Після гучних політичних потрясінь останніх місяців та завершення епохи домінування Андрія Єрмака в українській владі на Банковій розпочався новий етап перерозподілу впливу. У центрі уваги опинилися одразу три фігури — керівник Офісу президента Кирило Буданов, лідер парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та міністр оборони Михайло Федоров. Саме їх дедалі частіше називають людьми, на яких президент Володимир Зеленський може спиратися у найближчі роки. Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди».
Поштовхом до нових дискусій про майбутню архітектуру влади стала серія зустрічей президента з представниками парламентських фракцій. Особливий резонанс викликала розмова Володимира Зеленського з п’ятим президентом України Петром Порошенком, яка відбулася наприкінці травня на Банковій. Це була перша особиста зустріч двох політиків після початку повномасштабного вторгнення Росії та загалом перша за сім років президентства Зеленського.
За даними видання, саме Кирило Буданов і Давид Арахамія були серед тих, хто переконував президента розпочати діалог із представниками опозиції. У владних колах це пояснюють необхідністю пошуку нових форматів взаємодії та стабілізації політичної системи після внутрішньої кризи, яка розгорнулася в команді влади.
Співрозмовники видання стверджують, що сьогодні Банкова фактично намагається створити нову модель управління державою. Після втрати колишньої монолітності президентської команди Володимир Зеленський опинився перед необхідністю формувати нове коло довірених осіб, здатних не лише виконувати доручення, а й брати на себе частину політичної відповідальності.
Однією з ключових фігур у цьому процесі називають Кирила Буданова. Колишній керівник Головного управління розвідки, який нині очолює Офіс президента, за останні місяці суттєво посилив свій вплив усередині влади. За інформацією джерел УП, саме він дедалі частіше бере участь у питаннях внутрішньої політики, координує роботу з регіонами та парламентом і стає одним із головних комунікаторів між президентом та політичними елітами.
Особливу увагу привертає і його популярність серед громадян. За даними соціологічних досліджень, на які посилаються співрозмовники видання, рейтинги Буданова продовжують зростати. У низці моделей потенційних президентських виборів його показники вже наближаються до рейтингів колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Саме це, за словами джерел, викликає певну настороженість у президентському оточенні, адже високі рейтинги автоматично перетворюють чиновника на потенційного політичного конкурента.
Іншим важливим гравцем залишається Давид Арахамія. Попри відсутність власного високого рейтингу серед виборців, він продовжує відігравати ключову роль у функціонуванні парламентської більшості та комунікації між Офісом президента, Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. Саме тому в команді Зеленського його називають одним із найнадійніших союзників президента.
За інформацією УП, Арахамія активно просуває ідею проведення великої стратегічної сесії для вузького кола представників влади. Її метою має стати визначення спільного бачення майбутнього та відповіді на питання, чи здатна нинішня команда залишатися єдиною в умовах політичних викликів і затяжної війни.
Третім претендентом на роль одного з головних союзників президента залишається Михайло Федоров. Після багатьох років роботи у сфері цифрової трансформації він очолив Міністерство оборони та отримав можливість реалізовувати масштабні реформи в секторі безпеки й оборони.
Саме Федоров нині відповідає за низку амбітних проєктів, пов’язаних із модернізацією армії, цифровізацією управління, реформою військових закупівель і впровадженням нових технологій у Збройних силах України. Водночас, як зазначають джерела видання, між президентом і міністром останнім часом виникла певна дистанція.
Причиною називають як розбіжності в поглядах на майбутню модель управління державою, так і побоювання Банкової щодо можливих політичних амбіцій самого Федорова. У президентському оточенні не приховують, що уважно стежать за його діяльністю та впливом.
Окремо в матеріалі йдеться про поступову зміну балансу сил усередині влади. Якщо раніше більшість рішень концентрувалася навколо Андрія Єрмака, то тепер формується нова система, у якій вплив розподіляється між кількома центрами.
Водночас у команді президента залишаються й інші важливі фігури. Серед них називають прем’єр-міністерку Юлію Свириденко, секретаря РНБО Рустема Умєрова, прем’єра Дениса Шмигаля та заступника керівника ОП Олега Татарова. Проте саме Буданов, Арахамія та Федоров сьогодні розглядаються як політики й управлінці, здатні визначати майбутній курс влади.
Політологи зазначають, що пошук нової опори для президента є закономірним процесом. Україна входить у тривалий період війни та післявоєнного відновлення, а тому потребує не лише сильного лідера, а й команди, здатної забезпечити стабільність управління державою.
Саме тому боротьба за вплив усередині влади, яка сьогодні залишається переважно непублічною, може стати одним із головних політичних процесів найближчих років. І хоча остаточна конфігурація нової команди Зеленського ще не сформована, вже зараз очевидно, що роль Кирила Буданова, Давида Арахамії та Михайла Федорова у майбутньому української політики лише зростатиме.
