Хрещатик

Позначка: Прокурори

  • Пенсійний борг перевалив за 100 млрд: держава програє суди, але платити нічим

    Пенсійний борг перевалив за 100 млрд: держава програє суди, але платити нічим

    Заборгованість держави за невиконаними судовими рішеннями у пенсійних спорах перевищила психологічну позначку у 100 млрд грн. Станом на 1 вересня 2026 року Пенсійний фонд обліковував уже 101,52 млрд грн боргу — удвічі більше, ніж три роки тому, коли сума становила близько 50 млрд грн.

    Основна частина таких спорів пов’язана зі спеціальними пенсіями, які регулюються окремими законами. Йдеться, зокрема, про колишніх військових і правоохоронців, прокурорів, суддів, а також осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Для цих категорій законодавство передбачає вигідніші умови виходу на пенсію та розрахунку виплат, ніж для більшості українців.

    Механізм накопичення боргу виглядає так: пенсіонер через суд домагається перерахунку виплат. Пенсійний фонд починає платити підвищену суму, але суд також часто зобов’язує компенсувати недоплачені кошти за попередні роки. Саме ця ретроспективна частина рішень часто залишається невиплаченою через відсутність достатнього фінансування, тому борг накопичується.

    Масштаб проблеми видно і за співвідношенням боргу та закладених коштів. У бюджеті Міністерства соціальної політики на 2026 рік на виконання судових рішень передбачили лише 100 млн грн, тоді як тільки за 2025 рік заборгованість Пенсійного фонду зросла на 7,3 млрд грн.

    У серпні уряд затвердив окремий порядок виплат за рішеннями судів. Постанова №1046 передбачає, що кошти розподілятимуть пропорційно між усіма отримувачами, включеними до відповідного переліку Пенсійного фонду, але лише в межах наявних бюджетних асигнувань.

    Особливо гострою залишається ситуація зі спецпенсіями. За даними Пенсійного фонду, в липні 2026 року 29,5 тис. осіб отримували понад 30 тис. грн на місяць, хоча загальний максимальний розмір пенсії формально обмежений десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб — у 2026 році це 25,95 тис. грн. У багатьох випадках вищі виплати забезпечуються саме через рішення судів.

    Найчисельніша група отримувачів спеціальних пенсій — колишні кадрові військові та правоохоронці. Виплати за профільним законом отримують понад пів мільйона людей, а їхній розмір може становити 50–70% грошового забезпечення чинного працівника на аналогічній посаді.

    Окремі пільгові правила діють для прокурорів і суддів. Прокурори за певних умов можуть через суд домагатися перерахунку пенсій за старими нормами, які передбачали виплати до 90% зарплати. У матеріалі також наведений приклад 36-річного прокурора, який на початку 2026 року отримував пенсію 156 тис. грн на місяць.

    Ще одна велика категорія судових спорів — так звані чорнобильські надбавки. Хоча чинне законодавство не передбачає частину таких доплат, пенсіонери продовжують домагатися їх через суди. За даними матеріалу, з 2022 року кількість отримувачів відповідних надбавок за один рік зросла у 13 разів — до понад 130 тисяч осіб.

    Уряд намагається стримувати подальше зростання видатків через щорічні закони про держбюджет. З 2024 року там регулярно з’являються норми, які обмежують виплати понад встановлений максимум спеціальними коефіцієнтами. У проєкті бюджету на 2027 рік також запропоновано захистити посадовців ПФУ від штрафів за невиконання судових рішень у випадку, якщо на це немає бюджетних асигнувань.

    Паралельно Мінсоцполітики працює над більш системною реформою. Вона передбачає заміну частини спецпенсій окремим рівнем професійних пенсій, фінансування яких планують пов’язати з підвищеним ЄСВ для відповідних професійних груп. Поки ця модель перебуває на етапі обговорення.

    Таким чином, проблема вже давно вийшла за межі окремих судових справ. Держава одночасно має виконувати остаточні рішення судів, утримувати Пенсійний фонд у фінансовій рівновазі та шукати спосіб реформувати систему спецпенсій так, щоб нові борги не накопичувалися ще швидше.

  • Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко

    Редакцію нашого видання зацікавила історія ймовірно неправомірного збагачення суддів Обухівського районного суду разом з прокурором Київській обласної прокуратури, чоловік якої воює за Росію та брав участь у катуванні українських воїнів.

