Хрещатик

Позначка: традиції

  • Що не можна робити 18 лютого: традиції та заборони

    Що не можна робити 18 лютого: традиції та заборони

    У середу, 18 лютого 2026 року, віряни вшановують пам’ять святого Льва Великого, папи Римського. Також цього дня відзначають День Плутона, Міжнародний день батарейки та жартівливий День вдячності великому пальцю. До Нового року залишається 317 днів. В Україні триває 1455-й день повномасштабної війни.

    Яке церковне свято 18 лютого

    За новим церковним календарем цього дня православні християни згадують Лев I Великий — папу Римського, який відіграв важливу роль у формуванні християнського богослов’я.

    Святий народився близько 390 року, ймовірно в Тоскані. За папи Целестин I обіймав посаду архідиякона Римської Церкви. 21 вересня 440 року після смерті Сикст III його було обрано єпископом Рима.

    Понтифікат Льва припав на період глибоких богословських суперечок. У 449 році він написав «Томос до Флавіана», де виклав учення про дві природи Ісуса Христа — божественну і людську, поєднані в одній Особі. Це формулювання було урочисто зачитане на Халкидонський собор у 451 році та стало основою християнської догматики.

    Також Лев Великий відомий своєю дипломатичною місією: у 452 році він зустрівся з гунським вождем Аттіла, переконавши його відступити від Рима. Святий помер 10 листопада 461 року, похований у базиліці святого Петра в Римі.

    День Плутона

    18 лютого 1930 року американський астроном Клайд Томбо відкрив Плутон — на той час дев’яту планету Сонячної системи. У 2006 році його перекласифікували як карликову планету, однак він і надалі залишається важливим об’єктом досліджень.

    Міжнародний день батарейки

    Цю дату приурочено до дня народження італійського фізика Алессандро Вольта, який у 1800 році створив першу хімічну батарею — «вольтів стовп». Одиницю електричної напруги назвали на його честь — вольт. День також нагадує про необхідність правильної утилізації батарейок через їхній вплив на довкілля.

    День вдячності великому пальцю

    Неофіційне свято присвячене анатомічній особливості людини — здатності протиставляти великий палець іншим. Саме ця риса дозволяє користуватися інструментами, писати та працювати з сучасними гаджетами.

    Народні прикмети 18 лютого

    Якщо мороз уранці посилюється — зима ще затримається.
    Північний вітер віщує подальші морози.
    Птахи тримаються ближче до осель — чекайте на похолодання.

    Що не можна робити

    За народними віруваннями, цього дня не варто впадати у зневіру, сумувати чи лінуватися. Також радили уникати темного одягу.

    Що можна робити

    До святого Льва звертаються з молитвами про духовну підтримку, силу та зцілення.

    День ангела 18 лютого

    Іменини святкують Антон, Феодосій, Михайло, Олександра, Василина та Агата. Вважається, що цього дня між людиною та її небесним покровителем встановлюється особливий духовний зв’язок.

  • 15 лютого: яке церковне свято відзначають та що заборонено робити

    15 лютого: яке церковне свято відзначають та що заборонено робити

    15 лютого за новим церковним календарем православні в Україні вшановують пам’ять святого Онисима — одного з 70 апостолів Христа. У народній традиції цей день має особливі звичаї, прикмети та застереження.

    Святий Онисим жив у I столітті. Він був рабом християнина Филимона в місті Колоси, але після втечі опинився в Римі, де зустрів апостола Павло. Завдяки його заступництву Филимон пробачив Онисима і дарував йому свободу.

    Згодом Онисим прийняв хрещення, став ревним проповідником Євангелія, а пізніше — єпископом Ефеса. За правління імператора Траян він загинув мученицькою смертю.

    Також цього дня вшановують преподобного Пафнутія Києво-Печерського, преподобного Пафнутія з дочкою Євфросинією, преподобного Євсевія Сирійського, а також Віленську та Далматську ікони Богородиці.

    Третя неділя підготовчого періоду до Великого посту має назву М’ясопусна або Тиждень про Страшний суд. Це останній день перед Сирною седмицею, коли дозволяється споживати м’ясо. У храмах згадують євангельську притчу про Страшний суд як нагадування про відповідальність людини за свої вчинки.

    За юліанським календарем 15 лютого відзначають одне з найбільших дванадесятих свят — Стрітення Господнє. Воно символізує зустріч немовляти Ісуса Христа зі старцем Симеоном у Єрусалимському храмі.

