Хрещатик

Позначка: закупівлі

  • Сумнівний підряд у Херсоні: Укриття за понад 3 млн грн ремонтуватиме фірма, створена два місяці тому

    Сумнівний підряд у Херсоні: Укриття за понад 3 млн грн ремонтуватиме фірма, створена два місяці тому

    Відділ з питань цивільного захисту Херсонської міської ради має намір укласти прямий договір на капітальний ремонт укриття вартістю понад 3 мільйони гривень із новоствореним ТОВ «БК «Ста-Вар».

    Закупівлю було проведено без використання електронної системи торгів (прямий договір), що дозволено чинним законодавством у зв’язку з перебуванням Херсонської громади в зоні активних бойових дій. Про це повідомляє медіа «МОСТ».

    Деталі розслідування та пов’язані особи:

    • Короткий термін існування: Переможець підряду — ТОВ «БК «Ста-Вар» — був офіційно зареєстрований лише 18 серпня 2026 року (за два місяці до укладання угоди).
    • Пов’язаність із попередніми підрядниками: Один із співзасновників нової компанії — Ілля Лазар. Раніше він очолював ТОВ «Будладсервіс», яке від цього ж самого Відділу цивільного захисту отримало чотири договори на ремонт укриттів у Херсоні на загальну суму понад 11,3 млн грн.
    • Спільна адреса та керівництво: Згідно з реєстраційними даними, обидві компанії («Ста-Вар» та «Будладсервіс») мають однакову юридичну адресу в Херсоні. Іншим співзасновником нової фірми виступає Віталій Гордієнко, а директором призначено Василя Дана.
    • Кримінальний слід: За даними журналістів, колишня керівниця ТОВ «Будладсервіс» Тетяна Лазар є фігуранткою кримінального провадження. Вона підозрюється у привласненні бюджетних коштів під час виконання аналогічних робіт із ремонту укриття на Київщині шляхом внесення недовірчих даних до актів виконаних робіт.

    Контекст

    Використання процедури прямих договорів на бойових та прифронтових територіях неодноразово ставало об’єктом уваги громадськості та контролюючих органів через ризики завищення цін і залучення афілійованих структур.

    Місцеві активісти та журналісти закликають правоохоронні органи та Держаудитслужбу дати правову оцінку призначенню даного підрядника.

  • Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України», що підпорядковане Кабінету Міністрів, уклало низку нових договорів на виробництво телевізійного продукту для загальнонаціонального марафону «Єдині новини UAразом». Шостого жовтня 2026 року було підписано три угоди з приватними та комерційними мовниками щодо створення інформаційного контенту до завершення поточного року на загальну суму 75,02 мільйона гривень. Найближчим часом планується підписання ще одного контракту орієнтовною вартістю 25 мільйонів гривень, унаслідок чого жовтневий транш додаткового фінансування мовлення складе близько 100 мільйонів гривень.

    З урахуванням цих зобов’язань та поточних видатків на російськомовний інформаційний проєкт «Freeдом», сукупний обсяг коштів державного бюджету, спрямований приватним і державним виробникам контенту для обох телемарафонів, досяг майже 3,45 мільярда гривень. Ці цифри базуються на офіційних даних публічних закупівель і свідчать про продовження курсу на централізовану інформаційну політику, започатковану на початку повномасштабного вторгнення.

    Продовження масштабного бюджетного фінансування телевізійного мовлення викликає хвилю дискусій та критики з боку аналітиків, громадських організацій і військових оглядачів. Опоненти таких видатків вказують на гостру нестачу фінансових ресурсів для першочергових оборонних та інфраструктурних потреб країни. Зокрема, сума у майже 3,5 мільярда гривень є еквівалентною закупівлі приблизно 150–200 тисяч ударних FPV-дронів тактичного рівня. Також порушуються питання доцільності таких витрат на тлі дефіциту фінансування програм зведення захисних споруд і пасивного захисту для об’єктів критичної енергетики та будівництва бомбосховищ для цивільного населення у прифронтових і тилових регіонах.

