Хрещатик

Позначка: традиції

  • 15 грудня в народному і церковному календарі: головні традиції дня

    15 грудня в народному і церковному календарі: головні традиції дня

    15 грудня за новим церковним календарем Православна церква України відзначає:

    • День святителя Стефана, сповідника і архієпископа Сурозького
    • Собор кримських святих

    Це свято символізує шану всім святим, які несли християнське світло до Криму, зокрема апостолу Андрію Первозванному, святому Клименту, рівноапостольному князю Володимиру, святителю Луці (Войно-Ясенецькому) та багатьом іншим.

    Історія святителя Стефана

    Святитель Стефан народився в Каппадокії наприкінці VII століття. Він вирізнявся глибокою вірою, навчався в Константинополі та був висвячений на архієпископа Сурозького. За опір іконоборчій єресі Стефана ув’язнили, але він залишився незламним. У народі він вважається покровителем міста Судак, а його молитви зцілюють і дарують надію.

    Собор кримських святих

    Святкування Собору кримських святих було встановлено у 1988 році, на тисячоліття хрещення Русі. Святий Андрій Первозванний приніс християнство до Криму ще в I столітті, а пізніше тут з’явилися численні святі, чиї подвиги прославили цю землю.

    Прикмети і традиції Стефанового дня

    Що віщують прикмети:

    • Багато снігу – гарний врожай улітку.
    • Морозні візерунки на вікнах – до ранньої весни.
    • Ворони кружляють над будинками – до негоди.
    • Кішка цілий день спить – чекайте суворої зими.

    У народі цей день завжди асоціювався з сильними морозами, звідки й приказка: “На Стефана так студено, що птахи на льоту замерзають”.

    Що робити 15 грудня:

    • Молитися святому Стефану за здоров’я та зцілення.
    • Допомагати нужденним, подавати милостиню.
    • Піклуватися про птахів, встановлюючи годівнички.

    Чого уникати в цей день:

    • Сварок, лихослів’я та заздрощів.
    • Ліні та зловживання алкоголем.
    • Скаржитися на холод – вважалося, що це може принести хвороби.

    День ангела 15 грудня

    Іменини за новим стилем святкують: Олександр, Василь, Іларіон, Степан, Павло.
    За старим стилем – Степан, Андрій, Микола, Іван, Володимир, Кирило, Маргарита, Сергій.

    Цього дня важливо привітати близьких іменинників, побажати їм здоров’я та благополуччя.

    Церковне свято за старим стилем

    За юліанським календарем 15 грудня відзначають пам’ять святого пророка Авакума, одного з 12 малих пророків Старого Завіту.

    Свято Стефанового дня нагадує про важливість збереження віри, милосердя та добрих справ у щоденному житті.

  • День Спиридона: що можна і не можна робити 12 грудня

    День Спиридона: що можна і не можна робити 12 грудня

    Українці 12 грудня відзначають день, сповнений народних традицій та церковних свят. Цей день поєднує в собі духовну спадщину та віру в прикмети, що передавалися з покоління в покоління.

    Яке свято 12 грудня в Україні

    За новим календарем віряни вшановують святого Спиридона Триміфунтського та священномученика Олександра Єрусалимського, а за старим стилем — мученика Парамона.

    Наші предки вірили, що цього дня краще залишатися вдома, уникаючи подорожей через несприятливу погоду. Сніг, ожеледиця та тонкий лід на водоймах робили пересування небезпечним, а тривале перебування на холоді могло призвести до хвороб.

    Традиції та прикмети

    🔹 Домашні справи: 12 грудня — сприятливий день для прибирання, ремонту та лагодження зламаних речей.
    🔹 Кулінарія: Жінки випікали хліб із різних видів борошна, ліпили вареники та смажили млинці. Вважалося, що така їжа приносить у дім достаток і добробут. Залишки випічки віддавали курям для кращого несення яєць.
    🔹 Заборона на покупки: Цього дня не радять здійснювати дорогі покупки чи фінансові угоди.

