Хрещатик

Позначка: Прокурори

  • Прокурори та силовики масово оформлювали фіктивну інвалідність — ДБР

    Прокурори та силовики масово оформлювали фіктивну інвалідність — ДБР

    Понад 2600 працівників державних та правоохоронних органів опинились у фокусі слідчих Державного бюро розслідувань. Усе через підозру у фіктивному встановленні груп інвалідності, яка дозволила отримувати щомісячні пенсійні виплати з держбюджету. Серед фігурантів – прокурори, силовики, посадовці.

    У розпорядженні слідчих уже — вилучені справи з медико-соціальних експертних комісій (МСЕК), облікові журнали, документи й довідки, які можуть вказувати на зловживання під час встановлення статусу “інваліда”.

    За даними ДБР, частина діагнозів викликає прямі сумніви у їхній правдивості. У низці випадків – це встановлення другої групи інвалідності довічно працівникам, які на момент оформлення не мали функціональних порушень, що підпадають під законні критерії.

    Слідство вже дало результат: підозри отримали двоє керівників окружних прокуратур у Хмельницькій та Черкаській областях. За версією ДБР, обидва у 2020 році сфальсифікували документи, щоб оформити собі пенсію по інвалідності, і вже встигли отримати 1,07 млн грн та 477 тис. грн відповідно. Тепер їм загрожує відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах (ст. 190 ККУ) та відсторонення від посад.

    Але прокурори — лише верхівка. Решта понад дві тисячі випадків ще аналізується. У перевірках задіяно МОЗ, зокрема “Інститут медико-соціальних проблем інвалідності”, який нині виконує функції контролю рішень МСЕК.

    Ключовий момент: у більшості випадків групи інвалідності давалися не просто “для довідки”, а ставали підставою для щомісячних пенсій або звільнення від мобілізації. І це — під час повномасштабної війни.

    Не менш показовим є ще один факт: у деяких регіонах уже вилучили повні журнали засідань МСЕК, де зафіксовано десятки схожих “пільгових” рішень. За інформацією джерел, такі “послуги” часто супроводжувалися винагородами готівкою, а самі лікарі діяли за попередньою домовленістю з чиновниками.

    Це вже не перший випадок розслідування подібних схем. У березні на Київщині судитимуть в.о. голови МСЕК, яка вимагала хабар за оформлення інвалідності. А минулої осені Президент Зеленський особисто ініціював ліквідацію старої системи МСЕК.

    З 1 січня 2025 року в Україні запрацювала нова модель експертизи — оцінювання функціонального стану. Але за фактом — скарги розглядає один центр у Дніпрі, і добратися туди з інвалідністю — окрема історія.

    Попри нову систему, стара корупційна модель все ще боляче відлунює в бюджеті. Слідчі вже повідомили: лише за однією справою бюджету завдано понад 1,5 мільйона гривень збитків. А попереду — сотні перевірок і, ймовірно, десятки нових підозр.

    Якщо підтвердяться системні порушення, це буде одна з найбільших схем розкрадання соціальних коштів в історії МСЕК.

  • Суди масово скасовують пенсійні обмеження для прокурорів

    Суди масово скасовують пенсійні обмеження для прокурорів

    З січня 2025 року в Україні почали діяти нові обмеження для спеціальних пенсій. Кабінет міністрів своєю постановою №1 від 3 січня впровадив понижувальні коефіцієнти для обмеження надвисоких пенсій, які раніше могли сягати сотень тисяч гривень. Згідно із Законом “Про Державний бюджет на 2025 рік”, пенсійні виплати, що перевищують десять прожиткових мінімумів (23 610 грн), підлягають урізанню. Це правило стосується тих “спецпенсіонерів”, які не мають участі в захисті країни після 2014 року.

