маркування, а країна походження часто взагалі не вказується. Частина упаковок отримує «російський» вигляд — без українських ознак і маркування, фактично втрачаючи зв’язок із виробником.

    Після оприлюднення цих фактів до Нацполіції було подано заяву. За результатами – відкрито кримінальне провадження №12024000000000953 від 15.05.2025 за ч. 1 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Однак, станом на зараз, розслідування не дало жодного публічного результату, а фармгігант продовжує свою діяльність у звичному режимі.

    В умовах війни, коли кожна гривня державного бюджету повинна працювати на оборону та збереження життів, подібні практики заслуговують не лише на осуд, а й на негайну реакцію правоохоронців і громадськості.

  • Міноборони закуповує міни у виробника, який провалив попередні контракти

    Міноборони закуповує міни у виробника, який провалив попередні контракти

    Міністерство оборони України планує закупити у державного виробника 300 тисяч 120-мм мін, попри те, що ця компанія не виконала попередні контракти. Громадська антикорупційна рада при МО України попереджає: такі закупівлі можуть поставити під загрозу забезпечення фронту боєприпасами та призвести до чергового скандалу.

    На цю ситуацію звернув увагу військовий експерт Сергій Згурець, який повідомив, що Міністерство оборони збирається знову працювати з підприємством, яке вже мало проблеми з виконанням державного замовлення.

    За даними Громадської антикорупційної ради, проблема полягає у тому, що Міноборони концентрує замовлення на одному виробнику, який вже продемонстрував неспроможність виконати попередні контракти. Хоча через режим секретності деталі угод не розголошуються, антикорупційні активісти заявляють: така схема ставить під загрозу стабільні поставки боєприпасів на фронт.

    ГАР МО вже неодноразово звертала увагу на цю проблему, але жодної реакції від керівництва оборонного відомства не було. В результаті, рада вирішила вийти у публічний простір, щоб привернути увагу до ситуації.

    Раніше стало відомо, що деякі з 120-мм мін, виготовлених державними підприємствами, були визнані неякісними. Міністр із питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін заявив, що проблема полягає у порохах, які використовуються для виготовлення боєприпасів. Однак, за іншими даними, виробник застосовував неправильні підривачі – від танкових снарядів замість тих, що призначені для мінометів. В результаті міни просто не вибухали.

    Наразі Мінстратегпром уже визнав брак 24 тисяч мін, значну частину з яких довелося замінити. Однак проблема не вирішена – і Міноборони продовжує замовляти боєприпаси у цього ж виробника.

    Громадська антикорупційна рада при МО звернулася до Ставки Верховного Головнокомандувача з вимогою диверсифікувати закупівлі – тобто розподіляти замовлення між кількома виробниками, щоб уникнути залежності від одного постачальника.

    Також активісти вимагають:

    • Провести розслідування щодо постачання неякісних мін;

    • Опублікувати кількість боєприпасів, які були повернуті через дефекти;

    • Виявити та притягнути до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення.

    Крім того, ГАР МО вже подала заяву до правоохоронних органів, у якій йдеться про можливі злочинні дії посадових осіб, відповідальних за взаємодію з виробниками.

    Військовий експерт Сергій Згурець наголошує, що питання постачання боєприпасів на фронт – це не просто бюрократична проблема, а питання виживання українських воїнів. Адже якщо браковані міни потраплять у зону бойових дій, це може призвести до трагічних наслідків.

    “Ситуація матиме продовження, і медійні структури будуть відстежувати події, пов’язані з цим замовленням. Бо поки оборонні підприємства постачають браковані міни, наші воїни на передовій змушені компенсувати це своєю мужністю”, – підсумував Згурець.

  • Фіктивний тендер на 42 млн грн: ексдиректорку антидопінгового центру підозрюють у корупції

    Фіктивний тендер на 42 млн грн: ексдиректорку антидопінгового центру підозрюють у корупції

    Колишня виконувачка обов’язків директора Національного антидопінгового центру опинилася у центрі гучного корупційного скандалу. Вона підозрюється у проведенні тендеру із ознаками фіктивності на суму 42 мільйони гривень, що призвело до значних фінансових втрат для держави.

    Кіберполіцейські викрили колишню посадовицю на мільйонних збитках для держбюджету. Чиновниця провела закупівлю апаратури за завищеними цінами через тендер, умови якого були прописані під конкретне підприємство з ознаками фіктивності. Про це інформує Кіберполіція України.

