На Волині спалахнув новий скандал довкола декларацій чиновників. Посадовиця Пенсійного фонду України Лілія Бас задекларувала подарунок від свого сина — інспектора митного поста Володимира Баса. У документах зазначено автомобіль MERCEDES-BENZ GLA 250 2018 року випуску, вартість якого становить близько 750 тисяч гривень.
Володимир Бас отримав цей автомобіль вже після початку повномасштабної війни. Примітно, що це не єдиний дорогий транспорт у декларації: у серпні 2024 року він також вказав VOLKSWAGEN E-Golf 2017 року, ціною у 400 тисяч гривень.
До появи «мерседеса» Лілія Бас користувалася AUDI A6 2015 року, оформленою на Нелю Бас. Однак тепер родина поповнила свій автопарк одразу кількома дорогими машинами.
Важливо, що і Лілія, і Володимир належать до впливової прокурорської родини: вони є дружиною та сином прокурора Волині Вадима Баса. Саме це, на думку експертів, ставить питання про джерела фінансування таких придбань.
Декларація Володимира Баса виглядає майже порожньою, що викликає додаткові сумніви. До того ж він раніше не подавав декларацій, хоча обіймає посаду в митниці та має військову підготовку. Однак попри війну та мобілізацію до лав ЗСУ він не пішов.
Поява у родини прокурора одразу двох дорогих автомобілів у час війни й економічної кризи викликала хвилю обурення серед громадськості. Суспільство очікує, що цю історію перевірять відповідні органи, адже вона напряму стосується доброчесності чиновників та їхніх родин.
Уряд пропонує з 2026 року встановити прожитковий мінімум на рівні 3209 грн, а мінімальну зарплату підвищити до 8647 грн. Такі цифри закладені у проєкті закону «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (№14000).
У статті 7 документа прописані розміри прожиткового мінімуму для окремих категорій:
діти до 6 років — 2817 грн;
діти від 6 до 18 років — 3512 грн;
працездатні особи — 3328 грн;
особи, які втратили працездатність — 2595 грн;
спеціальний показник для розрахунку доплат на радіоактивно забруднених територіях — 1600 грн.
Це означає, що максимальна пенсія за віком, обмежена десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб, зросте до 25 950 грн.
Водночас для суддів, прокурорів, податківців і митників нічого не зміниться: прожитковий мінімум для визначення їхніх посадових окладів залишиться на рівні, встановленому станом на 31 грудня 2025 року.
Зростання мінімальної зарплати до 8647 грн автоматично підвищить мінімальний ЄСВ для ФОП. Водночас у бюджеті передбачено збереження «розрахункової величини» для судових рішень на рівні 1600 грн.
Максимальна база для нарахування ЄСВ у 2026 році становитиме 20 мінімальних зарплат, а для військовослужбовців і поліцейських — 15 мінімальних зарплат.
Новопризначений генеральний прокурор провів масштабну ротацію, замінивши 15 керівників обласних прокуратур. Аналіз декларацій показав, що найбільші статки серед нових очільників мають прокурори Одеської, Закарпатської та Київської областей, повідомляє «Главком».
Найбагатшим виявився керівник Одеської обласної прокуратури Андрій Сваток. У 2024 році він задекларував дохід у 1,62 млн грн, його дружина — 1,07 млн грн. Подружжя зберігало 812,3 тис. грн на рахунках і $305,4 тис. готівкою. У власності прокурора — квартира в Києві площею 127,1 кв. м та автомобілі Audi A6 і Toyota Camry. На дружину оформлені квартира та частка в іншому житлі у столиці, земельна ділянка, недобудований будинок і три паркомісця. Також вона володіє автомобілем Land Rover Range Rover Evoque і дорогими аксесуарами.
Друге місце за статками займає керівник Закарпатської обласної прокуратури Мирослав Пацкан. Його дохід за 2024 рік становив 1,27 млн грн, а дружина-підприємиця заробила 3,13 млн грн. Вона працює як ФОП, орендує приміщення в Ужгороді для шоуруму та має адвокатську ліцензію. Сім’я зберігала готівкою $121 тис. та 45 тис. євро. Власної нерухомості немає, але родина користується квартирами та паркомісцем, що належать родичам дружини.
