Хрещатик

Позначка: закупівлі

  • Один учасник і 163 мільйони: держава закупила шоломи у фірми з кримінальним шлейфом

    Один учасник і 163 мільйони: держава закупила шоломи у фірми з кримінальним шлейфом

    Державний оператор тилу Міноборони уклав новий контракт із компанією «Темп-3000» на постачання 20 тисяч бойових шоломів на суму 163,2 мільйона гривень. І хоча ціна одного шолома «Каска-2М» залишилась на рівні 8 160 грн ($194), а умови тендеру виглядають стандартно, головне питання лишається незмінним: чому знову участь узяла лише одна компанія — «Темп-3000»?

    У системі публічних закупівель тендер завершився так само, як і багато попередніх — автоматичною перемогою єдиного учасника. Востаннє два постачальники зустрічались у торгах ще в травні 2024 року. З того часу «Темп-3000» незмінно отримує контракти без конкурентної боротьби. І навіть порівняно нескладні вимоги — досвід виконання аналогічного договору на 30% від вартості закупівлі та відповідний дохід за 2024 рік — не стимулюють інших гравців виходити на ринок.

    Компанія «Темп-3000», що має повну назву ТОВ «НВП «Темп-3000», добре відома в оборонному секторі. Вона входить до великої групи з 18 юридичних осіб під однойменним брендом. Формально власниками є венчурний фонд «Економікс» (50%) Станіслава Лєснікова та Юрій Євтушенко (50%).

    І саме ім’я Лєснікова — серед тих, що найчастіше фігурують у розслідуваннях. У 2024 році СБУ офіційно оголосила йому підозру у справі щодо тіньового впливу на фінансові потоки «Укрзалізниці» за часів Порошенка та Авакова.

    Крім цього, компанія неодноразово фігурувала у кримінальних провадженнях через поставки неякісних бронежилетів, які не проходили балістичні тести. Однак ці епізоди не завадили «Темп-3000» із 2016 року виграти державних тендерів на загальну суму майже 10 мільярдів гривень.

    Формально монополії немає — участь у тендерах відкрита для всіх. Але фактично лише «Темп-3000» системно отримує замовлення на засоби індивідуального захисту, броню і шоломи для армії. Інші гравці або не допускаються, або не подаються зовсім.

    У результаті держава сплачує значні кошти, не маючи впевненості в конкурентності ціни. На фоні тривалої війни, великого попиту і скороченого бюджету така практика виглядає як мінімум ризикованою.

  • У Дніпровській міськраді готуються витратити майже 300 тисяч гривень на папки, тендер викликав підозри АМКУ

    У Дніпровській міськраді готуються витратити майже 300 тисяч гривень на папки, тендер викликав підозри АМКУ

    У Дніпровській міській раді планують витратити 295 тисяч гривень на закупівлю папок для нагородження. На перший погляд, це звичайна державна закупівля, проте умови тендера викликали сумніви не лише у потенційних учасників, а й у Антимонопольного комітету України (АМКУ).

    Першою підозру викликала скарга одного з учасників, який вказав на дискримінаційні умови конкурсу. Зокрема, замовник вимагав надати зразки продукції впродовж 1–2 робочих днів — надто стислий термін, враховуючи, що виготовлення зразків потребує часу, матеріалів і логістики. Фактично це обмежувало участь лише тих компаній, які вже мали інформацію про тендер або особливі переваги.

    Ще однією проблемною вимогою став конкретний тип матеріалу для виготовлення папок. Як виявилось, цей матеріал постачає лише одна компанія, що наразі перебуває у процедурі банкрутства. В Україні практично неможливо його придбати, а саме ця вимога була обов’язковою для участі у торгах.

    АМКУ визнав окремі вимоги тендера дискримінаційними та нереалістичними й зобов’язав міськраду внести відповідні зміни до документації.

    Проте станом на 30 червня жодних оновлень не було внесено, а термін подачі пропозицій триває, хоча самі торги мали відбутися ще 16 червня. На сайті тендеру відсутня інформація про внесені зміни чи уточнення.

  • Підозрюваному у спробі підкупу співробітника ДБР Гринкевичу знову зменшили заставу

    Підозрюваному у спробі підкупу співробітника ДБР Гринкевичу знову зменшили заставу

    Ігор Гринкевич, один із найбільш згадуваних постачальників Міністерства оборони у гучних розслідуваннях останніх років, залишиться під заставою в 156 мільйонів гривень щонайменше до серпня. Відповідне рішення ухвалив Шевченківський районний суд Києва ще 16 червня.

    Гринкевич проходить у справі за частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу — йдеться про спробу підкупу службової особи. За версією слідства, бізнесмен пропонував хабар у розмірі пів мільйона доларів США співробітнику ДБР, аби вплинути на хід розслідування.