    Зазначається, що оперативники кіберполіції та слідчі Шевченківського управління поліції столиці викрили на розтраті державних коштів посадовицю Національного антидопінгового центру.

    Встановлено, що виконувачка обов’язків директора центру вчинила службову недбалість, провівши закупівлю за результатами тендеру “Обладнання для визначення пептидних гормонів, гормонів та білків” на суму понад 42 мільйони гривень, що значно перевищує середньоринкову вартість. При цьому, умови тендеру були прописані під заздалегідь визначене підприємство з ознаками фіктивності

    – йдеться у дописі.

    Кіберполіцейські повідомили, що директором компанії-переможця значиться особа, яка неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності за вчинення дрібних крадіжок. Свою причетність до підписання будь-яких документів у якості очільника підприємства чоловік заперечує.

    У результаті проведення товарознавчої та економічної експертиз встановлено, що через завищення цін на обладнання державі було завдано збитку на понад 10 мільйонів гривень.

    Восени минулого року правоохоронці повідомили фігурантці про підозру за ч. 2 ст. 367 (Службова недбалість) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років

    – зазначили в Кіберполіції.

    Наразі досудове розслідування завершено. Обвинувальний акт щодо колишньої посадовиці за вказаною статтею ККУ у січні цього року направлено до суду.

  • Агентство оборонних закупівель: у “Голосі” йде битва за крісло керівника

    Агентство оборонних закупівель: у “Голосі” йде битва за крісло керівника

    Агентство оборонних закупівель (АОЗ), яке відіграє ключову роль у забезпеченні української армії під час війни, стало об’єктом посиленої уваги з боку партії “Голос”. Причиною цього є завершення контракту керівниці Марини Безрукової наприкінці січня.

    Спочатку нардепка від партії «Голос» Олександра Устінова у своєму блозі на «УП» звинуватила АОЗ у тому, що на його рахунках «десятки мільярдів гривень висять по кілька місяців, пропозиції від торговців озброєнням десь «губляться», а закупівлі відбуваються через треті-четверті руки — прокладок, кожна з яких заробляє на війні власний відсоток».

    «Гроші «освоювали», як могли, під кінець року, розуміючи, яким скандалом це може

    закінчитись. Саме тому ви будете дуже здивовані, коли дізнаєтесь, хто у нас є фаворитом-постачальником зброї, і ні — це не компанії виробники, це посередники», — пише нардепка.

    «Чи агенція свідомо саботує швидкі закупівлі за нижчими цінами, чи просто через профнепридатність», — задається питанням О.Устінова. І нагадує, що нинішня очільниця АОЗ була призначена саме за пропозицією «антикорупційної громадськості». А далі вже М.Безрукова відпрацьовувала довіру: розробляла структуру та формувала свою команду.

    До речі, за даними О.Устінової, наразі в АОЗ працює майже 300 людей, а річний бюджет на цю команду сягає 450 млн грн., тобто в середньому по 1,5 млн грн. на кожного. Звісно, у керівництва й доходи вищі: М.Безрукова у листопаді отримала майже 400 тис. грн. Що це, як не мародерство під час війни?!

    З огляду на такі цифри, не важко здогадатися, чому антикорупційне оточення накинулося на такі викриття у непрофесійності своєї протеже.

    «Бажаюча заняти її крісло однофракційка Умєрова випустила абсолютно помийний текст», — обурюється у своєму пості ще один борець за «Наші гроші» Юрій Ніколов. Мовляв, бреше пані Устінова, що «відповідно до звіту, 61% постачальників – це українські виробники, які в 2023 році становили нуль закупівель АОЗ… Але пізніше я зрозуміла, в чому маніпуляція – рахували не кількість грошей перерахованих, а кількість контрактів укладених. Тобто 9 контрактів умовно по мільйону гривень з українськими виробниками FPV і один на мільярд з посередником — дасть вам 90% контрактів з виробниками».

    «Я спитав у «Агенції» і отримав просту відповідь: «Це брехня». Бо рахували саме в грошах… Розумні люди таку фігню не роблять. І не розуміють, як інші розумні люди можуть публікувати такий брєд від себе. Жодного критичного мислення», — нищить Ю.Ніколов колишню колегу по антикорупційній боротьбі, а тепер, як виявилося — конкурентку.

