Хрещатик

Позначка: судді

  • Професор ОДУВС із сотнями тисяч готівки не зміг пояснити походження коштів

    Професор ОДУВС із сотнями тисяч готівки не зміг пояснити походження коштів

    Кандидат на посаду судді апеляційного суду Олег Шкута, який нині працює професором кафедри кримінально-правових дисциплін Інституту права та безпеки Одеського державного університету внутрішніх справ, не відповідає критеріям доброчесності. Такий висновок ухвалила Громадська рада доброчесності за результатами аналізу його декларацій та наданих пояснень.

    У рішенні ГРД зазначено, що кандидат подавав недостовірні або неповні відомості про свої доходи та майновий стан, хоча мав усі можливості знати реальні дані. Зокрема, рівень витрат і задекларованих заощаджень Олега Шкути не відповідає його офіційним доходам.

    У декларації за 2022 рік Шкута вказав значні грошові активи готівкою: 86 тисяч доларів США, 48 тисяч євро та 286 тисяч гривень. Водночас аналіз доходів кандидата та його дружини Олени Шкути за період з 2003 по 2022 роки свідчить, що загальний дохід родини становив близько 3,09 млн гривень, що еквівалентно 127,55 тисячі доларів. Навіть без урахування витрат на повсякденні потреби цієї суми недостатньо для формування задекларованих заощаджень — різниця становить щонайменше 17,4 тисячі доларів.

    У своїх поясненнях кандидат зазначав, що фактично отримував значно більші суми коштів, а також посилався на адвокатську практику. Проте, як наголошує ГРД, жодних підтверджень отримання дивідендів або інших доходів від діяльності адвокатських структур, окрім офіційної заробітної плати, Шкута не надав. За таких умов виникають обґрунтовані сумніви щодо законності джерел формування грошових активів.

    Окрему увагу Громадська рада доброчесності звернула на майнові витрати кандидата. У 2021 році Шкута придбав автомобіль Ford Edge 2016 року випуску за 12,4 тисячі доларів, а також задекларував мисливську рушницю вартістю понад 210 тисяч гривень. Водночас дві інші мисливські рушниці марки Benelli, на які були видані дозволи ще у 2018 році, не були відображені в жодній з його декларацій.

    Крім того, у деклараціях за 2022, 2023 та 2024 роки кандидат не вказував залишків коштів на банківських рахунках станом на кінець року, попри те, що заробітна плата надходить саме на ці рахунки. На думку ГРД, це може свідчити про навмисне приховування активів.

    Також до Громадської ради доброчесності надійшла інформація про інцидент улітку 2025 року, коли Олег Шкута нібито у стані алкогольного сп’яніння пересувався містом на самокаті, конфліктував із патрульними та вступив із ними в бійку. Ці обставини, за оцінкою ГРД, потребують додаткових пояснень і негативно впливають на оцінку професійної етики кандидата.

    З огляду на сукупність встановлених фактів Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що Олег Шкута не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, зокрема критерію чесності, що є ключовим для кандидата на посаду судді апеляційного суду.

  • Суддя з Одеси систематично порушував строки розгляду справ і приховував майно

    Суддя з Одеси систематично порушував строки розгляду справ і приховував майно

    Громадська рада доброчесності рекомендувала ВККСУ не розглядати кандидатуру судді Хаджибейського районного суду Одеси Дмитра Роїка для посади в апеляційному суді через невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

    Згідно з висновком ГРД, суддя подавав недостовірну інформацію у своїх деклараціях, а задекларована вартість майна не відповідала реальній ціні придбання і не співвідносилася з доходами кандидата та його родини. Зокрема, квартира площею 125,3 кв.м, у якій Роїк проживає з 2015 року, формально належала його бабусі, яка померла у 2017 році, але суддя продовжував вказувати її як власницю у деклараціях 2018–2024 років. Аналіз ринку нерухомості свідчить, що задекларована вартість квартири значно нижча за ринкову.

    Також викликали сумніви придбання автомобілів INFINITI QX50 та QX60 дружиною та матір’ю судді, оскільки джерела коштів на їх покупку не були підтверджені.

    Крім того, кандидат ухвалював судові рішення поза робочим часом та систематично порушував строки розгляду справ у період 2012–2022 років. У деклараціях за 2017–2019 роки він вказував право користування дружиною нежитловим приміщенням площею 185,3 кв.м без доходів для сплати оренди.