    З моменту відкриття кримінального провадження в 2023 році (№62023000000001135), сума застави, яка була обрана як запобіжний захід, неодноразово переглядалась. Спершу вона перевищувала 300 мільйонів гривень. Згодом її знижували поетапно — до 296 млн, потім до 218 млн, і далі — до 157 млн. Наразі вона становить 156 мільйонів.

    Захист Гринкевича системно домагається зменшення суми застави, посилаючись на обставини справи, стан здоров’я та економічну ситуацію. Станом на середину 2025 року адвокатам вдалося знизити заставу майже вдвічі.

    Незважаючи на обвинувачення у спробі підкупу правоохоронця, суд поки що не застосував жодного іншого запобіжного заходу, окрім застави. Хоча прокурори неодноразово наполягали на більш жорстких умовах, наприклад, домашньому арешті чи носінні електронного браслета, суд обмежився грошовим забезпеченням.

    Ігор Гринкевич фігурує не лише у цій справі. Його ім’я вже звучало у контексті скандалів, пов’язаних із оборонними контрактами. Проте саме справа про спробу підкупу співробітника ДБР стала показовою — як через суми, що фігурують, так і через поступову зміну позиції суду щодо розміру застави.

    Наразі слідство триває, а розгляд питання про подальшу долю запобіжного заходу запланований на серпень. Не виключено, що захист знову вимагатиме зниження застави або її заміни на більш м’яку форму. Утім, фінальне слово — за судом.

  • СБУ викрила розкрадання під час закупівлі зброї для ЗСУ на десятки мільйонів

    СБУ викрила розкрадання під час закупівлі зброї для ЗСУ на десятки мільйонів

    Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора викрили масштабну корупційну схему у Міністерстві оборони, пов’язану із закупівлею великокаліберної зброї для ЗСУ. Йдеться про розкрадання більш як 33 мільйонів гривень у період з березня 2022 року по травень 2023 року.

    Як з’ясували слідчі, у схемі були задіяні колишній директор одного з департаментів Міноборони та керівник приватного підприємства, яке постачало гвинтівки. Навесні 2022 року сторони уклали контракт на постачання 1125 великокаліберних гвинтівок для потреб фронту. Проте поставлена зброя виявилася некомплектною — частина необхідних елементів була відсутня.

    Попри це, посадовець Міноборони офіційно прийняв продукцію без зауважень і не ініціював перегляд вартості контракту. Таким чином, держава втратила десятки мільйонів гривень, які так і не були повернуті до бюджету. Надлишкові кошти були виведені у тінь і розподілені між учасниками схеми.

    Служба безпеки задокументувала змову між представником оборонного відомства і підприємцем, а також усі етапи розкрадання. Обом фігурантам уже повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 114-1 (перешкоджання діяльності Збройних Сил у особливий період) та ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб).

    Наразі слідство готується до обрання запобіжних заходів. Обом загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Керівництво “Полтаваобленерго” підозрюють у махінаціях з трансформаторами на 275 мільйонів

    Керівництво “Полтаваобленерго” підозрюють у махінаціях з трансформаторами на 275 мільйонів

    На Полтавщині розгортається черговий скандал у сфері енергетики. Бюро економічної безпеки України повідомило про підозру голові правління “Полтаваобленерго”, його заступнику та фінансовому директору. За версією слідства, топменеджмент компанії провернув масштабну податкову махінацію, завдавши збитків державному бюджету на 49,5 мільйона гривень.

    Як встановило слідство, службові особи енергокомпанії організували закупівлю трансформаторного обладнання начебто з Туреччини. Загальна сума операції — близько 275 мільйонів гривень. Однак усе відбувалося лише на папері: жодного фактичного імпорту, жодного реального постачання.

    Закупівлю провели через фіктивну фірму, яка зникла одразу після “угоди”. Таким чином, “Полтаваобленерго” отримала можливість штучно завищити витрати підприємства та значно зменшити суму податку на прибуток.

    У підсумку до бюджету не надійшло 49,5 млн гривень. Саме цю суму правоохоронці зараз вважають прямим наслідком злочинної схеми. Усім трьом фігурантам вже повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 212 КК України — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Офіс Генерального прокурора, оперативний супровід — Служба безпеки України. Прізвища підозрюваних наразі не розголошуються, однак джерела в правоохоронних органах не виключають, що слідство згодом отримає міжнародний вимір — з огляду на нібито “турецьке” походження продукції.

    “Полтаваобленерго” — одна з обласних енергетичних компаній, що забезпечує розподіл електроенергії в регіоні. Власниками підприємства є кілька крупних бізнес-груп. У минулому компанія вже фігурувала у скандалах, пов’язаних з непрозорими тендерами та сумнівними підрядниками.

    Цього разу мова йде про схему, в якій одночасно фігурують фіктивні контрагенти, документи з неправдивими даними, та величезні суми, що зникають у “паперових” трансформаторах.