    «І ця «спеціалістка» реально хотіла очолити АОЗ з подачі міністра Умєрова, який перейшов в уряд саме з фракції «Голос». Яку Офіс президента через Окружний суд зберіг від тотального розпаду і її очолила саме Устінова. Попомніть моє слово, коли цю команду гнатимуть, то у неї не буде навіть такої підтримки як у Резнікова», — пророкує журналіст долю якоїсь команди, хоча і не до кінця зрозуміло, якої саме.

    Прикметно, що серед підписників Ю.Ніколова такий наїзд на «своїх» викликав певний подив. Адже, як зазначалося, О.Устінова є вихідцем із команди «ЦПК», яке очолює Віталій Шабунін. Пояснюючи таку метаморфозу, Ю.Ніколов зазначає: «Ті, що самі заробили, можливо… а ті, що дорвалися до кормушки… самі бачите, що з ними робиться». Хоча й мовчить про те, на яку «кормушку» сам присів.

    Невдовзі свій голос проти колишньої співробітниці подала і ще одна співзасвновниця «ЦПК» Дар’я Каленюк. Вона пригадала, що ще у вересні 2024 року міністр оборони Рустем Умєров «оголосив нам своє рішення звільнити і Марину Безрукову, і свого заступника Дмитра Кліменкова, бо «погано справляються». Натомість, він запропонував призначити директором АОЗ Устінову».

    «Для мене така пропозиція від міністра (якого, до речі, в «ЦПК» нахвалювали як кандидата на посаду й просили призначити. — Прим. авт.) і готовність Саші, моєї ексколеги, її прийняти, були шоком», — ділиться враженнями про ту зустріч Д.Каленюк. Тобто шоком, як слідує із поста, стала сама готовність ексколеги зайняти посаду замість людини, яка, на думку міністра, не порається зі своїми обов’язками?! Тобто нехай фронт недополучить дрони, озброєння чи снаряди через тяганину в ОАЗ із закупівлями, але на посаді залишиться «своя людина?!

    Не дивно, що, як пригадує Д.Каленюк, «така наша позиція Олександру сильно засмутила». Проте навряд чи здивує тепер така інформаційна атака з боку колишніх колег на її викриття щодо результатів роботи АОЗ під керівництвом М.Безрукої.

    До речі, це не один такий кадровий провал у роботі «ЦПК» та антикорупційного середовища. Адже не так давно ще один виходець із числа активістів — засновник StateWatch Гліб Каневський — також був викритий на непрофесіоналізмі. І знову, за дивним збігом — на воєнних закупівлях.

    Нагадаємо у двох словах: після тривалого ухилення від військової служби він працевлаштувався в Міністерство оборони, в підрозділ, що займається закупівлями. Але з його приходом Департамент політики закупівель Міноборони опинився в епіцентрі численних корупційних скандалів за фактами розкрадань.

    Зокрема, через халатне ставлення Г.Каневського до своїх обов’язків на посаді в.о. директора департаменту для фронту були придбані армійські фляги за ціною, що втричі вища, за звичайну. Такі обставини були викриті журналістами NGL Media, які опублікували відповідне розслідування.

    Прикметно, що Г.Канєвський, з його ж слів, знав про проблеми з документацією, вирішення яких дозволило б зекономити значні кошти для держави, проте приховував її та всупереч службовим обов’язкам не вживав заходів для їх вирішення та підвищення ефективності оборонних закупівель. Публічно про наявну проблему з документацією він заявив лише після викриття журналістами-розслідувачами.

    Та й взагалі не все добре в «антикорупційному домі». Бо дедалі частіше там лунають скандали із взаємними звинуваченнями у лобізмі, опортунізмі чи протекціонізмі. То закони колишні співробітники «ЦПК» Галина Янченко та Анастасія Радіна приймають неправильні, то поправки протягують на догоду корупціонерів… А потім викривачів же — як-от бойового медика В.Шабуніна — й викривають у брехні…

    Своєрідний підсумок зробив Олексій Фролов у коменті під постом Д.Каленюк: «Оце паноктипум у «ЦПК». То Янченко. Тепер Устинова. Ви впевнені що ви там з корупцією боретеся?».

    Краще і не скажеш.

