Позначка: Влада

  • Партія капітулянтів та ілюзія миру: чому Росія ніколи не зупиниться і навіщо політики грають на втомі від війни

    Партія капітулянтів та ілюзія миру: чому Росія ніколи не зупиниться і навіщо політики грають на втомі від війни

    В українському політичному просторі дедалі частіше лунають заклики до негайних мирних переговорів із державою-агресором, які експерти вже охрестили риторикою партії капітулянтів. Народний депутат, секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко різко розкритикував подібні ініціативи своїх колег по парламенту, зокрема Данила Гетманцева та Олексія Гончаренка. За його словами, розмови про швидкі компроміси з Кремлем є виключно політичним хайпом, який базується на цинічних маніпуляціях навколо втоми суспільства від тривалих бойових дій.

    Парламентар наголосив, що Москва насправді не має жодного наміру вести конструктивний чи рівноправний діалог. Те, що російська сторона називає переговорами, є лише вимогою повної капітуляції та беззаперечного виконання всіх диктаторських умов. Досвід попередніх дипломатичних контактів яскраво продемонстрував, що ворог відправляє на зустрічі делегатів низького рівня, які не орієнтуються в ситуації та приїжджають виключно для затягування часу. Головна і незмінна мета агресора полягає у тотальній поразці та знищенні української держави.

    «Усе це – лише слова. Ми повинні розуміти одне: зараз немає чого пропонувати. Що Росія має на увазі під «домовлятися»? Це виконання всіх її умов. По-перше, вона і не хоче домовлятися», – зазначив політик.

    Він переконаний, що для примусу ворога до реального діалогу необхідно спочатку створити відповідні жорсткі умови на полі бою та міжнародній арені, яких наразі ще не досягнуто. Російське командування бачить, що не може досягти стратегічних цілей на землі, але використовує тимчасову перевагу в повітрі для масштабного терору. Ворог розуміє, що таким чином може чинити колосальний психологічний тиск на цивільне населення. Саме цією емоційною вразливістю, на думку парламентаря, намагаються скористатися окремі діячі для нарощування власних рейтингів.

    Відповідаючи на закиди про те, що хтось нібито зацікавлений у продовженні бойових дій, секретар Комітету наголосив на абсурдності таких заяв. За його словами, вигоду з цього можуть отримувати хіба що ті поодинокі особи, які фігурують у корупційних скандалах та наживаються на державних закупівлях, проте абсолютна більшість громадян щиро прагне миру.

    «Хтось хоче, щоб війна продовжувалася? Я впевнений, що таких людей немає. Можливо, за рідкісним винятком – тих, хто на цьому наживається. Але більшість, звісно, хоче, щоб вона закінчилася. Я, в тому числі. Однак війна повинна закінчитися не поразкою України, а як мінімум на умовах, прийнятних для нас», – підкреслив Костенко.

    Ілюзії щодо того, що віддача певних регіонів зупинить російську експансію, є небезпечною та наївною помилкою. Історія укладених домовленостей з 2014 року безапеляційно доводить, що Росія ніколи не дотримується жодних взятих на себе зобов’язань. Наразі ключовим завданням для українського народу залишається збереження монолітної єдності та недопущення безпідставних звинувачень на адресу Збройних сил України. Водночас суспільство зобов’язане продовжувати жорстко контролювати владу, вказувати на помилки та вимагати безкомпромісної прозорості, не забуваючи про головну мету – виживання нації.

  • Епоха добігла кінця: помер найстаріший монарх світу та улюбленець нації король Норвегії Харальд V

    Епоха добігла кінця: помер найстаріший монарх світу та улюбленець нації король Норвегії Харальд V

    У віці 89 років пішов із життя король Норвегії Харальд V, який очолював державу з 1991 року та був найстарішим чинним монархом у світі. Про непоправну втрату для країни офіційно повідомила пресслужба норвезького королівського палацу. Король відійшов у вічність в університетській лікарні Осло в оточенні найближчих членів правлячої родини після різкого погіршення стану здоров’я, спричиненого важкими ускладненнями на тлі прогресування серйозного захворювання.

    Критичні дні та боротьба за життя

    Його Величність був екстрено госпіталізований до медичного закладу в понеділок, 24 серпня, через гострі ускладнення, пов’язані з терапією гемолітичної анемії. Цей рідкісний і небезпечний патологічний стан характеризується прискореним та неконтрольованим руйнуванням червоних кров’яних тілець – еритроцитів. Вранці у четвер, 27 серпня, самопочуття монарха стрімко погіршилося до категорії дуже важкого, після чого члени королівської династії терміново прибули до шпиталю, аби перебувати поруч із главою держави в його останні години.