    У народі день називають Онисим-вівчарник. Святого вважають покровителем овець і пастухів, тому йому молилися про здоров’я худоби та щедрий приплід. Вівчарі ввечері виходили надвір, кланялися на всі чотири сторони та просили небесного благословення для отар.

    Господині мали власний обряд: насіння для посіву тричі виставляли на ранковий мороз, вважаючи, що це зміцнить зерно і забезпечить добрий урожай.

    Також у цей день прийнято накривати щедрий стіл, запрошувати родичів і допомагати нужденним. Вважалося, що щедрість 15 лютого притягує достаток на весь рік.

    Церква закликає уникати сварок, заздрості, обману та жадібності. Не рекомендується відмовляти у допомозі чи милостині.

    За народними повір’ями, не варто ділитися планами, давати або брати гроші в борг, а також починати важливі довготривалі справи. Вважалося, що обіцянки цього дня можуть не справдитися.

    Погодні спостереження на Онисима вважали провісниками весни та врожаю:

    бурульки на дахах — весна буде затяжною;
    активне танення снігу — до багатого сінокосу;
    ясне небо і яскравий місяць — морози триматимуться довше;
    червоний захід сонця — до хуртовини.

    У народі казали: якою буде погода на Онисима, таким очікується й вересень.

  • 14 лютого: яке сьогодні свято в Україні та світі, традиції й заборони дня

    14 лютого: яке сьогодні свято в Україні та світі, традиції й заборони дня

    14 лютого — дата, яку добре знають закохані у всьому світі. Проте цей день має не лише романтичне, а й церковне та народне значення. Розповідаємо, які свята відзначають сьогодні, що прийнято робити та яких заборон варто дотримуватися.

    Сьогодні і православні, і католики вшановують святого Кирила Солунського — ченця, місіонера та одного зі творців слов’янської абетки. Він зробив вагомий внесок у поширення християнства серед слов’янських народів, за що був прирівняний до апостолів.

    У католицькій традиції цього дня також згадують святого Валентина Римського та Валентина Інтерамнського — мучеників, із чиїм ім’ям пов’язують виникнення Дня закоханих.

    Святому Кирилу моляться про успіхи в навчанні, добру пам’ять, красномовство та вдалий публічний виступ. День вважається сприятливим для здобуття нових знань і розвитку навичок.

    Найвідоміше свято 14 лютого — День святого Валентина. У цей день закохані обмінюються подарунками, квітами, зізнаннями в почуттях, планують романтичні зустрічі або навіть весілля.

    У Європі також відзначають День допомоги хворим на епілепсію. Його мета — підвищити обізнаність про захворювання та навчити людей правильно надавати першу допомогу під час нападу.

    Серед інших міжнародних дат — День колеса огляду, День щасливої самотності, День дарування книг і День бонобо.

    В Україні 14 лютого традиційно святкують День усіх закоханих. Кафе, ресторани та магазини проводять тематичні акції й розпродажі. Пари, яких розділили обставини, можуть привітати одне одного онлайн або надіслати символічні подарунки.

    Окремого державного свята цього дня немає, однак українці можуть долучитися до церковних традицій і вшанувати святого Кирила.

    У народі 14 лютого пов’язували з прикметами про погоду та майбутнє літо:

    якщо потеплішало — сильних морозів уже не буде;
    якщо випав сніг — кінець лютого буде дощовим;
    ясне небо з ранку, а хмари після обіду — до відлиги;
    чим сильніший мороз, тим спекотнішим буде літо.

    День вважається сприятливим для навчання, складання іспитів і примирення. Існує традиція готувати обід для близьких — це символ злагоди між закоханими та в родині. Також вважається, що покупки, зроблені 14 лютого, служитимуть довго, а сни в ніч із 13 на 14 лютого можуть бути віщими.

    За народними віруваннями, цього дня не рекомендується лікувати зуби, адже лікування нібито буде неефективним. Також не варто сваритися, заздрити та злитися. Вважається, що конфлікти, розпочаті цього дня, буде складно владнати.

  • Церковне свято 10 лютого: кого вшановують віряни та які традиції цього дня

    Церковне свято 10 лютого: кого вшановують віряни та які традиції цього дня

    10 лютого за новим церковним календарем віряни в Україні вшановують преподобного Прохора Києво-Печерського, відомого як чудотворець і подвижник, а також моляться перед іконою Божої Матері «Вогняна». У народній традиції цей день пов’язаний із прикметами, обрядами очищення та символічним наближенням весни.