Третім у рейтингу став керівник Київської обласної прокуратури Дмитро Прокудін. Він задекларував 1,6 млн грн доходу, його дружина — 2,17 млн грн. Вона володіє частками у двох компаніях. Подружжю належать квартира в Києві та п’ять нежитлових приміщень, а також вони користуються дачними будинками та земельною ділянкою. У власності сім’ї — автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Volkswagen Passat, Honda Civic, Mercedes-Benz ML та годинник Hublot Classic Fusion.
Кадрові зміни в Генпрокуратурі викликали жваве обговорення, адже нові призначенці не лише мають високі посади, але й значні статки, що викликає інтерес до джерел їхнього походження.
МОЗ повідомляє про масове скасування рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо інвалідності серед посадовців. Станом на 25 липня визнано необґрунтованими 795 рішень.
Загалом до перевірки включено 2630 справ держслужбовців. Центр оцінювання функціонального стану людини вже розглянув 1989 із них.
У результаті:
795 рішень МСЕК визнані необґрунтованими і скасовані.
У 400 випадках винесено нові рішення, з них:
у 307 — змінено групу інвалідності;
у 93 — змінено термін її встановлення.
Найбільше справ стосується співробітників:
Митної служби — 810 справ (236 скасовано);
Податкової служби — 518 справ (154 скасовано);
Прокуратури — 448 справ (152 скасовано).
Міністерство охорони здоров’я продовжує перевірки, наголошуючи на важливості об’єктивного медичного оцінювання та недопущення зловживань з боку державних службовців під час воєнного стану.
На Черкащині та Чернігівщині правоохоронці викрили двох прокурорів — одного чинного, іншого вже колишнього — у низці тяжких правопорушень. Про це 24 липня повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора.
Чинному заступнику керівника однієї з окружних прокуратур Чернігівської області оголошено підозру за фактом організації викрадення важливих документів, підробки офіційних паперів та фальсифікації доказів. За словами генерального прокурора Руслана Кравченка, мова йде про справу незаконного відчуження восьми тисяч гектарів сільськогосподарських земель, які перейшли у власність приватної агрокомпанії.
Щоб приховати злочинну схему, прокурор, за даними слідства, організував викрадення 14 коробок із доказами, які мали стати основою експертизи. Замість документів до експертів надійшли… старі газети, а супровідні акти були сфальсифіковані.
Інший фігурант — колишній перший заступник керівника окружної прокуратури Черкаської області — за версією слідства, у 2021 році зловживав впливом і розголошував дані досудового розслідування. Він за гроші намагався впливати на хід слідства в інтересах знайомого, зокрема — ініціював відкриття кримінального провадження та передавав третім особам отриману службову інформацію.
Наразі клопотання про обрання обом прокурорам запобіжного заходу вже направлені до суду.
Офіційна середня пенсія в Україні сьогодні становить близько 5800 гривень. Але цей показник не розкриває справжньої картини — під красивою статистикою ховається глибока несправедливість, де обрані отримують сотні тисяч, а мільйони — борються за виживання.
Судді
Найбільші пенсії отримують судді. За офіційними даними, розмір їхніх виплат може сягати 390 тисяч гривень на місяць. Навіть найменші з пенсій у топ-20 — це щонайменше 320 тисяч гривень. Ці суми виплачуються довічно, за рахунок платників податків.
Прокурори
Пенсії екс-прокурорів коливаються від 119 до 219 тисяч гривень на місяць. Серед рекордсменів:
Станіслав Муратов — колишній заступник керівника Харківської обласної прокуратури, за інформацією з відкритих джерел має одну з найбільших прокурорських пенсій в країні.
Андрій Кравченко — у 2023 році задекларував понад 1 мільйон гривень пенсійних виплат.
Володимир Лимар — отримав 714 тисяч гривень пенсії за рік, тобто майже 60 тисяч щомісяця.