    ГРД також зазначає, що раніше рішення Вищої ради правосуддя залишило без розгляду попереднє рішення ВККСУ про звільнення Роїка за порушення присяги.

  • Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    Суддя Господарського суду Києва не вказав витрати на інвестицію родини в нерухомість на Кіпрі

    У деклараціях судді Господарського суду Києва Артема Селівона відсутні відомості про фінансові витрати, пов’язані з інвестицією його дружини в будівництво житлової нерухомості на Кіпрі. Попри те, що сам факт інвестування було задекларовано, інформація про суми внесків та здійснені платежі у звітності не відображена.

    Як з’ясували журналісти, наприкінці минулого року дружина судді вклала кошти у будівництво квартири на території Республіки Кіпр. Об’єкт наразі перебуває на стадії зведення, право власності ще не оформлене, однак фінансові зобов’язання у межах інвестиції вже виникли, оскільки будівництво передбачає поетапні платежі.

    Водночас у деклараціях Артема Селівона за відповідний період відсутні будь-які відомості про здійснені витрати або фінансові зобов’язання, пов’язані з цією інвестицією. Не зазначено ні розміру вкладених коштів, ні джерел їх походження, що є обов’язковими елементами фінансового контролю для суб’єктів декларування.

    Антикорупційне законодавство зобов’язує декларантів відображати не лише майно, яке перебуває у власності членів сім’ї, а й значні витрати та фінансові зобов’язання. Це стосується й інвестицій у нерухомість, зокрема в об’єкти, що перебувають на стадії будівництва, незалежно від того, в якій країні вони розташовані.

    Закон передбачає, що інвестиції у незавершене будівництво підлягають декларуванню саме на етапі здійснення платежів. Відсутність таких даних у деклараціях може свідчити про подання неповної інформації. У цьому випадку мова йде не про приховування самого факту інвестування, а про нерозкриття фінансових витрат, які мають ключове значення для оцінки доходів, способу життя та можливих ризиків конфлікту інтересів.

  • ВАКС підтвердив угоду про винуватість колишнього голови Західного апеляційного суду

    ВАКС підтвердив угоду про винуватість колишнього голови Західного апеляційного суду

    Вищий антикорупційний суд України затвердив угоду про визнання винуватості колишнього голови Західного апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького у справі про корупцію.

    За даними «Судового репортера», Плотніцький визнав провину у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди від співвласника компанії «Ескулаб». Суд ухвалив рішення 10 грудня під час закритого засідання, а текст вироку наразі не оприлюднюється.

    Раніше НАБУ у листопаді 2025 року завершило досудове розслідування стосовно трьох колишніх голів господарських судів Львівської області, підозрюваних у корупції. Борис Плотніцький, який вийшов у відставку в серпні 2024 року, разом із тодішнім головою Господарського суду Львівської області Василем Артимовичем та ексголовою Михайлом Юркевичем пропонували підприємцю ухвалення «потрібних» судових рішень за 1 млн доларів США. Під час документування справи НАБУ та САП задокументували передачу 75 тисяч доларів.

    Також у справі фігурує суддя Львівського апеляційного господарського суду Ірина Малех, якій навесні 2025 року вручили підозру за ухвалення замовного рішення. Під час обшуку у неї вилучили 20 тисяч доларів міченими купюрами. За її словами, ці кошти були позичені в Плотніцького на лікування дочки, але слідство не визнало цього аргументом.

    У жовтні 2025 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя застосувала до Артимовича і Малех стягнення у вигляді звільнення із посади судді.

    Справи Бориса Плотніцького та інших суддів Львівської області є частиною широкої антикорупційної політики щодо посадовців судової системи, які порушували законодавство та отримували неправомірні вигоди.

  • НАЗК вимагає у ВАКС стягнути понад 3 млн грн у судді Нікушина

    НАЗК вимагає у ВАКС стягнути понад 3 млн грн у судді Нікушина

    Національне агентство з запобігання корупції (НАЗК) за даними СБУ ініціювало через Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП) позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо визнання необґрунтованими активів судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Віталія Нікушина.