    Так, згідно даних декларацій, судді Обухівського райсуда Потабенко Лариса Вікторівна, Кравченко Максим Володимирович та Зінченко Олександр Миколайович у 06.10.2011 році синхронно отримали у власність ділянки землі у Київській області площею 10 000 м2.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко

    Варто відзначити, що судді отримали ці земельні ділянки в той час, коли чоловік судді Лариси Потабенко – Потабенко Юрій Миколайович обіймав керівну посаду в Обухівській районній державній адміністрації на територіальній юрисдикції якої саме і знаходяться ці ділянки.

    Що цікаво, вищезгадані судді в своїх корупційних кейсах часто мають справу з силовиками з вкрай сумнівною репутацією.

    До прикладу, при розгляді справи про екстрадицію громадянина України Кошового А.Ю. № 12021111050000020 від 11.02.2021 року, яка має явно замовний характер та корупційну складову, судді Обухівського райсуда увійшли у змову з прокуроршою Київської обласної прокуратури Валерією Володимирівною Васечко.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Прокурор Київської обласної прокуратури Васечко Валерія Володимирівна

    Зокрема, редакції нашого видання стало відомо, що відносно прокурора Валерії Васечко та суддів Обухівського райсуду Потабенко, Кравченко та Зінченко було зареєстроване ЄРДР за фактом певних протиправних дій передбачених ч. 3 ст. 255 КК України “Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній”.

    Прокурорша Валерія Володимирівна Васечко родом з Горлівки, що само по собі не являється злочином. З початку 2025 року перевелась до Київської обласної прокуратури, до цього часу працювала в Броварській прокуратурі.

    А що цікаво, так це той факт, що чоловік прокурорші Валерії Васечко – також уроженець Горлівки Васечко Денис Олександрович 21.06.1984 року народження, який був довіреною особою нині ліквідованого колаборанта Армена Саркисяна та разом з ним організував незаконне збройне формування “АрБАТ” бійці якого не тільки воювали проти України, але й були причетні до катування наших воїнів з 2025 року занесений на сайт Миротворець.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Чоловік прокурора Валерії Васечко засновник батальйону АрБАТ

    Так, відповідно до матеріалів справи Nº42023000000001936 від 01.12.2023 чоловік української прокурорші Валерії Васечко, як права рука Армена Саркисяна (Армена Горлівского) допомагав йому у створенні воєнізованого формування батальойн “АрБАТ”, за що отримав підозру 23.07.2025 року.

    Зокрема, в матеріалах справи також зазначено, що Денис Васечко займався підшукуванням та залученням осіб, готових за грошову винагороду надавати їм інформацію про місця розташування обʼєктів критичної інфраструктури, військових обʼєктів, місць дислокації військовослужбовців ЗСУ, представників Сил оборони України, співробітників правоохоронних органів України, військовослужбовців військових формувань України.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Скріншот матеріалів справи Nº42023000000001936

    Як встановило слідство Денис Васечко займався організацією батальйону АрБАТ не пізніше вересня 2022 року, будучи в офіційному шлюбі з прокуроршою Валерією Васечко.

    Нагадаємо, в декларації за 2022 рік Валерія Васечко не просто вказує чоловіка Дениса Васечко в Декларації, але й декларує дохід від його зарплати, тобто підтверджує спільне проживання та спільний побут із найближчим засновником незаконного збройного формування “АрБАТ”.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Скріншот декларації прокурора Валерії Васечко

    Також цікавий нюанс, згідно даних офіційної декларації поданої Валерією Васечко, в 2019 році вони разом з чоловіком стали власником квартири 69,7 м2, якраз в той час коли Денис Васечко активно співпрацював з Арменом Саркисяном і можливо за отримані від нього гроші.

    Варто відзначити, що в декларації Валерії Васечко за 2023 рік інформація про чоловіка колаборанта повністю відсутня.

    Водночас, за інформацією наших джерел, Валерія Васечко до цього часу продовжує спілкування та періодично сумісне проживання з екс-чоловіком коллаборантом.

    Улюбленим місцем зустрічі української прокурорші Валерії Васечко та російського  бойовика Дениса Васечка стала Туреччина, яку після 2022 року Валерія регулярно відвідує.