Народні депутати
Хоча пенсії більшості екс-нардепів не дотягують до суддівських чи прокурорських, вони також значно вищі за середні по країні. Один з колишніх депутатів отримує 245 тисяч гривень на місяць. У більшості — виплати від 21 до 60 тисяч.
Шахтарі та інші працівники небезпечних професій
Максимальна пенсія шахтаря, який усе життя провів у підземеллі, становить 29 тисяч гривень. Це менше за мінімальні виплати екс-прокурорам. А більшість пенсіонерів в Україні отримують не більше 7000 гривень щомісяця.
Формально держава декларує соціальну справедливість і рівність, однак пенсійна система фактично закріплює кастовий поділ. Найбільші виплати дістаються тим, хто мав владу і доступ до ресурсів, тоді як прості працівники — медики, вчителі, шахтарі — отримують у десятки разів менше.
Це не виняток, а системна політика, яка десятиліттями працює на користь еліт. Питання не лише в сумах, а у принципах: пенсійна система перестала бути інструментом підтримки тих, хто справді її потребує.
Поки переважна більшість українських пенсіонерів виживає на 2–4 тисячі гривень на місяць, окремі представники «привілейованих» професій отримують пенсії, які в сотні разів перевищують ці суми. Судді, прокурори, чиновники — усі вони роками формували систему спецпенсій, яка нині перетворилася на одну з найбільших соціальних нерівностей в Україні. Про те, як виникла ця кланова модель, скільки реально коштує державі «особливе» пенсійне забезпечення і чому без великої реформи не обійтись — розповідає народний депутат Данило Гетманцев.
Деякі пенсіонери отримують виплати в розмірі понад 100 тисяч гривень на місяць | Фото: Getty
Проблема в тому, що кланова система спецпенсійформувалася десятиліттями саме привілейованими кланами. Це сітка, яка чіпляється за свій матеріальний шкурний інтерес. Це хоч і колишні, але дуже впливові у країні люди. Вони чіпляються за норму Конституції, яка забороняє при прийнятті нових законів звужувати права, але абсолютно не помічають інші норми Основного закону, які гарантують рівність у правах та принцип недискримінаційності за будь-якою ознакою — зокрема і за родом діяльності. З цим треба боротися і змінювати такий підхід.
Що з пенсіями сьогодні
У нас нині мінімальна пенсія — 2361 гривня, середня пенсія на 1 квітня вже після чергової щорічної індексації – 6341 гривня.
56,6% пенсіонерів отримують менше 5 тис. гривень. Для майже 400 тисяч осіб це взагалі менше 3 тис. гривень, понад 3,3 мільйони – отримують від 3 до 4 тис. тис. гривень, 2,1 мільйони від 4 до 5 тис. гривень. Якщо порівняти з фактичним прожитковим мінімумом для непрацездатних, який на середину цього року наближається до 7 тисяч гривень, то ці категорії пенсіонерів знаходяться глибоко за межею бідності. І лише у 1,5 мільйонів осіб вона перевищує 10 тис. гривень. У середньому їх пенсія – 15,6 тис. гривень.
Для майже 400 тисяч осіб пенсія становить взагалі менше 3 тис. гривень
Фото: Відкриті джерела
Однак є така категорія, як судді, де середня пенсійна виплата перевищує 100 тис. гривень. Є прокурори, які можуть стати пенсіонерами з інвалідністю у віці 35 років, тоді як звичайному чоловіку-українцю, щоб отримати мінімальну пенсію, треба відпрацювати 35 років, а жінці – 30 років.
Одні пенсії зростають автоматично, інші – через прийняття законів, треті (як для колишніх військових) – встановлюються рішеннями Уряду, які вже давно не приймалися. І увесь цей різнобій додає додаткових барв почуттю несправедливості у суспільстві.
Спецпенсії бувають різними
Необхідно розуміти, що сам термін «спецпенсія» треба використовувати дуже коректно.
Такі виплати отримує не тільки умовна «еліта» (колишні судді, прокурори, народні депутати, члени уряду), але й працівники міліції (поліції) та інших правоохоронних органів, колишні професійні військові, звичайні державні службовці та працівники місцевого самоврядування, особи, що працювали на шкідливих виробництвах, чорнобильці та багато інших категорій.
