Хрещатик

Позначка: НКРЕКП

  • Член НКРЕКП Ущаповський накопичив сотні тисяч доларів під час енергетичної кризи

    Член НКРЕКП Ущаповський накопичив сотні тисяч доларів під час енергетичної кризи

    Поки українці стикаються з подорожчанням світла та обмеженнями у постачанні електроенергії, член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Костянтин Ущаповський задекларував майже 837 000 доларів США грошових активів, елітний годинник та дорогий електромобіль.

    У своїй електронній декларації за 2024 рік Ущаповський вказав, що значна частина його статків — грошові заощадження та кошти на рахунках банків. Загальна сума фінансових активів перевищує 837 000 доларів, з яких 535 000 доларів він тримає готівкою, а ще понад 300 000 доларів знаходиться на банківських рахунках в ОТП Банку та ПриватБанку.

    Ці дані підтверджують не лише місцеві медіа, а й англомовні публікації, що узагальнюють декларацію члена регулятора.

    Нерухомість і транспорт: що задекларовано

    Згідно з декларацією, серед нерухомого майна Ущаповського:

    • простора квартира у Києві площею 303,8 кв. м, яку він має у спільній власності з сестрою (придбана у 2008 році);

    • ще одна квартира площею 68,5 кв. м у спільній власності з матір’ю;

    • паркомісце площею 17,3 кв. м.

    Серед цінного рухомого майна чиновник задекларував елітний швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, нові моделі цієї моделі коштують приблизно 40–50 тис. доларів залежно від матеріалу та комплектації.

    Також у декларації зазначено електромобіль Tesla Model X 2020 року випуску, придбаний у рік виробництва за приблизно 2,87 млн гривень, та квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 (2011).

    Дохід на посаді: що вказано в декларації

    Основний офіційний дохід Ущаповського у 2024 році — 3,17 млн гривень заробітної плати від НКРЕКП. Додатково він задекларував близько 158 тис. гривень відсотків за депозитами в ОТП Банку.

    Ці суми виглядають значно меншими порівняно з обсягом грошових активів, що викликає питання щодо джерел формування таких накопичень та механізмів їх акумуляції. Особливо на тлі того, що декларація відноситься до періоду активних викликів для енергосистеми України, коли суспільство стикається з обмеженнями і подорожчаннями тарифів на комунальні послуги.

    Ущаповський — колишній директор «Укренерго» (2014–2015) та чинний член НКРЕКП з 2021 року, який у 2022–2024 роках коментував як регулятор ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури під час війни.

  • Мільйонні активи під час війни: що задекларував член НКРЕКП Ущаповський

    Мільйонні активи під час війни: що задекларував член НКРЕКП Ущаповський

    Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Костянтин Ущаповський задекларував значні активи, серед яких елітний годинник IWC, автомобіль Tesla Model X та грошові заощадження на суму понад 837 тисяч доларів.

    Ущаповський обіймає посаду члена НКРЕКП з 2021 року. Раніше він очолював НЕК «Укренерго» у 2014–2015 роках, а в період з 2022 по 2024 роки був головою регулятора. Саме в цей час комісія ухвалювала ключові рішення щодо тарифної політики та відновлення енергетичної інфраструктури в умовах повномасштабної війни.

    Основним джерелом доходу Ущаповського у 2024 році стала заробітна плата в НКРЕКП у розмірі 3,17 млн гривень. Окрім цього, він задекларував 158 тисяч гривень процентних доходів, отриманих від банківських вкладів.

    У декларації зазначено значний обсяг нерухомості у Києві. Зокрема, посадовець володіє квартирою площею понад 303 квадратні метри у спільній власності з сестрою, яка була придбана ще у 2008 році за 3,25 млн гривень. Також йому належить квартира площею 68,5 квадратного метра у спільній сумісній власності з матір’ю, а також паркомісце площею 17,3 квадратного метра, придбане у 2008 році за 100 тисяч гривень.

    Серед цінного рухомого майна Ущаповський задекларував швейцарський годинник IWC Portugieser Perpetual Calendar. За ринковими оцінками, вартість нових моделей такого класу залежно від матеріалу корпусу може становити від 40 до 50 тисяч доларів.

    У розділі транспортних засобів зазначено автомобіль Tesla Model X 2020 року випуску, який був придбаний у рік виробництва за 2,87 млн гривень. Також у власності посадовця перебуває квадроцикл BRP Outlander Max XT 650 2011 року, придбаний за 127 тисяч гривень.