    Що не можна робити 12 грудня

    1. Не ходити в дикі місця: Ліс, гори, водойми можуть бути небезпечними.
    2. Не лаятися: Особливо це стосується хворих людей — конфлікти можуть погіршити стан здоров’я.
    3. Не займатися риболовлею чи полюванням: День вважається невдалим для таких занять.
    4. Уникати великих фінансових операцій: Інвестиції, купівля нерухомості чи техніки можуть обернутися збитками.

    Хто народився 12 грудня

    Цього дня народжуються люди під знаком Стрільця. Вони життєрадісні, цілеспрямовані та відповідальні. Люблять активний спосіб життя, стежать за своєю фізичною формою та дотримуються гігієни. Водночас не терплять, коли їм наказують, і прагнуть самостійно приймати рішення.

  • 8 грудня: час для родини, творчості та добрих справ

    8 грудня: час для родини, творчості та добрих справ

    8 грудня — це не лише звичайна дата в календарі, але й особливий день для українців, сповнений традицій, свят і прикмет. Цей день поєднує офіційні урочистості, церковні звичаї, а також народну мудрість, яка збереглася з поколінь.

    Що святкуємо 8 грудня?

    На державному рівні в Україні сьогодні відзначають День благодійності. Цей день нагадує про важливість допомоги ближньому та благородні вчинки, які об’єднують суспільство.

    Церковний календар присвячує цей день пам’яті преподобного Патапія та мучениці Анфіси Римської (за новим стилем). За старим календарем вшановують апостола Климента Римського, одного з 70-ти.

    Традиції та обряди

    У давнину 8 грудня вважався вдалим для творчості. Дівчата збиралися разом, щоб вишивати, обмінюватися секретами майстерності та прикрашати свої вироби.

    • Вишивка як оберіг: Українці вірили, що вишиті узори не лише прикрашають одяг, але й захищають від злих сил.
    • Робота зі скіпкою: В умовах зимових вечорів, коли рано темніє, для освітлення використовували скіпку, що додавала затишку й особливої атмосфери.

    Прикмети дня

    • Сьогодні зроблені вручну вироби виходять найкращими та довговічними.
    • Щоб важлива справа мала успіх, її треба розпочати зранку натщесерце.

    Як провести день?

    Цей день ідеально підходить для часу з родиною. Українські традиції закликають:

    • Збирайте рідних: Проведіть день у родинному колі, приготуйте домашні страви та поговоріть про приємні спогади.
    • Вирішіть конфлікти: День сприяє примиренню, знайомству з новими членами сім’ї та відновленню стосунків.

    Заборони 8 грудня

    1. Сварки: Заборонено сваритися, сперечатися чи обговорювати когось позаочі.
    2. Рукоділля з негативом: Не можна братися за творчу роботу в поганому настрої, інакше результат буде невдалим.
    3. Частування від незнайомців: Не приймайте подарунки чи їжу від сторонніх.

    Для кого сьогодні особливий день?

    Люди, народжені 8 грудня, перебувають під знаком Зодіаку Стрілець. Це ініціативні та цілеспрямовані особистості, які ззовні можуть виглядати суворо, але всередині мають добре серце.

    8 грудня — це день, сповнений добра, творчості та сімейного тепла. Українці мають чудову можливість приділити час близьким, зайнятися улюбленим рукоділлям та зарядитися позитивною енергією для майбутніх звершень.

  • 30 листопада – свято апостола Андрія: головні заборони і традиції дня

    30 листопада – свято апостола Андрія: головні заборони і традиції дня

    30 листопада православні християни, які дотримуються новоюліанського календаря, згадують апостола Андрія Першозваного та святителя Фрументія. Цей день сповнений народних традицій і церковних звичаїв, які тісно переплетені із сучасним життям.

    Яке сьогодні церковне свято за новим календарем?