    Передача престолу та новий правитель

    Протягом усього часу перебування суверена на лікарняному офіційні обов’язки регента та тимчасового глави держави безперервно виконував його 53-річний син, спадковий кронпринц Гокон. Саме він тепер офіційно зійде на норвезький трон як новий повноправний монарх, забезпечуючи спадкоємність влади відповідно до конституційного ладу та багатовікових традицій скандинавського королівства.

    Спадщина монарха-модернізатора

    За 35 років перебування на королівському троні Харальд V здобув щиру любов мільйонів підданих і статус справжнього народного короля. Його головною історичною заслугою вважають глибоку модернізацію інституту монархії, відкритість до суспільних змін та збереження ролі потужного об’єднавчого символу нації у найскладніші випробування. Через проблеми зі здоров’ям король ще у 2024 році помітно скоротив участь у публічних церемоніях, а після інфекції під час поїздки до Малайзії йому імплантували кардіостимулятор. Попри численні недуги, правитель відкидав ідею добровільного зречення, вважаючи служіння обов’язком усього життя.

     

  • Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Після гучних політичних потрясінь останніх місяців та завершення епохи домінування Андрія Єрмака в українській владі на Банковій розпочався новий етап перерозподілу впливу. У центрі уваги опинилися одразу три фігури — керівник Офісу президента Кирило Буданов, лідер парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та міністр оборони Михайло Федоров. Саме їх дедалі частіше називають людьми, на яких президент Володимир Зеленський може спиратися у найближчі роки. Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди».

    Поштовхом до нових дискусій про майбутню архітектуру влади стала серія зустрічей президента з представниками парламентських фракцій. Особливий резонанс викликала розмова Володимира Зеленського з п’ятим президентом України Петром Порошенком, яка відбулася наприкінці травня на Банковій. Це була перша особиста зустріч двох політиків після початку повномасштабного вторгнення Росії та загалом перша за сім років президентства Зеленського.

    За даними видання, саме Кирило Буданов і Давид Арахамія були серед тих, хто переконував президента розпочати діалог із представниками опозиції. У владних колах це пояснюють необхідністю пошуку нових форматів взаємодії та стабілізації політичної системи після внутрішньої кризи, яка розгорнулася в команді влади.

    Співрозмовники видання стверджують, що сьогодні Банкова фактично намагається створити нову модель управління державою. Після втрати колишньої монолітності президентської команди Володимир Зеленський опинився перед необхідністю формувати нове коло довірених осіб, здатних не лише виконувати доручення, а й брати на себе частину політичної відповідальності.

    Однією з ключових фігур у цьому процесі називають Кирила Буданова. Колишній керівник Головного управління розвідки, який нині очолює Офіс президента, за останні місяці суттєво посилив свій вплив усередині влади. За інформацією джерел УП, саме він дедалі частіше бере участь у питаннях внутрішньої політики, координує роботу з регіонами та парламентом і стає одним із головних комунікаторів між президентом та політичними елітами.

    Особливу увагу привертає і його популярність серед громадян. За даними соціологічних досліджень, на які посилаються співрозмовники видання, рейтинги Буданова продовжують зростати. У низці моделей потенційних президентських виборів його показники вже наближаються до рейтингів колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Саме це, за словами джерел, викликає певну настороженість у президентському оточенні, адже високі рейтинги автоматично перетворюють чиновника на потенційного політичного конкурента.

    Іншим важливим гравцем залишається Давид Арахамія. Попри відсутність власного високого рейтингу серед виборців, він продовжує відігравати ключову роль у функціонуванні парламентської більшості та комунікації між Офісом президента, Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. Саме тому в команді Зеленського його називають одним із найнадійніших союзників президента.

    За інформацією УП, Арахамія активно просуває ідею проведення великої стратегічної сесії для вузького кола представників влади. Її метою має стати визначення спільного бачення майбутнього та відповіді на питання, чи здатна нинішня команда залишатися єдиною в умовах політичних викликів і затяжної війни.

    Третім претендентом на роль одного з головних союзників президента залишається Михайло Федоров. Після багатьох років роботи у сфері цифрової трансформації він очолив Міністерство оборони та отримав можливість реалізовувати масштабні реформи в секторі безпеки й оборони.