    Найбільший обсяг активів зосереджений у грошових заощадженнях. Ущаповський задекларував кошти на банківських рахунках і депозитах у розмірі близько 302 тисяч доларів та 4,8 тисячі євро. Окрім цього, він вказав готівкові кошти на суму 535 тисяч доларів.

    Загальний обсяг задекларованих грошових активів члена НКРЕКП перевищує 837 тисяч доларів, що привертає увагу на тлі війни та дискусій навколо доходів посадовців, які ухвалюють рішення у сфері тарифів та енергетичної політики.

  • У члена НКРЕКП Формагея з’явилася нова квартира та два авто

    У члена НКРЕКП Формагея з’явилася нова квартира та два авто

    Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Олександр Формагей задекларував нову квартиру в Києві та два автомобілі загальною вартістю понад 1,7 мільйона гривень. Відповідні дані містяться у його декларації за 2024 рік.

    Згідно з документом, у 2024 році Олександр Леонідович Формагей отримав заробітну плату від НКРЕКП у розмірі 3,47 мільйона гривень. Його дружина Юлія Формагей, яка раніше працювала у ПрАТ «Укргідроенерго», задекларувала 1,01 мільйона гривень заробітної плати, а також незначні додаткові виплати та соціальну допомогу.

    У декларації зазначено значний перелік нерухомості. Зокрема, подружжя задекларувало спільну квартиру площею 117,8 квадратного метра у Києві, придбану 27 листопада 2024 року за 2,27 мільйона гривень. Право власності на цю нерухомість було оформлене саме у 2024 році.

    Також у власності або користуванні родини перебуває квартира площею 56,7 квадратного метра в Києві, право проживання в якій було набуте ще у 2020 році. Дружині Формагея з 2013 року належить житловий будинок площею 83,2 квадратного метра у Борисполі та дві земельні ділянки по 1000 квадратних метрів кожна в Київській області. Крім того, Юлія Формагей володіє земельною ділянкою площею 447 квадратних метрів у Глевасі, а також садовим будинком площею 40 квадратних метрів у цьому ж населеному пункті, який перебуває у стані незавершеного будівництва.

    Окремо задекларована квартира площею 64,8 квадратного метра в Енергодарі Запорізької області, яка перебуває у спільній власності з родичами.

    Автопарк родини складається з двох автомобілів, які оформлені на дружину. Йдеться про KIA Stonic 2020 року випуску, право користування яким набуто у 2021 році, із задекларованою вартістю 568 тисяч гривень, а також KIA Sportage 2023 року випуску вартістю 1,18 мільйона гривень, право користування яким оформлене у 2023 році.

    У грошових активах Олександр Формагей задекларував 20 тисяч доларів США та 5 тисяч євро готівкою. На банківських рахунках у «ПриватБанку» та «Укрсиббанку» зазначені незначні суми.

    Також у декларації вказані фінансові зобов’язання: дружина Формагея має кредит в Ощадбанку із залишком боргу 637,65 тисячі гривень, забезпечений автомобілем KIA Sportage.

    Окрему увагу привертають витрати родини. У 2024 році Формагей та його дружина задекларували благодійну допомогу на потреби Збройних сил України на загальну суму понад 500 тисяч гривень через різні фонди, а також внесок на потреби протиповітряної оборони НКРЕКП. Ці витрати у декларації збігаються в часі з появою інформації про кримінальне провадження щодо діяльності члена регулятора.

  • Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    «Укренерго» — стратегічне держпідприємство, від якого залежить стабільність енергосистеми країни, за останні роки опинилося у центрі низки кримінальних розслідувань, публічних скандалів та фінансових претензій. Схеми з фіктивними переможцями тендерів, завищені підряди, збитки на 380 млн гривень, контракти з пов’язаними структурами та питання конфлікту інтересів — лише частина претензій, які супроводжують історію управління компанією.

    Поворотним став період, коли офіс управління проєктами очолив Володимир Кудрицький. Він мав розбудувати стратегію та інвестиційну політику підприємства. У той час компанію очолював Всеволод Ковальчук — тимчасовий керівник після 2014 року, який згодом фігурував у кримінальних провадженнях щодо можливого зловживання службовим становищем під час державних закупівель.

