Хрещатик

Позначка: традиції

  • Останній день січня: що святкують 31 числа і чого не варто робити

    Останній день січня: що святкують 31 числа і чого не варто робити

    31 січня — останній день місяця і дата кількох подій у церковному календарі, міжнародних свят та народних вірувань. Цей день здавна вважався непростим, тому люди намагалися поводитися обережно, уникати сварок і без потреби не виходити з дому.

    У світі 31 січня відзначають Всесвітній день ювеліра — професійне свято майстрів, які працюють із коштовними металами та камінням. День присвячений ювелірному мистецтву та майстерності створення прикрас. У різних країнах цього дня проводять тематичні заходи, майстер-класи та святкові акції. Також сьогодні припадають День зебри, День натхнення мистецтвом, День гарячого шоколаду, День скотчу та День обміну насінням.

    За новим церковним календарем православні віряни 31 січня вшановують затворника Микиту Києво-Печерського. Його вважають покровителем і захисником від пожеж та посухи. До святого звертаються з молитвами про зцілення від хвороб, визволення від залежностей і духовну підтримку в складні періоди життя. За юліанським календарем цього дня згадують архієпископів Кирила та Афанасія Олександрійських.

    В Україні 31 січня не є державним або офіційним святом. День вважається звичайним, тому українці можуть присвятити його молитві, спокійному відпочинку або привітати представників ювелірної професії з міжнародним святом.

    У народній традиції цей день мав репутацію неблагополучного. Вважалося, що після короткого січневого потепління неодмінно повернуться морози. Про погоду судили за прикметами: червоне небо на заході сонця віщує різку зміну погоди, великі зграї ворон і граків — сильні заморозки, слабке горіння дров — відлигу, а танення бурульок — ранню весну. Наші предки намагалися цього дня не виходити з дому без нагальної потреби, підтримувати мир у родині та займатися рукоділлям.

    За народними віруваннями, 31 січня не рекомендується ходити на природу, особливо до лісу, оскільки це вважалося небезпечним. День також вважали несприятливим для сварок і з’ясування стосунків — вірили, що конфлікти можуть принести самотність на весь рік. Окремо застерігали не залишати вогонь без нагляду, адже підвищувався ризик пожеж.

  • Народні прикмети 29 січня: яка погода віщує дощовий рік і спекотне літо

    Народні прикмети 29 січня: яка погода віщує дощовий рік і спекотне літо

    29 січня за новим церковним календарем православні християни вшановують пам’ять святого Лаврентія Києво-Печерського — затворника та цілителя, якого в народі вважають покровителем здоров’я, особливо зору. У народній традиції цей день отримав назву Лаврентіїв і пов’язаний із низкою звичаїв, прикмет та заборон.

    Святий Лаврентій прославився даром зцілення. За переказами, він допомагав людям із тяжкими хворобами, зокрема недугами очей, а також, як вірили віряни, захищав від пристріту й нечистої сили. До нього зверталися з молитвами про збереження здоров’я, одужання рідних та духовний захист родини. Мощі преподобного спочивають у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври.

    Разом із Лаврентієм цього дня також згадують перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця, мучеників Романа, Якова, Філофея, Сильвана, диякона Мокія та інших святих.

    За юліанським, або старим стилем, 29 січня вшановують чесні вериги апостола Петра.

    У народі Лаврентіїв день вважали непростим і навіть тривожним. Існувало повір’я, що саме в цей період активізується нечиста сила, тому господарі намагалися захистити оселю. Зранку по кутах дому встромляли гілочки чортополоху або інших колючих рослин, які мали оберігати від зла.

    День також називали «жіночим». Вважалося, що жінки та дівчата можуть принести в дім удачу і спокій, тому їм радили більше відпочивати й не братися за важку фізичну працю або рукоділля.

    Серед добрих традицій — приготування домашньої їжі, зокрема пиріжків із капустою та рибних страв. За прикметами, це сприяє миру, злагоді та взаєморозумінню в родині.

    Водночас існували й заборони. Церква закликає утримуватися від брехні, сварок, заздрості, лихослів’я та відмови в допомозі іншим. У народі вірили, що конфлікти, розпочаті цього дня, можуть затягнутися надовго. Також не радили плакати, аби «не проливати сльози весь рік».