    Йдеться насамперед про прокурорів, окремих чиновників, силовиків і військових. Усього нові обмеження торкнулися 17,7 тис. пенсіонерів. Проте намагання скоротити пенсійні витрати вилилося у хвилю судових процесів – сотні спеціальних пенсіонерів подають позови, вимагаючи відновити виплати в повному обсязі. На 27 березня в Єдиному державному реєстрі вже нараховувалося понад 840 рішень судів, у більшості з яких постанову Кабміну про знижувальні коефіцієнти було скасовано.

    Колишній прокурор Дніпропетровської області Віктор Матвійчук, який раніше через суд домігся пенсії в 95 тисяч гривень, подав позов, коли в січні отримав уже лише 36 тисяч. Проте йому відмовили: суд вказав, що застосування коефіцієнтів – це новий правовий спір, не пов’язаний із попереднім рішенням про підвищення пенсії.

    Інші екс-посадовці мають більше успіху. Наприклад, колишньому заступнику прокурора Полтавської області Олександру Озерянському суд у березні скасував знижувальні коефіцієнти, повернувши йому повний розмір пенсії – 72 тис. грн замість 33 тис.

    Є й інші приклади, як-от справа Володимира Рідченка, екс-прокурора з Рівного. Він отримав судове рішення про підвищення пенсії до 63 тис. грн ще кілька років тому, а тепер намагається оскаржити її урізання через нові коефіцієнти. Суд йому відмовив, знову ж таки зазначивши, що це вже інше питання – новий спір.

    У той час як частина спеціальних пенсіонерів бореться за відновлення своїх привілеїв, є й ті, кого обмеження не зачепили. Це приблизно 7 тис. осіб – здебільшого військові з бойовим досвідом, які залишилися із високими пенсіями без жодних обмежень.

    Проте найбільш “недоторканною” категорією залишаються судді. Завдяки рішенням Конституційного суду вони зберегли право на “довічне грошове утримання” без будь-яких урізань. Зараз найбільша виплата з Пенсійного фонду – 390 тис. грн, і отримує її, за інформацією журналістів, ексголова КСУ Наталія Шаптала.

    Цікаво, що при цьому внески суддів до Пенсійного фонду такі ж, як і в решти громадян – 22% єдиного соціального внеску. Однак на відміну від звичайних українців, які можуть розраховувати на 30% від колишньої зарплати, судді отримують до 90%.

    Парадокс у тому, що ті, хто найменше платив у систему, часто отримують із неї найбільше. Хоч урізання спецпенсій могло б заощадити бюджету Пенсійного фонду 1,3 млрд грн на рік – у масштабах усіх витрат це не так і багато, але це був би крок до більш справедливої системи.

    А наразі чиновники, прокурори та судді продовжують боротися за свої сотні тисяч гривень, тоді як решта українців тримається на мінімалці й мовчки платить податки.

  • Судді та прокурори у 2025 році: нові автомобілі, квартири та щедрі подарунки

    Судді та прокурори у 2025 році: нові автомобілі, квартири та щедрі подарунки

    У 2025 році судді та прокурори вже задекларували понад двісті нових автомобілів і десятки об’єктів нерухомості. Найчастіше в деклараціях фігурують подарунки від родичів: батьків, подружжя або навіть дітей. Такі «щедрі» дари викликають суспільний інтерес і питання про походження коштів.

    Одним із найбільш показових прикладів є декларація прокурорки Бориспільської окружної прокуратури Каміли Кадирової. У 2024 році вона стала власницею Lexus ES, частково придбаного за кредитні кошти, а частково — за гроші, які їй подарували родичі. Водночас її офіційний рівень доходу за місяць склав у середньому 70,9 тис. грн, а заощадження включають 200 тис. грн та 12 тис. доларів.