    За результатами моніторингу способу життя судді, проведеного НАЗК, встановлено, що у 2022–2023 роках Нікушин придбав три автомобілі за цінами, значно нижчими за ринкові:

    • MERCEDES-BENZ G 350 TD 2013 року — за 10 тис. грн, при ринковій вартості понад 2,1 млн грн;

    • MERCEDES-BENZ G 500 2013 року — за 529 тис. грн, тоді як ринкова ціна — близько 685 тис. грн;

    • RENAULT ZOE 2017 року — за 5 тис. грн, при експертній оцінці 431,5 тис. грн.

    Перевірка доходів судді та членів його родини показала, що законних джерел для придбання таких автомобілів не було.

    САП подала позов до ВАКС з вимогою стягнути в дохід держави:

    • MERCEDES-BENZ G 350 TD;

    • частину вартості RENAULT ZOE;

    • грошові кошти на банківських рахунках судді.

    Загальна сума необґрунтованих активів перевищує 3,3 млн грн.

    У разі ухвалення рішення судом про стягнення активів, Віталій Нікушин підлягатиме звільненню з посади судді.

  • Суддя Марчук під підозрою через розголошення матеріалів справи Жеваго

    Суддя Марчук під підозрою через розголошення матеріалів справи Жеваго

    Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу проти судді Верховного суду Наталії Марчук. Про це повідомляє “Судовий репортер”.

    У 2024 році Марчук головувала у колегії Верховного суду, яка розглядала касаційні скарги адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та ексголови Верховного суду Всеволода Князєва на вирок Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з Горецьким, який визнав себе посередником у передачі хабарів суддям, отримавши умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва і Жеваго.

    Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

    Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

    Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

    Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

    Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

  • В Одесі затримали двох суддів Приморського райсуду за підозрою в отриманні хабаря

    В Одесі затримали двох суддів Приморського райсуду за підозрою в отриманні хабаря

    В Одесі розгорівся новий корупційний скандал: співробітники НАБУ та СБУ затримали двох суддів Приморського районного суду — Дениса Донцова та Ольгу Шенцеву. Правоохоронці повідомили їм про підозру у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди під час розгляду цивільних справ.

    За даними слідства, судді разом з адвокатесою, яка виступала посередником, пропонували відповідачам “вирішити питання” за грошову винагороду. У межах однієї зі справ фігуранти звернулися до сторони процесу з пропозицією забезпечити потрібну ухвалу суду за 10 тисяч доларів. Гроші планували отримувати у два етапи — частину до початку розгляду справи, а решту безпосередньо перед ухваленням бажаного рішення.

    Перед оголошенням підозр обидва судді, за звичною для подібних справ схемою, терміново подали заяви на відпустку. Незважаючи на це, їх затримали після проведення негласних слідчих дій та документування отриманої неправомірної вигоди.

    Затримання Донцова та Шенцевої викликало додатковий суспільний резонанс, оскільки відбулося на тлі системної критики Приморського районного суду щодо блокування розслідувань низки багатомільярдних корупційних справ. За словами заявників, цей суд неодноразово відмовляв у відкритті проваджень, фактично паралізуючи старт розслідувань щодо осіб із політичним або економічним впливом.

    Йдеться про кілька резонансних епізодів, зокрема ситуацію з 8,8 мільярда гривень, виділених на будівництво водогону до Миколаєва, скарги на угоди “Оператора ГТС України” із сумнівним підрядником, а також справу щодо постачання стратегічної сировини до РФ через Новоселівський ГЗК. У кожному з цих випадків суд відмовлявся внести відомості до ЄРДР, попри надані заявниками докази.

    Затримання одеських суддів за хабар є показовим індикатором масштабніших проблем у роботі Приморського райсуду, який упродовж років фігурував у заявах про бездіяльність та фактичне створення умов для безкарності у справах із багатомільярдними збитками державі.

    Правоохоронні органи продовжують слідчі дії і не виключають появи нових фігурантів.

  • Суддя Селівон та його родина: закордонна нерухомість і держдачі у Конча-Заспі

    Суддя Селівон та його родина: закордонна нерухомість і держдачі у Конча-Заспі

    Антишахрайський проєкт “190” виявив, що суддя Господарського суду Києва Артем Селівон та його родина володіють значним майном, яке не завжди задеклароване. Суддя та його дружина Юлія Селівон мають квартири, гаражі та земельні ділянки у Києві та області, а також об’єкти за кордоном, зокрема квартиру на Кіпрі.