    Апостол Андрій Першозваний був одним із найближчих учнів Ісуса Христа і першим, хто відповів на його поклик. Завдяки Андрію до апостольської спільноти приєднався і його брат Симеон, згодом знаний як апостол Петро. Андрія шанують як покровителя України, а також моряків і рибалок.

    Святитель Фрументій – архієпископ Індійський, що жив у IV столітті. Він зіграв важливу роль у християнізації Абіссінії (сучасної Ефіопії), хрестивши місцевого царя і значну частину його підданих.

    За юліанським календарем цього дня відзначають пам’ять святителя Григорія Чудотворця, відомого своїми богословськими працями і численними чудесами.

    Народні традиції та прикмети

    В Україні 30 листопада здавна відзначали Андріїв день. Цей день у народі вважався магічним, особливо для молоді.

    Прикмети на погоду та врожай:

    • Гарна погода – зима буде теплою і малосніжною.
    • Морози – зима обіцяє бути холодною.
    • Лід на річці темний – до багатого врожаю.
    • Світлий ореол навколо місяця – на зміну погоди.

    Що не можна робити 30 листопада?

    • Сваритися, пліткувати, заздрити.
    • Займатися рукоділлям – це, за прикметами, може “заплутати сіті” Андрія.
    • Займатися важкою фізичною роботою.

    Що можна робити?

    На Андріїв день віряни моляться святому Андрію про:

    • захист від ворогів;
    • зцілення від хвороб;
    • успіх у шлюбі та благополуччя дітей.

    Дівчата в цей день традиційно ворожили на судженого, але церква ставиться до цього звичаю негативно.

    Хто святкує іменини?

    Іменини за новим стилем:
    Андрій, Василь, Іларіон, Іван, Арсеній, Йосип, Григорій.

    Іменини за старим стилем:
    Григорій, Геннадій, Михайло, Захар.

  • Церковні свята, прикмети та заборони: чим особливий день 25 листопада

    Церковні свята, прикмети та заборони: чим особливий день 25 листопада

    25 листопада – день із глибоким символізмом і традиціями, що дійшли до нас крізь віки. Цей день вважається вдалим для рукоділля і творчості, але водночас небезпечним для дітей. Що святкують цього дня, які заборони існують і чому це свято настільки особливе – розповімо в нашій статті.

    Церковні свята 25 листопада

    Віряни вшановують папу римського Климента та архієпископа Петра Олександрійського (за новим стилем). За старим стилем згадують святого Іоанна Милостивого – відомого своєю турботою про бідних і нужденних.

    Традиції та прикмети

    1. Увага до дітей
      Наші предки вірили, що 25 листопада духи-лихоманки можуть завдати шкоди дітям, тому їх намагалися не випускати на вулицю і пильно доглядати. Ці страхи, ймовірно, пояснювали часті спалахи дитячих хвороб у холодний сезон.
    2. Час для рукоділля
      День вважається сприятливим для творчості. Предмети, створені сьогодні, будуть не тільки вдалими, але й можуть стати джерелом прибутку. У давнину рукодільниці працювали при скіпці, створюючи вишукані вироби.
    3. Весільні традиції
      25 листопада на Русі завершувався сезон весіль. Ті, хто не встиг укласти шлюб, мусили чекати до Масляної, що викликало певний сум серед молоді.
    4. Ранковий ритуал на удачу
      Для досягнення успіху важливу справу потрібно починати рано і на голодний шлунок. Це вважалося запорукою вдалої роботи.

    Заборони дня

    • Для жінок:
      • Уникати важкої фізичної праці, щоб не викликати проблеми зі спиною.
      • Не стригти волосся чи нігті – це може погіршити їхній стан.
      • Не переїдати і не зловживати алкоголем.
    • Для всіх:
      • Не проявляти надмірної м’якості та поступливості. Предки вірили, що це може призвести до подальшого використання вашої доброти іншими.