    Каміла Кадирова, 34-річна прокурорка Бориспільської окружної прокуратури, живе у київській смартквартирі площею всього 27 квадратних метрів. Житло оформлено на її бабусю – Галину Цимбал. У останній декларації Кадирова вказала середню місячну зарплату в розмірі 70,9 тис. грн, а також 200 тис. грн і 12 тис. доларів заощаджень.
    У своїй останній декларації Кадирова показала середню місячну зарплату в розмірі 70,9 тис. грн uqidqhiqudiddxant
    У січні 2025 року прокурорка купила собі Lexus ES 2024 року. У салонах така машина коштує від 52,6 тис. доларів. Офіційно автомобіль коштував 2,2 млн грн: гроші — частково подаровані батьками, частково взяті в кредит. Так Каміла Кадирова, офіційно проживаючи у крихітній квартирі своєї бабусі в хрущовці, стала власницею елітного автомобіля. До речі, батько Каміли — Артур Кадиров — згадувався в розслідуваннях ЗМІ у зв’язку з незаконним видобутком піску в Броварському районі. Це саме той район, де працює прокурором його дочка.

    Ще дорожчу машину у січні 2025 року задекларувала суддя Північного апеляційного господарського суду Леся Сітайло. Вона купила за 3,1 млн грн Porsche Cayenne 2019 року випуску. Частково цю покупку пояснює подаровані 700 тис. грн (подарував батько).
    Авто судді
    Брат судді Тарас Сітайло працював у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, а його вже колишня дружина — помічницею судді Солом’янського районного суду Києва. 72-річний батько судді Тарас Сітайло. У 2017 році вона стала фігуранткою розслідування Bihus через отриману в подарунок квартиру і гараж від фірми “Тарас”. Як з’ясували журналісти, ця фірма належить її 72-річному батькові. Суддя володіє квартирою площею 62,8 кв. м в елітному ЖК “Шервуд”.
    Як виглядає елітний ЖК
    Більшість подарунків прокурори та судді декларують від батьків-пенсіонерів. Однак також є винятки. Наприклад, суддя Одеського окружного адмінсуду Катерина Танцюра задекларувала подарунок 19 березня 2025 року – квартиру в 6 млн грн від своєї дочки Олександри Танцюри. Йдеться про житло площею 101,7 кв. м в Івано-Франківську.
    Йдеться про житло площею 101,7 кв. м в Одесі
    При цьому, згідно з останньою декларацією матері, дочка не мала ні заощаджень, ні доходів. У будь-якому випадку, на момент останнього заповнення декларації дочка була безробітною. Як вдалося з’ясувати ЗМІ, йдеться про квартиру, яка знаходиться в будинку за адресою Фонтанська дорога, 62-к. Це елітний ЖК “Консул” у 700 метрах від моря. Вартість квартир у цьому ЖК, згідно з оголошеннями, складає 15 млн грн.
    Зарплата судді у минулому році склала 1,5 млн грн
    Крім квартири, Танцюра також має дім площею 308 кв. м у селі Лиманка, квартиру у 221 кв. м в Івано-Франківську. Зарплата судді минулого року склала 1,5 млн грн (124,8 тис. грн на місяць). У 2009 році Катерина Танцюра була призначена суддею Одеського окружного адміністративного суду строком на 5 років. 21 травня 2015 року Верховна Рада переобрала Катерину Танцюру на необмежений строк. Її колишній чоловік Дмитро Танцюра — депутат Одеської міськради (від “Довіряй справам”), бізнесмен. У 2023 році Танцюра вніс заставу за міського голову Одеси Геннадія Труханова. Танцюра — власник компанії-забудовника “Д.І.М. Груп”.

    Прокурор Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури Євген Грушовенко задекларував подарунок — автомобіль Audi А4 2024 року від свого батька Григорія Грушовенка. Вартість склала 1 млн грн. Ця ціна відповідає вартості, вказаній на популярних майданчиках з продажу авто.

    Слід зазначити, що задекларовані подарунки не завжди свідчать про спроби прокурорів або суддів легалізувати майно. У деяких випадках це дійсно можуть бути цінні подарунки або фінансова допомога від родичів.