    Часті вояжі прокурорші Валерії Васечко до “традиційного місця зустрічі російських спецслужб зі своїми агентами”  викликали інтерес в українських спецслужб, які під час чергового відвідування Валерією Васечко Туреччини зафіксували сумісне проживання та близькі контакти між нею та її екс-чоловіком.

    З урахуванням підривного характеру діяльності Дениса Васечко та його участь у зборі даних про військові та стратегічні об’єкти на території України у відношенні прокурорші Валерії Васечко було розпочате внутрішнє розслідування.

    За інформацією джерел нашого видання, свої зустрічі з екс-чоловіком та бойовиком російського терористичного угрупування “АрБАТ” Денисом Васечко прокурорша Валерія Васечко обгрунтувала фразою “він батько моїх дітей”.

    Варто відзначити, що любі зафіксовані контакти такого роду з представниками російських терористичних військових угрупувань для громадян України мали б закінчитись підозрою по статті 111 (державна зрада), але з якоїсь невідомої причини навіть внутрішнє розслідування по прокурорші Васечко було закрите.

    Варто відзначити, що суддів Обухівського райсуда Потабенко Ларису Вікторівну, Кравченко Максима Володимировича та Зінченко Олександра Миколайовича разом з прокуроршою Валерією Васечко зібрав в одному кейсі інший відомий силовик з корупційним шлейфом – Кукос Євгеній Володимирович.

    Як збагачуються судді Обухівського районного суду разом з прокурором Валерією Васечко
    ФОТО: Євгеній Кукос відмовляється воювати за Україну на Донбасі

    Євгеній Кукос став фігурантом ряду журналістських після того, як журналісти знайшли в нього незадекларованої нерухомості на мільйони гривень.

    Наразі Євгеній Кукос займає посаду Начальника відділу в Управлінні карного розшуку міста Києва, який займається розслідуванням диверсій РФ на території Києва.

    Що цікаво, за інформацією наших джерел, в Управлінні карного розшуку новопризначеного начальника не те щоб “не люблять”, а серед рядових співробітників Управління поширена думка, що “Кукос з незрозумілих причин блокує їх роботу”.

    “Новий начальник з нами навіть пити не сідає, не тому що не любить, а тому що розуміє що хлопці можуть не витримати та дійде до фізичного насилля” – зазначає джерело в Управлінні.

    Також показово, що більшість співробітників Управлінні карного розшуку міста Києва були командировані на фронт на Донецький напрямок та отримали статус УБД, крім Євгенія Кукоса, який навідріз відмовляється воювати за Україну на Донбасі.

    Водночас, поведінка Євгена Кукоса повністю логічна в контексті його зв’язків з прокуроршою Валерією Васечко і, відповідно, її чоловіком засновником батальйону АрБАТ Денисом Васечко.

     

     

  • Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    В Україні набирає обертів скандал довкола так званого «прокурорського інвалідного конвеєра» — схеми, за якою представники органів прокуратури оформлюють інвалідність, отримують спеціальні пенсії та роками зберігають надвисокі виплати навіть після перевірок.

    Черговим прикладом стала ситуація з прокуроркою Харківської обласної прокуратури Ларисою Асріян. 17 лютого Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів закрила дисциплінарне провадження щодо неї, попри скаргу керівництва. Комісія не виявила порушень у тому, що посадовиця тривалий час отримувала спеціальну пенсію по інвалідності.

    За наявною інформацією, другу групу інвалідності Асріян отримала ще у 2008 році, працюючи юристом приватного підприємства. Після перевірок у 2025 році групу було знижено до третьої, однак це рішення вона успішно оскаржила в Харківському окружному адміністративному суді, фактично зберігши право на виплати.

    Втім, цей випадок — лише частина ширшої системи.

    Колишній прокурор Пустомитівської прокуратури Олег Опанасюк роками отримував виплати за другою групою інвалідності, заявляючи про обмеження пересування. Водночас під час перевірок було встановлено його регулярні поїздки автомобілем за кордон, зокрема до Польщі.

    Іншим показовим прикладом став експрокурор Дмитро Казак, який оформив прокурорську пенсію у 29 років. За відкритими даними, щомісячні виплати сягають понад 150 тисяч гривень, при цьому сам він проживає за межами України.