    Астрологічний аспект дня

    Народжені 25 листопада є представниками знаку Зодіаку Стрілець. Вони працьовиті, цілеспрямовані та амбітні. Такі люди завжди ставлять перед собою високі цілі, не бояться ризикувати і йти проти натовпу.

    25 листопада – день, сповнений традицій, вірувань і прикмет. Це час для творчості, спокою і сімейного тепла. Дотримуючись заборон і рекомендацій, можна провести цей день у гармонії з давніми традиціями.

  • Сьогодні Введення в храм Пресвятої Богородиці: Історія, традиції та заборони

    Сьогодні Введення в храм Пресвятої Богородиці: Історія, традиції та заборони

    Свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, або Третя Пречиста, є одним із найважливіших у церковному календарі та відзначається християнами в усьому світі. У 2024 році його святкуватимуть 21 листопада за новим стилем та 4 грудня — за старим.

    Історія свята та його значення

    Свято пов’язане з апокрифічними текстами, які розповідають про те, як батьки Богородиці — праведні Іоаким і Анна — привели трирічну Марію до Єрусалимського храму. Після довгих років очікування дитини вони дали обітницю присвятити її Богу. За переказами, Марія самостійно піднялася по сходах храму, де її зустрів первосвященик. Всупереч традиціям, він провів її у святая святих — частину храму, куди дозволялося входити лише один раз на рік і лише чоловікам.

    Марія залишалася в храмі до 15 років, після чого, давши обітницю посвяти своє життя Богу, переїхала до Назарету під опіку Йосипа. Ця подія символізує початок духовного шляху Богородиці, що передує народженню Спасителя.

    Коли святкують Введення у 2024 році

    Введення в храм є одним із 12 найбільших церковних свят, яке бере свій початок у IV столітті. За новим стилем його відзначають 21 листопада, а за старим — 4 грудня. У народі свято відоме під назвою Третя Пречиста, що завершує цикл осінніх свят, присвячених Богородиці:

    • Перша Пречиста — Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня).
    • Друга Пречиста — Різдво Пресвятої Богородиці (21 вересня).
    • Третя Пречиста — Введення в храм (21 листопада).

    Традиції та обряди

    На Третю Пречисту у храмах проводять урочисті богослужіння. Батьки часто приводять своїх дітей на першу сповідь, що символізує духовне виховання. Цей день також є початком зими за народними уявленнями. Раніше з цієї нагоди влаштовували ярмарки, гуляння та посиденьки.

    Особлива народна прикмета свята стосується гостей: перший, хто зайде до хати, віщуватиме майбутній рік.

    • Жінка — можливі фінансові труднощі.
    • Чоловік — стабільність і достаток.
    • Дівчина — до кохання.
    • Хлопець — до здоров’я.
    • Дитина — до клопоту.
    • Стара жінка — поганий знак.

    Що не можна робити на Введення

    На Введення в храм Пресвятої Богородиці існує низка заборон:

    • Займатися важкою фізичною роботою.
    • Лаятися, пити алкоголь.
    • Поспішати — вважається, що це принесе невдачу протягом року.
    • Позичати або брати в борг.
    • Робити прибирання, прання чи шиття.

    Попри народні прикмети, церква не накладає жорстких заборон, закликаючи вірян провести цей день у молитвах і духовних роздумах.

  • 17 листопада: яке свято відзначають українці і що заборонено робити

    17 листопада: яке свято відзначають українці і що заборонено робити

    Сьогодні, 17 листопада, українці вшановують низку святкових і народних традицій, що поєднують офіційні події, церковні обряди та прикмети, які збереглися ще з давніх часів.

    День працівників сільського господарства України

    На офіційному рівні це свято присвячене людям, які працюють на землі — фермерам, агрономам, механізаторам та всім, хто забезпечує країну хлібом та іншими продуктами. Сьогодні є чудова нагода привітати знайомих і близьких, пов’язаних із цією сферою, і висловити подяку за їхню працю.

