Позначка: судді

Під час Революції Гідності 2013-2014 років влада намагалася придушити протестні рухи не лише силою, а й за допомогою судової системи. Судді виносили рішення про заборону мітингів, штрафували учасників протестів, відправляли активістів під арешт та легітимізували насильство з боку правоохоронців.

Пізніше такі рішення «суддів Майдану» визнали неправомірними. У  «Базі суддів Майдану» нараховується понад 300 служителів Феміди, які були причетні до утисків протестувальників. Більшість з них і досі залишається на посаді та продовжує отримувати державні кошти. До Дня пам’яті Героїв Небесної Сотні журналісти «Слідства.Інфо» дослідили, як змінилася ситуація з «суддями Майдану» за останній рік.

На десяту річницю Революції Гідності «Слідство.Інфо» досліджувало, що відбулося з «суддями Майдану». Тоді журналісти писали, що більшість зі служителів Феміди  уникли покарання за свої дії: проти когось закрили справи, хтось поновився на посаді та продовжував отримувати державні кошти, а хтось «втік» у почесну відставку і тепер буде довічно утримуватись державою.

ЗАМІСТЬ ЗВІЛЬНЕННЯ — ВІДСТАВКА

Звільнення у відставку — логічне завершення кар’єри служителів Феміди, яке супроводжується довічним утриманням за державні кошти. Розмір цього утримання залежить від заробітної плати судді (виплати від 50 до 90% залежно від стажу). На утриманні державою станом на січень 2025 року перебуває 3 908 суддів, а середня пенсія служителів Феміди становить 107 040,28 грн. У 2024 році Пенсійний фонд витратив понад 5 млрд грн на утримання суддів у відставці.

Євгеній Безсмолий — один з суддів Майдану, який скористався можливістю піти у відставку та уникнув покарання за свої вчинки.

Суддя Євгеній Безсмолий

28 січня 2014 року, під час Революції Гідності, суддя Євгеній Безсмолий вирішив арештувати на 15 діб студента Кіровоградського профліцею Євгенія Проданця за «злісну непокору міліції». Зокрема, Проданець нібито відмовився пред’явити документи співробітникам міліції у момент, коли проходив повз будівлю обласної адміністрації. Тодішня міліція звинуватила студента в тому, що він намагався вихопити у правоохоронців службові посвідчення.

Того ж дня, 28 січня 2014 року, суддя Безсмолий вирішив арештувати на 15 діб члена Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Ігоря Якименка. Відповідно до протоколу правоохоронців, Якименко «поводив себе підозріло і почав висловлюватися на адресу працівників міліції брудною лайкою та намагався чинити опір, коли працівники міліції підійшли та пред’явили службові посвідчення». Сам Якименко усе це заперечував і казав, що міліцейські затримали його по дорозі до роботи.

Пізніше, у лютому 2018 року Вища рада правосуддя вирішила звільнити Євгенія Безсмолого з посади судді за вчинення істотного дисциплінарного проступку. Служитель Феміди оскаржив це рішення, і у листопаді 2018 року Велика Палата Верховного суду за головування Всеволода Князєва (якого у травні 2023 року антикорупційні органи затримали на хабарі у 3 мільйони доларів) скасувала звільнення Безсмолого.

У грудні 2024 року Вища рада правосуддя відправила Євгенія Безсмолого у почесну відставку, бо той подав відповідну заяву.

Втечею у відставку вирішила скористатись і Ліана Курило — суддя Харківського апеляційного адміністративного суду, яку в січні цього року відрядили до Другого апеляційного адмінсуду Харкова.

Суддя Ліана Курило

Узимку 2014 року Курило у складі колегії суддів залишила в силі постанову, що забороняла Всеукраїнському об’єднанню «Свобода» встановити агітаційні намети в Барвінковому на Харківщині. У постанові йшлося про те, що намети порушуватимуть право містян на відпочинок.

На співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання ВККС запитала у Ліани Курило як саме, відповідно до Конституції, суд намагався захистити право на відпочинок, заборонивши встановити намети. Суддя не змогла відповісти та просто мовчала впродовж 20 секунд. А таке рішення пояснювала тим, що колегія хотіла «уникнути будь-яких негативних наслідків відносно осіб, які брали участь у новорічних святах».

За результатами співбесіди ВККС визнала Ліану Курило такою, що не відповідає обійманій посаді. Після цього суддя почала проситися у почесну відставку, втім у 2019 році її заяву залишили без розгляду.

У жовтні 2024 року ВРП вирішила звільнити Курило у відставку, суддя отримає близько 450 тисяч гривень вихідної допомоги й має щомісячну «пенсію» у понад 120 тисяч гривень.