    Які автомобілі купують прокурори за свої кошти

    Проаналізувавши 84 декларації прокурорів, у яких повідомили про суттєві зміни в майновому стані, можна стверджувати, що однією з найпопулярніших марок серед прокурорів є TOYOTA. Цю марку у перші два місяці 2025 року обрали 12 прокурорів. Наприклад, прокурори придбали чотири автомобілі TOYOTA RAV4.

    Інна Черніченко, прокурор відділу Полтавської обласної прокуратури, 8 лютого 2025 року витратила 1,75 млн грн на TOYOTA RAV-4 HYBRID. Подібне авто, але 5 лютого 2025 року, за 1,7 млн грн купив прокурор відділу Офісу генпрокурора Андрій Тесленко.

    15 прокурорів витратили на купівлю автомобілів понад мільйон гривень. Найдешевший автомобіль, який поповнив автопарк співробітника прокуратури — VOLKSWAGEN POLO, цей автомобіль 2008 року випуску за 222 тис. грн купив прокурор Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури Олег Стельмах.

    При цьому одне з найдорожчих авто, яке придбали прокурори, — Volkswagen Touareg 2021 року за 2,3 млн грн. Такий автомобіль поповнив автопарк прокурора відділу нагляду за дотриманням законів регіональним органом безпеки Миколаївської обласної прокуратури Дениса Стоянова.

    Усього за перші два місяці 2025 року прокурори за свій кошт придбали понад 80 автомобілів. 13 з них — автомобілі 2024 року випуску, ще два автомобілі — 2025 року.

  • Прокурори, які причетні до скандалу з пенсіями, залишаються на посадах

    Прокурори, які причетні до скандалу з пенсіями, залишаються на посадах

    Після скандалу із завищеними пенсіями для прокурорів в Україні минулого року, багато з причетних до цієї ситуації залишилися на своїх посадах, а деякі навіть отримали нові посади. Найбільшою жертвою скандалу став Генеральний прокурор Андрій Костін, який був змушений залишити свою посаду, але не через розголошену пенсійну схему, а через недогляд за нею.

    П’ять керівників обласних прокуратур і керівник спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, які спочатку нібито пішли у відставку, згодом були переведені на нові посади. Наприклад, Андрій Олійник, ексголова Хмельницької облпрокуратури, був переведений на посаду прокурора відділу, при цьому продовжував отримувати понад 900 тисяч гривень зарплати перед звільненням у січні 2025 року. Олександр Фільчаков, ексголова Харківської облпрокуратури, став заступником начальника відділу та отримує пенсію 68,5 тис. грн на місяць.

    Інші колишні прокурори, такі як Андрій Миколайчук (ексголова Тернопільської облпрокуратури), Андрій Глумаков (ексголова Спецпрокуратури у сфері оборони Південного регіону), Андрій Рудницький (Рівненська облпрокуратура), Сергій Спільник (Запорізька облпрокуратура), Катерина Шевцова (Черкаська облпрокуратура), імовірно, залишилися в органах прокуратури.

    З іншого боку, кілька прокурорів, які отримали підозри у фальсифікації інвалідностей та пенсій, продовжують працювати на посаді прокурорів. Так, Тарас Горобець, ексзаступник керівника Уманської прокуратури, оформив інвалідність для отримання пенсії в розмірі 477 тис. грн від Пенсійного фонду України та працює прокурором Христинівського відділу. Сергій Наконечний, керівник Хмельницької окружної прокуратури, фальсифікував інвалідність для ранньої пенсії та тимчасово відсторонений.

    Попри те, що порушення були доведені, жодне реальне покарання не було застосоване. Законодавство, яке дозволяє прокурорам отримувати пенсію за 10 років стажу, залишається без змін, що викликає серйозну стурбованість щодо ефективності боротьби з корупцією в цій сфері.