    У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

    З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

    Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

    Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

    Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

    Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

    Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

    Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

    У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

    Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

    Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

  • Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    Топкерівництво держорганів отримувало в середньому 131,2 тис. грн — лідер НАЗК із 366,6 тис. грн

    У серпні 2025 року середня зарплата державних службовців становила 61,6 тисячі гривень — більш ніж утричі вище за середню заробітну плату по країні (19,8 тис. грн), йдеться в оприлюднених даних Міністерства фінансів. За рік показник для працівників державного апарату підвищився на 8,6% (з 55,8 тис. грн у серпні 2024 року), проте темпи росту виявилися нижчими за рівень інфляції за цей період (13,2%), що знижує реальну купівельну спроможність.

    У центральних органах виконавчої влади, де в серпні отримували зарплату 22 904 особи, найвищі середні виплати зафіксовано в Антимонопольному комітеті (97,5 тис. грн), Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) — 97,1 тис. грн, НКРЕКП — 94,3 тис. грн та Державній митній службі — 90,1 тис. грн. Високі середні зарплати також були у Фонді держмайна (89,9 тис. грн), Апараті Верховної Ради (85,3 тис. грн) та Секретаріаті Кабміну (81,7 тис. грн).

    Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

    Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

  • ВАКС закрив справу “Роттердам+” щодо двох колишніх членів НКРЕКП

    ВАКС закрив справу “Роттердам+” щодо двох колишніх членів НКРЕКП

    Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення закрити провадження у справі “Роттердам+” щодо колишніх членів НКРЕКП Олександра Формагея та Дмитра Коваленка. Про це повідомили Transparency International Ukraine та Центр протидії корупції.

    Обох посадовців обвинувачували у службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України) під час голосування за постанову комісії, яка діяла до 1 липня 2019 року. Однак строк давності у п’ять років сплив, тому суд припинив провадження. Як уточнюють у ЦПК, після цього не розглядатимуть і цивільні позови про відшкодування збитків.

    Попри це, справа “Роттердам+” продовжує розглядатися щодо інших дев’яти фігурантів — колишніх топменеджерів ДТЕК та НКРЕКП. Їх обвинувачують у запровадженні та застосуванні формули ціноутворення на вугілля для ТЕС, що у 2016–2019 роках призвело до переплат споживачів на понад 39 млрд грн.

  • ВАКС звільнив від відповідальності ексголову НКРЕКП Кривенко

    ВАКС звільнив від відповідальності ексголову НКРЕКП Кривенко

    Вищий антикорупційний суд звільнив від кримінальної відповідальності колишню голову Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксану Кривенко у справі “Роттердам+”.

    Як повідомили у Transparency International Ukraine, ВАКС задовольнив клопотання Кривенко про закриття провадження у зв’язку із закінченням строків давності. У результаті справу щодо неї припинили, а цивільний позов у частині вимог залишили без розгляду.

    Колишню посадовицю обвинувачували у службовій недбалості, яка стосувалася застосування формули “Роттердам+”. Однак із моменту вчинення інкримінованих дій минуло понад п’ять років, тому строки давності сплинули.

    У Transparency International наголосили, що таке рішення суду не має реабілітуючого характеру, адже справа закрита не через відсутність складу злочину, а виключно через закінчення строків притягнення до відповідальності.

  • У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    У Мінфіні показали, скільки реально отримують чиновники

    Попри війну та обмеженість бюджетних ресурсів, середня зарплата українських чиновників продовжує стрімко зростати. За даними Міністерства фінансів, у квітні 2025 року середня заробітна плата в центральних органах виконавчої влади сягнула 57,2 тисячі гривень, що на 19,3% більше, ніж у квітні 2024-го (48,0 тис. грн).

    Для порівняння, середня зарплата по країні, за даними Пенсійного фонду, у квітні становила лише 19,9 тисячі гривень — ріст скромніший, лише 17,9% за рік.

    Рейтинг зарплат серед держорганів

    Найбільші оклади отримують службовці Рахункової палати — в середньому 117,5 тисячі гривень на місяць. У структурі працюють 501 особа.

    На другому місці опинилася НКРЕКП (Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг) — 102,0 тисячі гривень на місяць, штат — 518 осіб.

    Цікаво, що НАЗК, яке очолює антикорупційну політику, займає третю сходинку, хоча середня зарплата там вища — 186,2 тисячі гривень. Але загальна чисельність персоналу — лише 368 осіб.

    Загалом зарплати державних службовців зросли в середньому на 20% за рік.

    Зарплати керівництва: хто отримує найбільше

    Якщо подивитися на дані щодо керівників держустанов, ситуація ще більш вражаюча. Середня зарплата керівників у квітні становила 126,6 тисячі гривень, однак є і справжні рекордсмени.