І їх «спецпенсії» – це не завжди десятки і сотні тисяч гривень. Пенсія колишніх військовослужбовців – 8,5 тис. грн, ветеранів війни – 8,3 тис. грн, дітей війни – 5,7 тис. грн, науковців – 5,6 тис. грн. Але це також – спецпенсії.
Мільярдні «дірки» в бюджеті через ухвали судів
Серед цього різноманіття спецпенсіонерів далеко не всі отримують ті виплати, які передбачені діючим законодавством. Не всі при цьому мають можливість (і у зв’язку з віком, і зі станом здоров’я) відстоювати свої права у суді. Але щодо тих, хто все ж рухається цим шляхом – деякі кейси дійсно вражають.
Слід зазначити, що нерідко судові рішення ухвалюються за законами, які вже не є чинними, та за якими передбачалися більші виплати, ніж у нових законах. Як, наприклад, до закону «Про прокуратуру» 1991 року, хоча він втратив чинність після того, як у 2015 році депутати ухвалили новий закон «Про прокуратуру». Саме попередній передбачав пенсії у 90% зарплати, а не 60%. Подібна норма була і у Законі «Про державну службу» 1993 року, який втратив чинність у 2016 році.
У 2023 році суди ухвалили 240 тис. рішень у пенсійних справах проти держави, у 2024-му – ще понад 100 тис. Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн. Причому рішення по окремим категоріям осіб (прокурори, судді, особи, звільнені зі служби) обумовлюють збільшення видатків Пенсійного фонду на виплату поточних пенсій орієнтовно на 34,3 млрд грн на 2025 рік.
Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн
Фото: Відкриті джерела
Ще один показовий факт. У спеціальних пенсійних системах спостерігається чистий дефіцит. Тобто кожна людина, яка має спецпенсію, з Пенсійного фонду отримує набагато більше, ніж сплачувала відрахувань до нього протягом своєї професійної діяльності. Наприклад, є судове рішення за яким прокурор, маючи середню заробітну плату 13 тис. гривень, отримав пенсію у 97 тис. гривень. Це не є справедливим по відношенню до всіх інших наших громадян, які отримують мізерні пенсії, пропрацювавши все життя.
Якими мають бути пенсії в майбутньому
Реформа спецпенсій вже не тільки назріла, а навіть перезріла. Та вона має здійснюватися не окремо сама по собі, а виключно як складова «великої пенсійної реформи», якої ми так і не дочекались за усі роки Незалежності.
Розраховую побачити від урядовців кардинально інший підхід до пенсійного забезпечення українців, який поступово, але послідовно і незворотно ліквідовуватиме бідність пенсіонерів, а не консервуватиме та поглиблюватиме її.
Реформування пенсійної системи має відбуватися разом з детінізацією заробітних плат
Фото: USA Today
Наразі пропозиції Мінсоцполітики передбачають пенсійну реформу, за якою пенсії мають становити не менш 60% середнього заробітку людини (до речі як це відповідає середньому рівню у ЄС). Посилаючись на стандарти Європейської соціальної хартії та Конвенцію Міжнародної організації праці, пропонується:
Солідарна пенсія становила 40% середньої зарплати;
Додатково пенсія за накопичувальною системою – 20%;
Можливі додаткові пенсійні системи від роботодавців у вигляді професійної пенсії – 10%.
Сподіваюсь, що реформа пенсійної системи стане гармонійною частиною більш глобальної реформи, спрямованої на подолання бідності: реформування системи оплати праці, ринку зайнятості, спрямованих на стимулювання створення не абияких, а високооплачуваних робочих місць, детінізацію виплати заробітної плати – незалежно від того, чи робітничі ці професії, чи інженерно-конструкторські, чи наукові, чи творчі. Бо неможливо подолати бідність пенсіонерів в країні, де бідними залишатимуться працюючі люди та/ або які отримують зарплату у конвертах.