    Особливу увагу наші предки приділяли погодним прикметам. Вважалося, що дощ 29 січня віщує вологий рік, сильний вітер — часті опади, червонуватий Місяць — негоду. Якщо дрова погано розгоряються або сіно відволожніло — чекали відлиги чи снігу. А морозний день, навпаки, обіцяв спекотний серпень.

  • 24 січня в Україні та світі: свята, традиції і прикмети

    24 січня в Україні та світі: свята, традиції і прикмети

    Двадцять четвертий день січня має одразу кілька важливих значень — як для України, так і для світу. Цього дня відзначають професійне свято, міжнародну соціальну дату, а також церковний день пам’яті, з яким пов’язані народні традиції та прикмети.

    Яке сьогодні свято в Україні

    В Україні 24 січня відзначають День зовнішньої розвідки України. Це професійне свято фахівців, які займаються збором і аналізом інформації про загрози національній безпеці держави. Зовнішня розвідка відіграє ключову роль у протидії міжнародному тероризму, незаконному обігу зброї, кібератакам та іншим викликам, що особливо актуально в умовах повномасштабної війни.

    Яке сьогодні свято у світі

    На міжнародному рівні 24 січня відзначається Міжнародний день освіти. Його мета — привернути увагу до проблем доступності навчання, підвищення якості освіти та ролі вчителів у суспільстві. День покликаний нагадати, що освіта є базовим правом кожної дитини.

    Також цього дня у світі проводять Міжнародний жіночий спортивний день, спрямований на популяризацію спорту серед жінок, підвищення видимості жіночих змагань і подолання гендерної нерівності у спортивному середовищі.

    Окрім того, 24 січня неофіційно відзначають День морозива ескімо, День африканської культури, День компліментів, День вторинної переробки смартфонів та кілька інших тематичних ініціатив.

    Яке сьогодні церковне свято

    За новим церковним календарем 24 січня вшановують святу Ксенію Міланську, відому як благодійницю та наставницю. Її вважають покровителькою родинного благополуччя та милосердя. У цей день також відзначають іменини жінки з ім’ям Ксенія.

    Віряни, які дотримуються старого стилю, цього дня згадують святого Феодосія Великого.

    Народні традиції та прикмети 24 січня

    У народі вважалося, що наприкінці січня часто настає відлига, однак прикмети радили не втрачати пильність. Ясна погода на тлі тепла вказувала на швидке похолодання, а різкі зміни протягом дня — на мінливий лютий. Холодний вітер вважали ознакою посилення морозів.

    Цього дня було заведено молитися святій Ксенії, просячи допомоги в сімейних справах, здоров’я та благополуччя. Особливу увагу приділяли добрим вчинкам і безкорисливій допомозі іншим.

    За повір’ям, 24 січня варто щиро подякувати близьким або сказати комплімент без жодного приводу — вважалося, що це приносить добробут і гармонію.

    Що не можна робити сьогодні

    У цей день не радили сваритися, обманювати, мститися чи давати неправдиві обіцянки. Вважалося, що навіть негативні думки можуть нашкодити. Також за народними уявленнями небажано стригти волосся та нігті, щоб не накликати проблем зі здоров’ям.

  • Яке свято відзначають 21 січня: традиції, заборони і день ангела

    Яке свято відзначають 21 січня: традиції, заборони і день ангела

    21 січня 2026 року припадає на середу та є 1428-м днем повномасштабної війни в Україні. Цього дня православна церква вшановує одразу двох святих — преподобного Максима Сповідника та преподобного Максима Грека. Водночас у світі відзначають Міжнародний день обіймів і Міжнародний день дитячого свята. Народні традиції цього дня пов’язані з підтримкою, добрими справами та спостереженнями за погодою.

    Церковне свято 21 січня присвячене пам’яті святого Максима Сповідника — видатного богослова VII століття, який активно протистояв єресі монофелітів і захищав православне вчення про дві волі Ісуса Христа. За свою позицію він зазнав жорстоких переслідувань: йому відрізали язик і праву руку, а потім тримали у в’язниці. Святий помер у 662 році, залишивши приклад духовної мужності та вірності істині.