    Справу продовжують розслідувати. Якщо провину фігурантів доведуть, їм загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Укрзалізниця закупила обладнання за завищеними цінами

    Укрзалізниця закупила обладнання за завищеними цінами

    У 2025 році філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» провела масштабну закупівлю залізничного обладнання на суму понад 500 мільйонів гривень. Основним переможцем тендеру стало АТ «ДнСЗ» (код ЄДРПОУ 146367980), яке виграло одразу три лоти на майже 420 мільйонів. Це підприємство — постійний учасник аналогічних тендерів, зазвичай — єдиний.

    Аналіз тендерної документації свідчить про її цілеспрямовану закритість: 286 сторінок технічних вимог, які складно проаналізувати за 10 днів — саме такий був термін подачі. Більше того, технічні умови сформульовані так, що фактично лише один виробник може їх виконати. Наприклад, обов’язкова вимога постачати вістряки ОР50 для рейок типу Р50 — це деталі, які не виготовляє жоден інший сертифікований виробник.

    Вартість продукції також викликає обґрунтовані сумніви. Хрестовини Р50/1/9 були закуплені по 184 240 грн за одиницю — на 20–50% дорожче, ніж середньоринкові ціни, що стартують від 120 тисяч. Водночас на міжнародних ринках зафіксоване зниження цін на сталь — основну сировину для цього обладнання. У доларовому еквіваленті вартість закупівель у 2025 році зросла на 8% — без економічного пояснення.

    Очевидні ознаки маніпуляцій, змови або щонайменше службової недбалості з боку посадовців не викликали жодної реакції з боку контролюючих органів. Ні Антимонопольний комітет, ні Держаудитслужба не фіксували порушень, закупівлю було завершено та профінансовано з бюджету.

    Таким чином, Укрзалізниця реалізувала типову для багатьох державних підприємств схему: створення документації під “своїх”, усунення потенційних конкурентів, завищення вартості і, як наслідок, — мільйони гривень платників податків опиняються у розпорядженні наближених компаній. Реальна модернізація залізниці при цьому вкотре відкладається.

  • Посадовців ДСНС підозрюють у недбалості при закупівлі техніки

    Посадовців ДСНС підозрюють у недбалості при закупівлі техніки

    Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування у справі про завищення цін при державній закупівлі планшетів для підрозділу Державної служби з надзвичайних ситуацій. До суду направлено обвинувальний акт проти двох чиновників, які, за даними слідства, без належної перевірки допустили збитки державі на понад 7 мільйонів гривень.

    Фігурантами справи стали заступник начальника одного з підрозділів ДСНС України та заступник начальника відділу цього ж підрозділу. У вересні 2023 року вони провели відкриті торги на закупівлю 2000 планшетів на загальну суму понад 50 мільйонів гривень.

    Попри те, що у тендері взяла участь лише одна компанія, посадовці не поставили під сумнів запропоновану ціну, яка, як з’ясувалося згодом, на 30% перевищувала ринкову. Державна експертиза підтвердила факт переплати.

    За версією слідства, недбалість посадовців призвела до суттєвих фінансових втрат. Відповідно до частини 2 статті 367 Кримінального кодексу України, їм загрожує до п’яти років позбавлення волі.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Київська міська прокуратура. Суду належить вирішити, чи була службова недбалість посадовців випадковою помилкою — чи прикриттям для змови з єдиним учасником тендеру.

  • Їжа для армії за мільярди: що не так із закупівлями Міноборони

    Їжа для армії за мільярди: що не так із закупівлями Міноборони

    Міноборони запускає масштабну закупівлю продуктів для української армії на друге півріччя 2025 року. Очікувана вартість — 22,5 мільярда гривень. Обіцяють прозору систему, контроль якості, лабораторні перевірки й санкції для постачальників. Але вірити цим словам дедалі важче.

    Суспільству добре відомі результати попередніх закупівель: гнилі яйця, фірми-прокладки, мільйонні суми, які осідали в кишенях “улюбленців” оборонного відомства.

    393 мільйони гривень — стільки отримало ТОВ “Овочевий світ”, фірма-прокладка з фіктивною звітністю, завищеними цінами та тухлими продуктами. Партнери цієї структури вже фігурували у справах про розкрадання європейських коштів.

    607 мільйонів гривень — саме стільки віддали компанії “Трейд Граніт Інвест” на постачання продуктів для Львівської та Рівненської областей. Попри публічні заяви про недоброчесність цього постачальника з боку тогочасного голови ДП “ДОТ” Артема Жумаділова, компанія виграла тендер. Закупівлі ще на 900 мільйонів приховали повністю.