  • Рівненські прокурори продали справу про вбивство сина ексдиректора Рівненської АЕС

    Рівненські прокурори продали справу про вбивство сина ексдиректора Рівненської АЕС

    Скандал навколо справи про вбивство жінки, яке сталося на турбазі сина ексдиректора Рівненської АЕС, нещодавно набув нового повороту. Прокуратура Рівненської області потрапила під підозру в незаконному вирішенні справи, що звинуватила Євгена Павлишина — сина Павла Павлишина, колишнього голови Рівненської АЕС.

    Це питання стало предметом обговорення після того, як стало відомо, що прокурори, які займалися цією справою, ймовірно, продали її за вигідну суму, чим викликали широкий резонанс.

    Нацполіція відкрила справу за фактом умисного вбивства і рівно з цією кваліфікацією вручила Євгену Павлишину підозру.

    Арешту вбивці, втім, не відбулося й донині. Впливовий у Рівненській області отець Павло Павлишин знайшов підхід до всіх інстанцій правоохоронців і до суддів.

    А через 2 роки, зі справи Павлишина стаття про вбивство і зовсім зникла. Тепер він, нібито, всього лише «хуліган».

    Продали справу Павлишина-молодшого його батькові (а нині Павло Павлишин цілий перший заступник мера міста Вараш Рівненської області) рівненські прокурори – за кілька сотень тисяч доларів.

    В.о. голови обласної рівненської прокуратури – прокурор Віталій Козлов – і в темі, і в долі.

    Жінку вбито. Убивця на волі. Прокурори – ситі.

  • Мінсоц зареєстрував закон про зрівняння пенсій по інвалідності для всіх громадян

    Мінсоц зареєстрував закон про зрівняння пенсій по інвалідності для всіх громадян

    У новому проекті, зареєстрованому Міністерством соціальної політики України, передбачено значні зміни в системі пенсійного забезпечення по інвалідності. Основною ціллю є зрівняння виплат для всіх громадян, незалежно від їх соціального статусу чи категорії. Однак закон має й важливі аспекти та обмеження, серед яких—максимальні ліміти на пенсії понад 23 000 грн, крім виплат учасникам бойових дій.

    Мінсоц підписав зареєстрували новий закон, відповідно до якого пенсії по інвалідності для всіх громадян, незалежно від їхнього статусу, мають урівнятися. Пенсії для людей, які потребують підтримки через інвалідність, будуть розраховуватися за загальним правилом, без урахування спеціальних статусів осіб.

    Про це повідомила Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович під час брифінгу.

    Щодо пенсій інвалідності високопосадовцям, то вже ми зареєстрували закон, який передбачає, що всі пенсії обраховуються по інвалідності, за загальним правилом. Коли людина потребує підтримки в інвалідності, то не важливо, чи це прокурор, чи це якийсь фахівець із обліку, чи просто, наприклад, журналіст. Немає значення, це людина, яка потребує підтримки, ми маємо розраховувати власне ту підтримку в потребі, яка є, а не якийсь там спецстатут

    – зазначила міністерка.

    Також, вона додала, що це не стосуватиметься учасників бойових дій, оскільки для них окремо зберігається підтримка. Зміни стосуються також обмеження пенсій для посадовців, які отримували високі пенсії. Відповідно до нового законопроєкту, пенсії, що перевищують 23 000 грн, будуть обмежені коефіцієнтами, зокрема для прокурорів і топ-чиновників, які отримували підвищені пенсії через судові рішення.

    Раніше ми писали, що МОЗ перевірив 924 справи щодо встановлення інвалідності посадовцям, з яких 136 осіб втратили статус інваліда. Двом прокурорам вже оголошено підозру, а загалом перевіряється понад 2000 справ.

  • Розумков розкритикував держбюджет на 2025 рік: влада економить на всіх, окрім себе

    Розумков розкритикував держбюджет на 2025 рік: влада економить на всіх, окрім себе

    Народний депутат Дмитро Разумков розкритикував проект держбюджету на 2025 рік, зазначивши, що влада “економити на всіх, окрім себе”. Словом, документ було створено в подібній манері, як його і бюджет на 2024 рік: у ньому не передбачено підвищення зарплати медикам, вчителям та військовим, зате значні суми закладені для потреб депутатів і прокурорів.