    Окрему увагу викликають випадки використання так званого «судового спаму». За даними журналістських матеріалів, експрокурор Куп’янської прокуратури Станіслав Муратов подавав десятки однотипних позовів до Харківського окружного адміністративного суду, домагаючись розгляду справи потрібним складом суду. У підсумку суд дозволив включити до прокурорського стажу навіть періоди навчання та роботи охоронцем, що забезпечило йому понад 1,3 млн грн пенсійних нарахувань і довічне утримання.

    Аналогічні рішення ухвалювалися і щодо інших колишніх працівників прокуратури. Зокрема, Денис Свобода через суд домігся виплат у розмірі 90% від заробітної плати попри заперечення Пенсійного фонду щодо недостатнього стажу.

    Експерти зазначають, що проблема має системний характер і виникає на стику роботи медико-соціальних експертних комісій, судів та дисциплінарних органів. Формально всі рішення ухвалюються законно, однак сукупність однакових кейсів свідчить про існування механізму, який дозволяє окремим представникам прокурорської системи отримувати довічні виплати з бюджету.

    На тлі війни та дефіциту державних фінансів такі історії викликають особливий суспільний резонанс, адже мова йде про мільйонні витрати бюджету, які фактично забезпечують привілейовані пенсії для вузького кола посадовців.

    Наразі питання перевірки законності прокурорських пенсій та рішень МСЕК дедалі частіше порушується на рівні антикорупційних органів і парламенту, однак системного аудиту цих виплат досі не проведено.

  • Прокурори Дніпра роками не декларують витрати на оренду житла

    Прокурори Дніпра роками не декларують витрати на оренду житла

    Прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Дмитро Тупікало та його співмешканка, прокурорка Юлія Барабаш, роками не декларують витрати на оренду житла у Дніпрі, повідомляє антишахрайський проєкт “190”.

    Дмитро Тупікало почав працювати у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Східного регіону у 2023 році. Раніше він тривалий час працював у Донецькій обласній прокуратурі. Його співмешканка Юлія Барабаш є прокуроркою Слов’янської окружної прокуратури Донецької області. У пари є двоє синів.

    Зараз сім’я мешкає в орендованій квартирі площею 106 кв. м у Дніпрі. Дату початку оренди Тупікало приховав, тоді як Барабаш вказала початок оренди у грудні 2022 року. Проте витрати на житло пара не декларує вже кілька років поспіль.

    Юлія Барабаш також є співвласницею квартири площею 54 кв. м у місті Миколаївка Донецької області, якою володіє з 2007 року разом із родичкою, ймовірно, матір’ю.

    Щодо автотранспорту, у 2023 році Барабаш придбала NISSAN QASHQAI 2018 року випуску за 560 тис. грн. Тупікало у 2024 році отримав PEUGEOT 301 2018 року випуску в подарунок від батька, оцінивши його у 260 тис. грн.

    За 2024 рік Тупікало задекларував 1,1 млн грн зарплати у Спецпрокуратурі Східного регіону, 57 тис. грн — у Донецькій обласній прокуратурі та 19 тис. грн соцвиплат. Барабаш отримала 867 тис. грн зарплати та 16 тис. грн соцвиплат як внутрішньо переміщена особа.

    Готівкові заощадження сім’ї становлять 20 тис. доларів у Тупікала та 1 тис. доларів у Барабаш, а також 5,5 тис. євро як спільну сумісну власність. Заощаджень на банківських рахунках прокурори не декларують. Загальна сума задекларованих коштів на кінець 2024 року становить майже 1,2 млн грн.

  • Спецпенсії за рахунок платників податків: держава витрачає 170 млрд грн на рік

    Спецпенсії за рахунок платників податків: держава витрачає 170 млрд грн на рік

    В Україні формується окрема каста так званих «пенсіонерів у 30–40 років» — прокурорів, суддів та силовиків, які виходять на заслужений відпочинок задовго до загального пенсійного віку та отримують виплати, що у десятки разів перевищують середні по країні. Лише на спеціальні пенсії держава щороку витрачає близько 170 млрд грн.