    Також цього дня вшановують преподобного Максима Грека — вченого, перекладача і богослова XVI століття. Він займався перекладом богослужбових книг на слов’янську мову, наполягаючи на точності текстів. Через конфлікти з церковною та світською владою його заслали, однак навіть у вигнанні він продовжував духовне служіння. Помер Максим Грек у 1556 році в Троїце-Сергієвій лаврі.

    У народному календарі 21 січня відоме як день Максима-втішника. Його вважали покровителем сиріт, вдів і людей у скруті, а також вірили, що щира добра справа цього дня обов’язково повернеться сторицею.

    Серед міжнародних свят найбільш відомим є Міжнародний день обіймів, започаткований у США у 1986 році. Його ідея полягає у поширенні тепла, підтримки та зменшенні емоційної напруги між людьми. Також цього дня відзначають Міжнародний день дитячого свята, який заохочує активні ігри, спілкування та фізичну активність дітей. Окрім того, існує неофіційний Міжнародний день тренувальних штанів, що символізує комфорт і неформальність.

    Народні прикмети 21 січня допомагали передбачити погоду та врожай. Ясне зоряне небо вважали ознакою сильних морозів, а місяць крізь хмари — передвісником доброго врожаю. Якщо птахи літають низько, чекали негоди, а запітнілі вікна віщували відлигу. Особливу увагу звертали й на поведінку тварин.

    Цього дня не радили сваритися, бажати зла іншим, брати або давати гроші в борг, зберігати поламані речі чи виконувати важку фізичну роботу. Також вважалося небажаним виходити з дому до світанку.

    День ангела 21 січня святкують Григорій, Євген, Василина, Домна, Юліан, Сидір, Антон, Омелян та Ярослава.

    В історії цей день запам’ятався низкою подій, серед яких поразка військ Лжедмитрія у 1605 році, створення першої інженерної школи за наказом Петра I у 1701 році, страта французького короля Людовика XVI у 1793 році та перше офіційне відзначення Міжнародного дня обіймів у 1985 році.

  • Яке сьогодні свято та чому цей день вважали небезпечним

    Яке сьогодні свято та чому цей день вважали небезпечним

    П’ятнадцятого січня українці відзначають одразу кілька важливих дат — церковних, державних і міжнародних, а також згадують народні традиції, що сформувалися навколо цього дня протягом століть.

    За новим церковним календарем Православної церкви України цього дня вшановують преподобного Павла Фівейського — одного з перших християнських пустельників. У храмах проходять богослужіння, під час яких віряни моляться про зцілення, захист від злих сил, пристріту та звільнення від залежностей. За старим стилем 15 січня також пов’язували з пам’яттю папи римського Сильвестра і святого Серафима Саровського.

    В Україні ця дата має і професійне значення. 15 січня відзначається День Державної охорони України. Співробітники цієї служби забезпечують безпеку президента, прем’єр-міністра, народних депутатів та інших високопосадовців, а також охорону стратегічних об’єктів. Більшість аспектів їхньої роботи залишаються закритими, адже саме конфіденційність є запорукою ефективності служби.

    Також цього дня народилися відомі українці, серед яких історик і сходознавець Агатангел Кримський, поет Леонід Чернов та воїн Збройних сил України Василь Гукало.

    На міжнародному рівні 15 січня відзначають День народження Вікіпедії — найпопулярнішої онлайн-енциклопедії світу, якою щодня користуються мільйони людей. Водночас експерти нагадують, що інформація в ній створюється користувачами, тому потребує критичного ставлення. Окрім цього, у світі святкують Всесвітній день комбучі — ферментованого напою на основі чайного гриба, який останніми роками став модним серед прихильників здорового способу життя. Також на цю дату припадають День бейгла, День капелюха, День полуничного морозива і День свіжовичавленого соку.

    В українській народній традиції 15 січня вважали непростим і навіть небезпечним днем. За прикметами, сині хмари ввечері віщували різку зміну погоди, яскравий місяць — сильний вітер, а відлига або танення снігу — ранню весну. Люди вірили, що саме цього дня активізується нечиста сила, тому намагалися менше виходити з дому. У помешканнях прибирали, мили вікна, чистили димарі, а жінки пекли ситні пироги з овочами. Для захисту дітей від пристріту під колиску клали суху гілку чортополоху.