    Окремим предметом суспільної критики залишається питання редакційної політики спільного мовника та зміщення акцентів у висвітленні діяльності органів влади й суспільно-політичних опитувань. Утім, урядові структури традиційно обґрунтовують підтримку марафонів необхідністю забезпечення стабільного інформаційного простору, централізованого оповіщення населення про надзвичайні події та системної протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям під час війни.

  • 137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    137,5 млн грн на безкоштовних вагонах: НАБУ викрило схему в «Київському метрополітені»

    Детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заявили про викриття схеми, через яку комунальне підприємство «Київський метрополітен» могло втратити 137,5 млн грн. За версією слідства, гроші вивели під час організації доставки 60 вагонів метро, які Варшава передала Києву безоплатно як технічну допомогу. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг при цьому сягнула близько 190 млн грн.

    Історія почалася ще у 2022 році, коли Київ та Варшава домовилися про безоплатну передачу українській столиці рухомого складу. Йшлося про 60 вагонів серії 81, які раніше експлуатувалися у варшавському метро. Для Києва така допомога була особливо важливою, оскільки вагони цієї серії сумісні з інфраструктурою столичної підземки, а значна частина київського рухомого складу має великий вік. Польська сторона фактично передала десять шестивагонних поїздів, виведених з експлуатації у Варшаві, але придатних для подальшого використання.

    У 2023 році вагони почали поетапно перевозити з Польщі до України. Перша партія прибула навесні, а вся доставка тривала близько семи місяців. Останній поїзд прибув до Києва 24 жовтня 2023 року. Офіційний портал столиці тоді повідомляв, що всі 60 вагонів Київ отримав безкоштовно як технічну допомогу від Варшавського метрополітену. Частину вагонів планували використовувати як повноцінний рухомий склад, інші — як донори запчастин для ремонту чинного парку.

    Втім, саме на етапі доставки, за версією НАБУ і САП, і могла виникнути масштабна корупційна схема. У 2023 році «Київський метрополітен» оголосив тендери на транспортно-експедиційні послуги для перевезення вагонів з Польщі. За даними слідства, перемогу отримала компанія, яку учасники схеми нібито визначили наперед. Загальна вартість транспортування становила близько 190 млн грн.

    Розслідувачі DOZORRO ще раніше звертали увагу на ці закупівлі. За їхніми даними, спочатку у березні 2023 року метрополітен уклав угоду з ТОВ «Будінтехно» на перевезення перших шести вагонів за 17 млн грн, але договір згодом розірвали. Після цього кілька закупівель виграло ТОВ «Порто Трейд»: у квітні — на перевезення 18 вагонів, у липні — ще 18, а у вересні — ще 24. Загальна сума транспортних послуг у 2023 році становила близько 190 млн грн.

    НАБУ стверджує, що вартість цих послуг була істотно завищеною. Після надходження грошей від комунального підприємства їх, за матеріалами слідства, переказали на рахунки підконтрольної компанії за кордоном. Реальному перевізнику нібито заплатили лише частину отриманої суми, а рештою коштів — приблизно 137,5 млн грн — учасники групи заволоділи.

    Фактично йдеться про ситуацію, коли самі вагони Київ отримав від Варшави безоплатно, але їх транспортування стало предметом закупівлі на сотні мільйонів гривень. Саме різниця між сплаченою «Київським метрополітеном» сумою та реальною вартістю перевезення тепер є одним із ключових предметів кримінального провадження.

    За повідомленням НАБУ, підозри оголосили шістьом фігурантам. Серед них — колишній посадовець «Київського метрополітену», троє чинних службовців комунального підприємства, співорганізатори схеми та директор компанії, яка, за версією слідства, використовувалася для руху коштів. Дії фігурантів кваліфікували за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння або розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.

    Водночас сам факт повідомлення про підозру не означає доведення вини. Відповідно до Конституції України всі фігуранти вважаються невинуватими, доки їхню провину не встановить суд обвинувальним вироком.