    Яке церковне свято 10 лютого за новим стилем

    Цього дня згадують преподобного Прохора Лебедника, ченця Києво-Печерського монастиря, який жив у XI–XII століттях. За переказами, він вів аскетичне життя, харчувався просфорами, водою та хлібом із лободи.

    Під час голоду святий допомагав людям: роздавав власний хліб, який, за легендами, ставав солодким і поживним. Із його ім’ям пов’язують і ще одне диво — перетворення попелу на сіль, коли в Києві виник її дефіцит. Це зробило Прохора особливо шанованим серед простих людей.

    Також 10 лютого вшановують чудотворну ікону Божої Матері «Вогняна». Образ зображує Богородицю у червоному вбранні без Немовляти. Червоний колір символізує жертву і страждання Христа. Вважається, що молитви перед цією іконою допомагають у складних життєвих обставинах, дарують зцілення та захист.

    Яке свято за старим стилем

    За юліанським календарем цього дня згадують преподобного Єфрема Києво-Печерського, єпископа Переяславського, який також залишив слід в історії українського чернецтва.

    Традиції та що прийнято робити

    У народному календарі день називали Прохор Весняний. Він символізував поступовий відступ морозів і перші ознаки наближення тепла.

    Наші предки палили багаття, пекли круглі пироги, що нагадували сонце, частували ними сусідів і нужденних. Вважалося, що щедрість у цей день принесе добробут на весь рік. Сприятливими вважаються примирення, допомога іншим, лікування та спокійна домашня робота — прибирання, рукоділля, догляд за господарством.

    Про що моляться

    Віряни звертаються до Богородиці з проханнями про здоров’я, зцілення від тяжких хвороб, захист родини та дітей. Особливо часто моляться про мир, збереження життя військових і припинення війни.

    Заборони дня

    Церква закликає уникати сварок, образ, заздрості, брехні та відчаю. За народними повір’ями, не варто починати нові важливі справи, влаштовувати гучні святкування або давати в борг хліб чи сіль. Вважалося, що це може принести фінансові труднощі.

    Прикмети погоди

    З днем пов’язано чимало спостережень:

    мороз — до теплого березня
    іній на деревах — до дощового літа
    ворони на верхівках — до снігопаду
    сильний нічний холод — зима скоро відступить

    У народі казали: лютий ще сердиться, але вже відчуває весну.

  • Свята і прикмети 9 лютого: чому день вважали небезпечним

    Свята і прикмети 9 лютого: чому день вважали небезпечним

    Дев’ятий день лютого поєднує одразу кілька важливих подій — професійне свято медиків, церковні спомини та народні застереження, які здавна передавалися з покоління в покоління. Водночас у народному календарі ця дата вважалася не надто сприятливою для нових справ.

    У церковному календарі за новим стилем цього дня вшановують пам’ять преподобного Панкратія Києво-Печерського, якого в народі вважали цілителем. За переказами, він допомагав хворим, зцілюючи їх освяченою олією. Також 9 лютого згадують мученика Никифора Антіохійського. Для православних вірян цей період є початком духовної підготовки до Великого посту перед Великоднем. За старим стилем цього дня вшановують пам’ять Іоанна Златоуста — одного з найвідоміших християнських проповідників.

    З огляду на церковне значення дня, віряни традиційно присвячують його молитвам про зцілення від хвороб, життєву мудрість та допомогу у вирішенні складних конфліктів.

    У світі 9 лютого відзначають Міжнародний день стоматолога — професійне свято лікарів, які опікуються здоров’ям зубів та ротової порожнини. Цей день покликаний не лише вшанувати фахівців, а й нагадати людям про важливість регулярних оглядів і дотримання гігієни. Також на цю дату припадає День боротьби з епілепсією — ініціатива, спрямована на підвищення обізнаності про симптоми захворювання та правила надання першої допомоги під час нападів.

    Крім того, у світі сьогодні відзначають Міжнародний день піци, День народження волейболу, День бейгла з лососем та навіть День читання у ванні.

    В Україні, як і в багатьох інших країнах, 9 лютого також відзначають День стоматолога. З цієї нагоди традиційно проводять профільні конференції, лекції та професійні заходи, присвячені розвитку вітчизняної стоматології. Для пацієнтів це ще один привід подякувати своїм лікарям.