    Цей бюджет не про армію. Мінімальна зарплата військових як була, так і залишиться на рівні 20 100 грн. і немає жодних гарантій, що в середині наступного року нам не скажуть, що гроші закінчилися, тому що розраховували, що війна завершиться в середині 25-го року, як було цього року.

    Разумков підкреслив, що в бюджеті країни, що воює, на наступний рік чомусь знайшлися кошти на піар президента.

    Це законопроект про піар президента та підготовку до виборів. Це бюджет для прокурорів, де збільшують для них зарплати. Правка, яка нібито забирає гроші у прокуратури, насправді нічого не змінює. Ці гроші там лишаються! У бюджеті є зростання витрат на офіс президента та політичний туризм низки посадових осіб.

  • Генпрокурор Костін пішов у відставку: кандидати на посаду

    Генпрокурор Костін пішов у відставку: кандидати на посаду

    Вчора генеральний прокурор України Андрій Костін подав у відставку на тлі масштабного скандалу щодо незаконного оформлення недієздатності прокурорами Хмельницької області. Причиною відставки став розголос навколо розслідування, яке виявило, що 49 прокурорів регіону, включно з головою обласної прокуратури Олексієм Олійником, отримали інвалідність другої групи, що викликало сумніви у фіктивності цього діагнозу.

    Але варто нагадати, що чутки про його звільнення ходили ще з весни.

    Тоді головною причиною майбутньої відставки називали скандали, пов’язані з частою відсутністю Костіна в Україні. У ЗМІ спливла інформація, що генпрокурор провів багато днів у закордонних відрядженнях, левова частка з яких припала на США, де живе його сім’я.

    За даними джерел, спочатку найбільш імовірним наступником Костіна називали
    близького до Офісу президента колишнього прокурора Києва і нинішнього главу Одеської військової адміністрації Олега Кіпера.

    Також не виключалося, що деякий час в.о. генпрокурора після відставки Костіна буде його нинішній перший заступник Олексій Хоменко.

    Але це були розклади станом на весну нинішнього року.

    Яка буде диспозиція після того, як відставку Костіна ухвалить парламент – побачимо вже найближчим часом.

  • 50 прокурорів Хмельницької області оформили інвалідність нелегально

    50 прокурорів Хмельницької області оформили інвалідність нелегально

    Затримання Тетяни Крупи — депутата від партії “Слуга народу” та головної лікарки Хмельницької медико-соціальної експертизи (МСЕК), а також її сина, начальника Пенсійного фонду Хмельницької області Олександра Крупи, викликало широкий резонанс в Україні. Під час обшуків правоохоронці виявили у них понад 10 мільйонів доларів готівкою, які були зберігані не лише в Україні, а й за кордоном — в Австрії, Польщі, Туреччині та Іспанії. Крім того, родина Крупи володіє тридцятьма будинками в Україні та Європі.

    Основним питанням стало: чому Тетяна Крупа могла безперервно обіймати посаду головної лікарки МСЕК протягом 16 років? Відповідь виявилася у системі, що підтримувала корупційні схеми. Як з’ясувалося, майже всі прокурори Хмельницької області, включно з обласним прокурором Олексієм Олійником, отримали статус інвалідів 2-ї групи згідно з рішенням Тетяни Крупи. Таким чином, вони не лише отримували пенсії за інвалідність, а й отримували переваги в кар’єрі: легше переводилися, а також мали більший захист від звільнення.

    Варто зазначити, що тільки один прокурор, Олександр Гончар, не оформив інвалідність. Це вказує на системний підхід, адже за даними декларацій, загальна сума пенсій, виплачених 50 прокурорам, становить принаймні 54,1 мільйона гривень.