    Історія з перевезенням польських вагонів привертала увагу ще задовго до нинішніх підозр. Сам факт того, що транспортні послуги коштували місту близько 190 млн грн, тоді вже викликав питання у громадських організацій, які аналізували закупівлі комунальних підприємств. Особливо на тлі того, що сам рухомий склад був подарунком.

    При цьому передача вагонів справді була для Києва важливою. У 2023 році міська влада повідомляла, що близько 80% парку столичного метро складали вагони радянського виробництва. Отримані з Варшави машини належали до сумісної серії, тому могли використовуватися і для формування поїздів, і як джерело комплектуючих для капітальних ремонтів.

    Перший адаптований поїзд із польських вагонів вийшов на Сирецько-Печерську лінію вже у листопаді 2023 року. Пізніше на маршрути випустили ще кілька таких складів. Це підтверджує, що сама допомога Варшави була реальною та використовувалася за призначенням, тоді як претензії правоохоронців стосуються саме організації і вартості логістики.

    Справу варто розглядати і в ширшому контексті. «Київський метрополітен» уже не вперше потрапляє в поле зору правоохоронців через закупівлі. В одному з судових рішень у 2024 році згадувалося розслідування НАБУ щодо можливих зловживань службових осіб підприємства при укладенні договорів у 2017–2024 роках із пов’язаними структурами. Там ішлося про підозри у систематичному укладанні контрактів на будівництво, ремонт і обслуговування ліній із підконтрольними компаніями та можливу розтрату коштів у особливо великих розмірах. Це інше кримінальне провадження, але воно показує, що закупівлі метрополітену вже неодноразово ставали об’єктом уваги антикорупційних органів.

    Саме підприємство тим часом залишається одним із ключових транспортних операторів столиці та отримує значні кошти з міського бюджету. Через соціальний тариф на проїзд Київ регулярно компенсує різницю між реальною собівартістю перевезень і ціною квитка. Тому будь-які втрати десятків чи сотень мільйонів гривень у закупівлях мають безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства й міський бюджет.

    Особливо показовою нинішню справу робить походження самих вагонів. Варшава передала їх безоплатно на знак підтримки української столиці під час війни. Польське метро у своєму звіті за 2023 рік підтверджувало, що Києву передали десять шестивагонних складів серії 81 — загалом ті самі 60 вагонів.

    Тому суть підозри виглядає особливо резонансно: міжнародна допомога, яка мала заощадити Києву значні кошти та підтримати роботу метро, за версією слідства, стала основою для схеми з заволодіння бюджетними грошима вже на етапі доставки.

    Тепер детективам НАБУ та прокурорам САП належить довести не лише факт завищеної вартості, а й узгодженість дій усіх учасників, попереднє визначення переможця тендеру, рух коштів через іноземну компанію та кінцеве привласнення 137,5 млн грн. Також важливим буде питання можливого відшкодування збитків «Київському метрополітену».

    На цьому етапі справа перебуває на стадії досудового розслідування. Імена більшості підозрюваних у відкритому повідомленні не розкриваються, тому робити висновки про персональну відповідальність до рішення суду передчасно.

    Втім, уже зараз масштаби справи роблять її однією з найпомітніших корупційних історій довкола столичного громадського транспорту за останній час. Адже йдеться не просто про сумнівну закупівлю, а про гроші, які, за версією слідства, могли бути виведені під час перевезення техніки, отриманої Україною як безоплатну допомогу від європейського партнера.

  • Електричний стілець замість крісла: Рада віддала Міноборони ексглаві «Альфи» Євгену Хмарі на тлі тотального дефіциту та хаосу із закупівлями

    Електричний стілець замість крісла: Рада віддала Міноборони ексглаві «Альфи» Євгену Хмарі на тлі тотального дефіциту та хаосу із закупівлями

    Верховна Рада України конституційною більшістю у 312 голосів підтримала призначення колишнього керівника Центру спеціальних операцій «А» СБУ Євгена Хмари на посаду міністра оборони. Проте формальний тріумф у сесійній залі приховує надскладну кризу, яка чекає на нового очільника відомства: хронічне безгрошів’я, параліч у погодженні тактико-технічних характеристик (ТТХ) озброєння, кадрове перезавантаження ключової Агенції оборонних закупівель (АОЗ) та жорсткі вимоги західних союзників щодо прозорості витрат.