    У народних віруваннях цей день мав суперечливу репутацію. Вважалося, що потепління 9 лютого є оманливим і швидко зміниться морозами. Наші предки звертали увагу на прикмети: якщо дим із труби стелиться по землі — чекай тепла і хмарності, а якщо підіймається вгору — буде ясно і морозно. Сніг, що липне до гілок, віщував відлигу, а хмари, які пливуть проти вітру, — рясний снігопад. Спів синиць і горобців вважався знаком ранньої весни.

    Попри загальну настороженість, день вважався вдалим для лікування, медичних і стоматологічних процедур. Існувало переконання, що хвороба, лікування якої розпочато 9 лютого, швидко відступить. Також щасливим вважалося придбання нового одягу чи меблів — обновка мала служити довго.

    Водночас народні традиції містять чимало заборон. Дев’ятий день лютого вважали несприятливим для початку нових проєктів, далеких поїздок, укладання важливих угод або співбесід. Категорично не радили сваритися, адже це могло призвести до тривалого розладу в родині. Лінь цього дня також вважалася поганою прикметою.

  • 8 лютого в Україні: яке сьогодні свято, традиції та заборони дня

    8 лютого в Україні: яке сьогодні свято, традиції та заборони дня

    8 лютого в Україні поєднує в собі церковні традиції, пам’ять про важливі історичні події та народні вірування. Цей день також має міжнародне значення — у світі його присвячують подружнім парам і цінностям сімейного життя.

    За новим церковним календарем православні християни цього дня вшановують великомученика Федора Стратилата та пророка Захарія Серповидця. У молитвах до них віряни просять миру, примирення, злагоди в родині та вирішення затяжних конфліктів. За старим, юліанським календарем, 8 лютого припадає день пам’яті Феодора Студита — богослова й подвижника, якого в народній традиції вважають захисником воїнів. Саме до нього звертаються з молитвами за військовослужбовців.

    Державних свят цього дня в Україні немає, однак дата пов’язана з кількома знаковими подіями національної історії. Саме 8 лютого 1106 року князь Володимир Мономах створив «Повчання» — один із найважливіших літературних і морально-дидактичних творів доби Київської Русі. У 1914 році в канадському Монреалі було засноване українське видавництво «Новий Світ», що стало осередком культурного життя діаспори. У 1921 році біосферний комплекс «Асканія-Нова» отримав статус державного заповідника, а в 1994 році Україна приєдналася до програми НАТО «Партнерство заради миру», зробивши важливий крок у напрямку євроатлантичної співпраці.

    На міжнародному рівні друга неділя лютого відома як Всесвітній день шлюбу. Це свято присвячене родині як основі суспільства, подружній вірності та взаємній підтримці. Ініціатори наголошують, що шлюб — це не лише юридичний союз, а щоденна спільна робота й відповідальність обох партнерів. У багатьох культурах ця дата вважається вдалою для освідчень і укладання шлюбу.

    Народні традиції 8 лютого тісно пов’язані з прогнозуванням погоди та підготовкою до весни. Наші предки вірили, що поява мишей з-під снігу віщує відлигу, сильна хуртовина — слабкий літній урожай, а рясна капель із дахів — ранню весну. Грім цього дня вважали передвісником дощового літа. Також було прийнято готувати садовий інвентар, планувати посівні роботи та висаджувати розсаду, вважаючи, що завчасна підготовка принесе щедрий урожай.

    У народі 8 лютого вважають сприятливим днем для весіль — подружжя, яке одружується цього дня, нібито матиме міцну й щасливу сім’ю. Водночас існують і застереження. Згідно з повір’ями, цього дня не варто заздрити іншим і бажати собі чужого добра, адже разом із ним можна перейняти й чужі проблеми. Також дата вважається несприятливою для складних медичних втручань і операцій.

  • Що потрібно зробити 7 лютого для здоров’я і добробуту: народні звичаї дня

    Що потрібно зробити 7 лютого для здоров’я і добробуту: народні звичаї дня

    7 лютого за новоюліанським календарем Православна церква України вшановує пам’ять преподобного Луки Елладського — святого подвижника X століття, якого віряни вважають заступником хворих і тих, хто потребує духовної підтримки. У народній традиції цей день має особливе значення: його пов’язують із молитвами за здоров’я, поминанням померлих і низкою заборон.

