Хрещатик

Позначка: НКРЕКП

  • Тарифи на транспортування газу зростуть у чотири рази з 1 січня 2025 року

    Тарифи на транспортування газу зростуть у чотири рази з 1 січня 2025 року

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), прийняла рішення про значне підвищення тарифів на транспортування природного газу для населення.

    Нові тарифи набудуть чинності з 1 січня 2025 року, і вартість транспортування зросте з 160 до 660 гривень за тисячу кубометрів.

    Це пов’язано з припиненням транзиту російського газу, збитки від якого тепер мають компенсувати внутрішні споживачі.

    “У 2024 році 85% нашого доходу становило транспортування газу з Росії. Решту 15% забезпечують внутрішні замовники. Для повної компенсації доходу цього підвищення тарифу недостатньо, але ми розуміємо необхідність зважених економічних рішень,” — заявив Дмитро Липпа, генеральний директор Оператора ГТС України.

  • НКРЕКП схвалила проєкт підвищення тарифу на передачу електроенергії

    НКРЕКП схвалила проєкт підвищення тарифу на передачу електроенергії

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила проєкт постанови, що передбачає підвищення тарифу на передачу електроенергії для бізнесу на 25,8% – до 665,26 грн/МВт*год. Рішення було прийнято на засіданні комісії 13 листопада. Новий тариф не вплине на звичайних споживачів – підвищення стосується виключно бізнесу.

    Деталі рішення

    Для «зеленої металургії» НКРЕКП пропонує окремий тариф на рівні 352,73 грн/МВтгод, а для диспетчерського управління – 95,07 грн/МВтгод. Комісія пояснює це рішення низкою факторів, серед яких:

    • зниження обсягів виробництва і передачі електроенергії;
    • збільшення компенсацій за технологічні втрати;
    • підвищення зарплат у “Укренерго”;
    • витрати на обслуговування кредитів та спеціальні обов’язки для розрахунків з виробниками відновлюваної енергії (ВІЕ).

    Також враховано інфляційні процеси та зростання курсу валют.

    Подальші кроки

    Схвалення проєкту постанови означає, що тепер розпочнеться етап громадського обговорення. Остаточне затвердження документа відбудеться пізніше.

    Тариф для населення залишається незмінним

    Тариф на електроенергію для побутових споживачів залишиться на рівні 4,32 грн за 1 кВт*год як мінімум до 1 травня 2025 року. Це підтвердив міністр енергетики Герман Галущенко у відповіді на запит нардепа Олексія Кучеренка, зазначивши, що ціна для населення закріплена Постановою № 632 до кінця квітня 2025 року.

    Таким чином, звичайні українці можуть бути впевнені, що в осінньо-зимовий період-2024/25 тариф на електроенергію для них не зміниться.

  • Восени очікується підвищення цін на електроенергію

    Восени очікується підвищення цін на електроенергію

    Восени в Україні очікується підвищення цін на електроенергію для бізнесу, однак тарифи для населення залишаться на поточному рівні. Про це повідомила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

    1 жовтня НКРЕКП розгляне проєкт постанови, що передбачає перегляд граничних цін на ринках “на добу наперед”, внутрішньодобовому та балансуючому ринках. Метою цього рішення є створення умов для імпорту електроенергії з європейських країн, що допоможе компенсувати можливий дефіцит під час осінньо-зимового періоду, особливо в умовах російських обстрілів енергетичної інфраструктури.

    Як пояснюють в НКРЕКП, зміни спрямовані на збалансування української енергосистеми та забезпечення стабільного електропостачання для всіх категорій споживачів. При цьому регулятор запевняє, що підвищення цін не вплине на тарифи для населення, які залишаться фіксованими до 1 травня наступного року.

    Міністр енергетики Герман Галущенко також підтвердив, що тарифи на електроенергію для побутових споживачів не переглядатимуться до весни 2024 року.