    Резонанс викликала історія колишнього керівника Миколаївської обласної прокуратури Дмитра Казака. У 36 років він отримує 156 тис. грн пенсії щомісяця. На пенсію ексчиновник вийшов ще у 33 роки. У суді він домігся скасування урядових обмежень на максимальні виплати, через що Пенсійний фонд був змушений повернути йому повний розмір нарахувань.

    Формально Казак має другу групу інвалідності, однак отримує пенсію не лише через це, а й за вислугу років. За законодавчими лазівками прокурори можуть оформлювати такі виплати, маючи 20–25 років стажу, з яких частина — робота в прокуратурі. При цьому через суди вони часто домагаються застосування старішого закону 1991 року, який передбачає значно вигідніші умови — 80–90% від зарплати замість 60%.

    За даними Пенсійного фонду, середній вік виходу прокурорів на пенсію за вислугу років — 47 років. Водночас є й ті, кому ще немає 40. Часто вони продовжують працювати та одночасно отримують і зарплату, і пенсію. Загалом в Україні понад 5,7 тис. прокурорів мають такі виплати, більше двох тисяч із них — діючі працівники.

    Схожі пільги мають і судді, військові, правоохоронці, «чорнобильці» та працівники небезпечних виробництв. У грудні 2025 року в Україні нараховувалося 7,6 тис. осіб, які отримували пенсію у віці до 45 років.

    Окрема проблема — розмір таких виплат. Середнє довічне грошове утримання судді перевищує 112 тис. грн, а максимальні суми сягають 390 тис. грн на місяць. Попри законодавчий ліміт у десять прожиткових мінімумів (близько 26 тис. грн), тисячі спецпенсіонерів через суди добиваються нарахувань без обмежень.

    У січні–вересні 2025 року на спецпенсії витратили понад 127 млрд грн, а за рік сума сягнула приблизно 170 млрд. Отримувачів — 1,3 млн осіб. При цьому через судові рішення утворилася заборгованість Пенсійного фонду ще на 85,5 млрд грн.

    Уряд визнає проблему та готує зміни. Попередня концепція реформи передбачала створення професійних накопичувальних фондів, щоб спецпенсії фінансувалися не з податків усіх громадян, а з додаткових внесків самих роботодавців і працівників. Однак нове керівництво Мінсоцполітики пропонує інший підхід — підвищений ЄСВ для пільгових професій, але без повноцінної накопичувальної системи.

    Економісти застерігають: без системних змін солідарний рівень і надалі нестиме дедалі більше навантаження. Адже поки пересічні українці працюють до 60 років і отримують 30–40% від зарплати, окремі категорії можуть ставати пенсіонерами у 30–40 років із виплатами у сотні тисяч гривень.

  • Гетманцев закликає скасувати спецпенсії прокурорів через соціальну несправедливість

    Гетманцев закликає скасувати спецпенсії прокурорів через соціальну несправедливість

    В Україні триває дискусія щодо спеціальних пенсій прокурорів, які в окремих випадках сягають сотень тисяч гривень на місяць. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев закликає парламент прискорити розгляд законопроєкту №12278 про скасування таких виплат, наголошуючи на глибокій соціальній несправедливості та загрозі для державного бюджету.

    За його словами, законопроєкт уже майже 200 днів не дійшов до другого читання, хоча пройшов перше читання та отримав схвальний висновок Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Гетманцев підкреслив, що затягування розгляду має реальні наслідки — поглиблює соціальну прірву між звичайними пенсіонерами та тими, хто користується спеціальними привілеями.

    Нардеп навів приклад колишнього прокурора Миколаївської області, який, проживаючи за кордоном, виграв суд проти Пенсійного фонду України. Суд зобов’язав нарахувати йому пенсію по інвалідності у розмірі 156 692 грн на місяць. Лише за період з 15 вересня 2022 року по 31 грудня 2023 року йому було нараховано понад 2,1 млн грн.

    У 2025 році Пенсійний фонд України за судовими рішеннями має виплатити близько 35 млрд грн отримувачам спеціальних пенсій — кошти, які могли б піти на підтримку звичайних пенсіонерів або фінансування оборонних потреб.

    За офіційними даними, приблизно кожному п’ятому пенсіонеру в Україні виплати нараховуються за спеціальними законами. Це, зокрема, шахтарі, судді, прокурори, чорнобильці та особи, звільнені з військової служби. Для цих пенсій діє окрема формула нарахування, яка суттєво відрізняється від механізму розрахунку звичайних трудових пенсій.