    Преподобний Лука Елладський, відомий також як Лука Стириот, народився у Греції. З юності він присвятив себе молитві та служінню людям. Після смерті батька хлопець вирішив стати ченцем і обрав життя усамітнення.

    Святий багато років провів у різних місцях Греції — жив при храмах, у монастирях і пустельних місцевостях. За переказами, його молитви мали особливу силу: люди розповідали про зцілення від недуг і чудесну допомогу. Луці також приписують дар пророцтва.

    Згодом навколо подвижника зібралися послідовники, разом із якими він заснував храм у горах Гелікон. Після смерті святого його мощі, за свідченнями віруючих, мироточили й приносили зцілення, а на місці келії виник монастир.

    За старим стилем цього дня вшановують святителя Григорія Богослова.

    У день Луки віряни відвідують церкву, моляться про здоров’я, просять зцілення для себе та близьких. Також дата вважається поминальною — люди згадують померлих родичів, запалюють свічки та йдуть на кладовище.

    У народі існував звичай пекти пироги з цибулею та зеленню. Частину випічки роздавали нужденним як милостиню, а частину залишали на порозі дому — «для душ померлих». Вважалося, що добро, зроблене цього дня, повертається в дім благополуччям.

    Церква закликає уникати сварок, лайки та образ. Не варто відмовляти в допомозі тим, хто її потребує.

    За народними прикметами, у цей день не рекомендують:

    • влаштовувати гучні застілля та святкування;

    • робити великі покупки;

    • проводити весілля чи гучні розваги.

    Вважається, що такі дії можуть принести клопоти або негаразди.

    Народні прикмети на 7 лютого

    Наші предки спостерігали за погодою, щоб передбачити весну та врожай:

    • сильний вітер — до доброго врожаю ярових;

    • сніг тане з північного боку — літо буде спекотним;

    • червоний захід сонця — до холодного літа;

    • птахи сідають на верхівки дерев — чекай морозів;

    • туман стелиться по землі — до відлиги.

  • Народні прикмети і церковні звичаї 6 лютого: поради для родини й господарства

    Народні прикмети і церковні звичаї 6 лютого: поради для родини й господарства

    6 лютого за новим церковним календарем віряни Православної церкви України вшановують пам’ять преподобного Вукола, єпископа Смирнського — одного з перших християнських пастирів Малої Азії. З цією датою пов’язані молитви за здоров’я родини, народні традиції догляду за господарством і низка побутових заборон.

    Вукол вважається учнем апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Саме він, за церковними переказами, благословив святого на єпископське служіння у Смирні (нині турецький Ізмір). Святитель прославився як мудрий наставник і проповідник, який навернув до християнства багатьох язичників.

    За легендою, після смерті святого на його могилі виросло миртове дерево, що мало цілющі властивості. До нього приходили з молитвами про зцілення та отримували допомогу.

    Окрім Вукола, цього дня за новим стилем також згадують преподобних Варсонофія Великого та Іоанна, святителя Фотія, мучениць Дорофею, Христину, Каллисту, Феофіла та інших святих.

    За старим стилем 6 лютого вшановують преподобну Ксенію Мілаську.

    У народній традиції день отримав назву Вукол-телятник. Вважалося, що святий опікується домашньою худобою та оберігає господарство. Тому цього дня радили займатися домашніми справами, прибиранням, ремонтом, налагодженням стосунків із сусідами та примиренням після сварок.

    До Вукола звертаються з молитвами про здоров’я, добробут родини та створення сім’ї. За прикметами, якщо людина, яка мріє про шлюб, цього дня відвідає храм, то незабаром зустріне свою долю.

    Водночас існують і заборони. Не рекомендується сваритися, пліткувати, ображати людей або тварин, відмовляти в допомозі. Також не радять давати гроші в борг, виносити з дому речі чи продукти та укладати важливі фінансові угоди — вважається, що це може призвести до втрат.

    За погодою 6 лютого наші предки визначали, якими будуть весна й літо. Ранковий туман віщує різку зміну погоди, хуртовина — швидке потепління, низький політ птахів — похолодання. Якщо випав сніг, літо може бути прохолодним, а відлига обіцяє холодний початок весни.

  • Церковне свято 3 лютого: що потрібно зробити для щастя в домі та чого уникати

    Церковне свято 3 лютого: що потрібно зробити для щастя в домі та чого уникати

    3 лютого за новим церковним календарем православні християни України вшановують пам’ять праведного Симеона Богоприймця та пророчиці Анни. Цей день пов’язаний із євангельською подією Стрітення Господнього та символізує терпіння, віру і духовну стійкість.