    Система контролю працює вибірково: “не своїх” карають, а “своїм” дозволяють годувати військо, попри численні порушення:

    • Буський консервний завод — 176 порушень (антисанітарія, непридатні умови)

    • ТОВ «АСІКС ГРУП» — 114 порушень (гнилі яйця, підробки)

    • ТОВ «Міт Пром» — 51 порушення

    • ТОВ «Контракт прод резерв» — 34 порушення

    Усі ці компанії досі серед постачальників Міноборони.

    Міноборони презентує реформу — але це лише декорація. В реальності старі гравці повертаються, а нові правила стають фільтром для “непотрібних”. Картинка для ЗМІ — гарна. А солдати, як і раніше, ризикують здоров’ям через неякісну їжу.

    22,5 мільярда гривень — це не просто цифра. Це черговий лакмусовий папірець для міністра Рустема Умєрова. І водночас — потенційна схема для тих, хто звик годувати армію за мільйони, не відповідаючи ні за якість, ні за наслідки.

    Ми продовжимо стежити, хто насправді заробляє на армії під прикриттям патріотичних гасел.

  • НАБУ наздогнало: в Іспанії затримали бізнесмена, підозрюваного у махінаціях з ТЕС

    НАБУ наздогнало: в Іспанії затримали бізнесмена, підозрюваного у махінаціях з ТЕС

    Власника компанії ТОВ “Актан-Дніпро” Фелікса Козинського затримали в Іспанії — про це стало відомо 29 квітня під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у справі про масштабні закупівлі труб за завищеними цінами для Трипільської ТЕС, що входить до структури державної компанії “Центренерго”.

    Козинський перебував у розшуку з 17 серпня 2022 року. Його підозрюють у змові зі службовими особами підприємства з метою заволодіння державними коштами. За версією слідства, протягом 2018–2019 років Трипільська ТЕС закуповувала трубну продукцію у ТОВ “Актан-Дніпро” за штучно завищеними цінами. Це призвело до збитків бюджету на понад 5 мільйонів гривень.

    НАБУ встановило, що у корупційній схемі були задіяні троє осіб: заступник директора Трипільської ТЕС Денис Ямпольський, начальник одного з відділів “Центренерго” та підприємець Фелікс Козинський. Усі вони можуть бути причетні до організованої схеми, яка дозволила незаконно виводити державні кошти через фіктивне завищення вартості труб.

    Іспанські правоохоронці затримали Козинського, і наразі готується процедура його екстрадиції в Україну. Очікується, що після повернення на батьківщину його буде доставлено до ВАКС для обрання запобіжного заходу.

    Ця справа є черговим епізодом розслідувань щодо зловживань у сфері державних енергетичних компаній, де фіксуються мільйонні втрати бюджету на закупівлях.

  • Суд відкрив справу: у Полтавській громаді дрони купували вдвічі дорожче

    Суд відкрив справу: у Полтавській громаді дрони купували вдвічі дорожче

    Октябрський районний суд Полтави зобов’язав спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону розпочати кримінальне провадження через можливе привласнення бюджетних коштів під час закупівель квадрокоптерів Градизькою селищною радою. Йдеться про частину 4 статті 191 Кримінального кодексу — розтрата або привласнення в особливо великих розмірах.

    Ще в лютому заявник подав скаргу на закупівлі дронів DJI Mavic 3T і 3E у 2023–2024 роках. За його інформацією, рада придбала техніку через Prozorro за суттєво завищеними цінами — від 193 до 210 тис. грн за одиницю у компанії ТОВ «Груп Інтрейд». Для порівняння: в інших громадах аналогічні дрони закуповували за 108–168 тис. грн, а на ринку вартість стартує від 65 тис. грн.

    Усього Градизька селищна рада витратила:

    • 1,596 млн грн на 8 дронів DJI Mavic 3T у ТОВ «Груп Інтрейд»,

    • 287 тис. грн на 2 дрони DJI Mavic 3E у ТОВ «Головна Мануфактура».

    Заявник також вказує, що аналогічні моделі купували у ФОП і ТОВ «Дроніка» по 79–84 тис. грн, що вдвічі дешевше. Це може свідчити про навмисне завищення цін і виведення бюджетних коштів.

    ТОВ «Груп Інтрейд» зареєстровано в Дніпрі, її власник — Ісмаілов Еміль Мубарізович. З 25 червня 2024 року компанія включена до чорного списку АМКУ, однак це не завадило їй надалі постачати обладнання військовим.

    ТОВ «Головна Мануфактура», ще один фігурант закупівлі, нині належить громадянину Туреччини. До цього її засновником був Ігор Селезньов, а директором — Андрій Ткаченко.

    Спеціалізована прокуратура спершу відмовилася вносити дані до ЄРДР, фактично порушивши вимоги ст. 214 КПК України. Суд визнав бездіяльність необґрунтованою й зобов’язав відкрити кримінальне провадження.