    Церковні свята 17 листопада

    Віряни сьогодні вшановують:

    • Святого Григорія Чудотворця — знаного за його благочесне життя та численні дива.
    • Іконописця Лазаря — покровителя художників і творців ікон.
    • За старим стилем відзначають пам’ять священномучеників Никандра та Єрмея.

    За народними віруваннями, день святого Григорія вважався небезпечним, бо, за повір’ями, злі духи могли з’явитися на землі. Люди намагалися уникати зайвих контактів і не пускали незнайомців до оселі.

    Народні традиції та прикмети

    Цей день із давніх часів пов’язаний із підготовкою до зими. Селяни чистили печі, утеплювали домівки та господарські будівлі. Жінки займалися рукоділлям — вишивкою, в’язанням або ткацтвом. Вважалося, що речі, зроблені цього дня, будуть особливо красивими та довговічними.

    День сприятливий для роботи руками, а майстрині, які продають свої вироби, могли розраховувати на гарний прибуток.

    Що заборонено робити 17 листопада

    1. Приміряти чужий одяг чи взуття. Це може накликати на вас проблеми власника цих речей.
    2. Позичати речі або виносити їх з дому. Вважалося, що це може “вивести” удачу з оселі.
    3. Грати весілля. День вважався несприятливим для шлюбних церемоній.
    4. Виходити з дому без потреби. Особливо уникали відвідування лісів, гір та далеких диких місць.

    Хто народився 17 листопада

    Люди, народжені цього дня, належать до знаку Зодіаку Скорпіон. Їх характеризують пристрасність, емоційність та рішучість. Вони щирі у спілкуванні й дуже чутливі до слів, сказаних у їхню адресу.

    Свята і вірування 17 листопада — це поєднання церковних і народних звичаїв, які нагадують про шанобливе ставлення до природи, людської праці та зв’язок із духовними силами. Попри те, що багато традицій має символічний характер, вони й досі знаходять своє місце в українському культурному просторі.

  • В Україні жінки працюють на шахтах і в інших важких професіях

    В Україні жінки працюють на шахтах і в інших важких професіях

    The New York Times публікує матеріал про українських жінок, які почали працювати на шахтах і в інших важких умовах, де до війни традиційно працювали чоловіки.

    На одній із шахт Донбасу під час війни мобілізували тисячу чоловіків — п’яту частину всього колективу. Щоб частково компенсувати їхню відсутність, на роботу було набрано близько 330 жінок.

    Одна з них — 21-річна дівчина на прізвище Яцина, яка ще півтора року тому працювала нянею. Її зацікавила висока зарплата і перспектива пенсії. Але в кінцевому підсумку їй сподобалась і сама робота, і тепер вона хоче стати електромеханіком.

    На шахті «Покровська» кранівницею працює 30-річна Валентина Коротаєва, колишня продавщиця з Покровська. Вона втратила роботу, коли ракета впала поряд з магазином. Оператором конвеєра працює колишній дитячий психолог Юлія Коба.

    Шахта стала можливістю для десятків тисяч людей отримати стабільну роботу в умовах розореної війною економіки. Декілька жінок зазначили, що робота на шахті стала способом взяти участь у військових діях, підтримуючи українську економіку, поки чоловіки воюють на фронті.

    Жінки розповідають, що спочатку у чоловіків-колег були гендерні стереотипи, але з часом вони зрозуміли, що жінки можуть виконувати цю роботу так само добре, як і чоловіки.

    Крім того, багато українок стали водіями вантажівок або автобусів, зварювальниками на сталеливарних заводах і складськими робітниками. Тисячі добровільно вступили в армію.

    Однак цього недостатньо, щоб покрити величезний дефіцит робочої сили через війну.

    Водночас українські роботодавці кажуть, що жінки неохоче беруться за важкі «чоловічі» роботи, оскільки в Україні є безліч пропозицій «жіночої» роботи з непоганою оплатою. Крім того, жінкам немає перешкод виїжджати за кордон і знаходити там роботу, що багато хто й робить.