  • Шабунін звинуватив Міноборони у маніпуляціях із закупівлею боєприпасів на 23 млрд грн

    Шабунін звинуватив Міноборони у маніпуляціях із закупівлею боєприпасів на 23 млрд грн

    Голова Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін висловив обурення щодо дій Міністерства оборони України, яке, за його словами, маніпулює даними про використання 23 мільярдів гривень на закупівлю боєприпасів. У своєму Telegram-каналі він заявив, що пояснення Міноборони є «рафінованим обманом».

    Шабунін заявив, що кошти, які Кабінет Міністрів України (за поданням міністра оборони Рустема Умєрова) вилучив із контрактів, підготовлених АОЗ, були передані Державній прикордонній службі, яка, за його словами, переплачує за боєприпаси.

    “Прикордонники отримали ці гроші авансом у 100%, переплативши щонайменше 90 мільйонів євро за 152-мм снаряди. Міноборони могло б виправдовуватися тим, що в польських постачальників умови кращі, але це не відповідає дійсності. Наприклад, у контрактах АОЗ передбачено лише 50% передоплати, тоді як прикордонники сплачують повну суму авансом. Крім того, терміни поставок за контрактами АОЗ були вигіднішими”, — заявив Шабунін.

    Аргументи Міноборони: маніпуляція чи реальність?

    Міноборони пояснило, що перенаправлення коштів було викликане ризиком невикористання бюджету АОЗ до кінця року. За даними міністерства, станом на кінець листопада на рахунках АОЗ залишалося 102 млрд грн, із яких 45 млрд грн — невикористані зобов’язання, а 57 млрд грн — кошти, які мали бути сплачені за виконаними контрактами.

    Шабунін спростував ці пояснення, зазначивши, що більшість цих коштів були зарезервовані для оплати вже укладених контрактів, а не вільними для перенаправлення.

    “45 млрд грн на рахунках АОЗ були 25 листопада. Наступного дня сума скоротилася до 23 млрд грн через сплату за контрактами. А решта 57 млрд грн — це кошти, які агенція мала заплатити за постачання в грудні”, — уточнив він.

    Контракти прикордонників: ризики переплати

    За словами Шабуніна, Держприкордонслужба здійснює закупівлі на менш вигідних умовах, ніж АОЗ. На одній лише закупівлі 152-мм снарядів, за даними ЦПК, переплата становить близько 90 млн євро.

    “Ці кошти залишалися на рахунках АОЗ, оскільки агенція платила постачальникам не більше 50% авансу, завершуючи розрахунок лише після поставки. Натомість прикордонники авансом сплачують польським постачальникам повну суму”, — заявив голова ЦПК.

    Нагадаємо, Міністерство оборони України розпочало розслідування причин нештатного спрацювання 120-міліметрових мінометних мін, що були поставлені до війська.

  • Відкатні схеми НАК Нафтогаз за часів Андрія Коболєва: як топ-менеджери збагатились на співпраці De Novo

    Відкатні схеми НАК Нафтогаз за часів Андрія Коболєва: як топ-менеджери збагатились на співпраці De Novo

    Менеджер Нафтогазу Олександр Баранчук створив та реалізував злочинну схему по закупівлі хмарних послуг без конкурентних торгів у єдиного постачальника – ТОВ “ДЕНОВО”. В результаті оборудок з державними коштами, Баранчук став власником об’єктів елітної нерухомості та автомобіля преміум класу.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Олександр Баранчук, займаючи посаду начальника Департаменту надання ІТ послуг та послуг корпоративного зв’язку ТОВ “Нафтогаз Цифрові Технології” та начальника Департаменту інформаційних технологій НАК “Нафтогаз України”, створив та реалізував злочинну схему, що дозволяла здійснювати закупівлю хмарних послуг без конкурентних торгів у єдиного постачальника – ТОВ “ДЕНОВО”.

    За часів керівництва Нафтогазом Андрія Коболєва, в період з 2018 по 2022 роки, Баранчук реалізував схеми по закупівлі у  ТОВ “ДЕНОВО” хмарних послуг на загальну суму 167 705 108 грн. Вказана схема була припинена лише за каденції Олексія Чернишова, після введення більш дієвих механізмів контролю за витратами.