  • Україна не зможе досягти цілі у 1 ГВт нової генерації

    Україна не зможе досягти цілі у 1 ГВт нової генерації

    До кінця 2024 року Україні, ймовірно, не вдасться досягти поставленої мети у будівництві нових 1 ГВт потужностей генерації, яку раніше озвучив президент Володимир Зеленський. Таку оцінку озвучив голова Національної комісії з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Валерій Тарасюк в інтерв’ю Forbes.

    На думку Тарасюка, досягти цільового обсягу в 1 ГВт нових потужностей буде складно, проте ситуація виглядає обнадійливою, адже багато інвесторів реалізують проекти з будівництва невеликих електростанцій.

    Щоб прискорити розвиток нових енергетичних потужностей, НКРЕКП спростила умови підключення та зменшила вартість для нових електростанцій. Тарасюк підкреслив, що комісія готова індивідуально підтримувати кожен проект, допомагаючи вирішувати будь-які проблеми, що виникають з боку обленерго та “Укренерго”.

    Голова НКРЕКП також зазначив, що розподілена газова генерація є контрольованим процесом, тому не слід очікувати надмірного зростання потужностей, які перевищують можливості системи. Газові електростанції зазвичай запускаються для покриття пікових навантажень, коли вартість електроенергії є найвищою. Проте в середньому, вартість електрики протягом доби, місяця або року повинна залишатися на прийнятному рівні, уточнив Тарасюк.

  • Урівняння тарифів на електрику для всіх споживачів негативно вплине на економіку

    Урівняння тарифів на електрику для всіх споживачів негативно вплине на економіку

    Регулятор пропонує перейти на єдиний тариф на електроенергію для промислових та побутових споживачів. Які наслідки цього? Про це розповів доктор економічних наук, керівник енергетичних програм ГО «Український інститут майбутнього» Андріан Прокіп в свому дописі.

    Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

    В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

    Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

    Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

    Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

    Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

    Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

    Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

  • Колишніх членів НКРЕКП Бориса Циганенка та Юрія Голляка суд звільнив від кримінальної відповідальності через минулі строки давності

    Колишніх членів НКРЕКП Бориса Циганенка та Юрія Голляка суд звільнив від кримінальної відповідальності через минулі строки давності

    Вищий антикорупційний суд звільнив від кримінальної відповідальності за службову недбалість колишніх членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Бориса Циганенка та Юрія Голляка.

    Крім цього, не розглядатимуться тепер і цивільні позови про відшкодування збитків.

    Причина в тому, що минули строки давності. Сторона захисту вважає, що кримінальне правопорушення було закінчено ще 2016 року – тоді, коли члени НКРЕКП голосували за впровадження формули “Роттердам+”.

    Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання, але зауважив, що злочин було завершено вже після голосування.

    Нагадаємо, йдеться про скандал щодо закупівлі Україною вугілля у РФ. Схвалення цієї формули, призвело до зростання вартості всієї електричної енергії. У результаті споживачі зазнали збитків на загальну суму близько 39 млрд грн.

  • Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк веде енергетичний бізнес з росіянами

    Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк веде енергетичний бізнес з росіянами

    Головний в Україні чиновник з тарифів – Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк веде енергетичний бізнес із дружиною путінського олігарха Євгена Гінера.

    Тарасюк через одну зі своїх компаній пов’язаний із ПАТ “ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ “СЕВАСТОПОЛЬЕНЕРГО”, усі власники якого – Ярославська Марина Володимирівна, Альтбергс Артурс, Вігантс Валтс і Сізерман Олег Юрійович – перебувають сьогодні під антиросійськими санкціями РНБО.

    Ярославська – дружина олігарха з найближчого оточення Путіна – Євгена Гінера. Останній оголошений Україною в розшук і переслідується СБУ за постачання патронів російській армії.

    Тарасюка повернули в крісло голови НКРЕКП буквально на початку березня. Хоча 2022 року його було звільнено з цієї ж посади за незаконні махінації з врегулювання цінових дисбалансів.