    Як результат, в Україні формується дефіцит на ринку праці не лише по «чоловічих», а й по «жіночих» спеціальностях.

  • День вишиванки 2024: історія свята та особливості української вишивки

    День вишиванки 2024: історія свята та особливості української вишивки

    Сьогодні, 16 травня 2024 року, Україна відзначає День вишиванки, свято, яке стало символом національної єдності та патріотизму. Незважаючи на те, що цей день має всього 18-річну історію, він вже став невід’ємною частиною культурного календаря країни та відзначається усіма шари населення.

    16 травня 2024 року в Україні вкотре відзначать День вишиванки. Зараз свято особливо важливе, оскільки Росія продовжує знищувати українську культуру і все, що з нею пов’язано.

    Коли виник День вишиванки

    У 2006 році студентка історичного факультету Чернівецького національного університету Леся Воронюк запропонувала одногрупникам прийти на заняття у вишиванках. До ініціативи долучилися викладачі, а згодом ідея поширилася і в інших містах. Після цього в третій четвер травня в Україні та в українських діаспорах по всьому світу відзначають День вишиванки.

    Цього року свято припадає на 16 травня. У 2023 День вишиванки святкували 18-го числа.

    День вишиванки 2024 фотоFullscreen
    У День вишиванки українці демонструють свій національний одяг
    Фото: УНІАН

    Коли українці почали носити вишиванки

    За даними деяких істориків, ще за часів палеоліту люди, які проживали на території України, прикрашали одяг вишивкою. Найстаріші вишиванки в Україні археологи виявили біля села Мізин на Чернігівщині.

    Згодом у Миколаївській області було проведено розкопки могили знатної та багатої сарматки. У кургані Соколова Могила археологам вдалося розкопати вовняний одяг, імовірно, сорочку, оздоблену давньою вишивкою. Цей факт доводить важливість вишитого одягу для людей, адже його клали навіть у могилу разом із золотом.

    Також вишиванки були знайдені в Києво-Печерській лаврі. Вбрання вишивала мати гетьмана Мазепи.

    Щодо мотивів, то здебільшого це були геометричні візерунки, квіткові орнаменти. Зокрема, використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь і “ретязь” (різновид “хрестика”). Вона була особливо популярною на заході України. Основні кольори — червоний і чорний. Чорний символізував горе і печаль, червоний — радість і любов.

    Вишиванка з Хмельницької області початку ХХ століття.фотоFullscreen
    Вишиванка з Хмельницької області початку ХХ століття.
    Фото: Фокус

    Як відомо, квіти з’явилися набагато пізніше, ніж геометричний візерунок. Популяризував їх виробник парфумерії “Брокар і К°”. Його дружина Шарлотта Раве вирішила доповнювати недорогу косметику для середнього класу листочками зі зразками вишивки. Після цього нові на той момент мотиви поступово інтегрувалися в народні орнаменти.

    Вишиванка з Хмельницької області початку ХХ століття. фотоFullscreen
    Вишиванка з Хмельницької області початку ХХ століття.
    Фото: Фокус

    Сучасна ж вишиванка може похвалитися розмаїттям фасонів, технік вишивки, кольорів і креативів. Люди носять вишиті сукні, корсети, спідниці.

    люди у вишиванках 2024 фотоFullscreen
    У День вишиванки українці демонструють свій національний одяг
    Фото: УНІАН

    Наприклад, президент України Володимир Зеленський у 2022 році демонстрував вишиванку з танками. Малюнок придумала майстриня з Білорусі Руфіна Базлова. Прикрашають вбрання стилізовані зображення чоловіка і жінки, а також танк і БТР.