Загалом упродовж 2024 — початку 2025-го «Слідство.Інфо» повідомляло про п’ять випадків звільнення суддів Майдану у відставку.

УНИКНЕННЯ ПОКАРАННЯ ТА «ПРЕМІЇ»

Доплати до посадового окладу судді — грошова винагорода, передбачена Законом «Про судоустрій та статус суддів». Її нараховують за перебування на адміністративній посаді, вислугу років, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, та науковий ступінь. У 2024 році судді Майдану, яких могли звільнити, не тільки оскаржували рішення та залишались на посаді, а ще й отримували «премії» за свою діяльність.

Одним з таких суддів є голова П’ятого апеляційного адміністративного суду Одеси Степан Домусчі.

Суддя Степан Домусчі

У грудні 2013 року під керівництвом Домусчі колегія суддів розглядала апеляційну скаргу  на заборону мирних зібрань на головній вулиці Одеси на підтримку Революції Гідності. Постанову про заборону видав Одеський окружний адміністративний суд. Служителі Феміди залишили скаргу без задоволення, чим легалізували заборону. Проте у своїй декларації Степан Домусчі вказав, що таких рішень не приймав.

У 2016 році служитель Феміди брав участь у конкурсі до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, але не потрапив у нове відомство через негативний висновок від Громадської ради доброчесності. Висновок базувався на неправдивих відомостях, які суддя зазначив у декларації. Також у ньому йдеться, що суддя підлягає перевірці відповідно до закону, що могло б тягнути за собою притягнення до дисциплінарної відповідальності, а у разі виявлення порушень присяги — звільнення.

Попри це, суддя продовжує обіймати посаду голови суду. У 2024 році він отримав доплати до зарплати у розмірі 120 466,89 грн.

Уникає покарання за свої дії також суддя Дніпровського районного суду Києва Наталя Марфіна. Суддя почала працювати у 2013 році.

Суддя Наталя Марфіна

У 2013-му ж служителька Феміди розглядала скаргу учасника поїздки “Автомайдану” до Межигір’я Євгена Кузьмінського. Водій намагався оскаржити рішення судді Нелі Ластовки про позбавлення прав на 4 місяці. Таке рішення базувалося на протоколі інспектора ДАІ щодо відмови в зупинці при виїзді з Києва. Пізніше суддю Ластовку покарали поданням на звільнення. Наталя Марфіна не задовільнила позов щодо оскарження рішення, хоча на момент винесення рішення вона була ознайомлена з масовими фальсифікаціями заради переслідування активістів.

Євген Кузьмінський та його адвокат стверджували, що суддя була схильна до задоволення позову, проте під час засідання Марфіну викликав голова суду. Після цього служителька Феміди різко змінила свою думку та відмовила у задоволенні позову.

У квітні 2018 року суддя Марфіна успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання, а у травні того ж року отримала рекомендацію про призначення суддею довічно.

17 лютого 2025 року Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглядала скаргу Олега Лоя щодо Наталі Марфіної. Скарга стосувалась того, що служителька Феміди відмовила в задоволенні позову адвоката, оскільки в ордері, який він подав до суду, не було номера його посвідчення, а також не вказано орган та дату видачі. При цьому скаржник має посвідчення старого зразка, що не може містити такі дані.

За результатами перевірки дисциплінарних інспекторів порушень виявлено не було та справу проти судді не відкрили.

Усього в Україні є понад 300 суддів, які своїми діями були причетні до утисків протестувальників. Серед них 165 досі працюють у судовій системі, 16 не здійснюють правосуддя, але отримують зарплатню. Ще 66 суддів зараз у відставці, яка передбачає пожиттєве багатотисячне щомісячне утримування. На противагу цьому звільнили за порушення (не завжди за справи Майдану) 53 суддів й 20 суддів звільнились за власним бажанням.

Раніше Слідство.Інфо  поспілкувалося із суддею Сергієм Дячуком, який пояснив, чому ми стали свідками історичного процесу під час суду над правоохоронцями, які брали участь у розстрілі мирних мітингувальників під час Революції Гідності.

Служитель Феміди був головуючим суду присяжних, який засудив за розстріл 48 людей та поранення ще 80-х до довічного позбавлення волі ексзаступника Київського спецпідрозділу «Беркут» — Олега Янішевського, і ще по 15 років за ґратами отримали бійці цього спецпідрозділу Павло Аброськін та Сергій Зінченко, 5 років позбавлення волі отримав ще один боєць — Олександр Маринченко. 5-го бійця — Сергія Тамтуру — суд виправдав. Однак після вироку суду ніхто фізично так за ґрати і не сів.