    Голова НКРЕКП Валерій Тарасюк має частку у двох приватних компаніях. Бізнес-партнери Тарасюка за цими фірмами паралельно ведуть бізнес із росіянами та особами, що включені до списків антиросійських санкцій РНБО.

    Про це свідчать дані з відкритих Реєстрів.

    Очільник НКРЕКП Валерій Тарасюк має 10-відсоткову частку у ТОВ “Компанія “Метал Інвест” і ТОВ “Метал Інвест “Стальконструкція”. Єдиним партнером за цими двома бізнесами Тарасюка є Спектор Ольга Михайлівна. Вона доводиться донькою Михайлу Йосиповичу Спектору, котрий до вересня 2015 року обіймав посаду президента фінансово-промислового холдингу VS Energy. Активи останнього Україна має намір націоналізувати, зокрема через зв’язок із російськими бенефіціарами.

    Дослідження подальших зв’язків головної бізнес-партнерки Тарасюка Ольги Спектор вказує на те, що їхня діяльність й досі залишається тісно пов’язаною з росіянами або ж особами, до яких РНБО застосувала антиросійські санкції.

    Зокрема, у ТОВ «Мікроклітинна технологія Дент», де Спектор належить 86%, станом на 23.02.2022 був російський власник.

    Директор зазначеної компанії Зубков Ігор Костянтинович своєю чергою є також керівником ТОВ «Мій глобальний всесвіт Україна», яке й донині належить росіянину Доброгаєву Олексію Олеговичу.

    Окрім того, у компанії ТОВ «Юридична контора-Спектор» партнеркою бізнес-подруги Тарасюка Ольги Спектор виступає Спектор Людмила Анатоліївна. Остання взагалі є засновницею релігійної організації Церкви московського патріархату.

    Однак зв’язки з росіянами на цьому не завершуються.

    Згадана вище компанія Тарасюка «Компанія „Метал Інвест“» володіє корпоративними правами ТОВ «Релакс-Енерго». Серед її засновників й досі вважається АТ «Енергетична Компанія „Севастопо­льенерго“». Усі бенефіціари цієї компанії внесені до санкційних списків РНБО. Йдеться, зокрема, про таких осіб, як: Ярославська Марина Володимирівна, Альтбергс Артурс, Вігантс Валтс та Сізерман Олег Юрійович.

    Голова НКРЕКП Тарасюк, попри два роки війни України з Росією, й досі не розірвав ані своїх бізнес-стосунків з проросійськими активами, ані зв’язків із підсанкційними особами, що в них фігурують.

    Нормально так працює чиновник. На два фронти.

  • Тарасюк, глава НКРЕКП, відновлює схему збагачення газових компаній Фірташа, що розслідує СБУ

    Тарасюк, глава НКРЕКП, відновлює схему збагачення газових компаній Фірташа, що розслідує СБУ

    Повідомлення Служби безпеки України розкриває масштабну схему розкрадання блакитного палива з газотранспортної системи країни. Згідно зі звітом, оприлюдненим ще 15 травня 2023 року, схема полягала в тому, що облгази, що перебували під контролем Фірташа, здійснювали “покупку” палива у компанії, яка також перебувала під його контролем. Однак фактично вони отримували лише до 30% від обсягу газу, за який вони вже заплатили.Газові схеми Фірташа / фото ssu.gov.ua

    За даними Реєстру судових рішень, кримінальне провадження вже перебуває на стадії активного розслідування, а запобіжні заходи вже обрані для кількох фігурантів. Водночас, слідчі займаються аналізом дій посадовців НКРЕКП, рішення яких сприяло збагаченню декількох приватних компаній з “групи Фірташа”.

