Позначка: розкрадання

  • Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Будівельні схеми на мільярди: посадовці Мінрегіону, ХОВА та мерії Харкова фігурують у розкраданнях

    Нові дані з регіонів та судових матеріалів вказують на існування масштабної будівельно-інфраструктурної мережі, до якої залучено посадовців Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низку «підконтрольних» підрядників. За інформацією джерел, схема працювала як на будівництві водопроводів, так і на проєктах зі спорудження укриттів та капітальних ремонтів житла.

    У центрі першого блоку фігурантів — Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники обласних служб відновлення: Антощук у Миколаївській області, Коломійцев у Дніпропетровській, Алексєєв у Харківській, Донченко в Одеській та Антонян у Волинській областях. За даними джерел, до процесу були залучені й регіональні керівники — зокрема Миколаївський голова ОВА Віталій Кім та представники Дніпропетровської ОДА, із суттєвою допомогою й впливом Юрія Голика.

    За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

    Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

    Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

    Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

    За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

    Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

  • Як гроші з «Укрінмашу» опинилися у салонах краси G.Bar

    Як гроші з «Укрінмашу» опинилися у салонах краси G.Bar

    Історія бренду G.Bar, який асоціюється з гламуром, успішними жінками та сучасним бізнесом, виявилася зовсім не такою бездоганною. Як з’ясували журналісти проєкту BlackBox OSINT, стартовий капітал мережі міг походити з розкраданих коштів оборонного бюджету, а сам бізнес побудовано на податкових схемах, що дозволяють уникати сплати ПДВ та реального фінансового контролю.

    У центрі розслідування — засновниці G.Bar Сабіна Мусіна та Лєра Бородіна, а також колишній чоловік Мусіної, ексдиректор державного підприємства «Укрінмаш» Костянтин Чередніченко. Саме він, за даними судових матеріалів, у 2015 році вивів через фіктивну британську компанію Fuerteventura Inter LP понад 1,9 млн доларів США, які мали бути використані для закупівлі боєприпасів. Насправді ж гроші повернулися в Україну під виглядом позик і могли стати основою для створення першого салону G.Bar у Києві.

    Тодішні офіційні доходи засновниць не дозволяли відкрити бізнес із витратами понад 160 тисяч доларів. У 2024 році Вищий антикорупційний суд визнав Чередніченка винним у розтраті державних коштів та засудив до 8 років позбавлення волі, але він встиг утекти з України до набрання вироком чинності.

    Журналісти встановили, що Сабіна Мусіна нині мешкає у квартирі вартістю близько 350 тисяч доларів, придбаній саме Чередніченком у 2016 році — ймовірно, також на незаконно здобуті кошти.

    Але фінансові зв’язки з колишнім чиновником — не єдина проблема бренду. Експерти виявили масштабну схему ухилення від податків: мережа G.Bar не має єдиної юридичної особи, а салони оформлені на десятки фізичних осіб-підприємців, переважно співробітниць. Це дозволяє уникати сплати ПДВ, а реальні прибутки залишаються у тіні.

    За словами аналітиків, така структура побудована свідомо, щоб мінімізувати оподаткування та приховати обсяги доходів. У результаті держава недоотримує мільйони, а бізнес, що позиціонує себе як приклад жіночого успіху, фактично паразитує на системі.

    Ця історія — не лише про корупцію, а й про моральну деградацію. Коли гроші, призначені для армії, стають фундаментом приватних бізнесів, це перетворюється на злочин не тільки економічний, а й етичний. Безкарність таких схем формує у суспільстві відчуття, що війна — лише фон для збагачення, а не спільна боротьба за майбутнє.

  • У двох районах Києва «будують» шкільні укриття, що не відповідають ДБН

    У двох районах Києва «будують» шкільні укриття, що не відповідають ДБН

    У Києві викрито схему розпилу коштів на будівництві протирадіаційних укриттів у школах №186 на вул. Сєченова та НВК №209 «Сузір’я» на Березняківській. За даними розслідування, посадовці районних адміністрацій забезпечили перемогу у тендерах підконтрольним компаніям і вибудували систему «відкатів» через фіктивні договори. Контракти отримали ПрАТ «Укратоменергобуд» і ТОВ «БК “Мега Стайл”» — загалом на понад півмільярда гривень, з умовами, що дозволяли збільшувати вартість робіт без належного контролю та оплачувати їх без підтверджувальних актів.