    Згідно з Писанням, на сороковий день після народження Ісуса Марія та Йосип принесли Немовля до Єрусалимського храму. Там їх зустрів старець Симеон, якому було обіцяно, що він не помре, доки не побачить Спасителя. Взявши Христа на руки, він засвідчив виконання пророцтва. Свідком цієї події стала і благочестива вдова Анна, яка після цього сповіщала людям про прихід Месії.

    За старим, юліанським календарем цього дня вшановують преподобного Максима Сповідника.

    Кому моляться і про що просять

    У молитвах до Симеона Богоприймця та пророчиці Анни віряни найчастіше просять здоров’я для дітей і немовлят, адже святий Симеон вважається їхнім покровителем. Також звертаються з проханнями про мир у родині, терпіння та душевну рівновагу.

    Традиції та звичаї дня

    У народному календарі 3 лютого має назву Починки. Із давніх-давен люди починали готуватися до весняних польових робіт: лагодили інструменти, переглядали господарство, планували новий сезон. Вважалося, що ранній початок праці забезпечить добрий урожай.

    На обід традиційно готували саламату — густу кашу з борошна або круп, заправлену салом, маслом чи часником. Також день вважається сприятливим для домашніх покупок: навіть невелика річ нібито приносить у дім добробут і щастя.

    Що не можна робити

    Церква закликає утриматися від сварок, лихослів’я, заздрості, лінощів та відчаю. Не варто відмовляти людям у допомозі.

    За народними повір’ями, цього дня небажано брати гроші в борг і носити чорний одяг — це може притягнути неприємності.

    Прикмети на погоду

    Предки уважно спостерігали за природою, аби передбачити весну та літо. Вважалося:

    сніг — до холодного й дощового літа
    шум у лісі — до тривалих морозів
    іній на деревах — до похолодання
    кішка шкребе підлогу — буде хуртовина
    гучне щебетання горобців — весна вже близько

    Таким чином, день Симеона та Анни поєднує церковну пам’ять, сімейні молитви й господарські традиції, нагадуючи про важливість віри, праці та турботи про близьких.

  • Стрітення Господнє: що означає свято 2 лютого, традиції, прикмети та заборони дня

    Стрітення Господнє: що означає свято 2 лютого, традиції, прикмети та заборони дня

    2 лютого християни східного обряду відзначають одне з найдавніших і найглибших за змістом церковних свят — Стрітення Господнє. Назва походить від слова «зустріч» і символізує важливу подію — першу зустріч Ісуса Христа зі світом та перехід від Старого Завіту до Нового.

    Згідно з Євангелієм від Луки, на сороковий день після народження Марія та Йосиф принесли немовля Ісуса до Єрусалимського храму, щоб виконати приписаний законом обряд очищення. Там їх зустрів праведний Симеон — старець, який багато років чекав на пришестя Месії. За переказами, йому було відкрито, що він не помре, поки не побачить Спасителя.

    Побачивши Ісуса, Симеон узяв Його на руки та виголосив пророчі слова: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром». Ця молитва стала частиною богослужінь і щоденно звучить у храмах по всьому світу.

    Поруч із ним перебувала пророчиця Анна, яка також упізнала в дитині майбутнього Спасителя. Саме тому Стрітення сприймається як символ духовної зустрічі людини з Богом і надії на спасіння.

    У цей день у православних та греко-католицьких храмах проводять урочисті літургії. Особливе місце займає освячення свічок і води. Стрітенські свічки віряни зберігають удома протягом року та запалюють під час молитви, хвороби чи негоди, вірячи, що вони захищають оселю від зла та приносять Божу благодать.

    Освячену воду також вважають цілющою. Нею кроплять житло, господарство, худобу, використовують для молитви за здоров’я та добробут родини.

    Зі святом пов’язані й численні народні прикмети. Якщо 2 лютого сонячно та тепло — весна буде ранньою. Сильний вітер віщує негоду у березні, а якщо тварини ховаються — варто чекати похолодання.

    У народі вважалося, що цього дня не слід виконувати важку фізичну роботу. Люди намагалися не вирушати в далеку дорогу, не рубати дерева, не прибирати та не шити, аби не накликати нещастя. Свято радили провести спокійно, у молитві та родинному колі.