    На початку 2025 року Кабмін запровадив обмеження для аномально високих спецпенсій державних службовців, застосувавши понижувальні коефіцієнти для виплат понад 23 610 грн. Водночас, за словами Гетманцева, це не вирішує проблему системно й не поширюється на всі категорії спецпенсіонерів, зокрема прокурорів.

    Нардеп наголошує, що пріоритетом держави має стати комплексна пенсійна реформа, яка забезпечить гідний рівень життя для всіх українців, а не лише для обраних груп.

  • Подружжя прокурорів із Черкащини оформили інвалідність і пішли на пенсію до 30 років

    Подружжя прокурорів із Черкащини оформили інвалідність і пішли на пенсію до 30 років

    Поки більшості українців для виходу на пенсію у 60 років потрібно накопичити щонайменше 33 роки страхового стажу, окремі прокурори змогли оформити пенсійні виплати ще до 30 років. Один із таких прикладів — історія подружжя прокурорів із Черкаської області Богдана та Аліни Яшників.

    Богдан Яшник, нині прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури Черкаської обласної прокуратури, уперше задекларував пенсію у 2017 році, коли йому було лише 30 років. Його дружина Аліна Яшник, яка також працювала прокуроркою в Черкаській обласній прокуратурі, почала отримувати пенсійні виплати ще раніше — у 2016 році, у віці 28 років.

    Обидва прокурори майже одночасно оформили статус осіб з інвалідністю. Богдану Яшнику другу групу інвалідності призначили у вересні 2016 року, його дружині — у листопаді того ж року. Рішення ухвалювала Черкаська МСЕК, діяльність якої згодом привернула увагу через масове надання інвалідностей працівникам прокуратури. В окремі періоди частка осіб з інвалідністю в Черкаській обласній прокуратурі сягала 27 відсотків, що в кілька разів перевищувало середні показники по країні.

    Спочатку Богдан Яшник отримував пенсію по інвалідності. У 2017 році, не маючи навіть 10 років прокурорського стажу, він одержував у середньому близько 2,9 тисячі гривень на місяць. Ситуація кардинально змінилася у 2022 році, коли Яшник досяг необхідного стажу та, ймовірно, перейшов на прокурорську пенсію. Її розмір становив близько 18 тисяч гривень на місяць.

    Станом на минулий рік пенсія Богдана Яшника зросла до 23 тисяч 163 гривень на місяць — це максимальний розмір виплати в Україні без звернення до суду. Для порівняння, для більшості громадян такі суми залишаються недосяжними навіть після десятиліть роботи.

    Попри це, і Богдан Яшник, і його дружина відмовилися проходити повторну перевірку для підтвердження інвалідності. Це стало ключовим фактором у дисциплінарних рішеннях. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів ухвалила рішення про звільнення Аліни Яшник через свідоме ухилення від повторного медичного огляду. Комісія також встановила відсутність індивідуальної програми реабілітації, яка мала б бути направлена до місця її роботи.

    У рішенні зазначено, що прокурорка не з’явилася до медичного закладу, не ініціювала перевірку та не надала доказів законності встановлення їй інвалідності. Після цього Аліну Яшник звільнили з прокуратури, а згодом вона втратила і статус особи з інвалідністю.

    Аналогічну позицію займає і Богдан Яшник. Він заявляє, що принципово не бажає проходити чергову перевірку, оскільки, за його словами, вже підтверджував інвалідність у 2016 та 2020 роках. Водночас у разі подальшої відмови йому також загрожує звільнення з органів прокуратури.

    Сам Яшник пояснює одночасне оформлення інвалідності з дружиною випадковим збігом обставин. За його словами, у 2016 році обидва перенесли серйозні хірургічні втручання та тривалий період реабілітації, після якого повністю не відновилися. Попри це, подружжя продовжувало працювати в прокуратурі ще багато років.

    Історія Яшників стала показовою на тлі посилення пенсійних вимог для мільйонів українців. Поки більшість громадян змушені працювати до 63 або навіть 65 років, окремі прокурори змогли оформити пенсію ще в молодому віці завдяки статусу інвалідності, законність якого нині викликає дедалі більше запитань. Розгляд цієї справи фактично став тестом для системи прокурорського самоконтролю та доброчесності.