    Саме Федоров нині відповідає за низку амбітних проєктів, пов’язаних із модернізацією армії, цифровізацією управління, реформою військових закупівель і впровадженням нових технологій у Збройних силах України. Водночас, як зазначають джерела видання, між президентом і міністром останнім часом виникла певна дистанція.

    Причиною називають як розбіжності в поглядах на майбутню модель управління державою, так і побоювання Банкової щодо можливих політичних амбіцій самого Федорова. У президентському оточенні не приховують, що уважно стежать за його діяльністю та впливом.

    Окремо в матеріалі йдеться про поступову зміну балансу сил усередині влади. Якщо раніше більшість рішень концентрувалася навколо Андрія Єрмака, то тепер формується нова система, у якій вплив розподіляється між кількома центрами.

    Водночас у команді президента залишаються й інші важливі фігури. Серед них називають прем’єр-міністерку Юлію Свириденко, секретаря РНБО Рустема Умєрова, прем’єра Дениса Шмигаля та заступника керівника ОП Олега Татарова. Проте саме Буданов, Арахамія та Федоров сьогодні розглядаються як політики й управлінці, здатні визначати майбутній курс влади.

    Політологи зазначають, що пошук нової опори для президента є закономірним процесом. Україна входить у тривалий період війни та післявоєнного відновлення, а тому потребує не лише сильного лідера, а й команди, здатної забезпечити стабільність управління державою.

    Саме тому боротьба за вплив усередині влади, яка сьогодні залишається переважно непублічною, може стати одним із головних політичних процесів найближчих років. І хоча остаточна конфігурація нової команди Зеленського ще не сформована, вже зараз очевидно, що роль Кирила Буданова, Давида Арахамії та Михайла Федорова у майбутньому української політики лише зростатиме.

  • Угорщина пропонує обмежити термін прем’єрства до 8 років

    Угорщина пропонує обмежити термін прем’єрства до 8 років

    Угорська правляча політична сила “Тиса” внесла до парламенту масштабний пакет конституційних змін, який передбачає суттєве обмеження терміну перебування на посаді прем’єр-міністра країни. Ініціатива, подана пізно ввечері 20 травня, може радикально змінити політичну систему Угорщини та фактично заблокувати можливість повернення до влади колишнього прем’єра Віктора Орбана. Про це повідомляє Reuters.

    Згідно з текстом запропонованих поправок, одна особа зможе обіймати посаду глави уряду не більше восьми років або двох повних термінів. Окремо зазначається, що обмеження поширюється на всі періоди перебування на посаді після 2 травня 1990 року. Крім того, документ передбачає заборону повторного висування для тих політиків, які вже сумарно обіймали посаду прем’єр-міністра щонайменше вісім років.

    Фактично це означає, що політики з багаторічним досвідом керування урядом, насамперед Віктор Орбан, який очолював Угорщину загалом 16 років, можуть втратити юридичну можливість повернутися на посаду глави уряду навіть через вибори. Саме це положення вже викликає активну політичну дискусію всередині країни та за її межами, оскільки воно змінює традиційну модель політичної конкуренції.

    Ініціатива належить новій парламентській більшості, сформованій навколо партії “Тиса”, яку очолює чинний прем’єр-міністр Петер Мадяр. Він прийшов до влади після виборів у квітні, які завершили багаторічне домінування партії “Фідес” і Віктора Орбана. Новий уряд заявляє про намір провести масштабну реформу державних інституцій та переглянути ключові рішення попередньої влади.

    Петер Мадяр заявив, що його політична сила має достатню парламентську більшість для внесення змін до конституції та реформування законодавства, ухваленого за часів Орбана. За його словами, йдеться про відновлення балансу влади, посилення системи стримувань і противаг та повернення демократичних стандартів у політичне життя країни.

    Окремою частиною ініціативи є положення про можливе скасування або радикальну реформу Управління захисту суверенітету — державного органу, створеного урядом Орбана у 2023 році. Ця структура неодноразово ставала об’єктом критики з боку опозиції та міжнародних правозахисних організацій через розширені повноваження, зокрема щодо моніторингу медіа та громадських організацій, які могли вважатися “загрозою національному суверенітету”.

    Паралельно нова влада ініціює перегляд низки інших інституційних механізмів, які, за словами представників “Тиси”, були використані для концентрації влади в руках попереднього керівництва держави. Йдеться про реформу судової системи, медіарегулювання та посилення парламентського контролю над виконавчою владою.