    Володимир Зеленський у вишиванці з танками фото 2024Fullscreen
    Володимир Зеленський у 2022 році
    Фото: Офіс президента

    Візерунок — оберіг для вишиванки

    Орнаменти вишиванки несли в собі не тільки естетичне задоволення, а й зашифроване послання, код роду, стаючи оберегом людини. Дитині вишивали сорочку із вбрання її батьків, наречена створювала вишиванку для свого коханого. Часто сенс конкретних орнаментів губився з поколіннями, адже майстрині просто повторювали за бабусями і прабабусями, але магічного ефекту від цього ніхто не відміняв.

    Візерунком-оберегом прикрашали ту частину одягу, яка прикривала найвразливіші частини тіла людини — горло, серце.

    Як святкувати День вишиванки 2024 року

    Особливих заходів до Дня вишиванки не організовують, особливо в часи продовження повномасштабної війни з РФ і постійної небезпеки. Люди цього дня одягають свій одяг, можливо, від минулих поколінь. Українці демонструють національне вбрання на вулицях і діляться патріотичними кадрами в соцмережах, зберігаючи пам’ять про святковий травневий день.

  • Нові дати церковного календаря на січень 2024 року

    Нові дати церковного календаря на січень 2024 року

    У зв’язку з переходом ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар всі важливі релігійні свята січня змінили свої дати. Так, Різдво українці тепер святкують наприкінці грудня, а починають рік зі свята Василя.

    Так, у перший місяць року віряни святкуватимуть день святого Василя або Обрізання Господнє (1 січня), Водохреще або Богоявлення (6 січня), а також на січень перемістився день вшанування пам’яті трьох святих: Василя Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого (30 січня).

    Церковний календар на січень 2024 року: перелік свят за новим календарем

    Які церковні свята будуть у січні 2024 року – новий календар допоможе запам’ятати всі дати:

    • 1 січня – Обрізання Господнє; святого Василя Великого (раніше 14 січня);
    • 2 січня – передсвяття Богоявлення, святого Сильвестра, папи Римського;
    • 3 січня – святого пророка Малахія і святого мученика Гордія;
    • 4 січня – собор 70-ти святих апостолів, преподобного Теоктиста ігумена;
    • 5 січня – Хрещенський Святвечір;
    • 6 січня – Хрещення Господнє, або Богоявлення (раніше 19 січня);
    • 7 січня – собор Святого Івана Хрестителя;
    • 8 січня – преподобного Георгія;
    • 9 січня – святого мученика Полієвкта;
    • 10 січня – святителя Григорія Ніського; преподобного Маркіяна;
    • 11 січня – преподобного Феодосія Великого;
    • 12 січня – святої мучениці Тетяни (раніше 25 січня);
    • 13 січня – мучеників Єрмила і Стратоніка Сінгідонських;
    • 14 січня – відання Богоявлення; святих преподобних Отців, убитих у Синаї; святої рівноапостольної Ніни;
    • 15 січня – преподобних Павла Тивейського та Івана Кущника;
    • 16 січня – поклоніння чесним веригам апостола Петра;
    • 17 січня – преподобного Антонія Великого;
    • 18 січня – святих Афанасія і Кирила, святителів Олександрійських;
    • 19 січня – преподобного Макарія Великого Єгипетського;
    • 20 січня – преподобного Євтимія Великого;
    • 21 січня – преподобного Максима-Сповідника;
    • 22 січня – святого апостола Тимофія;
    • 23 січня – священномучеників Климента та Агафангела;
    • 24 січня – преподобної Ксенії Римлянки;
    • 25 січня – святого Григорія Богослова;
    • 26 січня – преподобних Ксенофонта і Марії;
    • 27 січня – перенесення мощей святого Івана Золотоустого;
    • 28 січня – преподобного Єфрема Сирійця;
    • 29 січня – перенесення мощей священномученика Ігнатія Богоносця;
    • 30 січня – трьох святих: Василя Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого (раніше 12 лютого);
    • 31 січня – святих безсрібників мучеників Кіра та Іоанна і з ними мучениці Афанасії та доньок її Феодотії, Феоктисти та Євдоксії.