    Щоб очолити оборонне відомство відповідно до вимог цивільно-військового контролю за стандартами НАТО, генералу довелося терміново позбутися погонів. Перехід у цивільний статус відбувся за спеціальною юридичною процедурою через реорганізацію посад вищого офіцерського складу.

    «Я стою перед вами як цивільна особа, звільнений відповідно до закону України про військовий обов’язок і військову службу, стаття 26, звільнення з військової служби, щодо проведення організаційних заходів для осіб вищого офіцерського складу», – заявив із трибуни парламенту Євгеній Хмара.

    Кулуарні інтриги та голосування за призначення

    Попередньо розглядалася можливість роботи Хмари у статусі тимчасового виконувача обов’язків, однак такий формат заблокував би формування команди та призначення профільних заступників. Зрештою 18 серпня Президент України Володимир Зеленський офіційно вніс подання на повноцінне призначення міністра.

    Під час обговорення серед парламентарів точилися суперечки, зокрема на тлі нещодавніх заяв Михайла Федорова та ранкових слідчих дій в офісі нардепа від колишньої ОПЗЖ Вадима Столара щодо збору застави для ексміністра Германа Галущенка. Попри побоювання про зрив домовленостей, кадрову пропозицію підтримали 193 депутати монобільшості, а також представники опозиційних фракцій.

    Кадровий пасьянс: старі кадри та нові виклики міністерства

    Головним завданням для новопризначеного посадовця стає формування дієздатної управлінської команди в умовах жорсткого аудиту з боку партнерів. Нещодавно Кабінет Міністрів України вже провів низку кадрових перестановок у керівництві міністерства.

    До роботи на міжнародному напрямку повернули Сергія Боєва, який раніше очолював це поле під керівництвом чотирьох попередніх міністрів. Соціальний блок після тривалого очікування очолила Любов Галан, яка до цього керувала Правозахисним центром для військовослужбовців «Принцип». Третім заступником став Микола Швидкий, чия майбутня зона відповідальності пов’язана з безпосередньою координацією з фронтом.

    Водночас відкритою залишається доля заступників із цифрового крила – Олексія Вискуба та Мстислава Баніка, а також питання остаточного контролю над багатомільярдними військовими закупівлями, де найчастіше зазнавали фіаско попередні керівники міністерства.

     

  • Федоров окреслив три головні зміни в Міноборони

    Федоров окреслив три головні зміни в Міноборони

    Міністр оборони України Михайло Федоров окреслив три ключові пріоритети роботи Міністерства оборони на найближчі місяці, заявивши про масштабні зміни у системі рекрутингу, оборонних закупівлях та забезпеченні підрозділів безпілотними системами. За його словами, ці напрямки мають стати основою трансформації оборонного відомства в умовах затяжної війни та технологічного переоснащення армії.

    Про це Федоров повідомив під час зустрічі з журналістами, присвяченої підсумкам роботи міністерства та подальшим планам.

    Першим пріоритетом, за словами міністра, стане реформа системи рекрутингу та проходження військової служби. Йдеться про комплексне оновлення підходів до комплектування Сил оборони, яке має зробити службу більш прогнозованою, структурованою та ефективною. У Міністерстві оборони вже готують перші проєкти змін, які стосуються нової моделі грошового забезпечення військовослужбовців, перегляду умов контрактної служби та запровадження чітко визначених термінів служби.

    Окрему увагу планують приділити логіці ротацій, щоб забезпечити більш системне оновлення особового складу у підрозділах та зменшити навантаження на військових, які тривалий час перебувають на передовій. Також у межах реформи розглядаються нові підходи до комплектування бригад, включно з більш гнучкими механізмами набору особового складу та адаптацією системи до реальних потреб фронту.