    Згідно з народними уявленнями, 15 січня не варто починати важливі справи, змінювати місце проживання чи роботи, вирушати в далекі подорожі. Особливо застерігали від спілкування з незнайомцями — не приймати від них подарунків і не запрошувати в дім, щоб не накликати біду.

  • Українські прізвища як код історії: від дохристиянських часів до сьогодення

    Українські прізвища як код історії: від дохристиянських часів до сьогодення

    Українські прізвища — це не просто слова, які ідентифікують людину. Вони зберігають у собі історію родів, княжих династій, ремесел, професій та навіть дохристиянських культів. Багато з них з’явилися ще тоді, коли в Європі не було сталих родових назв, і донині несуть у собі унікальну інформацію про минуле.

    Коли з’явилися перші українські прізвища

    Фахівці відзначають, що прізвища почали формуватися ще за княжої доби. Знатні родини мали спадкові додаткові імена, які виконували функцію родових означень. Справжня система прізвищ закріпилася у XIV–XV століттях, коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, Галицько-Волинського князівства, а пізніше — Речі Посполитої.

    Тоді сформувалися характерні суфікси: –енко, –ук/–юк, –ич/–ович, –ський/–цький, –ець/–анець, –айло, –ко, –ак, –ун.

    Типи найстародавніших українських прізвищ

    1. Прізвища на –енко (XI–XIII ст.)
      Означали «нащадок» або «той, хто походить від…». Поширені приклади: Петренко, Остапенко, Дмитренко, Гриценко.

    2. Прізвища на –ич/–ович (XII–XIV ст.)
      Носили їх представники княжих та боярських родів: Данилович, Романович, Іванович.

    3. Прізвища на –ський/–цький (XIV ст.)
      Походили від назв поселень і були шляхетськими: Костецький, Збаразький, Острозький, Корецький.

    4. Прізвища на –ук/–юк (XIII–XIV ст.)
      Характерні для Волині, Полісся та Поділля: Ковальчук, Гаврилюк, Мирончук, Гнатюк.

    5. Прізвища від дохристиянських імен (XI–XIII ст.)
      Включають Тур, Туренко, Левко, Ворон, Сокіл, Дубенко.

    6. Прізвища від професій (XIII–XV ст.)
      Коваль, Коваленко, Гончар, Гончарук, Писар, Пастух, Мельник.

    7. Прізвища з тюрксько-кипчацьким корінням (XII–XIV ст.)
      Походять від контактів з половцями, кипчаками, ногайцями: Карась, Козак, Сагайдак, Татаренко.

    Найстародавніші прізвища в документах XI–XIV століть

    Даниловичі, Романовичі, Туровичі, Острозькі, Збаразькі, Корецькі, Ходкевичі, Глинські, Карачевичі, Митко/Митьків, Кондратенко.

    Чому вони збереглися донині

    Українські землі були густонаселеними, політично роздрібненими та міжкультурним перехрестям. Це сприяло ранньому формуванню стабільних родових назв. Прізвища на –енко досі становлять понад 38% усіх українських прізвищ. Найдавніші княжі та шляхетські прізвища найчастіше зустрічаються у Галичині та на Волині, а найбільше різноманіття — в Одеській, Чернівецькій та Закарпатській областях.

    Українські прізвища — це жива історія. Вони ведуть нас до Київської Русі, княжих династій, козацької доби і навіть у світ давньослов’янських вірувань. Кожне прізвище — це частина родового коду та нашого спільного минулого.

  • Купання на Водохреща: Могилевська показала енергійний обряд

    Купання на Водохреща: Могилевська показала енергійний обряд

    Співачка Наталія Могилевська привітала підписників із святом Водохреща і поділилася святковим відео, на якому показала традиційне занурення у крижану воду. Артистка йде босоніж до басейну просто неба, у білому рушнику, на фоні снігу та зимового пейзажу.

    У відео Могилевська зазначила: «Це просто неймовірно». У підписі до відео співачка звернулась до підписників: «Зі святом Водохреща, друзі! Хто підтримує традицію купання? Нехай свята вода дарує здоров’я, а в душі завжди панує спокій».

    Слова зірки стали не лише привітанням, а й закликом до духовного очищення та сили. Підписники активно коментують відео, дякують за натхнення та діляться власними традиціями. Для багатьох купання на Водохреща – символ сили, віри та оновлення.