    За минулий рік Артем Селівон отримав півтора мільйони гривень суддівської зарплати, а Юлія Селівон заробила майже 1,7 млн грн у Німеччині та пенсію 35 тис. грн. Суддя регулярно отримує подарунки від батька, серед яких гараж у Києві та гроші, на які придбав люксову іномарку MERCEDES-BENZ GL 63 AMG 2013 року випуску. Реальна ринкова вартість авто значно перевищує зазначену у документах.

    Родина Селівонів користується держдачами у Будинку відпочинку “Конча-Заспа”, оформленими на батька судді та дружину. Однак суддя не декларував витрат на реконструкцію та утримання цих об’єктів.

    Зв’язки родини Селівонів з колишніми високопосадовцями та топпосадовцями часів Януковича, зокрема з Інною Ємельяновою та колишнім суддею Артуром Ємельяновим, викликають питання щодо моральності та прозорості використання державного майна. Також зафіксовані численні випадки легалізації доходів через благодійні фонди та фіктивні підприємства.

    Двоюрідні брати судді Селівона – Юрій Кулініч та Анатолій Селівон – також працюють у судовій системі та мають тісні зв’язки з колишніми суддями та чиновниками.

    Журналісти наголошують, що дружина судді від 2022 року мешкає та працює в Німеччині, але суддя не декларує її закордонну нерухомість та доходи, а також не відображає витрат на користування держдачами та авто, наданими родичами.

  • Суддя Кропивна придбала будинок у Козині за заниженою ціною: чи йдеться про незаконне збагачення

    Суддя Кропивна придбала будинок у Козині за заниженою ціною: чи йдеться про незаконне збагачення

    12 грудня 2021 року суддя Люда Кропивна уклала угоду про купівлю будинку в Козині площею 260 кв. м із басейном та земельною ділянкою 20 соток. У договорі зазначено, що загальна сума продажу становила 8,2 млн гривень: 5,8 млн сплачено до укладання, решту 2,4 млн — через півроку.

    Експерти та аналітики звертають увагу, що ціна явно занижена. Єдиним легальним активом судді була квартира на Харківському масиві, яку вона отримала від держави, і яку могли використати для видимості фінансових ресурсів на придбання будинку.

    Раніше цей будинок був виставлений на продаж за 999 тисяч доларів — майже на 19 млн більше, ніж вказано у договорі. Оцінка земельної ділянки в 20 соток на березі річки у Козині лише у 300 тис. грн також викликає питання до правоохоронних органів.

    Додатковим підтвердженням того, що оплата могла перевищувати зазначені у договорі суми, є факт укладання угоди у приміщенні банку, що дозволяє контролювати рух великих грошових сум.

    Для громадян цей будинок — приклад розкоші: високоякісний ремонт, техніка від світових брендів і екологічно чисті матеріали, що дає змогу на хвилину відчути себе суддею Кропивною.

  • В Україні спецпенсії для чиновників та суддів створюють колосальний борг

    В Україні спецпенсії для чиновників та суддів створюють колосальний борг

    В Україні продовжує діяти система спеціальних пенсій для суддів, прокурорів, чиновників та правоохоронців, що створює значну фінансову нерівність та суттєве навантаження на державний бюджет. Розмір таких виплат у деяких випадках сягає 50–100 тисяч гривень на місяць, тоді як більшість українських пенсіонерів отримують лише кілька тисяч гривень.

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що борг Пенсійного фонду перед отримувачами «спецпенсій» уже перевищує 80 мільярдів гривень. Причиною цього є судові рішення, які дозволяють колишнім посадовцям поновлювати собі раніше обмежені виплати разом із компенсаціями та штрафами.

    «Уряд неодноразово намагався обмежити спецпенсії через норми держбюджету, але Конституційний Суд послідовно визнає такі обмеження неконституційними. У результаті держава не лише не економить, а й переплачує», — підкреслив Гетманцев.

    Спроби змінити систему поки що не дали істотного результату. Верховна Рада лише в першому читанні підтримала законопроєкт №12278, який передбачає обмеження спеціальних пенсій для прокурорів. Подальший розгляд документа блокується через опір представників привілейованих груп.