    Ще одним важливим завданням Федоров назвав зниження рівня самовільного залишення частин (СЗЧ), що є однією з проблем у військовій системі під час тривалої війни. У Міноборони вважають, що комплекс змін у мотивації, умовах служби та управлінні підрозділами має сприяти покращенню дисципліни та стабільності особового складу.

    Другим стратегічним напрямом визначено реформу оборонних закупівель. За словами міністра, Міністерство оборони планує поступовий перехід до більш прозорої та конкурентної системи закупівель із використанням тендерних процедур навіть у чутливих оборонних сегментах.

    Федоров нагадав, що відомство вже реалізувало одну з найбільших конкурентних закупівель 155-мм артилерійських боєприпасів, у межах якої вдалося досягти економії понад 16%. Це, за його словами, демонструє потенціал нової моделі закупівель, яка поєднує швидкість, прозорість і економічну ефективність.

    Наступним кроком стане переведення закупівель безпілотних систем на тендерну основу. У міністерстві вважають, що це дозволить не лише знизити витрати, але й стимулювати конкуренцію серед виробників, що в перспективі має підвищити якість техніки, яка постачається на фронт.

    “Ми вже провели найбільшу конкурентну процедуру закупівлі дальніх артилерійських пострілів 155 мм і досягли економії понад 16%. Наступний крок — переведення закупівель дронів на тендери. Наше завдання — побудувати прозору, конкурентну й швидку систему закупівель без корупційних ризиків”, — наголосив Федоров.

    Окремим блоком реформи стане оновлення підходів до дослідно-конструкторських робіт у сфері оборони, а також удосконалення системи державного гарантування якості продукції військового призначення. Це має забезпечити швидше впровадження нових технологій та зменшити ризики постачання неякісного озброєння.

    Третім ключовим пріоритетом Міністерства оборони стане масштабне забезпечення підрозділів безпілотними системами. Федоров повідомив, що відомство працює над запровадженням базового гарантованого мінімуму дронів для бойових бригад.

    Ідея полягає у створенні системи, за якої кожна бригада щомісяця отримуватиме гарантований обсяг безпілотних засобів. Це дозволить підрозділам краще планувати бойові операції, розвідку, коригування вогню та логістичні процеси, а також зменшить залежність від нерегулярних поставок.

    У Міністерстві оборони підкреслюють, що безпілотні системи стали одним із ключових елементів сучасної війни, і їх системне постачання напряму впливає на ефективність бойових дій.

    Окремо Федоров наголосив, що всі три напрямки — рекрутинг, закупівлі та дрони — є взаємопов’язаними елементами однієї великої трансформації оборонного сектору. Її мета полягає у створенні більш гнучкої, технологічної та стійкої армії, здатної швидко адаптуватися до умов сучасної війни.

    Нагадаємо, раніше Міністерство оборони повідомляло про розширення систем захисту логістичних маршрутів у прифронтових регіонах, а також про розвиток нових типів озброєння, які поступово наближаються за своїми характеристиками до сучасних зразків далекобійної високоточної зброї.

  • Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Схеми на деревині для війська: у ЗСУ викрили корупцію на понад 14,7 млн грн

    Українські правоохоронці викрили масштабні корупційні зловживання під час закупівель деревини для потреб Сил оборони. Загальна сума збитків, завданих державному бюджету, перевищує 14,7 млн грн. Йдеться про системні схеми завищення цін і службову недбалість посадовців у різних регіонах країни.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора, зазначивши, що викриття відбулося в межах масштабної операції під назвою «Нечесні закупівлі», яку провели 15 квітня. За даними слідства, порушення були зафіксовані одразу в 11 регіонах України.

    Слідчі дії охопили Вінницьку, Волинську, Дніпропетровську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Рівненську, Тернопільську, Хмельницьку, Чернігівську області, а також Київ. У межах розслідування правоохоронці провели 38 обшуків, під час яких вилучили засоби зв’язку, комп’ютерну техніку, службову документацію та чорнові записи, що можуть свідчити про організацію незаконних схем.