    • НКРЕКП: середня зарплата 470,4 тис. грн у 7 керівників

    • НАЗК: 276,3 тис. грн у 5 посадовців

    • Нацагентство з питань мистецтв та мистецької освіти: 236,8 тис. грн (2 керівники)

    Загалом у центральних органах влади у квітні зарплату отримували 21 995 осіб.

    На тлі загального зубожіння населення та підвищеного податкового навантаження, зростання окладів в державному апараті викликає дедалі більше запитань. Особливо — щодо ефективності витрат і доцільності таких винагород для керівників установ, частина з яких існує радше на папері, ніж демонструє реальні результати.

    Нагадаємо, що у 2023-2024 роках Кабмін неодноразово обіцяв переглянути зарплати держслужбовців у межах програми оптимізації витрат. Однак фактично зростання триває.

  • Чиновники з НКРЕКП, НАЗК і ЦВК отримують від 217 тис. грн на місяць

    Чиновники з НКРЕКП, НАЗК і ЦВК отримують від 217 тис. грн на місяць

    Попри війну та складну економічну ситуацію, зарплати українських держслужбовців зросли на 40,9%, і тепер у середньому становлять 54,4 тис. грн. Це втричі більше, ніж середня заробітна плата по країні, яка у 2024 році склала 21,5 тис. грн.

    За інформацією ЗМІ, найвищі зарплати отримують чиновники Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Рахункової палати, Апарату Верховної Ради, НАЗК та ЦВК. Оклади в цих структурах досягають 217-280 тис. грн на місяць.

    різне dqdiuzixeieeant

    Водночас чисельність держслужбовців скоротилася майже на 30%, але фонд їхньої оплати праці зріс до 188 млрд грн. Це викликає запитання щодо ефективності використання бюджетних коштів, адже в той час, коли значна частина українців змушена економити, доходи чиновників лише збільшуються.

  • Стократне зростання мінімальних цін на електроенергію: які ризики для економіки?

    Стократне зростання мінімальних цін на електроенергію: які ризики для економіки?

    Національна комісія, яка продовжує державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), розглядає можливість значного підвищення мінімальних граничних цін на ринку електроенергії. За повідомленням, вони можуть збільшити майже 100 разів, і це рішення може набути чинності вже влітку 2025 року.

    Про це йдеться у листі Федерації роботодавців України до НКРЕКП, який є у розпорядженні UAprom.

    Федерація роботодавців України закликала НКРЕКП надати пояснення щодо запланованого підвищення прайскепів на ринку “на добу наперед” та внутрішньодобовому ринку з 10 грн/МВт·год до більш ніж 1000 грн/МВт·год. За оцінками Федерації, таке підвищення призведе до щорічних фінансових втрат для українських підприємств на суму понад 6,2 млрд грн.

    У Федерації зауважили, що встановлення мінімальних цін на електроенергію є неконкурентним і європейські країни не застосовують аналогічні практики. Це ставить під питання відповідність ініціативи європейським стандартам регулювання енергетичних ринків.

    Окрім цього, Федерація роботодавців України вимагала скасування рішення НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2200, яке встановлює новий тариф на послуги з передачі електричної енергії НЕК “Укренерго” на 2025 рік. Згідно з цим рішенням, тариф буде збільшений майже на 30%. Федерація стверджує, що таке рішення є необґрунтованим і непрозорим, що ще більше ускладнює фінансову ситуацію підприємств.

    Закриття торгів електроенергією та зниження прозорості ринку

    У другій половині 2024 року в Україні були введені обмеження на публікацію даних про торги електроенергією. З 30 грудня 2024 року, посилаючись на воєнний стан, АТ “Оператор ринку” припинило публікацію інформації про торги на ринку “на добу наперед” і внутрішньодобовому ринку. “Українська енергетична біржа” також закрила вільний доступ до аукціонних бюлетенів та бюлетенів середньозважених цін.

    Нагадаємо, напередодні звільнення з “Укренерго” ексголови компанії Володимира Кудрицького, одразу кільком приватним компаніям були надані держгарантії фінансування. Серед цих фірм виявилися підприємства родини керівниці Хмельницького МСЕК Тетяни Крупи та колишнього високопосадовця ФДМУ Олександра Візіра. В той час, як Крупа вже має підозру та перебуває в СІЗО, Візір й досі – поза увагою НАБУ.