    Аналіз техдокументації показав, що укриття проєктували під стадіонами, а захисний шар перекриття становив близько 50 сантиметрів замість щонайменше двох метрів, як цього вимагають чинні норми для захисних споруд (ДБН В.2.2-5:2023). Такі конструкції фактично не здатні виконувати функцію сховища під час ракетних обстрілів і створюють ризики для життя дітей. Чиновники просували ці рішення попри відсутність у підрядників релевантного досвіду саме у сфері будівництва захисних споруд.

    Формально міська влада затверджувала робочі проекти укриттів для школи №186 і оголошувала закупівлі для «Сузір’я», однак реальний зміст договорів і параметри робіт викликають запитання. За наявними документами, рішення про будівництво споруди подвійного призначення для школи №186 ухвалювали у 2024 році, а у 2024–2025 роках публікувалися тендери на зведення таких укриттів, що підтверджує офіційний статус проектів і масштаби фінансування.

    Ключовий вузол претензій — відповідність нормам безпеки. Діючі ДБН для захисних споруд визначають мінімальні параметри міцності та геометрії конструкцій, які не можуть бути довільно «оптимізовані» під кошторис, зокрема щодо товщини захисних елементів, висоти приміщень і шляхів евакуації. У випадку зі шкільними об’єктами на Голосієво й Березняках виявлені відхилення несумісні з вимогами до протирадіаційних укриттів.

    Окремо звертає на себе увагу історія підрядників. «Мега Стайл» уже потрапляла в поле зору аудиторів і журналістів через невідповідність кошторисів та завищення цін у інших закупівлях комунальних структур Києва, що ставить питання до доброчесності відбору і тут.

    На тлі суми, що підбирається до 830 мільйонів гривень за двома проектами, найбільше обурює те, що «укриття» на папері в реальності можуть не захистити дітей. Без негайної експертизи проектних рішень і повної ревізії договорів ризики перетворяться на фактичну небезпеку.

  • У Києві бухгалтерка вкрала понад 8,5 мільйона гривень із рахунків підприємства

    У Києві бухгалтерка вкрала понад 8,5 мільйона гривень із рахунків підприємства

    У Києві викрили головну бухгалтерку, яка протягом більше року систематично привласнювала гроші приватного підприємства. За даними прокуратури столиці, загальна сума збитків перевищує 8,5 мільйона гривень.

    Слідство встановило, що жінка, користуючись довірою керівництва та маючи доступ до фінансових рахунків, з травня 2024 по липень 2025 року неодноразово переводила кошти компанії на власний банківський рахунок. Спочатку суми були незначними, але коли бухгалтерка зрозуміла, що нестачу не помічають, почала збільшувати перекази.

    Отримані гроші вона витрачала на власні потреби — купувала одяг, побутову техніку, а також квартиру, яку орендувала з правом викупу. Зловмисницю викрили, коли з’ясувалося, що підприємство не змогло розрахуватися за обладнання, придбане за кордоном.

    Наразі триває досудове розслідування. Жінці повідомлено про підозру у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Їй загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади.

  • Неякісні фортифікації та завищені ціни: розслідування НАБУ поставок деревини

    Неякісні фортифікації та завищені ціни: розслідування НАБУ поставок деревини

    На власника «ТД ДЖСМ» В’ячеслава Ковальова оформлено десятки фірм, однак найбільше уваги привертає дніпровське ТОВ «Герц Індустрія». Ця компанія є фігурантом справи НАБУ про можливе розкрадання державних коштів під час закупівель лісу для фортифікацій на Харківщині. Харківська ОВА закуповувала деревину за завищеними цінами на 40-50%.

    До схем залучалися фіктивні фірми та підставні особи. Зокрема, ФОП Чаус раніше був засуджений за крадіжку алкоголю. Власниця ТОВ «Герц Індустрія» Вікторія Смоляк має кілька виконавчих проваджень та судових справ, працює на Дніпровському металургійному комбінаті. Керівником інших пов’язаних компаній був Дмитро Кнорозов, який також має виконавчі провадження.

    Ще один постачальник, ТОВ «АТТ Буд», керується Максимом Ожеледою, раніше керівником кількох компаній, що тепер належать В’ячеславу Ковальову. Таким чином, договори на поставку деревини на 343 мільйони гривень фактично відійшли в руки пов’язаних осіб – Маркаряна, Ковальова, Кнорозова та Ожеледи.

    Цікаво, що серед фігурантів справи також ТОВ «Вабкор», власницею якого є Кристина Воробйова, донька колишнього віцемера Харкова Олександра Попова. Вона керує низкою компаній групи «Сафарі».