    За результатами слідчих дій шістьом особам повідомлено про підозру. Серед фігурантів — колишній керівник Київського квартирно-експлуатаційного управління (КЕУ), начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу однієї з військових частин, а також керівники державних підприємств, які були залучені до процесу закупівель.

    Слідство встановило, що ключовою схемою було придбання паливної деревини для військових потреб за завищеними цінами. Зокрема, один із підозрюваних — інженер відділу матеріально-технічного забезпечення Харківського КЕУ — через неналежне виконання службових обов’язків допустив закупівлі, які завдали державі понад 10 млн грн збитків.

    Колишньому начальнику Київського КЕУ інкримінують службову недбалість, що призвела до закупівель за завищеною вартістю і завдання збитків приблизно на 2 млн грн. Ще один фігурант — начальник квартирно-експлуатаційної служби тилу військової частини — підозрюється у зловживанні службовим становищем. За даними слідства, він погоджував закупівлю деревини твердих порід за значно завищеними цінами, що спричинило понад 1,2 млн грн збитків.

    Дії підозрюваних кваліфіковані за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема за службову недбалість та зловживання владою або службовим становищем. Правоохоронці зазначають, що розслідування триває, і коло причетних осіб може розширитися.

    У Офіс Генерального прокурора підкреслюють, що подібні схеми мають системний характер і становлять серйозну загрозу для обороноздатності країни, особливо в умовах повномасштабної війни. Закупівлі матеріально-технічних ресурсів для війська перебувають під особливим контролем, адже від їхньої ефективності залежить забезпечення військових на фронті.

    Експерти наголошують, що махінації із закупівлями — одна з найпоширеніших форм корупції у сфері державних витрат. Найчастіше вони пов’язані із завищенням цін, змовою з постачальниками та відсутністю належного контролю. У випадку з деревиною для війська такі порушення можуть виглядати менш помітними, ніж закупівлі техніки чи озброєння, однак їхній сумарний ефект для бюджету є суттєвим.

    Варто зазначити, що це не єдиний випадок викриття корупції у сфері оборонних закупівель останнім часом. Раніше правоохоронці повідомляли про іншу схему, пов’язану з розкраданням понад 300 безпілотників, переданих військовим у межах державної програми «Армія дронів». За даними слідства, техніку незаконно продавали, а загальна сума збитків перевищила 15 млн грн.

    Таким чином, нове розслідування щодо закупівель деревини стало ще одним свідченням того, що правоохоронні органи посилюють контроль за використанням коштів у секторі оборони. Водночас справа демонструє, що навіть у критично важливих для країни сферах зберігаються ризики зловживань, які потребують системного реагування та посилення прозорості процедур закупівель.

    Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують збирати докази та встановлювати всі обставини функціонування схем. Очікується, що після завершення слідчих дій матеріали будуть передані до суду.

  • Аудит виявив мільйонні зловживання у держпідприємстві «Документ»

    Аудит виявив мільйонні зловживання у держпідприємстві «Документ»

    Державна аудиторська служба виявила фінансові порушення на суму 71 мільйон гривень у державному підприємстві «Документ». Про це повідомили за підсумками проведеної ревізії, матеріали якої вже передано до правоохоронних органів.

    Зокрема, понад 18 мільйонів гривень становлять прямі збитки, пов’язані з необґрунтованими виплатами, надбавками та преміями посадовим особам.

    Один із ключових епізодів стосується колишньої заступниці директора одного з департаментів, яка одночасно обіймала керівні посади в Україні, Польщі та Німеччині. Попри це, їй нараховували повну заробітну плату за всіма напрямками, хоча фактично виконувати обов’язки в кількох країнах одночасно було неможливо.