    Політична ситуація в країні залишається напруженою також через конфлікт між новою владою та президентом Угорщини Тамашем Шуйоком. Ще до виборів Мадяр заявляв про необхідність його відставки, однак глава держави відмовився залишати посаду. Після цього представники урядової більшості не виключили подальших кроків у напрямку конституційних змін, які можуть зачепити й інститут президентства.

    Аналітики зазначають, що запропоновані зміни можуть стати одним із найглибших переформатувань політичної системи Угорщини з моменту переходу до демократичного устрою після 1990 року. Обмеження термінів прем’єрства, перегляд повноважень державних органів та потенційна трансформація інституційної архітектури країни можуть суттєво змінити баланс політичних сил і вплинути на довгострокову стабільність угорської політичної моделі.

    Водночас дискусія навколо ініціативи вже виходить за межі внутрішньої політики, оскільки Угорщина є членом Європейського Союзу, і будь-які зміни в системі стримувань і противаг можуть мати вплив на відносини з Брюсселем, зокрема у сфері верховенства права та демократичних стандартів.

    Таким чином, запропонована конституційна реформа розглядається як один із ключових політичних кроків нового уряду, який може визначити майбутню траєкторію розвитку країни на роки вперед.

  • Буданов проведе зустріч з керівництвом Верховної Ради та головами комітетів. Джерела

    Буданов проведе зустріч з керівництвом Верховної Ради та головами комітетів. Джерела

    За інформацією наших джерел, очільник ОП Кирило Буданов найближчим часом може зустрітись з керівництвом Верховною Радою та головами комітетів.

    “Після невдалої спроби провести подібну зустріч, яку, за чутками, скасував сам Президент, Верховна Рада так і не запрацювала належним чином.

    Таким чином доля законів, які Україна має ухвалити для поповнення бюджету, щоб не втратити можливість отримувати кошти від МВФ, залишається під великим питанням.

    За чутками, на рішення Володимира Зеленського вплинули Андрій Єрмак і його люди, переконавши Президента в тому, що Кирило Буданов забирає важелі управління під себе.

    Але нові плівки НАБУ та підозра Андрію Єрмаку змінили стан справ.

    Тож наразі Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук переконує Президента, що зустріч має відбутися, інакше Раду не об’єднати, разом з Давидом Арахамією, який також схиляється до співпраці з Будановим.

    На цьому тлі зустріч може бути організована вже цього тижня, якщо Президент знову її не заблокує” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що новий злив “плівок Міндіча” – це попередження Володимиру Зеленському після того, як він почав публічно критикувати спецпредставників США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, та обмежувати вплив Кирила Буданова.

  • Вихідця з НАБУ планують призначити керівником Державної митної служби

    Вихідця з НАБУ планують призначити керівником Державної митної служби

    Кабінет міністрів найближчим часом може призначити нового керівника Державної митної служби. За попередньою інформацією, посаду очолить виходець з НАБУ та колишній співробітник МВС Орест Мандзій.

    Як повідомляють джерела, інший переможець конкурсу — представник НАБУ Руслан Даменцов — може отримати посаду першого заступника голови Держмитслужби.

    За інформацією, яка з’явилася у медіа, обидва кандидати вже фактично почали формувати майбутню управлінську команду. Зокрема, вони контактують із чинними працівниками митниці та пропонують їм роботу на різних напрямках.

    Міністр фінансів Сергій Марченко вже подав відповідне подання до уряду щодо призначення голови Держмитслужби за результатами проведеного конкурсу. Водночас офіційно ім’я переможця конкурсу наразі не оприлюднено.

    Разом із тим, у публічному просторі раніше з’являлася інформація, що вибір було зроблено саме на користь Ореста Мандзія.

    Очікується, що остаточне рішення уряд може ухвалити вже наступного тижня.

  • Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни влади у США НАБУ і САП втратили політичну підтримку Вашингтона

    Після зміни політичного керівництва у США вплив Вашингтона на українські антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП, помітно зменшився. Про це повідомляють джерела у владі, які говорять про формування нового балансу між міжнародними партнерами.

    За словами співрозмовників, після приходу Дональда Трампа роль США як ключового зовнішнього чинника підтримки антикорупційної інфраструктури України ослабла. Водночас деякі представники політичних кіл вважають, що це призвело до зростання формальної незалежності цих органів.

    «Після довгих боїв вони зараз дійсно стали незалежними», — зазначив один із депутатів пропрезидентської фракції.