    БЕБ встановило, що деревина, поставлена ТОВ «Герц Індустрія», використовувалася на будівництві фортифікаційних споруд, проте роботи були виконані неякісно. Об’єкти не прийняті на баланс територіальної громади через пошкодження конструкцій та невідповідність технічній документації.

    Департамент ЖКГ ХОВА уклав з ТОВ «Проектний Альянс» 81 договір на загальну суму 687,4 млн грн. Власники компанії – колишній чиновник Харківської ОДА Андрій Колос та Олександр Сорочинський. Раніше серед засновників фігурував Ігор Рожков, громадянин РФ, чия родина активно вела бізнес у Росії.

  • НАБУ відкрило провадження щодо розкрадання коштів на оборону у Полтавський ОВА

    НАБУ відкрило провадження щодо розкрадання коштів на оборону у Полтавський ОВА

    У 2024 році Полтавська обласна військова адміністрація уклала 16 контрактів на будівництво фортифікаційних споруд на Донеччині на загальну суму понад 372 мільйони гривень. Проте, як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, щонайменше 200 мільйонів гривень цих коштів зникли, а замість належного захисту військові отримали фактично «позірні позиції», які не відповідали базовим технічним вимогам: відсутні перекриття, маскування, водовідведення та захист від дронів.

    За даними розслідування, тендери контролювалися під «потрібні» компанії – ТОВ «ЕНКІ Констракшн» та ТОВ «Прімум Актив». Матеріали закуповувалися у кілька разів дешевше, а державі перепродавалися за завищеними цінами. Наприклад, піраміди для загородження купували за 542 гривні, а продавали за 2 161 гривню, деревину купували на 1,3 мільйона, а продавали майже на 8 мільйонів.

    Записи розмов чиновників свідчать про навмисне приховування відставання в роботах та фіктивні договори. У схемі брали участь силові структури, які гарантували «дах», податкова служба забезпечувала конвертацію коштів, а банки й обнальщики переводили гроші у готівку. Кошти розподілялися між чиновниками, бізнесом та силовиками, а головні фігуранти отримували кар’єрний захист у столиці.

    Найбільш цинічним є те, що компанія «Прімум Актив», яка вже фігурує у скандалах, зараз отримує нові підряди на ремонт доріг у Полтавській області на суму понад 1 мільярд гривень. НАБУ відкрило провадження за фактами розтрати та зловживання службовим становищем, але питання реальної відповідальності залишається відкритим.

    Скандал ставить низку серйозних суспільних питань: як можливо красти на обороні під час війни, чи є це лише верхівкою айсберга системної корупції, та чи готові правоохоронні органи нарешті розслідувати справу без покривання винних. Подано скаргу з вимогою провести аудит діяльності Полтавської ОВА, перевірку тендерів за участю ТОВ «ЕНКІ Констракшн» і ТОВ «Прімум Актив» та забезпечити притягнення винних до відповідальності.

  • На Закарпатті розікрали майже 38 млн грн на ремонті дороги

    На Закарпатті розікрали майже 38 млн грн на ремонті дороги

    Закарпатська обласна прокуратура повідомила про викриття масштабної корупційної схеми у дорожній галузі. З грудня 2020 по грудень 2021 року колишній директор підрядного підприємства та головний інженер Служби автомобільних доріг області організували завищення вартості ремонтних робіт на трасі Р-21 Долина – Хуст.

    За даними слідства, директор підрядної організації подавав замовнику підроблені акти та довідки з дубльованими даними про використання щебенево-піщаної суміші та асфальтобетону. Це дозволило незаконно збільшувати обсяги робіт і завищувати їхню вартість. Загалом чиновник передав понад 25 документів із неправдивою інформацією.

    Провідний інженер Служби автодоріг, відповідальний за технічний нагляд, підписував ці папери, внаслідок чого держава втратила майже 37,8 млн грн.

    Колишньому директору інкримінують заволодіння майном в особливо великих розмірах за попередньою змовою та службове підроблення. Його спільнику — службову недбалість, яка призвела до тяжких наслідків.

    Наразі вирішується питання обрання запобіжного заходу обом підозрюваним.

  • Бізнесмена Сергія Тищенка засудили у справі про розкрадання арештованої нафти

    Бізнесмена Сергія Тищенка засудили у справі про розкрадання арештованої нафти

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та бізнесменом Сергієм Тищенком, фігурантом справи про розкрадання арештованих нафтопродуктів, що належали проросійському бізнесмену-втікачу Пашинському.