    Навіть після звільнення з основної посади в Україні ця особа продовжувала отримувати виплати від закордонних філій, причому без визначення основного місця роботи. У польському підрозділі, за даними аудиту, взагалі не вели облік її робочого часу. Загалом їй було нараховано 9,5 мільйона гривень, що завдало матеріальних збитків державі.

    Ще близько 9 мільйонів гривень, як встановили аудитори, було витрачено на безпідставні премії колишньому керівництву, виплати за невідпрацьований час та завищені надбавки працівникам іноземних підрозділів.

    Окрім цього, під час перевірки виявили порушення у сфері закупівель. ДП «Документ» уклало договори на суму понад 52 мільйони гривень без дотримання належних процедур.

    У зв’язку з цим на керівника підприємства складено 10 протоколів про адміністративні правопорушення, які вже передано до суду. Санкції передбачають штраф у розмірі від 330 тисяч до 1,7 мільйона гривень.

    Також підприємству направлено припис щодо усунення порушень і відшкодування завданих збитків. Подальші рішення щодо відповідальності фігурантів справи ухвалюватимуть правоохоронні органи.

  • Нацбанк закупив інкасаторські авто на майже 100 мільйонів гривень

    Нацбанк закупив інкасаторські авто на майже 100 мільйонів гривень

    Національний банк України 19 та 23 березня уклав контракти на постачання інкасаторських автомобілів загальною вартістю 98,9 млн грн. Відповідні дані оприлюднені у системі державних закупівель.

    Згідно з тендерною документацією, цьогоріч НБУ отримає вісім броньованих автомобілів, причому передбачений аванс становить 70% від суми контрактів.

    Найбільший контракт укладено з компанією «Реформ», яка поставить три великовантажні броньовані автомобілі на базі Mercedes-Benz Actros. Вартість одного такого авто становить 20 млн грн. Машини мають бронювання третього класу, оснащені кабіною, інкасаторським відсіком і вантажним фургоном, а їхнє корисне навантаження становить не менше 11 тонн.

    При цьому аналогічний автомобіль, замовлений НБУ у вересні 2025 року, коштував дешевше — близько 16,67 млн грн. Різниця у вартості пояснюється відмінностями в комплектації, зокрема відсутністю інкасаторського відсіку у попередній моделі.

    Ще один контракт отримала компанія «ВіДі Юнікомерс», яка поставить п’ять середньовантажних автомобілів на базі Iveco Daily. Вартість одного авто становить 7,78 млн грн. Вони також мають бронювання третього класу, інкасаторський відсік і сейф для тимчасового зберігання, а їхнє корисне навантаження — не менше 2,5 тонн.

    Водночас ціни на середньовантажні автомобілі також зросли у порівнянні з минулим роком: у вересні 2025 року аналогічні машини закуповувалися дешевше приблизно на 6%.

    У процесі тендеру були відхилені дешевші пропозиції. Зокрема, компанія «Реформ» пропонувала нижчу ціну, однак її заявку не допустили через невідповідність технічним вимогам — зокрема, щодо габаритів вантажного відсіку, системи клімат-контролю, пожежної безпеки та внутрішнього оснащення.

    Також була відхилена пропозиція компанії «Інкас ЮА», яка не надала необхідних сертифікатів відповідності на бронювання, скло та сейфи.

    Компанія «ВіДі Юнікомерс» входить до складу «ВіДі Груп», яку пов’язують із бізнесменом Віталієм Джуринським. Власниками компанії «Реформ» є Василь Литвин, Максим Ульянкін та Олег Басюк, які також контролюють підприємство «Завод броньованих автомобілів «Реформ».

    Таким чином, попри наявність дешевших пропозицій, переможцями тендеру стали компанії, чиї заявки повністю відповідали технічним вимогам замовника. Водночас зростання вартості техніки у порівнянні з попередніми закупівлями може викликати додаткові питання щодо ефективності витрачання коштів.

  • На Київщині дорожній підряд отримав підприємець із перукарської сфери

    На Київщині дорожній підряд отримав підприємець із перукарської сфери

    Білогородська сільська рада на Київщині уклала договір на капітальний ремонт дорожнього покриття по вулиці Бурштиновій у селі Білогородка. Вартість робіт становить 1,37 мільйона гривень, а завершити їх підрядник має до кінця 2026 року.