    Могилевська показала, що для неї це не просто обряд, а спосіб зарядитися енергією та відчути оновлення. Її реакція – щира, енергійна і святкова – надихає підписників підтримувати традиції.

  • Яке церковне свято відзначають 5 січня: пам’ять мучеників Теопемпта і Теони

    Яке церковне свято відзначають 5 січня: пам’ять мучеників Теопемпта і Теони

    5 січня православна церква вшановує пам’ять святих мучеників Теопемпта і Теони — подвижників раннього християнства, які жили наприкінці III — на початку IV століття, у період жорстоких переслідувань віруючих за правління імператора Діоклетіана.

    Святий Теопемпт був єпископом і відкрито сповідував християнську віру. Його звинуватили у відмові приносити жертви язичницьким богам та поставили перед імператорським судом. Попри погрози, катування і перспективу страти, Теопемпт не зрікся Христа і залишився вірним своїм переконанням.

    За переказами, святого кидали до в’язниці, намагалися отруїти, морили голодом, однак жодне з випробувань не завдало йому шкоди. Це сприймалося сучасниками як знак Божого захисту і сили віри.

    Свідком страждань єпископа став волхв Теона — служитель імператора, який був присутній під час допитів і катувань. Вражений мужністю Теопемпта, Теона увірував у Христа, відкрито визнав це і зазнав переслідувань разом із ним. Попри тортури, він не зрікся нової віри.

    Обидва святі прийняли мученицьку смерть, засвідчивши відданість Христу до кінця. Їхній подвиг став символом духовної стійкості, жертовності та перемоги віри над страхом.

    За народними спостереженнями, похмурий день або мряка цього дня віщують швидку відлигу. Дрібний сніг вважається передвісником врожайного року, особливо для зернових культур. Сильний вітер 5 січня обіцяє холодну та затяжну весну.

    У давнину цього дня намагалися не займатися хатніми справами та прибиранням. Вірили, що всі роботи слід завершити заздалегідь, аби зберегти духовну зосередженість напередодні великих свят. Також дотримувалися суворого посту до появи першої зірки, подібно до Святвечора перед Різдвом.

    За православною традицією, 5 січня віряни відвідують вечірнє богослужіння, під час якого звершується освячення води. Святу воду беруть додому, щоб окропити житло, помолитися за захист і благословення для родини.

    Освячену воду зберігають протягом року та вживають натщесерце зранку, зазвичай із часточкою просфори, як знак духовного очищення та оновлення.

  • Народні прикмети і заборони 4 січня: чого остерігалися наші предки

    Народні прикмети і заборони 4 січня: чого остерігалися наші предки

    Дата 4 січня здавна мала неоднозначну репутацію. За народними віруваннями, на початку року землею нібито блукає нечисть, тому цей день вважався небезпечним для повсякденних справ. Водночас у церковному та міжнародному календарях є кілька приводів для молитви й символічного вшанування. Про те, яке сьогодні свято, які традиції існують та що не рекомендується робити — читайте далі.

    За новим церковним календарем 4 січня православні віряни відзначають Собор 70-ти апостолів. Також цього дня вшановують пам’ять преподобного Ахіли Києво-Печерського та преподобномученика Зосими. У молитвах до апостолів просять захисту від зла, зміцнення віри та позбавлення від згубних звичок. За старим стилем, який Православна церква України не використовує з 2023 року, на цю дату припадало вшанування великомучениці Анастасії Сербської.

    На міжнародному рівні 4 січня відзначається День Ньютона. Саме цього дня народився видатний фізик Ісаак Ньютон, чиї відкриття — закон всесвітнього тяжіння, три закони руху та теорія світла — стали фундаментом сучасної науки. Окрім цього, у світі сьогодні відзначають Всесвітній день шрифту Брайля — системи письма для незрячих людей, яка дозволяє читати текст за допомогою дотику.

    Також 4 січня у світі неофіційно згадують День гіпнозу, День хіт-парадів, День кошика квітів, День дрібниць і День фундука.