    Згідно з інформацією, подружжя обласного прокурора Олійника отримало 2,5 мільйона гривень з пенсійних виплат. Олійник вперше оформив пенсію у 2017 році, отримавши 34 397 гривень, а в 2023 році він та його дружина вже отримували по 251 260 гривень. Цей факт свідчить про те, що чим вища посада, тим більше “зростає” інвалідність і виплати.

    Викриття схеми відбулося після обшуків, під час яких було знайдено 104 тисячі доларів у Крупи. Хабарі за отримання свідоцтв про інвалідність коливалися від 3 до 4 тисяч доларів з особи, причому найбільше хабарів приносили жінки. Це дозволяло їхнім чоловікам оформляти догляд за інвалідом, що автоматично виключало їх з числа придатних до мобілізації. Таким чином, статистика ухилянтів залишалася непрозорою.

    Цікаво, чому корупційні схеми виявила не місцева прокуратура, а Державне бюро розслідувань. Відповідь, ймовірно, полягає в тісному переплетінні інтересів між місцевими чиновниками, які діяли як одна злочинна організація, прикриваючи одне одного і оберігаючи свої доходи від хабарів.

    Відзначені факти вказують на системну корупцію в Хмельницькій області, де правоохоронні органи знали про масштабну схему оформлення інвалідності. Очевидно, що всі рішення МСЕК щодо видачі свідоцтв про інвалідність мають бути переглянуті, а прокурори, які отримали статус інвалідів без реальної підстави, повинні бути звільнені і понести відповідальність.

    Крім того, масове оформлення інвалідності серед правоохоронців і членів їх родин вказує на необхідність термінового реформування системи, щоб уникнути подібних зловживань у майбутньому.

  • Пенсійний фонд пояснив як призначають пенсії прокурорам

    Пенсійний фонд пояснив як призначають пенсії прокурорам

    Пенсійне забезпечення прокурорів в Україні регулюється спеціальним законодавством, яке визначає право на отримання пенсій за вислугу років, по інвалідності, а також пенсій у зв’язку з втратою годувальника для членів їхніх сімей. Основним нормативно-правовим актом, що регулює ці питання, є Закон України № 1697.

    Про це йдеться в матеріалах ПФУ.

    Законом 1697 передбачено право на призначення прокурорам пенсії за вислугу років та по інвалідності, а членам їх сімей – пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

    Пенсія за вислугу років

    Прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

    • по 30 вересня 2011 року – 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;
    • з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року – 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;
    • з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року – 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;
    • з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року – 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;
    • з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року – 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;
    • з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року – 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;
    • з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року – 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;
    • 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року – 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;
    • з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року – 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;
    • з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року – 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;
    • з 1 жовтня 2020 року і пізніше – 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

    Пенсія прокурорам  призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

    Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

    Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

    Працівникам, які не мають передбаченої вище вислуги років, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п’ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років.

    До вислуги років, що дає право на пенсію за вислугу років зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15  Закону  1697:

    • стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;
    • слідчими, суддями;
    • на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;
    • у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури – відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;
    • на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України;
    • на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури – відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;
    • військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;
    • відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

    Право на пенсію за вислугу років мають особи, які безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії працюють в органах прокуратури чи в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, а також особи, звільнені з прокурорських посад органів прокуратури за станом здоров’я, у зв’язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому особа обіймає посаду, або у зв’язку із скороченням кількості прокурорів, у зв’язку з обранням їх на виборні посади в органах державної влади чи органах місцевого самоврядування. Ветеранам війни, які мають необхідний стаж роботи для призначення пенсії за вислугу років, така пенсія призначається незалежно від того, чи працювали вони в органах прокуратури перед зверненням за призначенням пенсії.

    Пенсія по інвалідності

    Прокурорам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, призначається пенсія по інвалідності за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

    Нагадаємо, Протягом травня та червня частина пенсіонерів можуть отримувати надбавки до пенсії. Це передбачено спеціальною програмою від ООН, яка діє в Україні із серпня 2023 року.