  • Колишній прокурор отримує пенсію 219 тис. грн: як суд дозволив обійти обмеження

    Колишній прокурор отримує пенсію 219 тис. грн: як суд дозволив обійти обмеження

    Колишній прокурор Володимир Ізотов, який вийшов на пенсію у 2023 році у 41 рік, отримав щомісячну пенсію в розмірі 219 тис. грн. Це значно перевищує його середньомісячну зарплату на посаді прокурора, а також доходи генерального прокурора.

    За рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2025 року, Ізотову скасували обмеження щодо розміру пенсії, що діяли з січня цього року. Суд дозволив йому скористатися нормою закону, яка вже не діє, бо колишній прокурор нібито розраховував на високу пенсію ще при працевлаштуванні.

    Пенсія у 219 тис. грн була розрахована на основі довідки Кіровоградської прокуратури, у якій зазначено, що виплати Ізотову за п’ять років склали 9,9 млн грн. Однак у реальності його доходи за 2016–2021 роки становили лише 2,68 млн грн, тобто середня зарплата за цей період – 44,7 тис. грн на місяць.

    Таким чином, суд фактично дозволив нарахувати пенсію у 90% від завищених виплат, що і привело до космічного розміру виплати. Попри величезну суму, Ізотов не дає коментарів і посилається на захист персональних даних.

    Цей випадок демонструє системну проблему в Україні: урядові обмеження на спецпенсії, запроваджені постановами Кабміну, суди часто визнають незаконними, через що колишні прокурори та інші держслужбовці отримують надвисокі виплати. Схоже, новий законопроєкт щодо прокурорських пенсій №12278, який передбачає скасування раннього виходу на пенсію під час роботи, ще не вирішить цієї проблеми повністю.

  • В Україні спецпенсії для чиновників та суддів створюють колосальний борг

    В Україні спецпенсії для чиновників та суддів створюють колосальний борг

    В Україні продовжує діяти система спеціальних пенсій для суддів, прокурорів, чиновників та правоохоронців, що створює значну фінансову нерівність та суттєве навантаження на державний бюджет. Розмір таких виплат у деяких випадках сягає 50–100 тисяч гривень на місяць, тоді як більшість українських пенсіонерів отримують лише кілька тисяч гривень.

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев зазначив, що борг Пенсійного фонду перед отримувачами «спецпенсій» уже перевищує 80 мільярдів гривень. Причиною цього є судові рішення, які дозволяють колишнім посадовцям поновлювати собі раніше обмежені виплати разом із компенсаціями та штрафами.

    «Уряд неодноразово намагався обмежити спецпенсії через норми держбюджету, але Конституційний Суд послідовно визнає такі обмеження неконституційними. У результаті держава не лише не економить, а й переплачує», — підкреслив Гетманцев.

    Спроби змінити систему поки що не дали істотного результату. Верховна Рада лише в першому читанні підтримала законопроєкт №12278, який передбачає обмеження спеціальних пенсій для прокурорів. Подальший розгляд документа блокується через опір представників привілейованих груп.

  • Голова податкового комітету про «спецпенсії»: держава переплачує через суди

    Голова податкового комітету про «спецпенсії»: держава переплачує через суди

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що борг Пенсійного фонду перед отримувачами так званих «спецпенсій» уже перевищує 80 млрд грн. За його словами, у деяких випадках виплати для колишніх посадовців сягають 50–100 тис. грн на місяць, тоді як середні пенсії громадян значно нижчі.

    Гетманцев пояснив, що основна причина — судові рішення, якими колишні посадовці поновлюють свої раніше обмежені виплати та отримують компенсації й штрафи. Спроби уряду обмежити такі виплати через норми держбюджету нібито блокуються рішеннями Конституційного Суду, а парламент поки не зміг ухвалити системні зміни — законопроєкт №12278, що обмежує спецпенсії для прокурорів, пройшов лише перше читання й далі блокується.

    Експерти, на думку Гетманцева, вказують на соціальну несправедливість і економічні ризики такої практики, особливо під час війни, коли потреби щодо індексації пенсій для більшості громадян мають першочергове значення.