    В Україні офіційних державних свят цього дня немає, тож це звичайна неділя. Водночас 4 січня народилися відомі українці, серед яких артист балету Геннадій Баукін, мовознавець Павло Житецький, футболіст Григорій Ярмаш та начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

    За народними віруваннями, 4 січня уважно стежили за погодою. Мокрий сніг вважали передвісником теплого січня, сухий — тривалих морозів. Помаранчеве небо перед заходом сонця обіцяло сильний вітер, рух хмар проти вітру — рясний снігопад, а відсутність зірок уночі — швидку відлигу.

    Традиції дня пов’язані з вшануванням святого Зосими, якого вважали покровителем пасічників. Тому на стіл ставили страви з медом — на здоров’я та добрий приплід бджіл. Також існувала традиція вигнання нечисті: господар обходив дім за годинниковою стрілкою з іконою та молитвою. Для залучення благополуччя радили погодувати бездомних тварин і наповнити годівниці для птахів. Жінки цього дня займалися рукоділлям, зокрема вишивали рушники на майбутнє весілля або народження дитини.

    Водночас 4 січня вважалося небажаним для важливих рішень. У народі вірили, що цього дня не варто починати нові справи, робити великі покупки, укладати угоди, змінювати місце проживання чи працевлаштовуватися. Під забороною були сварки, заздрість, осуд інших і надмірна жалість. Також не радили лаятися та згадувати нечисту силу вголос, аби не накликати біду.

  • Яке свято відзначають 3 січня і чому цей день вважали небезпечним

    Яке свято відзначають 3 січня і чому цей день вважали небезпечним

    У давнину 3 січня вважалося не надто благополучною датою, тому в народній традиції цей день часто називали небезпечним або нещасливим. Водночас 3 січня має й святкові приводи, а віруючі люди цього дня звертаються з молитвами про зцілення від важких хвороб.

    В Україні 3 січня не є офіційним державним святом. Проте для багатьох українців день минає у спокійному ритмі, адже цього року дата припадає на суботу. Цього дня народилися відомі українці, серед яких художник Іван Селезньов, композитор Борис Лятошинський, військовий УПА Омелян Польовий, літературознавець Анатолій Погрібний, правозахисник Ярослав Лесів і спортивний журналіст Валентин Щербачов.

    За церковним календарем 3 січня вшановують мученика Гордія Каппадокійського та біблійного пророка Малахія. У давніші часи, за старим стилем, цього дня згадували мученицю Іуаланію та митрополита Петра Київського. Святий Гордій вважається покровителем людей, які страждають на важкі захворювання, особливо на епілепсію, тому віряни моляться цього дня про зцілення для себе та своїх близьких.

    У світі 3 січня відзначають кілька незвичних свят. Одне з них — День народження соломинки для пиття, винаходу, який суттєво вплинув на культуру споживання напоїв. Любителі літератури святкують День Толкіна, адже саме 3 січня народився письменник, який створив легендарний світ «Володаря перснів» і заклав основи жанру епічного фентезі. Також цього дня у світі згадують такі неофіційні події, як День жіночого року, День вишні в шоколаді, День душевного здоров’я та Фестиваль сну.

    Окрім Джона Толкіна, 3 січня народилися й інші всесвітньо відомі особистості, зокрема оратор і філософ Цицерон, британський політик Клемент Еттлі, художник Август Маке, кінорежисер Серджо Леоне, актор Мел Гібсон, автогонщик Міхаель Шумахер та екоактивістка Грета Тунберг.

    У народі 3 січня супроводжувалося численними прикметами. Вважалося, що рясний сніг цього дня обіцяє добрий врожай пшениці восени, червонувате сонце віщує сильну хуртовину, тонкий лід на річках — ранню весну, а ворони, які сидять високо на деревах, — холодний січень.

    За народними віруваннями, цей день був небезпечним через нібито активність нечистої сили. Тому люди намагалися без потреби не виходити з дому, уникати сварок і бути добрішими до близьких. Існував також звичай відвідувати лазню або приймати водні процедури, щоб зміцнити здоров’я.

    Водночас 3 січня має і свої заборони. Не радили довіряти незнайомцям, впускати їх до оселі або приймати від них частування, щоб не накликати біду. Під забороною були образи, осуд оточуючих, заздрість і порівняння себе з іншими. Також вважалося небезпечним хвалитися своїми здобутками — за повір’ями, святий Гордій міг «забрати» все нажите у хвальків.