Скасовано вже 445 рішень медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) щодо встановлення інвалідності посадовцям — більшість із них стосуються митників, податківців і прокурорів. Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я, яке разом із правоохоронцями проводить масштабну перевірку дій комісій.
Усього перевірці підлягає 2630 справ посадовців з понад 70 державних органів. Центром оцінювання функціонального стану особи вже розглянуто 1692 справи. Ще 423 людини викликано на дообстеження для уточнення діагнозів.
З 445 скасованих рішень у 286 випадках були винесені нові: у 226 — змінено групу інвалідності, ще у 60 — термін її встановлення.
Найбільше фіктивних рішень виявлено серед таких відомств:
митна служба — 810 справ, із них 369 уже розглянуто, 129 рішень скасовано, у 78 — змінено;
прокуратура — 448 справ, 203 розглянуто, 80 скасовано, у 45 випадках рішення змінено, ще 121 особу викликано на повторну перевірку.
У МОЗ запевняють, що перевірки триватимуть. Мета — виявити та скасувати неправомірно надані статуси інвалідності, якими посадовці могли зловживати для уникнення служби, пільг або дострокового виходу на пенсію.
Законопроект, що передбачає скасування спеціальних пенсій для працівників прокуратури, пройшов перше читання у Верховній Раді, але не отримав схвалення профільного Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, ініціатива зіткнулася з потужним спротивом, попри підтримку з боку керівництва комітету.
Опір зсередини
«Опір з боку прокурорської спільноти та деяких депутатів, які їх підтримують, виявився шаленим», — зазначив Гетманцев. Він підкреслив, що тиск із боку зацікавлених сторін зупинив ухвалення позитивного рішення, хоча аргументи авторів законопроєкту базуються на ідеї соціальної справедливості та економічної доцільності.
Питання справедливості і ресурсів
На думку Гетманцева, скасування спецпенсій — це не лише крок до рівності в пенсійній системі, а й реальна можливість перерозподілити кошти на користь тих, хто отримує найменше.
«Мова йде не просто про зміни у законодавстві, а про вивільнення ресурсів для підвищення мінімальних пенсій, що є особливо актуальним в умовах воєнного часу та економічної нестабільності», — заявив він.
Наступні кроки
За словами Гетманцева, законопроект можуть доопрацювати вже на наступному тижні під час чергового засідання Комітету. Якщо компроміс буде знайдено, документ можуть винести на голосування у другому читанні.
Зараз доля законопроєкту лишається невизначеною, однак ініціатори налаштовані рішуче. «Це питання принципу», — додав Гетманцев.
Скандал із масовим оформленням фальшивих довідок про інвалідність серед прокурорів у Хмельницькій області набирає нових обертів. За офіційними даними, з жовтня 2024 року було звільнено 16 співробітників прокуратури, які мали сумнівні медичні висновки. Проте ще 47 прокурорів з інвалідністю продовжують працювати, повідомили у відповідь на запит журналістів «Слідство.Інфо».
Ці цифри підтвердила й сама Хмельницька обласна прокуратура:
«На теперішній час в органах прокуратури Хмельницької області, згідно з наявними документами, працює 47 прокурорів з інвалідністю. У період з 1 жовтня 2024 року по теперішній час було звільнено 16 прокурорів з інвалідністю».
Нагадаємо, що восени 2023 року журналісти та правоохоронці викрили масову схему підробки інвалідностей, якою користувалися державні службовці, зокрема і силовики. За даними слідства, ключову роль у схемі відігравали тодішня керівниця МСЕК Хмельницької області Тетяна Крупа та її син Олександр Крупа.
Ці довідки дозволяли уникати мобілізації, зберігати посаду або отримувати пільги. В окремих випадках йшлося про інвалідність третьої групи з формулюванням, що «не перешкоджає виконанню посадових обов’язків».
Суспільство досі не отримало відповідей на головні запитання:
Хто перевірив медичні підстави інвалідності тих 47 прокурорів, які залишились?
Чому після викриття схеми частина осіб продовжує обіймати державні посади?
І чи отримають притягнуті до відповідальності ті, хто підписував фіктивні документи?