    Як повідомляє Главком, суд визнав Тищенка винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначив йому 8 років позбавлення волі, а також заборону протягом трьох років обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах. Конфіскація майна до вироку не увійшла.

    Втім, основне покарання бізнесмену замінили на випробувальний строк тривалістю три роки. У цей період він зобов’язаний регулярно з’являтися до органів пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання, а також не виїжджати з України без дозволу правоохоронців.

    Текст вироку засекречений. Документ набуде чинності після закінчення строку на подання апеляції або після рішення апеляційного суду.

    Нагадаємо, 25 серпня ВАКС розпочав розгляд угоди між Тищенком та САП. За її умовами бізнесмен визнав провину та погодився відшкодувати державі суму, яка у п’ять разів менша за завдані збитки — тоді як загальна шкода оцінюється майже в 1 мільярд гривень.

  • Розкрадання бюджету в Холодногірському районі: хто наживається на будівництві укриттів?

    Розкрадання бюджету в Холодногірському районі: хто наживається на будівництві укриттів?

    У Харкові, в Управлінні освіти Холодногірського району, викрили ймовірну корупційну схему з розкрадання та легалізації бюджетних коштів. За даними розслідування, начальниця Управління освіти Людмила Луценко забезпечила перемогу в тендері підконтрольній компанії ТОВ «ТТ 2006» на будівництво протирадіаційного укриття в ліцеї №152. Сума договору склала 106,2 мільйона гривень.

    Незважаючи на відсутність у ТОВ «ТТ 2006» підтвердженого досвіду в будівництві споруд цивільного захисту, ця компанія стала єдиним учасником закупівлі, що вже викликає підозру. До того ж у договорі була використана “динамічна ціна”, яка дозволяє безконтрольно змінювати кошторис, що відкриває широкі можливості для зловживань.

    Аналіз кошторису виявив значне завищення цін на будівельні матеріали:

    • Бетон В30: закладена ціна — 6764 грн/м³, тоді як ринкова вартість становить 3600-4200 грн/м³.
    • Арматура: вартість — 51 тис. грн/т, при ринковій ціні 34-36 тис. грн/т.
    • Сухі штукатурні суміші: включені в кошторис по 11,66 грн/кг, тоді як у роздрібній мережі вони коштують 6,5-7 грн/кг.

    Завищення по окремих позиціях сягає 70-100%, і, за попередніми підрахунками, лише на цих позиціях могло бути розкрадено понад 5 мільйонів гривень.

    За фактом виявлених порушень вже подано скаргу з вимогою провести комплексну перевірку діяльності Управління освіти та ТОВ «ТТ 2006», заблокувати рахунки компанії та провести аудит використання бюджетних коштів.

  • Університет науки і технологій переплатив у сім разів за обслуговування програми

    Університет науки і технологій переплатив у сім разів за обслуговування програми

    Український державний університет науки і технологій, очолюваний ректором Костянтином Сухим, опинився у центрі корупційного скандалу через підозрілі договори на обслуговування програмного забезпечення.

    У період з 2020 по 2025 роки університет уклав низку контрактів із ФОП Івашиним О.О. на загальну суму понад 1,5 мільйона гривень. Усі договори стосувалися технічного супроводу програмного продукту «Облік бюджетної установи».

    Аналіз закупівель показав кілька суттєвих проблем. По-перше, університет штучно ділив закупівлі: замість проведення відкритого тендеру щороку підписував кілька аналогічних договорів з одним і тим самим виконавцем. Це дозволяло уникати конкурентних процедур і фактично закривало доступ іншим постачальникам.

    По-друге, вартість контрактів виявилася завищеною. Для прикладу, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара за аналогічні послуги витратив лише 231,5 тисяч гривень. Водночас УДУНТ сплатив майже у сім разів більше — понад 1,49 мільйона гривень.

    Не менш сумнівною виглядає і прозорість самого постачальника. ФОП Івашин зареєстрований у звичайній квартирі, не має офіційного вебсайту чи відкритого прайсу. Це створює додаткові ризики щодо обґрунтованості витрат.

    Порівняння з іншими університетами та державними установами підтверджує: вартість послуг, замовлених у ФОП Івашина, значно перевищує середньоринкову.

    Таким чином, у діяльності Українського державного університету науки і технологій простежуються ознаки нераціонального використання бюджетних коштів і потенційних корупційних схем. Цей випадок потребує уваги контролюючих органів і ретельної перевірки.