    Редакція нашого видання, проаналізувала закупівлі “хмарної інфраструктури для автоматизованих систем”, які проводились виключно в ТОВ “ДЕНОВО” за ініціативою та відповідно до вимог сформованих начальником Департаменту надання ІТ послуг та послуг корпоративного зв’язку Баранчуком Олександром Володимировичем у період з 2018 по 2022 рік.

    Для реалізації злочинних схем Баранчук, користуючись службовим становищем, прописував технічні завдання пов’язані із закупівлею хмарної інфраструктури під одного конкретного постачальника послуг – компанії “ДЕНОВО”.  Зокрема, у 2018 році за процедурою “допорогова закупівля” у єдиного постачальника ТОВ “ДЕНОВО” на суму 4 231 900,0 грн без ПДВ, Баранчуком висувалась одна з основних вимог – сертифіковане обладнання для розміщення SAP HANA.

    В наступних закупівлях Олександром Баранчуком формувались умови закупівлі для проведення закупівлі у єдиного постачальника. Основна вимога – наявність сертифікату «Cloud and Infrastructure operations» для продуктів SAP.

    Під час закупівель у 2018-2022 років варто звернути увагу на наступні факти, такі як відсутність конкурентного відбору, дискримінаційні умови закупівлі, формування документації із запізненнями по строкам з метою проведення закупівлі в скорочені терміни для внесення необхідних вимог для закупівлі у єдиного постачальника. А з 2019 по 2022 рік конкурентний відбір взагалі не проводився, закупівля хмарних послуг здійснювалась виключно у єдиного постачальника –  ТОВ “ДЕНОВО”.

    Варто відзначити, що 16.04.2021 року ТОВ “Анте медіам” отримали сертифікат “Cloud and Infrastructure operations” для продуктів SAP та 02.04.2021 сертифікат VMware Advanced Partner, що було проігноровано Олександром Баранчуком та знову проведена закупівля без конкурентного відбору у єдиного постачальника – ТОВ “ДЕНОВО”, так як відповідальною особою була додана вимога – наявність сертифікату VMware Cloud verified.

    Товариство ТОВ “Нафтогаз Цифрові Технології” отримувало комерційні пропозиції від інших датацентрів із цінами орієнтовно нижчими на 30% в порівнянні з пропозицією ТОВ “ДЕНОВО” при тих же обсягах, але завдяки висуванню дискримінаційних умов Олександром Баранчуком протягом 2019-2022 років укладались договори з ТОВ «ДЕНОВО» сума за якими в умовах відсутності конкурентної боротьби постійно зростала.

    У той самий час у 2021 році Баранчук придбав елітну нерухомість –  квартиру площею 140 м.кв. та 2 паркомісця за адресою вул. Соломянська,15а.

    Ціни на аналогічні квартири за цією адресою складають від 310 000 до 370 000 долл США. Щодо паркомісця,то вони продаються по ціні від 25 000 долл США.

    Також в 2021 році Олександром Баранчуком було придбано позашляховик преміум класу – BMW X5.  Наразі такий автомобіль на вторинному ринку коштує близько 45 000 долл США.

    За інформацією наших джерел в найближчому оточенні Олександра Баранчука стало відомо, що крім уже згаданої квартири в елітному київському ЖК, Баранчук користується будинком в коттеджному містечку Green Hills, який ймовірно належить йому, але зареєстрований на третіх осіб. Ціни на котеджі без ремонту в  Green Hills  стартують від 423 500$.

    Тобто, лише в 2021 році Олександр Баранчук придбав майна мінімум на 840 000 доларів, що по курсу 2021 року 26.6 становить понад 22 млн грн. Таке “неймовірне” збагачення менеджера державної компанії має стати предметом детального вивчення з боку правоохоронних органів.

    Водночас, редакція нашого видання, просить вважати дане журналістське розслідування офіційним запитом  до НАБУ, ДБР та СБУ, з проханням перевірити викладені в статті факти.

  • Умєров ініціює масштабні кадрові зміни та реформи в оборонній сфері

    Умєров ініціює масштабні кадрові зміни та реформи в оборонній сфері

    Міністр оборони України Рустем Умєров підписав подання до Кабінету міністрів щодо звільнення кількох заступників міністра оборони, про що повідомила пресслужба оборонного відомства. Серед осіб, яких торкнулися зміни, Станіслав Гайдер, який обійме посаду керівника Офісу міністра, а також Олександр Сергій, Юрій Джигир та Людмила Дараган, яка перейде на посаду державного секретаря.