    Служба безпеки України наголошує, що керівники “Регіональної Газової Компанії” (РГК), що управляє 20 міськ- та облгазами, брали участь у цій організації та реалізації схеми розкрадання коштів, призначених на закупівлю блакитного палива. Це фактично означає привласнення коштів громадян, які сплачували комунальні платежі. Відповідно до оцінок СБУ, загальна сума завданої шкоди протягом 2016-2022 років може скласти понад 18 мільярдів гривень.

    Нові дані вказують на те, що державні облгази здійснювали “недоотримане” паливо з газотранспортної системи України, яке перебувало у державній власності, для покриття дефіциту, що виникав через цю маніпуляцію. За даними Служби безпеки України, за таке паливо практично не вносили плату відповідно до договору.

    Ухвала Київського апеляційного суду у кримінальному провадженні №72022000420000075 засвідчує факт незаконного використання операторами газорозподільної мережі групи “Регіональна Газова Компанія” 4,2 мільярдів гривень тарифних коштів, призначених на закупівлю природного газу для покриття витрат.

    Цю схему збагачення приватних компаній Фірташа сприяли рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). НКРЕКП встановлювала обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу газу над тарифною виручкою, а також відповідні тарифи. Відомо, що на час розгляду цих справ керівником НКРЕКП був Валерій Тарасюк.

    За результатами судових документів, 12 газових компаній Фірташа, відшкодовуючи витрати з державного бюджету та коштів українських громадян, отримали значні прибутки. Це призвело до великих збитків для країни, зокрема, АТ “Вінницягаз” зазнала збитків на суму понад 483 мільйони гривень, АТ “Львівгаз” – майже 583,5 мільйона гривень, та інші компанії втратили суми від 113,8 мільйонів до понад 380 мільйонів гривень.

    Згідно з офіційним сайтом НКРЕКП, у березні цього року Регулятор знову затвердив обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу газу над тарифною виручкою для операторів газорозподільної мережі на суму понад 29,7 мільярдів гривень, з яких 22,3 мільярди гривень передбачені згаданим компаніям-фігурантам кримінального провадження.

    Ці нові факти вказують на те, що схема розкрадання державних коштів на ринку природного газу повертається, і це відбувається в контексті змін у керівництві НКРЕКП, зокрема, призначення Валерія Тарасюка на посаду голови комісії з 3 березня цього року. Служба безпеки України вже звернула увагу на це та проводить розслідування щодо участі відповідальних посадовців у нових схемах збагачення компаній з “групи Фірташа”.

  • Бездіяльність НКРЕКП призводить до втрат мільярдів у бюджеті держави

    Бездіяльність НКРЕКП призводить до втрат мільярдів у бюджеті держави

    Держава втрачає мільярди гривень внаслідок бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а особливу увагу при цьому привертає голова цієї структури Валерій Тарасюк. Журналісти виявили, що впродовж останніх років підприємці активно використовують схеми підключення до електричних мереж під видом “побутових споживачів”, що призводить до великих втрат у бюджеті. Контролюючими органами вже виявлено численні випадки приєднання торгових, офісних та готельно-ресторанних комплексів за “побутовими” тарифами в різних областях країни. Ця ситуація стала можливою через бездіяльність та відсутність регуляторних рішень з боку НКРЕКП, а відомо, що голову комісії Тарасюка добре оплачують. Розслідувачі підкреслюють, що такі зловживання не могли б відбутися без участі державного регулятора НКРЕКП, якому законом покладено обов’язок контролю та регулювання споживання електроенергії. Більшість порушень виявлено в обленерго, що перебувають під впливом ФПГ “ВС Енерджі”, особливо у “Кіровоградобленерго” та “Чернівціобленерго”. У Черкасах, де також зафіксовані значні порушення, активний бізнес пов’язаний з новим головою НКРЕКП Валерієм Тарасюком, який раніше працював у “ВС Енерджі”. Разом із ще одним членом НКРЕКП Дмитром Коваленком вони не помічають діючу схему протягом років. Загальна сума завданих збитків може перевищувати 5 мільярдів гривень.