    Підряд на виконання робіт отримав фізична особа-підприємець Артур Петросян, основним видом діяльності якого є обслуговування перукарень і салонів краси. Він зареєстрований у селі Петропавлівська Борщагівка з 2016 року.

    Попри те, що профіль діяльності підприємця не пов’язаний із дорожнім будівництвом, він активно працює на ринку публічних закупівель. За даними відкритих реєстрів, Петросян уклав уже 73 договори на загальну суму понад 10,8 мільйона гривень.

    Найбільшим замовником для підприємця є саме Білогородська сільська рада. Із нею він підписав 21 контракт на проведення ремонтів доріг на суму 6,24 мільйона гривень.

    Окрім діяльності як ФОП, Петросян є власником двох компаній — «Регдорбуд» і «Регдорстрой», які також регулярно отримують бюджетні підряди. Загальна сума їхніх контрактів становить відповідно 5,9 мільйона гривень і понад 561,9 мільйона гривень. Основний напрям діяльності цих компаній — дорожні роботи та постачання матеріалів у Київській області.

    Зокрема, компанія «Регдорстрой» протягом останніх шести місяців була залучена до виконання дорожніх робіт у Петропавлівській Борщагівці.

    Таким чином, попри основний профіль підприємця у сфері б’юті-послуг, він та пов’язані з ним структури активно працюють у сфері дорожніх підрядів і системно отримують контракти за бюджетні кошти.

    Білогородську сільську раду, яка виступає замовником робіт, очолює Антон Овсієнко.

  • В Україні придбали турелі зі штучним інтелектом для знищення шахедів

    В Україні придбали турелі зі штучним інтелектом для знищення шахедів

    Департамент цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Черкаської обласної державної адміністрації уклав контракт на закупівлю роботизованих комплексів для ураження повітряних цілей на суму 15,34 мільйона гривень. Відповідна інформація оприлюднена в системі публічних закупівель «Прозорро».

    Йдеться про два комплекси «Sky Sentinel» вартістю 7,67 мільйона гривень кожен. Поставку очікують до літа. Водночас деталі угоди залишаються обмеженими — договір був завантажений як конфіденційний, тому частина технічної інформації засекречена.

    Закупівля фінансується з місцевого бюджету Черкаської області в межах програми «Заходи та роботи з територіальної оборони». Це свідчить про намір посилити протиповітряну оборону регіону в умовах зростання загроз із повітря.

    «Sky Sentinel» — це українська розробка, яка являє собою повністю автоматизовану бойову турель. За відкритими даними, система використовує технології штучного інтелекту для виявлення та ураження цілей. Для роботи комплекс необхідно синхронізувати з радіолокаційними системами та розгорнути на позиції, після чого алгоритми самостійно здійснюють захоплення цілі, визначення її траєкторії та розрахунок моменту пострілу.

    Система здатна враховувати швидкість руху повітряних об’єктів і погодні умови, зокрема вітер. Турель має повний круг обертання, може змінювати кут нахилу кулемета та транспортується на мобільному причепі, що забезпечує гнучкість у використанні.

    Крім цього, у системі «Прозорро» зафіксовано ще одну спробу закупівлі таких комплексів. Департамент цивільного захисту Івано-Франківської ОДА нещодавно оголосив тендер на придбання чотирьох комплектів «Sky Sentinel» без бойової частини за аналогічною очікуваною ціною — 7,67 мільйона гривень за одиницю.

    Згідно з технічною специфікацією, комплект мав включати турель, джерело живлення EcoFlow, опорну платформу та інструменти для швидкого ремонту. Однак тендер не відбувся через відсутність учасників.

    Таким чином, закупівля Черкаської ОДА наразі залишається єдиною реалізованою угодою щодо цих роботизованих комплексів, які можуть стати елементом посилення захисту від дронових атак.