    Кадрові зміни та реформи

    За словами Умєрова, Міністерство оборони України функціонує у воєнних умовах як закритий периметр, де всі процеси повинні бути чіткими та контрольованими, а будь-які спроби зовнішнього або внутрішнього впливу є неприпустимими. Саме в цьому контексті і проводяться кадрові зміни.

    Міністр також пообіцяв найближчим часом оголосити про нові призначення, включаючи заступників міністра.

    Реформування системи оборонних закупівель

    Окрім кадрових змін, Рустем Умєров звернув увагу на реформування оборонних закупівель. Зокрема, «Спецтехноекспорт» (СТЕ) переходить від Головного управління розвідки (ГУР) до Міністерства оборони. Він наголосив на необхідності завершити процес очищення системи закупівель у тісній співпраці з правоохоронними та антикорупційними органами.

    Також продовжується реформування Агентства оборонних закупівель (АОЗ) і Державного оператора тилу (ДОТ), які наближаються до стандартів НАТО. Умєров анонсував створення наглядових рад для цих структур найближчим часом.

  • Міністр оборони Рустем Умеров хоче об’єднати закупівельних агенцій

    Міністр оборони Рустем Умеров хоче об’єднати закупівельних агенцій

    Міністр оборони України Рустем Умеров оголосив про суттєві зміни в структурі оборонного відомства. В рамках реформи заплановано об’єднання двох ключових закупівельних агенцій — Агентства оборонних закупівель (АЗОЗ) та Державного оператора тилу (ДОТ) — в єдине підприємство.

    Міністр розповів, що його мета взагалі об’єднати всі агентства Міноборони в «якесь Ukrainian Defence Forces Agency, де будуть закупівлі, логістика, контракти, вимірювання, ефективність».

    Вибором керівника об’єднаного агентства, за його словами, займатиметься заступник міністра оборони України Дмитро Клименков.

    Нагадаємо, раніше ЗМІ писали, що в Міністерстві Умерова твориться «управлінський хаос», який може призвести до поразки України.

  • За тиждень в Прозорро було проведено закупівель на 16,27 мільярда гривень

    За тиждень в Прозорро було проведено закупівель на 16,27 мільярда гривень

    З 27 липня по 3 серпня в системі «Прозорро» було оприлюднено понад 52 тисячі повідомлень про закупівлі на загальну суму 16,27 мільярда гривень. Одним з ключових аспектів, які обговорюються у цьому контексті, є нові угоди на постачання харчування для військових.

    Нові контракти на постачання харчів

    Згідно з інформацією, оприлюдненою у системі «Прозорро», «Держоператор тилу» Міністерства оборони України продовжив переукладати угоди на постачання харчування для військових. Це стало необхідним через те, що певні фірми не змогли впоратися з постачанням у визначені регіони.

    • У Києві та Київській області новий тендер на суму 729 мільйонів гривень виграла фірма «Контракт продрезерв 5».
    • У Рівненській області за 407 мільйонів гривень перемогло ТОВ «Сендерс».

    Раніше для цих регіонів було обрано консорціум «Юнайтед Фуд Груп», до складу якого входила і фірма «Сендерс». Однак, за даними «Наших грошей», консорціум не зміг впоратися з постачанням у всіх виграних областях. Подібна ситуація сталася і з фірмою «Гранпрі», яка не справилась з постачанням харчів у Донецькій області і була замінена на «Трейд граніт інвест».

    Ціни на харчування в нових контрактах залишаються нижчими за роздрібні. Наприклад, ціна яєць у нових каталогах становить:

    • 2,40 грн за штуку для Рівненської області,
    • 3 грн для Донецької області,
    • 3,10 грн для Київської області.

    Це контрастує з середньою роздрібною ціною в Україні, яка складає 3,30 грн за яйце (для нефасованих яєць). Раніше Міноборони в деяких контрактах на 2023 рік вказувало ціну в 17 грн за яйце, тоді як ринкова ціна за даними Держстату становила 6,30 грн.

    Відповідно до нових угод, ціни на харчування для військових були знижені, що допомагає зменшити витрати, зберігаючи при цьому високий рівень постачання. Проте, існуючі проблеми з виконанням контрактів і завантаженням постачальників ставлять під питання ефективність роботи системи забезпечення та контроль за виконанням угод.