    Водночас Європейський Союз, попри загальну підтримку антикорупційних інституцій, не зміг повністю замінити роль США. За оцінками джерел, ЄС продовжує підтримувати відповідні органи, однак не готовий виконувати функцію повноцінного політичного гаранта, яку раніше забезпечував Вашингтон.

    Контекстом для цих змін називають події кінця 2025 року, зокрема активну фазу резонансних антикорупційних розслідувань, під час яких в Україну приїжджали американські представники, пов’язані з формуванням антикорупційної політики.

    Станом на зараз офіційних заяв від НАБУ, САП або міжнародних партнерів щодо зміни формату підтримки не оприлюднено. Водночас ситуація свідчить про трансформацію зовнішнього впливу на антикорупційну систему України в умовах нової політичної реальності.

  • У НАБУ виник розкол через можливу підозру Єрмаку: джерела говорять про боротьбу груп

    У НАБУ виник розкол через можливу підозру Єрмаку: джерела говорять про боротьбу груп

    У Національному антикорупційному бюро України виник внутрішній розкол щодо можливого оголошення підозри керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. Про це повідомляють джерела у владі, які говорять про наявність різних груп усередині відомства з протилежними підходами до розвитку справи.

    За словами співрозмовників, частина представників НАБУ виступає за необхідність оголошення підозри. Вони аргументують це тим, що відсутність процесуального рішення може поставити під сумнів доцільність проведених слідчих дій, зокрема обшуків, а також створити враження політичної мотивації розслідування.

    Водночас інша частина правоохоронців переконана, що поспішні кроки можуть призвести до серйозних наслідків для внутрішньополітичної ситуації. На їхню думку, оголошення підозри високопосадовцю такого рівня здатне розбалансувати систему влади та загострити політичну напругу.

    У політичних колах також звертають увагу на складність розслідування подібних справ. Зокрема, голова антикорупційного комітету парламенту Анастасія Радіна раніше зазначала, що питання щодо можливого оголошення підозри є обґрунтованими, однак розслідування складних корупційних схем потребує часу.

    Наразі офіційної позиції НАБУ або Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо можливого вручення підозри не оприлюднено. Ситуація навколо справи залишається предметом активного обговорення як у правоохоронних органах, так і в політичному середовищі.

  • Кадрові зміни в СБУ: головою стане Олександр Поклад. Джерела

    Кадрові зміни в СБУ: головою стане Олександр Поклад. Джерела

    За інформацією джерел видання 360ua.news, Головою Служби безпеки України стане Олександр Поклад. Водночас Василь Малюк піде на посаду голови Служби зовнішньої розвідки.

    За оцінками джерела, ймовірність даного сценарію складає 90%.

    Нагадаємо, Указом Президента від 5 січня 2026 року Олександр Поклад був призначений першим заступником Голови Служби безпеки України.

    Олександр Поклад обіймав посаду начальника департаменту контррозвідки СБУ з листопада 2021 року.

    У 2023 році Поклад обійняв посаду заступника голови СБУ.

    Поклад також входив до складу української делегації на переговорах із Росією, які відбулися у Стамбулі 16 травня 2025 року.

    З 28 листопада 2025 року Олександр Поклад є членом переговорної групи України.

  • Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

    Стало відомо, чому Буданов не займається інформаційною політикою

    Наші джерела повідомляють, що після зміни конфігурації влади Андрій Єрмак повністю зосередився на підготовці виборчої кампанії президента Володимира Зеленського. Йдеться про окрему політичну вертикаль, яка працює поза межами Офісу президента.

    Саме цим, за словами співрозмовників, пояснюється нинішній розподіл повноважень у владі. Кирилу Буданову, який очолює Офіс президента, передано переговорний трек. При цьому його роль у межах ОП фактично обмежується цим напрямом.

    Джерела наголошують, що Буданов не залучений до інформаційної політики, публічних комунікацій чи виборчої кампанії. Такий підхід був принциповою позицією Андрія Єрмака ще на етапі формування нової моделі управління.

    За словами співрозмовників, Єрмак категорично виступав проти будь-якої участі Кирила Буданова в інформаційному блоці. Цю позицію публічно підтвердив і Володимир Зеленський, чітко заявивши про неприпустимість залучення голови ОП до інформаційної вертикалі.

    У результаті сформовано жорсткий функціональний поділ: Андрій Єрмак поза Офісом президента займається виключно виборчою кампанією глави держави, тоді як Кирило Буданов у статусі голови ОП відповідає за переговорний напрям без впливу на публічну та інформаційну політику.